Справа № 2218/23948/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2013

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді ДРУЧКОВОЇ С.П.

при секретарі ВАРВУС О.С.

з участю прокурора МЕЛЬНИЧУКА А.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА _2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницький, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України

ОСОБА _3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Хмельницький, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, студента ХАКЕЕІ, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживає АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України

В С Т А Н О В И В :

16 вересня 2009 року близько 21 години ОСОБА_2, знаходячись біля будинку № 54 по вул. Купріна у м. Хмельницькому, на грунті неприязних відносин, виразився на адресу потерпілого ОСОБА_4, нецензурною лайкою, в результаті чого, потерпілий вдарив ОСОБА_2, по голові пляшкою з пивом, яку тримав в руці, чим заподіяв підсудному тілесні ушкодження, що відносять до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після чого, ОСОБА_4, образливо висловився на адресу матері ОСОБА_2, підсудний наздогнав потерпілого в під'їзді будинку за вищевказаною адресою, збив ОСОБА_4, з ніг та грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, сидячи на потерпілому, який лежав на підлозі обличчям до підсудного, почав наносити удари кулаками по тулубу. Згідно висновку експерта №2456 від 03.10.2009 року у ОСОБА_4 станом на 17 - 24.09.2009 рік виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м'яких тканин правої половини лобної ділянки голови, мочки правого вуха, мочки лівого вуха, лівої передвушної ділянки, правої вилиці, нижньої повіки правого ока, правого кута нижньої шелепи, лівої половини верхньої губи, лівої надбрівної ділянки, лівої навколо-очної ділянки, правого плеча, правої половини грудної клітки, саден шкіри правого плеча, лівого колінного суглобу, рани м'яких тканин 2-го пальця лівої кисті, закритих переломів 7,8,9-го ребер правої половини грудної клітки, що відносяться тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я (крововилив м'яких тканин і переломи 7,8,9-го ребер правої половини грудної клітки) , та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (рана м'яких тканин лівої кисті); легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки (всі інші) - згідно «Правил судово-медичного кочення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України.

Підсудний ОСОБА_3, органами досудового розслідування обвинувачується в тому, що 16 вересня 2009 року близько 21 години спільно з ОСОБА_2, знаходячись біля будинку № 54 по вул. Купріна у м. Хмельницькому, побачили гр. ОСОБА_4, підбігли до нього, та грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповага до суспільства, супроводжувалося особливою зухвалістю, прагнучи самоствердитись за рахунок особи похилого віку, умисно почали виражатися нецензурно на його адресу, плювали в обличчя ОСОБА_4, та штовхали його своїми головами у голову. ОСОБА_4, прагнучи уникнути суперечки, втік до дверей свого під'їзду та коли він знаходився в дверях, ОСОБА_2, з з хуліганських спонукань, умисно підбив його ногу, внаслідок чого ОСОБА_4, впав в середину під'їзду, обличчям донизу та перевернувся на спину. ОСОБА_2, із ОСОБА_3, забігли в середину під'їзду до лежачого на спині ОСОБА_4, який закривався руками і ОСОБА_3, знаходячись з лівої сторони від потерпілого, а ОСОБА_2 - із правого. умисно безпричинно почали наносити йому удари руками і ногами по тулубу. Своїми незаконними хуліганськими діями ОСОБА_3, спричинив ОСОБА_4, тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м'яких тканин мочки лівого вуха, лівої перед вушної ділянки, лівої половини верхньої губи, лівої надбрівної ділянки, лівої навколо -очної ділянки, лівого колінного суглобу, рани м'яких тканин 2-го пальця лівої кисті, які, згідно висновку судово - медичної експертизи, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Підсудний ОСОБА_2, вину вчиненні злочину визнав, розкаявся, відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показів.

Крім власного визнання вини, вина підсудного ОСОБА_2, в судовому засіданні підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_4, який підтвердив, що між ним та ОСОБА_2, виникла суперечка, яка супроводжувалась нецензурною лайкою. Показав, що з метою захисту, вдарив ОСОБА_2, по голові бутилкою з пивом, яку тримав в руці. Від чого, бутила розбилась і він зайшов в під'їзд, де його наздогнав ОСОБА_2, та ще двоє хлопців, як наносили йому удари. Лише після втручання матері ОСОБА_2, він пішов до своєї квартири. Після чого, ОСОБА_2, стукав в двері квартири з вимогою відкрити при цьому висловлювався нецензурними словами. Показав, що ОСОБА_2, від дверей квартири забрала його мати, через декілька хвилин ОСОБА_2, кинув у вікно його квартири дошку якою розбив вікно.

- згідно висновку експерта від №2456 від 03.10.2009 року у ОСОБА_4, станом на 17 - 24.09.2009 рік виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м'яких тканин правої половини лобної ділянки голови, мочки правого вуха, мочки лівого вуха, лівої передвушної ділянки, правої вилиці, нижньої повіки правого ока, правого кута нижньої шелепи, лівої половини верхньої губи, лівої надбрівної ділянки, лівої навколо-очної ділянки, правого плеча, правої половини грудної клітки, саден шкіри правого плеча, лівого колінного суглобу, рани м'яких тканин 2-го пальця лівої кисті, закритих переломів 7,8,9-го ребер правої половини грудної клітки, що відносяться тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я (крововилив м'яких тканин і переломи 7,8,9-го ребер правої половини грудної клітки) , та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (рана м'яких тканин лівої кисті); легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки (всі інші) - згідно «Правил судово-медичного кочення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України, що перебувають в прямому причинному зв'язку з спричиненням тілесних ушкоджень.

Обґрунтовуючи свої висновки про винуватість ОСОБА_3, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, органи досудового розслідування послалися на наступні докази і фактичні обставини.

Притягнутий до кримінальної відповідальності і допитаний як обвинувачений ОСОБА_3, свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України не визнав і показав, що дійсно між ОСОБА_2, та ОСОБА_4, на грунті неприязних відносин відбулась сварка, яка супроводжувалась нецензурними висловлюваннями. Показав, що потерпілого не бив, лише нецензурно висловився на нецензурне висловлення потерпілого. Показав, що у під'їзд будинку зайшов вслід за ОСОБА_4, та ОСОБА_2, потерпілого не бив, лише забрав від ОСОБА_4, ОСОБА_2, який наносив йому удари рукам сидячи на потерпілому.

Свої показання ОСОБА_3, підтвердив під час відтворення обстановки і обставин події від 25.06.2011 року( т. 1 а.с. 209).

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3, своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, не визнав, орган досудового розслідування вважає, що його вину повністю доведено показаннями потерпілих, свідків, висновками судових експертиз та іншими матеріалами кримінальної справи у їх сукупності, а саме:

Показами потерпілого ОСОБА_4, який показав, що ОСОБА_3, спричиняв йому тілесні ушкодження перед під'їздом будинку шляхом ударів головою в голову, потім в підїзді ОСОБА_3, наносив удари в обличчя. При цьому, потерпілий показав, що його били троє хлопців.

Показами свідків ОСОБА_5, та ОСОБА_6, які підтвердили, що між ОСОБА_4, та ОСОБА_2, виникла суперечка в результаті якої ОСОБА_2, побив потерпілого. Показали, що ОСОБА_7, потерпілому не наносив тілесних ушкоджень.

Висновком експерта від 27.10.2009 року №2455, від 29.10.2009 року № 2456 згідно яких у потерпілого виявлені тілесні ушкодження, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Під час судового розгляду справи у повному обсязі було проведено судове слідство, допитано підсудного, потерпілих, свідків, експертів, оголошено та вивчено матеріали справи.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченому ч.2 ст. 296 КК України не визнав та заперечив факт спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.

З показів свідків ОСОБА_5, та ОСОБА_6, даними в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, потерпілому тілесні ушкодження не наносив, не ображав його нецензурними словами. ОСОБА_5, показала, що коли побачила як ОСОБА_4, зайшов в під'їзд за ним слідом забіг ОСОБА_2, попросила ОСОБА_3, забрати її сина. Через декілька секунд зайшла слідом в під'їзд, де побачила як ОСОБА_2, сидячи зверху на потерпілому, який лежав на підлозі, бив його руками. ОСОБА_3, намагався забрати ОСОБА_2 Показала, що дані попередньо пояснення про те, що ОСОБА_3, бив потерпілого є неправдивими. Дала дані покази з метою уникнення відповідальності її сина ОСОБА_2

ОСОБА_6, в судовому засіданні показав, що через декілька секунд зайшов до підїзду вслід за ОСОБА_3 в момент коли зайшов в під'їзд бачив, що ОСОБА_3, стоїть з боку від потерпілого на відстані декількох метрів.

Потерпілий ОСОБА_4, в судовому засіданні показав, що в під'їзді будинку його били троє хлопців. Дані покази суперечать показам свідків, підсудних, які стверджували, що тілесні ушкодження потерпілому спричинив лише ОСОБА_2, та є такими, що суперечать пред'явленому обвинуваченню та даним досудового розслідування. За таких обставин, суд покази потерпілого про спричинення ОСОБА_3, йому тілесних ушкоджень оцінює як такі, що не відповідають дійсності.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ч.4 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, всі сумніви, щодо доведеності обвинувачення повинні тлумачитись на користь підсудного і суд зобов»язаний постановити згідно з ч.4 ст. 327 КПК України виправдальний вирок.

Аналіз досліджених доказів переконав суд у тому, що жоден з доказів запропонований органами досудового слідства і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і всі в сукупності, не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження вини ОСОБА_3, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

Так, ОСОБА_3, ніколи не визнавав свою вину по пред'явленому обвинуваченню, увесь час наполягав, що не спричиняв потерпілому тілесні ушкодження.

Свідки ОСОБА_5, та ОСОБА_6, які були свідками конфлікту, спростували факт спричинення ОСОБА_3, тілесних ушкоджень потерпілому.

Інших доказів, що підтверджують вину ОСОБА_3, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України в судовому засіданні не здобуто.

Згідно ст.6 КПК України, якщо обставини зазначені в пунктах 1, 2, 3, цієї статті виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і у випадках передбачених п.п. 1 і 2 цієї статті постановляє виправдувальний вирок.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі докази в їх сукупності, на підставі вимог ч.3 ст. 323 КПК України, яка вимагає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_3, не встановлено наявність складу злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України так як в його діях не встановлено ознак грубого порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знущанням над особою похилого віку і тому його необхідно виправдати.

За таких обставин, враховуючи, що вина ОСОБА_3, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України не доведена, а ч. 2 ст. 296 КК України передбачає, як кваліфікуючу ознаку, хуліганство вчинене групою осіб, що виключає вказану кваліфікуючу ознаку. Тобто, дії ОСОБА_2, слід перекваліфікувати на ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2, у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом та в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні ОСОБА_4, тобто ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у ст.. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя, доведена, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України.

В судовому засіданні потерпілий заявив цивільний позов на відшкодування матеріальних витрат на суму 870 грн., на відшкодування моральної шкоди 27 600 грн. на підтвердження матеріальної шкоди ОСОБА_4, надано чеки на загальну суму 193 грн., 40 коп., (а.с. 59) які суд рахує можливим стягнути з підсудного.

Щодо стягнення моральної шкоди , суд з врахуванням обґрунтування потерпілого, рахує можливим задовольнити позов про стягнення моральної шкоди частково в сумі 1500 грн.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2. суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, що пом'якшує його відповідальність.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає можливим призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України та призначення іспитового строку.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст. 6 п.2, 323, 324, 327 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА _3 визнати не винним по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України і виправдати у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_3 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити у виді двох років обмеження волі.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити той же - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 193 грн., 40 коп., на відшкодування моральної шкоди 1500 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: