КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2899/11 Головуючий у 1-й інстанції: Черненко В.О.;
Суддя -доповідач: Сорочко Є.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Горбань Н.І.
Федотов І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулася до Городищенського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області (далі -УПФУ в Городищенському районі) про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку і виплаті підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити такі виплати з 01.02.2011 по 19.06.2011.
Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2011 року позов було задоволено, визнано неправомірними дії УПФУ в Городищенському районі щодо відмови позивачу в перерахунку і виплаті підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов`язано здійснити такі виплати з 23.02.2011 по 19.06.2011, з врахуванням вже проведених виплат.
На вказану постанову УПФУ в Городищенському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись порушення судом норм матеріального права.
Частиною першою статті 183-2 КАС України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження, а тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою статті 183-2 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення в матеріалах справи.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому УПФУ в Городищенському районі є належним відповідачем по справі.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зазначена редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року змін, внесених підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 N 107-VI.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу підвищення до пенсії в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року № 530, що є неправомірним, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
Крім того, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому при розрахунку підвищення до пенсії як дитині війни, підлягає застосуванню розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Городищенському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2011 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Федотов І.В.