ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2013 року 08 год. 15 хв. № 2а-6447/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., суддів: Григоровича П.О., Пащенка К.С., при секретарі судового засіданні Артеменко Я.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовами

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

до

Кабінету Міністрів України

про

визнання частково незаконною Постанови від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулись ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, позивачі) з позовами до Кабінету Міністрів України (далі - КМ України, відповідач) про визнання незаконною та такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили та прийнята із порушенням Регламенту Постанову КМ України від 23 листопада 2011 року № 1210 (з урахуванням заяви від 27.11.2012р. про зміну позовних вимог) Постанови від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині п. 11 ч. 1 абзацу другого (де мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - інвалідам ІІ групи становить 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), п. 12 (в частині, що стосується інвалідів групи - 255 відсотків), п. 13 ч. 1 абзацу другого (що стосується щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до І категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність)(позовні вимоги ОСОБА_2) та про визнання незаконними абзаців 3, 4 підпункту 1 п. 11, абзаців 3, 4 підпункту 2 п. 11, п. 12, абзаців 1, 2 підпункту 1 п. 13, абзацу 4 п. 15 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ).

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що Постанова КМ України від 23 листопада 2011 року № 1210 в спірній частині є незаконною, оскільки порушує їх права та державні гарантії, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Конституції України. При цьому позивачі посилаються на порушення відповідачем процедури прийняття спірного нормативно-правового акта та Регламенту.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що оскаржувана постанова була прийнята на виконання п. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», а отже, Кабінет Міністрів України діяв відповідно до вимог законодавства, а тому підстав для задоволення позовів немає. При цьому порушення процедури та Регламенту не відбулось.

В судових засіданнях позивачі та представник позивачів підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 27 грудня 2012 року судом на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом було ухвалено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

В ході розгляду справу судом було встановлено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Постанова № 1210).

Постанова № 1210 набрала чинності 01 січня 2012 року (п. 5 Постанови).

Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з п. 11 Порядку мінімальний розмір пенсії становить:

1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

- I групи інвалідності - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- II групи інвалідності - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- III групи інвалідності - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

2) для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

- I групи інвалідності - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.;

- II групи інвалідності - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.;

- III групи інвалідності - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 110 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку у разі коли розмір пенсійної виплати (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в інвалідів - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 285 відсотків, II групи - 255 відсотків, III групи - 225 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

У разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проводиться перерахунок зазначеної допомоги виходячи з розміру встановленого прожиткового мінімуму.

Пунктом 13 Порядку встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

1) особам, що належать до категорії 1:

з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

- інвалідам I групи - 50 відсотків;

- інвалідам II групи - 40 відсотків;

- інвалідам III групи - 30 відсотків;

для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

з 1 січня 2012 р.:

- інвалідам I групи - 30 відсотків;

- інвалідам II групи - 20 відсотків;

- інвалідам III групи - 15 відсотків;

з 1 липня 2012 р.:

- інвалідам I групи - 36 відсотків;

- інвалідам II групи - 24 відсотки;

- інвалідам III групи - 18 відсотків;

2) особам, що належать до категорій 2 - 4:

з 1 січня 2012 р.:

- особам, що належать до категорії 2, - 15 відсотків;

- особам, що належать до категорії 3, - 10 відсотків;

- особам, що належать до категорії 4, - 5 відсотків;

з 1 липня 2012 р.:

- особам, що належать до категорії 2, - 18 відсотків;

- особам, що належать до категорії 3, - 12 відсотків;

- особам, що належать до категорії 4, - 6 відсотків;

3) дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 18 відсотків.

Підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється в таких розмірах: тим, що проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, - 13,2 гривні; тим, що проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, - 10,5 гривні; тим, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, - 5,2 гривні (п. 15 Порядку).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є інвалідом другої групи (захворювання пов'язане з роботами по ліквідації на ЧАЕС), що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 від 14 лютого 2012 року з вкладкою НОМЕР_2 та довідкою до Акта огляду МСЕК (Серія 10 ААА № 893545 від 01 лютого 2012 року), копії яких наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є інвалідом третьої групи (захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС), що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_3 с від 26 червня 2009 року з вкладкою НОМЕР_5 та довідкою до Акта огляду МСЕК (Серії Ас ¹ 025808 від 15 червня 2009 року), копії яких наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_5 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є інвалідом другої групи (захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС), що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_6 с від 11 червня 2009 року з вкладкою НОМЕР_7 та довідкою до Акта огляду МСЕК (Серії 10 ААА № 681721 від 20 грудня 2010 року), копії яких наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_4 є собою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є інвалідом другої групи (захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС), що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_8 від 16 серпня 2006 року з вкладкою НОМЕР_9 та довідкою до Акта огляду МСЕК (Серії 2-18 АВ № 053543), копії яких наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_6 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є інвалідом третьої групи (захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС), що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_10 від 04 жовтня 2005 року з вкладкою НОМЕР_11 та довідкою до Акта огляду МСЕК (Серії АС № 018566 від 28 жовтня 2009 року), копії яких наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_7 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є інвалідом третьої групи (захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС), що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_12 від 15 травня 2001 року з вкладкою НОМЕР_13 та довідкою до Акта огляду МСЕК (Серії 10 ААА № 318916 від 07 липня 2010 року), копії яких наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_8 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є інвалідом третьої групи (захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС), що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_14 від 15 квітня 2003 року з вкладкою НОМЕР_15 та довідкою до Акта огляду МСЕК (Серії 2-18 АБ № 000102), копії яких наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_9 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є інвалідом третьої групи (захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС), що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_16 від 16 червня 2011 року з вкладкою НОМЕР_17 та довідкою до Акта огляду МСЕК (Серії 10 ААА № 689213 від 07 червня 2011 року), копії яких наявні в матеріалах справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуваний нормативно-правовий акт застосовано до позивачів та вони є суб'єктами правовідносин, у яких застосовано цей акт. Тобто, відповідно до частини другої ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України позивачі мають право на оскарження цього нормативно-правового акта.

Надаючи правову оцінку таким діям суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України КМ України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» КМ України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти КМ України нормативного характеру видаються у формі постанов КМ України.

Регламентом КМ України, затвердженим постановою КМ України від 18 липня 2007 року №950 у редакції постанови КМ України від 08 липня 2009 року №712 передбачено, що акти Кабінету Міністрів нормативного характеру видаються у формі постанов (пункт 1 параграфу 39).

Відповідно до параграфу 43 Регламенту КМ України головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який здійснює його підготовку (пункт 1). Підготовку проектів актів Кабінету Міністрів здійснюють відповідно до своєї компетенції міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (пункт 2). Головний розробник зобов'язаний погодити проект акта Кабінету Міністрів з усіма заінтересованими органами, а також з Мінфіном та Мінекономіки (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань). Проект акта Кабінету Міністрів щодо використання бюджетних коштів, інших фінансових ресурсів держави та державного майна погоджується з ГоловКРУ (пункт 5).

Проект акта обговорено з членами Президії Центральної Ради Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» під час робочої зустрічі в Мінсоцполітики, яка відбулась 19 листопада 2011 року.

При цьому 23 листопада 2011 року було прийнято спірну Постанову Кабінету Міністрів України та було доручено Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономрозвитку, МНС, Мін'юсту та Пенсійному фонду доопрацювати її та у тижневий строк з урахуванням результатів обговорення та оформити відповідно до регламентних вимог, що підтверджується Витягом з Протоколу № 86 від 23 листопада 2011 року.

З урахуванням параграфу 38 Регламенту КМ України, відповідно до якого розробник визначає строк погодження проекту акта Кабінету Міністрів заінтересованими органами виходячи із складності та обсягу проекту з урахуванням строків виконання завдань, установлених актами законодавства, протокольними рішеннями Кабінету Міністрів, Міністерством юстиції був складений висновок 25 листопада 2011 року у строк, визначений протокольним рішенням КМ України.

У висновку зазначено, зокрема, що проект відповідає Конституції України, актам вищої юридичної сили, узгоджується з актами такої ж юридичної сили, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, у зв'язку з відсутністю необхідності, експертиза щодо відповідності міжнародним актам не проводилась. Разом з тим, експертизою встановлено, що проект не відповідає вимогам нормопроектувальної техніки, які були враховані.

Проект акта погоджено без зауважень Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Пенсійним фондом України, із зауваженнями, які враховано, - Міністерством юстиції; із зауваженнями, які враховано частково, - Міністерством надзвичайних ситуацій та Міністерством охорони здоров'я, що підтверджується Пояснювальною запискою до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 29 листопада 2011 року та Довідкою про погодження проекту постанови Кабінету Міністрів «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 29 листопада 2011 року.

В силу параграфу 39 Регламенту КМ України у разі коли заінтересований орган не висловив своєї позиції щодо проекту акта Кабінету Міністрів у визначений розробником строк з дотриманням процедури, передбаченої пунктом 3 § 37 цього Регламенту, проект вважається погодженим без зауважень.

Згідно з параграфом 40 Регламенту КМ України якщо в результаті врахування розробником зауважень заінтересованих органів проект акта Кабінету Міністрів або окремі його положення, погоджені іншими заінтересованими органами, зазнали змін, що суттєво змінюють проект акта Кабінету Міністрів, проект у відповідній частині підлягає повторному погодженню такими органами.

Крім того, відповідно до параграфу 47 Регламенту КМ України у разі коли за висновком Мін'юсту проект акта Кабінету Міністрів не відповідає Конституції та законам України, актам Президента України, рішення щодо такого проекту акта приймається на засіданні Кабінету Міністрів.

Таким чином, за висновком колегії суддів, відповідачем дотримано вимог вказаних правових актів щодо форми постанови та порядку її видання та не було допущено порушення Регламенту КМ України.

22 грудня 2011 року прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», який, згідно пункту 1 Прикінцевих положень, набрав чинності з 01 січня 2012 року.

При цьому, пунктом 3 Прикінцевих положень установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Також, відповідно до ст. 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами (частина перша). Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (частина друга). Держава прагне до збалансованості бюджету України (частина третя).

Механізм реалізації соціально-економічних прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Статтею 116 Конституції України визначено, що КМ України забезпечує: проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування (пункт 3); розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання (пункт 6); виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України (пункт 10).

Згідно з пунктом 2 частини 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» КМ України у сферах соціальної політики, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, зокрема, забезпечує: проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян (абзац другий); забезпечує розроблення та виконання державних програм соціальної допомоги, вживає заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального захисту інвалідів, пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств населення (абзац п'ятий).

КМ України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, здійснює визначені Конституцією та законами України повноваження, видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції, зокрема здійснює внутрішню політику держави, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, (статті 113, 116 та 117 Конституції України).

Така політика базується на передбачених у законодавстві державних соціальних стандартах та державних соціальних гарантіях. Згідно з Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій; державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами (абзаци другий, третій статті 1).

Таким чином, державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами КМ України.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що визначення порядку та розмірів виплат розглядуваним категоріям громадян після набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» відносилось до дискреційних повноважень КМ України, який з урахуванням фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік, принципу збалансованості Державного бюджету України, справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами, мав право визначити розмір відповідних доплат та порядок їх виплати.

Тобто, Верховна Рада України, доповнивши пунктом 3 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», визначила КМ України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право КМ України визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Оскаржувана постанова видана КМ України з метою врегулювання питання щодо пенсійних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких розповсюджуються положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, суд вважає, що розмір додаткових виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як однієї з державних соціальних гарантій, встановлено оскаржуваною постановою на виконання пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік».

Суд також вважає за необхідне зазначити щодо співвідношення положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» з положеннями статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У мотивувальній частині рішення КС України від 03 жовтня 1997 року №4-зп у справі за конституційним зверненням ОСОБА_13 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) КС України дійшов висновку про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Тобто, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (п. 3 мотивувальної частини рішення КС України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)).

Останнім за часом набуття чинності є Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», положення якого встановлюють особливості регулювання спірних повноважень, відповідно до яких на КМ України покладено виконання функцій щодо встановлення розмірів відповідних виплат.

Розмір додаткових виплат, передбачених, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як однієї з державних соціальних гарантій встановлено оскаржуваною постановою на виконання пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» з урахуванням відсутності відповідного регулювання такої виплати в залежності від прожиткового мінімуму іншими нормативно-правовими актами.

Така ж позиція відображена і у пункті 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19 грудня 2011 року № 8.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішень КС України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1; частин першої, другої, третьої статті 95; частини другої статті 96; пунктів 2, 3, 6 статті 116; частини другої статті 124; частини першої статті 129 Конституції України; пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI (БК України); пункту 2 частини першої статті 9 КАС України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, - висловлено правову позицію, за якою КМ України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, КМ України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України (абзаци п'ять-сім підпункту 2.2 пункту 2).

За висновком КС України, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 рішення). При цьому КС України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Суд розглядає принцип збалансованості бюджету як один з визначальних поряд з принципами справедливості та пропорційності (розмірності) у діяльності органів державної влади, зокрема в процесі підготовки, прийняття та виконання державного бюджету на поточний рік. У пункті 11 частини першої статті 40 БК України встановлено, що предметом регулювання закону про Державний бюджет України є додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Виходячи з наведеного, положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», який є останнім за часом набуття чинності та встановлює особливості регулювання спірних питань, відповідно до яких на КМ України покладено виконання функцій (обов'язку) щодо встановлення розмірів відповідних виплат.

Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»від 23 лютого 2006 року №3477-ІV врегульовані відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського Суду з прав людини у справах проти України. Так, статтею 17 вказаного Закону передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 рішення).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова прийнята КМ України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладені висновки, згідно з ч. 5 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд не вбачає підстав для звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Згідно з ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 171, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Головуючий суддя

О.В. Дегтярьова

Судді:

П.О. Григорович

К.С. Пащенко