Справа № 2208/2039/12

Номер провадження 2/676/11/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі головуючої судді - Швець О.Д.

з участю секретаря - Роговської О.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування вимог вказує, що з відповідачем перебувала в шлюбі з 16.09.1995 року. За час спільного проживання спільно з відповідачем придбали транспортний засіб марки Volkswagen Transport, державний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску, кузов № НОМЕР_2. Оскільки добровільно дійти згоди щодо користування спільним майном відповідач не бажає, просить провести поділ спірного автомобіля. В зв»язку з тим, що з позивачем залишились проживати двоє неповнолітніх дітей, відповідач сплачує аліменти на утримання двох дітей в розмірі 800 грн, що є недостатнім для матеріального, фізичного та духовного розвитку дітей, тому просить відступити від рівності часток подружжя та стягнути з відповідача на її користь 30000 грн вартості частки в спільному майні.

В суді позивач та її представник позов підтримали, просять задовольнити в повному об'ємі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з»явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Суд заслухавши позивача та її представника, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.09.1995 року сторони зареєстрували шлюб.

Під час спільного проживання народились діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З січня 2012 року сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. Рішенням Кам»янець-Подільського міськрайонного суду від 28 травня 2012 року шлюб між сторонами по справі розірваний.

Під час спільного проживання подружжя придбали транспортний засіб Volkswagen Transport, державний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску, кузов № НОМЕР_2 згідно біржового договору № 0001720906 від 09.04.2009 року.

Автомобіль Volkswagen Transport, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за відповідачем по справі, що підтверджується довідки ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кам»янець-Подільський та Кам»янець-Подільського району УМВС України в Хмельницькій області № 312 від 01.03.2012 р, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

Відповідно ст.. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦУ України при поділі майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві власності є рівними.

Відповідно до ст.ст.60, 70 ч.1 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що спірний автомобіль був придбаний за її кошти, які вона позичила сину 15 000 доларів США для придбання автомобіля.

Суд вважає, що наявність боргових зобов»язань між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не впливає на поділ майна, яка придбане в сумісну власність подружжя і можуть бути вирішені окремо.

Оскільки сторони не досягли згоди щодо поділу майна, спільне майно підлягає поділу між сторонами.

Відповідно ч.2 ст.71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи.

Згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи вартість автомобіля Volkswagen Transport, державний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску, кузов № НОМЕР_2 становить 56 334,84 грн. Відповідно ? вартість спірного автомобіля становить 28 167,42 грн.

Згідно ст.70 СК України при вирішенні спору про поділ майна за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Як убачається з матеріалів справи, позивач вимог про присудження на її користь грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно не ставила, а просила поділити спільно набуте сторонами під час шлюбу майно відповідно до їх часток, які згідно з ч. 1 ст. 70 СК України є рівними.

Враховуючи, що автомобіль є неподільною річчю, знаходиться у володінні та користуванні ОСОБА_3, позивач не бажає отримати в рахунок поділу майна спірний автомобіль, вважає, що автомобіль Volkswagen Transport, державний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску, кузов № НОМЕР_2 слід залишити у власності ОСОБА_3, виділивши ОСОБА_1 у відповідності до ст. 70 СК України грошову компенсацію ? вартості спірного автомобіля в розмірі 28167, 42 грн. Суд вважає, що позивачем не надані докази на підтвердження можливості збільшення частки позивача в спільному майні.

Відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно ст. 79 ЦПК України «судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи; до витрат, пов»язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на проведення експертизи та витрати на правову допомогу.

Згідно квитанції № 2388.142.5 від 05.03.2012 року ОСОБА_1 сплатила 214,60 грн судового збору. Згідно квитанції № 1176.720.1 від 19.06.2012 року ОСОБА_1 сплатила 350,00 грн. за проведення експертизи. Згідно квитанції № 3 від 07.03.2012 року позивач сплатила адвокату ОСОБА_8 250 грн за оформлення позову про розподіл майна.

У відповідності до Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином у відповідності до ст..88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду в розмірі 214,60 грн та витрати за проведення експертизи в розмірі 350 грн та судовий збір в сумі 67,07 грн на користь держави. Інші витрати відшкодуванню не підлягають.

З врахуванням наведеного, керуючись ст..ст.88, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст..ст. 60,70 СК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_3 у власність автомобіль Volkswagen Transport, державний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску, кузов № НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію ? частки в спільному майні в сумі 28 167,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 214,60 грн в відшкодування витрат по сплаті судового збору та 350 грн. витрат за проведення судово-автотоварознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 67,07 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Кам»янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а якщо особи не були присутні під час проголошення рішення, то протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя