СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-897/11/0119

05.11.12

м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Горошко Н.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Совєтському районі АР Крим на постанову Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дмитрієв Т.М. ) від 12.03.11 у справі № 2а-897/11/0119

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,Совєтський,Автономна Республіка Крим,97200)

до Управління Пенсійного фонду України у Совєтському районі АР Крим (вул. 50 років СРСР 4 а,Совєтський,Автономна Республіка Крим,97200)

про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"

ВСТАНОВИВ:

Постановою Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2011 позовні вимоги ОСОБА_3, - задоволено частково.

Не погодившись з даною постановою суду Управління Пенсійного фонду України у Совєтському районі АР Крим звернулось з апеляційною скаргою в який просить скасувати постанову Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2011 в позовних вимогах позивачу - відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Розглянувши справу в порядку ст.195, 197 КАС України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" 2195-IV 18.11.2004 дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менш 18 років. Як вбачається із матеріалів справи, позивачу на час закінчення Другої світової війни було менш 18 років, він є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".

Відповідно до ст..6 Закону №2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Положення Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", не можуть бути застосовані в частині розрахунку розміру допомоги дітям війни, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам Конституції України, що встановлено Рішеннями Конституційного суду України.

Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 підкреслював, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.6 Закону №2195 від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, а саме має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням сплаченого підвищення.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Також судова колегія зазначає, що спірне підвищення до пенсії, є "щомісячною" соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць.

За таких обставин, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону №2195, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону №1058 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону №2195 з врахуванням виплачених сум.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.195; ст.196; ст.197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Совєтському районі Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.11 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає в порядку частини десятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко