Справа № 114/856/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2013року с. Роздольне

Роздольненський районний суд АРК у складі:

Головуючого судді - Абеляшева О.В.,

при секретарі - Оголь О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОП «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що ОП «Кримтеплокомуненерго» є поставником теплової енергії у с. Роздольне. ОСОБА_1, будучи квартиронаймачем квартири, споживала теплову енергію для обігріву жилого приміщення та гарячого водопостачання, при цьому споживана теплова енергія не була оплачена у повному обсязі, у зв'язку з чим і сформувалася заборгованість.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та пояснив, що відповідачка має право на пільги.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, надані докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, АР Крим.

Відповідно до довідок РФ ОП «Кримтеплокомуненерго» на ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, АР Крим, опалювана площа складає 43,6 кв. м.

Відповідно до довідки Сінокісненської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Роздольненської районної ради АР Крим від 15.05.2013 року ОСОБА_1, яка проживає за вищевказаною адресою, є бібліотекарем, що також підтверджується копією трудової книжки та копією диплому відповідачки.

Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наймач (споживач) зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, та як встановлено ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1,5 ч.3 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У силу п. 1 ч. 2 розділу VІІІ "Прикінцевих положень"Закону України "Про житлово-комунальні послуги"№ 1875-ІV, - договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.

Згідно Правил користування приміщеннями житлових будинків затверджених Постановою КМ України, від 08.10.1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

З урахуванням того, що у матеріалах справи відсутній письмовий договір між сторонами на надання послуг з поставки теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання, виходячи із загальних начал та змісту цивільного законодавства України, звичаїв ділового обороту та частини 2 статті 642 ЦК України, з урахуванням того, що позивач надавав відповідачу послуги з поставки теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання, а він, у свою чергу їх приймав та претензій щодо їхньої якості не заявляв, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин статті 526, 610, 614 ЦК України, які регламентують загальні умови виконання зобов'язання, правові наслідки та відповідальність за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» працівникам бібліотек, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Відповідно до Постанову КМУ №879 від 01.08.1996 року «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» ч. 1 п. «г» громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, з 1 серпня 1996 р. зазначені пільги надаються за користування тепловою енергією для опалення житла - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу і додатково 10,5 кв. метрів на сім'ю.

Оскільки відповідачка по справі відповідно до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» та встановлених Кабінетом Міністрів України норм має право на пільги щодо оплати послуг, які надаються позивачем - пільгова опалювана площа за місцем проживання складає 31, 5 кв. м. із розрахунку: 21 кв. м. + 10, 5 кв. м. опалюваної площі на ОСОБА_1 разом із її сім'єю.

Опалювана площа, що залишилась, тобто 12, 1 кв. м. повинна оплачуватись згідно із тарифами, встановленими позивачем.

Оскільки відповідачкою взагалі не сплачувались грошові кошти за користування послугами, які надаються позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову у частині нарахованої заборгованості з розрахунку: 5724,07 / (43,6 / 12,1) = 1590,07 гривень заборгованості за опалювану площу, на яку не розповсюджуються пільги.

Відносно нарахованого сальдо суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності із розрахунком, доданим позивачем до позову, сальдо було нараховане поза строками позовної давності, а тому у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності із ст. 88 ЦПК України.

З наведеного суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 88, 256, 257, ст.ст. 525, 526, 610, 614, 642 ЦК України, ст.ст. 68 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» 1590,07 грн., - заборгованості за користування тепловою енергією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» 229,40 грн., - сплаченого судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання до Роздольненського районного суду АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя -