Справа №1/1312/408/12

В И Р О К

іменем України

06 грудня 2012 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі : головуючого судді - Гирич С. В.

при секретарі - Попович Х.І.

з участю прокурора - Козачук К.О.

захисника - ОСОБА_1

та підсудного - ОСОБА_2

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши кримінальну справу про звинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червоноград Львівської області, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого директором ТзОВ «Ліфт-Еко», одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, раніше не судимого, військовозобов'язаного, прож.: АДРЕСА_1, - за ч.1 ст. 364-1 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що працюючи у відповідності до протоколів зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт-Еко»(код ЄДРПОУ 31658533) №1/2009 від 06.01.2009 року та №1/2012 від 06.01.2012року на посаді директора вказаного підприємства (юридична адреса: м. Львів, вул. Пекарська, 95), яке являється з 01.01.2011 року платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, являючись розпорядником банківських рахунків підприємства, а також відповідальним за організацію ведення бухгалтерського обліку, повноту нарахування, обчислення та своєчасність сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зловживаючи своїми повноваженнями, діючи в інтересах третіх осіб, кошти одержані на рахунки та в касу підприємства не скеровував у першочерговому порядку, як це передбачено ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№2464-VІ від 08.07.2010р., на виплату єдиного внеску при наявності законних підстав для її виплати, а використовував на інші цілі, внаслідок чого в період з 01.01.2011року по 12.03.2012 року, допустив виникнення заборгованості перед Пенсійним фондом України на суму 525970,45 грн. (в т.ч. заборгованість по єдиному внеску -458285,42 грн., по фінансових санкціях -32874,62 грн. та по пені 34810,41 грн.)

Зокрема при наявній заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 458295,42 грн. та наявності на рахунках ТзОВ «Ліфт-Еко»коштів, директор даного підприємства ОСОБА_2 в порушення вимог ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 та ст.3 ч.1 п.2,5, ст.6 ч.2 п.1, ст.9 п.8, 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№2464-VІ від 08.07.2010, зловживаючи своїми повноваженнями, в період з 01.01.2011 року по 12.03.2012 року, умисно скерував кошти підприємства не на оплату цієї заборгованості, а на виплату строкової безвідсоткової позики працюючим на загальну суму 86000,00 грн., згідно укладених договорів.

В результаті таких дій директора ТзОВ «Еко-Ліфт»ОСОБА_2, які виразились у наданні ним, без законних на те підстав, при наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, строкової безвідсоткової позики працівникам вказаного підприємства, було завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді невиплати єдиного внеску Пенсійному фонду України в сумі 86000,00 грн.

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, тобто злочин, передбачений ст.364-1 ч.1 КК України.

Свої висновки про винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України органи досудового слідства обґрунтовують наступними доказами і фактичними обставинами.

Показаннями свідка ОСОБА_3 (а.с.80-84 т.1, а.с.192-197 т.2) про те, що вона працює на посаді головного бухгалтера ТзОВ «Ліфт-Еко»і в її посадові обов'язки входить ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та керівництво відділом бухгалтерії. Директором підприємства являється ОСОБА_2, який здійснює безпосереднє керівництво підприємством, а також розпоряджається коштами, які надходять на підприємство, має право першого підпису документів, як розпорядник коштів. Середній місячний оборот коштів на підприємстві складає біля 500 тис.грн.

Вказувала, що дійсно за період 2011-2012 років на підприємстві існувала заборгованість по сплаті єдиного внеску до Пенсійного фонду України в сумі 419 тис.грн. Протягом січня-грудня 2011 року підприємство отримувало доходи, які за розпорядженням директора товариства ОСОБА_2 були розподілені на сплату податків, виплату заробітної плати, послуги диспетчеризації ліфтів, часткову сплату єдиного внеску до Пенсійного фону України, закупівлю товарно-матеріальних цінностей, оплату енергоносіїв та газу, оплату кредиту та відсотків по кредиту, оплату ремонтних робіт, оплату мобільного зв'язку та Інтернету та закупівлю паливно-мастильних матеріалів.

Крім цього зазначала, що на підставі наказу директора товариства, її заступник ОСОБА_4 займалася оформленням договорів позики, які укладалися між товариством та його працівниками. Так на підставі укладених договорів позики, протягом 2011-2012 року року товариством надано грошову позику ОСОБА_5 в розмірі 4000 грн., ОСОБА_6 в розмірі 10000 грн., ОСОБА_7 в розмірі 10000 грн., 5000 грн. та 5000 грн., ОСОБА_8 в розмірі 20000 грн., ОСОБА_9 в розмірі 15000 грн., ОСОБА_10 в розмірі 10000 грн., ОСОБА_11 в розмірі 7000 грн. Ці позики перед підприємством практично погашені.

Показаннями свідка ОСОБА_4 (а.с.188-191 т.2) про те, що вона працює на посаді заступника головного бухгалтера ТзОВ «Ліфт-Еко»з 2006 року і в її функціональні обов'язки входить нарахування заробітної плати працівникам підприємства. Їй відомо, що в період 2011-2012 років на підприємстві була заборгованість по сплаті єдиного внеску до Пенсійного фонду України в сумі 419 тис. грн., заборгованість із виплати заробітної плати перед працівниками товариства була відсутня. Фонд оплати праці підприємства у 2001-2012 роках роках становив приблизно 200-250 тис. грн.

Крім цього, у 2011 році вона на підставі наказу директора ОСОБА_2 готувала та оформляла договори позики грошових коштів між товариством та його працівниками. Так працівникам: ОСОБА_5 надавалась позика в розмірі 4000 грн. на підставі укладеного договору від 25.01.2012 року; ОСОБА_6 надавалась позика в розмірі 10000 грн. на підставі укладеного договору від 01.11.2011 року; ОСОБА_7 надавалась позика в розмірі 10000 грн. на підставі укладеного договору від 29.04.2011 року, в розмірі 5000 грн. на підставі укладеного договору від 29.09.2011 року, в розмірі 5000 грн. на підставі укладеного договору від 13.10.2011 року; ОСОБА_8 надавалась позика в розмірі 20000 грн. на підставі укладеного договору від 29.09.2011 року; ОСОБА_9 надавалась позика в розмірі 15000 грн. на підставі укладеного договору від 29.09.2011 року; ОСОБА_10 надавалась позика в розмірі 10000 грн. а підставі укладеного договору від 25.07.2011 року; ОСОБА_11 надавалась позика в розмірі 7000 грн. на підставі укладеного договору від 25.03.2011 року.

Показаннями свідка ОСОБА_7 (а.с.99-102 т.1, а.с.171-174 т.2) про те, що з 2005 року він працює на посаді електромеханіка по ремонту та обслуговуванню ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко»та отримує заробітну плату в розмірі 1500 грн. щомісяця. В його обов'язки на цій посаді входить ремонт та обслуговування ліфтів, які знаходяться на території обслуговування підприємства у Сихівському районі міста Львова по вул. Сихівська, 246.

У зв'язку із потребую в грошах, він звернувся до директора товариства ОСОБА_2, і той йому запропонував укласти договір безвідсоткової позики коштів та направив його в бухгалтерію для укладення. 29.04.2011року ним було укладено із директором ТзОВ «Ліфт-Еко»ОСОБА_2 договір позики на суму 10000 грн. Кошти він отримав шляхом їх перерахування підприємством на заробітну картку. Відповідно до умов укладених договорів про надання безвідсоткової позики, кожного місяця із його зарплати бухгалтерією ТзОВ «Ліфт-Еко»проводиться відрахування у сумі 1000 грн. на погашення даної позики. Згодом у зв'язку із виникненням необхідності у додаткових коштах він уклав із товариством ще два договори від 29.09.2011року про отримання безвідсоткової позики в розмірі 5000 грн. та від 13.10.2011року про отримання безвідсоткової позики в розмірі 5000 грн. Відповідно до умов кожного із укладених договорів про надання безвідсоткової позики, кожного місяця із його зарплати бухгалтерією ТзОВ «Ліфт-Еко»проводиться відрахування по 500 грн. на погашення даних позик. Вказав, що на момент дачі ним показань не повернуто підприємству коштів в розмірі 400 грн. Будь-яких відсотків за користування цією позикою він підприємству не сплачував.

Показаннями свідка ОСОБА_9 (а.с.93-95 т.1, а.с.175-178 т.2) про те, що з 2005 року по 2010рік та з червня 2011 року він працює на посаді електромеханіка по ремонту та обслуговуванню ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко»та отримує заробітну плату в розмірі 1500 грн. щомісяця.

Оскільки йому були потрібні гроші, 29.09.2011 року він уклав із директором ТзОВ «Ліфт-Еко»ОСОБА_2 договір про надання строкової безвідсоткової позики у сумі 15000 грн. та через декілька днів отримав їх на свою зарплатну банківську картку. Згідно умов укладеного договору про надання безвідсоткової позики, кожного місяця із його зарплати бухгалтерією ТзОВ «Ліфт-Еко»проводилось відрахування у сумі 1500 грн. або більше, тобто все, що прийшло на банківську картку, на погашення даної позики. Таким чином, менш ніж за десять місяців, він погасив заборгованість по позиці перед ТзОВ «Ліфт-Еко». Будь-яких відсотків за користування цією позикою він підприємству не сплачував.

Показаннями свідка ОСОБА_6 (а.с.103-105 т.1, а.с.179-181 т.2) про те, що з 2011 року він працює на посаді електромеханіка по ремонту та обслуговуванню ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко»та отримує заробітну плату в розмірі 1500 грн. щомісяця. Крім цього, влітку 2011 року йому надавалася матеріальна допомога в розмірі 500 грн.

Оскільки йому були потрібні гроші, 01.11.2011 року він уклав із директором ТзОВ «Ліфт-Еко»ОСОБА_2 договір про надання строкової безвідсоткової позики у сумі 10000 грн. та через декілька днів отримав їх на свою зарплатну банківську картку. Згідно умов укладеного договору про надання безвідсоткової позики, кожного місяця із його зарплати бухгалтерією ТзОВ «Ліфт-Еко»проводилось відрахування у сумі 1000 грн. на погашення даної позики. На час дачі показань він був винен товариству приблизно 1800 грн. із загальної суми отриманої позики. Жодних відсотків за користування цією позикою він не сплачував.

Показаннями свідка ОСОБА_8 (а.с.96-98 т.1, а.с.182-184 т.2) про те, що з 1995 року він працює на посаді електромеханіка по ремонту та обслуговуванню ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко»та отримує заробітну плату в розмірі 1700 грн. щомісяця. Крім цього від керівника товариства ОСОБА_2 він отримав влітку 2011 року матеріальну допомогу в розмірі 500 грн.

Оскільки йому були потрібні гроші, 29.09.2011 року він уклав із директором ТзОВ «Ліфт-Еко»ОСОБА_2 договір про надання строкової безвідсоткової позики у сумі 20000 грн. та через декілька днів отримав їх готівкою у бухгалтера. На погашення позики, протягом наступних 10 місяців, щомісяця, бухгалтерією ТзОВ «Ліфт-Еко»проводилось відрахування із його зарплати коштів у сумі 1700 грн. На даний час він понвістю позику сплатив, будь-яких відсотків за користування цією позикою він підприємству не сплачував.

Показаннями свідка ОСОБА_11 (а.с.185-187 т.2) про те, що з 2007 року він працює на посаді електромеханіка по ремонту та обслуговуванню ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко»та отримує заробітну плату в розмірі 1500 грн. щомісяця.

Оскільки йому були потрібні гроші, 25.03.2011 року він уклав із директором ТзОВ «Ліфт-Еко»ОСОБА_2 договір про надання строкової безвідсоткової позики у сумі 7000 грн. та через декілька днів отримав їх на свою зарплатну банківську картку. Вказану позику, він повернув підприємству через декілька місяців, і на даний час, нічого не винен. Жодних відсотків за користування цією позикою він не сплачував.

Показаннями свідка ОСОБА_5 (а.с.198-201 т.2) про те, що з 2007 року він працює на посаді електромеханіка по ремонту та обслуговуванню ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко»та отримує заробітну плату в розмірі 1500 грн. щомісяця.

Оскільки йому були потрібні гроші, 25.01.2012 року він уклав із директором ТзОВ «Ліфт-Еко»ОСОБА_2 договір про надання строкової безвідсоткової позики у сумі 4000 грн. та через декілька днів отримав їх на свою зарплатну банківську картку. Згідно умов укладеного договору про надання безвідсоткової позики, кожного місяця із його зарплати бухгалтерією ТзОВ «Ліфт-Еко»проводилось відрахування певних сум для погашення позики. На даний час він, вже нічого підприємству не винен.

Показаннями свідка ОСОБА_10 (а.с.89-92 т.1) про те, що з 2007 року по січень 2012 року він працював на посаді електромеханіка по ремонту та обслуговуванню ліфтів ТзОВ «Ліфт-Еко»та отримував заробітну плату. Оскільки йому були потрібні гроші, 25.07.2011 року він уклав із директором ТзОВ «Ліфт-Еко»ОСОБА_2 договір про надання строкової безвідсоткової позики у сумі 10000 грн. та через декілька днів отримав їх на свою зарплатну банківську картку. На погашення позики, протягом наступних 10 місяців, щомісяця, бухгалтерією ТзОВ «Ліфт-Еко»проводилось відрахування із його зарплати коштів в частинах. На даний час він понвістю позику сплатив, будь-яких відсотків за користування цією позикою він підприємству не сплачував.

Показаннями свідка ОСОБА_12 (а.с.85-88 т.1) про те, що на посаді заступника начальника відділу обліку надходжень платежів Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова, вона перебуває приблизно з грудня місяця 2007 року. В її службові обов'язки входить: збирання, передача звітів про надходження платежів в т.ч. сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування (ЄСВ) в Головне управління ПФУ у Львівській області; ведення та перевірка особових рахунків платників ЄСВ, в разі наявності за платником ЄСВ заборгованості на перше число кожного місяця, нею формуються вимоги адресовані платнику ЄСВ про сплату боргу; інші обов'язки передбачені посадовими інструкціями.

Платником єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування є підприємства, установи та організації інші юридичні особи утворенні відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами, а також філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємстві установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»усі роботодавці (перелічені підприємства установи та організації, а також їх філії та відокремленні підрозділи) зобов'язанні нараховувати ЄСВ на зарплату найманих працівників. Розмір нарахування ЄСВ на зарплату залежить від класу професійного ризику виробництва. Окрім цього, із зарплати найманих працівників роботодавці утримують ЄСВ 3,6 %. Обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування виплат на які відповідно до вказаного Закону нараховується єдиний внесок.

Своєчасність та повнота сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування перевіряється та встановлюється шляхом щомісячного звірення особових рахунків платника, які формуються на підставі поданих цим платником до управління ПФУ в Личаківському районі м. Львова звітів про нарахування єдиного соціального внеску за відповідний місяць та банківської виписки про поступлення коштів від платника. Заборгованість по сплаті єдиного внеску відображена в картках особових рахунків боржника. Загальний строк для сплати ЄСВ нарахованого за відповідний базовий період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Для роботодавців такий період складає один місяць.

ТзОВ «Ліфт-Еко»(код ЄДРПОУ 31658533) відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

У зв'язку з тим, що на ТзОВ «Ліфт-Еко»наявне систематичне порушення сплати ЄСВ, даний платник допустив наступну наростаючу заборгованість перед Пенсійним фондом України: станом на січень 2011 року в сумі -75664,69 грн.; станом на лютий 2011 року - 143513,79 грн.; станом на березень 2011 року - 220330,7грн.; станом на квітень 2011 року -204029,2 грн.; станом на травень 2011 року - 217770,76 грн.; станом на червень 2011 року - 256514,79 грн.; станом на липень 2011 року - 360155,21 грн.; станом на серпень 2011 року -334050,93 грн.; станом на вересень 2011 року -349396,92 грн.; станом на жовтень 2011 року -448699,41 грн.; станом на листопад 2011 року -510983,12 грн.; станом на грудень 2011 року -603920,3 грн.; станом на січень 2012 року -490267,17 грн.; станом на лютий 2012 року -525970,45 грн. Тобто загальна сума заборгованості по сплаті ЄСВ платником ТзОВ «Ліфт-Еко», станом (на 02.03.2012 року склала 525980,83 грн. у тому числі: недоїмка по єдиному внеску -458295,80 грн.; фінансові санкції - 32874,62 грн.; пеня - 34810,41 грн. Така заборгованість встановлена управлінням ПФУ в Личаківському районі, шляхом щомісячного звірення особових рахунків даного платника, які формуються на підставі поданих цим платником до управління ПФУ в Личаківському районі м. Львова -звітів про нарахування єдиного соціального внеску за відповідний місяць та банківської виписки про поступлення коштів від платника.

Вона щомісячно надсилала вимогу керівнику ТзОВ «Ліфт-Еко»ОСОБА_2 про погашення існуючої заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, яка друкувалася у двох примірниках, один з яких надсилався платнику, а інший залишався в управлінні.

Довідками про витрати ТзОВ «Ліфт-Еко»за період з 01.01.2011року 01.01.2012р. (а.с.27 т.1) та з 01.01.2012року по 12.03.2012 року (а.с.216 т.2) згідно яких товариством протягом вказаного періоду надано фінансової та матеріальної допомоги працюючим на загальну суму 95500 грн., у тому числі 86000 грн. загальна сума виданих строкових безвідсоткових позик.

Інформацією Управління Пенсійного Фонду України в Личаківському районі м. Львова №3186/04-36 від 03.03.2012 (а.с.52-53 т.1) згідно якої ТзОВ «Ліфт-Еко»станом на

02.03.2012 року була допущена заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі - 525980,83 грн. (у т.ч.

недоїмка 458295,80 грн., фінансові санкції- 32874,62 грн. та пеня 34810,41 грн.).

Рапортом старшого помічника прокурора міста Львова Мельника Ю.В. від 07.03.2012 року про результати перевірки додержання пенсійного законодавства у ТзОВ «Ліфт-Еко»(а.с.54-55 т.1) згідно якого у діях директора даного підприємства ОСОБА_2, встановлені ознаки злочину.

Протоколом виїмки від 26.03.2012 року згідно якого у приміщенні Управління ПФУ в Личаківському районі міста Львова, були вилучені звіти ТзОВ «Ліфт-Еко»про нарахування єдиного внеску за період 2011 року, електронний реєстр платежів ТзОВ «Ліфт-Еко»за період з 01.01.2011 року по 12.03.2012 року, вимоги на адресу ТзОВ «Ліфт-Еко»про сплату боргу по єдиному внеску за період 2011-2012 років, рішення про застосування до ТзОВ «Ліфт-Еко»штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 2011-2012 років (а.с.112-185 т.1).

Протоколом огляду документів від 13.07.2012 року (а.с.186-193 т.1) -звітів ТзОВ «Ліфт-Еко»про нарахування єдиного внеску за період 2011 року, електронного реєстру платежів ТзОВ «Ліфт-Еко»за період з 01.01.2011 року по 12.03.2012 року, вимог на адресу ТзОВ «Ліфт-Еко»про сплату боргу по єдиному внеску за період 2011-2012 років, рішень про застосування до ТзОВ «Ліфт-Еко»штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 2011-2012 років.

Інформацією про результати проведеної Управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова перевірки повноти та своєчасності єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ТзОВ «Ліфт-Еко»№4267/00-34 від 30.03.2012 року (а.с.207-210 т.1), якою, згідно щомісячного звірення особових рахунків платника встановлено, що ТзОВ «Ліфт-Еко»перебуває на обліку в управлінні з 08.10.2001р., платником єдиного внеску являється з 01.01.2011 р. (набув чинності Закон України від 08.07.2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»); відповідно до ст. 7 Закону України від 08.07.2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платник самостійно проводить нарахування та утримання єдиного внеску і відображає у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (помісячно) згідно ст. 6 вищезазначеного Закону. Згідно особового рахунку заборгованість ТзОВ «Ліфт-Еко»по сплаті єдиного внеску станом на 12.03.12 становить 525970,45грн., в т.ч заборгованість по єдиному внеску - 458285,42 грн., по фінансових санкціях - 32874,62 грн., по пені 34810,41 грн. Станом на 23.03.2012 року заборгованість по сплаті єдиного внеску погашена наступними платежами: 14.03.2012 року- 516110,00 грн.; 15.03.2012 року- 10000,00 грн.; всього - 526110,00 грн.

Протоколом виїмки від 16.07.2012 року (а.с.6-16 т.2), згідно якого у приміщенні ТзОВ «Ліфт-Еко»за адресою: м. Львів вул. Сихівська, 266 були вилучені вимоги Управління ПФУ в Личаківському районі міста Львова на адресу ТзОВ «Ліфт-Еко»про сплату боргу по єдиному внеску за період 2011-2012 років, рішення про застосування до ТзОВ «Ліфт-Еко»штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 2011-2012 років, акти здачі приймання робіт, акти виконаних робіт, акти надання послуг, рахунки за надані послуги, договори про надання строкової безвідсоткової позики протягом 2011 року на загальну суму 86 тис. грн. укладені з такими працюючими як: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, банківські виписки по рахунку № 2600502089282 ЦФ ПАТ «Кредобанк».

Протоколом огляду документів від 17.07.2012 року (а.с.17-26 т.2) - договорів про надання строкової безвідсоткової позики на загальну суму 86 тис. грн., укладених директором ТзОВ «Ліфт-Еко»з такими працюючими як: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, вимоги Управління ПФУ в Личаківському районі міста Львова на адресу ТзОВ «Ліфт-Еко»про сплату боргу по єдиному внеску за період 2011-2012 років, рішення про застосування до ТзОВ «Ліфт-Еко»штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 2011-2012 років, акти здачі приймання робіт, акти виконаних робіт, акти надання послуг, рахунки за надані послуги.

Протоколом огляду документів від 18.07.2012 року (а.с.31-59 т.2) -банківських квитанцій (виписок) щодо руху коштів по рахунку № 2600502089282 у ЦФ ПАТ «Кредобанк»за період 29.12.2011 року по 07.03 2012 року.

Протоколом виїмки від 17.07.2012 року (а.с.61-62 т.2), згідно якого у приміщенні ТзОВ «Ліфт-Еко»за адресою: м. Львів вул. Сихівська, 266 були вилучені, банківські виписки (квитанції) щодо руху коштів по рахунках вказаного підприємства № 2600502089282 ЦФ ПАТ «Кредобанк»за період 29.07.2011 року по 05.01.2012 року, № 26002310001353.980 та №2600502089282 ЦФ ПАТ «Кредобанк»за період 05.01.2012 по 02.06.2012 року.

Протоколом огляду документів від 20.08.2012року (а.с.63-80 т.2) - банківських квитанцій (виписок) щодо руху коштів по рахунку вказаного підприємства № 26002310001353.980 у АТ «ПРОКРЕДИТБАНК»за період з 25.06.2011 року по 09.12.2012 року.

Протоколом огляду документів від 30.08.2012 року (а.с.82-120 т.2) - банківських квитанцій (виписок) щодо руху коштів по рахунках вказаного підприємства № 2600502089282 та № 2600401089282, у ПАТ «Кредобанк»за період 31.12.2010 по 01.08.2011.

Протоколом огляду документів від 03.09.2012 року (а.с.123-163 т.2) - банківських квитанцій (виписок) щодо руху коштів по рахунках ТзОВ «Ліфт-Еко»№ 2600502089282, №2605901089282, №2604508089282 та №2600401089282 у ПАТ «Кредобанк»за період 31.05.2011 по 24.01.2012 року.

Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 381043 (а.с.217 т.2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфт-Еко»зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради в Єдиному державному реєстрі 19.09.2001 року.

У відповідності до протоколів зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт-Еко»(код ЄДРПОУ 31658533) № 1/2009 від 06.01.2009 року, № 1/2012 від 06.01.2012 року та наказів № 17 К від 01.03.2005, № 6К-1 від 06.01.2012 року (а.с.219-222 т.2), ОСОБА_2 працює на посаді директора вказаного підприємства з 01.03.2005 року по даний час.

Згідно ст. 11 статуту ТзОВ «Ліфт-Еко»затвердженого зборами учасників ТзОВ «Ліфт-Еко»(протокол № 3/2005 від 30.09.2005 року) (а.с.223-239 т.2), директор товариства: здійснює розпорядження банківськими рахунками товариства, вчиняє правочини, укладає договори, контракти з юридичними та фізичними особами, є відповідальним за організацію сплати Товариством всіх податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних фондів.

Крім того речовими доказами по справі:

звітами ТзОВ «Ліфт-Еко»про нарахування єдиного внеску за період 2011 року, електронним реєстром платежів ТзОВ «Ліфт-Еко»за період з 01.01.2011 року по 12.03.2012 року, вимогами на адресу ТзОВ «Ліфт-Еко»про сплату боргу по єдиному внеску за період 2011-2012 років, рішеннями про застосування до ТзОВ «Ліфт-Еко»штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 2011-2012 років (а.с.113-185 т.1) визнаних речовими доказами та приєднаних до справи постановою слідчого від 13.07.2012 року (а.с.194-195 т.1);

договорами про надання строкової безвідсоткової позики на загальну суму 86 тис. грн., укладених директором ТзОВ «Ліфт-Еко»з такими працюючими як: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, вимогами Управління ПФУ в Личаківському районі міста Львова на адресу ТзОВ «Ліфт-Еко»про сплату боргу по єдиному внеску за період 2011-2012 років, рішеннями про застосування до ТзОВ «Ліфт-Еко»штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 2011-2012 років, актами здачі приймання робіт, актами виконаних робіт, актами надання послуг, рахунками за надані послуги -визнаних речовими доказами та приєднаних до справи постановою слідчого від 17.07.2012 року (а.с.27-30 т.2);

банківськими квитанцій (виписками) щодо руху коштів по рахунку № 2600502089282 у ЦФ ПАТ «Кредобанк»за період 29.12.2011 року по 07.03 2012 року -визнаних речовими доказами та приєднаних до справи постановою слідчого від 18.07.2012 року (а.с.60 т.2);

банківськими виписками (квитанціями) щодо руху коштів по рахунку вказаного підприємства № 26002310001353.980 у АТ «ПРОКРЕДИТБАНК»за період з 25.06.2011 року по 09.12.2012 року, що зазначенні в пунктах 1-90 протоколу огляду документів від 20.08.2012 року - визнаних речовими доказами та приєднаних до справи постановою слідчого від 20.08.2012 року (а.с.81 т.2);

банківськими квитанціями (виписками) щодо руху коштів по рахунках ТзОВ «Ліфт-Еко»№2600502089282 та №2600401089282, у ПАТ «Кредобанк»за період 31.12.2010 по 01.08.2011, що зазначені у пунктах 1-265 протоколу огляду документів від 30.08.2012 року - визнаних речовими доказами та приєднаних до справи постановою слідчого від 30.08.2012 року (а.с.121-122 т.2);

банківськими квитанціями (виписками) щодо руху коштів по рахунках ТзОВ «Ліфт-Еко»№ 2600502089282, № 2605901089282, № 2604508089282 та № 2600401089282 у ПАТ «Кредобанк»за період 31.05.2011 по 24.01.2012 року, що зазначені у пунктах 1- 248 протоколу огляду документів від 03.09.2012 року - визнаних речовими доказами та приєднаних до справи постановою слідчого від 03.09.2012 року (а.с.164-165 т.2).

Крім цього обґрунтовують винуватість підсудного тим, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІУ від 16.07.1999»№ 3781-XII від 23.12.1993 року (з наступники змінами), бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ст.3 ч.1 п.2,5, ст.6 ч.2 п.1, ст. 9 п. 8, 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464-VI від 08.07.2010, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Під час судового розгляду справи в повному обсязі було проведено судове слідство, допитано підсудного, свідків, досліджено протоколи слідчих дій та інші докази у справі.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у інкримінованому злочині не визнав, суду показав, що очолюване ним підприємство ТзОВ «Ліфт-Еко»займається ремонтом та обслуговуванням ліфтів у житлових будинках, які в більшості належать до комунальної власності. У зв'язку із несвоєчасним розрахунком за надані послуги органами місцевого самоврядування протягом 2011-2012 років, на підприємстві не вистачало коштів. Тому він давав розпорядження головному бухгалтеру в першу чергу здійснювати виплату заробітної плати, обов'язкових податків, в тому числі щомісячно сплачувалися внески до Пенсійного фонду України, однак не в повному розмірі через відсутність коштів. Враховуючи низький рівень заробітної плати, працівники підприємства періодично зверталися до нього із заявами про надання поворотної позики. В кожному випадку заява перевірялася, укладалася угода на підставі його наказу. Дійсно за період, який йому інкримінується товариством були надані позики працівникам, які зазначені у обвинувальному висновку. При цьому пояснив, що розмір наданої строкової безвідсоткової позики істотно не впливав на зменшення заборгованості перед Пенсійним фондом України. Крім того ствердив, що надання позики всім переліченим працівникам не було об'єднано єдиним його умислом, оскільки рішення про надання працівнику позики надавалося в індивідуальному порядку після його письмового звернення, і такі звернення мали місце у різні періоди 2011-2012 років. Також вказав, що свідомо ухилявся від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки надавав переваги інтересам працівників, щоб зберегти їх на підприємстві. 12.03.2012року при надходженні у товариство достатніх коштів, уся заборгованість перед Пенсійним фондом України по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування була товариством погашена.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала показання дані на досудовому слідстві та суду показала, що дійсно через скрутне матеріальне становище на підприємстві в період її роботи на посаді головного бухгалтера ТзОВ «Ліфт-Еко»з 03.10.2011 року, заробітна плата працівникам виплачувалася, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у Пенсійний фонд України вносився в неповному розмірі. Ствердила, що дійсно всім переліченим в обвинувальному висновку працівникам надавалися товариством позики в розмірах, які зазначені в договорах. При цьому пояснила, що оскільки у відповідності до укладених з працівниками договорів, з наступного місяця після укладення такого договору, працівник повертав підприємству частину коштів, тому на її думку розмір недоплачених внесків за період з січня 2011 року по березень 2012 року визначено без врахування повернутої частини позики.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що працювала посаді заступника головного бухгалтера ТзОВ «Ліфт-Еко» і в її службові обов'язки входило нарахування заробітної плати. Крім цього, на підставі заяви працівників та наказу директора ТзОВ вона готувала договори про надання строкової безвідсоткової позики у різних розмірах. Всього за період з січня 2011 по березень 2012 року, товариством було надано позик на суму 86000 грн.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що в квітні 2011року через скрутне матеріальне становище, він звернувся до керівника товариства ОСОБА_2 із заявою про надання позики в розмірі 10000 грн. Такі кошти отримав на підставі договору від 29.04.2011 року. Щомісячно із його заробітної плати товариством відраховувалися кошти на погашення позики в розмірі 1000 грн. Крім цього у такий же спосіб, на підставі договору від 29.09.2011року отримав позику у розмірі 5000 грн. та договору від 13.10.2011 року отримав позику у розмірі 5000 грн. Погашення позики за цими договорами відбувалося у такий же спосіб, шляхом щомісячного відрахування частини коштів із його заробітної плати. На даний момент всі кошти товариству ним повернуті.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 01.11.2011 року на підставі його заяви, між ним та ТзОВ «Ліфт-Еко», працівником якого він являвся, було укладено договір строкової безвідсоткової позики в сумі 10000 грн. Починаючи з наступного місяця після укладення позики, з його заробітної плати товариством щомісячно здійснювалося відрахування коштів на погашення позики в розмірі 1000 грн. На даний час позика погашена.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що 29.09.2011 року на підставі його заяви, між ним та ТзОВ «Ліфт-Еко», працівником якого він являвся, було укладено договір строкової безвідсоткової позики в сумі 15000 грн. Починаючи з наступного місяця після укладення позики, з його заробітної плати товариством щомісячно здійснювалося відрахування коштів на погашення позики в розмірі 1500 грн. На даний час позика погашена.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 29.09.2011 року на підставі його заяви, між ним та ТзОВ «Ліфт-Еко», працівником якого він являвся, було укладено договір строкової безвідсоткової позики в сумі 20000 грн. Починаючи з наступного місяця після укладення позики, з його заробітної плати товариством щомісячно здійснювалося відрахування коштів на погашення позики в розмірі 1700 грн. На даний час позика погашена.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 25.03.2011 року на підставі його заяви, між ним та ТзОВ «Ліфт-Еко», працівником якого він являвся, було укладено договір строкової безвідсоткової позики в сумі 7000 грн. Починаючи з наступного місяця після укладення позики, з його заробітної плати товариством щомісячно здійснювалося часткове відрахування коштів на погашення позики. На даний час позика погашена.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 25.01.2012 року на підставі його заяви, між ним та ТзОВ «Ліфт-Еко», працівником якого він являвся, було укладено договір строкової безвідсоткової позики в сумі 4000 грн. Починаючи з наступного місяця після укладення позики, з його заробітної плати товариством щомісячно здійснювалося часткове відрахування коштів на погашення позики. На даний час позика погашена.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що працює на посаді заступника начальника відділу обліку надходжень платежів Управління пенсійного фонду

України в Личаківському районі міста Львова. Дійсно ТзОВ «Ліфт-Еко»є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

По запиту податкової міліції, вона готувала дані про наявність заборгованості ТзОВ «Ліфт-Еко»по сплаті внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ході чого встановила, що в січні 2011 року товариство мало сплатити внесок в розмірі 75664,69 грн., однак нічого не сплатило; в лютому 2011 року мало сплатити 81716,15 грн., а сплатило 13867,05 грн.; в березні 2011 року повинно було сплатити внесок у розмірі 87329,36 грн., а сплатило 10512,45 грн.; у квітні 2011 року мало сплатити 83841,20 грн., а сплатило 100142,70 грн.; у травні 2011 року мало сплатити 94504,62 грн., а фактично сплатило 80763,06 грн.; у червні 2011 року мало сплатити 89465,05 грн., а сплатило 60638,67 грн.; у липні 2011 року мало сплатити 92145,50грн., а фактично сплатило 6074,08 грн.; в серпні 2011року мало сплатити 96002,39 грн., а фактично сплатило 132072,48 грн.; у вересні 2011 року мало сплатити 93733,87 грн., а сплатило 78387,88 грн.; у жовтні 2011 року мало сплатити 86349,64 грн., а фактично сплатило 8265,05 грн.; у листопаді 2011 року мало сплатити 92337,88 грн., а фактично сплатило 30054,17 грн.; в грудні 2011 року мало сплатити 94935,42 грн., а сплатили 12826,00 грн.; в січні 2012 року мало сплатити 78168,70 грн., а сплатило 191821,83 грн.; у лютому 2012 року внески ще не були нараховані, однак сплачено в погашення боргу 2623,30 грн.

Вказала, що станом 02.03.2012 року товариство мало заборгованість перед Пенсійним фондом України сплаті єдиному внеску в розмірі 458295,80 грн. В послідуючому товариством було сплачено вказану заборгованість та штрафні санкції в повному обсязі.

Заслухавши пояснення підсудного, показання свідків, дослідивши представлені суду докази у справі, перевіривши доводи учасників процесу, вияснивши у них, чи всі докази вони подали на підтвердження своїх доводів, виконавши вимоги ст.323 КПК України 1960року, суд прийшов до переконання про те, що як під час досудового розслідування справи, так і під час судового розгляду не встановлено наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України, а тому він по пред'явленому обвинуваченню підлягає визнанню невинуватим та по суду виправданим виходячи з наступного.

У відповідності до ст.62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до вимог ч.4 ст.327 КПК України 1960року, виправдальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діяннях підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Оцінивши зібрані докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку про те, що в діях підсудного ОСОБА_2 відсутній склад злочину передбачений ч.1 ст.364-1 КК України.

Так, у відповідності до положень ч.1 ст.364-1 КК України відповідальність за вказаний злочин настає за зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 26.12.2003року «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень», роз'яснено, що судам необхідно відмежовувати перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем. В останньому випадку службова особа незаконно, всупереч інтересам служби використовує надані їй законом права і повноваження (ст. 364 КК -яка встановлює кримінальну відповідальність за аналогічний даному злочин, але суб'єктом є службова особа з повноваженнями визначеними у примітці до цієї статті).

При цьому обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364-1 ч.1 КК України є завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_2 будучи керівником ТзОВ «Ліфт-Еко»і являючись службовою особою юридичної особи приватного права, будучи згідно п.1.5 Статуту ТзОВ «Ліфт-Еко»(а.с.233 т.2) відповідальним за організацію сплати товариством всіх податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних фондів, достовірно знаючи, що товариство має зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у березні 2011 року у розмірі 87329,36 грн. , дав розпорядження бухгалтеру товариства сплатити лише частину коштів, а наявні кошти у розмірі 7000 грн., надати працівнику товариства згідно укладеного договору позики.

У липні 2011 року маючи зобов'язання по сплаті єдиного внеску у розмірі 92145,50грн., дав розпорядження бухгалтеру товариством сплатити лише частину коштів, а наявні кошти в розмірі 10000 грн., згідно договору позики надати працівнику товариства.

У вересні 2011 року маючи зобов'язання по сплаті єдиного внеску у розмірі 93733,87 грн., дав розпорядження бухгалтеру товариства сплатити лише частину коштів, а наявні кошти у розмірі 40000грн. згідно договору позики надати працівникам товариства.

В жовтні 2011 року маючи зобов'язання по сплаті єдиного внеску у розмірі 86349,64 грн., дав розпорядження бухгалтеру товариства сплатити лише частину коштів, а наявні кошти в розмірі 5000 грн., згідно договору позики надати працівнику товариства.

В листопаді 2011 року маючи зобов'язання по сплаті єдиного внеску у розмірі 92337,88 грн., дав вказівку бухгалтеру товариства сплатити лише частину коштів , а наявні кошти у розмірі 10000грн. згідно договору позики надати працівнику товариства.

При цьому у квітні 2011року при наявності зобов'язань по сплаті єдиного внеску у розмірі 83841.20грн., товариство сплатило його у розмірі 100142,70 грн.,а також частину коштів у розмірі 10000грн.,надано працівнику згідно договору позики. У січні 2012 року при наявності зобов'язань по сплаті єдиного внеску у розмірі 78168.70 грн., товариство сплатило його у розмірі 191821,83 грн., а також частину коштів у розмірі 4000грн., надано працівнику згідно договору позики.

Отже, фактично є доведеним, що в такий спосіб підсудний ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати єдиного внеску на обов'язкове соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

У відповідності до роз'яснення термінів наведених у ч.1 п.2 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому відповідно до Розділу ІІІ ст. 8 названого Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Суд приходить до висновку про те, що чинним кримінальним законом у ст. 212-1 КК України передбачено спеціальну відповідальність службових осіб за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

В той же час за змістом ст. 364-1 КК України зловживання службовою особою юридичної особи приватного права може бути кваліфіковане лише за умови, якщо відповідно за вчинене діяння не передбачена кримінальна відповідальність іншими нормами Кримінального кодексу України, які встановлюють відповідальність за спеціальні види зловживань, основним безпосереднім об'єктом яких є не загальний порядок здійснення службової діяльності, а інші суспільні відносини.

Таким чином, з врахуванням висновку органу досудового слідства про те, що внаслідок зловживання своїми службовими повноваженнями підсудний ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 12.03.2012 року, умисно скерував кошти підприємства не на оплату цієї заборгованості, а на виплату строкової безвідсоткової позики працюючим на загальну суму 86000,00 грн., він може нести відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а не за скоєння злочину передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України.

При цьому суд переконаний, що у діях підсудного відсутній склад злочину передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України і тому, що у відповідності до роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 08.10.2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»зазначено, що дії керівників підприємств, установ, організацій, які віддали підлеглим службовим особам наказ, вказівку, розпорядження підписати чи подати до податкових органів недостовірні (фальсифіковані) звіти, баланси, декларації, розрахунки або не сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі взагалі чи сплатити їх не в повному обсязі, а також дії службових осіб, які виконали такі незаконні наказ, вказівку чи розпорядження, мають кваліфікуватися за ст. 212 КК, як дії виконавців цього злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.( На час надання роз'яснення ст.212-1 КК не була запроваджена).

В судовому засіданні доведено, що підсудний, як керівник і розпорядник бюджетних коштів давав вказівки головному бухгалтеру підприємства не в повній мірі сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а вільні кошти направляти на позики працівникам товариства. Всього за даними слідства за період з січня 2011 року по березень 2012 року було в такий спосіб не сплачено єдиний внесок у розмірі 86000грн.

Однак, саме вчинення в різний час діяння, що полягали в ухиленні від сплати різних видів податків, зборів, інших обов'язкових платежів або сплаті їх у неповному обсязі, з врахуванням того, що ці діяння охоплювалися єдиним умислом становлять продовжуваний злочин визначений ст.212-1 КК України.

В той же час орган досудового слідства, кваліфікуючи діяння підсудного за ст.364-1 ч.1 КК України через завдання істотної шкоди у виді невиплати єдиного внеску Пенсійному фонду України, на загальну суму 86000,00 грн., як суму виплачених працівникам позик, замість сплати чергових платежів до Пенсійного фонду України за період з січня 2011 року по березень 2012 року не навів доказів наявності у діях підсудного єдиного умислу на зловживання службовим становищем за період з січня 2011року по березень 2012 року, т.б. скоєння продовжуваного злочину. Не здобуто їх і у судовому засіданні.

У відповідності до роз'яснень наданих у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки»визначено, що від повторності злочинів необхідно відрізняти продовжуваний злочин, який відповідно до частини другої статті 32 КК складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Об'єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь бути не може, а при повторності тотожних злочинів кожен із них має свою суб'єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.

Якщо склад злочину, визнаного продовжуваним, передбачає певні кількісні показники, які впливають на його кваліфікацію (розмір викраденого майна, розмір заподіяної шкоди тощо), то при його кваліфікації враховується загальна сума таких показників, пов'язаних з кожним із вчинених особою діянь, що утворюють продовжуваний злочин, і при визначенні їх розміру необхідно виходити з кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вирахуваних за кожен період вчинення продовжуваного злочину окремо.

При повторності злочинів відповідні кількісні показники обчислюються за кожен злочин окремо; розмір цих показників визначається в порядку, встановленому на час вчинення кожного злочину, і загальна їх сума на кваліфікацію злочинів не впливає.

Судом встановлено, що позики працівникам товариства надавалися на підставі угод, які укладалися між товариством та працівником на підставі наказу, який видавався підсудний. При цьому вони надавалися після звернення працівників по їх заяві. За період з січня 2011року по березень 2012 року було надано 9 позик у різний період, при цьому у деякі місяці позики не надавалися. Крім цього у квітні 2011року та січні 2012 року позики надавалися після сплати товариством в повному обсязі нарахованих щомісячних внесків до Пенсійного фонду України. З врахуванням цих обставин є доведеним, що на час настання строку для сплати єдиного внеску підсудний не міг знати чи передбачати про те , що працівник подасть заяву для надання позики, а отже не міг планувати ухилення від сплати єдиного внеску. Тому є очевидним, що наведені обставини вказують на відсутність у діяннях підсудного єдиного умислу на зловживання своїм посадовим становищем за вказаний період.

Враховуючи те, що не здобуто доказів того, що інкримінований підсудному злочин за ст. 364-1 ч. 1 КК України є продовжуваним т.я. всі діяння за період з січня 2011 року по березень 2012 року не охоплюються єдиним умислом на зловживання посадовим становищем, що завдало істотної шкоди, тому і склад цього злочину у його діях відсутній. При цьому в ході судового слідства встановлено, що найбільший розмір позики видано працівникам товариства у вересні 2011 року в розмірі 40000грн., але цей розмір не становить обов'язкової ознаки об'єктивної сторони цього злочину -завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, оскільки не перевищує 100 і більше разів неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із розміру соціальної пільги на 2011 рік - 470.50грн.

Крім цього, розмір істотної шкоди, як сума виплачених працівникам позик, замість сплати чергових платежів до Пенсійного фонду України за період з січня 2011 року по березень 2012року в розмірі 86 000грн. органом досудового слідства визначено помилково без врахування частини коштів, які поступали на рахунок товариства щомісячно, як частина повернутих коштів в рахунок погашення позики.

Так, згідно довідки представленої ТЗОВ «ЛІФТ-ЕКО»від 31.10.2012 року № 157 вбачається, що станом на лютий 2012 року із виданої позики в розмірі 86 000грн., працівниками товариства внесено у касу 67325.90 грн.

Таким чином, з врахуванням того, що сума несплати єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування, яка пред'явлена підсудного до обвинувачення не утворює обов'язкової ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.212-1 ч.1 КК України, підстав для перекваліфікації дій підсудного з ч.1 ст.364-1 КК України на ч.1 ст.212-1 КК України не вбачається.

При цьому суд вважає, що коли погодитися із доводами слідства про те,що діяння підсудного мають ознаки зловживання службовим становищем, однак з врахуванням відсутності доказів скоєння ним триваючого злочину та за відсутності обов'язкової ознаки об'єктивної сторони цього злочину - істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, то у діях підсудного відсутній склад злочину визначений ч.1 ст.364-1 КК України.

Тому, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і відсутністю у діях підсудного ОСОБА_2 ознак злочину передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України його слід визнати не винуватим по пред'явленому обвинуваченню і по суду виправдати.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України 1960 року, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати не винуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України і по суду виправдати у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання -скасувати.

Речові докази :

- звіти ТзОВ «Ліфт-Еко»про нарахування єдиного внеску за період 2011 року, електронний реєстр платежів ТзОВ «Ліфт-Еко»за період з 01.01.2011 року по 12.03.2012 року, вимоги на адресу ТзОВ «Ліфт-Еко»про сплату боргу по єдиному внеску за період 2011-2012 років, рішення про застосування до ТзОВ «Ліфт-Еко»штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 2011-2012 років, вилучені на підставі постанови про проведення виїмки від 13.07.2012 року -зберігати при справі;

- вимоги Управління ПФУ в Личаківському районі міста Львова на адресу ТзОВ «Ліфт-Еко»про сплату боргу по єдиному внеску за період 2011-2012 років, рішення про застосування до ТзОВ «Ліфт-Еко»штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 2011-2012 років, акти здачі приймання робіт, акти виконаних робіт, акти надання послуг, рахунки за надані послуги, договори про надання строкової безвідсоткової позики протягом 2011 року на загальну суму 86 тис. грн. укладені з такими працюючими як: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, банківські виписки по рахунку № 2600502089282 ЦФ ПАТ «Кредобанк», банківські квитанції (виписки) щодо руху коштів по рахунку № 2600502089282 у ЦФ ПАТ «Кредобанк»за період 29.12.2011 року по 07.03 2012 року, банківські виписки (квитанції щодо руху коштів по рахунку вказаного підприємства № 26002310001353.980 у АТ «ПРОКРЕДИТБАНК»за період з 25.06.2011 року по 09.12.2012 року, банківські квитанції (виписк) щодо руху коштів по рахунках ТзОВ «Ліфт-Еко»№2600502089282 та №2600401089282, у ПАТ «Кредобанк»за період 31.12.2010 по 01.08.2011 -повернути ТзОВ «Львів-Еко».

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга, протягом 15 діб до апеляційного суду Львівської області.

Суддя: Гирич С. В.