ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

"07" лютого 2013 р.

Справа № 5017/2131/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 941 від 26.11.2012 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Е.І. Андрєєвої замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова)

при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кущак М.С. - голова правління (паспорт серії КК № 015894 виданий 12.05.1998 року);

Веровський О.В. (довіреність № 11-01 від 02.01.2013 року)

від відповідача: Хомич Р.В. (довіреність № 6 від 28.12.2012 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон"

на рішення господарського суду Одеської області від „03" жовтня 2012 року

по справі № 5017/2131/2012

за позовом Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон", м.Одеса

до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго", м.Одеса

про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В :

18.07.2012 року Акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсною угоди про порядок погашення заборгованості від 23.04.2010 року № 51/10, укладену між ВАТ „Одесаобленерго" і АТ МВО „Оріон". Також позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.04.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 51/10 про порядок погашення заборгованості, у відповідності до якої позивач, як боржник, прийняв на себе зобов'язання по сплаті своєї заборгованості, інших додаткових нарахувань, що виникли в зв'язку із порушенням умов договору про постачання електричної енергії за № 163 від „23" грудня 1999 року. Проте договір про постачання електричної енергії від 23.12.1999 року підписано відповідачем та юридичною особою - фірмою АВФ „Оріон-сіріус", до якої позивач не має жодного відношення.

Крім того, спірна угода підписана особою - Вишневським В.В., у порушення ст.ст.520, 521 ЦК України та ч.3 ст.92 ЦК України, так як рішенням господарського суду Одеської області від 07.02.2011 року всі рішення, які приймались на загальних зборах акціонерів товариства, що оформлені протоколом № 1/09 від 31.08.2009-01.09.2009 року у тому числі про обрання (призначення) головою правління товариства Вишневського В.В. - визнано недійсними і скасовано з моменту їх прийняття. Отже, на момент підписання спірної угоди, колишній керівник АТ МВО „Оріон" Вишневський В.В. діяв не в інтересах підприємства, з перевищенням своїх повноважень, а тому спірну угоду укладено в порушення вимог ст.203 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.10.2012 року по справі № 5017/2131/2012 (суддя Никифорчук М.І.) в задоволенні позовних вимог АТ МВО „Оріон" відмовлено в повному обсязі.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідно до вимог статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. В даному випадку на виконання саме оспорюваної угоди про порядок погашення заборгованості позивачем проведена часткова сплата, що свідчить про схвалення останньої.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, АТ МВО „Оріон" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції не врахував того, що позивач ні якого відношення до АВФ „Оріон-сіріус" не має, а оспорювана угода підписана нелегітимним головою правління Вишневським В.В.

Відповідачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представники в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу АТ МВО „Оріон" без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзив на неї, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами ВАТ „Одесаобленерго" та АТ МВО „Оріон" 23.04.2010 року укладено угоду про порядок погашення заборгованості № 51/10.

Предметом даної угоди є визнання АТ МВО „Оріон" перед ВАТ „Одесаобленерго" боргових зобов'язань в загальному розмірі 21 828,46 грн., що виникли у зв'язку з порушенням умов договору про постачання електричної енергії № 163 від 23.12.1999 року, сторонами за яким є ВАТ „Одесаобленерго" та Аграрно-виробнича фірма „Оріон-сіріус". Згідно із п.1.2. угоди, боржник (АТ МВО „Оріон") зобов'язується розрахуватися в термін до 20 вересня 2010 року, відповідно до графіку: до „20" липня 2010 року - 1 828,46 грн.; до „20" серпня 2010 року - 10 000,00 грн.; до „20" вересня 2010 року - 10 000,00 грн.

Судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволення позовних вимог АТ МВО „Оріон" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги АТ МВО „Оріон", викладені у позовній заяві та в апеляційній скарзі є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову застосовують норми матеріального права, якими регулюються відносини, та на підставі цих норм вирішують справи.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечить Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як було вище зазначено, предметом спору у даній справі є угода про порядок погашення заборгованості № 51/10 від 23.04.2010 року, згідно якої АТ МВО „Оріон" (боржник) визнає перед ВАТ „Одесаобленерго" (кредитор) боргове зобов'язання станом на „21" квітня 2010 року на загальну суму 21 828,46 грн. (п.1.2 угоди), що виникла у зв'язку з порушенням умов договору про постачання електричної енергії №163 від 23.12.1999 року, сторонами якого є ВАТ „Одесаобленерго" та Агро-виробнича фірма „Оріон-сіріус" (інд. код 25416629).

Згідно довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 35, виданої Одеським обласним управлінням статистики, аграрно-виробнича фірма „Оріон-сіріус" (інд. код 25416629) є філією акціонерного товариства „МВО „Оріон" без права юридичної особи, за адресою місцезнаходження: 67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське (а.с.51).

Відповідно до розділу 1 п.1.3 загальних положень Статуту акціонерного товариства „МВО „Оріон" зазначено місце знаходження Товариства в тому числі і відокремленого підрозділу за адресою: с. Нерубайське, Біляївського району, Одеської області (а.с.44).

Згідно частини 1 статті 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцем знаходження та здійснює всі або частину її функцій.

Зі змісту статті 95 ЦК України випливає, що філія, хоча і є відокремленим підрозділом юридичної особи, проте продовжує залишатися складовою частиною юридичної особи. Таким чином, філія власною юридичною правосуб'єктністю і правоздатністю не наділена, а тому відповідальність за дії філії та її посадової особи несе юридична особа, яка утворила філію.

Отже, твердження скаржника, наведені як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі про те, що АТ МВО „Оріон" не має ніякого відношення до аграрно-виробничої фірмі „Оріон-сіріус" не відповідає фактичним обставинам справи та зібраним по справі матеріалам.

Відповідно до статті 33 ГПК України, позивач має подати докази стосовно того, що його права порушені, оскаржувана угода не відповідає чинному законодавству. Між тим, навпаки матеріалами справи повністю доведено, що підставами виникнення зобов'язань у юридичної особи за результатами господарської діяльності відокремленого підрозділу - філії та домовленістю двох господарюючих суб'єктів (ВАТ „Одесаобленерго" та АТ МВО „Оріон") вирішено механізм врегулювання порядку погашення зобов'язання шляхом укладання угоди про порядок погашення заборгованості № 51/10 від 23.04.2010 року, яка зі сторони боржника - юридичної особи підписана головою правління Вишневським В.В. та скріплена відбитком печатки юридичної особи. Повноваження та відсутність обмежень в повноваженнях, Вишневського В.В., щодо представництва юридичної особи та укладання договорів від його імені, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців, станом на 11.02.2010 року (а.с.27-29).

Відповідно до вимог статті 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи дійсно є наказ Фонду державного майна України №1253 про скасування наказу ФДМУ від 03.09.2009 року №1410 (а.с.11), яким начальник регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області зобов'язаний попередити голову правління АТ „МВО „Оріон" Вишневського В'ячеслава Володимировича про припинення дії контракту №69 від 04.09.2009 року „Про призначення на посаду голови правління акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" (п.2 наказу). Пунктом 3 цього наказу Кущак Микола Степанович поновлений на роботі на посаді голови правління АТ „МВО „Оріон" з 01.09.2009 року. Пунктом 7 цього наказу Вишневський В.В. зобов'язаний передати, а голові правління АТ „МВО „Оріон" Кущаку М.С. прийняти справи по управлінню АТ, про що скласти відповідний акт приймання-передачі справ та подати його копію до Фонду державного майна України. Даний наказ датовано 30.08.2010 року.

З наведених вище обставин, вбачається, що оспорювана угода про порядок погашення заборгованості № 51/10 укладена - 23.04.2010 року, а фактично повноваження Вишневського В.В. як голови правління АТ „МВО „Оріон" припинились з 01.09.2009 року, а отже останній не мав повноваження на підписання оспорюваної угоди від 23.04.2010 року.

Крім того, в матеріалах справи (а.с.8-10) є рішення господарського суду Одеської області від 07.02.2011 року по справі №27/162-10-5168 за позовом Приходько С.В. до АТ „МВО „Оріон" (відповідач-1) та Фонду державного майна України (відповідач-2), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (відповідач-3), яким визнані недійсними всі рішення, які приймалися на загальних зборах акціонерів Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон", що оформлені протоколом №1/09 від 31.08.2009-01.09.2009 року і скасовано їх з моменту прийняття. Даним рішенням також підтверджується, що повноваження Вишневського В.В., як голови правління АТ „МВО „Оріон" припинилися з 01.09.2009 року.

Наведені вище обставини, підтверджують доводи скаржника про не легітимність керівництва при укладанні угоди про погашення заборгованості №51/10 від 23.04.2010 року з ВАТ „Одесаобленерго".

Відмовляючи в позові позивачу суд першої інстанції послався на приписи ст.241 ЦК України, а саме, що позивач сплатив частину боргу за договором №163, а отже своїми діями схвалив вказану Угоду.

В матеріалах справи є рахунок-фактура №163/1 від 06.09.2010 року (а.с.38), з якого вбачається, що термін його оплати повинен бути здійснений до 13.09.2010 року.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.01.2013 року відповідач був зобов'язаний надати платіжні доручення про сплату АТ „МВО „Оріон" заборгованості згідно оспорюваної угоди від 23.04.2010 року №51/10.

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції через канцелярію суду 01.02.2013 року від відповідача надійшли витребувані судом документи, в тому числі і копія платіжного доручення № F143911874 від 09.09.2010 року, з якого вбачається, що платником є кредитне зобов'язання за прийняті платежі інше (від.№47) код №26410155.

З платіжного доручення за №65 від 26.07.2010 року, на яке посилається відповідач, як на сплату боргу за оспорюваної угодою, вбачається, що знову ж платником по даному платежу на суму 2 333,22 грн. виступає АТ „Укрсиббанк" з призначенням платежу за липень 2010 року рахунок фактура №163/1 за електроенергію від 23.06.2010 року в т.ч. Н.Д. від АПФ Оріон-сіріус через Тейбаш Надію Григорівну.

Зі змісту статті 241 ЦК України випливає, що звернутися до особи, від імені якої діяв представник, за схваленням правочину може як сам представник, так і третя особа, з якої такий правочин був вчинений. Схвалення правочинів, вчинених представником, можливе і шляхом здійснення особою, яку представляли, дій, які свідчили б про прийняття правочину до виконання, наприклад, здійснення платежу другій стороні, передача майна, надання робіт, послуг.

Між тим, з платіжних доручень, які були надані представником відповідача не вбачається, що оплата була здійснена представником АТ „МВО „Оріон" або АПФ „Оріон-сіріус" з наведенням у даних платіжних дорученнях реквізитів платника, а саме позивача по справі, а також з посиланням на оспорювану угоду.

Отже, ВАТ „Одесаобленерго" не було доведено належним чином, що АТ „МВО „Оріон" станом на час укладення спірної угоди №51/10 та подальшої її дії сплачувало заборгованість по даній угоді, чим підтвердила, у відповідності до вимог ст.241 ЦК України, послідуюче її схвалення.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що АТ „МВО „Оріон", у відповідності зі ст.ст. 33, 34 ГПК України, довело належним чином та у повному обсязі, що при укладенні 23.04.2010 року угоди про порядок погашення заборгованості № 51/10 голова правління Вишневський В.В. діяв з перевищенням повноважень, у зв'язку з чим така угода підлягає визнанню недійсною.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2012 року по справі № 5017/2131/2012 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга АТ „МВО „Оріон" - задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 99, 101-105, 49 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „03" жовтня 2012 року по справі № 5017/2131/2012 скасувати.

3. Позовну заяву Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" - задовольнити.

4. Визнати недійсною угоду про порядок погашення заборгованості від 23.04.2010 року № 51/10, укладену між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського,28-б, код ЄДРПОУ 00131713) в особі начальника Біляївського району електричних мереж Перевознюка Р.К. і Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" (65098, м. Одеса, вул. Ак. Гаркавого,6, код ЄДРПОУ 14309913) в особі голови правління Вишневського В.В.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського,28-б, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" (65098, м. Одеса, вул. Ак. Гаркавого,6, код ЄДРПОУ 14309913) 1073 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського,28-б, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" (65098, м. Одеса, вул. Ак. Гаркавого,6, код ЄДРПОУ 14309913) 536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

7. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „11" лютого 2013 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров