СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-12741/12/0170/1

26.02.13

м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим- Файнгольд Сергій Абрамович, довіреність № 7 від 25.02.13

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"- Рєдкозубова Олена Євгенівна, довіреність № б/н від 06.02.13

представник відповідача, Дочірнього підприємства "КЛЕВЕР ФОРС"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 16.11.12 у справі № 2а-12741/12/0170/1

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим (вул. Імені газети "Кримська правда", 61, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул. Садова, 19, с.Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97530)

до Дочірнього підприємства "Клевер Форс" (вул. Жилянська, 31, м.Київ 33, 01033)

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", Дочірнього підприємства "Клевер Форс", та з урахуванням уточнених позовних вимог просила заборонити ТОВ "Кримська водочна компанія" проведення акції "Стань золотошукачем" ТМ "Medoff", як рекламодавцю; заборонити ТОВ "Кримська водочна компанія" проведення рекламної компанії акції "Стань золотошукачем" ТМ "Medoff", як рекламодавцю; зобов'язати ТОВ "Кримська водочна компанія" здійснити публічне спростування реклами та акції "Стань золотошукачем" ТМ "Medoff".

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2012 року позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", Дочірнього підприємства "Клевер Форс" про спонукання до виконання певних дій - задоволено частково.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" проведення рекламної компанії акції "Стань золотошукачем" ТМ "Medoff".

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" здійснити публічне спростування реклами та акції "Стань золотошукачем" ТМ "Medoff".

В іншій частині позову відмовлено

На зазначене судове рішення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи оскільки акція "Стань золотошукачем" ТМ "Medoff" є не рекламою, а частиною маркетингового дослідження, судом необгрунтовано застосовано до відповідача адміністративно-правову відповідальність за недотримання норм Закону України "Про рекламу" разом з тим не враховано, що відповідач не є замовником, виробником та розповсюджувачем реклами.

Представник позивача у судовому засіданні 26.02.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", у судовому засіданні 26.02.13 просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник Дочірнього підприємства "Клевер Форс", у судове засідання 26.02.13р. не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" є виробником алкогольної продукції під торговою маркою «MEDOFF».

Судом встановлено, що 18.07.2012 року між ТОВ "Кримська водочна компанія" та дочірнім підприємством «КЛЕВЕР ФОРС» був укладений договір № 180712.

Згідно додатку № 4 від 01.08.2012 року до договору № 180712 ДП «Клевер Форс» приймає на себе зобов'язання надати послуги з проведення маркетингового дослідження серед споживачів продукції під ТМ «MEDOFF» під умовною назвою «Стань золотошукачем».

З 01.10.2012 року ДП «Клевер Форс» на виконання додатку № 4 від 01.08.2012 року до договору № 180712 розпочало вчинення дії стосовно реалізації акції «Стань золотошукачем».

Протягом жовтня - листопада 2012 року на адресу Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим надійшли скарги від громадських організацій та громадян про порушення ТОВ "Кримська водочна компанія" законодавства України про рекламу, стосовно розповсюдження заохочувальної рекламної акції алкогольної продукції, яка також умовчує про шкоду вживання алкоголю, а тому є недобросовісною, у тому числі надійшли наступні скарги:

- 07.11.2012 року від Всеукраїнської громадської організації «Правозахисна асоціація «Споживчий контроль» (а.с.5-6);

-06.11.2012 року від громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.(а.с.7,8,9,10,11)

07.11.2012 року посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим головним спеціалістом відділу контрою в сфері реклами ОСОБА_9 складено протокол № 1763 за порушення законодавства про рекламу (а.с.21).

В протоколі зазначено, що в ході здійсненого контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу на території м. Сімферополя було встановлено розповсюдження друкованої реклами ТОВ "Кримська водочна компанія" з ознаками порушення Закону України «Про рекламу».

Так, ТОВ "Кримська водочна компанія" як рекламодавець, проводить рекламну компанію по акції «Стань золотошукачем» та інформує про це споживачів в місцях реалізації алкогольної продукції та в Інтернеті на сайті «www.medoffgold.com.ua|index.php». Але, реклама суперечить вимогам ч. 7 ст. 22 Закону України «Про рекламу», оскільки відсутнє попередження про шкоду здоров'ю, а на першій сторінці текст попередження менше ніж встановлений законам 15%-розмір від загальної площі реклами. Крім того, реклама суперечить вимогам ч.ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про рекламу», оскільки рекламні заклики до придбання та вживання алкоголю.

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим від 16.11.2012 року про початок розгляду справи за порушення законодавства про рекламу - визнано проведення рекламної компанії та акції «Стань золотошукачем» ТМ «MEDOFF» недобросовісною (а.с.64).

Частково задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в нормативних актах України не визначено поняття маркетингового дослідження, всі засоби, за допомогою яких розповсюджувалася акція "Стань золотошукачем" - телевізійний ролик, інтернет - сайт, зразки додаткових етикеток з пляшок по суті є частиною однієї рекламної акції , метою якої є сформування обізнаності споживачів стосовно алкогольного напою - горілки під торговою маркою «MEDOFF» та підтримання їх інтересу завдяки обіцянки виграшу золотих злитків різної ваги та поповнень мобільного зв'язку. Більш того, суд першої інстанції погодився з висновком позивача про те, що вказана акція не тільки є недобросовістною рекламою та самостійно дійшов висновку про те, що вона також є прихованою рекламою, що є безумовною підставою заборони її судом та зобов'язання здійснити публічне спростування.

При повторному розгляді справи судовою колегією встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі: подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене наявність в матеріалах справи численних скарг від громадських організацій та громадян про порушення ТОВ "Кримська водочна компанія" законодавства України про рекламу є лише підставою для проведення перевірки позивачем у межах наданих йому повноважень, та не є фактичними даними, на підставі яких можливо встановити наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги.

Щодо висновків про невизначеність понять, визнання акції рекламною компанією, визнання реклами недобросовісною та прихованою судова колегія зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.108. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено таке поняття як маркетингові послуги (маркетинг). Відповідно до вказаної правової норми це - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Колегією суддів приймається до уваги, що узагальнюючою податковою консультацією щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат (затверджена наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012 N 123) передбачено, що до маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги). Мерчандайзинг (англ. (merchandising) походить від англійського merchandise - товари, сприяння продажу будь-якого товару) - один із видів маркетингу, що сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу - вдале розміщення товарів у торговому залі, оригінальне оформлення прилавків та вітрин, організація презентацій з роздачею сувенірів, наданням знижок та пільг. Рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб'ютора, торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг. Методом просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори). Такі виплати є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб'юторами) у межах своєї основної діяльності. Досягнення таких показників обґрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів у каналах дистрибуції. Такі мотиваційні виплати включаються до витрат на збут. Мотиваційні виплати можуть включати таке: премія (бонус) за дострокову сплату дебіторської заборгованості, за виконання плану закупівель товарів постачальника, за точність закупівельних прогнозів, за дотримання певного асортименту товарів при закупівлі. Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг.

Відповідно до Наказу державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації № 18 від 13.09.2010 року "Про затвердження Методичних рекомендацій" визначено поняття маркетингового дослідження - систематизований процесс визначення, збирання, накопичування, оброблення та аналізу інформації щодо поточного стану та прогнозу ринку товарів і послуг, попиту та пропозиції поведінки споживачів, ринкової кон"юктури, дінамики цін з метою кращого просування товарів на ринок, збільшення їх збуту, продажів.

Таким чином, чинне законодавство України в жодному разі не ототожнює маркетингових та рекламних послуг, розрізняє та конкретизує поняття маркетингового дослідження.

В постанові суду першої інстанції наведено та розтлумачене таке поняття як рекламна акція.

Законодавство про рекламу складається з Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 року № 270/96-ВР та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Статтею 1 розділу 1 вказаного Закону визначені ряд термінів. такого терміну як рекламна акція - закон не містить в загалі.

З наданого договору та додатку до нього вбачається, що Пунктом 1.2. договору визначено, що період надання послуг з 01.10.2012 року до 30.11.2012 року. В пункті 1.1 та 1.3 договору зазначено, що в рамках дослідження має бути опитано 2000 респондентів по визначеним договором запитанням. В розділі 2 договору на виконавця покладені послуги з розробки та підтримки Інтернет сайту "www.medoffgold.com.ua|index.php", організації акції серед учасників дослідження, організації інформаційної підтримки, забезпечення розробки сценаріїв аудіо та відеороликів. В розділі 3 договору встановлені умови проведення акції, в рамках якої виконавець зобов'язаний здійснити закупку та розіграш 602 злитків золота загальною вагою 800 грамів серед учасників акції за умови надання аукціонних елементів з унікальними кодами.

З наведеного вище вбачається, згідно умов договору ДП "КЛЕВЕР ФОРС" зобов'язано провести послуги по проведенню маркетингового дослідження які за своєю суттю повністю відповідають визначенню маркетингових послуг, закону не суперечать.

Більш того, колегія суддів погоджується з апелянтом, та звертає увагу, що судом першої інстанції не наведеного жодного нормативно-правового акту який би забороняв заохочувати приймання участі в дослідженні.

Як зазначено вище, відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» дано визначення наступних термінів:

- реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

- рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача;

- рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;

- розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами;

- виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;

- споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама.

Судом першої інстанції досліджено інформацію, що розміщена на інтернет ресурсі сайт "www.medoffgold.com.ua|index.php" та презентована як акція "Стань золотошукачем" разом з «MEDOFF». На першій сторінці сайту є попередження про шкоду вживання алкоголю, яке розміщено в нижньому краю сторінці та містить попередження, що «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я». Обсяг попередження складає 2,19 см2 при загальній площі рекламної сторінки, яка дорівнює 337,26 см2. Судом зроблений висновок, що загальна площа попередження дорівнює лише 0,65%. На всіх інших сторінках сайту є зображення пляшки горілки з зазначенням назви ТМ «MEDOFF», попередження про шкоду вживання алкоголю відсутнє, одночасно користувачам запропоновано взяти участь у розіграші подарунків - поповнення мобільного зв'язку, золоті злитки вагою по 1 граму, 2 золотих злитка вагою по 100 грамів. На деяких сторінках сайту зазначено, що «Стань золотошукачем» є заохочувальною акцією в межах маркетингового дослідження. Замовником зазначено ТОВ "Кримська водочна компанія", організатором дочірнє підприємство "КЛЕВЕР ФОРС"Крім того, на сайті зазначено, що для реєстрації учасником необхідно ввести коди з кришки та етикетки пляшки горілки ТМ «MEDOFF». Судом досліджувались етикетки з пляшок з-під горілки.

Колегія суддів зазначає, що статтею 492 Цивільного кодексу України передбачено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Частиною 7 статті 8 Закону України «Про рекламу» встановлено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у т.ч. на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" до інформації про продукцію відноситься назва товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за яким вони реалізуються.

Більш того, відповідно до ст. 5 Закону України "Про рекламу" у теле-, радіопередачах, матеріалах в інших засобах масової інформації, видовищних та інших заходах, які створені і проводяться за участю спонсорів, забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів.

Згідно статті 1 Закону України "Про рекламу" спонсорство - добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг.

З урахуванням вимог закону, наданих і наявних доказів зображення лише пляшки з торговою маркою виробника алкогольних напоїв на вказаному вище сайті не є інформацією про особу чи товар, розповсюдженою в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Суд першої інстанції також досліджував та надав правову оцінку матеріалам, що ніби то транслювались на каналі "1+1".

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових і речових доказів. Згідно зі статтею 80 цього Кодексу речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи. Їх витребування проводиться в порядку, встановленому для витребування письмових доказів.

На а.с. 27 міститься СД диск з 13 файлами, 12 з яких - формату jpg. містять копію скарги громадського об'єднання, відповідь на неї, правила участі в заохочувальній акції в рамках маркетингового дослідження та фотокопії сторінок сайту. Рекламний ролік доступний до просмотру 09 секунд, в той час як зазначено на ленті його хронометражу 13 хвилин 20 секунд.

Повного рекламного відео суду не надано, жодного договору на транслювання будь-якого відео матеріалу між відповідачем та телеканалом "1+1" матеріали справи не містять, хронометраж, зміст роліка відсутній, суду взагалі не представлено відомостей ким і коли вказане відео розповсюджувалось.

Як пояснив представник позивача, у судовому засіданні при повторному розгляді справи, жодні матеріали від розповсюджувача (телеканалу 1+1) на час розгляду справи у суді першої інстанції ним не витребувалось, запит на надання інформації ним направлено лише 21.11.2012 року, станом на 26.02.2013 року відповіді не отримано.

Вищенаведене унеможливлює прийняття вищевказаного відео матеріалу як належного і допустимого доказу по справі.

Оскаржуваною постановою заборонено проведення рекламної компанії, зобов'язано здійснити публічне спростування реклами та акції.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог Закону України «Про рекламу» при замовленні акції «Стань золотошукачем» разом з ТМ «MEDOFF», колегія суддів встановила наступне.

Порядок здійснення реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, визначені статтею 22 Закону України «Про рекламу».

Так, реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється:

- на радіо та телебаченні з 6 до 23 години;

- за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв);

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв.

Згідно частини 7 статті 22 Закону реклама алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим.

Текст попередження в рекламі в друкованих засобах масової інформації має розміщуватися горизонтально, внизу рекламного зображення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» недобросовісна реклама - це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження; прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій;

Статтею 9 Закону України «Про рекламу» передбачено, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Прихована реклама забороняється.

Аналогічне правило також передбачено і для недобросовісної реклами, яке визначено в статті 10 Закону, згідно якої недобросовісна реклама забороняється. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають органи державної влади, визначені у статті 26 цього Закону.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 року за №2657-ХІІ (зі змінами та доповненнями) правовий режим інформації про товар визначається законами України про захист прав споживачів, про рекламу, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Листом Комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформації від 01.10.2003 року надані роз'яснення щодо застосування учасниками рекламного ринку низки новел закону України "Про рекламу". Пунктом 5 вказаного Листа надані роз'яснення, щодо обмежень на рекламу окремих видів продукції.

Реклама тютюнових виробів дозволена лише засобами зовнішньої реклами (з обмеженнями) і в друкованих ЗМІ (теж з обмеженнями). Заборонено спонсорування з використанням об'єктів інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби. У рекламі алкоголю діють ті самі обмеження, що і в рекламі тютюну, за таким винятком: дозволена реклама на телебаченні та радіо з 23-ї години до 6-ї години ранку, а також дозволяється спонсорування компаніями, які випускають алкогольні напої. Положеннями частини шостої статті 22 Закону згадані обмеження не скасовуються, а посилюються. Комітет звертає увагу на те, що Законом заборонено будь-які рекламні заходи з просування на ринок алкогольних напоїв і тютюнових виробів, за винятком спеціальних виставкових заходів. Оскільки поняття спеціальних виставкових заходів законодавством не визначено, такими слід вважати заходи, що мають на меті просування відповідного (алкогольних чи тютюнових виробів) товару на ринок, демонстрацію товару, вивчення кон'юнктури ринку, проводяться організовано у певному місці та у визначені строки, розраховані лише на зацікавлену та/або професійну аудиторію, відвідувачів.

Матеріали справи не спростовують доводи представника відповідача про виступ ТОВ "Кримська водочна компанія" в ролі спонсору при телетрансляції.

Відповідно до ст. 27 цього Закону особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1/ рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ним самостійно;

2/ виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3/ розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

З урахуванням вищевикладеного, жодного належного і допустимого доказу того, що відповідач є і виробником і розповсюджувачем реклами алкогольної продукції суду не надано.

Підстав для застосування відповідальності за порушення законодавства про рекламу, публічного спростування недобросовісної реклами відповідачем, з урахуванням вищенаведеного, судом не встановлено.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову засновані на помилковому застосуванні норм матеріального права, а також враховуючи невідповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2012 р. по справі №2а-12741/12/0170/1 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян