ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2009 р. Справа № 16/167-08

вх. № 8695/6-16

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Польнікова О.В., довіреність № 507 від 21.01.09 р.

1-го відповідача - Олефіренко С.В., довіреність 01/09 від 09.01.09 р.

2-го відповідача - не з’явився;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Український Страховий дім", м. Київ

до Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія "ВЕЛТА", м.Харків

Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Граніт", с. Циркуни

про стягнення 17883,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з АТЗТ СК "Велта" суми матеріального збитку у розмірі 17 883,28 грн Також до стягнення заявлено витрати позивача зі сплати держмита та інформаційно-технічного забезпечення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування", ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальних або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки Законом України „Про страхування”, Законом України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Цивільним кодексом України, не передбачений обов’язок сплати страхового відшкодування за договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а ні страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспортних засобів, а ні страхувальнику, а лише третій особі, яка постраждала внаслідок ДТП з вини страхувальника.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд дослідивши матеріали справи в їх сукупності, повно та всебічно вивчивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представника позивача та 1-го відповідача, встановив наступне.

Предметом спору є повернення у порядку регресу сум за виплачене страхове відшкодування.

11.11.2007р. у м. Харкові по вул. Шевченко сталась дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участю автомобіля ВАЗ 21099, державний номер АХ 6776 АО, під керуванням Олійника Глеба Валерійовича, та автомобіля Деу, державний номер АХ 3511 АР, що належить 2-му відповідачу під керуванням Єрмака Анатолія Олександровича.

ДТП сталась внаслідок порушення Єрмаком А.О. п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Керуючи автомобілем Деу державний номер АХ 3511 АР, по вул. Шевченко, Єрмак А.О. не вибрав безпечної швидкості руху, виїхав на зустрічну смугу, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21099, державний номер АХ 6776 АО, в результаті чого відбулось зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Факт ДТП підтверджується довідкою Міжрайонного відділу №1 ДАІ при УМВС України в Харківській області від 13.11.2007р. № 52/1-212Д та постановою Київського районного суду м.Харкова по справі №3-15358/07/14 від 10.12.2007р., про накладення на Єрмака А.О. штрафу за скоєне правопорушення.

На момент ДТП автомобіль ВАЗ 21099, державний номер АХ 6776 АО було застраховано у ЗАТ „Український Страховий Дім” за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-06 №098 Хр від 23.11.2006р.

Згідно Звіту №3907 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ВАЗ 21099 (державний номер АХ 6776 АО) від 10.12.2007р. наданого Національним центром незалежних експертиз (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності N 3118/05 від 23.03.2005 р.) та висновку Національного центру незалежних експертиз, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ВАЗ 21099, державний номер АХ 6776 АО результаті його пошкодження при ДТП, складає 18 277,79 грн.

Автомобіль ВАЗ 21099, державний номер АХ 6776 АО придбано за допомогою кредитування (Кредитний договір №6/4/32/2006/840-К/75 від 23.11.2006р. та договір застави №6/4/32/2006/980-З/76 від 23.11.20006р.) позивач виплатив страхове відшкодування визначеному в договорі добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-06 №098 Хр від 23.11.2006р. вигодонабувачу ВАТ КБ „Надра” у розмірі 17 883,28 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжним дорученням № 1618 від 11.01.2008р. на суму 17 883,28 грн..(т. 1, а.с. 57).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд відхиляє доводи відповідача, що за договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, страхового відшкодування підлягає сплаті лише третій особі, яка постраждала внаслідок ДТП з вини страхувальника виходячи з наступного.

23.07.2007р. між 1-м відповідачем та власником автомобіля ЗАЗ-Деу Т13110, державний номер АХ 3511 АК було укладено договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів №38 за яким 1-й відповідач прийняв на себе, як страховик, зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної події, власником автомобіля ЗАЗ-Деу Т13110, державний номер АХ 3511 АК або водієм цього ж підприємства.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості- є однією із основних засад судочинства.

Факт заподіяння шкоди власнику автомобіля ВАЗ 21099, державний номер АХ 6776 АО (застрахованого у ЗАТ „Український страховий дім”) з вини водія 2-го відповідача і факт виплати позивачем страхового відшкодування в розмірі 17 883,28 грн., встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи. Сукупність вищенаведених обставин дає підстави дійти до висновку про те, що в даному випадку до позивача, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" ст. 993 ЦК України перейшло не тільки право вимоги, яке його страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, але й ті права, які були пов'язані із забезпеченням виконання з боку відповідальної за заподіяну шкоду особи такого її обов'язку, як відшкодування цієї шкоди.

Наведені обставини справи та приписи чинного цивільного законодавства дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог, їх доведеність суду необхідними конкретними доказами, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993, ЦК України, ст. ст. 1,4-7, 12, 25, 32-33,43, 44,35, 49,75, 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії „Велта”, код 23465084, (61001, м. Харків, пр-т Гагаріна, 1 ( у т.ч. р/р 26506820008300 у Київському відділенні ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, м. Харкова, МФО 351016) на користь Закритого акціонерного товариства „Український Страховий Дім”, код 32556540, (01601, м. Київ, пл. Спортивна, 3 ( у т.ч. р/р 2650900019320 у ВАТ КБ „Хрещатик”, м. Києва, МФО 300670) збитків у розмірі 17 883,28 грн., витрати по сплаті державного мита – 178,84 грн. та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Граніт" - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2009р.

Суддя