ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-832/11/0211

Головуючий у 1-й інстанції: Патраманський І.О.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Боровицький О. А.

судді: Гонтарук В. М. Драчук Т. О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 21 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2011 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 21 лютого 2011 року позов задоволено, а саме: зобов"язано відповідача здійснити перерахунок підвищення (доплати) до пенсії позивачу відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за проживання на території підвищеного радіоактивного контролю, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з 04.08.2010 року та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією. Постанову допущено до негайного виконання.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером та проживаає в м.ладижин Вінницької області, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю та має право на часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно до частини 1 статті 39 вищевказаного Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Всупереч статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати не виплачувалися. Відповідач посилається на Лист ПФУ від 26.10.2009 року №19299/02-20, про те, що з 01.01.2008 року непрацюючим пенсіонерам вказані доплати не встановлюються.

З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з Лист ПФУ від 26.10.2009 року №19299/02-20 відповідач не правомірно не виплачував доплату яка передбачена статтею 39 зазначеного Закону.

Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області, -залишити без задоволення, а постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 21 лютого 2011 року, -без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/ Боровицький О. А.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар