open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 2023/3181/12

2/628/18/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

в складі : головуючого - Волчек О.О.,

за участю - секретаря Разєнковій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп'янську цивільну справу за позовною заявою Фермерського господарство «ОСОБА_1» в особі голови фермерського господарства ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Управління Держземагентства у Куп'янському районі Харківської області, про визнання незаконними дій по винесенню земельних ділянок в особисте користування та стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить: визнати незаконними дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по винесенню у натуру меж земельних ділянок площею 5, 4634 га та 5, 4634 га на земельній ділянці загальною площею 339, 4 га, розташованої за межами пункту Петропавлівської сільської ради, та яка знаходиться в користуванні Фермерського господарства «ОСОБА_1» та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках матеріальну шкоду від щнищення посівів гречки на площі 11 га у розмірі 13 825,04 грн., витрати на судову допомогу по цивільній справі в сумі 1500 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на наступні обставини.

Згідно довідки Петропавлівської сільради в його користуванні знаходяться земельні частки (паї) колишніх працівників КСП «Петропавлівське», Куп'янського району площею 830, 84 га, в тому числі, два невитребувані паї площею 12,3642 га. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Місце розташування земельної ділянки за межами населенні пунктів Петропавлівської сільради, Куп'янського району Харківської області.

Позивач також зхазначає, що Фермерське господарство « ОСОБА_1» є платником фіксованого сільськогосподарського податку згідно Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 року загалом земельної ділянки площею 830,84 га.

В склад вищеназваної земельної ділянки входять земельні ділянки площею 5,4635 га (інвентарний НОМЕР_2) та земельна ділянка площею 5,4634 га (інвентарний №1091), право на які мають відповідачі : ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Фермерське господарство на протязі 2008-2011 років за кошти фермерського господарства виготовило технічну документацію по оформленню державних и актів на право власності на земельні частки громадян - володарів земельних паїв на території Петропавлівської сільради з метою подальшого укладення договорів оренди за умови подальшого розрахунку при розрахунках орендної плати.

Крім того, позивач посилається на те, що земельні ділянки відповідачів знаходились на земельному масиві на вищевказаній площі за межами населеного пункту Петропавлівської сільради. Відповідачі отримали Державні акти на землю, розрахунки за які були проведені Фермерським господарством.

2

Земельні ділянки відповідачів знаходились на земельному масиві на вищевказаній площі за межами населеного пункту Петропавлівської сільради. Відповідачі отримали Державні акти на землю, розрахунки за які були проведені Фермерським господарством.

28.04.2012 року відповідачі звернулись до фермерського господарства з заявою, що фермерське господарство незаконно користується належними їм земельними ділянками і просили їм повернути для особистого користування.

Як вказано в позові, відповідачі в установленому законом порядку не виготовили технічну документацію про виділ в натурі ( на місцевості) на підставі відповідного розпорядження Куп'янської райдержадміністрації. Відповідачі не одержали дозвіл Куп'янської райдержадміністрації на розробку технічної документації про виділ в натурі земельних ділянок, а наданий ними до заяв акт виносу меж земельних ділянок (паїв) в відповідності до Закону України « Про землеустрій» не передбачений. Крім того, наданий акт складений з порушенням вимог законодавства. Повноваження для підписання такого акту має представник Куп'янської держадміністрації, а не представник Петропавлівської сільради. Акт складений без представника Фермерського господарства, за участю якого необхідно встановити поворотні точки суміжного землекористувача та скласти акт збереження меж між орендарем (землекористувачем) та власником земельних ділянок.

Крім того, як зазначено у позові, робота по виносу земельних ділянок (паїв) в натурі провадиться після збирання врожаю, а не у період, коли земельна ділянка оброблена та засіяна сільгоспкультурами.

Восени 2011 року та березні Фермерське господарство провело обробку всієї вищевказаної земельної ділянки та засіяла її гречкою. Заява від відповідачів про виділення земельних ділянок надійшла тільки 28.04.2012 року - після обробки земельної ділянки та посіву гречки.

На підставі вищевказаного відповідачам було рекомендовано виготовити відповідну документацію згідно вимог ст. 55 Закону України « Про землеустрій» та після уборки врожаю будуть проведені роботи по виділенню земельної ділянки.

Однак 22.05.2012 року при обстеженні посівів та контролю за використанням земельних угідь біло встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без відповідної технічної документації самостійно винесли в натурі земельні ділянки площею 5,4635га та 5,4635 га ( орієнтовано 11,0 га) та поверх гречки здійснили пересів соняшника.

Також позивач вказує, що відповідачі своїми протиправними діями спричинили Фермерському господарству матеріальну шкоду у загальній сумі 13825,04 грн. з наданого у позові розрахунку: заробітної плати тракториста з нарахуваннями (37,19%) -25,90 грн., амортизації в сумі 13, 85 грн., матеріальні витрати палива в сумі 222,97 грн., витрати по насінню - 180,68 грн., витрати по мінеральним добривам - 656,80 грн., всього по матеріальних витратах - 1060,45 грн., всього по кошторису 1265,23 грн/га, всього затрат на площу 10,9269 га 1265,23 грн/га *10,9269 га=13825,04 грн., яку, на думку позивача, згідно вимог ст.211 Земельного кодексу України належить стягнутим з відповідачів у рівних долях на користь Фермерського господарства « ОСОБА_1», оскільки громадяни несуть цивільну відповідальність за псування сільськогосподарських угідь.

3

Від третьої особи, надійшли пояснення, у яких зазначене, що стосовно винесення земельних ділянок в натуру (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), слід зазначити, що зазначене виділення здійснюється відповідно до положень ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Згідно з ст. 11, 12, 13 зазначеного закону встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву. Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Власнику однієї чи більше земельної (паю) в межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, видається один державний акт на право власності на земельну ділянку. Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками них актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу цих ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

В поясненнях вказано, що доречно зазначити, що при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.

Крім того, у поясненнях зазначено, що при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, здійснюється відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно з положеннями Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом омзему від 18.05.2010 N 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за N 391/17686, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного Кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Закріплення відновлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками здійснюється відповідно до розділу III цієї Інструкції. Визначення правових та організаційних основ діяльності у сфері землеустрою спрямовані на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, передбачаються положеннями Закону України « Про землеустрій». Згідно ст. 55 цього закону встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники землі та землекористувачі, у числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та

4

землекористувачам , у тому числі орендарям.

Згідно ст. 20, 22, 26 ЗУ «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі, визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою; виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Виключними підставами для здійснення землеустрою є: рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт з землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судових рішень. Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у яких працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

Третьою особою надані додаткові пояснення, у яких вказане наступне.

Відповідно з положеннями Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 г. N 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за N 391/17686 відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніш розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного Кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно п 2.8. зазначеної інструкції технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку; матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі

5

необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (додаток 2).

Закріплення відновлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками здійснюється відповідно до розділу ІІІ цієї Інструкції.

В додаткових поясненнях також зазначене, що межовий знак - це конструкція, яка складається з чотирьох деталей:

- деталь 1 - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм. У центрі марки розміщений отвір для кріплення за допомогою закладного дюбеля та стержня фіксуючого. За периметром кола угорі розміщений напис "МЕЖОВИЙ ЗНАК", унизу - "Україна". Під отвором нанесений номер межового знака з десяти символів, вище отвору нанесений унікальний ідентифікаційний штрих-код;

- деталь 2 - закладний дюбель довжиною 120 мм з верхньою основою у формі кола діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру;

- деталь 3 - стержень фіксуючий червоного кольору довжиною 127 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру;

- деталь 4 - стовпчик установочний (у розрізі хрестоподібний) висотою 700 мм з верхньою основою діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру. Межовий знак у скомплектованому вигляді призначений для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві. Кожний межовий знак має номер, що не повторюється на всій території України, та складається з десяти символів, з яких: перші три - арабські цифри; четвертий - літера українського алфавіту; останні шість - арабські цифри.

Крім того. у поясненнях вказано, що межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200 м. Мінімальна відстань між межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менше, ніж 1 м.

Звертаємо увагу, що згідно п. 3.5, 3.6 зазначеної Інструкції земельні ділянки, що виділяються власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками лише по окружній межі єдиного масиву. Встановлення межових знаків здійснюється таким чином, щоб забезпечити можливість їх зберігання і створити якомога менше перешкод для руху пішоходів і транспортних засобів. У місцях, де встановлення межових знаків може створювати незручності у використанні земель сільськогосподарського призначення, межові знаки закладаються на глибину не менше 0,65 м від поверхні землі (ґрунту).

З урахуванням наведеного, встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж з-емельної ділянки в натурі (на місцевості). Межові знаки - це конструкції встановленого зразка, які встановлюються з дотриманням зазначеної інструкції.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи позовної заяви.

Відповідачка та представник відповідачів адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, в судовому засіданні 13.05.2013 р., наякому вони були вони були присутні, проти позову заперечувалиь.

Суд ухвалює рішенні при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи підтримала доводи , викладені у письмових поясненнях.

6

Заслухав доводи сторін, дослідив матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що станом на 1.01.2012 р. ФГ «ОСОБА_1» на території Петропавлівської сільської ради має в користуванні земельні частки (паї) колишніх працівників КСП «Петропавлівське» площею 830,84 га, у тому числі, два не витребуваних пії площею 12, 3642 га (а.с.6).

Згідно акту по обстеженню посівів та контролю за використанням земельних угідь від 22.05.2012 р. робочою групою, створеною наказом № 5 від 22.05.2012 р. Управління агропромислового розвитку Куп'янської районної державної адміністрації було встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 339, 4 га - рілля, розташована за межами населеного пункту Петропавлівської сільської ради, була у веснсний період засіяна гречкою фермерським господарством «ОСОБА_1»; частина земельної ділянки, загальною площею 339, 4 га - рілля, розташована за межами населеного пункту Петропавлівської сільської ради, площа якої орієнтовано становить 11,0 га, пересіяна сторонніми особами, т.т. поверх гречки здійснено пересів соняшника. Пересів соняшника здійснений ОСОБА_2, який без відповідної технічної документації із землеустрою самостійно виніс у натуру (на місцевість) межі земельної ділянки загальною площею 5, 4635 га, яка належить йому на праві власності та земельної ділянки загальною площею 5, 4634 га, яка належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с.8).

На а.с. 9 міститься викопіювання із проекту формування території Петропавлівської сільської ради Куп'янського району, де вказане місце розташування земельної ділянки загальною площею 339, 4 га (а.с.9).

На а.с. 10 міститься кошторис вартості виконання робіт по передпосівній обробці грунту та по посіву гречихи за 1 га по фермерському господарству «ОСОБА_1» на суму 13 825,04 грн. (а.с.10).

ОСОБА_3 зверталася з заявою до ОСОБА_1 про те, що він використовує земельну ділянку, яка нелажить їй на підставі державного акту № 808861 (а.с.11). ОСОБА_2 звертався до ОСОБА_1 з аналогічною заявою стосовно земельної ділянки, яка належить йому на підставі державного акту № 808862 (а.с.13).

25.11.2011 р. був складений російською мовою «акт выноса в натуру границ земельных участков (паев)», згідно якого « представители ООО «Земельно-кадастровое бюро г. Купянска в присутствии владельцев земельных участков (паев) ОСОБА_5 (государственній акт серия ЯЛ № 808862, участок НОМЕР_1 площадью 5, 4636 га), ОСОБА_6 (государственный акт серия ЯЛ № 808861, участок НОМЕР_2 площадью 5, 4634 га),представителя Петропавловского сельского совета Козыревой Ольги Николаевны произвели вынос в натуру указанных земельных участков. Поворотные точки границ земельных участков закреплены деревянными столбами в количестве 8 штук. Границы земельных участков опаханы. Владельцы предупреждены об ответственности за сохранность межевых знаков». Акт підписаний головою Петропавлівської сільської ради Козирєвою О.М., представниками ТОВ «Земельно-кадастрове бюро» та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.12).

На ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_3 ФГ «ОСОБА_1» були надані листи з роз'ясненнями про врегульовання питання щодо виносу належних їм земельних ділянок у натуру ( на місцевість) і виготовлення технічної документації з встановлення меж земельних ділянок у натурі ( на місцевості) у відповідності з законом України «Про землеустрій». Як вбчачється, ці листи були отримані 1.05.2012 р. (а.с.15, 16).

7

Згідно довідки, наданій згідно заяви ФГ «ОСОБА_1» міськрайонного управління держкомзему у місті Куп'янськ і Куп'янському районі № 711 від 14.02.2012 р. про кількісні характеристики земельної ділянки, розподіл земель між власниками і користувачами, місце розташування земельної ділянки: Харківська обл., Куп'янський район, за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - землі сільскогосподарського призначення- земельні частки (паї), площа земельної ділянки 818, 4758 га, рілля (а.с.17).

Документ, який міститься на а.с. 18 суд не приймає, як доказ, оскільки він має неофіційний характер, ніким не підписаний.

ФГ «ОСОБА_1» має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.21).

На ім'я ОСОБА_9 виданий Державний акт на право влансості на земельну ділянку серії ЯЛ № 808861 площею 5, 4634 га з планом меж земельної ділянки, земельна ділянка розташована на території Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харквсьаоъ обл., зем. частка (пай), діл. НОМЕР_2 (за меж. нас. п. (а.с.51).

На ім'я ОСОБА_2 виданий Державний акт на право влансості на земельну ділянку серії ЯЛ № 808862 площею 5, 4635 га з планом меж земельної ділянки, земельна ділянка розташована на території Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської обл., зем. частка (пай), діл. НОМЕР_1 (а.с.52).

Як вказано у розпорядженні Куп'янської державної адміністрації Харківської області № 321 від 14.12.2005 р. «Про дозвіл на виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) громадянам», розглянувши заяви громадян, власників сертифікатів на право на земельну частку (пай), про виділення в натурі (на місцевості) земельних двлянок із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Петропавлівське» за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради: 1. Дати дозвіл громадянам (згідно з додатком), власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), для виділення їх в натурі (на місцевості) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Петропавлівське»; 2. Власникам земельних часток ( паїв): звернутися до землевпорядної організації для розробки проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); Виготовлену технічну документацію подати на розгляд та затвердження у встановленому порядку до районної державної адміністрації. У додатку до розпорядження вказаний ОСОБА_10 (а.с.75).

11.11.2008 р. було прийняте розпорядження № 393 Куп'янської державної адміністрації Харківської області «Про затвердження технічної документації та оформлення права власності на землю громадян», згідно якого затверджено «Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні паї громадянам із земель колективної власності реформованого КСП «Петропавлівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківськоїї області, розробленої Державним інститутом «Харківський науково-дослідний та проектний інститут хемлеустрою». Передати у власнссть земельні ділянки громадянам (згідно з додатком) власникам сертифікатів на земельну частку (пай) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). П. 3 передбачене: винести в натуру межі земельних ділянок згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). П 3.2. передбачене виготовити державні акти на право власності на земельну ділянку громадян (згідно з додатком) з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.76).

Розпорядженнями Куп'янської державної адміністрації Харківської області № 456 та 457 від 31.08.2012 р. наданий дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 5,4634 га (рілля), розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку ЯЛ № 808861, виданого на підставі розпорядження голови Куп'янської райдержадміністрації від 11.11.2008 р. № 393. Пунктом 2 передбачене дозволити землевпорядній організації, у якої є відповідні ліцензії, винести в натурі межі земельної ділянки НОМЕР_2 згідно з проектом організації території земельних часток (паїв). Аналогічне рішення № 457 винесено стосовно ОСОБА_2 щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевомті) площею 5,4635 га (рілля), розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку ЯЛ № 808862, виданого на підставі розпорядження голови Куп'янської райдержадміністрації від 11.11.2008 р. № 393. (а.с. 77).

Відповідно до п.12, 16 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст. 17,116, 118 Земельного Кодексу України повноваження щодо землеустрою за межами населених пунктів покладені на відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. 1 Закону України «Про районні державні адміністрації» виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Як зазначене у п.7) ст. 13. вказаного Закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно Закону України ст. 11 «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року N 899-IV, яка регламентує особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) , встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.

Як зазначене у ст 12 вказаного Закону, оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Власнику однієї чи більше земельної частки (паю) в межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, видається один державний акт на право власності на земельну ділянку.

Власникам земельних часток (паїв), яким земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості) єдиним масивом, видається державний акт на право власності на земельну ділянку, який посвідчує їх право спільної часткової власності чи спільної сумісної власності.

У відповідності до ст. 13. Закону, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної

адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Відповідно до ст. 20 вищезазначеного Закону, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:

а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі, визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;

в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;

г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);

ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою;

д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, при здійсненні землеустрою зобов'язані забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.

Як зазначене у ст. 21 Закону, організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет

Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним Кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно ст. 22 Закону землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Стаття 23 Закону зазначає, що нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою встановлюють порядок організації, державні стандарти, норми і правила виконання робіт із землеустрою, їх склад і зміст. Нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами землеустрою.

Відповідно до ст. 24 Закону, державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою встановлюють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що регламентують розробку і реалізацію документації із землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно-кліматичних та інших умов. Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою розробляються і затверджуються в установленому законом порядку.

У відповідності до ст. 25 вищезазначеного закону документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, пеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Одним з видів документації із землеустрою відповідно до п. и) є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується відповідно вимог закону.

У ст. 26 Закону вказано, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

У відповідності до 2.3. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за N 391/17686, комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Відповідно до п. 2.8. Інструкції Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; { Абзац другий пункту 2.8 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного

агентства земельних ресурсів N 117 технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку; матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Згідно до п.3.1. розділу III Інструкції межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

Межовий знак - це конструкція, яка складається з ряда деталей, вимоги до форми, розмірів, нумерації, порядку його встановлення, закріплення, передбачені п.3.1 цієї Інструкції .

Порядок розгляду і затвердження землевпорядної документації проводиться у відповідності до статті 186 Земельного Кодексу України, відповідно до п. в) якого проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення; а відповідно до п. г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами.

Таким чином, чинне земельне завонодавство пердбачає певну процедуру вирішення питання щодо відіедення земельних ділянок, а саме, що органимісцевого спмоврядування приймають рішення про передачу земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні громадян на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, а саме: технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками земельних ділянок відповідно до Державних актів на право власності на землю ЯЛ № 808862 та ЯЛ № 808861, виданих на підставі розпорядження голови Куп'янської райдержадміністрації від 11.11.2008 р. № 393.

Тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відповіності до ст. 4 Закону України «Про землеустрій», як землевласники, є суб'єктами землеустрою.

Вказані ділянки площею відповідно 5,4635 га та 5,4634 га розташовані за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області.

Розпорядженням Куп'янської державної адміністрації Харківської області № 456 та 457 від 31.08.2012 р. наданий дозвіл ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не реалізували своє право на виготовлення технічної документації із землеустрою у відповідності до вищевказаних рішень.

Фермерське господарство «ОСОБА_3» має в користуванні земельну ділянку площею 830,84 га на території Петропавлівської сільської ради - земельні частки (паї) колишніх членів КСП «Петропавлівське».

Земельна ділянка загальною площею 339, 4 га,- рілля, розташована за межами населеного пункту Петропавлівської сільської ради була у весенній період засіяна гречкою ФК «ОСОБА_1». Частина цієї земельної ділянки площею орієнтовано 11,0 га була пересіяна сторонніми особами.

У судовому засіданні відповідачами не було надано заперечень проти того, що саме ними було здійснено пересів гречки соняшником.

Представниками ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп'янську у присутності відповідачів та голови Петропавлівської сільської ради було призведено винос у натуру земельних ділянок пл. 5, 4636 та 5, 4634 га, про що складений акт від 25.11.2011 р.

Вищезазначеними нормами законодавства, які регулюють земельні правовідносини, встановлений порядок виділення у натурі на місцевості земельних ділянок.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні, відповідачами не було виготовлено відповідну технічну документацію, як того вимагає земельне законодавство, не вбачаючи на надане їм право.

Винос в натуру земельних ділянок так, як це було зроблено відповідачами, представниками ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп'янську та головою Петропавлівської сільської ради з подальшим укладенням акту вищевикладеним вимогам земельного законодавства не передбачений.

Таким чином, дії відповідачів по виносу в натуру меж земельних ділянок, зроблений ними не у відповідності до вимог чинного законодавства, є незаконними.

Разом з цим, у відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивачем надані суду розрахунки матеріальної шкоди, яку, на його думку, спричинили відповідачі, а також кошторис виконання робіт по передпосівній обробці грунту, але не надано доказів понесення ним витрат у відповідності до наданих розрахунків, а також витрат, пов'язаних безпосередньо від знищення посівів гречки.

Крім того, позивачем в обґрунтування доводів про те, що роботи по виносу земельних ділянок у натурі проводяться після збирання врожаю, не надано жодного доказу або наявності нормативного матеріалу, який би регулював це питання.

Тому суд вважає позов у цій частині недоказаним та таким, що не підлягає задоволенню.

У позові не зазначене, на користь якої особи позивач просить суд стягнути витрати, але суд вважає, що вони підлягають стягненню на користь ОСОБА_1.

У відповідності до вимог ст. ст. 84, 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн. суд присуджує з відповідачів (а.с. 22).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається із змісту позову, він має майновиї та немайновий характер, але позивачем сплачений судовий збір в сумі 214,60 грн. за майновий спір.

Тому суд вважає необхідним стягнути для подальшого зарахування до бюджету держави судовій збір з ОСОБА_1 в сумі 107, 30 грн. за подання позову немайнового характеру.

Керуючись ст. 10, 11, 84, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-227 ЦПК України, ст. 3 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 20, 22, 26 55 Закону України «Про землеустрій», ст. ст. 11-13 Закону України « Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст 116, 118, 158, 186 Земельного Кодексу України, п.12, 16 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст. 1166 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарство «ОСОБА_3» в особі голови фермерського господарства ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Управління Держземагентства у Куп'янському районі Харківської області, про визнання незаконними дій по винесенню земельних ділянок в особисте користування та стягнення матеріальної шкоди, задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по винесенню у натуру меж земельних ділянок площею 5, 4634 га та 5, 4634 га на земельній ділянці загальною площею 339, 4 га, розташованої за межами пункту Петропавлівської сільської ради, та яка знаходиться в користуванні Фермерського господарства «ОСОБА_1».

В інший частині позов залишити без задоволення.

Стягнути з до ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1:

- 1500 грн. витрат, пов'язаних з правовою допомогою.

- Стягнути з ОСОБА_1 107, 30 грн. судового збору до бюджету держави.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Куп"янський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлений 4.05.2013 р.

Головуючий О.О.Волчек

Джерело: ЄДРСР 31644541
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку