УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р.

Справа № 2а-8155/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі № 2а-8155/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка"( далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби ( далі - відповідач) в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000892201 від 05.07.12.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 05.07.2012 року №0000892201.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутелектротехніка" (вул. Ольмінського, 17 кв. 2, м. Харків, 61024, код за ЄДРПОУ 24136939) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що викладене в акті перевірки судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, зміст акту перевірки не містить викладення належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень положень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України при справлянні податків, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нікчемність правочину без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди. Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, судом першої інстанції зроблено висновок, що позов належить задовольнити.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ТОВ "Побутелектротехніка"пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 24136939, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова ДПС Харківської області.

21.06.2012 року ДПІ була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Побутелектротехніка"з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.10 по 31.12.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 по 31.12.11 (код за ЄДРПОУ 24136939), про що було складено акт № 1099/221/24136939 від 21.06.12.(а.с. 6-56)

З посиланням на згаданий акт перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892201 від 05.07.2012р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 186 645,00 грн та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 46 661,00 грн.(а.с. 4)

Також, як встановлено судом першої інстанції, фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 1099/221/24136939 від 21.06.12 висновки відповідача про порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок визнання угоди купівлі поліграфічних матеріалів укладеної між ТОВ "Побутелектротехніка"та ТОВ "Промтехноопт"нікчемною, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 186 645 грн. за жовтень 2011 року, чим занижено ПДВ до сплати за жовтень 2011 року на суму 186 654 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення своєї господарської діяльності, між позивачем (як покупець) та ТОВ "Промтехноопт"(як постачальник) було укладено договір на поставку витратних поліграфічних матеріалів № 0310 від 03.10.11. Поставка товару здійснюється партіями за рахунок Покупця. Самовивіз (п. 3.1 договору) (а.с. 119-120).

Згідно з договором поставки № 0310 від 03.10.11 в період з 01.10.11 по 31.10.11 на адресу позивача були відвантажені поліграфічні матеріали на що ТОВ "Промтехноопт"виписані видаткові накладні № РН-301 від 03.10.11, № РН-302 від 04.10.11, № РН-303 від 05.10.11 та податкові накладні № 116 від 03.10.11 на загальну суму -448206,04 грн. (у т.ч. ПДВ -74701,01 грн.) № 148 від 04.10.11 на загальну суму -342046,37 грн. (у т.ч. ПДВ -57007,73 грн.) , № 193 від 05.10.11 на загальну суму -329615,74 грн. (у т.ч. ПДВ -54935,96 грн.) (а.с.121-130 ). У податковій звітності дана операція позивачем була відображена в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в складі податкового кредиту цього місяця.

Як вбачається з первинних документів, які містяться в матеріалах справи, вони містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, а відтак сприймаються як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Також, колегія суддів зазначає, що факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними, а саме: від 03.10.11 за № 301, від 04.12.11 за № 302, від 05.10.11 за № 303 та подорожними листами вантажного автомобіля від 05.10.11, від 04.10.11, від 13.10.11. Товар придбаний у контрагента позивачем реалізований не був та зберігається на складі, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Гордієнківська, б. 12 (згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 11/2012 від 01.01.12). Вказаний факт зафіксований в акті контрольної перевірки інвентаризації цінностей на поліграфічні матеріали (рахунок 281) від 19.07.12. (а.с. 114-118).

Як вбачається з матеріалів справи, товари прийняті без зауважень та сплата за ними здійснена шляхом заліку зустрічних вимог, що підтверджується матеріалами справи, а саме: актом про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 1 119 868,15 грн. (а.с. 131.) та доданими до акту первинними документами(а.с.172-188).

Мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного ТОВ товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Як вбачається з акту перевірки № 1099/221/24136939 від 21 червня 2012 року для доведення нікчемності укладеної угоди використовувалася виключно інформація, отримана від ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, а саме акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт"(код за ЄДРПОУ 37092055) за жовтень 2011 року від 14.12.11 №324/23-03-05/37092055.

Відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним.

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Також, колегія суддів зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст. 201 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно -суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суму, яка підтверджена податковими накладними, складеними контрагентом позивача, у зв'язку з придбанням товару та метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі № 2а-8155/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Бондар В.О.

Судді

Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2012 р.