АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/10877/12 Справа № 2/422/3161/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К.О. Доповідач - Колодяжна(Костюченко) Н.Є. Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого -судді- Колодяжної Н.Є.

суддів - Осіяна О.М., Максюта Ж.І.

при секретарі - Надтока А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі Банк просить скасувати частково ( в частині відмови у вимогах до поручителя) рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровськ від 10 вересня 2012р., яким частково задоволені його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування наданих представником доводів та доказів.

Під час вирішення справи судом 1-ї інстанції встановлено, що між Банком та ОСОБА_2 26.09.2008. був укладений кредитний договір, за яким встановлювалась процедура та умови надання у майбутньому кредитних коштів в рамках траншевої кредитної лінії в межах загальної суми 55000долл.США з повним погашенням заборгованості не пізніше 25.09.2015. та визначалось, що всі основні умови користування кредитом будуть встановлюватись додатковими угодами до основного договору. Згідно додаткової угоди від 26.09.2008. позичальник отримав 40000долл. з кінцевою датою повернення суми- 25.09.2013. Всього з позичальником укладено чотири додаткові угоди. Із ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким вона зобов*язалась відповідати за виконання зобов*язань позичальника та згідно умов якого- розмір зобов*язання позичальника становить 55000долл. з терміном повернення коштів-25.09.2015. Додаткові угоди з нею не укладались. Виходячи з того, що позичальник несвоєчасно і не в повному обсязі погашав кредит та відсотки, заборгував позивачеві кошти на загальну суму 401579,34грн., суд стягнув з нього зазначену суму та судові витрати. Разом з тим,на підставі ст.559ЦК відмовив у стягненні солідарно заборгованості з ОСОБА_3 з тих підстав, що укладені чотири додаткові угоди між Банком та ОСОБА_2 змінили істотні умови договору поруки, збільшили обсяг зобов*язань поручителя, оскільки ними було змінено кінцевий строк повернення заборгованості за кредитом, місячний платіж позичальника, розмір пені.

Апеляційний суд вважає, що рішення повинне бути залишене без змін на підставі слідуючого.

Судом 1-ї інстанції вірно встановлені обставини щодо укладення 26.09.2008. між Банком та ОСОБА_2 кредитного договору та додаткових угод, згідно яких відповідачем отримано кредитні кошти у сумі 40000долл.США з процентною ставкою 17% річних та його зобов*язання погашати кредит та відсотки у термін до 25.09.2013. (згідно з п.5 додаткової угоди від 26.09.2008), а у разі несвоєчасного погашення заборгованості- сплачувати позивачеві пеню в розмірі подвійної процентної ставки від суми простроченого платежу.

Крім зазначених договорів Банк уклав з ОСОБА_3 договір поруки, згідно якого вона зобов*язалась відповідати за невиконання позичальником зобов*язань по кредитному договору в тому ж об*ємі, що і позичальник. Пунктом 1.2 зазначеного договору вказаний розмір основного зобов*язання-55000грн., термін повернення кредитних коштів- до 25.09.2015. і відповідальність за порушення зобов*язань боржником у вигляді пені в наступних розмірах: в разі прострочення платежу до 10 к/днів- у розмірі-5% від суми простроченої заборгованості за кожний календарний день прострочення; в разі прострочення платежу понад 10 к/днів - у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості за кожний календарний день прострочення.

Додаткові угоди із ОСОБА_3 не укладались, про їх укладення вона не повідомлялась, згоду не надавала.

Із вищезазначеного вбачається, що висновок суду, що додаткові угоди змінили та збільшили обсяг зобов*язань поручителя, оскільки ними змінено кінцевий термін повернення кредитних коштів, збільшено розмір штрафної санкції-пені, - є обґрунтованим, а тому у відповідності до вимог ст. 559 ЦК рішення про відмову у позові до поручителя є законним.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_2 має заборгованість за кредитними угодами у загальній сумі 401579,34грн., що складається із заборгованості тіла кредиту в сумі- 285462,15грн., процентів- 63785,93грн., пені- 15824,25грн. і таке ним не спростовано, а тому, виходячи із вимог ст..ст.525,526,530,554,625,629, 1050, 1054 ЦКУ, щодо виконання зобов*язань належним чином; права Банку вимагати дострокового повернення всієї суми позики, сплати відсотків, пені, - суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 зазначених сум за кредитним та додатковими договорами.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм матеріального та процесуального закону, недоведеність факту збільшення Банком обсягу зобов*язань поручителя протирічать матеріалам справи, зокрема, договорам, де по-різному викладені їх істотні умови та наслідки їх невиконання, а також вимогам закону- ч.2ст.554 ЦК.

Підстав для часткового скасування або зміни рішення не встановлено.

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровськ від 10 вересня 2012року - залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку у 20-денний строк.

С У Д Д І