-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 1 - 48 /12
П О С Т А Н О В А
Іменем України
19 березня 2013 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Мокрецького В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Фурман О.А.,
прокурора - Магалецької Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 162; ч. 2 ст. 189; ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_3, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 162; ч. 2 ст. 189; ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28, ч.4 ст. 189; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 162; ч. 2 ст. 189; ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст.307; ч. 3 ст 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України; ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст.189; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України; ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 365 КК України; ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_12 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 307; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 364 КК України, ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 309 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Під час розгляду справи від державного обвинувача Магалецької Т.В. до суду надійшла заява про відвід головуючому по справі судді Мокрецькому В.І. з тих підстав, що наявні обставини, які викликають сумнів в об'єктивності останнього. Зокрема, на думку державного обвинувача, вказані обставини підтверджуються відтвореним записом судового засідання, у відповідності до якого головуючий по справі суддя Мокрецький В.І., за відсутністю в судовому засіданні прокурора, 28.02.2013 року вирішував клопотання підсудних про заміну їм запобіжного заходу, а саме з'ясовував на який конкретно запобіжний захід просять змінити підсудні обраний їм до цього запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а також головуючий по справі з'ясовував розмір застави та вказував на те, що підсудні обвинувачуються за скоєння злочинів в складі злочинної групи.
Підсудні заяву про відвід не підтримали. Зокрема, підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вважають, що прокурор звернувся із вказаною заявою у зв'язку з тим, що розгляд справи добігає кінця, а доказів їх винуватості у державного обвинувача не має. Отже, на думку підсудних прокуратура зацікавлена у зміні головуючого по справі, який об'єктивно розглядає справу, на іншого.
Водночас, підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_8 заявили клопотання про відвід прокурора Магалецької Т.В. та Стемковського Д.Б., оскільки вважають, що саме вказані державні обвинувачі є упередженими та особисто зацікавлені в притягненні підсудних до кримінальної відповідальності. На їх думку про упередженість згаданих представників державного обвинувачення свідчить той факт, що останні оскаржили до апеляційного суду постанову Житомирського райсуду від 05.03.2013 року про зміну підсуднім запобіжного заходу з взяття під вартою на заставу. Проте, прокурору Магалецькій Т.В. достовірно було відомо, що дана постанова оскарженню не підлягає. Також підсудні зазначають, що вказаними діями прокуратура здійснює тиск на них та суд.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотань прокурора про відвід головуючого по справі судді Мокрецького В.І., а також підсудних про відвід прокурорів Магалецької Т.В. та Стемковського Д.Б. необхідно відмовити з наступних підстав.
14 грудня 2012 року від підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 до суду надійшло клопотання про зміну їм запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Зважаючи на мотиви та підстави підсудних, якими вони обґрунтовували своє клопотання про зміну їм запобіжного заходу, судом, за погодженням всіх учасників розгляду справи, у тому числі і державного обвинувача Магалецької Т.В., було вирішено звернутися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з приводу надання рекомендаційних роз'яснення з питань зміни запобіжного заходу в суді, а також, для визначення стану здоров'я підсудного ОСОБА_1 по справі судом призначена відповідна судово-медична експертиза.
22 січня 2013 року до Житомирського райсуду надійшли рекомендаційні роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з приводу зміни запобіжного заходу під час судового розгляду, а 04 березня 2013 року висновок судово-медичної експертизи щодо стану здоров'я підсудного ОСОБА_1
Враховуючи те, що 04.03.2013 року (понеділок) суд не розглядав вказану кримінальну справу, згаданий вище висновок судово-медичної експертизи був оголошений в судовому засіданні 05.03.2013 року для вирішення, в порядку ст. 274 КПК України (в редакції 1960 року), клопотання підсудних про зміну їм запобіжного заходу.
В свою чергу, суд звертає увагу, що на попередньому судовому засіданні, яке відбулось 28.02.2013 року, жоден з працівників органів прокуратури Житомирської області, який підтримує державне обвинувачення по цій справі, а саме ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 до суду не з'явились. При цьому про причини неявки до суду, окрім прокурора Магалецької Т.В. яка перебувала в той час на лікарняному, інші представники державного обвинувачення суду не повідомили, у зв'язку з чим на адресу прокурора Житомирської області судом було направлене відповідне подання, а по справі оголошено перерву до 05.03.2013 року.
Виконуючи вимоги ст. 154-1 КПК України (в редакції 1960 року), Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 26.03.1999 року «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу» (далі - Постанова), а також з урахуванням вітчизняної судової практики та практики Європейського Суду, суд, з метою запобігання тяганини розгляду справи, у відсутності представників державного обвинувачення, саме 28.02.2013 року з'ясував у підсудних кінцеві вимоги їх клопотання про зміну їм запобіжного заходу в суді, а саме на який конкретно запобіжний захід вони просять змінити обраний їм запобіжний захід взяття під варту та роз'яснив порядок і підстави зміни їм запобіжного заходу з взяття під варту на заставу. При цьому жодним чином не висловивши своєї думки з приводу задоволення чи ні вказаного клопотання підсудних.
05.03.2013 року, тобто в наступному судовому засіданні, суд після оголошення судово-медичного висновку щодо стану здоров'я підсудного ОСОБА_1, виконуючи вимоги вказаних вище норм та рекомендаційних роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та згаданої вище Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 26.03.1999 року, заслухавши думку підсудних,
захисту та державного обвинувачення, в нарадчій кімнаті вирішив клопотання підсудних про зміну їм запобіжного заходу.
Таким чином, дії головуючого під час розгляду справи, як 28.02.2013 року, так і 05.03.2013 року, повністю відповідали нормам кримінально-процесуального законодавства в редакції 1960 року, зокрема, п. 2 згаданої Постанови ПВСУ, де зазначено, що якщо на стадії судового розгляду справи суд дійшов висновку, що належну процесуальну поведінку підсудного чи виконання ним процесуальних обов'язків можливо забезпечити лише за умови обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, він, визначивши розмір застави, повинен з'ясувати, чи бажає підсудний, щоб до нього було застосовано такий вид запобіжного заходу, і чи є у нього відповідні кошти чи інші матеріальні цінності. При цьому згідно ж цього пункту у разі потреби підсудному має бути надано можливість з'ясувати вказане питання у близьких йому осіб.
Окрім цього, згідно останнього абзацу вказаного пункту Постанови, застава замість тримання під вартою щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів у складі організованих груп, може застосовуватись лише у виняткових випадках.
Отже, на виконання вимог кримінально-процесуального законодавства за яким розглядається справа, а також на виконання приписів Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 26.03.1999 року «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу», суд, з урахуванням тяжкості інкримінованих їм злочинів, які вони згідно до обвинувачення вчинили у складі організованої групи, роз'яснив підсуднім з чого має становити розмір застави, з'ясував чи бажають останні на застосування до них вказаного запобіжного заходу та чи є у підсудних, або у їх близьких осіб відповідні кошти.
У зв'язку з цим, суд вважає хибними доводи державного обвинувачення про допущення судом істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, зокрема, п. 8 ст. 370 КПК України (в ред. 1960 р.), а саме порушення таємниці наради суддів. В свою чергу, за весь час розгляду справи в Житомирському райсуді, а саме з січня 2012 року, головуючий по справі не висловлював будь-кому своєї думки з приводу доведеності обвинувачення та винуватості того чи іншого підсудного.
З огляду на викладене суд вважає, що у справі відсутні будь-які обставин, які викликають сумнів в об'єктивності головуючого судді Мокрецького В.І., а тому підстав для задоволення заяви прокурора Магалецької Т.В. про відвід останнього не має.
Не підлягає також і задоволенню заяви підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_1 щодо відводу прокурорів Магалецької Т.В. та Стемковського Д.Б., оскільки згідно кримінально-процесуального законодавства за яким розглядається дана справа та Конституції України, прокурор зобов'язаний підтримувати державне обвинувачення в суді. Отже, природною є зацікавленість прокурорів Магалецької Т.В. та Стемковського Д.Б. в доведенні суду вини підсудних в інкримінуємих їм злочинах.
Оскарження ж прокурорами Магалецькою Т.В. та Стемковським Д.Б. постанови Житомирського райсуду від 05.03.2013 року про зміну підсудним запобіжного заходу, не є підставою для відводу останніх в контексті ст. ст. 54, 58 КПК України (в ред. 1960 року).
Керуючись ст. ст. 54, 56, 58 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви прокурора Магалецької Т.В. про відвід головуючому судді по справі ОСОБА_19 відмовити.
У задоволенні заяви підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_8 про відвід прокурорів Магалецької Т.В. та Стемковського Д.Б. відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:
скопійовано
-
скопійовано
-
