Справа № 0504/5461/2012
Провадження № 2/254/13/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2013 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого-судді: Сибірцева В.П.
при секретарі: Перевертайло В.І.,
за участю позивачів: ОСОБА_1,
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Будьоннівського районного суду в м. Донецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИВ:
14 липня 2011 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Будьоннівського районного суду м. Донецьку з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та земельною ділянкою.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що на підставі свідоцтв про право на спадщину позивачам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, що становить 50/100 частини від всього будинку.
Будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 754 м2. Ділянка знаходиться в користуванні позивачів і на ньому розташована їх квартира і господарські споруди, необхідні для її обслуговування, зокрема сарай для зберігання дров, оскільки будинок не газифікований, вбиральня і гараж «Г».
Вищевказана земельна ділянка у власність позивачам не передавалась.
На сусідній земельній ділянці розташована квартира АДРЕСА_2. Власником цієї квартири є відповідач ОСОБА_3
Між квартирами позивачів та відповідача встановлена огорожа, що розділяє їх ділянки. Протягом багатьох років між позивачами та відповідачем часто виникали розбіжності з питання меж земельних ділянок і відсутності добросусідських відносин, в результаті чого позивачка ОСОБА_1 змушена була в 2006 році звертатися в суд для вирішення даного питання. Рішенням виконкому Будьоннівського райради №504 від 22.12.2006 року позивачами та відповідачем ОСОБА_3 рекомендовано було перенести частину огорожі на 30 см. в бік землекористувачів домобудівництва АДРЕСА_2. В результаті розгляду спір був дозволений.
Однак ОСОБА_3 до теперішнього часу всіляко створює позивачам неможливі умови для проживання і своїми діями і незаконними забудовами завдає шкоди майну позивачів.
Гараж позивачів літ. «Г» знаходиться на межі земельних ділянок. ОСОБА_3 з боку своєї ділянки побудував навіс, дах якого нависає над гаражем позивачів. З метою свого облаштування він зірвав рубероїд з даху гаража позивачів, наклав на дах різний непотріб, в результаті чого, гараж частково пошкоджений, протікає дах, стіни всередині постійно сирі і покриті пилом. З цієї причини позивачі змушені проводити постійний ремонт гаража, прибрати свій навіс ОСОБА_3 не бажає.
Коли в квітні 2011 року позивачка ОСОБА_1 спробувала прибрати з даху свого гаража всякий мотлох, відповідач ОСОБА_3 став ображати її нецензурною лайкою, погрожував розправою і кидав у неї цеглини.
З цього приводу позивачка ОСОБА_1 звернулася у Будьоннівський РВ ДМУ з заявою про прийняття до нього відповідних заходів. Постановою від 21.04.2011 року в порушенні кримінальної справи відносно відповідача було відмовлено, але він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП України.
20 травня 2011 року головою комітету мікрорайону «Енергетик» був складений акт обстеження житлово-побутових умов проживання позивачів і підтверджено, що руберойд з криши гаража позивачів обірваний з боку будинку ОСОБА_3 і з даху його сараю відбувається злив води на гараж і паркан позивачів.
За заявою позивачки ОСОБА_1 спеціалістом був проведений огляд гаража і дана оцінка заподіяної їй збитку в результаті пошкодження покрівлі з вини ОСОБА_3 Вартість відновлювального ремонту склала 2605 грн.
В добровільному порядку відповідач відшкодувати його не бажає.
Крім того, з вини відповідача, який порушує добросусідські відносини, позивачі повинні проживати в нестерпних санітарних умовах.
На своїй ділянці відповідач незаконно, без відповідного дозволу, побудував сараї, в яких містить 12 курей і 18 кролів. Санітарні та гігієнічні норми відповідачем не дотримуються, в результаті чого постійно смердючий запах від тварин і птахів вітає в квартирі і у дворі позивачів. Неналежне утримання тварин тягне за собою постійну наявність щурів і мишей, які проникають в дім і псують його. Разом з позивачами проживає неповнолітня дитина, і наявність щурів, мишей і смердючого запаху негативно позначається на її здоров'ї.
За заявою ОСОБА_1 комісією виконавчого комітету Будьоннівської районної в м. Донецьку ради було проведено 17.06.2011г. обстеження умов утримання домашніх тварин і птахів , які належатьОСОБА_3 і встановлено їх задовільний стан.
Проте з такими висновками позивачі не згодні.
Відповідно до вимог п.3.24, 3.25, 3.25а, 3.31 таблиці 3.2а Державних будівельних норм ДБН 360-92 з планування і забудови міських і сільських поселень, відстань між житловими будинками і господарськими спорудами для утримання домашніх тварин і птиці площею до 50 м. має становити не менше 15 м. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої ділянки кордону від найбільш виступаючої конструкції стіни слід приймати не менш 1м.
Всі ці вимоги відповідачем порушені, та як відстань між квартирою позивачів і сараями відповідача становить менше 5 метрів.
Відповідно до Земельного Кодексу України позивачі і відповідач є землекористувачами земельної ділянки і зобов'язані дотримувати вимоги ст.ст. 96, 103 цього Закону, зокрема правил добросусідства, згідно з яким землекористувачі повинні обирати такий спосіб використання ділянки, в результаті якого землекористувачам сусідньої ділянки заподіюється мінімум незручностей задимлення, затемнення, неприємні запахи і т.д.).
Вимоги цього Закону відповідач так само не дотримується.
Умови утримання відповідачем тварин і птахів не відповідають вимогам ст. 19 ЗУ «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення», які передбачають гігієнічні вимоги до атмосферного повітря.
Оскільки в добровільному порядку вирішити спір відповідач не бажає, позивачі змушені звернутися до суду з цією позовною заявою і згідно ст. 104 Земельного Кодексу України, та з вимогою зобов'язати відповідача знести незаконно побудовані, для утримання домашніх тварин і птахів, сараї і припинити діяльність щодо їх утримання та розведення, так як це призвело до порушення санітарно-гігієнічних норм їхнього проживання - наявність неприємного запаху, щурів і мишей, а так само знести навіс який псує покрівлю та стіни їхнього гаража, з відшкодуванням всіх матеріальних витрат з відновлення й ремонту.
Крім того, відповідачем заподіяно позивачам моральну шкоду, яка висловився в порушенні їх нормального способу життя, нестерпних умов для проживання і порушення їхнього права як власників житла і майна.
Намагаючись усунути наслідки протиправних дій ОСОБА_1 змушена терпіти образи і приниження з боку відповідача, який не рахуючись з її правами як власника ще й застосовує до неї насильство. Таку поведінку і ставлення позивачка ОСОБА_1 вважає образливою і неприпустимою, а також такою, що принижує її людську гідність, що негативно позначається на психологічному і моральному стані позивачки. З вини відповідача позивачі змушені витрачати свій час звертаючись в різні інстанції за захистом свого порушеного права, що займає у них багато часу, який вони могли б приділити сім'ї. Ті незручності, які з вини неналежного ведіння господарства створив відповідач, фактично позбавили позивачів нормальних умов проживання. Протягом багатьох років позивачі змушені терпіти сморід і боротися з гризунами, які з'явилися в результаті тримання відповідачем худоби і птиці. Цей запах і різна інфекція погано впливають на здоров'я позивачів і особливо на здоров'я неповнолітньої дочки позивачки ОСОБА_2, що вони вважають неприпустимим.
На підставі вищенаведеного, позивачі просять суд ухвалити рішення, яким позов задовольнити та зобов'язати відповідача ОСОБА_3 знести самовільні господарські споруди, розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, а саме навіс прилеглий до гаражу позивачів під літ «Г», сараї в яких знаходяться домашні тварини. Заборонити ОСОБА_3 тримати домашній скот та птицю. Стягнути з ОСОБА_3 на їх користь: моральну шкоду у розмірі 3000 грн.; матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням гаража у розмірі 2605 грн.; витрати по оплаті висновку спеціаліста у розмірі 450 грн.; судові витрати з оплати судового збору у розмірі 51 грн.; судові витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., оплату за юридичні послуги у розмірі 300 грн.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали не у повному обсязі, виключили із позову вимогу, щодо знесення навісу над їх гаражем, оскільки відповідачем в добровільному порядку навіс знесений, також змінили розмір матеріальної шкоди спричинену пошкодженням гаража до розміру 499 грн., в обґрунтування інших позовних вимог надали суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивачів, пояснив суду, що Він дійсно побудував навіс над гаражем позивачів, але дах гаража не псував, вода яка стікає з його навісу не попадає ні на дах, ні на стіни гаража позивачів. Також пояснив, що його сарай розташовано від забору позивачів на відстані приблизно один метр, а від дому позивачів на відстані приблизно вісім метрів. Зазначив, що ніякого поганого запаху від його тварин не має. Також доповнив, що навіс, який розташовано над гаражем позивачів, він розібрав 10 жовтня 2011 року, у зв'язку з чим вважає, що спору між ним та позивачами більше не має, тому просить відмовити в задоволені в повних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивачів, відповідача, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов є обґрунтованим і таким, що підлягають частковому задоволенню з наступних підставах.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням виконкому Будьоннівського районного ради у м. Донецьку № 504 від 22.12.2006 року позивачам та відповідачу було рекомендовано перенести частину забору на 30 сантиметрів в сторону землекористувачів домоволодіння АДРЕСА_2 (а.с. 8). В результаті розгляду виниклий спір було вирішено.
Відповідно до вимог п.3.24, 3.25, 3.25а, 3.31 таблиці 3.2а Державних будівельних норм ДБН 360-92 з планування і забудови міських і сільських поселень, відстань між житловими будинками і господарськими спорудами для утримання домашніх тварин і птиці площею до 50 м. має становити не менше 15 м. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої ділянки кордону від найбільш виступаючої конструкції стіни слід приймати не менш 1м.
Всі ці вимоги відповідачем порушені, та як відстань між квартирою позивачів і сараями відповідача становить менше 5 метрів.
Відповідно до Земельного Кодексу України позивачі і відповідач є землекористувачами земельної ділянки і зобов'язані дотримувати вимоги ст.ст. 96,103 цього Закону, зокрема правил добросусідства, згідно з якими землекористувачі повинні обирати такий спосіб використання ділянки, в результаті якого землекористувачам сусідньої ділянки заподіюється мінімум незручностей задимлення, затемнення, неприємні запахи і т.д.).
17.06.2011 року комісією виконавчого комітету Будьоннівської районної в м. Донецьку ради було проведено обстеження умов утримання домашніх тварин і птахів ОСОБА_3 і встановлено їх задовільний стан (а.с. 38).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1190/23 від 08.06.2012 року при будівництві гаражу літ «Г» на земельній ділянці АДРЕСА_1 були порушені наступні нормативні вимоги: гараж побудований безпосередньо на межі суміжного землекористування з ділянкою відповідача, без відступу від зазначеної межі вглиб ділянки на 1 метр; гараж побудовано з порушенням протипожежного розриву по відношенню до житлового будинку відповідача (відстань повинна складати не менш 8 метрів). При будівництві сараю літ. «Г» на земельній ділянці АДРЕСА_2 були порушені наступні нормативні вимоги: сарай побудовано безпосередньо на межі суміжного землекористування з ділянкою позивача, без відступу від зазначеної межі вглиб ділянки на 1 метр; сарай побудовано з порушенням протипожежного розриву по відношенню до житлового будинку позивача (відстань повинна складати не менш 12 метрів). Вартість ремонтно-будівельних робіт по з усунення пошкоджень кровлі гаража літ. «Г» розташованого в домоволодінні АДРЕСА_1 складає 499 грн.(а.с.64-66).
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що з позивачами проживає в одній квартирі АДРЕСА_1, приблизно два роки. Їх сусід ОСОБА_3 побудував навіс над гаражем позивачів. У теплу пору року, із господарських споруд відповідача виходить не дуже не приємний запах.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що позивачі по справі є його дружина та теща з якими він проживає в одній квартирі АДРЕСА_1. По сусідству з ними проживає відповідач ОСОБА_3, який над гаражем позивачів побудував навіс, що прикривав його сараї, що знаходяться на межі з гаражем позивачів. Опори навісу відповідача знаходяться над гаражем позивачів, тому коли йде дощ, вода не стікає на землю, а з навісу попадає на гараж в результаті чого стікає по стінкам гаража, все це призвело до того, що всередині стіни постійно сирі і покриті пилом, а також зіпсована крівля гаража. Зазначив, що відповідачу пропонували поставити злив, але він відмовився. Також пояснив, що із господарських споруд відповідача, де він тримає тварин, виходить дуже не приємний запах, дані господарські споруди знаходяться у притул з їх домом, в результаті чого в їх будинку з'явились миші.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що з позивачами по справі знайома, у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 є її батьком з яким вона проживала в одному будинку приблизно до 2001 року. Зазначає, що гараж відповідача розташовано в кінці двору на межі з двором позивачів, там же розташован сарай відповідача. Вважає, що спір з позивачами виник в результаті того, що гараж позивачів межує з сараєм відповідача, однак на сьогоднішній день спору більш не існує, оскільки її батько ОСОБА_3 10 жовтня 2011 року розібрав навіс. який раніше знаходився над гаражем позивачів був навіс, який збудував її батько ОСОБА_3 На межі з двором позивачів у відповідача збудовано курятник, в якому знаходяться п'ять кур, а також кролятник в якому знаходяться п'ять кролів. З приводу поганого запаху із сараїв зазначила, що 16 жовтня 2011 року до відповідача приїжджала Санепідемстанція, співробітники якої перевірили всі сараї та надали письмову відповідь про задовільний стан сараїв, ні яких порушень не виявлено.
Відповідно до п. "а" ч.1 ст.96 ЗК України землекористувачі зобов'язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Відповідно до ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа здійснила або повинна здійснити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка його заподіяло.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Під моральною шкодою розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що між протиправними діяннями відповідача та наслідком у виді заподіяння моральної шкоди позивачу наявний причинний зв'язок та доведена винуватість відповідача, що не підлягає доказуванню у даній справі, відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України, а також враховує характер та обсяг страждань, яких зазнали позивачі, стан здоров'я та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а тому суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 1000 гривень.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать витрати на правову допомогу; витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 51 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., згідно платіжного доручення № 167 та № 169 від 14.07.2011 року; витрати на правову допомогу у розмірі 300 грн., згідно квитанції про надання правової допомоги від 10.06.2011 року; витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1237,32 грн., згідно квитанції до прибуткового касового ордеру серія 12АААЛ №406138 від 18.04.2012 року. Отже, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 169, 212-215, 225, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 28, 32 Конституції України, ст. ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст.ст. 96, 103, 104 Земельного Кодексу України, п.3.24, 3.25, 3.25а, 3.31 Державних будівельних норм ДБН 360-92 з планування і забудова міських і сільських поселень, ст. 19 ЗУ «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та земельною ділянкою - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 знести сарай літ «Г», розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, в якому знаходяться домашні тварини.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2:
- матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням гаража у розмірі 499 (чотири сто дев'яносто дев'ять) гривень;
- моральну шкоду у розмірі 1000 (одну тисячу) гривень;
- оплату за юридичні послуги у розмірі 300 (три сто) гривень;
- оплату вартості судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 1237(одна тисяча двісті тридцять сім) гривень 32 копійки;
- судові витрати з оплати судового збору у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня;
- судові витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень;
усього стягнути 3207 (три тисячі двісті сім) гривень 32 копійок.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський суд м. Донецька шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у праві, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: