ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _{79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10}

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року № 813/575/13-а

м .Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Малетич Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012200 форми «С» від 11.01.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Спільне підприємство «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі-СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ) звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби (надалі по тексту-ДПІ у м.Червонограді Львівської області ДПС), в якому просить, згідно уточнених позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012200 форми «С» від 11.01.2013 року про застосування штрафних санкцій у сумі 65 230,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що діяв у відповідності до норм чинного законодавства України. Висновок податкового органу про неоприбуткування готівки вважає протиправним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ сума виторгу у розмірі 13 046,06 грн., що проведена ним через реєстратор розрахункових операцій була правомірно внесена платником податків до податкового та бухгалтерського обліку і відображення на роздрукованих фіскальних звітах робить неможливим ухилення СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ від сплати податків.

Згідно ухвали судді від 24.01.2013 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Заяв про відкладення розгляду справи чи проведення розгляду справи у відсутності представника на адресу суду від відповідача не надходило. Однак, представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані у судовому засіданні 11.02.2013 року усні пояснення по суті спору і письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на обставини наявності порушень касової дисципліни, встановлених в ході проведення перевірки.

Таким чином, суд, взявши до уваги думку представника позивача щодо можливості розпочати судовий розгляд за даною явкою, а також зваживши на дозволені законом строки розгляду спору, ухвалив на підставі ст.ст.71, 128 КАС України розглянути справу за наявними у ній доказами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.11.1993 року СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ зареєстровано Виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Нормами п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно положень п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

14.12.2012 року працівниками відділу податкового контролю ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС було проведено фактичну перевірку господарської одиниці «Магазин №10» СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ за адресою: Львівська область, м.Сокаль, вул.Шептицького, 168а з питань дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами перевірки складено акт (довідка) №835/13/29/2230/20780000 від 14.12.2012 року.

У ході перевірки було встановлено, що працівниками (працівником), що відповідальні за проведення записів в книги обліку розрахункових операцій (надалі-КОРО), не було оприбутковано готівку в КОРО за 13.12.2012 року, а саме:

-в КОРО 1313002005р/2 неоприбутковано готівку у сумі 3 834,79 грн.;

-в КОРО 1313002006р/2 неоприбутковано готівку у сумі 1 663,85 грн.;

-в КОРО 1313002007р/2 неоприбутковано готівку у сумі 3 805,50 грн.;

-в КОРО 1313002008р/2 неоприбутковано готівку у сумі 3 741,92 грн.

Відповідач зробив висновок про неоприбуткування готівкових коштів в КОРО на загальну суму 13 046,06 грн. та зазначив, що це є порушенням п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (надалі-Положення №637).

На підставі акта (довідка) №835/13/29/2230/20780000 від 14.12.2012 року, ДПІ у м.Червонограді Львівської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.01.2013 року №0000012200 про застосування до СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ штрафних санкцій на суму 65 230,30 грн.

Згідно з п.п.1.2 п.1 вказаного Положення №637, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Також, у п.1.2 Положення №637 зазначено, що книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Пунктом 2.2 глави 2 Положення №637, передбачено, зокрема, що підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п.2.6 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (надалі-РРО) або використанням розрахункової книжки, оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п.2.8 Положення №637, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що законодавець передбачив відповідальність за неоприбуткування у касах готівки у вигляді штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, а не за відсутність запису щодо руху отриманої готівки.

Із матеріалів справи встановлено, що на день проведення перевірки ДПІ у Сокальському районі (14.12.2012 року о 15 год. 26 хв.) спірна сума готівкових коштів оприбуткована Підприємством, її рух відображений у фіскальній пам'яті реєстраторів розрахункових операцій, при цьому жодного факту не проведення готівки через РРО відповідачем не встановлено. Готівка у сумі 12 310,00 грн. була здана в центральну касу Підприємства, що знаходиться у м.Червонограді Львівської області, згідно прибуткових касових ордерів №16647 на суму 5 260,00 грн., №16648 на суму 7 050,00 від 13.12.2012 року і, відповідно, внесена касиром СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ на поточний рахунок у банку, що підтверджується видатковим касовим ордером та квитанцією №33142573 від 14.12.2012 року на суму 400 000,00 грн. (у т.ч. сума 12 310,00 грн.) як виторг від продажу товарів. Решта суми залишена у касі магазину на початок робочого дня 14.12.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при проведенні готівкових розрахунків застосовує РРО, зокрема, сума виторгу у розмірі 13 046,06 грн. була проведена Підприємством через РРО, зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку, відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що, у тому числі, підтверджується фіскальними звітними чеками на відповідну суму.

Термін «здійснення обліку готівки» (згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні) кореспондується із терміном «використання КОРО», наведеним у п.7.5 «Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000 року. Відтак, використанням КОРО, зареєстрованої на РРО, за цим порядком, є наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО, підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО та щоденне виконання записів про рух готівки і суми готівки.

В судовому засіданні судом було досліджено копії книг обліку розрахункових операцій господарської одиниці - Магазину №10 СП «Київ-Захід» у формі ТзОВ, яка перевірялась відповідачем, а саме: №1313002005р/2, №1313002006р/2, №1313002007р/2, №1313002008р/2 та встановлено, що позивачем було належним чином здійснено облік готівкових коштів у розмірі 13 046,06 грн. за 13.12.2012 року на підставі Z-звітів №2380, №2382, №2384, №2386, виготовлених о 21 год. 00 хв. 13.12.2012 року і вклеєних на сторінках №8 у розділі 1 «Фіскальні звітні чеки» відповідних КОРО.

Суд зауважує, що обліком готівки, рух якої зафіксовано РРО, за наведеними правилами ведення КОРО та правилами ведення касових операцій, є і підклеювання Z-звітів у КОРО, і вчинення записів про суми готівки за ними в КОРО, відтак, кожна з цих дій окремо та всукупності є обліком готівки.

Тому, вклеювання в КОРО Z-звітів підпадає під визначення «здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх надходжень на підставі фіскальних звітних чеків РРО» за п.2.6 Положення №637. Відсутність записів про рух коштів у КОРО при цьому не є тотожним необліку готівки та, відповідно, неоприбуткуванню готівки.

Таким чином, суд погоджуючись із позицією позивача, вважає, що відсутність запису щодо руху отриманих Підприємством готівкових надходжень у сумі 13 046,06 грн. за 13.12.2012 року у книзі обліку розрахункових операцій, при наявності оприбуткування зазначеної суми, означає виключно порушення позивачем порядку ведення такої книги.

Отже, застосовані відповідачем штрафні санкції згідно абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки» є неправомірними.

Разом з тим, доказів того, що готівкові кошти у сумі 13 046,06 грн. були неоприбутковані позивачем, відповідач суду не надав, а лише послався на факт порушення порядку оприбуткування готівки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкове повідомлення-рішення №0000012200 форми «С» від 11.01.2013 року прийнято не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби №0000012200 форми «С» від 11.01.2013 року про застосування до Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 65 230 (шістдесят п'ять тисяч двісті тридцять) грн. 30 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства «Київ-Захід» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю судові витрати, що пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 653(шістсот п'ятдесят три) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 березня 2013 року.