ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" грудня 2008 р. Справа № 6/235
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Сільськогосподарського кооперативу «Буковина-2000», м. Новоселиця,
до Щербинецької сільської ради, с. Щербинці Новоселицького району,
треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:
1.Новоселицьке комунальне районне бюро технічної інвентаризації (3-я особа-1)
2.Чернівецька обласна рада (3-я особа-2)
про визнання нечинними та скасування рішення виконкому Щербинецької сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно
за участю представників:
від позивача –Комерзан З. Д.;
від відповідача –Бабич П.;
від 3-ої особи-1 –не з'явився;
від 3-ої особи-2 –Юзьків М. І.,
В С Т А Н О В И В :
Сільськогосподарський кооператив «Буковина-2000», м. Новоселиця Чернівецької області, звернувся з адміністративним позовом до Щербинецької сільської ради, с. Щербинці Новоселицького району, (треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору –Новоселицьке комунальне районне бюро технічної інвентаризації та Чернівецька обласна рада) про визнання нечинними та скасування рішення виконавчого комітету Щербинецької сільської ради від 13.06.2007 № 40 в частині оформлення права власності на нежитлову будівлю літ. «С», загальною площею 572,10 м2, розташованої по вул. Лісовій с. Щербинці, за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради та свідоцтва про право власності на зазначену нерухомість.
Позов обґрунтовується тим, що дане нерухоме майно збудовано Новоселицьким райагробудом, правонаступником якого є позивач, а тому оскаржуване рішення, яке прийняте без будь-яких правових підстав та порушує права позивача як власника, відповідно до частини 11 статті 393 Цивільного кодексу України повинно бути визнано судом незаконним та скасовано.
Щербинецька сільська рада позов не визнає, посилаючись на те, що вона не приймала рішення про надання земельної ділянки Новоселицькому райагробуду під будівництво зазначеного об’єкта, та дозволу на його будівництво не давала. Тому згідно статті 376 ЦК України спірна будівля вважається самочинним будівництвом, на яке позивач права власності не набув. Крім того, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення ним прийняте відповідно до статуту обласної комунальної установи «Дитячий санаторій «Щербинці», рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів Х сесії ХХІ скликання від 27.12.1991 «Про перелік об’єктів комунальної власності обласної, міської та районних рад народних депутатів», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
З тих же підстав просить відмовити у позові і Чернівецька обласна рада, яка додала, що з акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 29.06.1989 не вказано адреси об’єкта, у зв’язку з чим неможливо зробити висновок, що мова в зазначеному акті йде про нежитлову будівлю літ С дитячого санаторію по вул. Лісовій, 2, с. Щербинці.
При цьому як відповідач, так і Чернівецька обласна рада відносно визнання недійсним свідоцтва про право власності просять провадження у справі припинити у зв’язку з тим, що дана вимога розгляду в суді не підлягає.
Представник позивача позов підтримав та пояснив, що дане нерухоме майно збудовано Новоселицьким райагробудом, правонаступником якого є позивач, а оскаржуване рішення прийняте без будь-яких правових підстав та порушує права позивача як власника.
Представники відповідача та Чернівецької обласної ради проти позову заперечували, пояснюючи, що оскаржуване рішення приймалося на виконання вказаного вище рішення Чернівецької обласної ради; нерухоме майно, яке передане відповідачу-2, збудовано самочинно, а свідоцтво про право власності на нерухомість не може бути предметом спору у судовому процесі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні першої вимоги позивача належить відмовити за безпідставністю, а відносно визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
13 червня 2007 року виконавчий комітет Щербинецької сільської ради Новоселицького району прийняв рішення № 40 про оформлення права комунальної власності на комплекс нежитлових будівель обласної комунальної установи «Дитячій санаторій «Щербинці», який складається з нежитлової будівлі літ. «С», загальною площею 572,10 м кв., а Новоселицькому комунальному бюро технічної інвентаризації доручено виписати свідоцтво про право комунальної власності на вказану нерухомість на ім’я територіальної громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради.
У відповідності до частини 2 статті 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що рішенням Х сесії Чернівецької обласної ради народних депутатів ХХІ скликання від 27.12.1991 «Про перелік об’єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів», прийнятого на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», Щербинецький дитячий ревматологічний санаторій, а в даний час Обласна комунальна установа «Дитячий санаторій «Щербинці»з усім майном, в тому числі і нежитлова будівля літ «С»по вул. Лісовій, 2 в с. Щербинцях, було передано до комунальної власності обласної Ради народних депутатів.
Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі –Закон № 280/97-ВР) визначено, що під місцевим самоврядуванням в Україні розуміється гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади –жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста –самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Зазначене рішення ніким у встановленому порядку не скасовано та наразі є чинним.
Пунктом 1.1 та 5.3 Статуту обласної комунальної установи «Дитячий санаторій «Щербинці», прийнятого загальними зборами трудового колективу, протокол № 1 від 26.07.2004, затвердженого розпорядженням голови обласної ради від 28.07.2004 № 129 та зареєстрованого Новоселицькою районною державною адміністрацією 17.08.2004, визначено, що ця установа є обласним комунальним закладом охорони здоров’я, заснованим на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області. Засновником санаторію є обласна рада, власником майна –територіальні громади сіл, селищ, міста, області.
Згідно пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.2002 за № 157/64455 (з послідуючими змінами та доповненнями), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.
Відповідно до пунктів 1.2 та 6.1 Статуту сільськогосподарського кооперативу «Буковина-2000»кооператив є правонаступником Новоселицького райагробуду та власником майна, наданого йому учасниками у власність, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, незаборонених законодавством.
Нерухомість, що є предметом оскаржуваного рішення, була збудована Новоселицьким агробудом за рахунок державних коштів та коштів територіальних громад сіл Новоселицького району. На день створення Сільськогосподарського кооперативу «Буковина-200»згаданими вище рішенням Чернівецької обласної ради нерухомість під літ. «С»по вул. Лісовій, 2 с. Щербинці вже була власністю територіальної громади сіл, селищ та міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради. Крім того, позивач не довів, що зазначену нерухомість від отримав від свого попередника.
Таким чином, в ході розгляду справи позивач не довів, що він є власником нерухомості, а відтак й порушення його охоронюваних законом прав та інтересів як власника.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно.
Щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно суд зазначає, що згідно з частинами 1, 6 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень також приймає рішення.
Оскільки згадане свідоцтво не є рішенням в розумінні частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд погоджується з запереченням відповідача та Чернівецької обласної ради, що в цій частині провадження у справі слід закрити.
У зв’язку з наведеним, відмовляючи у задоволенні безпідставного позову, у відповідності до частини 3 статті 94 КАС України здійснені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 89, 94, пунктом 1 частини 1 статті 157, статтями 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. У задоволенні позову в частині визнання нечинним та скасування рішення відмовити за необґрунтованістю.
2. В решті позову провадження у справі закрити.
3. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо протягом цього строку не подано заяву про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.
Суддя А.Д. Паскарь