ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/155

16.11.12

За позовом Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited)

До 1. Ципла Лтд (Cipla Ltd.)

2. Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України

3. Міністерства охорони здоров'я України

Третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог

на предмет спору Державна митна служба України

Про захист порушеного права інтелектуальної власності

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники :

від позивача

Казанкіна А.Ю. -представник (дов. б/н від 25.08.2011) Сопільняк В.Ю. -представник (дов. б/н від 25.08.2011)

від відповідача1 від відповідача2 від відповідача3 від третьої особи

Сахненко Т.В. -представник (дов. від 22.09.2011) не з'явився Дяк Ю.М. - представник Думенко А.О. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києві з позовом до відповідачів про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід "ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)- 9Н- ПУРИН-9-ІЛ)- 2- ЦИКЛОПЕНТЕН-1- МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ" за Патентом України № 56231 від 15.05.2003 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, реєстрацією лікарського засобу "АБАМУН" на ім'я відповідача-1 порушені чинні патентні права (майнові права інтелектуальної власності) позивача, які випливають з Патенту України № 56231, оскільки в активній діючій речовині лікарського засобу "АБАМУН"абакавір - використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 56231 на винахід "ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1- МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ".

За наведених обставин позивач просить суд:

- зобов'язати компанію Ципла Лтд. припинити порушення прав Глаксо Груп Лімітед на винахід ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ за Патентом України № 56231;

- визнати недійсним висновок Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "АБАМУН" у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30;

- визнати недійсним Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19 квітня 2007 р. № 195 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали" в частині державної реєстрації на ім'я Ципла Лтд. лікарського засобу "АБАМУН" у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30.

- визнати недійсним реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 на лікарський засіб "АБАМУН", таблетки, вкриті оболонкою, по 300 мг, N 30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011 порушено провадження у справі № 20/155, розгляд справи призначено на 19.09.2011.

07.09.2011 через відділ діловодства до суду надійшло клопотання від позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 09.09.2011 за клопотанням позивача вжито заходи до забезпечення позову.

15.09.2011 судом одержано клопотання від Державної митної служби України про відкладення розгляду справи, оскільки третьою особою не одержано копію позовної заяви з доданими до неї документами, у зв'язку з чим третя особа просить суд надіслати копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2011 надав суду інформацію, одержану від Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, відповідно до якої повідомляється, що станом на 15.08.2011 інформація про суб'єктів, в назві яких містяться слова Ципла Лтд (Cipla Ltd.) в ЄДРПОУ не значаться.

У судовому засіданні 19.09.2011 судом встановлено, що відповідач-1 по справі є нерезидентом, докази того, що відповідач-1 має своє представництво на території України або уповноваженого представника в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до Двосторонньої угоди (не СНД), Країни - учасниці, від 27.03.1992, "Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Індія" договірні сторони співробітничають з питань взаємної правової допомоги в цивільних, кримінальних та сімейних справах.

Між Україною та Республікою Індія відсутній підписаний договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

Згідно з даним актом, центральним органом, уповноваженим складати підтвердження про вручення документів, отримувати документи, які передаються консульськими каналами тощо, є Міністерство юстиції України та його територіальні управління юстиції.

Якщо документ має бути вручений відповідно до ч. 1 ст. 5 вказаної Конвенції, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної держави.

Відповідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступна умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008 № 1092/5/54 суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до ст. 2 цієї Конвенції, напряму.

За таких обставин, відповідачу-1 по справі, який є резидентом Республіки Індія, для належного повідомлення про розгляд справи та витребування необхідних для розгляду справи документів, необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову через Центральні органи іноземної держави у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

У зв'язку з чим ухвалою суду від 19.09.2011 розгляд справи було відкладено на 23.04.2012.

На вимогу ухвали суду від 19.09.2011 судом одержано від позивача витребувані документи для подальшого направлення через Центральний орган Республіки Індія відповідачу-1 по справі у відповідності до умов Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, суд зупиняє провадження у справі, у разі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Враховуючи наведене, ухвалою від 03.10.2011 провадження у справі № 20/155 зупинено.

Станом на 12.04.2012 судом не одержано від компетентного органу Республіки Індія підтвердження вручення відповідачу-1 судових документів у відповідності до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, проте, з урахуванням попередньо визначеної дати судового засідання та спливу достатнього строку з дати направлення судових документів для вручення відповідачу-1, ухвалою від 12.04.2012 суд поновив провадження у справі № 20/155.

20.04.2012 судом одержано від відповідача-1 відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині позовної вимоги про визнання недійсним висновку Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "АБАМУН" у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30, оскільки наведеного способу захисту не передбачено чинним законодавством; припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині вимоги про визнання недійсним реєстраційного посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 на лікарський засіб "АБАМУН", таблетки, вкриті оболонкою, по 300 мг, N 30, так як 19.04.2012 дія вказаного посвідчення припинилась, у зв'язку із закінченням строку його дії та відсутності заяви відповідача-1 про перереєстрацію лікарського засобу.

20.04.2012 судом одержано клопотання від відповідача-1 про припинення провадження у справі № 20/155 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з тим, що дія реєстраційного посвідчення припинилась 19.04.2012 і відповідач-1 не вчиняв заходів, спрямованих на перереєстрацію даного лікарського засобу.

23.04.2012 судом одержано заяву позивача про уточнення позовних вимог, а саме, згідно поданої заяви позивач до початку розгляду справи по суті змінив предмет позову та просить суд:

- зобов'язати Компанію Ципла Лтд (Cipla Ltd.) припинити порушення прав позивача на винахід "ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)- 9Н- ПУРИН-9-ІЛ)- 2- ЦИКЛОПЕНТЕН-1- МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ" за Патентом України № 56231 та заборонити Компанії Ципла Лтд (Cipla Ltd.) використовувати у будь-який спосіб винахід, який належить позивачу і охороняється Патентом України № 56231;

- визнати недійсним висновок Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "АБАМУН" у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30;

- визнати недійсним Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19 квітня 2007 р. № 195 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали" в частині державної реєстрації на ім'я Ципла Лтд. лікарського засобу "АБАМУН" у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30.

- визнати недійсним реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 на лікарський засіб "АБАМУН", таблетки, вкриті оболонкою, по 300 мг, N 30.

Змінені позовні вимоги прийняті судом до розгляду у судовому засіданні 23.04.2012.

23.04.2012 судом одержано клопотання від позивача про витребування у Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" реєстраційних матеріалів (реєстраційне досьє) стосовно лікарського засобу "АБАМУН" (реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007), оскільки у вказаних реєстраційних матеріалах має міститься інформація про технологію виробництва вказаного лікарського засобу, його зразки, тощо. Дані документи є необхідними, з урахуванням подальшого призначення судової експертизи у даній справі.

У судовому засіданні 23.04.2012 клопотання задоволено.

У судовому засіданні 23.04.2012 судом одержано письмові пояснення від третьої особи, у яких зазначається, що будь-які об'єкти права інтелектуальної власності не реєструвались Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited) у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності. Відповідно, до компетенції третьої особи не належить сприяння захисту прав позивача на винахід.

Представник відповідача-2 заявив усне клопотання про припинення провадження у справі № 20/155, у зв'язку із закінченням дії реєстраційного посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007.

Представник відповідача-3 в усних поясненнях підтримав клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі.

Судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача-1 та клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі № 20/155, так як станом на час звернення позивача з даним позовом до суду реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 було чинним.

Правові наслідки визнання недійсним реєстраційного посвідчення, у випадку задоволення позову, відрізняються від правових наслідків припинення його дії, так як дія реєстраційного посвідчення припиняється з конкретної дати після закінчення строку його дії, у той час, як недійсним реєстраційне посвідчення визнається з дати його видачі. Крім того, з урахуванням інших заявлених позовних вимог, які є предметом розгляду по справі № 20/155, відсутні підстави вважати, що після закінчення строку дії реєстраційного посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 між сторонами спору не залишилось неврегульованих питань.

З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 23.04.2012 відкладено.

15.05.2012 судом одержано клопотання від відповідача-3 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника відповідача-3 у щорічній відпустці. У зв'язку із завантаженістю, інші представники відповідача-3 не можуть бути направлені у судове засідання.

15.05.2012 судом одержано від позивача письмові заперечення на клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі.

15.05.2012 судом одержано від позивача уточнення позовних вимог, а саме, позивач просить суд:

- зобов'язати Компанію Ципла Лтд (Cipla Ltd.) припинити порушення прав позивача на винахід "ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)- 9Н- ПУРИН-9-ІЛ)- 2- ЦИКЛОПЕНТЕН-1- МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ" за Патентом України № 56231 та заборонити Компанії Ципла Лтд (Cipla Ltd.) використовувати винахід, який належить позивачу і охороняється Патентом України № 56231, шляхом виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі, через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот, або зберігання такого продукту в зазначених цілях, а також, застосування процесу, що охороняється патентом або пропонування його для застосування в Україні;

- визнати недійсним висновок Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "АБАМУН" у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30;

- визнати недійсним Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19 квітня 2007 р. № 195 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали" в частині державної реєстрації на ім'я Ципла Лтд. лікарського засобу "АБАМУН" у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30.

- визнати недійсним реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 на лікарський засіб "АБАМУН", таблетки, вкриті оболонкою, по 300 мг, N 30.

У судовому засіданні 15.05.2012 уточнені позовні вимоги прийнято судом до розгляду.

15.05.2012 судом одержано від позивача клопотання про призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності із переліком питань, які позивач просить суд поставити перед експертом.

15.05.2012 судом одержано від відповідача-1 відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 просить суд у позові відмовити, посилаючись на неналежність доказів, які надані позивачем та зазначаючи, що факт державної реєстрації лікарського засобу "АБАМУН"не підтверджує порушення виключного права власника патенту на винахід, так як не може бути доказом виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування до продажу, інше введення в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

У судовому засіданні 15.05.2012 представник відповідача-1 звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності із питанням, яке відповідач-1 просить суд поставити перед експертом.

Представник відповідача-2 надав на вимогу ухвали суду належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб "АБАМУН" (реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007, наказ №195 від 19.04.2007).

У судовому засіданні 15.05.2012 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-3 про відкладення розгляду справи, так як до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК України.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі.

Для встановлення фактичних даних щодо того, чи використана кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за Патентом України на винахід № 56231 або ознака, еквівалентна їй, у лікарському засобі "АБАМУН"(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007) необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє.

Так як для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору необхідні спеціальні знання, суд задовольняє клопотання позивача, відповідача-1 та призначає у справі № 20/155 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручає атестованим судовим експертам відповідно до витягу з Реєстру атестованих судових експертів Дорошенку Олександру Федоровичу та Петренку Сергію Анатолійовичу, які не є фахівцями державної спеціалізованої установи.

Витрати, пов'язані із проведення судової експертизи під час судового розгляду покладаються судом на позивача, так як витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Заінтересованою стороною у справі № 20/155, яка повинна нести витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду, є саме позивач, який звернувся з позовом до суду.

У зв'язку з наведеним, ухвалою від 15.05.2012 провадження у справі № 20/155 зупинено.

28.05.2012 матеріали справи № 20/155 з ухвалою суду від 15.05.2012 одержані особисто експертом Петренком С.А.

08.06.2012 судом одержано клопотання від представника Компанії Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited) про відвід судових експертів Дорошенка Олександра Федоровича та Петренка Сергія Анатолійовича, у зв'язку з чим позивач просить суд поновити провадження у справі № 20/155.

Листом від 08.06.2012 матеріали справи № 20/155 витребувано судом у судових експертів Дорошенка Олександра Федоровича та Петренка Сергія Анатолійовича.

12.06.2012 матеріали справи № 20/155 повернуто до Господарського суду міста Києва.

За наведених обставин, ухвалою від 12.06.2012 провадження у справі № 20/155 поновлено.

Ухвалою від 12.06.2012 судом відхилено клопотання представника Компанії Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited) про відвід судових експертів у справі № 20/155.

Також, за результатом розгляду клопотання позивача про забезпечення позову, яке одержано судом 08.06.2012, ухвалою від 12.06.2012 судом вжито заходи до забезпечення позову у справі № 20/155.

У зв'язку з тим, що ухвалою від 15.05.2012 у справі № 20/155 було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Дорошенку Олександру Федоровичу та Петренку Сергію Анатолійовичу, а клопотання позивача про відвід вказаних судових експертів судом відхилено, провадження у справі № 20/155 підлягає зупиненню до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 12.06.2012 зупинено провадження у № 20/155 до закінчення проведення судової експертизи та скеровано справу № 20/150 судовим експертам Дорошенку Олександру Федоровичу та Петренку Сергію Анатолійовичу.

30.10.2012 матеріали справи повернуто Господарському суду міста Києва розом із Висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 839 від 29.10.2012.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою суду від 31.10.2012 провадження у справі поновлено призначено розгляд справи на 16.11.2012.

16.11.2012 року представником позивача через відділ діловодства суду подано письмові пояснення щодо наданих висновків судової експертизи; клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, що підтверджують оплату витрат на проведення судової експертизи, а також письмові пояснення щодо перереєстрації лікарського засобу «АБАМУН». Так, позивач вказує, що лікарський засіб «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01) було вперше зареєстровано на території України у відповідності до п. 53 додатку 1 до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19 квітня 2007 року № 195 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали». Вказаним наказом строк дії реєстраційного посвідчення UA/6342/01/01 на лікарський засіб «АБАМУН»становив 5 років, тобто до 19 квітня 2012 року. Строк дії вказаного свідоцтва скінчився після подання позивачем позову, під час розгляду справи в Господарському суді м. Києва. Більш того, під час перебування матеріалів даної судової справи на судовій експертизі, лікарський засіб «АБАМУН відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 08 червня 2012 року № 429 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали»було перереєстровано та видано інше реєстраційне посвідчення під тим же номером. Таким чином, станом на дату розгляду позову по суті, чинним є реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 08.06.2012. З огляду на вказане, позивач просить суд врахувати суд дану обставину при вирішенні спору по суті.

Вказані документи залучені до матеріалів справи.

У судове засідання 16.11.2012 з'явились представники всіх учасників судового процесу, окрім представника ДП «Державний експертний центр МОЗ України».

Судом винесено на обговорення питання щодо можливості продовження розгляду справи за відсутності представника відповідача-2 в судовому засіданні, повідомленого належним чином про час та місце слухання справи. Представник позивача вказав на можливість продовження розгляду справи з огляду на ту обставину, що ухвала Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 про призначення розгляду справи на 16.11.2012 р. була направлена сторонам завчасно, а неявка представника відповідача-2 у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Більше того, у матеріалах справи містяться пояснення вказаного відповідача по суті спору, надані ним у попередньому судовому засіданні. Представники відповідача-1 та відповідача-3 проти продовження розгляду справи заперечували, представник третьої особи у вирішенні вказаного питання поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку всіх учасників процесу, а також встановивши вчасне направлення учасникам судового процесу ухвали про призначення судового засідання у справі, врахувавши наявність пояснень та заперечень представника відповідача-2, відсутність мотивованого клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи, а також те, що неявка вказаної особи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вирішив за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача-2.

У судовому засіданні 16.11.2012 представником відповідача-1 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки мотивованих заперечень на висновки судових експертів, оскільки представник відповідача-1 вбачає у ньому ряд неточностей та потребує консультації зі спеціалістами в хімічній галузі.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив, вказавши, що висновок судової експертизи був направлений завчасно всім сторонам судового процесу, про що свідчить наявний у матеріалах справи супровідний лист Центру експертних досліджень НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України від 29.10.2012 року, факт отримання якого разом з висновком представник відповідача-1 не заперечував. Більше того, ухвала Господарського суду м. Києва від 31.10.2012 року, відповідно до якої було призначено судове засідання, також була завчасно надіслана сторонам, внаслідок чого вони могли скористатись наданим їм процесуальним правом на ознайомлення з матеріалами судової справи та підготовки необхідних процесуальних документів.

Представник відповідача-3 підтримав клопотання відповідача-1 та також заявив власне усне клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на відсутність представника ДП «Державний експертний центр МОЗ України»та необхідність підготовки пояснень по справі.

Представник третьої особи без самостійних вимог залишив вирішення вказаних клопотань на розсуд суду.

Заслухавши пояснення всіх учасників судового процесу, суд дійшов до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи з наступних підстав.

В матеріалах даної судової справи міститься доказ направлення всім учасникам судового процесу копії ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 про призначення розгляду даної справи на 16.11.2012.

До того ж, 29.10.2012 року Центром експертних досліджень НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України направлено копії Висновку № 839 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 29 жовтня 2012 року представникам сторін даної судової справи.

Таким чином, після отримання копії вищевказаного висновку та/або копії ухвали Господарського суду міста Києва всі учасники судового процесу мали достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відповідних мотивованих заперечень або пояснень. Необхідність консультацій зі спеціалістами не є та не може бути підставою для відкладення розгляду справи. Більше того, заявлення невмотиваних клопотань про відкладення розгляду справи свідчить про зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами та про намагання затягнути розгляд справи, що є неприпустимим.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе продовжити розгляд судової справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2012 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідачів 1, 3 в судовому засіданні 16.11.2012 надали усні заперечення проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи по суті заявлених позовних вимог в судовому засіданні 16.11.2012 р. пояснень не надав, вказавши про те, що Держмитслужба буде виконувати відповідне рішення суду.

Після виходу з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.11.2012, відповідно до ч. 2. ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, та повідомлено, що повне рішення буде складено в термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Компанія Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited), юридична особа за законодавством Англії, (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до компанії Ципла Лтд. (далі -відповідач-1), Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»(далі -відповідач-2), Міністерства охорони здоров'я України (далі -відповідач-3) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної митної служби України про захист порушеного права інтелектуальної власності.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником патенту України № 56231 на винахід ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ (дата подання заявки -14.05.1998, дата реєстрації - 15.05.2003). Вказаним Патентом захищена сполука гемісульфату абакавіру, а саме ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ.

Дата набрання чинності патенту України на винахід № 56231 -15.05.2003, заявка 99116246 від 14.05.1998, патент дійсний до 14.05.2018. Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з Державного реєстру патентів України на винаходи.

За змістом ст. 464 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»від 15 грудня 1993 № 3687-ХІІ з наступними змінами та доповненнями саме позивачу належить право використовувати вказаний винахід та дозволяти його використання іншим особам.

Відповідачі по справі вчинили дії, які позивач вважає порушенням своїх прав інтелектуальної власності, що випливають з Патенту України № 56231 на винахід.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про зобов'язання компанії Ципла Лтд. припинити порушення прав Глаксо Груп Лімітед на винахід ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ за Патентом України № 56231 та заборону компанії Ципла Лтд. використовувати винахід, який належать Глаксо Груп Лімітед і охороняється Патентом України № 56231 шляхом виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях, а також застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні; про визнання недійсним висновку Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу «АБАМУН»у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30; про визнання недійсним Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19 квітня 2007 р. № 195 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали»в частині державної реєстрації на ім'я Ципла Лтд. лікарського засобу «АБАМУН»у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30; про визнання недійсним реєстраційного посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 р. на лікарський засіб «АБАМУН», таблетки, вкриті оболонкою, по 300 мг, N 30.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Судом встановлено, що гемісульфат абакавіру, який захищений патентом України № 56231, є активною діючою речовиною оригінального (інноваційного) лікарського засобу «ЗІАГЕН», який був вперше зареєстрований в Україні у 2006 р. згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 56 від 07.02.2006 р. (поз. 14 Додатку 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 56 від 07.02.2006 р. «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали»). На вказаний лікарський засіб було видане реєстраційне посвідчення №/4163/02/01 від 07.02.2006 р. строком на 5 років. Станом на дату вирішення спору лікарський засіб «ЗІАГЕН»перереєстровано згідно наказу МОЗ України № 3 від 06.01.2011 р. та на нього видане реєстраційне посвідчення UA/4163/02/01 від 11.01.2011 р. Зазначений лікарський засіб виробляється групою компаній «ГлаксоСмітКляйн»та поставляється в Україну, де реалізується в установленому законом порядку.

Державним підприємством «Державний фармацевтичний центр Міністерства охорони здоров'я України»(правопопередник Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»- відповідач-2) було прийнято до розгляду заяву про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою «АБАМУН»з активною діючою речовиною абакавір (таблетки, вкриті оболонкою по 300 мг, N 30). Заявником вказаного лікарського засобу була компанія Ципла ЛТД, Індія (відповідач-1).

Зібрані у справі докази свідчать, що 19 квітня 2007 р. Міністерство охорони здоров'я України видало наказ № 195 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали", яким зареєстровано та внесено до Державного реєстру лікарських засобів України лікарські засоби, зокрема, лікарський засіб «АБАМУН» у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 08 червня 2012 року № 429 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали»лікарський засіб «АБАМУН»було перереєстровано та видане реєстраційне посвідчення строком до 08.06.2017 р.

На лікарський засіб «АБАМУН», таблетки, вкриті оболонкою по 300 мг, N 30, видане реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 р. та в подальшому, після здійснення державної перереєстрації лікарського засобу «АБАМУН», видане реєстраційне посвідчення під тим же номером від 08.06.2012 р.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби" лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Активною діючою речовиною лікарського засобу «АБАМУН»виробництва відповідача-1 є абакавір. Наведене, зокрема, підтверджується Інструкцією з медичного застосування препарату «АБАМУН», яка міститься в матеріалах справи та згідно якої одна таблетка лікарського засобу «АБАМУН»містить 300 мг абакавіру (у вигляді абакавіру сульфату).

Згідно ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»використанням винаходу визнається виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Цією ж статтею передбачено, що продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

З урахуванням позовних вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що для вирішення спору по суті необхідно встановлення обставин, які потребують спеціальних знань.

Згідно ст. 41 ГПК України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2012 призначено судову експертизу обєктів інтелектуальної власності. Листом від 08.06.2012 р. матеріали справи № 20/155 витребувано Господарським судом міста Києва у судових експертів Дорошенка Олександра Федоровича та Петренка Сергія Анатолійовича.

12.06.2012 р. матеріали справи № 20/155 повернуто до Господарського суду м. Києва без виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 р. матеріали справи № 20/155 скеровано судовим експертам Дорошенку Олександру Федоровичу та Петренку Сергію Анатолійовичу для виконання судової експертизи.

На вирішення судовим експертам поставлено наступні питання:

- Чи використана кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за патентом України на винахід № 56231, або ознака еквівалентна їй, у лікарському препараті «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01)?

- Чи охороняється патентом України про винахід № 56231 активна діюча речовина препарату сульфат абакавіру лікарського препарату «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01)?

За результатами проведення судової експертизи судовими експертами Дорошенко О.Ф. та Петренко С.А. було складено Висновок № 839 від 29 жовтня 2012 року.

Як випливає з Висновку № 839 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 29 жовтня 2012 року дослідження проведено:

- Дорошенком Олександром Федоровичем -заступником директора НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України з експертної роботи, який має вищу технічну освіту, вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, науковий ступінь кандидата юридичних наук, має кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями» (свідоцтво Міністерства юстиції України від 28.11.2008 року № 933 про присвоєння кваліфікації судового експерта, дійсне безстроково), стаж роботи в галузі інтелектуальної власності з 1997 року, стаж судово-експертної роботи ? з 2001 року.

- Петренком Сергієм Анатолійовичем -керівником Центру експертних досліджень НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, який має вищу технічну освіту, спеціальну вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, науковий ступінь кандидата юридичних наук, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями»(свідоцтво Міністерства юстиції України № 1231 про присвоєння кваліфікації судового експерта дійсне до 08.07.2014 року), стаж роботи в сфері інтелектуальної власності та стаж судово-експертної роботи з 2002 року.

Про кримінальну відповідальність згідно зі ст. ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України експертів було попереджено.

З огляду на це суд вважає, що Висновок № 839 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 29 жовтня 2012 року складений кваліфікованими експертами, відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу», а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Відповідно до вказаного Висновку судової експертизи:

- Патентом України на винахід № 56231 охороняється активна діюча речовина лікарського засобу «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 08.06.2012 р.) -сульфат абакавіру у стехіометричному співвідношенні (2:1) абакавіру до сульфатної кислоти, а саме: гемісульфат абакавіру.

- У лікарському засобі «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 08.06.2012 р.) використана кожна ознака включена до незалежних пунктів (п.1 та п.3) формули винаходу за патентом України на винахід № 56231.

Аналіз наданого висновку судової експертизи дає суду підстави вважати, що висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань; жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, не існує. Зважаючи на викладене, висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.

Доводи відповідача щодо необґрунтованості висновку судової експертизи не приймаються судом до уваги з підстав їх недоведеності належними доказами у справі та відхиляються з огляду на наступне.

В матеріалах даної судової справи міститься висновок № 737 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21.02.2012 року наданий судовими експертами Дорошенко О.Ф. та Петренко С.А. в межах господарської справи № 9/496, згідно якого вбачається порушення відповідачем-1 прав інтелектуальної власності позивача. Зауваження відповідача-1 про упередженість судових експертів при проведенні ними аналогічної судової експертизи в межах даної судової справи, не доведені належними засобами доказування та є власним припущенням представника відповідача-1.

Більш того, з аналізу вказаних двох висновків вбачається, що при проведенні судової експертизи в межах даної судової справи експертами враховані документи, в тому числі реєстраційні матеріали на перереєстрацію лікарського засобу «АБАМУН», які не були залучені до матеріалів справі № 9/496. Таким чином, вказаними судовими експертами проведено судову експертизу на підставі наявних в даній справі матеріалів, та надано ґрунтовні, об'єктивні висновки.

Зауваження відповідача-1 про невідповідність Висновку № 839 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 29 жовтня 2012 року вимогам встановленим Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мін'юсту України від 08.10.1998 № 53/5 у редакції наказу зі змінами від 01.06.2009 року № 965/5, спростовуються положеннями вказаної Інструкції, ч. 2 ст. 42 ГПК України, та власне текстом наведеного висновку судової експертизи, а тому не можуть вважатися об'єктивними та обґрунтованими.

Судом враховано також те, в матеріалах справи наявний Висновок № 61/10 експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 26.10.2010, наданий експертами Охромєєвим Ю. Г. та Вельчинською О. В. Науково-дослідного Центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, який суд оцінює у сукупності з іншими доказами у справі та згідно якого « (1) у речовині абакавіру (лікарський засіб «АБАМУН») використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 56231 на винахід ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ; (2) лікарський засіб «АБАМУН»(діюча речовина абакавіру сульфат) є фармацевтично еквівалентним лікарському засобу «ЗІАГЕН»(діюча речовина абакавіру сульфат)»та

Відтак висновок судової експертизи узгоджується з іншими наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі висновком спеціалістів та експертів, інструкціями з медичного застосування лікарських засобів «ЗІАГЕН»та «АБАМУН»та іншими.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, в тому числі висновку № 839 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 29 жовтня 2012 року, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем-1 прав позивача на винахід, що охороняється патентом України № 56231.

З матеріалів справи вбачається, що лікарський засіб «АБАМУН»виробництва Ципла ЛТД був введений до цивільного обігу на території України, доказом чого є укладений між Міністерством охорони здоров'я України та ТОВ «Нортон-Україна»(відповідач-1) договір № 488/21-24-407/1201-22 від 03.12.2010 р. про закупівлю товарів за державні кошти, згідно умов якого за державні кошти було закуплено лікарський засіб «АБАМУН»виробництва відповідача-1, про що свідчать специфікації до договору.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист № 18/15-17-3064 від 11.05.2012 р. Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України, відповідно до якого у 2007, 2008, 2009 та 2011 роках відбувалось митне оформлення ввезення на митну територію України лікарського засобу «АБАМУН».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач належними засобами доказування довів, що відповідач-1 здійснював використання винаходу «ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ», що належить позивачу та охороняється патентом України № 56231 (дата подання заявки -14.05.1998 р., дата реєстрації -15.05.2003 р.) шляхом застосування, пропонування для продажу, продажу, зберігання в зазначених цілях, імпорту (ввезення) та введення в цивільний оборот лікарського засобу «АБАМУН», таблетки, вкриті оболонкою по 300 мг, N 30 (реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 19.04.2007 р.), оскільки патентом України про винахід № 56231 охороняється активна діюча речовина лікарського препарату «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01) - сульфат абакавіру у стехіометричному співвідношенні (2:1) абакавіру та сульфатної кислоти, а саме гемісульфат абакавіру, а у лікарському препараті «АБАМУН»(реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01) використана кожна ознака включена до незалежних пунктів формули винаходу за патентом України на винахід № 56231.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю , результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України належать, крім іншого, винаходи.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 ЦК України, об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технологій.

Відповідно до ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: винахідник, автор промислового зразка; інші особи, які набули прав на винахід, за договором чи законом (ст. 463 ЦК України).

Майнові права інтелектуальної власності, зокрема на винахід, належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом (ч. 2 ст. 464 ЦК України ).

Таким чином, на підставі ст. ст. 462, 463 ЦК України позивач набув прав інтелектуальної власності на винахід за патентом України № 56231.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України є визнання незаконним рішення.

Відповідно до положень ч.3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Одним із таких способів захисту, передбачених законом, є передбачений ч. 2 ст. 20 ГК України захист прав та охоронюваних інтересів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно ч. 2 ст. 20 ГК України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, серед інших, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Стаття 35 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлює способи захисту прав, зокрема визначає, що захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. При цьому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації.

Згідно з ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід є: 1) право на використання винаходу; 2) виключне право дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням винаходу визнається, в тому числі: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, зокрема через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання Ципла Лтд. (відповідача-1) припинити порушення прав Глаксо Груп Лімітед на винахід ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ за патентом України № 56231 та заборону компанії Ципла Лтд. використовувати винахід, який належать Глаксо Груп Лімітед і охороняється Патентом України № 56231 шляхом виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях, а також застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач-3 здійснив реєстрацію лікарського засобу «АБАМУН»(наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19 квітня 2007 № 195) на ім'я відповідача-1, що призводить до порушень прав позивача, як власника патенту України на винахід № 56231.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби" лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Також, законом встановлено, що в державній реєстрації може бути відмовлено у разі, коли внаслідок такої реєстрації будуть порушені захищені патентом чинні майнові права інтелектуальної власності, в тому числі, при виробництві, використанні, продажу лікарських засобів.

Як було встановлено в ході розгляду справи по суті, відповідачем-1 здійснюється порушення прав інтелектуальної власності позивача, як власника патенту України на винахід № 56231.

Державна реєстрація лікарського засобу проводиться на підставі положень норм статті 2 та статті 9 Закону України "Про лікарські засоби", згідно якої лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до Міністерства охорони здоров'я України або уповноваженого ним органу.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрації (перереєстрацію)" державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу здійснює Міністерство охорони здоров'я України на підставі результатів експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) на такий засіб та контролю його якості, проведених Державним експертним центром МОЗ.

Експертиза проводиться на підставі заяви, яка подається до ДП "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" з відповідними додатками.

Пунктом 3.8 наказу Міністерства охорони здоров'я України № 426 від 26 серпня 2005 року встановлюється, що у разі позитивних висновків за результатами попередньої експертизи реєстраційні матеріали підлягають спеціалізованій оцінці.

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року N 376 за результатами експертизи ДП "Державний експертний центр МОЗ України" готує вмотивовані висновки щодо ефективності, безпечності та якості лікарського засобу і рекомендує здійснити державну реєстрацію такого засобу або відмовити в ній.

За результатами розгляду зазначених матеріалів Міністерство охорони здоров'я України або уповноважений ним орган у місячний термін приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації лікарського засобу як це встановлено частиною 4 статті 9 Закону України "Про лікарські засоби".

З наведених вище норм вбачається, що висновок ДП "Державний експертний центр МОЗ України" базується, зокрема, на дослідженні наданих заявником матеріалів, що подаються на реєстрацію.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту прав є саме визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

В силу ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним, засадам цивільного законодавства. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Суд прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах з використання об'єктів інтелектуальної власності а ні відповідач-2, а ні відповідач-3 не здійснювали владних управлінських функцій щодо позивача, тому не має ознак суб'єкта владних повноважень, що виключає можливість розгляду зазначеного спору в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 2 КАСУ до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення суб'єкта владних повноважень на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин, учасниками яких є такі особи. Таким чином, предметом адміністративного судочинства є правовідносини, що складаються у зв'язку з захистом від порушень з боку публічної влади щодо заінтересованої особи.

Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу саме у сфері приватноправових (цивільних), а не публічно-правових відносин.

За змістом ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби»суб'єктом адміністративного провадження щодо визнання незаконним акту виконавчої влади -Міністерства охорони здоров'я України - є лише особа, котра звернулась з відповідною заявою про реєстрацію лікарського засобу. Єдиним критерієм відмови в державній реєстрації лікарського засобу є висновок щодо неефективності та небезпечності такого лікарського засобу. Більше того, ст. 104 КАС України пов'язує можливість звернення особи з адміністративним позовом до суду у випадку порушення не будь-якого права особи, а права виключно у сфері публічно-правових відносин. Отже, за відсутності адміністративних відносин між позивачем та відповідачем-2 та між позивачем та відповідачем-3 неможливим є порушення відповідачем-2 та відповідачем-3 прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В рішенні Конституційного Суду, від 02.11.2004, № 15-рп/2004 зазначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Фактично предметом спору є передбачене право інтелектуальної власності на винахід, за захистом якого позивач має право звернутись в порядку господарського, а не адміністративного судочинства. Отже, в даному випадку мова йде про порушення прав інтелектуальної власності позивача, яке (порушення) з боку відповідача-2 та відповідача-3 повинно бути доведено в рамках не адміністративного, а господарського судочинства.

Викладене дає підстави вважати позовні вимоги про визнання недійсним висновку відповідача-3 обґрунтованими.

На тих же підставах, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним наказу відповідача-2.

Згідно п. 2.36 наказу Міністерства охорони здоров'я України № 426 від 26 серпня 2005 року встановлюється, що реєстраційне посвідчення -документ, який видається заявнику і є дозволом для медичного застосування лікарського засобу в Україні.

З огляду на доведеність порушення прав інтелектуальної власності позивача на винахід та задоволення позовних вимог в частині скасування наказу відповідача-2, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним реєстраційного посвідчення UA/6342/01/01 від 08.06.2012 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд. -

ВИРІШИВ:

1. Позов компанії Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited) до компанії Ципла Лтд., Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України», Міністерства охорони здоров'я України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної митної служби України про захист порушеного права інтелектуальної власності задовольнити повністю.

2. Зобов'язати компанію Ципла Лтд. припинити порушення прав Глаксо Груп Лімітед на винахід ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R)-ЦИС-4-(2-АМІНО-6-(ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО)-9Н-ПУРИН-9-ІЛ)-2-ЦИКЛОПЕНТЕН-1-МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ за Патентом України № 56231 та заборонити компанії Ципла Лтд. використовувати винахід, який належать Глаксо Груп Лімітед і охороняється патентом України № 56231 шляхом виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях, а також застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні.

3. Визнати недійсним висновок Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу «АБАМУН»у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30.

4. Визнати недійсним Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19 квітня 2007 № 195 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали»в частині державної реєстрації на ім'я Ципла Лтд. лікарського засобу «АБАМУН»у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, N 30.

5. Визнати недійсним реєстраційне посвідчення UA/6342/01/01 від 08.06.2012 на лікарський засіб «АБАМУН», таблетки, вкриті оболонкою, по 300 мг, N 30.

6. Стягнути з компанії Ципла Лтд. (ідентифікацій код суб'єкта господарювання відсутній, зареєстроване місцезнаходження Мумбай Централ, Мумбай 400 008, Індія (Mumbai Central, Mumbai 400 008, India)) будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited) (Глаксо Веллкам Хаус, Берклі Авеню, Грінфорд, Мідлсекс, UB6 0NN, Англія (Glaxo Wellcome House, Berkeley Avenue, Greenford, Middlesex, UB6 0NN, England); 85,00 (вісімдесят п'ять) гривень державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 15000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень витрат на проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко

Повне рішення складено 21.11 2012