Провадження № 3/675/264/2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського райсуду Хмельницької області Пашкевич Р.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції праці у Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого сільським головою Кунівської сільської ради Ізяславського району,-

за ст. 41 ч. І Кодексу України про адміністративне правопорушення,

Зміст ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз’яснено,

в с т а н о в и в :

ОСОБА _1 будучи сільським головою Кунівської сільської ради Ізяславського району, та під час перевірки 03.04.2013 року головним державним інспектором праці було виявлено, що оплата праці працівників установи, яка фінансується з бюджету, на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів не здійснюється. Згідно розпорядження сільського голови від 31.05.2011 року надано щорічну відпустку вихователю дитячого садочка ОСОБА_2, з 01.06.2011 по 14.07.2011р.р, помічнику вихователя ОСОБА_3 з 01.06.2011 по 30.06.2011 р.р., вихователю ОСОБА_4 з 01.06.2011 по 14.06.2011 р.р., та завідуючій ОСОБА_5 з 01.06.2011 по 14.06.2011 р.р. При цьому згідно відомості нарахування заробітної плати за червень 2011р. матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу даним працівникам, відповідно до вимог до вимог ч.1 ст.57 ЗУ"Про освіту" не нараховувалась.

У 2012 році згідно розпорядження сільського голови від 30.05.2012р. надано щорічну відпустку вихователя дитячого садочка ОСОБА_6, 01.06.2011 по 14.07.2012 р.р., вихователю ОСОБА_7 з 01.06.2012 по 14.07.2012 р.р., вихователю ОСОБА_4 з 01.06.2012 по 14.07.2012р.р. При цьому згідно відомості нарахування заробітної плати за червень 2012 р. матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу даним працівникам, відповідно до вимог до вимог ч.1 ст.57 ЗУ "Про освіту" не нараховувалась. Матеріальна допомога на оздоровлення працівника належна під час надання щорічних відпусток була нарахована і виплачена у розмірі 60% від посадового окладу лише у листопаді 2012 р. Матеріальна допомога на оздоровлення педагогічним працівникам передбачена частиною першою ст.57 ЗУ "Про освіту" та запроваджена до виплати постановою КМУ від 23.01.2001 року №78 є гарантією держави педагогічним працівника та обов'язковою виплатою при наданні щорічних відпусток. В період з червня 2011 року в установі при наданні щорічних відпусток педагогічним працівникам матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі та умовах встановлених законодавством не виплачується, що порушення вимог ст.98 КЗпП України, щодо здійснення оплати праці працівників установи, яка фінансується з бюджету, на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів. Під час перевірки посадовими особами установи здійснено посилання, що невиплату матеріальної допомоги на оздоровлення педагогічним працівникам допущено внаслідок відсутності асигнувань в кошторисі установи. Відповідно до пункту 20 Порядоку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. від № 228 -"Під час визначення обсягів видатків розпорядників нижчого рівня головні розпорядження повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи; обов'язковим є виконання вимог щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ ". В даному випадку відсутність асигнувань у кошторисі установи, не може бути обмеження і перешкодою на реалізацію працівниками права на оплату праці відповідно до законодавства, в тому числі матеріальної допомоги педагогічним працівникам обов’язкова виплата, якої встановлена законом та забезпечення власником або уповноваженим ним органом здійснення нарахування оплати праці відповідно до законодавства та нормативно-правових актів України.

Крім того, було порушено вимоги ст. 108 КЗпП України, а саме: не проводиться оплата за роботу в нічний час у підвищеному розмірі. Розпорядженням сільського голови від 03.01.2013 року №2/0-2013 р. встановлено розпорядок роботи будинку культури с.Кунів та сільського будинку культури с. Кам’янка середа-четвер 09.00-13.00, п'ятниця-субота 20.00-24.00, неділя 15.00-19.00, понеділок-вівторок - вихідний, при цьому доплата за виконання роботи в нічний час в п’ятницю суботу з 10.00 до 24.00 в розмірі не нижче 20 % посадового окладу за кожну годину роботи в нічний час згідно представлених відомостей нарахування заробітної плати за березень 2013 року та інших місяців директору будинку культури ОСОБА_8, художньому керівнику ОСОБА_9, завідуючій сільським будинком культури ОСОБА_10 під час нарахування заробітної плати не проведена. Оплата праці на роботу за нічний час є державної мінімальною гарантією і обов'язкова до застосування усіма суб'єктами господарювання не залежно від форм власності на території України.

Також, індексація заробітної плати працівника установи "Техпрацівниця", "Сторож-двірник", в зв'язку із перевищенням індексу споживчих цін наростаючим підписом за травень-червень 2011 року на 101,2 % в межах прожиткового мінімуму 960 грн. в порядку встановленому Постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 згідно представлених розрахунково-платіжних відомостей за серпень, вересень 2011 року не нараховувалась, що є порушенням вимог ч.6 ст.95 КЗпП України ст.33 ЗУ" Про оплату праці".

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати по ч.1 ст.41 КУпАП, оскільки було порушено вимоги законодавства про працю та про охорону праці.

Гр.ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою у вчиненні правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та не заперечив фактів, викладених в матеріалах справи.

Вина правопорушника стверджується, як його поясненнями так і зібраними матеріалами справи.

Пом’якшуючою відповідальність обставиною є щире розкаяння у вчиненому правопорушенні.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення., особу порушника, ступінь його вини та обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на гр. ОСОБА_1 адмінстягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 221,252,283,284,ч.1 ст.41 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді накладення штрафу в сумі 510 (п’ятсот десять) грн.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду на протязі десяти діб з дня винесення постанови.

Суддя: