ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29 жовтня 2012 року № 2а-11855/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Іщук І.О., судді Погрібніченко І.М., Шулежко В.П. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Служби безпеки України про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2010 за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Державного казначейства України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся із заявою до суду про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2010 за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Державного казначейства України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Обґрунтовуючи свою позицію як нововиявлену обставину, представник заявника зазначив, що під час розгляду справи №2а-3205/09/2670 ОСОБА_1 не повідомив суд про існування обставини, які мали суттєве значення для вирішення справи по суті. Позивачем не було зазначено, що він з 02.03.2009 по 22.11.2009 отримував допомогу по безробіттю, а з березня 2010 року та по теперішній час працював в Акціонерному банку «Укргазбанк», де отримував заробітну плату у значно більшому розмірі, ніж його середня заробітна плата на посадах в Службі безпеки України.

Крім того представник заявника зазначив, що одночасне поновлення згідно з судовим рішенням позивача на державні службі та робота в Акціонерному банку "Укргазбанк" не узгоджується із законами України «Про державну службу»та «Про боротьбу з корупцією», які були чинними на момент прийняття судового рішення, оскільки заборонено державним службовцям та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій держави, виконувати роботу на умовах сумісництва крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики.

В судовому засіданні представник заявник підтримав свою позицію та просив суд заяву за нововиявленими обставинами задовольнити в повному обсязі, та скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2010 по справі №2а-3205/09/2670 (з урахуванням змін внесених постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010) в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення зі Служби безпеки України на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за попередньо займаною ним посадою з 09.01.2009.

Позивач ОСОБА_1 щодо заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні, однак із довідкою заявника від 11.10.12 №21/2/2-2873 про суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням виплат, здійснених центром зайнятості, та отриманням заробітної плати в АБ «Укргазбанк», (що перевищує розмір заробітної плати на посаді в Службі безпеки України), в розмірі 22900,77 грн. погодився.

Представник Державного казначейства України подав клопотання щодо заяви про нововиявлені обставини, в якому зазначив, що згідно своїх функціональних обов'язків не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та просив суд розглядати справу за його відсутності.

Під час проведення судового засідання 16 жовтня 2012 року було прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд прийняв рішення про розгляд справу у письмовому провадженні.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення заяви про перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010 по справі № 2а-3205/09/2670 позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Державного казначейства України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Служби безпеки України від 09.01.2009 № 1-ос «По особовому складу»; зобов'язано Службу безпеки України прийняти рішення у порядку статті 49-2 Кодексу законів про працю України щодо працевлаштування вивільнюваного працівника -ОСОБА_1 згідно його кваліфікаційних якостей за відповідною професією чи спеціальністю; cтягнуто зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за попередньою займаною ним посадою з 05.01.2009 у розмірі 82 496,48 грн.; допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі за 1 місяць - в сумі 5 156,03 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 змінено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010, та викладено пункти 3 та 4 резолютивної частини у такій редакції, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації господарського забезпечення протокольних заходів, харчування Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України з 25.11.2010 та зобов'язано стягнути зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за попередньо займаною ним посадою з 09.01.2009 у розмірі 73 514,18 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2012, касаційну скаргу Служби безпеки України залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2010, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, без змін.

На думку представника заявника нововиявленою обставиною, є те, що судами під час ухвалення рішення по справи не враховану ту обставину, що у період з березня 2010 року по теперішній час ОСОБА_1 є працевлаштованим в Акціонерному банку "Укргазбанк", де отримує заробітну плату у значно більшому розмірі, ніж середня заробітна плата на посадах в Службі безпеки України. Також на його думку, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 суди мали врахувати наведену обставину при вирішені справи. Крім того, заявник спростовує існування "вимушеного прогулу" у ОСОБА_1, починаючи з березня 2010 року, що свідчить про відсутність правових підстав для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Наказом ТВО Голови СБ України № 2/32-ос від 29 грудня 2007 року ОСОБА_1 було прийнято на державну службу заступником начальника відділу організації господарського забезпечення протокольних заходів, харчування Департаменту господарського забезпечення СБ України та присвоєно 7 ранг державного службовця.

Наказом Голови СБ України № 781/ДСК від 21 жовтня 2008 року «Про зміни в штатах Служби безпеки України»відділ організації господарського забезпечення протокольних заходів, харчування Департаменту господарського забезпечення СБ України було скасовано та створено відділ організації господарського супроводження протокольних заходів, забезпечення харчування та готельного сервісу.

У зв'язку прийняттям наказу № 781/ДСК від 21 жовтня 2008 року ОСОБА_1 31 жовтня 2008 року було попереджено про наступне вивільнення та запропоновано посаду завідувача їдальні відділу організації господарського супроводження протокольних заходів, забезпечення харчування та готельного сервісу, однак від запропонованої посади -відмовився.

Наказом Першого заступника директора Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України № 1-ос від 09 січня 2009 року ОСОБА_1 було звільнено за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (за скороченням штату працівників).

Судом встановлено, що у період з 29 грудня 2007 року по 09 січня 2009 року ОСОБА_1 обіймав посаду заступника начальника відділу організації господарського забезпечення протокольних заходів, харчування Департаменту господарського забезпечення СБ України

31 жовтня 2008 року в Департаменті господарського забезпечення Служби безпеки України існувала вакантна посада заступника відділ організації господарського супроводження протокольних заходів, забезпечення харчування та готельного сервісу, яка в порушення ч. 3 ст. 492 КЗпП України позивачу запропонована не була.

Як стало відомо з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.07.2012 № 20632/09, який надійшов на адресу Служби безпеки України 31.07.2012, у 2009 році протягом 7 місяців 28 днів ОСОБА_1 був зареєстрований в Модельному центрі зайнятості Деснянського району, де відповідно до вимог законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" отримував допомогу по безробіттю.

Зазначена інформація була підтверджена листом Деснянського районного центру зайнятості від 15.08.2012 № 22-3127, який надійшов на адресу Служби безпеки України 23.08.2012, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував на обліку у вказаному центрі зайнятості, як безробітний з 02.03.2009 по 22.11.2009 та отримував допомогу по безробіттю.

У відповідності до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, суд першої інстанції, правомірно визнав протиправним та скасував наказ Служби безпеки України від 09.01.2009 № 1-ос «По особовому складу»та зобов'язав Службу безпеки України прийняти рішення у порядку статті 49-2 Кодексу законів про працю України щодо працевлаштування вивільнюваного працівника -ОСОБА_1, згідно його кваліфікаційних якостей за відповідною професією чи спеціальністю.

Відповідно до статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини

Крім того, судом було досліджено зміст касаційної скарги заявника від 27.12.2010 з якої вбачається, що заявникові вже було відомо про працевлаштування позивача на роботу у Акціонерний банк «Укргазбанк», що свідчить про недотримання строку, визначеного статтею 247 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто 1- го місяця. Тобто суд дійшов висновку, що заявником пропущено строк звернення до суду, підстав для поновлення якого, суд не вбачає.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки Київського міського центру зайнятості ОСОБА_1 в період з 02.03.2009 по 22.11.2009 отримував допомогу по безробіттю, в розмірі 24616,20 грн.

Відомості про роботу із трудової книжки також підтверджують, що 02.03.2003 ОСОБА_1 було розпочато виплату допомоги по безробіттю (наказ №2822 від 02.03.2009), а 26.10.2009 припинено виплату допомоги по безробіттю (наказ №19401 від 27.10.2009), 27.10.2009 ОСОБА_1. було призначено матеріальну допомогу в період профнавчання відповідно до п.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(наказ №19402 від 27.10.2009), а 22.11.2009 припинено виплату зазначеної матеріальної допомоги (наказ №21506 від 07.12.2009).

Крім того, довідкою АК «Укргазбанка»від 16.10.2012 про дохід ОСОБА_1 у період з 04.03.2010 по 13.05.2010, підтверджено отримання ОСОБА_1 доходу, середній розмір якого перевищував середній заробіток під час працювання на посадах у Службі безпеки України.

У відповідності до п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою KM України № 100 від 08 лютого 1995 року нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Із наданої заявником довідки від 11.10.2012 №21/2/2-2873 про суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за попередньо займаною посадою з урахуванням виплат здійснених Деснянським районним центром зайнятості, вбачається, що в січні 2009 та в лютому 2009 ОСОБА_1 було нараховано суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в розмірі 2470,95 грн, та 3459,33 грн., в період отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, сума середнього заробітку була зменшена та становила, за березень 2009- 391,29 грн., квітень 2009 - 458,67 грн., травень 2009 - 283,30 грн., червень 2009 - 908,76 грн., серпень 2009 -441,13 грн. В жовтні 2009 допомога по безробіттю ОСОБА_1 була припинена, тому відповідно нарахування відбулось виходячи з вересень 2009 -1174,20 грн., жовтень 2009 -1093,43 грн., листопад 2009 -1652,63 грн, грудень 2009 -3788,79 грн., січень 2010 -2635,48 грн., лютий 2010 -3654,06 грн, березень 2010 -658,92 грн. та з квітня 2010 по грудень 2010 середньомісячний заробіток не нараховувався оскільки ОСОБА_1 працював у Акціонерному банку "Укргазбанк», та отримував більше, ніж середній заробіток в Службі безпеки України.

Про зазначену допомогу заявнику стало відомо 31.07.2012, що підтверджено листом Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 26.07.2012 №20632/09 та штампом вхідної кореспонденції заявника від 31.07.2012. Таким чином, заявник правомірно здійснив розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 в розмірі 22990,77 грн., з яким останній в судовому засідання погодився.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Окружного адміністративного суду міста Києва, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Служби безпеки України про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2010 за нововиявленими обставинами у справі №2а-3205/09/2670 задовольнити частково.

Скасувати пункт 5 постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2010року по справі №2а-3205/09/2670 (з урахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010).

Стягнути зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за попередньо займаною ним посадою з 09.01.2009 у розмірі 22 990,77 грн.(двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто грн. 77 коп.)

В іншій частині залишити заяву Служби безпеки України про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2010 за нововиявленими обставинами у справі №2а-3205/09/2670 без задоволення.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко