open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа №22-ц/796/2464/2013 Головуючий у 1 інстанції - Українець В.В.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Капонарді» про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просила суд стягнути з ТОВ «Капонарді» на її користь заборгованість по заробітній платі за червень, липень 2012 року в сумі 2196 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4392 грн. по день розгляду справи, зобов'язати відповідача здійснити страхові внески до Пенсійного фонду України за ОСОБА_2

Обгрунтовувала свої позовні вимоги тим, що вона з 01.06.2012 року по 02.08.2012 року працювала у відповідача на посаді офіціанта. За весь час роботи відповідач не виплачував їй заробітну плату.

21.09.2012 року вона отримала довідку «Індивідуальні відомості про застраховану особу» видану Пенсійним фондом України у якій зазначено, що заробітну плату в червні та липні їй нараховувала лише фізична особа - підприємець ОСОБА_4, відповідач їй заробітну плату не нараховував.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Капонарді» про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Посилається на те, що позивач працювала у відповідача два місяці і не отримувала заробітну плату, при звільненні відповідач не провів з позивачем розрахунок. Суд першої інстанції протиправно відмовив в допиті свідків, які могли підтвердити скільки саме часу працювала позивач і який об'єм роботи вона виконувала. Наявності жодної угоди про неповний робочий час суд не встановив, оскільки позивачем в судовому засіданні зазначалось, що вона працювала у відповідача повний робочий день.

Позивач та її представники в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити

Представник відповідача ТОВ «Капонарді» в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, а тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та її представників, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено те, що вона фактично виконувала роботу за сумісництвом у відповідача, за яку мала отримувати заробітну плату саме в розмірі мінімальної заробітної плати за червень, липень 2012 року, а тому правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання відповідача здійснити внески до Пенсійного фонду України немає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З трудової книжки позивача вбачається, що згідно з трудовим договором № 325 від 12.04.2012 року ОСОБА_2 прийнята на роботу офіціантом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, договір зареєстрований у Бориспільському міськрайонному центрі зайнятості, а 14.08.2012 року звільнена з роботи за згодою сторін згідно ст.36.1 КЗпП України. Трудовий договір знято з реєстрації 14 серпня 2012 року.

Судом встановлено, що позивач виконувала свої трудові обов'язки у ФОП ОСОБА_4, яка здійснювала свою діяльність в одному приміщенні з ТОВ «Капонарді», що не оспорювалося позивачем.

Як зазначено в трудовій книжці позивача, остання прийнята на посаду офіціанта за сумісництвом згідно з наказом № 18/к від 01.06.2012 року в ТОВ «Капонарді» та звільнена з роботи за згодою сторін згідно ст.36.1 КЗпП України відповідно до наказу № 38/к від 02.08.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що трудовий договір на виконання роботи за сумісництвом з ОСОБА_2 не укладався, фактично вона працювала на основній роботі у ФОП ОСОБА_4 Вказані обставини підтверджуються актом службового розслідування та наказом про притягнення бухгалтера ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.

Накази № 18/к від 01.06.2012 року та № 28/к від 02.08.2012 року по ТОВ «Копанарді», які зазначені в трудовій книжці ОСОБА_2 як підстави прийняття та звільнення останньої з роботи були видані та стосувалися інших осіб, а саме: наказом від 01.06.2012 року № 18/к були прийняті: ОСОБА_6 - на посаду касира та ОСОБА_7 - на посаду адміністратора залу. Наказом № 28/к від 01.10.2012 року було прийнято ОСОБА_8 на посаду товарознавця ТОВ «Копанарді».

З штатних розкладів, переліку посад та вакансій згідно штатного розкладу та табелів обліку використаного робочого часу по ТОВ «Капонарді» за період з травня по серпень 2012 року вбачається, що посади офіціанта в товаристві не існувало, а також позивач не працювала на іншій посаді в товаристві.

Як пояснила суду позивач, вона заяву про прийняття її на роботу до ТОВ «Капонарді» не писала та заяву про її звільнення безпосередньо з ТОВ «Капонарді» не подавала.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідач наполягав на тому, що позивач у них не працювала, запис в трудовій книжці був здійснений помилково, що підтверджується актом перевірки, копіями наказів № 18/к від 01.06.2012 року та № 28/к від 01.10.2012 року, наказом від 30.11.2012 року № 40/П про притягнення бухгалтера ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.

Частиною 1 ст.19 Закону України «Про оплату праці» та ст.102-1 КЗпП України передбачено, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Праця за сумісництвом - це виконання у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи за трудовим договором.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що вона була допущена до роботи у відповідача та те, що на роботу за сумісництвом у ТОВ «Копанарді» вона отримувала згоду у роботодавця за основним місцем роботи, та з його відома виконувала роботу за сумісництвом у відповідача і при цьому фактично виконувала роботу, за яку мала отримувати заробітну плату саме в розмірі мінімальної заробітної плати за червень, липень 2012 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач працювала у відповідача та їй повинна була бути виплачена заробітна плата в розмірі мінімальної за червень, липень 2012 року в сумі 2196 грн., колегія суддів відхиляє оскільки позивачем не доведено той факт, що вона працювала у відповідача за сумісництвом, позивачем не надано доказів виконання такої роботи, її обсягу, строків виконання.

Крім того, нормами ст.102-1 КЗпП України та ч.1 ст.19 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата за сумісництвом виплачується за фактично виконану роботу, а не виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.218, 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Джерело: ЄДРСР 29193353
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку