ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 р.

Справа №2а/0470/11585/12

9 год. 45 хвл.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя

Верба І.О.

при секретарі судового засідання

Чмона А.О.

за участю представників: позивача відповідача

Мороз С.В. Маценко Н.І., Григоренко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньоднпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор» 27 вересня 2012 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000702302 від 18 травня 2012 року та №0000082202 від 10 серпня 2012 року.

В обґрунтування позову зазначено, що донарахування податку на додану вартість здійснено у зв'язку із неправомірним визнанням податковим органом нікчемними угод, укладених позивачем із ТОВ «НВП «Світоч» та ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи»; відповідач прийняв два окремих рішення стосовно одного правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України; податковий орган надав немотивовані рішення на скарги; в судовому порядку угоди недійсними не визнавались, підстави для визнання їх нікчемними відсутні; судовими рішеннями дії податкових інспекцій, що проводили перевірки контрагентів визнано судом протиправними; підстави для складання акту перевірки були відсутні; акт перевірки не базується на висновках з первинних документів; друге рішення не має посилання на рішення податкової служби обласного рівня та первісний акт перевірки; викладені у акті перевірки висновки є припущенням; позивач не допустив заниження податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, оскільки акти перевірок контрагентів позивача свідчать про відсутність реального здійснення оподатковуваних операцій, контрагенти не знаходяться за зареєстрованою адресою, угоди не спричинили реального настання юридичних наслідків, про що свідчать відомості баз даних державної податкової служби, податкової звітності, інших джерел інформації, одержаних в ході перевірки, отже, висновок відповідача про відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість в спірних операціях є повністю правомірним.

В судових засіданнях сторони підтримали обрані правові позиції. З метою витребування від сторін доказів, на які вони посилались в обґрунтування пояснень, виклику свідка, судом за клопотаннями сторін зупинялось провадження з 18 жовтня 2012 року по 19 листопада 2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 3 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби за результатами перевірки складено акт №528/23-2/31959328 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» (код ЄДРПОУ 31959328) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Світоч» (код ЄДРПОУ 36831111) за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та з ТОВ «ТД «Нові Перспективи» (код ЄДРПОУ 37304247) за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року. Зауваження платника податків на акт перевірки не були враховані згідно листа від 16.05.2012 року №9583/10/23-2.

На підставі акту перевірки, 18.05.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000702302, яким за порушення пунктів 198.1., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 374626 грн., з них: за основним платежем - 374624 грн., штрафні санкції - 2 грн.

Позивачем 25 травня 2012 року подано первинну скаргу за №25/05-12-1 на вказане рішення до Державної податкової служби у Дніпропетровській області, у зв'язку із чим призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Фактор».

За результатами проведеної перевірки 18 липня 2012 року складено акт №1475/22-1/31959328 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» (код ЄДРПОУ 31959328) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Світоч» (код ЄДРПОУ 36831111) за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та з ТОВ «ТД «Нові Перспективи» (код ЄДРПОУ 37304247) за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року.

Державна податкова служба у Дніпропетровській області 19 липня 2012 року прийняла рішення про результати розгляду скарги за №16941/10/10-014, яким скасувала первісне податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2012 року №0000702302 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині скаргу на рішення залишила без задоволення.

30 липня 2012 року позивач подав повторну скаргу за вих. №30/07-12-2 на винесені рішення до Державної податкової служби України.

10 серпня 2012 року Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі акту перевірки від 18 липня 2012 року №1475/22-1/31959328 винесла податкове повідомлення-рішення № 0000082202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 374625 грн., з них: за основним платежем 374624 грн., 1 грн. штрафних санкцій.

Рішенням Державної податкової служби України від 21.08.2012 року №668/0/61-12/10-2115 про результати розгляду скарги оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга не була задоволена. В подальшому Державна податкова служба України 14.09.2012 року рішенням про розгляд скарги за №1940/0161-12/10-2115 на друге податкове повідомлення-рішення зазначила, що не розглядаються повторні звернення з одного і того самого питання.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2012 року №0000702302, суд виходить із того, що відповідно до підпунктів 60.1.2. та 60.1.3 пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання та якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

У першому випадку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення, у другому випадку - з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2012 року №0000702302 є відкликаним, оскільки є рішення органу податкової служби вищого рівня про його часткове скасування та позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2012 року №0000082202, прийняте в межах процедур позасудового оскарження рішень контролюючого органу, врегульованих главою 4 розділу ІІ Податкового кодексу України. З цих же підстав суд не вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що в заявленому спорі належить розглядати оскаржувані рішення як окремі чинні рішення, якими двічі застосовано відповідальність за одне й теж саме порушення.

Отже, відкликане на підставі закону податкове повідомлення-рішення не порушує права платника податків, оскільки не встановлює для нього обов'язкових до виконання дій або наслідків, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2012 року №0000702302.

Вирішуючи спір у частині законності податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2012 року №0000082202, суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки від 18 липня 2012 року №1475/22-1/31959328, перевіркою встановлено відсутність оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників за травень 2011 року в розумінні статті 185 Податкового кодексу України, порушення пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 374626 грн., порушення частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, правочини із контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб (т.1. а.с.88-114).

При проведенні перевірки використано наступні документи:

- акт перевірки №98/23-36831111 від 30.06.2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Світоч»» код за ЄДРПОУ 36831111, з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за лютий 2011 року», складений Жовтоводською ОДПІ;

- акт №291/23/37304247 від 11.07.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Нові перспективи» код за ЄДРПОУ 37304247, з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, складений ДПІ у Городоцькому районі;

- акт №318/23/37304247 від 15.08.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Нові перспективи» код за ЄДРПОУ 37304247, з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року, складений ДПІ у Городоцькому районі;

- дані інформаційних ресурсів податкових органів (ЛІС «Облік податків та платежів», ЛІС «Облік платників», ЛІС «Податки», АРМ «БЕСТ - Звіт», ЛІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»;

- листи ТОВ «Фактор» від 03.02.2012 року №03/02, від 09.04.2012 року №09/04/2, письмові пояснення керівника підприємства та головного бухгалтера, податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Фактор» із додатками №5 за лютий, квітень, травень 2011 року.

Судом встановлено, що 1 жовтня 2010 року між ТОВ «ПВП «Світоч» (поставник) та ТОВ «Фактор» (покупець) укладений договір №01-10, відповідно до якого постачальник поставляє у власність комплектуючі, запчастини, деталі, а покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити у строки передбачені договором (т.1. а.с.203-205), сторонами складено додаток №1 до договору - специфікацію на 52 види товару, згідно якої товар відвантажується покупцю на складі поставника за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Ю.Савченка, 79 (т.2 а.с.10-14).

ТОВ «НВП «Світоч» було виписано видаткові накладні: №П-0000117 від 15.02.2011 року на передачу товару - оцинкованого металорукава, проводу, ящиків, ламп люмінесцентних, ламп ртутних, ламп натрієвих, ламп ртутновольфрамових, ламп розжарювання, ламп галогенових, ойп-рейки, сигнальної арматури, наконечників без ізоляції мідно-лужних, патронів керамічних, касет, термоусадочних трубок, світильників та стартеру на загальну суму 52248,28 грн., ПДВ 874,71 грн.; №П-0000145 від 22.02.2011 року на передачу товару - лампи ртутної, трубок термоусадочних на загальну суму 1609,68 грн., ПДВ 268,28 грн.; №П-0000167 від 28.02.2011 року на товар рамку на загальну суму 9,00 грн., ПДВ 1,50 грн.; №П-0000166 від 28.02.2011 року на товар рамку двократну, розетки, вимикачі, ЛВО на загальну суму 3950,33 грн., ПДВ 658,39 грн.

На вказаний товар ТОВ «НВП «Світоч» виписало податкові накладні №66 від 24.02.2011 року, №31 від 11.02.2011 року. Оплата проведена у безготівковій формі платіжними дорученнями від 11.02.2011 року №376 та від 24.02.2011 року №4967. Сума ПДВ включена ТОВ «Фактор» до податкового кредиту за серпень 2011 року у розмірі 1802,88 грн. та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних.

Перевезення здійснено легковим транспортом, на підтвердження чого надані подорожні листі службового легкового автомобіля від 15.02.2011 року №254147, 22.02.2011 року №2544500, 28.02.2011 року №254067, в яких вказано маршрут складу поставника - м. Дніпропетровськ, вул. Ю.Савченка, 79, та довіреності на отримання товару (т.2. а.с.21-25).

Актом перевірки, аркуш 8 (т.1 а.с.95) встановлено, що придбаний у ТОВ «НВП «Світоч» товар використано для ведення фінансово-господарської діяльності, на товар ТОВ «НВП «Світоч» надало сертифікати відповідності, затверджені органом із сертифікації «Метрологія».

Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту, перевіркою встановлено відхилення податкових зобов'язань по ТОВ «НВП «Світоч» та податкового кредиту ТОВ «Фактор», також встановлено, що позивач не відносив вищевказані суми до складу валових витрат.

Нарахування податкових зобов'язань в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях відносно правовідносин позивача із ТОВ «НВП «Світоч» податковий орган здійснив внаслідок аналізу акту Жовтоводської ДПІ №98/23-36831111 від 30.06.2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Світоч» (код за ЄДРПОУ 36831111), з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за лютий 2011 року». Згідно висновку такого акта, перевіркою встановлено порушення статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Фактор» та іншими особами.

Згідно вказаного акта перевірки, в періоді з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року ТОВ НВП «Світоч» документував придбання товарів у контрагентів-постачальників, по яким встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності та порушення частини 1 статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Відповідно до акта документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД ПФК «Регіон-Сталь» від 31.05.2011 року №2126/18-010/37366146, отриманого від ДПІ у Київському районі м. Харків, не підтверджено наявність поставок даним підприємством товару на загальну суму 36558,92 грн., ПДВ 6093,16 грн., в тому числі згідно податкової накладної №114 від 24.02.2011 року на зальну суму 5020,00 грн., ПДВ 836,67 грн. Враховуючи вищевикладене, договори поставки, укладені між ТОВ «ТД ПФК Регіон-Сталь» не спричиняють реального настання правових наслідків, виходячи із того, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Таким чином, ТОВ «НВП «Світоч» не мало можливості здійснювати операції з оприбуткування, приймання товарів від контрагентів-постачальників, а далі реалізовувати товари контрагентам-покупцям, в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договори відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, пунктів 1,5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 вказаного кодексу не створюють юридичних наслідків. Перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та, як наслідок, у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з його відсутністю. Перевіркою встановлено умовність, вірогідність, фіктивність ведення фінансово-господарських операцій, що робить дані правочини нікчемними.

Задовольняючи частково позовні вимоги в межах правовідносин позивача із ТОВ «НВП «Світоч», суд виходить із наступного.

У наведених актах перевірок контрагентів контролюючим органом робиться висновок про безтоварність операцій та неможливість передачі товару по ланцюгу, проте, актом перевірки позивача встановлено використання вказаного у видаткових та податкових накладних товару у господарської діяльності позивача, і подальша передача товару по ланцюгу не відбувалась, оскільки комплектуючі, запчастини, деталі використані придбавались для використання на об'єктах позивача.

Наведені акти перевірки складені без перевірки первинних документів, в акті перевірки ТОВ «НВП «Світоч» не йдеться про перевірку виконання спірної угоди, не аналізується поставка вищевказаного товару, не вивчаються первинні документи, акт базується на припущеннях, зв'язок по ланцюгу підприємств вбачається тільки за періодом правовідносин - лютий 2011 року. Так, відповідач не посилається на те, що ТОВ НВП «Світоч» придбав передані позивачу товари у контрагентів-постачальників, по яким актами перевірок встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності та безтоварність операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податковим органом не підтверджено, що товар, відображений у поставках позивачу від ТОВ НВП «Світоч», був придбаний останнім у ТОВ «ТД ПФК Регіон-Сталь», навпаки, з акту перевірки вбачається, що такі правовідносини встановлювались шляхом співставлення даних баз автоматичних систем, та фактично співпадає тільки місяць здійснення операцій по визначеному у актах перевірки ланцюгу.

Отже, матеріалами справи не підтверджуються посилання відповідача про те, що діяльність ТОВ «НВП «Світоч» в межах правовідносин із ТОВ «Фактор» була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплати відповідних сум податків, такі висновки зроблені на підставі аналізу припущень, викладених в вищевказаних актах перевірок.

Таким чином, висновок відповідача про відсутність підстав для включення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1802,88 грн. по операціям з ТОВ «НВП «Світоч» у лютому 2011 року є передчасним, необґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи, отже й оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним в частині нарахування основного зобов'язання та штрафних санкцій в межах викладених правовідносин.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2012 року №0000082202 також винесено на підставі висновку відповідача про безтоварність операцій в межах правовідносин ТОВ «Фактор» з ТОВ «ТД «Нові перспективи» (код ЄДРПОУ 37304247).

З матеріалів справи вбачається, що між вказаними особами укладено договір поставки №22032011-1 від 22.03.2011 року, відповідно до якого позивач придбав товар - ароматизатори та ароматичні композиції (т.2. а.с.51-55).

ТОВ «ТД «Нові перспективи» виписало видаткові накладні: від 20.04.2011 року №122 на передачу ароматизатору морський коктейль та холодець із хроном загальною вартістю 356359,97 грн., ПДВ 59393,33 грн., №59 на передачу ароматичної композиції сметана з зеленню та ікра осетрова загальною вартістю 474340,01 грн., ПДВ 79056,67 грн.; від 08.04.2011 року №8 на передачу ароматичної композиції сметана з зеленню загальною вартістю 275400 грн., ПДВ 45900 грн.; від 01.04.2011 року №11 на передачу ароматичної композиції сметана з зеленню загальною вартістю 273699,96 грн., ПДВ 45616,66 грн.; від 04.05.2011 року №118 на передачу ароматичної композиції сметана з зеленню, ароматизатору морський коктейль та холодець із хроном загальною вартістю 1087753,78 грн., ПДВ 181292,30 грн.; від 12.05.2011 року №185 на передачу ароматичної композиції сметана з зеленню, ароматизатору морський коктейль загальною вартістю 341699,98 грн., ПДВ 56950 грн.; від 16.05.2011 року на передачу ароматичної композиції сметана з зеленню, ароматизатору морський коктейль та холодець із хроном загальною вартістю 807471,24 грн., ПДВ 134578,54 грн. (т.2. а.с.73-58).

На вказаний товар виписані податкові накладні від 04.05.2011 року №1, від 12.05.2011 року №28, від 16.05.2011 року №45 на загальну суму 2236925 грн., ПДВ 372820,84 грн., складено товарно-транспортні накладні, виписані довіреності на отримання товару (т.2 а.с.35-40, 59-64).

Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включена до складу податкового кредиту за травень 2011 року у розмірі 372 820,83 грн.

Оплата проведена у безготівковій формі з 20.04.2011 року по 30.05.2011 року.

В судовому засіданні позивач посилався на фактичне отримання та використання товару у господарській діяльності, оскільки є виробником харчових продуктів із такими харчовими добавками, надавши підтверджуючі документи - ТУ на виготовлення сухариків, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи, картки складського обліку матеріалів.

Відповідач у судовому засіданні зазначав, що системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, перевіркою встановлено відхилення податкових зобов'язань по ТОВ «ТД «Нові перспективи» та податкового кредиту ТОВ «Фактор» у сумі 372820,84 грн.; виробником товару є Фроматек Б.В. Нідерланди, але ТОВ «ТД «Нові перспективи» та його постачальники ТзОВ «Воннер груп», ПП «Стройкомпанія «Буфес» не декларували імпортні операції у податковій звітності»; відповідач посилався також на неповне заповнення ТТН; визначення місця навантаження - м. Львів, вул. Городоцька, 355, яке є адресою ВАТ «Львівелектромаш», проте електронною системою співставлення в розрізі контрагентів встановлено, що ТОВ «ТД «Нові перспективи» не мало взаємовідносин із ВАТ «Львівелектромаш» - у зв'язку із чим факт завантаження товару не підтверджується; у перевізників згідно електронних карток відсутні ліцензії на здійснення вантажного перевезення, отже, такі підприємства не могли здійснювати перевезення.

Актом перевірки встановлено, що придбаний товар у ТОВ «ТД «Нові перспективи» підприємством використано для ведення фінансово-господарської діяльності, транспортування товару здійснювалось за рахунок постачальника на склад покупця.

З матеріалів справи вбачається, що транспортування здійснено з пункту навантаження м. Львів, вул. Городоцька, 355 до пункту розвантаження м. Синельниково, вул. Космічна, 3 згідно товарно-транспортних накладних: від 08.04.2011 року автомобілем ДАФ НОМЕР_1, причеп НОМЕР_2 перевізник ФОП ОСОБА_7, у кількості 5000 кг.; від 01.04.2011 року автомобілем ДАФ НОМЕР_3, причеп НОМЕР_4 перевізник ФОП ОСОБА_7, у кількості 5000 кг.; від 20.04.2011 року автомобілем ДАФ НОМЕР_8, причеп НОМЕР_4 перевізник ПП «Хімтрансбуд», у кількості 8500 кг.; від 04.05.2011 року автомобілем ДАФ НОМЕР_5 перевізник ТзОВ «Агро Транс» у кількості 18125 кг.; від 16.05.2011 року автомобілем ДАФ НОМЕР_6, причеп НОМЕР_7 перевізник ПТЕП «Автотрансекспедиція», у кількості 14125 кг; від 12.05.2011 року автомобілем Вольво СА3984АТ перевізник ПТЕП «Автотрансекспедиція», у кількості 6000 кг.

На думку суду, доводи наведені відповідачем в сукупності не підтверджують відсутність здійснення поставки товару.

Так, правова позиція податкового органу у справі не може опиратися на результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, та інформаційну базу ліцензій без проведення документальної перевірки, первинних документів, у тому числі на підставі яких здійснено бухгалтерський та податковий облік діяльності контрагентів по ланцюгу, у встановленому Податковим кодексом України порядку.

Отже, є припущенням висновки відповідача про відсутність операцій у ТОВ «ТД «Нові перспективи», його постачальників ТзОВ «Воннег груп», ПП «Стройкомпанія «Буфес», у тому числі про відсутність імпортних операцій у зв'язку із їх недекларуванням, оскільки наявність таких операцій документальними перевірками не встановлювалась, факт передачі ароматичних добавок по названому ланцюгу не перевірявся та не покладений у основу доводів відповідача; можливість придбання такого товару на внутрішньому ринку від інших контрагентів не досліджувалась.

Також, є припущеннями неможливість використання як місця відвантаження приміщень за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 355, яке є адресою ВАТ «Львівелектромаш», на підставі відсутності електронних відомостей щодо прямих стосунків вказаного товариства та ТОВ «ТД «Нові перспективи», оскільки висновки зроблені на підставі відсутності даних в результаті автоматичного співставлення. Відповідачем не аналізувались наявні або відсутні правовідносини суборенди та субпідрядів, фактично перевірка дійсності таких відносин податковою службою у встановленому законом порядку не проводилась.

Допущені порушення в заповнені товарно-транспортних накладних в розглянутому випадку стосовно виду пакування, коду та класу вантажу, маси брутто, виконавців вантажно-розвантажувальних робіт, відстань перевезення не можуть бути прямим свідченням про відсутність факту перевезення, а підтверджують лише порушення порядку їх заповнення.

Відсутність у перевізників ліцензій згідно бази електронних карток не може бути самостійним та достатнім доказом відсутності перевезення, такі обставини можуть бути підставою для визнання судом угод недійсними згідно статті 227 Цивільного кодексу України.

Аналізуючи доводи відповідача про висновки документальних перевірок згідно яких ТОВ «ТД «Нові перспективи» сформовано податковий кредит за рахунок операцій з підприємствами, які укладали правочини, що порушують публічний порядок, вчинені удавано, суд зазначає наступне.

Згідно пояснень відповідача податковий кредит поставника позивача - ТОВ «ТД «Нові перспективи» у травні 2011 року, сформований за рахунок підприємств: ТзОВ «Воннер Груп», яке не знаходиться за адресою, автоматичне співставлення свідчить про розбіжність сформованого податкового кредиту, підприємство не мало умов для ведення господарської діяльності; ТОВ «ПЕГАС-КОНСАЛТ», стан на 01.08.2011 року - 23 місцезнаходження не встановлено; ПП «Стройкомпанія «Буфес», стан 9 направлено повідомлення за ф. № 18-ОПП про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 17.06.2011 року; ТзОВ «Оріал», яке в квітні 2011 року не задекларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинам із ТОВ «ТД «Нові перспективи»; ПП «Західтранскапітал», яке в квітні 2011 року подало декларацію з нульовими показниками; ТзОВ «Діоніс», який має стан 23 - місцезнаходження не встановлено, за результатами автоматичного співставлення податковий кредит є ризиковим; АТЗТ «Темпо», по якому направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, за результатами автоматичного співставлення податковий кредит є ризиковим.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено заниження такими особами податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТзОВ «ТД «Нові перспективи».

Проте, правова позиція податкового органу у справі не може опиратися на результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, без проведення перевірки первинних документів, на підставі яких здійснено бухгалтерський та податковий облік, посилання на відсутність юридичних осіб за адресою та висновок тільки за такою підставою про відсутність первинних документів - фактично є припущенням.

На думку суду, посилання податкового органу на правовідносини між поставником позивача - ТОВ «ТД «Нові перспективи» із вищевказаними підприємствами не встановлюють в розглянутому випадку прямий зв'язок із нереальністю/безтоварністю операцій з використанням конкретного товару (робіт, послуг) між ТОВ «Фактор» та ТОВ «ТД «Нові перспективи».

При цьому, податковий орган не посилається на походження у товару, який поставлено позивачу за проаналізованими вище договорами, від ТзОВ «Воннер Груп», ТОВ «ПЕГАС-КОНСАЛТ», ПП «Стройкомпанія «Буфес», ТзОВ «Оріал», ПП «Західтранскапітал», ТзОВ «Діоніс АТЗТ «Темпо», або від інших осіб в інших податкових періодах. Такі обставини у ході проведених перевірок не встановлювались.

Надаючи оцінку висновкам органу податкової служби стосовно недійсності (нікчемності) угод, суд зазначає наступне.

Цивільний кодекс України, з врахуванням змін, що внесені Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI до його статей 203, 234, 228, розділяє недійсні правочини на оспорювані, ті що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, та неоспорювані - нікчемні, ті, що не потребують їх визнання недійсними у судовому порядку.

Підстави для визнання правочинів оспорюванини та неоспорюваними є різними.

Так, згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З частин 1, 5 статті 203, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засада; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Про такий розподіл свідчить й нова редакція назви статті 228 Цивільного кодексу України - «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства».

Стаття 228 Цивільного кодексу України з 1 січня 2011 року, дати набрання чинності відповідними змінами, розділяє правові наслідки вчинення правочинів, які порушують публічний порядок, та правові наслідки вчинення правочинів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам або без мети реального настання правових наслідків, що ними обумовлені.

Суд зазначає, що визнання недійсними правочинів відноситься до компетенції суду, проте податковий орган має право в акті перевірки припустити, що певні правочини можуть бути визнані судом недійсними, або зробити висновок про їх нікчемність, у зв'язку із порушенням певним правочином публічного порядку.

Проте, в розглянутому спорі у разі посилання відповідачем на нікчемність угод у зв'язку із порушенням ними публічного порядку, такі обставини мають бути доведеними. Зокрема, доведенню підлягають обставини спрямування правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У разі встановлення таких обставин податкові органи мають вживати заходів до встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, або повідомлення компетентних органів про виявлені правопорушення, проте жодний з наданих відповідачем документів та пояснень не містить відомості про наявність кримінального або іншого переслідування, що не відповідає в певній мірі завданням державної податкової служби. Також не йдеться про винесення по контрагентах податкових повідомлень-рішень, застосування до них інших заходів впливу з боку держави.

Вирішуючи спір суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними, фіктивними, та не є підставами для висновку про їх нікчемність.

Тільки встановлення мети та факту вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, що може виражатись в ухиленні від оподаткування або створенні умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів, може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними угод у судовому порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, характер порушень при їх складенні, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Так, відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до пункту 198.6. статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Поміж тим, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність у другому податковому повідомленні-рішенні відомостей про первісний акт перевірки та рішення податкового органу обласного рівня, як підставу задоволення позову, оскільки такі доводи є оскарженням рішення з формального боку, коли як переважним в цій справі для оцінки його правомірності є реальність спірних оподатковуваних операцій.

Вирішуючи клопотання про розподіл судових витрат, суд присуджує позивачу суми сплаченого судового збору в розмірі 50% в частині задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2012 року №0000082202, винесене Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» судові витрати у розмірі 1073 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 3 грудня 2012 року.

Суддя

І.О. Верба