КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа№ 5028/10/27/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Авраменко Г.М. - директор, Розмовенко О.Г. - адвокат

від відповідача: не з»явився

від 3-ої особи-1: не з»явився

від 3-ої особи-2: Буряк П.С. - директор

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «ЧПК Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат»

на рішення

Господарського суду Чернігівської області

від 04.07.2012р.

у справі № 5028/10/27/2012 (суддя Мурашко І.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівпродовоч»

до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради

3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Чернігівське МБТІ», Дочірнє підприємство «ЧПК Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат»

про визнання незаконним та часткове скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2012 року позовні вимоги задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 240 від 23.10.2004 року в частині надання дозволу на оформлення свідоцтв про право власності Дочірньому підприємству "ЧПК Трейд-01" ВАТ "Чернігівський плодоовочевий комбінат" на об'єкти нерухомості по вул. Інструментальній, 5, на будівлі магазинів по вул. Рокосовського, 39 а, вул. Шевченка, 28а, вул. Волковича, 2, вул. Бєлова, 28, проспекту Миру, 203 на приміщення магазину по вул. Інструментальній, 5 та складське приміщення магазину по проспекту Миру, 203.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство "ЧПК Трейд-01" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський плодоовочевий комбінат" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2012 року у справі № 5028/10/27/2012 і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»сування обставин справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Апелянт просить апеляційний суд при розгляді справи врахувати ту обставину, що власник заборонив своїм Дочірнім підприємства «ЧПК-Трейд-01» та «ЧПК-Авто» передавати майно до статутного фонду ТОВ «Чернігівпродовоч».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 у складі судової колегії Головуючий суддя Чорна Л.В, судді: Смірнова Л.Г., Майданевич А.Г. порушено апеляційне провадження по справі, справу призначено до розгляду на 21.11.2012 на 09:15 год., суд зобов'язував апелянта подати докази зарахування судового збору до державного бюджету.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 року у зв»язку з виходом судді Майданевич А.Г. у відпустку, призначено колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді Чорна Л.В., Смірнова Л.Г., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2012р. розгляд справи відкладено на 05.12.2012р. у зв»язку з неявкою представників відповідача та третьої особи-1.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012р. розгляд справи відкладено на 20.12.2012р. у зв»язку з неявкою представника відповідача та третьої особи-1.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду В.В. Андрієнко № 5028/10/27/2012 від 02.01.2013 року у зв»язку з відпусткою суддів Чорної Л.В., Смірнової Л.Г., Тищенко О.В., призначено колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.

Ухвалою від 02.01.2013р. прийнято апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «ЧПК Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» до провадження у наступному складі колегії суддів: Тищенко А.І. - головуючий суддя, судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.

В судове засідання представник відповідача та третьої особи-1 не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В матеріалах справи містяться клопотання Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 11 від 21.01.2013, яке надійшло через відділ документального забезпечення суду про розгляд справи у відсутності повноважного представника.

Через відділ документального забезпечення суду від Комунального підприємства «Чернігівське МБТІ» надійшло клопотання № 163 від 31.01.2013р. про розгляд справи у відсутності повноважного представника у зв»язку з неможливістю направлення повноважного представника в судове засідання та про вирішення справи на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача та третьої особи-1, оскільки явка зазначених представників в судове засідання обов'язковою не визнавалася, вони не скористався належними процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні, розгляд справи можливий за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

23.10.2004 року Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (відповідачем) було винесено рішення № 240 «Про оформлення права власності на об"єкти нерухомості» (т. 1 а.с. 66), пунктом 1 якого Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації (третій особі 1) було доручено оформити свідоцтва про право власності на підставі проведеної технічної інвентаризації Дочірньому підприємству „ЧПК- Трейд-01" ВАТ „Чернігівський плодоовочевий комбінат" ( третя особа 2) на об"єкти нерухомості по вул. Інструментальній, 5, на будівлі магазинів по вул. Рокосовського, 39а, вул. Шевченка, 28а, вул. Волковича, 2, вул. Белова, 28, проспекту Миру, 203, на приміщення магазину по вул. Інструментальній, 5 та складське приміщення магазину по проспекту Миру, 203 ( далі - об»єкти нерухомості).

Позивач вважає, що рішення Виконкому Чернігівської міської ради від 23.10.04р. № 240 в оскаржуваній частині не відповідає діючому станом на 01.10.96р. законодавству України, зокрема, ст. 6 Закону УРСР „Про власність" від 07.02.91р., ч. 2 ст. 10 Закону УРСР „Про підприємства в Україні" від 27.03.91р. та п. 4.2. Статуту ДП „ЧПК-Трейд-01" ВАТ „Чернігівський плодоовочевий комбінат", зареєстрованого розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 328-р від 05.09.96р., а тому підлягає визнанню його в цій частині недійсним та скасуванню судом на підставі ст. 21 Цивільного кодексу України. Крім того, зазначене рішення прийнято відносно нерухомого майна, що знаходилось у ДП „ЧПК-Трейд-01" на відповідальному зберіганні.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що на зборах акціонерів ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат», які відбулися 04.02.1998р., виконавчій дирекції цього товариства були делеговані повноваження загальних зборів акціонерів щодо надання дозволу Дочірнім підприємствам «ЧПК-Трейд-01», «ЧПК-Трейд-02» та «ЧПК-Авто», а в подальшому із внеском основних засобів та обладнання до 1 200 000, 00 грн. - ДП «ЧПК-Трейд-01» та до 330 000, 00 грн. - ДП «ЧПК-Авто».

Як вбачається із змісту протоколу зборів акціонерів ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» від 04.02.1998р. про делегування виконавчій дирекції таких повноважень взагалі не було надано.

01.03.1999р. виконавча дирекція ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат», без відома та згоди акціонерів зазначеного товариства, що підтверджується постановою № 75/845 слідчого ( а.с.47 т.1), витягом з Протоколу Позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» (а.с.103 т.1) та привласнивши при цьому вирішення питань, які відповідно до п. 1.1, 1.2,1.4, 3.1, 4.6, 5.8, 5.8.7. Статуту ДП «ЧПК-Трейд-01» (а.с.38 т.2) віднесені до виключної компетенції Власника, тобто загальних зборів акціонерів ВАТ Чернігівський плодоовочевий комбінат», надала дозвіл дочірнім підприємствам «ЧПК-Трейд-01» та «ЧПК-Авто» не лише на вступ до TOB Чернігівпродовоч» (а.с.22 т.1 ), але й на передачу майна цих підприємств до статутного фонду товариства ( а.с.23 т.1).

В розумінні ст. 63 ЦК УРСР (в редакції 1963р., який був чинний на момент проведення зборів) якщо виконавча дирекція не була уповноважена виступати від імені власника або з перевищенням повноважень надала дозвіл дочірнім підприємствам «ЧПК-Трейд-01» та «ЧПК-Авто» на вступ до ТОВ «Чернігівпродовоч» з передачею до його статутного фонду свого майна, то таке рішення виконавчої дирекції могло б вважатись правомірним лише за умови його подальшого схвалення власником.

Ніяких повноважень щодо втручання в діяльність дочірніх підприємств «ЧПК-Трейд-01» та «ЧПК-Авто», а тим більше права розпоряджатись майном цих підприємств, загальні збори акціонерів ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат», які відбулися 04.02.1998р. (а.с.19-21 т.1) виконавчій дирекції в дійсності не передавалися. Більше того, такі повноваження не могли бути передані виконавчій дирекції в принципі, оскільки вирішення питань відчуження майна дочірніх підприємств та списання його з їх балансів є виключною компетенцією Власника.

Відповідно до п.2 ст.23 Закону України «Про банкрутство» з дня прийняття судом постанови про визнання ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» банкрутом, яка була винесена арбітражним судом Чернігівської області 05.12.1996р. (Т.2, а.с.44, 46), припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом, до яких відноситься відповідно до п.8 Статуту цього товариства (Т.2, а.с.197) і виконавча дирекція.

15.03.1999р. дочірні підприємства «ЧПК-Трейд-01» та ДП «ЧПК-Авто» та Панченко Анатолій Іванович підписують Установчий договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівпродовоч», в якому визначають розмір статутного фонду цього товариства в сумі 46 250 грн. частки кожного із засновників: ДП «ЧПК-Трейд-01» - 40,3% , ДП «ЧПК-Авто»- 9,7 %, Панченко А.І. - 50%.

Розпорядженням Чернігівської міської ради № 21-р від 12.05.1999р. за зверненням засновників зареєстровано, крім інших, ТОВ «Чернігівпродовоч».

12.05.1999р., в день реєстрації Статуту ТОВ «Чернігівпродовоч», засновниками товариства протоколом № 2 зборів засновників товариства прийнято рішення про збільшення статутного фонду до 2 975 934, 00 грн. та внесення відповідних змін до Статуту.

Однак, з наданих доказів вбачається, що станом на 12.05.1999р. статутний фонд TOB «Чернігівпродовоч» в сумі 46 250 грн. був сформований лише на 30% і фактично внески засновників складали 13 875,01 грн.

Як вбачається з наданих позивачем доказів (Т.1 а.с.36), лише 28.05.1999р. засновниками TOB «Чернігівпродовоч» був підписаний акт оцінки та приймання-передачі майнових внесків ДП «ЧПК-Трейд-01» та ДП «ЧПК-Авто», а фактична передача майна від ДП «ЧПК-Трейд-01» за накладною 01АА№516798 (Т.1, а.с.38), була здійснена тільки 16.06.1999р.

Таким чином, станом на 12.05.1999р. засновники повністю не сформували визначений установчим договором статутний фонд у розмірі 46 250 грн., але в цей же день прийняли рішення про збільшення статутного фонду TOB Чернігівпродовоч» до 2 975 934,00 грн., що суперечить ч.2 ст.16 ЗУ «Про господарські товариства».

Місцевий суд дійшов висновку, що формування статутного фонду позивача у даній справі не досліджується, оскільки виходить за межі позову.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2005р. по справі № 2/604-2/87/40/34/15-6/126/54/23 (за позовом позивача у даній справі до відповідача у даній справі), виконком Чернігівської міської ради було зобов"язано здійснити державну реєстрацію рішення TOB „Чернігівпродовоч" ( позивача) про збільшення статутного фонду та доповнень до статуту, затверджених протоколом загальних зборів засновників TOB „Чернігівпродовоч" № 2 від 12.05.1999р. Рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2005р. та ухвалою Вищого адміністративного суду від 26.08.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що ніяких майнових внесків до статутного фонду TOB «Чернігівпродовоч» ДП «ЧПК-Авто» не вносило, оскільки ще 08.06.2004р. підприємство оголошене банкрутом (Т.1, а.с.133), в процесі банкрутства всі його активи, в тому числі і ті, які зазначені в акті приймання-передачі від 28.05.1999р. (Т.1, а.с.36) та в рішенні Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2005р. по справі № 2/604-2/87/40/34/15-6/126/54/23, як внески до статутного фонду TOB «Чернігівпродовоч», розпродані (Т.1, а.с. 105-115) та 19.07.2006р. взагалі припинена його державна реєстрація (Т.1, а.с.134).

За таких умов виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2005р. по справі № 2/604-2/87/40/34/15-6/126/54/23 стало неможливим.

Оцінивши надані докази щодо формування статутного фонду TOB «Чернігівпродовоч» та враховуючи, що ДП ЧПК-Авто» взагалі ліквідоване, рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова № 2-2/09 від 04.08.2009р. (Т.1 а.с.126-128) встановлено, що статутний фонд в сумі 46 250 грн. засновники TOB «Чернігівпродовоч» не сформували і за десять років існування цього товариства вони внесли до його статутного фонду лише 13 875 грн. 01 коп. Зазначене рішення не було оскаржене, і відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені зазначеним рішенням не потребують доведення.

Як вбачається з оскаржуваного рішення місцевий суд не звернув увагу на постанову Київського апеляційного господарського суду (Т.1 а.с.107-110) та постанову Вищого господарського суду України (Т.1 а.с.111-115) у справі № 9/111/б/47-б, якими в подібних правовідносинах було відмовлено TOB «Чернігівпродовоч» в задоволенні позову щодо вилучення майна з ліквідаційної маси банкрута ДП «ЧПК-Авто», право власності на яке це товариство ніби то набуло ще 12.05.1999р.

Постановою Вищого господарського суду України № 9/111/б/47-б від 16.05.2006р. встановлено, що пунктом 2.3 витягу з протоколу від 01.02.2000р. позачергових зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» - головного підприємства Боржника, визначено відмінити рішення виконавчої дирекції останнього стосовно надання згоди дочірнім підприємствам на їх участь у створенні Товариства та передачі їх коштів і майна до статутного фонду Товариства.

Враховуючи положення ст.ст. 41, 47 Закону України («Про господарські товариства») зазначене вище скасування загальними зборами Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» рішення виконавчого органу останнього про надання згоди своїм дочірнім підприємствам (у тому числі і Боржнику) на участь у створенні Товариства та відповідної передачі коштів та майна до статутного фонду останнього відповідає повноваженням загальних зборів Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат», головного підприємства Боржника, та вимогам законодавства. Отже, Відкритим акціонерним товариством «Чернігівський плодоовочевий комбінат» у встановленому порядку згода своєму дочірньому підприємству - Боржнику, на передачу останнім свого майна у статутний фонд Товариства надана не була.

Апеляційний суд врахував, що із аналізу положень статуту Боржника вбачається, що він без згоди та без рішення свого власника - Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат», не мав права передавати своє майно та кошти іншим особам взагалі, та у статутний фонд інших осіб, зокрема; а як зазначено вище, відповідне рішення та згода Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» надані та отримані не були.

Зазначені рішення відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України є чинними, а факти які в них встановлені не потребують доказування.

Під час розгляду справи № 5028/10/27/2012 ДП «ЧПК-Трейд-01» було надало суду рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» від 01.02.2000р. (Т.1, а.с.103-104), Статут ДП «ЧПК- Трейд-01» (Т.2, а.с.38-43), який за своїм змістом абсолютно ідентичний Статуту ДП «ЧПК-Авто», і рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18.02.2000р. (Т.2, а.с.24-26), яким підтверджена легітимність зборів, що відбулися 01.02.2000р., приймати рішення, однак місцевий суд не прийняв до уваги зазначені докази.

Поняття «Статутний фонд» чітко визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 та Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993р. №250, в яких зазначено, що «статутний капітал» розглядається як зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внеском власників учасників) до капіталу підприємства, тотожність якого з поняттям «Статутний фонд» визначена п.18 ст.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». Однак в рішенні суду поняття «Статутний фонд» ототожнюється як «вартість активів, зазначених в рішенні засновників про збільшення статутного фонду», як «вартість активів, зазначених в актах приймання-передачі та накладних», як вартість активів, визначених судовим рішенням».

Висновки місцевого суду є суперечливими, оскільки в одному випадку суд зазначає: «Розпорядженням Чернігівського міського голови від 12.05.1999р. № 211-р проведено державну реєстрацію юридичної особи позивача із статутним фондом 46 250 грн. Згідно п.п.3.2 та 4.1 статуту позивача, товариство є власником майна, що передане йому засновниками».

Згідно ст. 12 Закону України «Про власність», який був чинним на час державної реєстрації TOB «Чернігівпродовоч», та ч.1 п.1 ст.85 Господарського кодексу України, який діє на час розгляду справи, господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Тобто, TOB «Чернігівпродовоч» набуло право власності на ті внески засновників, які ними були зроблені в рамках визначеного статутом статутного фонду 46 250 грн., з яких, як встановлено рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова № 2/2-09 від 04.08.2009р. (Т.1, а.с.126-128), було внесено лише 13 875 рн.01 коп.

Таким чином, встановивши факт реєстрації TOB «Чернігівпродовоч» зі статутним фондом 46 250 грн., місцевий суд прийшов до висновку, що це товариство набуло право власності і на майно засновників, вартість якого значно перевищує його визначений установчими документами та зареєстрований статутний фонд.

Крім того, місцевий суд в оскаржуваному рішенні посилається на рішення Господарського суду Чернігівської області № 2/604-2/87/40/34/15-6/126/54/23 від 31.01.2005р. як на основний доказ сформованого статутного фонду TOB «Чернігівпродовоч» в розмірі 2 975 934,00 грн. та набутого цим товариством права власності на майно своїх засновників.

Зокрема, стосовно внесків ДП «ЧПК-Трейд-01» в мотивувальній частині рішення зазначено: «ДП «ЧПК-Трейд-01» внесено грошовими коштами по м.о. №001 від 06.05.99р. - 5 591,63 грн., обладнанням по накладних № 5 від 29.06.99р. - 1 083,28 грн. і решта суми в розмірі 1 167 320,72 грн. (Тобто, різниця в сумі 1 155 356,92 грн. внесена як збільшення внесків у статутний фонд ТОВ «Чернігівпродовоч» згідно продовження протоколу від 01.03.99р.). Яке саме майно зараховане до статутного фонду встановити немає можливості, тому що все майно передано по одній накладній».

Місцевий суд дійшов висновку, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2005р. встановлено факт збільшення статутного фонду TOB «Чернігівпродовоч» саме об'єктів нерухомості ДП «ЧПК-Трейд-01», розміщених по вул. Інструментальна, 5, вул. Рокосовського, 39-а, вул. Шевченка, 28, вул. Волковича, 2, вул. Бєлова, 28 та по просп. Миру, 203. Однак, встановлена судовим рішенням від 31.01.2005р. загальна сума внеску ДП «ЧПК-Трейд-01» не може бути доказом внесення саме тих об'єктів нерухомості ДП «ЧПК-Трейд-01», які зазначені в позові TOB «Чернігівпродовоч» та оскаржуваному рішенні господарського суду.

Як на підставу збільшення статутного фонду TOB «Чернігівпродовоч» в оскаржуваному рішенні та рішенні Господарського суду Чернігівської області № 2/604-2/87/40/34/15-6/126/54/23 від 31.01.2005р. йде посилання на протокол загальних зборів засновників TOB «Чернігівпродовоч» № 2 від 12.05.1999р. (Т.1, а.с.32), в п. 3 якого зазначено: «Збільшити статутний фонд товариства до 2 975 934 грн.».

Тобто, керуючись резолютивною частиною рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2005р. виконком Чернігівської міської ради мав зареєструвати рішення TOB «Чернігівпродовоч» про збільшення статутного фонду на суму 2 975 934,00 грн.

Представник третьої особи звернув увагу апеляційного суду на те, що різниця між сумою внесків засновників, передбачених протоколом № 2 від 12.05.1999р. та сумою внесків, встановлених судовим рішенням, складає 979 210,91 грн.

Як вбачається з протоколів про накладання арешту на майно (Т.1, а.с.52-55), яке було об'єктом розкрадання, арешт був накладений не на майно TOB «Чернігівпродовоч», а на майно, яке належить ДП «ЧПК-Трейд-01», а тому і було все арештоване майно передане на зберігання директору цього підприємства Буряку П.С., як представнику власника цього майна.

Арешт з майна був знятий вироком Славутицького міського суду Київської області від 27.12.2000р. (Т.1, а.с.56) та Постановою цього ж суду від 05.09.2001р. (Т.1, а.с.63), тобто в той час, як відповідно до рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10.12.1999р. (Т.2, а.с.166), рішення Власника від 01.02.2000р. (Т.1 а.с.103), проведеної спільно з в.о.директора TOB «Чернігівпродовоч» Зибницькою H.A. та матеріально- відповідальними особами цього товариства інвентаризації (Т.2, а.с. 169-191) та виданому за наслідками інвентаризації наказу (Т.2, а.с.59) все повернуте від TOB «Чернігівпродовоч» майно було відновлене на балансі ДП «ЧПК-Трейд- 01» (Т.2, а.с.60), що також підтверджується актом КРУ в Чернігівській області зід 04.10.2002р. (Т. 1, а.с. 136).

Місцевий суд дійшов до помилкового висновку про те, що оскільки після зняття арешту з майна воно не було повернуте до TOB «Чернігівпродовоч» третьою особою, то в цьому якраз і вбачається порушення цивільних прав позивача у зв'язку з прийнятим виконкомом рішенням від 23.10.2004р. № 240.

Рішення виконкому Чернігівської міської ради від 23.10.2004р. не може порушувати права та інтереси TOB Чернігівпродовоч», якщо ще у 2001 році звільнене з-під арешту майно не повернено товариству ДП «ЧПК-Трейд-01». В матеріалах справи відсутні докази витребування ТОВ «Чернігівпродовоч» зазначеного майна.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 12.02.2004р. Авраменку Г.М. було роз'яснено, що процедура зняття арешту на майно не передбачає його повернення від зберігачів майна Буряка П.С. та Логвіна М.Г. до TOB «Чернігівпродовоч».

Постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12.04.2007р., чітко зазначено, що арешт та передача майна на зберігання ДП ЧПК-Трейд-01» та «ЧПК-Авто» як цілісних об'єктів, здійснювалась без інвентаризації, оцінки та без заборони використання їх за призначенням. Також в постанові зазначено, що ні вироком Славутицького міського суду від 27.12.2000р., ні постановою цього суду від 05.09.2001р. не було покладено обов'язки на УБОЗ та УМВС в Чернігівській області щодо повернення майна; ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 31.05.2007р., якою залишена в силі постанова Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12.04.2007р., і в якій суд апеляційної інстанції не лише погодився з висновками суду першої інстанції, але й вказав на те, що арештоване майно ніким не вилучалось, нікуди не переміщалось і, фактично, було залишено, а не передано, на зберігання тим особам, у фактичному володінні яких воно перебувало на час накладання арешту.

Однак в оскаржуваному рішенні суду через 12 років з моменту накладання арешту на майно всі обставини вжитих слідчим заходів по його збереженню, місцевий суд в оскаржуваному рішенні підтримав позицію, викладену у скасованій постанові судді Новозаводського районного суду м.Чернігова Мурашка М.І., що арешт був накладений на майно TOB «Чернігівпродовоч» і це майно ДП «ЧПК-Трейд- 01» повинне було цьому товариству повернути.

Рішення виконкому від 23.10.2004р. жодним чином не впливало на прийняття Новозаводським районним судом м.Чернігова рішення від 10.12.1999р. (Т.2, а.с.166), на прийняття загальними зборами акціонерів ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» рішення від 01.02.2000р. (Т.1, а.с.103), на накладання слідчим арешту на майно в 2000 році (Т.1, а.с.52-55), на вжиття Спостережною радою ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» та Дочірніми підприємствами «ЧПК- Трейд-01» та «ЧПК-Авто» в 2000 році заходів щодо поновлення всього майна в обліку на своїх балансах, а тому порушити будь-які права та інтереси TOB «Чернігівпродовоч» оспорюване ним рішення виконкому не могло.

Більше того, саме TOB «Чернігівпродовоч», якщо воно вважало себе власником майна дочірніх підприємств «ЧПК-Трейд-01» та «ЧПК-Авто», на протязі 2000-2004 років не вжило жодних заходів по захисту своїх прав та відновленню ситуації, яка існувала на цьому товаристві у 1999 році.

З урахуванням зазначеного та приймаючи до уваги, що станом на 23.10.2004р., тобто на час прийняття виконкомом Чернігівської міської ради оспорюваного позивачем рішення, зареєстрований статутний фонд TOB Чернігівпродовоч» становив лише 46 250 грн., у виконкому не було жодних правових підстав для відмови ДП «ЧПК-Трейд-01» у прийнятті цього рішення.

Крім того, місцевий суд при розгляді справи не врахував рішення Господарського суду Чернігівської області № 9/164 (Т.1, а.с. 120-121), чим порушив вимоги ч.2 ст.35 ГПК України. Зазначеним рішенням були встановлені факти і щодо арешту майна, і щодо відсутності у TOB «Чернігівпродовоч» будь-яких прав на спірні об'єкти рухомого та нерухомого майна ДП «ЧПК-Трейд-01», які в процесі розгляду справи №5028/10/27/2012, знову ж таки в силу вимог ч.2 ст.35 ГПК України, взагалі не підлягали доведенню.

Факт відсутності у TOB «Чернігівпродовоч» будь-яких прав власності чи речових прав на майно ДП «ЧПК-Трейд-01» був також доведений і рішенням Господарського суду Чернігівської області № 5028/2/131/2011 від 16.01.2012р., залишеним у силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. (Т.1, а.с. 129-130).

Місцевим судом було надано особисту оцінку не лише цим правовідносинам, але й доказам, визнано TOB «Чернігівпродовоч» власником всіх тих об'єктів нерухомості, на які ДП «ЧПК-Трейд-01» ще у 2005 році отримало свідоцтва на право власності (Т.2, а.с.62-67), чим фактично спростовано всі вже неодноразово встановлені судами факти.

Висновок місцевого суду щодо набутого ще у 1999 році права власності TOB «Чернігівпродовоч» на майно ДП «ЧПК-Трейд-01» грунтується на доказах, які мають відношення до подій 1999-2000 років, та на законодавстві, яке було чинним на той час, а не на діючому на час розгляду справи.

Надані позивачем докази, в розумінні п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності, до правовстановлюючих документів ніякого відношення не мають і визнавати право власності на підставі цих документів не було жодних правових підстав.

Відповідно до п.2 ст.144 Господарського кодексу України право власності на об'єкти нерухомості, які відповідно до ст.182 ЦК України та п.1.5 вищезазначеного Тимчасового положення підлягають обов'язковій реєстрації, виникає з дня такої реєстрації, а не з моменту прийняття засновниками рішень про збільшення статутного фонду, підписання ними актів приймання-передачі, чи вчинення будь-яких інших дій.

Таким чином, місцевий суд на підставі законодавчих актів, що діяли станом на 01.10.1996р., і які на час прийняття оскаржуваного рішення виконкому та на момент прийняття оскаржуваного судового рішення втратили чинність, рішення виконкому Чернігівської міської ради від 23.10.2004р. № 240 визнано недійсним. Тобто, судом не було враховано приписи п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004р., п.2 Прикінцевих та перехідних положень ГК України, який набрав чинності з 01.01.2004р., підпункту 10 пункту «б» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який набрав чинності вже після 01.10.1996р., п.1.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, введеного в дію у 2002р., якими, відповідно до ст.4 ГПК України, суд зобов'язаний керуватись.

Визнаючи рішення виконкому Чернігівської міської ради від 23.10.2004р. №240 в частині надання дозволу на оформлення свідоцтв про траво власності ДП «ЧПК-Трейд-01» на оспорювані TOB «Чернігівпродовоч» об'єкти нерухомості, місцевий суд взагалі проігнорував той факт, що ч.4 підпункту «а» пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно не включає в себе такого поняття як «право повного господарського відання».

Пунктом 5 Тимчасового положення чітко зазначено: «Оформлення права власності на об'єкти зерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками». Ніяких застережень щодо умов внесення засновником нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи, будь-то господарського товариства чи підприємства, як це підкреслено в оскаржуваному рішенні, даний пункт Тимчасового положення не містить.

ДП «ЧПК-Трейд-01» є юридичною особою, засновник цього підприємства в особі ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» вніс об'єкти нерухомого майна до його статутного фонду, а тому жодних підстав у виконкому Чернігівської міської ради не виконувати вимоги п.п.1.1, 1.2, 1.5 та 6.1 Тимчасового положення, а також ухилятись від виконання повноважень, передбачених ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не було.

Виконкому Чернігівської міської ради були надані ухвала арбітражного суду Чернігівської області від 11.02.2007р. (Т.2, а.с.122) та постанова Вищого арбітражного суду України від 07.10.1997р. (Т.2, а.с.125), які знімали будь-які сумніви щодо законності створення ДП «ЧПК-Трейд-01» та права власності саме цього підприємства на передане до його статутного фонду майно Засновником.

Як встановлено вищезазначеними судовими рішеннями, ВАТ «Чернігівський плодоовочевий комбінат» є власником ДП ЧПК-Трейд-01», а не його майна.

Пунктом 2 Роз'яснення президії ВАСУ від 26.01.2000р. №02-5/35 «Про деякі питання практики щжпення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи жших органів», з послідуючими змінами та доповненнями, зазначено: «Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, кий видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також горушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову».

З огляду на те, що правовідносини, які виникли у 1999-2000 роках, не були вирішені в передбаченому законодавством порядку до прийняття виконкомом у 2004 році оспорюваного позивачем рішення, а на час розгляду справи TOB «Чернігівпродовоч» не надало жодного правовстановлюючого документу на оспорювані ним об'єкти нерухомості, відсутнє порушення прав та ітересів цього товариства у зв'язку з прийнятим виконкомом рішення.

Відповідно до ст.393 ЦК України з позовом про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування, що порушує право власності, може подати до суду виключно лише власник майна, ливільні права і охоронювані законом інтереси якого цим актом порушені.

Намагаючись довести набуте ще у 1999 році право власності TOB «Чернігівпродовоч» на майно своїх засновників, позивач ні в порядку кримінального, ні в порядку цивільного судочинств, як свідчать судові рішення (Т. 1, а.с. 103-121, 129) не довів.

Третя особа зазначає, що позивач протягом 13 років існування TOB «Чернігівпродовоч» не лише не отримав на руки жодного судового рішення, яким би було підтверджено набуте ще у 1999 році право власності TOB «Чернігівпродовоч» на майно своїх засновників і яке б, відповідно до підпункту 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, було правовстановлюючим документом, але й пропустив всі строки для відновлення в судовому порядку тієї ситуації, яка існувала на TOB -Чернігівпродовоч» до прийнятих 01.02.2000р. (Т.1, а.с.1043) Власником дочірніх підприємств «ЧПК-Трейд-01» та ДП «ЧПК-Авто» рішень щодо відміни наданої виконавчою дирекцією згоди на вступ цих підприємств до TOB 'Чернігівпродовоч», на передачу майна до його статутного фонду та рішення щодо повернення майна з незаконного володіння товариства.

Представник третьої особи ДП «ЧПК-Трейд-01» зазначає, що позов про визнання незаконним рішення виконкому Чернігівської міської ради від 23.10.2004р. №240, яке ніби порушує права та охоронювані законом інтереси TOB «Чернігівпродовоч», подано з метою вирішення правовідносин, що існували в 1999-2000 роках, і по яких давно сплинули всі строки позовної давності.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст. 268 Цивільного кодексу України, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.12.2011р. із ст. 268 Цивільного кодексу України виключено зазначений пункт 4 частини першої статті 268.

Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України від 20.12.2011р., протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про те, що позивачем строк звернення до суду з позовом, що розглядається, не пропущений.

Згідно ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст.16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності (ч. 10 п."б").

Згідно норм ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету підписуються міським головою (ч. 6) Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10).

На момент розгляду поданих третьою особою документів БТІ здійснювали державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у відповідності до вимог Тимчасового положення (п.п. 1.3).

Відповідно до п.п. 1.4. Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Згідно п. 1.5. Тимчасового положення обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно, до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Підставою оформлення свідоцтв про право власності на об»єкти нерухомості є внесення до статутного фонду третьої особи-2 об'єктів нерухомого майна їх засновниками.

Згідно підпункту «а» п. 6.1. Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема:

- юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками;

- фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується;

- фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм за актом приймання-передавання;

- фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення .

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 240 від 23.10.2004 року в частині надання дозволу на оформлення свідоцтв про право власності Дочірньому підприємству "ЧПК Трейд-01" ВАТ "Чернігівський плодоовочевий комбінат" на об'єкти нерухомості по вул. Інструментальній, 5, на будівлі магазинів по вул. Рокосовського, 39 а, вул. Шевченка, 28а, вул. Волковича, 2, вул. Бєлова, 28, проспекту Миру, 203, на приміщення магазину по вул. Інструментальній, 5 та складське приміщення магазину по проспекту Миру, 203 в повній мірі не врахував вищезазначені норми матеріального права і, належним чином не встановив всі обствини справи, дійшов невірного висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання права власності на майно.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В зв'язку з скасуванням рішення місцевого суду витрати апелянта по сплаті державного мита слід покласти на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «ЧПК Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2012р.у справі № 5028/10/27/2012 скасувати.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівпродовоч» (14017, м. Чернігів, проспект Перемоги, 35. кв. 7, код ЄДРПОУ 30381042) на користь Дочірнього підприємства «ЧПК Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» (14037, м.Чернігів, вул. Інструментальна, 5, код ЄДРПОУ 24554051) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 536,50 грн.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи № 5028/10/27/2012 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.