open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 5008/1140/2012
Моніторити
Ухвала /14.04.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /28.03.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /20.03.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /11.03.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /11.03.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /28.02.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /28.02.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /31.10.2013/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /23.10.2013/ Господарський суд Закарпатської області Постанова /30.04.2013/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала /15.04.2013/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала /03.04.2013/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала /19.03.2013/ Львівський апеляційний господарський суд Рішення /27.02.2013/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /21.02.2013/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /07.02.2013/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /24.01.2013/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /10.01.2013/ Господарський суд Закарпатської області Рішення /13.12.2012/ Господарський суд Закарпатської області Рішення /13.12.2012/ Господарський суд Закарпатської області
emblem
Справа № 5008/1140/2012
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала /14.04.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /28.03.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /20.03.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /11.03.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /11.03.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /28.02.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /28.02.2014/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /31.10.2013/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /23.10.2013/ Господарський суд Закарпатської області Постанова /30.04.2013/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала /15.04.2013/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала /03.04.2013/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала /19.03.2013/ Львівський апеляційний господарський суд Рішення /27.02.2013/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /21.02.2013/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /07.02.2013/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /24.01.2013/ Господарський суд Закарпатської області Ухвала /10.01.2013/ Господарський суд Закарпатської області Рішення /13.12.2012/ Господарський суд Закарпатської області Рішення /13.12.2012/ Господарський суд Закарпатської області

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2013 р. Справа № 5008/1140/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.», Іспанія, м.Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF:A-97174122 (вх. №б/н від 13.03.2013 року)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2013 року

у справі № 5008/1140/2012

за позовом: Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.», Іспанія, м.Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF:A-97174122

до відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, смт. Великий Березний, Закарпатської області

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУП», м. Київ

до відповідача 3 : Відкритого акціонерного товариства «Акціонерної фірми «Яворник», смт. Великий Березний, Закарпатської області

за участю прокуратури Львівської області

про визнання права спільної часткової власності на арештоване майно, зняття арешту та накладення заборони на реалізацію майна

За участю представників сторін:

від позивача (скаржника) - Козич О.М. - представник за довіреністю;

від відповідача 1: - не з'явився;

від відповідача 2: - не з'явився;

від відповідача 3: - не з'явився;

від прокуратури: - Куцик В.Б. (посвідчення № 011165)

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області (с. В.С.Русняк ) від 27.02.2013 року у справі № 5008/1140/2012 за позовом Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.», Іспанія, м.Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF:A-97174122 до відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, смт.Великий Березний, Закарпатської області, відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУП», м.Київ, відповідача 3: Відкритого акціонерного товариства «Акціонерної фірми «Яворник», смт.Великий Березний, Закарпатської області за участю прокуратури Львівської області про визнання права спільної часткової власності на арештоване майно, зняття арешту та накладення заборони на реалізацію майна в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2012 року у справі № 5008/1140/2012, судові витрати покладено на позивача.

Рішення суду мотивоване тим, що договором про спільну інвестиційну діяльність № 480/06/02/1996/001 від 05.02.1996 року укладеного між Компанією «Карпатсько-Анлантична Індустрія корп.» правонаступником якої є Компанія «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.» та Акціонерним товариством закритого типу «Яворник», правонаступником якого є ВАТ «АФ «Яворник» сторони окремо не визначили розмір часток у спільній власності. Окрім цього, з додатків до зазначеного договору вбачається, що до внесків, які складають 91,95% входять внески у вигляді грошових коштів, обладнання та матеріальних цінностей, тобто визначено загальний обсяг внесків кожного із учасників, а не окремо на нерухоме майно, визнати право на яке просить позивач. Відтак, вимога позивача враховуючи обраний спосіб захисту у частині визнання права спільної часткової власності в розмірі 91,95% на спірне нерухоме майно не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Компанія «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.», Іспанія, м.Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF:A-97174122 подала апеляційну скаргу (вх. №б/н від 13.03.2013 року), в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/1140/2012 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що частки сторін в інвестиційній діяльності визначені п.2.3. та п.2.4. Договору про спільну інвестиційну діяльність № 480/06/02/1996/001, та відповідно до положень договору в редакції додаткової угоди від 12.08.2008 року (чинної станом на час розгляду справи) частка позивача у майні, яке передане у спільну діяльність становить 91,95%.

Скаржник також зазначає, що якщо виділене з метою ведення спільної діяльності майно перебуває у спільній частковій власності учасників простого товариства, то на зазначені відносини поширюється дія ст. 366 ЦК України, яка встановлює порядок звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, в якій, зокрема зазначено, що кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року у справі № 5008/1140/2012 подані матеріали апеляційної скарги Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.», Іспанія, м.Валенсія визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 03.04.2013 року у складі колегії суддів М.Б. Желік (головуючий), Т.С.Костів, І.Б.Малех.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року, розгляд справи відкладався з підстав викладених у ній.

У судовому засіданні від 15.04.2013 року скаржник явку уповноваженого представника у судове засідання забезпечив, який надав суду пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі та просив задоволити її у повному обсязі.

Прокурор надав пояснення по суті спору, які просив врахувати при розгляді апеляційної скарги.

Відповідач 1, 2, 3 явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча і були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла до висновку, що апеляційну скаргу Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.», Іспанія, м. Валенсія, слід задоволити частково, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2013 року у справі № 5008/1140/2012 частково скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

05.02.1996 року між Компанією «Карпатсько-Анлантична Індустрія корп.» правонаступником якої є Компанія «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.» та Акціонерним товариством закритого типу «Яворник», правонаступником якого є ВАТ «АФ «Яворник» було укладено договір про спільну інвестиційну діяльність № 480/06/02/1996/001 (із наступними змінами та доповненнями).

14.06.1996 року розпорядженням голови Великоберезнянської районної державної адміністрації № 245 здійснено реєстрацію договору про спільну інвестиційну діяльність № 480/06/02/1996/001 від 05.02.1996 року.

Предметом зазначеного договору є спільна інвестиційна діяльність з метою подальшого заснування на базі Акціонерного товариства закритого типу «Яворник» підприємства з іноземними інвестиціями, організації належної діяльності такого підприємства та отримання прибутку від інвестиційної діяльності (пункт 2.1 договору).

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 Договору сторони передбачили, що інвестиціями по даному договору може бути, зокрема, будь-яке рухоме та нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права.

Підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 Договору визначено, що формами здійснення інвестицій є придбання не забороненого законами України нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, будинки, квартири, приміщення, незавершене будівництво, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності шляхом прямого викупу майна або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів.

У відповідності до ст.23 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України. Господарська діяльність на підставі укладених договорів регулюється законодавством України.

Частина 2 ст. 24 Закону України «Про режим іноземного інвестування» встановлює, що сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремий бухгалтерський облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами).

Правовий режим договору про спільну інвестиційну діяльність не передбачає створення окремої юридичної особи. Сторони договору вирішують хто із них буде вчиняти дії необхідні для досягнення мети договору, зокрема вести бухгалтерський облік, вчиняти правочини та інші юридично значимі дії.

Частина 2 статі 1131 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що умови договору про спільну діяльність у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно карток державної реєстрації договору про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, АТ «Яворник» є учасником договору (контракту), якому доручено ведення спільних справ учасників.

Відповідно до ч.1 ст.1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

З матеріалів справи вбачається, що спірне нерухоме майно відповідно до акту передачі основних засобів та незакінченого будівництва згідно інвестиційного договору № 480/06/02/1996/001 передано у спільну інвестиційну діяльність та обліковується на окремому балансі спільної діяльності ВАТ АФ «Яворник» - компанії «КАІ».

Відтак, колегія суддів приймає до уваги доводи позивача, щодо державної реєстрації спірного нерухомого майна, яке внесене у спільну інвестиційну діяльність, за ВАТ «АФ «Яворник», яка зокрема зумовлена тим, що інші сторони договору є іноземними суб'єктами господарювання, а також із врахуванням того, що саме ВАТ «АФ «Яворник» доручено ведення спільних справ учасників.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Відповідача 1 щодо належності ВАТ «АФ «Яворник» спірного нерухомого майна на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.01.2009 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого комунальним підприємством «Великоберезнянське районне бюро технічної інвентаризації» від 16.01.2009 року.

Згідно Додатку № 16 від 12.08.2008 року до договору № 480/06/02/1996/001 про спільну інвестиційну діяльність від 05.02.1996 року введено іншого учасника договору (контракту) - Компанію NU-TA TRANDING CORP (США, ШТАТ Нью-Йорк, м.Маспет), що також підтверджується карткою державної реєстрації №1321-208-6-741 договору (контратку) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора. (арк. справи 142, том 2 )

Таким чином, судом встановлено, що на спірне нерухоме майно поширюється режим спільної часткової власності учасників договору про спільну діяльність - Компанії «Карпатська Атлантична Індустрія Європи С.А.», Відкритого акціонерного товариства «АФ «Яворник» та Компанії NU-TA TRANDING CORP. Адже, укладаючи договір про спільну діяльність, сторони визначають обов'язок кожної з них щодо внесків, необхідних для досягнення мети сумісної діяльності.

Однак, як вбачається із змісту договору про спільну інвестиційну діяльність сторони окремо не визначали розмір їхніх часток у спільній власності.

Твердження скаржника з посиланням на Додаток № 16 від 12.08.2008 року до договору № 480/06/02/1996/001 про спільну інвестиційну діяльність про 91,95% розміру частки позивача у майні, яке передано у спільну діяльність не визнається судом належним доказом в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сторони в даному випадку погодили розмір внеску у відсотковому відношення від загального обсягу внесків сторін.

У частинах 1, 2 ст. 357 ЦК України, встановлено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Позивач у позові просить визначити розмір частки в майні, яке передано в спільну інвестиційну діяльність з посиланням на зміни до договору від 12 серпня 2008 року в яких визначено, що розмір внеску іноземної сторони 1 у спільну інвестиційну діяльність по даному договору складає 91,95% від загального обсягу внесків сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відтак, колегія суддів вважає, що в задоволенні вимоги позивача про визнання права власності, враховуючи обрані ним підстави та спосіб захисту, у частині визнання права власності конкретного розміру часток у спільній власності слід відмовити.

Колегія суддів вважає також за необхідне зазначити, що спільні зобов'язання учасників простого товариства можуть виникати як з укладених від імені усіх учасників договорів (договірні зобов'язання), так і з інших підстав, зокрема, спільно завданої ними шкоди (недоговірні зобов'язання). Відповідно, за такими зобов'язаннями усі учасники спільно несуть відповідальність перед третіми особами.

Зважаючи на те, що згідно зведеного виконавчого провадження №2-328/10 від 24.03.2010 року на примусовому виконанні у Відповідача 1 знаходиться виконавчі документи про стягнення заборгованості, що виникла саме у ВАТ «АФ «Яворник», що не заперечується сторонами, то у такому випадку обґрунтування Відповідачем 1 своєї позиції положенням ст. 1138 ЦК України, згідно якого якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності його учасниками, учасники відповідають солідарно за спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення є безпідставним.

Щодо вимоги позивача про зняття арешту з нерухомого майна - нежитлові будівлі цегельного цеху (літ А), загальною площею 970,70 кв.м., побутовий корпус (літ Б.), загальною площею 110,40 кв.м., трансформаторної (літ В.), загальною площею 43,10кв.м., навіс (літ. а), загальною площею 120,40 кв.м., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Великоберезнянський район, с.Малий Березний, вул. Ублянська (Беляєва), 24., яке передано згідно договору в рахунок спільної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

У ході здійснення виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови про зведене виконавче провадження №2-328/10 про стягнення з ВАТ «АФ «Яворник» на користь фізичних та юридичних осіб загальної суми боргу в розмірі 1 286 312грн. боргу; виконавчого збору на користь держави, а також можливі витрати на проведення виконавчих дій державним виконавцем 09.04.2012 року проведено опис й арешт майна за результатами якого складено відповідний акт.

Судом встановлено, що зазначене нерухоме майно перебуває у спільній частковій власності учасників договору про спільну діяльність - Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.», Відкритого акціонерного товариства «АФ «Яворник» та Компанії NU-TA TRANDING CORP.

Спільну (часткову) власність учасників договору про сумісну діяльність складають не тільки їх внески, але й майно, створене або придбане в результаті їх сумісної діяльності. Правовий режим цих складових частин спільної власності однаковий, тобто учасник договору про сумісну діяльність не вправі розпоряджатися своєю часткою у спільній діяльності без згоди інших сторін.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У матеріалах справи наявна ухвала Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 29.10.2012 року у справі № 702/1055/12 прийнята за результатами розгляду подання начальника відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції про визначення частки майна боржника - Відкритого акціонерного товариства Акціонерна фірма «Яворник», якою відмовлено в задоволенні подання щодо визначення частки майна боржника з огляду на не визначення розміру часток сторонами у договорі про спільну інвестиційну діяльність від 05.02.1996 року № 180/06/02/1996/001. Рішення суду мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні дані про розмір часток у спільній власності кожного із сторін договору, тому вимоги подання не підлягають до задоволення.

Колегія суддів, вважає за необхідне звернути увагу на те, що на підставі положень Цивільного кодексу України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що вказана ухвала Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 29.10.2012 року не набрала законної сили в порядку ст. 223 ЦПК України (арк. спр. 68-70, том 1). Доказів протилежного сторонами не надано.

Згідно п.5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно за винятком майна, на яке згідно із законом не можу бути накладено стягнення.

З довідки комунального підприємства «Великоберезнянського районного бюро технічної інвентаризації» № 393 від 20.12.2011 року вбачається, що на праві власності за ВАТ «АФ «Яворник» зареєстровано наступне нерухоме майно, зокрема: готель - с.м.т. Великий Березний, вул Шевченка, 34, виробничий комплекс - с.м.т. Великий Березний, вул Гагаріна, 1 та комплекс будівель - с.Костирно,3 ( арк. справи 56, том 1).

Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження (п.3,4 Закону України «Про виконавче провадження») арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано докази, які підтверджують, що на спірне нерухоме майно поширюється режим спільної часткової власності учасників договору про спільну діяльністі.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відтак, позовні вимоги про зняття арешту з нерухомого майна - нежитлові будівлі цегельного цеху (літ А), загальною площею 970,70 кв.м., побутовий корпус (літ Б.), загальною площею 110,40 кв.м., трансформаторної (літ В.), загальною площею 43,10кв.м., навіс (літ. а), загальною площею 120,40 кв.м., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Великоберезнянський район, с.Малий Березний, вул. Ублянська (Беляєва), 24., яке передано згідно договору в рахунок спільної діяльності є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи зазначене колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що державним виконавцем під час виконавчих дій правомірно накладено арешт на частку майна ВАТ «АФ «Яворник», яке було внесене як його власність в спільну інвестиційну діяльність, у зв'язку з чим господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимог позивача про встановлення заборони на здійснення примусової реалізації на публічних торгах, а також реалізації в будь-який інший спосіб спірного нерухомого майна, зобов'язання Відповідача 1 скасувати виконавчі документи, по організації та проведенню торгів з продажу нерухомого майна, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи відсутній, а сторонами не надано доказів того, що Районним відділом державної виконавчої служби Великоберезнянського управління юстиції для організації та проведення торгів з продажу спірного нерухомого майна виносився відповідний виконавчий документ. Відтак, вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Колегія суддів також зазначає, що оскільки судом встановлено поширення режиму права спільної часткової власності на спірне майно та скасовується арешт накладений на нього, відповідно вимоги позивача щодо заборони на здійснення примусової реалізації майна, зобов'язання Відповідача 3 визнати право спільної часткової власності на спірне майно та встановлення заборони на його реалізацію Відповідачами 1, 2 задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Недоведення позивачем своїх вимог належними та допустимими доказами є підставою для відмови в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/1140/2012 від 27.02.2013 року слід частково скасувати, а вимоги апеляційної скарги частково задоволити.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду з вимогою майнового характеру та трьома вимогами немайнового характеру, які пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, однак, при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій судовий збір за розгляд немайнових вимог позивачем не сплачувався.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне за результатами розгляду справи стягнути з позивача в дохід державного бюджету України судовий збір за розгляд справи щодо немайнових вимог в суді першої та апеляційної інстанцій.

Згідно абз.3 ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову. У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного подання позовної заяви і заяви про забезпечення позову.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції з відповідачів в рівних частинах відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи S.А.», Іспанія, м.Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF:A-97174122 (вх. №б/н від 13.03.2013 року) задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2013 року у справі № 5008/1140/2012 скасувати частково.

3. Визнати право спільної часткової власності на майно - нежитлові будівлі цегельного цеху (літ А), загальною площею 970,70 кв.м., побутовий корпус (літ Б.), загальною площею 110,40 кв.м., трансформаторної (літ В.), загальною площею 43,10кв.м., навіс (літ. а), загальною площею 120,40 кв.м., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Великоберезнянський район, с.Малий Березний, вул. Ублянська (Беляєва), 24. за Компанією «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи S.A.» (Іспанія, 35-18, Єзус, Валенсія).

4. Скасувати арешт накладений на майно - нежитлові будівлі цегельного цеху (літ А), загальною площею 970,70 кв.м., побутовий корпус (літ Б.), загальною площею 110,40 кв.м., трансформаторної (літ В.), загальною площею 43,10кв.м., навіс (літ. а), загальною площею 120,40 кв.м., що знаходяться за адресою Закарпатська область, Великоберезнянський район, с.Малий Березний, вул. Ублянська (Беляєва), 24., яке зазначене в Акті опису та арешту майна від 09.04.2012 року складеного державним виконавцем Пекар І.І. відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції.

5. В решті частини рішення суду залишити без змін.

6. Стягнути з Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи S.А.» ( Іспанія, м.Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF:A-97174122) 1609 грн. 50 коп. судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України за розгляд справи щодо немайнових вимог в суді першої інстанції ( Банк ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач Управління державної казначейської служби України у м.Ужгороді Закарпатської області, код ЄДРПОУ 38015610, рахунок 31211206783002).

7. Стягнути з Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи S.А.» ( Іспанія, м.Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF:A-97174122) 1073 грн. 00 коп. судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України за перегляд судового рішення щодо немайнових вимог в апеляційному порядку (Банк ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014 отримувач УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006).

8. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції ( 89000, смт. Великий Березний, вул.Шевченка,28, Закарпатської області) на користь Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи S.А.» (Іспанія, м.Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF:A-97174122) 1460 грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи щодо майнових вимог в суді першої та апеляційної інстанцій; 357 грн. 67 коп. судового збору за розгляд справи щодо немайнових вимог в суді першої інстанції.

9. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції ( 89000, смт. Великий Березний, вул.Шевченка,28, Закарпатської області) 178 грн. 83 коп. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України за перегляд судового рішення щодо немайнових вимог в апеляційному порядку (Банк ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014 отримувач УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006).

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУП» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного,11) на користь Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи S.А.» (Іспанія, м.Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF:A-97174122) 1460 грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи щодо майнових вимог в суді першої та апеляційної інстанцій; 357 грн. 67 коп. судового збору за розгляд справи щодо немайнових вимог в суді першої інстанції.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУП» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного,11) 178 грн. 83 коп. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України за перегляд судового рішення щодо немайнових вимог в апеляційному порядку (Банк ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014 отримувач УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006).

12. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерної фірми «Яворник» (89000, смт. Великий Березний, вул.Гагаріна,1, Закарпатської області) на користь Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи S.А.» (Іспанія, м.Валенсія, вул. Єзус, 35-18а, CIF:A-97174122) 1460 грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи щодо майнових вимог в суді першої та апеляційної інстанцій; 357 грн. 67 коп. судового збору за розгляд справи щодо немайнових вимог в суді першої інстанції.

13. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерної фірми «Яворник» ( 89000, смт. Великий Березний, вул.Гагаріна,1, Закарпатської області) 178 грн. 83 коп. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України за перегляд судового рішення щодо немайнових вимог в апеляційному порядку (Банк ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014 отримувач УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006).

14. На виконання даної постанови Господарському суду Закарпатської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 30.04.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.

Джерело: ЄДРСР 31058777
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку