ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0430/1993/2012

09.01.2013 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі

головуючої судді Кривошеї С. С.

при секретарі Фадєєвої Т.Б.

за участю прокурора Мелешко І.В.

адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА _3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Старі Кодаки Дніпропетровської області, українки, громадянки України, освіта вища медична, вдови, працюючої лікарем-терапевтом Першотравенської ЦМЛ, раніше не судимої, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.140 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно наказу № 8-к від 01.12.2011 року була прийнята по переводу до Центру первинної медико-санітарної допомоги на посаду лікаря терапевта дільничного амбулаторії №1 з 01.12.2011 року із збереженням невикористаних відпусток та кваліфікаційних категорій з оплатою згідно штатного розкладу. Згідно посадової інструкції лікаря терапевта дільничного Центру первинної медико-санітарної допомоги, яка затверджена головним лікарем Центру первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_4 від 30.11.2011 року «Головними завданнями лікаря-терапевта дільничного є надання населенню дільниці першої медичної допомоги і проведення профілактичних санітарно-проти-епідеміологічних заходів серед населення»; Наказ № 189 МОЗ України від 09.04.2008 року п.5.1.4. «Лікуючий лікар: відображає у медичних картах амбулаторного (стаціонарного) хворого скарги, анамнез, у тому числі страховий (за останні 12 місяців), дані об'єктивного огляду, додаткових методів обстежень та інше, які є підставою для визначення діагнозу та видачі документів, які засвідчать тимчасову непрацездатність громадян, перелік необхідних лікувальних та оздоровчих заходів, консультацій відповідно до стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, рекомендований режим; номер документа, який засвідчать тимчасову непрацездатність, термін, з якого він виданий, дату наступної явки хворого на прийом, направлення на ЛКК».

05.01.2012 року о 16.00 годині ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 стало погано, а саме були сильні болі у грудях та в області серця, біль віддавала в ліве плече і під ребро і він задихався. Після чого ОСОБА_5 викликав карету швидкої допомоги Першотравенської ЦМЛ. 05.01.2012 року о 16.20 годині до ОСОБА_5 приїхала карета швидкої допомоги за адресою: АДРЕСА_2, фельдшер ОСОБА_6 зробила кардіограму ОСОБА_5 і попередньо поставивши діагноз остеохондроз надала першу медичну допомогу, яка властива при даному діагнозі, при цьому його не госпіталізували до Першотравенської ЦМЛ, залишивши вдома, сказавши, що якщо його стан не покращиться, щоб він повторно викликав карету швидкої допомоги.

06.01.2012 року приблизно о 05.30 годині в зв'язку з тим, що стан ОСОБА_5 не покращився, він повторно викликав карету швидкої допомоги, приблизно о 08.25 годині, яка його доставила на прийом до дільничного лікаря-терапевта Центру первинної медико-санітарної допомоги м.Першотравенська, Дніпропетровської області ОСОБА_3, яка оглянувши ОСОБА_5 поставила йому попередній діагноз остеохондроз шийно-грудного відділу і супутні захворювання ішемічна хвороба серця, відправила його на прийом до невропатолога і виписала амбулаторне лікування. Після чого ОСОБА_5 поїхав додому.

07.01.2011 року приблизно о 00.30 годині у ОСОБА_5 стан здоров'я погіршився і приблизно о 01.40 годин він на таксі прибув на у приймальне відділення Першотравенської ЦМЛ, де йому поставили діагноз згідно кардіограми від 05.01.2012 року - гострий Q-інфаркт передньої - перегородочної області з перехідним на бічну стінку і хворий ОСОБА_5 в терміновому порядку був госпіталізований у відділення інтенсивної терапії Першотравенської ЦМЛ, де йому було призначено лікування, але лікування не дало результатів і ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 196 від ІНФОРМАЦІЯ_2 - Безпосередньою причиною смерті хворого стала гостра недостатність кровообігу, яка мала розвиток на попелищі гострого інфаркту міокарда. Незважаючи на вірні лікувально-діагностичні заходи з боку лікарів стаціонару із застосуванням на момент настання клінічної смерті хворого реанімаційних заходів - до позитивного ефекту це не призвело, внаслідок чого і наступила біологічної смерть.

Після аналізу наданої документації, стало відомо, що мають місце наступні факти: лікарем-терапевтом на момент звернення хворого 06.01.2012 року не була повністю проведена оцінка електрокардіографічного дослідження від 05.01.2012 року, яка має дані про виражену ішемію міокарда. Замість того щоб більш ретельно провести оцінку клінічного стану хворого і терміново зробити повторне електрокардіографічне обстеження у всіх варіантах, а також провести експрес діагностику, (тропоніна тест) з метою виявлення гострого інфаркту міокарда - хворий був направлений до лікаря невропатолога, після чого почав вживати протизапальні та аналгетичні засоби, чим «змазав», клінічну картину загрудного сердечного болю, після чого і був доставлений у відділення реанімації Першотравенської центральної міської лікарні з місця свого проживання, через 12-15 годин після можливого нападу інфаркту.

Таким чином невідкладна й ефективна процедура - тромболізис (введення стрептокінази) хворому не була проведена, що найбільш всього негативним чином вплинуло на перехід гострого інфаркту міокарда та його ускладнення, які призвели до смерті хворого. Таким чином в діях ОСОБА_3 вбачається неналежне виконання професійних обов'язків в наслідок несумлінного до них ставлення, що спричинили тяжкі наслідки для хворого (смерть ОСОБА_5.).

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 винною себе у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.140 КК України визнала частково і пояснила, що вона працювала на посаді лікаря терапевта дільничного КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги»м. Першотравенська з 01.12.2012 року по 23.02.2012 року. У її функціональні обов'язки входило прийом хворих на ділянці, огляд, анемнез, проведення призначень хворим та їх лікування. 06.01.2012 року приблизно о 09:00 годині до неї у кабінет зайшов ОСОБА_5 він був украй збуджений і з порога сказав, що йому необхідно до лікаря-невропатолога, так як у нього болі в шиї, хребті. Вона запропонувала його оглянути, він підняв сорочку, вона його послухала. На момент огляду у хворого був стан об'єктивно задовільний, спостерігалася тільки тахікардія - тиск був в нормі, задишки та набряків не було. Про те, що у нього болить серце - ОСОБА_5 не говорив. Вона пальпувала хребет бального і визначила, що у нього болі у хребті і запропонувала йому знеболюючий укол, але він відмовився. У руках у ОСОБА_5 була кардіограма, яку вона хотіла подивитися, але хворий сказав, що її вже дивилися двісті разів, тому вона повернула кардіограму йому і дивитися не стала. Після проведення огляду хворого нею був поставлений діагноз остеохондроз грудного відділення хребта, ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз. У зв'язку з тим, що у хворого була тахікардія вона сказала ОСОБА_5 повторити ЕКГ - дослідження, після чого повторно звернутися до неї. Хворому вона призначила: знеболюючі: диклофенак, сульфокамфокаін в терміновому порядку, панангін, Кардіомагніл, тарвакард, предуктал, гідазепам. Вона дала ОСОБА_5 направлення на огляд до лікаря невропатолога при цьому вказавши, що після відвідування невропатолога він повинен повернутися до неї. У амбулаторній картці ОСОБА_5 не вказала, що призначила повторну кардіограму у зв'язку з тим, що час на прийом одного хворого дуже обмежений. Більше до неї хворий ОСОБА_5 в цей день не звертався.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона була дружиною померлого ОСОБА_5. 05.01.2012 року, приблизно о 16:00 годині її чоловікові стало погано, а саме були сильні болі у грудях і області серця, біль віддавала у ліве плече і під ребро. Також чоловікові не вистачало повітря, він не міг дихати і задихався. У зв'язку з погіршенням здоров'я він особисто викликав швидку допомогу. Фельдшер швидкої допомоги ОСОБА_6 вдома зробила чоловікові кардіограму, оглянула його і поставила діагноз остеохондроз призначивши при цьому медичний препарат «Фастум гель». Вона її питання - чи можливий в цьому випадку інфаркт, фельдшер відповіла, що інфаркту немає, кардіограма хороша, а у ОСОБА_5 грудний остеохондроз і він віддає в серці. Співробітники швидкої допомоги дали йому таблетку «Нітрогліціріна», дали краплі «Барбовал»і вкололи «Кетанов», після чого вони поїхали. Перед тим як виїхати, сказали, що якщо буде погано, щоб вони телефонували у швидку. Після цього 06.01.2012 року приблизно о 05:30 годині у зв'язку з тим, що стан чоловіка не покращився він повторно викликав швидку допомогу, на що йому відповіли, що вони приїдуть тільки о 08:00 годині 06.01.2012 року. 06.01.2012 року швидка допомога приїхала о 08:30 годин і відвезли чоловіка до Першотравенської ЦМЛ на огляд до лікаря терапевта. Після відвідин терапевта ОСОБА_5 прийшов до неї на роботу до універмагу «Ювілейний», де в присутності свідків скаржився на те, що терапевт ОСОБА_3 не госпіталізувала його, хоча він скаржився на сильні болі в області серця, а поставила йому діагноз остеохондроз і відправила лікується додому.

Повернувшись додому 06.01.2012 року ОСОБА_5 цілий день скаржився на болі у серці і лежав на дивані. У зв'язку з тим, що він не міг заснути, скаржився на болі у серці які віддають у ліву сторону і в область живота, так він промучився до 07.01.2012 року, після чого о 00:30 годині знову подзвонив на швидку допомогу, де йому відповіли , що йому лікарем встановлено діагноз остеохондроз і він повинен його лікувати, а співробітники швидкої допомоги до нього не приїдуть, після чого поклала трубку. Вона о 2:00 години 07.01.2012 року викликала таксі і відправила чоловіка у приймальне відділення. Приблизно о 02.15 годин їй подзвонила лікар реанімації ОСОБА_8 і сказала, щоб вона брала гроші і терміново приїжджала в лікарню, так як у її чоловіка інфаркт і його поклали у відділення інтенсивної терапії. Реанімаційні дії не допомогли і ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, так як пройшло багато часу з дня початку інфаркту. Вважає, що ОСОБА_3 не виконала свої обов'язки лікаря, так як інфаркт було видно ще на кардіограмі від 05 січня 2011 року, яка була зроблена фельдшером швидкої допомоги.

Потерпіла ОСОБА_9 дала у суді аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_8, допитана у судовому засіданні пояснила, що вони з ОСОБА_3 є колегами і вона знає її тільки з позитивної сторони, як лікаря, який завжди може прийти на допомогу пацієнтові. Вона ж працює у Першотравенській ЦМЛ на посаді завідувачки відділення анестезіології та інтенсивної терапії. У її функціональні обов'язки входить проведення інтенсивної терапії важким хворим. 07 січня 2012 року вона перебувала на чергуванні, як черговий анестезіолог у відділенні інтенсивної терапії. Приблизно о 01.40 годині 07.01.2012 року її викликала черговий лікар приймального покою ОСОБА_10 і повідомила, що надійшов хворий ОСОБА_5, 1949 року народження, зі скаргами на біль у грудній клітці, біль була пекучого характеру, що віддає у спину. В ході огляду, а так само після проведення ЕКГ - дослідження було поставлено діагноз гострий Q-інфаркт передньої - перегородочній області з перехідним на бічну стінку. Хворий був госпіталізований у відділення інтенсивної терапії, про що вона повідомила дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 незважаючи на проведену інтенсивну терапію з лікування гострого інфаркту міокарда ОСОБА_5 помер. На кардіограмі від 05 січня 2011 року вже були видні ішемічні зміни, які є сигналами до біди, але не завжди приводять до розвитку інфаркту. Вважає, що причиною події послужили ряд причин: відсутність кардіографа у Центрі первинної медико-соціальної допомоги; недостатність знань фельдшерами швидкої допомоги, не правильна транспортування хворого при інфаркті у медичний заклад.

Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона працює заступником головного лікаря з медичної частини КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги»з 03 січня 2012 року. В її функціональні обов'язки входить контроль і координація роботи медичного персоналу КУ «ЦПМСП», організація медичної допомоги населенню м.Першотравенська. Згідно наказу головного лікаря ОСОБА_4 № 10 від 16.01.2012 року вона була призначена головою комісії з проведення службового розслідування по летального випадку, що стався з ОСОБА_5, 1949 року народження, Який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у відділенні інтенсивної терапії Першотравенської ЦМЛ. Проведеною перевіркою було встановлено, що лікар терапевт ОСОБА_3 при огляді ОСОБА_5 06.01.2012 року порушила функціональні обов'язки дільничного лікаря терапевта, а так само п.5.1.4 наказу МОЗ України № 189 від 04.06.2008 року, а саме: при огляді ОСОБА_5 і зборі скарг допустила недотримання послідовності збору скарг, анамнезу, аналізу даних об'єктивного огляду, ЕКГ, які були підставою для встановлення об'єктивного попереднього діагнозу. Внаслідок чого, були дані неправильні рекомендації і призначення з обстеження та лікування. В результаті висновків комісії ОСОБА_3 була притягнута до дисциплінарної відповідальності і їй оголошено догану.

Свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_13 дали суду аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона у січні 2011 року працювала на посаді головного лікаря КУ «Першотравенська станція швидкої медичної допомогу». У її функціональні обов'язки входила організація роботи швидкої допомоги, експертна оцінка викликів і контроль за роботою станції швидкої допомоги. Згідно доповідної записки лікаря реаніматолога ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_15 їй стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у відділенні реанімації КУ «Першотравенська ЦМЛ»помер ОСОБА_5, 1949 року народження. Нею згідно наказу № 6 від 31.01.2012 року було створено комісію у складі: голови комісії у її особі, члени комісії: головна медсестра ОСОБА_16, виїзний фельдшер ОСОБА_17 Ними було проведено службове розслідування за вищевказаним фактом в ході якого комісія прийшла до висновків, що фельдшер швидкої допомоги ОСОБА_6 виконуючи свої функціональні обов'язки при наданні допомоги 05.01.2012 року хворому ОСОБА_5 недооцінила стан здоров'я хворого, внаслідок чого неправильно виставила діагноз. Згідно карти виклику, яка зберігається на станції швидкої допомоги, вказано, що хворий ОСОБА_5 скаржився на страх, задишку, біль у грудях, а також на болі у серці, які тривали вже приблизно три дні. Призначене ОСОБА_6 лікування не в повній мірі відповідало наказу МОЗ № 24 від 17.01.2005 року. В наслідок чого, ОСОБА_6 не госпіталізувала ОСОБА_5, залишивши його на домашньому лікуванні. Своїми діями ОСОБА_6 порушила наказ МОЗ № 24 від 17.01.2005 року, в частині невідповідності діагнозу ОСОБА_5 і надання допомоги останньому. Також може пояснити, що проведеною перевіркою було встановлено, що 07.01.2012 року диспетчером швидкої допомоги ОСОБА_18 був прийнятий виклик від ОСОБА_5, але бригада швидкої допомоги на виклик спрямована не була. Проведеною перевіркою було встановлено, що ОСОБА_18 порушила свою посадову інструкцію в частині не направлення бригади на виклик.

У зв'язку з виявленими порушеннями ОСОБА_6 і ОСОБА_18 були притягнуті до дисциплінарної відповідальності, крім того ОСОБА_6 була спрямована на позачергове навчання та атестацію.

Свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_16 у судовому засіданні дали аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що 05.01.2012 року о 15:00 годині їй диспетчер швидкої допомоги ОСОБА_19 повідомила, що надійшов виклик за адресою АДРЕСА_2. Виїздом на місце було встановлено, що хворий ОСОБА_5 перебував у коридорі квартири, при цьому скаржився на болі у серці, перебував у збудженому та розладнаному стані. Вона, почала з опитування і збору анамнезу хворого, в ході якого було встановлено, що у двадцятих числах грудня 2011 ОСОБА_5 проходив лікування у обласному психоневрологічному диспансері «Ігрень»з аналогічними скаргами, нею було зроблено ЕКГ і мануальний огляд хребта. На ЕКГ у попередньому ув'язненні гострої патології не було. У той час у них був прилад, який сам видавав діагноз, згідно кардіограми інфаркту у хворого ОСОБА_5. Вона вколола знеболюючий і через час біль зник, хворий заспокоївся. Після чого нею було прийнято рішення про те, що у госпіталізації немає необхідності. ОСОБА_5 був рекомендований постільний режим і спостереження рідних протягом 1,5 - 2 години. Нею був виставлений попередній діагноз - кардіоневроз, нейроциркуляторна дистонія, остеохондроз. Також хворий був проінструктований, що у разі відновлення болів йому необхідно викликати швидку допомогу для доставки у лікарню. У цей день вона більше до ОСОБА_5 на виклик не виїжджала. ІНФОРМАЦІЯ_2 їй стало відомо, що ОСОБА_5 помер у відділенні інтенсивної терапії Першотравенської ЦМЛ від інфаркту.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала на посаді медсестри з прийому викликів КУ «Першотравенська станція швидкої медичної допомогу». У її функціональні обов'язки входить прийом викликів від громадян і напрямок бригади на виклик. 06 січня 2012 року о 08:00 годині вона заступила на добове чергування по Першотравенській станції швидкої медичної допомоги. Їй медсестра з прийому викликів ОСОБА_19 передала по зміні, що необхідно доставити на прийом до терапевта ОСОБА_5, що проживає за адресою: АДРЕСА_2. 06.01.2012 року о 8:05 годині вона направила бригаду швидкої допомоги за вищевказаною адресою, о 08:25 годині бригада швидкої допомоги повернулася повідомивши, що хворий доставлений на прийом до терапевта. 07.01.2012 року приблизно о 01:00 годині надійшов виклик від ОСОБА_5 в ході телефонної розмови хворий скаржився на болі в області спини і загальне занепокоєння так як він не може лежати або сидіти. У ході розмови вона уточнила, чи перебував він на прийомі у лікаря і поставлений йому діагноз. ОСОБА_5 повідомив, що він був у лікаря, де йому виставили діагноз остеохондроз і призначили лікування. Вона порадила хворому продовжити лікування, так як остеохондроз моментально не лікується. У зв'язку з тим що ОСОБА_5 було призначено лікування і вона порахувала, що захворювання хронічне вона не направила бригаду швидкої допомоги на виклик. В порушення «Правил виклику бригад швидкої допомоги»затверджених наказом МОЗ України № 370 від 01.06.2012 року зазначений виклик нею не був записаний у журнал, також не був оформлений письмову відмову в прийомі виклику. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона дізналася, що ОСОБА_5 помер у відділенні інтенсивної терапії Першотравенської ЦМЛ від інфаркту. У зв'язку з подією її притягнули до дисциплінарної відповідальності - оголосили догану.

Свідки ОСОБА_20 і ОСОБА_21 пояснили суду, що 06 січня 2012 року вони зустрічалися з ОСОБА_5, який у їх присутності скаржився на погане самопочуття, біль і печіння у грудях. Сказав, що відвідав дільничного терапевта і просив її у зв'язку з хворобою його госпіталізувати, але вона відмовила, пославшись на те, що у нього остеохондроз і госпіталізація не потрібна. Сам же хворий вважав, що у нього болить серце - інфаркт, так як болі в хребті йому давно відомі, а в той момент у нього була зовсім інша біль у області серця.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що вона працює у Першотравенській ЦМЛ лікарем невропатологом. 06 січня 2012 року до неї на прийом терапевтом ОСОБА_3 був направлений хворий ОСОБА_5, який скаржився на болі у спині праворуч. Вона оглянула хворого і поставила діагноз таракалгія (незрозуміла біль в загрудній області), і призначила лікування для зняття болю, також вона сказала хворому, щоб він після зняття кардіограми, яка йому була призначена терапевтом, знову звернувся на прийом до терапевта. Більше хворий ОСОБА_5 до неї не звертався.

ОСОБА_3 того, вина підсудної підтверджується: заявою ОСОБА_9 від 02 квітня 2012 року, у якій вона просить розібратись, стосовно факту недбалого ставлення лікарів Першотравенської ЦМЛ у особі терапевта ОСОБА_3 до своїх службових обов'язків, що призвело до смерті її батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у реанімаційному відділенні Першотравенської ЦМЛ (а.с.6); витягом з наказу №8-к від 01.12.2012 року по Центру первинної медико-санітарної допомоги м.Першотравенська, відповідно до якого ОСОБА_3 прийнята в дану установу по переводу на посаду лікаря терапевта дільничного амбулаторії №1 з 01.12.2011 року та звільнена з 23.02.2012 року за ст.38 КЗпП України ( вихід на пенсію за віком), відповідно до наказу №21-к від 23 лютого 2012 року (а.с.15,17); висновками комісії КЗ «Центру первинної медико-санітарної допомоги»м.Першотравенська, відповідно до яких дільничним лікарем терапевтом ОСОБА_3 при лікування хворого ОСОБА_5 06 січня 2012 року недосконало та неуважно були виконані обов'язки дільничного лікаря терапевта і порушено п.5.1.4 наказу МОЗ України №189 від 04.06.2008 року ( а.с. 19-21); наказом №33 від 01 лютого 2012 року, яким ОСОБА_3 з приводу неналежного надання медичної допомоги хворому ОСОБА_5, дільничного лікаря-терапевта притягнуто до дисциплінарної відповідальності -оголошено догану та направлено на курси первинної спеціалізації за спеціальністю «Лікар загальної практики \ сімейний лікар»(а.с.22); посадовою інструкцією лікаря терапевта дільничного Центру первинної медико-санітарної допомоги відповідно до якої лікар терапевт повинен забезпечити своєчасну діагностику захворювань і кваліфіковане лікування хворих. Забезпечити екстрену медичну допомогу усім хворим, незалежно від міста проживання і при гострих захворюваннях, отруєннях. При первинному огляді усім особам забезпечити комплекс обов'язкових обстежень. Проводити детальний огляд і візуальне обстеження основних органів і систем, звертаючи увагу на ранню діагностику онкологічних і інфекційних хвороб, а також на присутність факторів ризику. При наявності показань забезпечити консультацію потрібних спеціалістів. При наявності здійснювати екстрену госпіталізацію, забезпечив їх необхідним і оформленим направленням. Здійснювати консультацію хворих з неясним діагнозом, або неясним спливанням хвороби, часто, або довгохворіючих з завідуючим відділенням та вузькими спеціалістами. Вести медичну документацію: заповнювати медичні карти амбулаторних хворих; вести журнал відвідувань хворих вдома; виписувати рецепти, направлення, довідки, лікарняні листи. Лікар терапевт несе відповідальність як за неякісну роботу і помилкові дії так і за бездію, неприйняття рішень, які входять у сферу його обов'язків і компетенції, згідно з діючим законодавством. З даною посадовою інструкцією ОСОБА_3 ознайомлена 01.12.2011 р. (а.с.23-26); карткою виклику швидкої допомоги, згідно якої 05 січня 2012 року о 15.00 годині ОСОБА_5 викликав швидку, привід до виклику -біль в області серця, попередній діагноз ІХС, кардіоневроз НЦД ОХЗ в стадії загострення (а.С.38-39); журналом госпіталізації згідно якого ОСОБА_5 госпіталізований в реанімаційне відділення з діагнозом інфаркт ( а.с.55-57); висновком експерту №196 від 09.07.2012 року, яким підтверджено те, що у відділення реанімації та інтенсивної терапії Першотравенської центральної міської лікарні 07.01.2012 року хворий ОСОБА_5 був госпіталізований з клінічним діагнозом: «гострий інфаркт міокарду». Ускладнення його у вигляді «гострої серцево-судинної недостатності. Зупинка кровообігу». Супутній діагноз: «ішемічна хвороба серця, кардіосклероз атеросклеротичний. Гіпертонічна хвороба 2 ступеню. Хронічне захворювання легень (пиловий бронхіт 2 ст.)»На момент надходження хворого 07.01.2012 року до стаціонару Першотравенської міської лікарні в приймально-діагностичному відділенні за участю лікаря-реаніматолога з використанням клінічних та функціональних (електрокардіографія) методів дослідження, у хворого діагноз був встановлений вірно та своєчасно. На протязі його перебування у відділенні реанімації в термін з 07.01.2012 року по 09.01.2012 року - встановлений діагноз був неодноразово впевнено підтверджений з використанням клінічного, функціонального методів дослідження в динаміці, а також лабораторних методів дослідження (біохімічний аналіз крові, коагулограма, тропонінойи тест). Вказані методи дослідження були застосовані згідно протоколу «Кардіологія»(Наказ №436 від 2007 року Міністерства охорони здоров'я України). Безпосередньо причиною смерті хворого стала гостра недостатність кровообігу, що мала розвиток на тлі гострого інфаркту міокарду. Незважаючи на вірні лікувально-діагностичні заходи з боку лікарів стаціонару із застосуванням на момент настання клінічної смерті хворого реанімаційних заходів -до позитивного ефекту це не призвело, наслідком чого і було настання біологічної смерті. Лікарем-терапевтом на момент звернення хворого 06.01.2012 року не була повністю проведена оцінка електрокардіографічного дослідження від 05.01.2012 року, що містить дані про виражену ішемію міокарда. Замість того щоб більш ретельно провести оцінку клінічного стану хворого та терміново виконати повторне електрокардіографічне обстеження в усіх варіантах відведень, а також провести експрес діагностику (тропінін-тест) з метою виявлення гострого інфаркту міокарда -хворий був направлений до лікаря невропатолога, після чого почав вживати протизапальні та анальгетичні засоби, чим і «змазав»клінічну картину загрудинного серцевого болю, після чого і був доставлений у відділення реанімації Першотравенської центральної міської лікарні з місця свого мешкання, через 12-15 годин після можливого початку інфаркту. Таким чином термінова і ефективна процедура -тромболізис (введення стрептокінази) хворому не була проведена, що найбільш усього негативним чином вплинуло на перебіг гострого інфаркту міокарда та його ускладнень, які і привели до смерті хворого. ( а.с.113-122) та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Часткове визнання вини ОСОБА_3, суд розцінює, як лінію захисту останньої, викликану бажанням уникнути покарання.

Суд вважає правильною юридичну кваліфікацію, скоєного ОСОБА_3 за ч.1 ст.140 КК України -як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання ОСОБА_3, суд враховує тяжкість скоєного нею злочину, у відповідність до ст.12 КК України, скоїла злочин невеликої тяжкості, дані про особу підсудної - характеризуються за місцем проживання позитивно, раніше не судима, знаходиться на диспансерному обліку у зв'язку з онкологічним захворюванням, суд приходить до висновку, що вона повинна понести покарання у вигляді позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з наданням медичної допомоги.

Речові докази по справі : амбулаторну карту ОСОБА_5, карту стаціонарного хворого ОСОБА_5, акт дослідження трупу ОСОБА_5, гістологічний архів дослідження трупу ОСОБА_5 ( а.с.162) - повернути за належністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України в редакції 1960 року, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА _3 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.140 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з наданням медичної допомоги стром на 2 (два) роки.

Речові докази по справі: амбулаторну карту ОСОБА_5, карту стаціонарного хворого ОСОБА_5, акт дослідження трупу ОСОБА_5, гістологічний архів дослідження трупу ОСОБА_5 ( а.с.162) - повернути за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Суддя

С. С. Кривошея