^{_________________________________________________________________________________________________________________________}

Справа № 1512/2-2229/11

Провадження № 2/520/789/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2013 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Огренич І.В.

при секретарі – Камінській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1, уточнивши у судовому засіданні позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості належної їй частки у спільному майні в розмірі 498 623 гривні. При цьому позивачка посилається на те, що в 2006 році між нею та відповідачем було розірвано шлюб. Домовитись з ОСОБА_2 про поділ спільного майна неможливо, до користування будинком та земельною ділянкою він її не допускає. Згідно висновку експертизи № 054/2010 від 17 грудня 2010 року, виділити у власність позивачці з ідеальною часткою ? частини жилого будинку під літ. «К», загальною площею 111,3 кв. м, розташованого на земельній ділянці №12-а по провулку 2-му Колгоспному в м.Одесі в натурі без відступлення або з мінімальним відступленням від розміру належної їй частини без нанесення шкоди господарському призначенню жилого будинку технічно не уявляється можливим, а тому вона вимушена звернутись з позовом про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні.

В судове засідання призначене на 13 березня 2013 року представник позивача не з’явився, повідомлявся, надав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні, яке призначалось на 30 травня 2011 року, заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог з підстав відсутності у відповідача фінансової можливості сплатити позивачці грошову компенсацію, в останні судові засідання відповідач та його представник не з’явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 березня 2008 року по цивільній справі № 2-997/2008, зареєстрованого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» 28 січня 2009 року, сторонам на праві спільної часткової власності в рівних частках кожному належить жилий будинок літ. «К», розташований на земельній ділянці № 12-а по провулку 2-му Колгоспному в м.Одесі. Інша частина домоволодіння №12-а по провулку 2-му Колгоспному в м.Одесі належить на праві власності ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 054/2010 від 17 грудня 2010 року, враховуючи вимоги нормативної законодавчо-технічної документації та приймаючи до уваги архітектурно-планувальне рішення досліджуваного жилого будинку літ. «К», розташованого по пров. 2-му Колгоспному 12-а в м. Одесі, виділити у власність позивачці з ідеальною часткою ? частини жилого будинку під літ. «К», загальною площею 111,3 кв. м, розташованого на земельній ділянці № 12-а по провулку 2-му Колгоспному в м. Одесі в натурі без відступлення або з мінімальним відступленням від розміру належної їй частини без нанесення шкоди господарському призначенню жилого будинку технічно не уявляється можливим.

На підставі ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Виходячи зі змісту ст. 364 ЦК України у взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 358, 361 ЦК України, передбачене частиною другою цієї норми право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду судом справи.

При цьому зазначеною нормою передбачено, що обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про виділ частки, і не передбачається обов'язковість згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Таким чином позивач має право на отримання від відповідача грошової компенсації вартості належної їй частки у спільному майні.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 054/2010 від 17 грудня 2010 року ринкова вартість житлового будинку літ. «К» площею 111,3 кв. м, розташованого по 2-му Колгоспному провулку 12-а в м. Одесі без врахування вартості земельного компоненту на момент проведення експертизи складає 69934 долари США, що еквівалентно 556 919 грн. Тобто розмір грошової компенсації вартості ? частини жилого будинку під літ. «К», площею 111,3 кв. м, розташованого по 2-му Колгоспному провулку 12-а в м. Одесі без врахування вартості земельного компоненту на момент проведення експертизи складає 34 967 доларів США, що еквівалентно 278 460 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей належать, зокрема, об’єкти, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

На підставі ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Як вже зазначалось вище, під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості, а оскільки продаж житлового будинку, як нерухомого майна, безумовно тягне за собою перехід до нового власника майнових прав на землю, на якій цей будинок знаходиться, то при визначенні дійсної вартості будинку не може не враховуватися вартість земельного компоненту.

Згідно ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №054/2010 від 17 грудня 2010 року загальна площа земельної ділянки №12-а по провулку 2-му Колгоспному в м.Одесі, отримана при її фактичних обмірах складає 629,8 кв. м, а згідно технічного паспорту на домоволодіння № 12-а по провулку 2-му Колгоспному в м. Одесі від 20 листопада 2008 року загальна площа приміщень будівель та споруд, що входять до складу домоволодіння складає 279,7 (жилий будинок літ. «А» (121,0 кв. м) + жилий будинок літ. «К» (111,3 кв. м) + літня кухня з погребом літ. «Б» (25,7 кв. м) +сарай літ. «Л» (4,0 кв. м) + навіс літ. «М» (17,7 кв. м)). Частка жилого будинку літ. «К», виходячи з його площі складає 39,8 % у відношенні до загальної площі усіх будівель та споруд домоволодіння (111,3 кв. м * 100 / 279,7 кв. м). Виходячи з положень ст. 120 ЗК України співвласникам жилого будинку літ. «К» належать майнові права на 39,8 % земельної ділянки №12-а по провулку 2-му Колгоспному в м. Одесі, що виходячи з її фактичних розмірів складає 250,66 кв. м. (629,8 * 39,8%), частка позивачки у зазначеній земельній ділянці дорівнює відповідно 125,33 кв. м (250,66 / 2).

Згідно зазначеного експертного висновку вартість 1 кв. м земельної ділянки №12-а по провулку 2-му Колгоспному в м. Одесі дорівнює 220,59 доларів США, отже вартість грошової компенсації земельного компоненту належної ОСОБА_1 частини домоволодіння складає 27 646, 54 доларів США (220,59 * 125,33), що за курсом, за яким експертом проводився розрахунок компенсації у гривні (7,9635 грн. за 1 долар США) дорівнює 220 163,22 грн. (27 646,54 * 7, 9635).

Враховуючи викладене, загальний розмір компенсації вартості належної ОСОБА_1 частки у домоволодінні № 12-а по провулку 2-му Колгоспному в м. Одесі, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, складає 498 623,22 грн. (278 460 + 220 163, 22).

Оскільки ст. 364 ЦК України регулює питання виділу частки з майна, що є у спільній частковій власності, правовим наслідком застосування ч. 2 зазначеної норми (стягнення грошової компенсації вартості частки одного з співвласників на користь іншого у разі неподільності майна або неможливості його поділу) є перехід права власності на майно від співвласника, який бажає виділу, до співвласника, з якого стягується грошова компенсація. Таким чином належна ОСОБА_1 ? частина жилого будинку літ. «К», розташованого на земельній ділянці № 12-а по провулку 2-му Колгоспному, при стягненні на користь позивачки грошової компенсації вартості цієї частини залишається у власності відповідача - ОСОБА_2

При таких обставинах суд вважає, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 1820 гривень та витрати по сплаті експертного дослідження в розмірі 4000 гривень.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. ст. 181, 316, 317, 319, 356, 358, 364, 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості ? частини жилого будинку літ. «К», розташованого на земельній ділянці № 12-а по провулку 2-му Колгоспному в місті Одесі в розмірі 498 623 (чотириста дев’яносто вісім тисяч шістсот двадцять три) гривні, залишивши вказану частину будинку у власності ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені по справі витрати по сплаті судового збору в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень та витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 3000 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя І.В. Огренич

Суддя < Суддя > < І >. < Б >.