Постанова від 26.07.2012 по справі № 1-109-11 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 26.07.2012 по справі № 1-109-11 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 1-109-11

Картка справи

Справа № 1-109-11

Картка справи

Справа №1-109-11

1/2318/26/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2012 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

головуючого судді: Резнік Ю.В.

при секретарі: Івановій О.М..

за участю прокурора: Криворучко В.О.

за участю адвоката: ОСОБА_1.

за участю адвоката: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань Черкаської області кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новоукраїнка Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта вища юридична, працюючого на посаді голови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою - АДРЕСА_2 (тимчасово проживаючого у АДРЕСА_1) зареєстрованого в АДРЕСА_4; раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 1ст. 364, ч. 2 ст. 374 , ч.2 ст.375 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця с. Левківка Новоархангельського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта вища юридична, працюючого кондуктором в ПП «ОСОБА_4», не одруженого, проживаючого і зареєстрованого за адресою - АДРЕСА_3 раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 1ст. 364, ч. 2 ст. 374 КК України;

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він, будучи службовою особою, представником влади, що займає відповідальне становище - суддею, головою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області, - вчинив умисні злочини у сфері службової діяльності у вигляді: одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара; зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам, інтересам окремих громадян та державним інтересам, за попередньою змовою групою осіб; грубе порушення права підсудного на захист, вчинене суддею, за попередньою змовою групою осіб; постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, вчинене з корисливих мотивів, при наступних обставинах.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів» від 04.08.2003 за № 802/2003, був призначений суддею Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області. Потім відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 18.09.2008 за № 526-VІ, ОСОБА_3 був обраний суддею Новоархангельського районного суду Кіровоградської області безстроково. Також рішенням Ради Суддів України від 06.02.2009 за № 20, ОСОБА_3 призначений головою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.

Таким чином, ОСОБА_3, як суддя та голова Новоархангельського районного суду, у відповідності до ст.ст.6, 55, 124, 126-129 Конституції України, ст.ст.1-4, 6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.1-3, 22, 24 Закону України «Про судоустрій України», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України був представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки.

ОСОБА_3, працюючи на посаді судді і голови Новоархангельського районного суду, будучи, відповідно до ст.ст.6, 55, 124, 126-129 Конституції України, ст.ст.1-4, 6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.1-3, 22, 24, 130 Закону України «Про судоустрій України», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, згідно ст.ст. 55, 59, 129 Конституції України, ст.ст.1-4, 6 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.1-3, 22, 24 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 15-18, 20-22, 46, 257, 260-261, 263, 322-323, 332-335, 339, 341-342, 70, 72, 75-76 КПК України, мав наступні права і обов'язки, зокрема: здійснювати організаційне керівництво діяльністю суду; приймати на роботу і звільняти працівників апарату суду; здійснювати: правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи; розглядати справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності; при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законів України,; забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків, не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав; вирішувати кримінальні справи на основі закону; не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого, домагатися показань обвинуваченого та інших осіб, шляхом погроз та інших незаконних дій; приймати відмову від захисника лише з ініціативи підсудного; головувати в судовому засіданні, спрямовувати судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав; оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; складати, підписувати, проголошувати вирок, остаточне покарання; здійснювати інші передбачені законом повноваження.

Так, ОСОБА_3, як суддя, голова Новоархангельського районного суду, розглядаючи з 10.12.2009 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_11, у вчиненні злочинів передбачених - ч.1 ст.296, ч.1 ст.129, ч.2 ст.263 КК України (хуліганство; погроза вбивством; носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу), якому на стадії досудового слідства було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, - будучи головуючим в судовому засіданні, на протязі грудня 2009 року та лютого 2010 року, неодноразово спілкувався з близькими родичами підсудного ОСОБА_6, які наполягали на дослідженні всіх обставин, об'єктивному, повному та всебічному розгляді матеріалів зазначеної кримінальної справи.

Проте, суддя, голова Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, будучи головуючим в судовому засіданні та розглядаючи кримінальну справу щодо підсудного ОСОБА_6, приблизно на початку березня 2010 року, в смт.Новоархангельськ Кіровоградської області, перебуваючи в службових та дружніх стосунках з керівником апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, службовою особою, що займає відповідальне становище, який відповідно до службового стану та посади був підконтрольний та підпорядкований голові Новоархангельського районного суду, зловживаючи владою та службовим становищем, діючи в порушення вимог ст.130 Закону України «Про судоустрій України», ст.6 Закону України «Про статус суддів», запропоновував підлеглому і вступив з останнім в злочинну змову, спрямовану на скоєння з використанням влади та службового становища всупереч інтересам служби із користі, за попередньою змовою групою осіб, службових злочинів у вигляді зловживання владою та службовим становищем; грубого порушення права підсудного на захист, за попередньою змовою групою осіб; спільного одержання хабара, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням хабара у вигляді грошових коштів від близьких родичів підсудного ОСОБА_6

ОСОБА_4 будучи відповідно до наказу голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3 за № 8-к від 18.02.2008 року, керівником апарату Новоархангельського районного суду, державним службовцем 4 категорії, 8 рангу, будучи, згідно ст.ст.2, 25 Закону України «Про державну службу» ст.130 Закону України «Про судоустрій України», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, згідно ст.10 Закону України «Про державну службу», ст.130 Закону України «Про судоустрій України» та посадової інструкції, мав наступні права і обов'язки, зокрема: додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України; не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина; сумлінно виконувати свої службові обов'язки; організаційне забезпечення роботи суду; підпорядковуватись голові суду; здійснювати безпосереднє керівництво апаратом суду; здійснювати заходи щодо забезпечення належного матеріального та соціального забезпечення судів та працівників апарату суду; здійснювати заходи щодо забезпечення належних умов діяльності судів та працівників апарату суду; вживати заходів організаційного характеру для підтримання приміщення суду у стані, придатному для належного його функціонування; виконувати інші доручення голови суду.

Таким чином, ОСОБА_4, як керівник апарату Новоархангельського районного суду державний службовець 4 категорії, 8 рангу, у відповідності до ст.ст.2, 25 Закону України «Про державну службу» ст.130 Закону України «Про судоустрій України», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, посадової інструкції, був представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки.

Проте, ОСОБА_4, будучи керівником апарату Новоархангельського районного суду, державним службовцем 4 категорії, 8 рангу, представником влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, спонукаємий жадобою до наживи, незаконного збагачення, виказав бажання та готовність вступити з головою Новоархангельського районного суду ОСОБА_3 в злочинну змову, спрямовану на скоєння з використанням влади та службового становища всупереч інтересам служби із користі, за попередньою змовою групою осіб, службових злочинів у вигляді зловживання владою та службовим становищем; грубого порушення права підсудного на захист, за попередньою змовою групою осіб; спільного одержання хабара за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням хабара від близьких родичів підсудного ОСОБА_6

Так, згідно злочинного плану, будучи співвиконавцем, ОСОБА_3, як суддя, голова Новоархангельського районного суду, головуючий в судовому засіданні під час судового розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6, при черговому зверненні до нього близьких родичів підсудного ОСОБА_6 зі щирим батьківським проханням об'єктивно розглянути матеріали справи, повинен був умисно, незаконно, зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 55, 59, 129 Конституції України, ст.ст.1-4, 6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.1-3, 22, 24, Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 15-18, 20-22, 257, 260-261, 263, 322-323, 332-335, 339, 341-342, 70, 72, 75-76 КПК України, створити умови для одержання шляхом вимаганням хабара, а саме, погрожуючи тяганиною в розгляді справи, суб'єктивним, упередженим дослідженням всіх обставин справи щодо підсудного ОСОБА_6, постановленням завідомо неправосудного вироку, визнанням його винним за всіма статтями обвинувачення, призначенням підсудному покарання у вигляді фактичного позбавлення волі, таким чином, штучно створити такі умови, за яких, за його вказівкою, родичі підсудного ОСОБА_6 вимушені були б звернутися до керівника апарату суду ОСОБА_4 та за його посередництвом дати судді хабар у вигляді грошових коштів, з метою запобігання шкідливих наслідків.

В свою чергу, ОСОБА_4, відповідно до злочинної домовленості, будучи співвиконавцем, як керівник апарату суду, повинен був зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, грубо порушуючи вимоги ст.10 Закону України «Про державну службу» ст.130 Закону України «Про судоустрій України» та посадової інструкції, під час звернення до нього близьких родичів підсудного ОСОБА_6 створити у них впевненість в необхідності дати головуючому в судовому засіданні, судді, голові суду, за його посередництвом хабар, з метою запобігання шкідливих наслідків для підсудного ОСОБА_6, у вигляді суб'єктивного, упередженого дослідження суддею всіх обставин справи, постановлення завідомо неправосудного вироку, визнання його винним за всіма статтями обвинувачення та призначення підсудному покарання у вигляді фактичного позбавленням волі. Після цього ОСОБА_4 повинен був особисто одержати в підсобному приміщенні суду від близьких родичів підсудного ОСОБА_6 хабара, у вигляді грошових коштів, та з метою уникнення можливого викриття цього злочину, приховати предмет хабара на деякий час у вказаному приміщенні та в подальшому передати хабар ОСОБА_3

Згідно злочинній домовленості між співвиконавцями, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, сума грошових коштів, одержаних в якості хабара, повинна бути розподілена в залежності від службового стану та виконаних дій.

02.03.2010 року ОСОБА_8 - батько підсудного ОСОБА_6,в смт. Новоархангельськ, в приміщенні районного суду (смт.Новоархангельськ, вул. Слави, 26), вкотре звернувся до головуючого в судовому засіданні, судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3 з приводу тяганини під час судового розгляду кримінальної справи щодо підсудного ОСОБА_6 та зі щирим батьківським проханням повно, всебічно, об'єктивно розглянути матеріали справи і дослідити всі обставини.

ОСОБА_3, діючи як співвиконавець, відповідно до спільного злочинного плану, зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, з метою створення умов на одержання хабара, в порушення вимог ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів» ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 260-261, 263 КПК України, погрожуючи ОСОБА_8 тяганиною в розгляді справи, суб'єктивним, упередженим дослідженням всіх обставин справи, визнанням підсудного ОСОБА_6 винним за всіма статтями обвинувачення, призначенням підсудному покарання у вигляді фактичного позбавлення волі, підриваючи і дискредитуючи престиж судової гілки влади, запропонував ОСОБА_8, для позитивного вирішення питання щодо ОСОБА_6, звернутися до керівника апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4, таким чином, вступивши у позаслужбові, непередбачені основними засадами судочинства, стосунки з ОСОБА_8

04.03.2010 року з метою запобігання шкідливих наслідків для ОСОБА_6, його батько ОСОБА_8 та мати ОСОБА_9, на виконання вказівки головуючого в судовому засіданні судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, звернулись до керівника апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4

ОСОБА_4, діючи як співвиконавець, відповідно до злочинного плану, зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, з метою створення умов на одержання хабара, в порушення вимог ст.10 Закону України «Про державну службу», ст.130 Закону України «Про судоустрій України», посадової інструкції, погодився, як службова особа-керівник апарату суду, а також завдяки своїм дружнім стосункам із ОСОБА_3, повинен був посприяти у позитивному вирішенні питання щодо підсудного ОСОБА_6, тобто, завдяки своєму службовому становищу вжити заходів до виконання відповідних дій іншою службовою особою, а саме, головуючим в судовому засіданні суддею, головою Новоархангельського районного суду ОСОБА_3

ОСОБА_4 про звернення до нього близьких родичів підсудного ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3, на що останній, реалізуючи злочинний план, впевнено цинічно повідомив, що він винятково із корисливих мотивів, за хабар в сумі 5000 доларів США, зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, ігноруючи основні засади судочинства щодо всебічного, об'єктивного та неупередженого розгляду судових справ, постановить щодо ОСОБА_6 обвинувальний вирок, призначить покарання у вигляді позбавленні волі та звільнить засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, таким чином, із корисливих мотивів постановить завідомо неправосудний вирок. При цьому, ОСОБА_3, з метою унеможливлення апеляційного оскарження та скасування в подальшому завідомо неправосудного вироку, зловживаючи владою та службовим становищем, в порушення вимог ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 46, 260-261, 263 КПК України, зажадав через близьких родичів від підсудного ОСОБА_6 відмови від захисника - адвоката ОСОБА_11 та повного визнання вини у скоєнні інкримінованих йому злочинів.

ОСОБА_4, реалізуючи спільний з ОСОБА_3 злочинний план, діючи як співвиконавець, 18.03.2010 року, при черговому зверненні до нього, в приміщенні суду (смт.Новоархангельськ, вул. Слави, 26), ОСОБА_9, зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, підриваючи і дискредитуючи авторитет і престиж судової гілки влади, упевнено заявив, що виключно за хабар в сумі 5000 доларів США, наданий головуючому в судовому засіданні, судді, голові суду ОСОБА_3 за його посередництвом, підсудному ОСОБА_6 буде призначене покарання у вигляді позбавленні волі із звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, при цьому, зажадав через близьких родичів від підсудного ОСОБА_6, відмови від захисника-адвоката ОСОБА_11 та повного визнання своєї вини у скоєнні інкримінованих злочинів.

Усвідомлюючи реальність погроз щодо призначення підсудному ОСОБА_6 покарання у вигляді фактичного позбавлення волі, його мати ОСОБА_9 з метою запобігання шкідливих наслідків для сина вимушена була погодитись на давання хабара.

ОСОБА_4, про вимушену згоду близьких родичів підсудного ОСОБА_6 на давання хабара в сумі 5000 доларів США, невідкладно повідомив ОСОБА_3, на що останній, реалізуючи спільний злочинний план, з метою унеможливлення апеляційного оскарження та скасування в подальшому завідомо неправосудного вироку, зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, в порушення вимог ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 46, 260-261, 263 КПК України, вкотре зажадав через близьких родичів від підсудного ОСОБА_6 відмови від захисника-адвоката ОСОБА_11 та повного визнання своєї вини у скоєнні інкримінованих злочинів.

20.03.2010 року при особистій зустрічі з ОСОБА_9, яка відбулась на автостанції в смт. Новоархангельськ, ОСОБА_4 вкотре зажадав обов'язкового виконання вказаних вимог ОСОБА_3, наголосивши на тому, що в іншому випадку підсудному ОСОБА_6 буде призначене покарання у вигляді фактичного позбавлення волі.

ОСОБА_3 22.03.2010 року, знаходячись у своєму службовому кабінеті голови Новоархангельського районного суду (смт. Новоархангельськ, вул.Слави, 26), при особистій зустрічі з ОСОБА_9, яка була організована ОСОБА_4, зловживаючи владою та службовим становищем із користі, вкотре заявив, що всі питання щодо підсудного ОСОБА_6 необхідно вирішувати з керівником апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4

08.04.2010 року ОСОБА_3, перебуваючи разом з ОСОБА_4, в приміщенні кафе «Мінімаркет-Корчма» (с.Вільшанка, Новоархангельського району), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи свою безкарність, вседозволеність та самовпевненість з приводу того, що виключно в його владі вирішувати подальшу долю підсудного ОСОБА_6, підриваючи і дискредитуючи авторитет і престиж судової гілки влади, зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, особисто заявив ОСОБА_12 - сестрі ОСОБА_6, що виключно за умови відмови підсудного ОСОБА_6 від захисника-адвоката ОСОБА_11 та повного визнання вини у скоєнні інкримінованих злочинів, він зменшить суму хабара з 5000 до 2500 доларів США та в подальшому звільнить засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком, а в іншому випадку, призначить підсудному ОСОБА_6 покарання у вигляді фактичного позбавлення волі. При цьому, в присутності ОСОБА_4, вказавши на необхідність одержання ним суми хабара в сумі 2500 доларів США, виключно за посередництвом та через ОСОБА_4, таким чином, об'єктивно вказавши на узгодженість їх спільних злочинних дій.

ОСОБА_4, виконуючи вказівку ОСОБА_3, на підставі попередньої домовленості з ОСОБА_9, 25.04.2010 року, приблизно о 19 годині, в с. Вільшанка Новоархангельського району, знаходячись у власному автомобілі «Ауді-80» д.н. НОМЕР_2, особисто одержав від ОСОБА_9 8 тис. грн. та 500 доларів США, як частину хабара від загальної суми хабара в сумі 2500 доларів США, про що повідомив ОСОБА_3

Проте, ОСОБА_3, дізнавшись про факт одержання ОСОБА_4 від ОСОБА_9 8 тис. грн. та 500 доларів США, як частини хабара від загальної суми хабара в сумі 2500 доларів США, зловживаючи владою та службовим становищем із користі, наказав ОСОБА_4 повернути гроші, до повного виконання підсудним ОСОБА_6 його незаконних, в порушення ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 46, 260-261, 263 КПК України, вимог щодо відмови від захисника-адвоката ОСОБА_11 та повного визнання вини у скоєнні інкримінованих йому злочинів.

ОСОБА_4, виконуючи наказ ОСОБА_3, в той же день, тобто 25.04.2010 року, приблизно о 20 годині, повернув ОСОБА_9 одержану частину хабара в розмірі 8 тис. грн. та 500 доларів США, повідомивши вказані вимоги ОСОБА_3, на що ОСОБА_9 вимушена була погодитись з метою запобігання шкідливих наслідків.

26.04.2010 року ОСОБА_9 перед початком судового розгляду кримінальної справи щодо підсудного ОСОБА_6, з метою запобігання шкідливих наслідків, виконуючи незаконні, в порушення ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 46, 260-261, 263 КПК України, вимоги головуючого в судовому засіданні, судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, вмовила свого сина ОСОБА_6 відмовитись від захисника-адвоката ОСОБА_11

Цього ж дня, тобто 26.04.2010 року, приблизно об 11 годині, під час судового розгляду кримінальної справи щодо підсудного ОСОБА_6, останній, виконуючи незаконні вимоги головуючого в судовому засіданні, судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, відмовився від захисника ОСОБА_11, про що ОСОБА_3 26.04.2010 року, в порушення вимог ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 46, 260-261, 263 КПК України була винесена постанова про задоволення клопотання підсудного та прийняття відмови підсудного ОСОБА_6 від захисника-адвоката ОСОБА_11

12.05.2010 року, приблизно об 11 годині 45 хвилин, ОСОБА_9, на виконання неодноразових, незаконних вимог головуючого в судовому засіданні, судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3 та керівника апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4, з метою запобігання настання для підсудного ОСОБА_6 шкідливих наслідків, знаходячись за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 у підсобному приміщенні (опалювальній кімнаті-кочегарці) Новоархангельського районного суду (смт. Новоархангельськ, вул.Слави, 26), яке ОСОБА_4, як керівник апарату суду, зловживаючи владою та службовим становищем, в порушення вимог ст.10 Закону України «Про державну службу» ст.130 Закону України «Про судоустрій України» та посадової інструкції, спеціально надав для одержання хабара, передала в інтересах підсудного ОСОБА_6, особисто ОСОБА_4, для ОСОБА_3 та ОСОБА_4, хабар в сумі 16000 гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19962,95 грн. При цьому, ОСОБА_4, відповідно до злочинного плану, будучи керівником апарату суду, маючи відповідно до службових повноважень, ключі від зазначеного підсобного приміщення (опалювальної кімнати-кочегарки), особисто одержавши предмет хабара у вигляді грошових коштів в сумі 16000 гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19962,95 грн., залишив пакет із вказаними коштами у цьому приміщенні та особисто зачинивши його, унеможливив до нього сторонній доступ.

Про факт одержання ним хабара в сумі 16 000 гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19 962,95 грн., керівник апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4, невідкладно повідомив голову Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, на що останній, з метою приховання слідів злочину, уникнення вірогідного викриття, наказав ОСОБА_4 перемістити та приховати предмет хабара у вигляді коштів в сумі 16000 гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19962,95 грн., з території Новоархангельського районного суду, в інше місце.

На виконання вказівки ОСОБА_3, ОСОБА_4, через нетривалий час, використовуючи владу та службові повноваження керівника апарату суду, нічого не пояснюючи, дав вказівку прибиральниці, своїй матері - ОСОБА_13, забрати пакет з усім вмістимим з підсобного приміщення суду (опалювальної кімнати-кочегарки) та перемістити його за місцем проживання, до його помешкання (АДРЕСА_3), яку остання, в той же день, тобто 12.05.2010 року, будучи необізнаною про злочинні наміри сина, виконала.

Цього ж дня, тобто 12.05.2010 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, ОСОБА_4, виконуючи вказівку ОСОБА_3, передав останньому, за місцем свого проживання (АДРЕСА_3), частину одержаного ним хабара в сумі 3000 грн., від загальної суми хабара в сумі 16000 гривень та 500 доларів США( 3962,95 грн.)( всього на суму 19962, 95 грн.).

Крім цього, 12.05.2010 року, ОСОБА_9, перебуваючи на підставі письмового дозволу ОСОБА_3 в ІТТ Новоархангельського РВ УМВС в області, з метою запобігання шкідливих наслідків, виконуючи незаконні, в порушення ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 260-261, 263 КПК України, вимоги головуючого в судовому засіданні, судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, вмовила підсудного ОСОБА_6 повністю визнати вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів.

13.05.2010 року, приблизно о 13 годині, під час судового розгляду кримінальної справи щодо підсудного ОСОБА_6, останній, виконуючи незаконні, в порушення ст.ст. 6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 260-261, 263 КПК України, вимоги головуючого в судовому засіданні, судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, визнав вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів повністю.

Головуючий в судовому засіданні суддя, голова Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, 13.05.2010 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, достовірно знаючи про факт одержання, за посередництвом ОСОБА_4, хабара в сумі 16 тисяч гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19962,95 грн. та виконання підсудним ОСОБА_6 його незаконних, в порушення ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 46, 260-261, 263 КПК України, вимог щодо відмови від захисника-адвоката ОСОБА_11 та повного визнання своєї вини у скоєнні інкримінованих йому злочинів, під час судового розгляду справи щодо підсудного ОСОБА_6, зловживаючи владою та службовим становищем, в порушення вимог ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст. 322-323, 332-335, 339, 341-342, 70, 72, 75-76 КПК України, письмово не склавши, не підписавши обвинувальний вирок, не призначивши покарання за сукупністю злочинів, вголос проголосив та постановив завідомо неправосудний обвинувальний вирок, яким визнав ОСОБА_6 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.129, ч.2 ст.263 КК України та призначив засудженому ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням - з іспитовим строком на 1 рік та негайно звільнив засудженого ОСОБА_6 з під варти у залі суду.

В той же день, тобто 13.05.2010 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, ОСОБА_4, виконуючи вказівку ОСОБА_3, передав останньому в приміщенні Новоархангельського районного суду (смт. Новоархангельськ, вул.Слави, 26) другу частину одержаного ним хабара в сумі 12000 грн., від загальної суми хабара в сумі 16000 гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.)(всього на суму 19962,95 грн.), при цьому за вказівкою ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишив собі 1000 грн. та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 4962,95 грн., як частину хабара, від загальної суми хабара в сумі 16000 гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.)(всього на суму 19962, 95 грн.).

13.05.2010 року, приблизно о 14 годині, в службовому кабінеті голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3 (смт.Новоархангельськ, вул. Слави, 26), під час обшуку, в барсетці було виявлено та вилучено частину хабара в сумі 11500 грн., від загальної суми хабара в сумі 16000 грн. та 500 доларів США (3962,95 грн.)(всього на суму 19962, 95 грн.).

13.05.2010 року, приблизно о 14 годині, в автобусі «Богдан» д.н. НОМЕР_3, в смт.Новоархангельськ, під час огляду місця події у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено частину хабара в сумі 1000 грн., від загальної суми хабара в сумі 16000 грн. та 500 доларів США (3962,95 грн.)(всього на суму 19962, 95 грн.).

13.05.2010 року, приблизно о 14 годині 25 хвилин, в будинку за місцем проживання ОСОБА_4 (АДРЕСА_3), під час обшуку було виявлено та вилучено частину хабара в сумі 500 доларів США (3962,95 грн.), від загальної суми хабара в сумі 16000 грн. та 500 доларів США (3962,95 грн.)(всього на суму 19962, 95 грн.).

13.07.2010 року колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області за апеляцією прокурора вирок, за яким ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.129 КК України на 1 рік обмеження волі, за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.1 ст.296 КК України на 1 рік обмеження волі і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому призначено остаточно покарання у виді 2 років позбавлення волі та згідно ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язку періодично з'являтись на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи, - скасовано, а дану кримінальну справу - повернуто прокурору для організації додаткового розслідування.

На підставі викладеного, ОСОБА_3, обвинувачується в тому, що він:

- « … будучи суддею, головою Новоархангельського районного суду, головуючим в судовому засіданні, будучи, відповідно до ст.ст.6, 55, 124, 126-129 Конституції України, ст.ст.1-4, 6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.1-3, 22, 24 Закону України «Про судоустрій Україні», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, представником судової влади, службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, 12.05.2010 року в смт. Новоархангельськ, являючись співвиконавцем, в співучасті з співвиконавцем, керівником апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4, представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, одержав спільно з ОСОБА_4 від ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6, за посередництвом ОСОБА_4, хабар в сумі 16000 грн. та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19962, 95 грн., службовою особою, яка замає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, за попередньою змовою групою осіб, за виконання в інтересах того, хто дає хабар та в інтересах третьої особи дій, які службова особа могла виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, а також завдяки своєму службовому становищу могла вжити заходів до виконанню відповідних дій іншими службовими особами, а саме, за звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком, сприяння ОСОБА_4 в одержанні хабара, створення відповідних умов, надання для цього останнім підсобного приміщенрияння у звільненні засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком.

Таким чином, ОСОБА_3, являючись співвиконавцем, у співучасті із співвиконавцем керівником апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4, будучи суддею Новоархангельського районного суду, головою Новоархангельського районного суду, головуючим в судовому засіданні, представником судової влади, службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, одержав хабар, за виконання в інтересах того, хто дає хабар та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади і службового становища, службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара, тобто, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.368 КК України. …»

- « … являючись суддею, головою Новоархангельського районного суду, головуючим в судовому засіданні, будучи, відповідно до ст.ст.6, 55, 124, 126-129 Конституції України, ст.ст.1-4, 6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.1-3, 22, 24 Закону України «Про судоустрій Україні», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, представником судової влади, службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, протягом березня-травня 2010 року в смт.Новоархангельськ, являючись співвиконавцем, в співучасті з співвиконавцем, керівником апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4, представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі обов'язки, за попередньою змовою групою осіб, вчинив зловживання владою та службовим становищем, тобто, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара, використав владу та службове становище всупереч інтересам служби, заподіявши істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам, інтересам окремих громадян та державним інтересам, а саме: грубо порушуючи вимоги ст.130 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», порушив присягу, схилив підлеглого і вступив з останнім в злочинну змову, на скоєння з використанням влади та службового становища всупереч інтересам служби із користі, за попередньою змовою групою осіб службових злочинів у вигляді зловживання владою та службовим становищем; спільне одержання хабара, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара у вигляді грошових коштів від близьких родичів підсудного ОСОБА_6; грубо порушуючи вимоги ст.ст.55, 129 Конституції України, ст.ст.1-4, 6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.1-3, 22, 24 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 15-18, 20-22, 257, 260-261, 263, 322-323, 332-335, 339, 341-342, 70, 72, 75-76 КПК України, погрожуючи тяганиною в розгляді справи, суб'єктивним, упередженим дослідженням всіх обставин справи щодо підсудного ОСОБА_6, постановленням завідомо неправосудного вироку та визнанням його винним за всіма статтями обвинувачення, призначенням підсудному покарання у вигляді фактичного позбавлення волі, створив умови, за яких, за його вказівкою, родичі підсудного ОСОБА_6, вимушені були звернутися до керівника апарату суду ОСОБА_4 та за його посередництвом погодитись дати хабар у вигляді грошових коштів, з метою запобігання шкідливих наслідків; грубо порушуючи вимоги ст.59 Конституції України, ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 46, 260-261, 263 КПК України, примусив підсудного ОСОБА_6 відмовитись від захисника-адвоката ОСОБА_11; грубо порушуючи вимоги ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів» ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 260-261, 263 КПК України, примусив підсудного ОСОБА_6 визнати повністю вину у скоєнні злочинів; грубо порушуючи вимоги ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст. 322-323, 332-335, 339, 341-342, 70, 72, 75-76 КПК України, письмово не склавши, не підписавши обвинувальний вирок, не призначивши покарання за сукупністю злочинів, вголос проголосив та постановив завідомо неправосудний обвинувальний вирок, яким визнав ОСОБА_6 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.129, ч.2 ст.263 КК України та призначив засудженому ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, за хабар, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, негайно звільнивши засудженого ОСОБА_6 з під варти у залі суду, таким чином, заподіявши істотну шкоду правам, свободам, інтересам гр-на ОСОБА_6 та державним інтересам у вигляді дискредитації основних засад судочинства, підриву престижу і дискредитації судової гілки влади, звання судді та посади голови Новоархангельського районного суду, порушення конституційних прав громадян на судовий захист, правову допомогу.

Таким чином, ОСОБА_3, являючись співвиконавцем, у співучасті із співвиконавцем керівником апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4, будучи суддею, головою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області, головуючим в судовому засіданні, представником судової влади, службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, за попередньою змовою групою осіб, вчинив зловживання владою та службовим становищем, тобто, умисне з корисливих мотивів, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам, інтересам окремих громадян та державним інтересам, тобто, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.28, ч.1 ст.364 КК України. …»

- «…являючись суддею Новоархангельського районного суду, головою Новоархангельського районного суду, головуючим в судовому засіданні, будучи, відповідно до ст.ст.6, 55, 124, 126-129 Конституції України, ст.ст.1-4, 6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.1-3, 22, 24 Закону України «Про судоустрій Україні», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, представником судової влади, грубо порушуючи вимоги ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 46, 260-261, 263 КПК України, примусив підсудного ОСОБА_6 відмовитись від захисника-адвоката ОСОБА_11, визнати повністю вину у скоєнні злочинів, з корисливих мотивів з метою одержання хабара в сумі 16000 грн. та 500 доларів США (3962,95 грн.)(всього на суму 19962, 95 грн.), 13.05.2010 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, в смт. Новоархангельськ, в порушення вимог ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст. 322-323, 332-335, 339, 341-342, 70, 72, 75-76 КПК України, письмово не склавши, не підписавши обвинувальний вирок, не призначивши покарання за сукупністю злочинів, вголос проголосив та постановив завідомо неправосудний обвинувальний вирок, яким визнав ОСОБА_6 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.129, ч.2 ст.263 КК України та призначив засудженому ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, звільнивши негайно засудженого ОСОБА_6 з під варти у залі суду.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи суддею Новоархангельського районного суду, головою Новоархангельського районного суду, головуючим у судовому засіданні, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.375 КК України, тобто, постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, вчинене з корисливих мотивів. …»

Тобто, в обвинувальному висновку фактично, із врахуванням кількості інкримінованих ОСОБА_3, злочинів, міститься неодноразовий ідентичний ( фактично дослівний) опис фактичних обставин справи , а потім висновок про вчинення відповідних злочинів.

Аналогічна ситуація і по обвинуваченню ОСОБА_4.

ОСОБА_4 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що: в смт.Новоархангельськ Кіровоградської області, він перебуваючи в службових та дружніх стосунках з керівником апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10, будучи службовою особою, що займає відповідальне становище - керівником апарату Новоархангельського районного суду Кіровоградської області, - вчинив умисні злочини у сфері службової діяльності у вигляді: одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара; зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам, інтересам окремих громадян та державним інтересам, за попередньою змовою групою осіб, грубе порушення права підсудного на захист, вчинене суддею, за попередньою змовою групою осіб, при наступних обставинах.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10, будучи відповідно до наказу голови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_3 за №8-к від 18.02.08, керівником апарату Новоархангельського районного суду Кіровоградської області, державним службовцем 4 категорії, 8 рангу, будучи, згідно ст.ст.2, 25 Закону України «Про державну службу» ст.130 Закону України «Про судоустрій України», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, згідно до ст.10 Закону України «Про державну службу», ст.130 Закону України «Про судоустрій України», посадової інструкції, мав наступні права та обов'язки, зокрема: додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України; не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина; сумлінно виконувати свої службові обов'язки; організаційне забезпечення роботи суду; підпорядковуватись голові суду; здійснювати безпосереднє керівництво апаратом суду; здійснювати заходи щодо забезпечення належного матеріального та соціального забезпечення судів та працівників апарату суду; здійснювати заходи щодо забезпечення належних умов діяльності судів та працівників апарату суду; вживати заходів організаційного характеру для підтримання приміщення суду у стані, придатному для належного його функціонування; виконувати інші доручення голови суду.

Таким чином, ОСОБА_4, як керівник апарату Новоархангельського районного суду, державний службовець 4 категорії, 8 рангу, у відповідності до ст.ст. 2, 25 Закону України «Про державну службу» ст.130 Закону України «Про судоустрій України», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, посадової інструкції, був представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки.

Проте, ОСОБА_4, будучи керівником апарату Новоархангельського районного суду, представником влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, спонукаємий жадобою до наживи, незаконного збагачення, умисно вчинив одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара, зловживання владою та службовим становищем, всупереч інтересам служби із корисливих мотивів, з метою одержання, шляхом вимагання хабара, за попередньою змовою групою осіб, грубе порушення права підсудного на захист, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, Указом Президента України «Про призначення суддів» від 04.08.2003 за № 802/2003, призначений суддею Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 18.09.2008 за № 526-VІ, ОСОБА_3 обраний суддею Новоархангельського районного суду Кіровоградської області безстроково.

Відповідно до Рішення Ради Суддів України від 06.02.2009 за № 20, ОСОБА_3 призначений головою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.

ОСОБА_3, являючись суддею, головою Новоархангельського районного суду, будучи, відповідно до ст.ст.6, 55, 124, 126-129 Конституції України, ст.ст.1-4, 6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.1-3, 22, 24, 130 Закону України «Про судоустрій України», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, згідно ст.ст. 55, 59, 129 Конституції України, ст.ст.1-4, 6 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.1-3, 22, 24 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 15-18, 20-22, 46, 257, 260-261, 263, 322-323, 332-335, 339, 341-342, 70, 72, 75-76 КПК України, мав наступні права і обов'язки, зокрема: здійснювати організаційне керівництво діяльністю суду; приймати на роботу і звільняти працівників апарату суду; здійснювати: правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи; розглядати справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності; при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків, не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, зберігаючи об'єктивність і неупередженість створювати необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав; вирішувати кримінальні справи на основі закону; не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого, домагатися показань обвинуваченого та інших осіб, шляхом погроз та інших незаконних дій; приймати відмову від захисника лише з ініціативи підсудного; головувати в судовому засіданні, спрямовувати судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав; оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; складати, підписувати, проголошувати вирок, остаточне покарання; здійснювати інші передбачені законом повноваження.

Так, ОСОБА_3, як суддя, голова Новоархангельського районного суду, розглядаючи з 10.12.09 кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_11 за ч.1 ст.296, ч.1 ст.129, ч.2 ст.263 КК України (хуліганство; погроза вбивством; носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу), якому на стадії досудового слідства було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, будучи головуючим в судовому засіданні, на протязі грудня 2009 - лютого 2010 років, неодноразово спілкувався з близькими родичами підсудного ОСОБА_6, які наполягали на дослідженні всіх обставин, об'єктивному, повному та всебічному розгляді матеріалів зазначеної кримінальної справи.

Проте, суддя, голова Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, будучи головуючим в судовому засіданні та розглядаючи кримінальну справу щодо підсудного ОСОБА_6, приблизно на початку березня 2010 року, в смт.Новоархангельськ Кіровоградської області, перебуваючи в службових та дружніх стосунках з керівником апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10, службовою особою, що займає відповідальне становище, який відповідно до службового стану та посади був підконтрольний та підпорядкований голові Новоархангельського районного суду, зловживаючи владою та службовим становищем, діючи в порушення вимог ст.130 Закону України «Про судоустрій України», ст.6 Закону України «Про статус суддів», запропоновував підлеглому і вступив з останнім в злочинну змову, спрямовану на скоєння з використанням влади та службового становища всупереч інтересам служби із користі, за попередньою змовою групою осіб, службових злочинів у вигляді зловживання владою та службовим становищем; грубого порушення права підсудного на захист, за попередньою змовою групою осіб; спільного одержання хабара, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням хабара у вигляді грошових коштів від близьких родичів підсудного ОСОБА_6

ОСОБА_4, будучи керівником апарату Новоархангельського районного суду, державним службовцем 4 категорії, 8 рангу, представником влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, спонукаємий жадобою до наживи, незаконного збагачення, виказав бажання та готовність вступити з головою Новоархангельського районного суду ОСОБА_3 в злочинну змову, спрямовану на скоєння з використанням влади та службового становища всупереч інтересам служби із користі, за попередньою змовою групою осіб, службових злочинів у вигляді зловживання владою та службовим становищем; грубого порушення права підсудного на захист, за попередньою змовою групою осіб; спільного одержання хабара за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням хабара від близьких родичів підсудного ОСОБА_6

В свою чергу, ОСОБА_4, відповідно до злочинної домовленості, будучи співвиконавцем, як керівник апарату суду, повинен був зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, грубо порушуючи вимоги ст.10 Закону України «Про державну службу» ст.130 Закону України «Про судоустрій України» та посадової інструкції, під час звернення до нього близьких родичів підсудного ОСОБА_6 створити у них впевненість в необхідності дати головуючому в судовому засіданні, судді, голові суду, за його посередництвом хабар, з метою запобігання шкідливих наслідків для підсудного ОСОБА_6, у вигляді суб'єктивного, упередженого дослідження суддею всіх обставин справи, постановлення завідомо неправосудного вироку, визнання його винним за всіма статтями обвинувачення та призначення підсудному покарання у вигляді фактичного позбавленням волі. Після чого особисто одержати в підсобному приміщенні суду від близьких родичів підсудного ОСОБА_6 хабара у вигляді грошових коштів та з метою уникнення можливого викриття цього злочину, приховати предмет хабара на деякий час у вказаному приміщенні та в подальшому передати хабар ОСОБА_3

02.03.2010 року ОСОБА_8 - батько підсудного ОСОБА_6, в смт. Новоархангельськ, в приміщенні районного суду (смт.Новоархангельськ, вул. Слави, 26), вкотре звернувся до головуючого в судовому засіданні, судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3 з приводу тяганини під час судового розгляду кримінальної справи щодо підсудного ОСОБА_6 та зі щирим батьківським проханням повно, всебічно, об'єктивно розглянути матеріали справи і дослідити всі обставини.

04.03.2010 року з метою запобігання шкідливих наслідків для ОСОБА_6, його батько ОСОБА_8 та мати ОСОБА_9, на виконання вказівки головуючого в судовому засіданні, судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, звернулись до керівника апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4

ОСОБА_4, діючи як співвиконавець, відповідно до злочинного плану, зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, з метою створення умов на одержання хабара, в порушення вимог ст.10 Закону України «Про державну службу», ст.130 Закону України «Про судоустрій України», посадової інструкції, погодився, як службова особа-керівник апарату суду, а також завдяки своїм дружнім стосункам із ОСОБА_3, посприяти у позитивному вирішенні питання щодо підсудного ОСОБА_6, тобто, завдяки своєму службовому становищу вжити заходів до виконання відповідних дій іншою службовою особою, а саме, головуючим в судовому засіданні, суддею, головою Новоархангельського районного суду ОСОБА_3

ОСОБА_4, реалізуючи спільний з ОСОБА_3 злочинний план, діючи як співвиконавець, 18.03.2010 року, при черговому зверненні до нього, в приміщенні суду (смт.Новоархангельськ, вул. Слави, 26) ОСОБА_9, зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, підриваючи і дискредитуючи авторитет і престиж судової гілки влади, упевнено заявив, що виключно за хабар в сумі 5000 доларів США, наданий головуючому в судовому засіданні, судді, голові суду ОСОБА_3 за його посередництвом, підсудному ОСОБА_6 буде призначене покарання у вигляді позбавленні волі із звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, при цьому, зажадав через близьких родичів від підсудного ОСОБА_6, відмови від захисника-адвоката ОСОБА_11 та повного визнання своєї вини у скоєнні інкримінованих злочинів.

08.04.2010 року ОСОБА_3, перебуваючи разом з ОСОБА_4, в приміщенні кафе «Мінімаркет-Корчма» (с.Вільшанка Новоархангельського району), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи свою безкарність, вседозволеність та самовпевненість з приводу того, що виключно в його владі вирішувати подальшу долю підсудного ОСОБА_6, підриваючи і дискредитуючи авторитет і престиж судової гілки влади, зловживаючи владою та службовим становищем всупереч інтересам служби із користі, особисто заявив ОСОБА_12 - сестрі ОСОБА_6, що виключно за умови відмови підсудного ОСОБА_6 від захисника-адвоката ОСОБА_11 та повного визнання вини у скоєнні інкримінованих злочинів, він зменшить суму хабара з 5000 до 2500 доларів США та в подальшому звільнить засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком, а в іншому випадку, призначить підсудному ОСОБА_6 покарання у вигляді фактичного позбавлення волі. При цьому, в присутності ОСОБА_4, вказавши на необхідність одержання ним суми хабара в сумі 2500 доларів США, виключно за посередництвом та через ОСОБА_4, таким чином, об'єктивно вказавши на узгодженість їх спільних злочинних дій.

ОСОБА_4, виконуючи вказівку ОСОБА_3, на підставі попередньої домовленості з ОСОБА_9, 25.04.2010, приблизно о 19 годині, в с. Вільшанка Новоархангельського району, знаходячись у власному автомобілі «Ауді-80» д.н. НОМЕР_2, особисто одержав від ОСОБА_9 8 тис. грн. та 500 доларів США, як частину хабара від загальної суми хабара в сумі 2500 доларів США, про що повідомив ОСОБА_3

Проте, ОСОБА_3, дізнавшись про факт одержання ОСОБА_4 від ОСОБА_9 8 тис. грн. та 500 доларів США, як частини хабара від загальної суми хабара в сумі 2500 доларів США, зловживаючи владою та службовим становищем із користі, наказав ОСОБА_4 повернути гроші, до повного виконання підсудним ОСОБА_6, його незаконних, в порушення ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 46, 260-261, 263 КПК України, вимог щодо відмови від захисника-адвоката ОСОБА_11 та повного визнання вини у скоєнні інкримінованих йому злочинів.

При цьому, ОСОБА_4, відповідно до злочинного плану, будучи керівником апарату суду, маючи відповідно до службових повноважень, ключі від зазначеного підсобного приміщення (опалювальної кімнати-кочегарки), особисто одержавши предмет хабара у вигляді грошових коштів в сумі 16000 гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19962,95 грн., залишив пакет із вказаними коштами у цьому приміщенні та особисто зачинивши його, унеможливив до нього сторонній доступ.

Про факт одержання ним хабара в сумі 16000 гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19962,95 грн., керівник апарату Новоархангельського районного суду ОСОБА_4, невідкладно повідомив голову Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, на що останній, з метою приховання слідів злочину, уникнення вірогідного викриття, наказав ОСОБА_4 перемістити та приховати предмет хабара у вигляді коштів в сумі 16000 гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19962,95 грн., з території Новоархангельського районного суду, в інше місце.

Цього ж дня, тобто 12.05.2010 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, ОСОБА_4, виконуючи вказівку ОСОБА_3, передав останньому, за місцем свого проживання (АДРЕСА_3), частину одержаного ним хабара в сумі 3 000 грн., від загальної суми хабара в сумі 16 000 гривень та 500 доларів США( 3 962,95 грн.)( всього на суму 19 962, 95 грн.).

Крім цього, 12.05.2010 року, ОСОБА_9, перебуваючи на підставі письмового дозволу ОСОБА_3 в ІТТ Новоархангельського РВ УМВСУ в області, з метою запобігання шкідливих наслідків, виконуючи незаконні, в порушення ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 260-261, 263 КПК України, вимоги головуючого в судовому засіданні, судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, вмовила підсудного ОСОБА_6 повністю визнати вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів.

13.05.2010, приблизно о 13 годині, під час судового розгляду кримінальної справи щодо підсудного ОСОБА_6, останній, виконуючи незаконні, в порушення ст.ст. 6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 260-261, 263 КПК України, вимоги головуючого в судовому засіданні, судді, голови Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, визнав вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів повністю.

Головуючий в судовому засіданні, суддя, голова Новоархангельського районного суду ОСОБА_3, 13.05.2010 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, достовірно знаючи про факт одержання, за посередництвом ОСОБА_4, хабара в сумі 16 тисяч гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19962,95 грн. та виконання підсудним ОСОБА_6 його незаконних, в порушення ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.15, 16-1, 18, 22, 46, 260-261, 263 КПК України, вимог щодо відмови від захисника-адвоката ОСОБА_11 та повного визнання своєї вини у скоєнні інкримінованих йому злочинів, під час судового розгляду справи щодо підсудного ОСОБА_6, зловживаючи владою та службовим становищем, в порушення вимог ст.ст.6, 10 Закону України «Про статус суддів», ст.ст. 322-323, 332-335, 339, 341-342, 70, 72, 75-76 КПК України, письмово не склавши, не підписавши обвинувальний вирок, не призначивши покарання за сукупністю злочинів, вголос проголосив та постановив завідомо неправосудний обвинувальний вирок, яким визнав ОСОБА_6 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.129, ч.2 ст.263 КК України та призначив засудженому ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та негайно звільнив засудженого ОСОБА_6 з під варти у залі суду.

В той же день, тобто 13.05.2010 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, ОСОБА_4, виконуючи вказівку ОСОБА_3, передав останньому в приміщенні Новоархангельського районного суду (смт. Новоархангельськ, вул.Слави, 26) другу частину одержаного ним хабара в сумі 12000 грн., від загальної суми хабара в сумі 16000 гривень та 500 доларів США( 3962,95 грн.)(всього на суму 19962, 95 грн.), при цьому за вказівкою ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишив собі 1000 грн. та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 4962,95 грн., як частину хабара, від загальної суми хабара в сумі 16000 гривень та 500 доларів США (3962,95 грн.)(всього на суму 19962, 95 грн.).

13.07.2010 року колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області за апеляцією прокурора вирок, за яким ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.129 КК України на 1 рік обмеження волі, за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.1 ст.296 КК України на 1 рік обмеження волі і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому призначено остаточно покарання у виді 2 років позбавлення волі та згідно ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язку періодично з'являтись на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи, - скасовано, справу повернуто прокурору для організації додаткового розслідування.

На підставі викладеного ОСОБА_4 обвинувачується в тому , що він :

- « … являючись керівником апарату Новоархангельського районного суду, державним службовцем 4 категорії, 8 рангу, будучи у відповідності до ст.ст.2, 25 Закону України «Про державну службу» ст.130 Закону України «Про судоустрій України», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, посадової інструкції, представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, 12.05.2010 року в смт. Новоархангельськ, являючись співвиконавцем, в співучасті з співвиконавцем, суддею, головою Новоархангельського районного суду, головуючим в судовому засіданні ОСОБА_3, представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі обов'язки, одержав спільно з ОСОБА_3 від ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6, за своїм посередництвом, хабар в сумі 16000 грн. та 500 доларів США (3962,95 грн.), всього на загальну суму 19962, 95 грн., службовою особою, яка замає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, за попередньою змовою групою осіб, за виконання в інтересах того, хто дає хабар та в інтересах третьої особи дій, які службова особа могла виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків, а також завдяки своєму службовому становищу могла вжити заходів до виконання відповідних дій іншими службовими особами, а саме, за сприяння в одержанні хабара, створення відповідних умов, надання для цього підсобного приміщення суду, сприяння у звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком, за звільнення суддею ОСОБА_3 засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком.

Таким чином, ОСОБА_4, являючись співвиконавцем, в співучасті з співвиконавцем суддею, головою Новоархангельського районного суду, головуючим в судовому засіданні ОСОБА_3, будучи керівником апарату Новоархангельського районного суду Кіровоградської області, представником судової влади, службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, одержав хабар, за виконання в інтересах того, хто дає хабар та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади і службового становища, службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара, тобто, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.368 КК України. …»;

- «…являючись керівником апарату Новоархангельського районного суду, державним службовцем 4 категорії, 8 рангу, відповідно до ст.ст.2, 25 Закону України «Про державну службу» ст.130 Закону України «Про судоустрій України», п.1 примітки до ст.364 КК України, п.2 примітки до ст.368 КК України, посадової інструкції, представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі обов'язки, протягом березня-травня 2010 року в смт.Новоархангельськ, являючись співвиконавцем, в співучасті з співвиконавцем, суддею, головою Новоархангельського районного суду, головуючим в судовому засіданні ОСОБА_3, представником судової влади, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що виконує адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі обов'язки, за попередньою змовою групою осіб, вчинив зловживання владою та службовим становищем, тобто, умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара, використав владу та службове становище всупереч інтересам служби, заподіявши істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам, інтересам окремих громадян та державним інтересам, а саме: грубо порушуючи вимоги ст.10 Закону України «Про державну службу» ст.130 Закону України «Про судоустрій України», посадової інструкції, погрожуючи тяганиною судді ОСОБА_3 в розгляді справи, суб'єктивним, упередженим дослідженням останнім всіх обставин справи щодо підсудного ОСОБА_6, постановленням суддею завідомо неправосудного вироку та визнанням його винним за всіма статтями обвинувачення, призначенням підсудному покарання у вигляді фактичного позбавлення волі, створив умови, за яких, родичі підсудного ОСОБА_6, вимушені були за його посередництвом погодитись дати хабар у вигляді грошових коштів, з метою запобігання шкідливих наслідків; сприяв в одержанні хабара, створив відповідні умови, надавши для цього підсобне приміщення суду, сприяв у звільнення за хабар засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком, таким чином, заподіявши істотну шкоду правам, свободам, інтересам гр-на ОСОБА_6 та державним інтересам у вигляді дискредитації основних засад судочинства, підриву престижу і дискредитації судової гілки влади, звання працівника судової гілки влади, посади керівника апарату Новоархангельського районного суду, порушення конституційних прав громадян на судовий захист та правову допомогу.

Таким чином, ОСОБА_4, являючись співвиконавцем, в співучасті з співвиконавцем суддею, головою Новоархангельського районного суду, головуючим в судовому засіданні ОСОБА_3, будучи керівником апарату Новоархангельського районного суду, представником судової влади, службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, за попередньою змовою групою осіб, вчинив зловживання владою та службовим становищем, тобто, умисне з корисливих мотивів, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам, інтересам окремих громадян та державним інтересам, тобто, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.28, ч.1 ст.364 КК України. …»;

Таким чином, ОСОБА_4, являючись співвиконавцем, будучи керівником апарату Новоархангельського районного суду Кіровоградської області, у співучасті із співвиконавцем - суддею, головою Новоархангельського районного суду, головуючим в судовому засіданні ОСОБА_3, вчинив грубе порушення права підсудного на захист, вчинене суддею, за попередньою змовою групою осіб, тобто, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.374 КК України… .»

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні від дачі показів відмовився.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні від дачі показів відмовився.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання, яке було підтримане підсудним ОСОБА_3, про направлення справи на додаткове розслідування у зв»язку з наявністю істотних порушень КПК України під час проведення досудового слідства, які не можуть бути усунуті під час розгляду справи в суді. В письмовому клопотанні, яке було надано в судовому засіданні адвокатом ОСОБА_1 вказано, що під час проведення досудового слідства по справі допущені істотні порушення вимог КПК України : підсудним вчасно не вручені копії постанов про порушення кримінальних справ; має місце проведення працівниками правоохоронних органів дій до офіційного звернення ОСОБА_9 з відповідною заявою до правоохоронних органів ( до 20.04.2010 року), що на думку захисту свідчить по те, що працівники УБОЗ «допомагали ОСОБА_9 в написанні заяви», переслідуючи мету незаконного втручання в особисте життя підсудних ( постанови суду, які були підставою для початку проведення оперативно-розшукової діяльності датовані 13 квітня 2010 року, що на думку захисту свідчить про незаконність проведення відповідних дій); порушено процедуру вручення коштів ОСОБА_9, яке фактично відбувалось за місцем її проживання, що підтвердила в суді свідок ОСОБА_12 ( а не м. Кіровоград, як це зазначено в відповідній постанові ) і відсутні дані чи при врученні коштів перевірялось чи є у ОСОБА_9 особисті кошти; незаконне затримання ОСОБА_4 і проведення з ним в цей період 13-14 квітня 2010 року ( до документального оформлення затримання) не передбачених КПК дій - «співбесіди» з ним працівника УБОЗ без участі захисника ( ордер якого був приєднаний до матеріалів кримінальної справи), що зафіксована за допомогою відеозйомки і відповідна відеокасета із записом «співбесіди» в якості речового доказу приєднана до матеріалів кримінальної справи) - вказана бесіда на думку захисту поведена з істотним порушенням вимог КПК України і призвела до того, що в наступному ОСОБА_4 по запропонованому йому сценарію давав покази при допиті в якості підозрюваного і обвинуваченого, так як вказана бесіда по часу фактично одночасно відбувалася з допитом ОСОБА_4 в якості підозрюваного; в порушення вимог ст. 65 КПК України, деякі речові докази, які приєднані до матеріалів справи, що створені в результаті проведення оперативно-розшукової діяльності( напр. оптичні диски) - є копіями, а не оригіналами ; приєднані до матеріалів справи записи на диктофон, які проводила ОСОБА_9, взагалі не можуть бути належним і допустимим доказом по справі; протокол особистого обшуку ОСОБА_3 від 13.05.2010 року, в порушення вимог КПК України, складений не уповноваженою особою В матеріалах справи є документи, які на думку захисту, свідчать про фальсифікацію матеріалів справи, що тягне за собою незаконність проведених дій і відповідно недопустимість доказів : перевірці підлягає факт встановлення точної дати порушення другої кримінальної справи проти ОСОБА_3 ( оскільки в цей час була зміна законодавства стосовно компетенції органів, які уповноважені порушувати кримінальну справу проти судді, а слідчий нібито 13 липня 2010 року виніс постанову про порушення кримінальної справи по інших статтях КК України, і в цей же день продовжує строки слідства, однак в постанові про продовження строків слідства посилань на те, що є ще одна кримінальна справа не має; поданнях про проведення обшуків готувались «… задніми числами ..» так як вони датовані 28.04.2010 року і в них міститься посилання на те, що 13.05 2010 року буде судове засідання, хоча судове засідання було перенесено на 12.05 .2010 року і лише 12 травня воно було перенесено на 13 травня 2010 року; перевірці підлягає факт того, що подання про проведеня обшуків датовані 28.04.2010 року і в канцелярії вони зареєстровані 30.04.2010 року, а розглянуті - 29.04.2010 року, тощо.

Крім того, в клопотанні захисник вказано, що його підзахисний розглядав справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України де потерпілої була донька заявниці та рідна сестра ОСОБА_6 Після оголошення вироку ОСОБА_12 виношувала в собі, образу та помсту відносно ОСОБА_3. Записи проведенні потерпілою по справі на диктофон могли бути проведенні під час розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_5 і подальшому використанні як доказ в іншому руслі, на який посилається слідчий. Вирок по справі ОСОБА_5 було постановлено 04.12.2009 року. Тому адвокат ОСОБА_1 вважає, що належним чином проведена фоноскопічна експертиза може дійсно установити час виконання записів та чи є, в тому числі досліджені судом записи, першопочатковими, чи монтувались вони, так, як викликає також сумнів в об'єктивності даних, викладених на звуко та відео файлах, оскільки судом в судовому засіданні при перегляді встановлено, що означені записи, тобто записи, що передані як докази суду, виконані (створені) не в ті числа, якими вони датовані Також в клопотанні про направлення справи на додаткове розслідування адвокат ОСОБА_1 вказує на необхідність призначення і проведення у даній кримінальній справі ряду експертиз: фоноскопічних та ідентифікаційних відео та аудіо записів - речових доказів ( з вказанням переліку питань, які необхідно поставити перед експертами), які в суді призначити не можна, оскільки там передбачено відібрання зразків голосу і не має оригіналів та комплексної психіатрично-психологічної експертизи ОСОБА_4 .

Прокуров в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_1 про направлення справи на додаткове розслідування.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_1 про направлення справи на додаткове розслідування і вказував, що таким способом затягується розгляд справи і факти викладені в клопотання адвоката не відповідають дійсності. .

Адвокат ОСОБА_2 та підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вказували на те, що клопотання адвоката ОСОБА_1 про направлення справи на додаткове розслідування підлягає до часткового задоволення. Вони підтримали клопотання в частині необхідності направлення справи на додаткове розслідування у зв»язку з наявністю істотних порушень КПК України, які не можуть бути усунуті під час судового розгляду справи. А що стосується призначення експертиз, то вказували, що вони не вбачають підстав для проведення ОСОБА_4 судово психіатрично-психологічної експертизи, поти проведення інших експертиз - не заперечували.

У зв»язку із заявленим клопотанням про направлення справи на додаткове розслідування судом було поставлено на обговорення питання про наявність порушень вимог Кримінально - процесуального кодексу України під час провадження досудового слідства - неповнота та неправильність, які не можуть бути усунені в судовому засіданні (порушення права обвинувачених на захист, порушення строків слідства, тощо).

Прокурор і потерпілий ОСОБА_6 - заперечували факт наявності порушень КПК України під час провадження досудового слідства.

Інші учасники судового розгляду погодились з наявністю в даному випадку істотних порушень КПК України, що призвели до порушення права обвинувачених на захист і порушення строків слідства.

Заслухавши клопотання адвоката ОСОБА_1, покази свідків, дослідивши і перевіривши матеріали кримінальної справи , заслухавши думку учасників процесу з приводу заявленого клопотання про направлення справи на додаткове розслідування внаслідок однобічності та неповноти досудового слідства і порушення права на захист, - суд прийшов до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення і є підстави для повернення кримінальної справи прокурору Кіровоградської області області для організації проведення додаткового розслідування, оскільки під час провадження досудового слідства у даній кримінальній справі допущені істотні порушення вимог КПК України, які неможливо усунути на стадії судового слідства.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України органи досудового слідства зобов"язані вжити всіх передбачених заходів для всебічного, повного й об"єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини що викривають, так і ті що виправдовують обвинуваченого.

У даній кримінальній справі органи досудового слідства ці вимоги закону належним чином не виконали, не з"ясували з достатньою повнотою обставини, що мають важливе значення для справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 246, 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Неповним визнається таке досудовое слідство, у процесі якого залишилося невиявленими істотні обставини справи, що не дозволяє суду з безсумнівністю дійти висновку про винність або невинуватість обвинуваченого, форму його провини і зв"язок його дій зі шкідливими наслідками , що настали.

Згідно з положеннями Конституції України (ст. 62) кримінальна відповідальність можлива лише тоді, коли буде встановлено і доведено вину особи у вчиненні злочину

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної нею дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Вина є обов»язковою ознакою будь-якого складу злочину, яка нерозривно пов»язана з його об»єктивними ознаками. Констатація наявності певного психічного ставлення особи до вчинюваного нею діяння і його наслідків - це не тільки обов»язкова ознака суб»єктивної сторони складу злочину, але і передумова кримінальної відповідальності, кваліфікації дій винної особи та призначення покарання.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду відповідно до ст. 281 ч. 1 КПК України допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Виходячи з положень КПК України істотним порушенням кримінально - процесуального закону є таке порушення, що ? перешкодило слідчому об'єктивно, повно та всебічно розслідувати справу, зібрати докази на підставі та в порядку, передбаченому КПК України, винести законне та обґрунтоване рішення.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 02 жовтня 2009 року його затримали працівники Новоархангельського МВ УМВС та помістили в ІТТ під арешт, де він перебував три дні. Потім його привезли в суд, де відносно нього було обрано міру запобіжного заходу - тримання під вартою. Справу за його обвинуваченням передали на розгляд судді ОСОБА_3, який, на думку потерпілого, фактично її не розглядав. Його « катали « 7 місяців, судових засідань практично не було. ОСОБА_3 постійно чинив на нього тиск, вимагав, щоб він визнав вину, відмовився від звукозапису та відмовився від захисника. Захисника взагалі не повідомляли про розгляд справи, не надсилали йому повідомлення. В присутності потерпілого в кабінеті ОСОБА_3 за 15 хв. до початку судового засідання повідомляв по телефону адвоката про розгляд справи, тому адвокат не міг з'явитись в судове засідання. Потерпілому ОСОБА_6 повідомила мама, коли прийшла до нього на зустріч ( чи в ІТТ чи в СІЗО - він не пам'ятає), про те, що ОСОБА_3 вимагає гроші, та просила його погодитись на всі умови для того, щоб його звільнили ( умовний термін покарання). Коли було останнє засідання, то вирок йому оголошували в кабінеті, при цьому ОСОБА_3 сидів в кріслі, була прокурор - ОСОБА_23. Після проголошення вироку його звільнили з- під варти. Мама була призначена захисником, щоб він мав можливість з нею зустрічатись, юридичної допомоги вона йому ніякої надати не могла. При зустрічах мама йому говорила « … що треба зробити, щоб вийти на волю , і говорила, що вона все вирішить, що вона їздила в Київ і гроші дадуть помічені. Деталі з цього приводу йому не відомі, про це розповість мама, а зі слів мами йому відомо, що ОСОБА_4 був посередником між мамою і ОСОБА_3. Також в своїх поясненнях в суді він вказував, що оскільки він був під вартою і розгляд справи затягувався - він не розраховував на законне рішення по справі ( судовий розгляд був не об»єктивний і не справедливий) і тому йому потрібен був будь-який вирок, щоб він міг оскаржити його в апеляційному порядку ( він сподівався на чесне, об»активне і неупереджене рішення в апеляційному суді). При цьому його неодноразово заводили в кабінет до ОСОБА_3, де той вимагав відмовитись від захисника та визнати вину у вчиненні злочинів і відмовитись від аудіо запису ( це чув « конвой»). Тобто за тих умов, що склались, на його думку, - він, або продовжував би «кататись» і перебувати під вартою, або отримав обвинувальний вирок по якому йому було б призначено покарання у вигляді позбавлення волі і він би сидів, або він погодився на умови запропоновані ОСОБА_3 і вийшов на волю. Потерпілий вказував, що на нього « … навішали злочини, яких він не скоював …» і при цьому пояснив, що під час провадження слідства по тій кримінальній справі - вину визнавав частково. Після апеляційного оскарження вироку суду, по якому він був визнаний винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів в звільнений від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі із встановленням іспитового строку - вирок суду був скасований і кримінальна справа направлена на додаткове розслідування. В послідуючому потерпілий повідомив, що кримінальна справа знову направлено до суду і станом на липень 2012 року ним подано апеляційну скаргу на вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області, який розглядав справу після проведення додаткового розслідування.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що її сина в ніч з 01.10.09 р. на 02.10.09 р. заарештували. Їх до нього не пустили, зустріч не дали, хоч вона і просила, запитувала, що можна зробити. Потім дочка розказала їм, що сина ОСОБА_6 заарештували і сказала, що треба шукати адвоката. Вони знайшли адвоката ОСОБА_17, проте він відмовився писати апеляційну скаргу на постанову про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - сказав, що нічого не вдієш і що ОСОБА_6 буде сидіти. Вона запропонувала шукати іншого адвоката і вони знайшли адвоката ОСОБА_11 - це бувший суддя. Вони заплатили йому, і він погодився займатися справою сина. Дочка ходила до ОСОБА_3 просила, питала як що зробити, щоб ОСОБА_6 звільнити, а він сказав, що «навіщо ви найняли адвоката, звідки у вас гроші, тут все вирішую я - як я скажу так і буде». Адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні просив, щоб допитали свідків, заявляв відвід прокурору, але це все не бралось до уваги. Вона хотіла поговорити з ОСОБА_3, щоб син не сидів, приходила до нього, проте він її навіть не захотів вислухати. Тоді вона попросила свого чоловіка, щоб він пішов та поговорив з ОСОБА_3, на що той сказав, щоб чоловік звернувся до ОСОБА_4. Чоловік її все розповів, і вони вирішили придбати диктофон, щоб записувати всі розмови. Вона в Кіровограді придбала диктофон, і з ним пішла до ОСОБА_4, який при ній постійно бігав до ОСОБА_3 щось вирішувати та говорив: «як ОСОБА_3 скаже - так і буде». Прізвища він його не називав, постійно говорив «ОСОБА_3». ОСОБА_4 на бумажці її написав « …5000 …» і значок долара. Вона його ще перепитала: «це що - 5000 доларів», на що він сказав: «так, це ОСОБА_3 так сказав». ОСОБА_4 сказав, що все буде добре - « … дадуть 3/5 …». Вона тоді не розуміла, що це таке 3/5, і він пояснив, що ОСОБА_6 звільнять та дадуть умовно. ОСОБА_4 залишив її номер його мобільного телефону. Вона вдома розповіла все чоловікові і вони вирішили, що будуть продавати ОСОБА_6 хату. В березні місяці пішов тиск, щоб вони відмовлялись від адвоката, аудиозапису та щоб син ОСОБА_6 визнав вину. Вона позаписувала всі розмови на диктофон, поїхала 24 квітня 2010 року в м. Київ і там віддала всі розмови. В неї забрали всі записи, прослухали їх та сказали, щоб вона їхала в ОБОЗ Новоархангельська - їх повідомлять, і що вони з нею будуть працювати. Потім хлопці з ОБОЗу приїхали до них і привезли гроші, але не всю суму, а тільки половину. Вона при зустрічі в автомобілі біля її будинку просила ОСОБА_4, щоб дати зараз тільки половину грошей, а решту потім. Він спочатку погодився і взяв половину суми, але потім повернув гроші і сказав, що потрібна уся сума відразу. Вони чинили тиск, примушували погоджуватись на всі умови ( при цьому в судовому засіданні потерпіла вказувала, що особисто ОСОБА_3 не вимагав гроші у неї і взагалі не говорив про гроші, але при цьому при її розмовах з ОСОБА_4 , той постійно посилався на « ОСОБА_3 «, хоча прізвище не називав і вказував, що усі питання вирішує саме він). Коли почалося вимагання грошей вона точно не пам»ятає. Гроші в сумі 16 000 грн та 500 доларів США вона передала 12 травня 2010 року в приміщенні котельні ОСОБА_4 та переживала, щоб усе було добре. Гроші вона давала, « … щоб сина випустили законно …». Працівники УБОЗу дали її гроші і розказали, що потрібно робити. Під час передачі грошей усе записувалось і потім , після засідання, вони її сказали, щоб вона пішла в кабінет до ОСОБА_3 і подякувала йому. Вона все зробила, як казали. 13 травня 2010 року був суд і її сина випустили з під варти. Також в своїх поясненнях в суді потерпіла ОСОБА_9 вказувала, що раніше в Новоархангельському суді (суддя ОСОБА_3) слухалася справа по якій її дочка ОСОБА_12 була потерпілою ( після ДТП її дочка отримала тілесні ушкодження і стала фактично калікою), однак «ОСОБА_5» - винуватцю ДТП нічого не має, бо він заплатив гроші ( він сам про це її казав), а дочка перенесла декілька операцій і до цього часу не отримала від нього ніякого відшкодування. Тому у неї була « злоба» на ОСОБА_3 так як її дитина залишилася калікою, а він нічого не зробив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що вона підтримує покази, які вона давала на досудовому слідстві. Також вона повідомила, що в ніч з 01.10.2009 року на 02.10.2009 року її брата затримали. На слідуючий день вона зателефонувала до прокурора, щоб спитати що їм робити і той сказав, що 3 суток пройде, брата відпустять, що все буде добре і адвокат їм не потрібен. Через 3 дні був суд, який вела суддя ОСОБА_39, і брата ОСОБА_6 закрили. ЇЇ порадили адвоката ОСОБА_17, вона з ним зустрілась, та сподівалась, що він напише скаргу на постанову суду щодо запобіжного заходу, але він відмовився. Вона зрозуміла, що брата хочуть просто посадити. Вона розповіла все батькам, і вони вирішили шукати іншого адвоката. Вона поїхала в Кіровоград та найняла адвоката ОСОБА_11, який погодився займатися ділом брата, однак скаргу на те, що брата закрили писати вже було пізно. Вона приходила до ОСОБА_3 по своїй справі ( вона підтвердила покази мами про те, що в суді ОСОБА_3 слухав справу по якій вона була визнана потерпілою у зв»язку з спричиненням її тілесних ушкоджень під час ДТП) , та запитувала його і про справу брата,. Вона розповіла, що вони найняли адвоката, на що ОСОБА_3 сказав: « … все вирішує не адвокат, а я …». Вона тоді зрозуміла, що прийдеться платити ОСОБА_3 . Батьки вирішили продавати хату брата, щоб були гроші та подали об'яву. Батько поїхав в Кіровоград, де купив диктофон, щоб записувати всі розмови за передачу грошей. На якесь свято, в кафе, де вона працювала офіціанткою, її запросили до столу, де сидів ОСОБА_3 та ОСОБА_4. В процесі розмови ОСОБА_3 назвав її суму 2500 дол. США за звільнення брата, і просив, щоб брат відмовився від адвоката. ОСОБА_3 казав, що гроші ці не для нього, а для начальства з Кіровограда, а для нього, щоб мама накрила « …гарну поляну …». Вона підтвердила, що під час цієї розмови за столиком ще була одна людина - армян ( однак слідчому вона про це не повідомляла, так як не вважала за потрібне). Сам ОСОБА_3 казав її , щоб мати зустрілась із ОСОБА_4 і обговорила питання передачі грошей. ОСОБА_4 приїздив за грошима на машині, однак коли це було вона не пам»ятає. В момент передачі грошей вона сиділа з ними у машині, а після цього він її ще підвіз до магазину. Вона хвилювалась за маму. Також свідок пояснила, що вона була присутня коли працівники УБОЗу у них у хаті передавали гроші її матері , це також бачив і батько. Якого числа це було і яка сума передавалась вона не пам»ятає. Учасники судового розгляду звернули увагу на розбіжність у показах свідка з показами, які вона давала на досудовому слідстві (т. 2 стр. 244). Тоді під час допиту в якості свідка вона повідомляла, що 12.05.2010 року зранку маму повезли в УБОЗ, де її дали гроші в сумі 8 000 гривень і 500 доларів США і мама поїхали їх передавати ОСОБА_4 Розбіжності в показах вона пояснити не змогла і вказувала на необхідність припинення допиту, посилаючись на стан здоров»я. В послідуючому в суді свідок більше не допитувалась( у зв»язку з тим, що вона не з»вилась до суду посилаючись на стан здоров»я).

Свідок ОСОБА_20 допитаний в судовому засіданні повідомив, що він працював начальником конвою при Новоархангельському РВ УМВС України в Кіровоградській області з 1992 року по 2010 рік. Зараз він пенсіонер. Підсудний ОСОБА_6 певний час утримувався в ІТТ ( скільки часу він точно не пам»ятає). Він і підпорядковані йому працівники доставляли підсудного в суд. З приводу судових засідань він нічого повідомити не може, бо не пам»ятає. Однак вказував, що поза межами судових засідань вони ОСОБА_6 в кабінет до ОСОБА_3 не заводили і не залишали їх віч-на-віч. Він також повідомив, що його допитували під час проведення досудового слідства і під час допиту дозволяли користуватись документами. Потім йому було доручено зняти копії з документів на які він посилався, однак ці копії у нього так і забрали і він їх знищив, коли ішов на пенсію. В судовому засіданні 13 травня 2010 року ОСОБА_6 вину повністю визнав і в цей же день зачитали вирок і звільнили його з під варти. Також свідок вказував, що взимку 2010 року кілька разів вони арештованих не доставляли із-за поганих погодних умов.

Свідок ОСОБА_21 допитаний в судовому засіданні повідомив, що він працював водієм в Новоархангельському РВ УМВС і в конвої доставляв підсудних в суд. Скільки судових засідань було він не пам»ятає, а на проголошенні вироку він був. Вирок оголошувався повністю в кабінеті голови суду. . Також він повідомив , що в його присутності ніяких розмов між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не було. Чи визнав ОСОБА_6 вину в судовому засіданні він не пам»ятає.

Свідок ОСОБА_22 . допитаний в судовому засіданні повідомив, що він працює постовим ІТТ в Новоархангельському РВ УМВС . Він пам»ятає, що вони доставляли підсудного ОСОБА_6 в суд. Також він пам»ятає, що він, ОСОБА_21 та ОСОБА_20 заводили підсудного ОСОБА_6 в кабінет до ОСОБА_3. Він залишився за дверима, а підсудного в кабінет в наручниках завели ОСОБА_21 і ОСОБА_20. З кабінету ОСОБА_6 вийшов без наручників, тобто підсудного звільнили з-під варти. . З приводу доставки підсудних в той період йому відомо, що в зимку із-за погодніх умов і через проведення виборів арештованих в ІТТ не доставляли.

Свідок ОСОБА_23 допитана в судовому засіданні повідомила, що вона працює на посаді помічника прокурора в прокуратурі Новоархангельського району Кіровоградської області. Вона підтримувала державне обвинувачення у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст.296, ч. 1 ст. 129 і ч. 2 ст. 263 КК України. Дана справа надійшла в суд вкінці 2009 року ( листопад-грудень) та розглядалась під головуванням судді ОСОБА_3 . У справі відбувались судові засідання і останнє судове засідання було 13 травня 2010 року ( були дебати, останнє слово підсудного і потім суд видалився до нарадчої кімнати). Фактично слухання справи розпочали десь у лютому, а перед цим судові засіданні призначались, однак відкладались по поважним причинам( не доставка підсудного через погані погодні умови, вибори, її перебування на курсах). Декілька разів відкладався розгляд справи і через неявку свідків. В кінці підсудний визнав вину повністю , а як було спочатку вона не пам»ятає. Також була відмова підсудного від захисника в судовому засіданні. Головуючий тримав листок та зачитував вирок по справі. Свідок ОСОБА_23 пам»ятає, що був призначений іспитовий строк, однак як призначалось покарання по статтям обвинувачення вона не пам»ятає. Вона в дебатах просила суд призначити підсудному ОСОБА_6 реальну міру покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, оскільки в даних категоріях справ, коли декілька статей обвинувачення, позиція прокуратури - це реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі. Одночасно вона зазначила, що якщо особа вчинила не тяжкий злочин, раніше не судима і визнала вину, то здебільшого призначається покарання із застосуванням іспитового строку. Вирок по справі був, оскільки вона писала апеляційну скаргу на вирок суду і не порушила строки подання апеляції. За результатом апеляційного розгляду вирок був скасований і справа направлена на додаткове розслідування. Що в даний час із цією кримінальною справою і де вона - свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні повідомив, що він працює судовим розпорядником в Новоархангельському районному суді. 13.05.2010 року він був присутній при обшуку в кабінеті ОСОБА_4 Під час обшуку були вилучені флешка, ноутбук, папери. До цього, він не пам'ятаю точно, коли це було, до нього підійшов ОСОБА_4 , та сказав, щоб він спустився в двір суду. Він пішов в двір суду, де сів в машину до ОСОБА_4 - це була «Ауді», він не знає кому належить даний автомобіль, можливо він числиться за судом. В машині ОСОБА_4 дав йому гроші в сумі 100 грн. на заправку, та сказав, щоб він взяв свою машину та поїхав з ним в с. Вільшанку. Він підвіз його додому, де він взяв свою машину та вони поїхали в село. ОСОБА_4 щось пояснював йому, що треба було зробити, але він чітко не міг його зрозуміти. ОСОБА_4 сказав йому, що вони під'їдуть до кафе і треба буде слідкувати, щоб нікого не було. Він не міг зрозуміти що відбувається. Він сидів в машині та спостерігав, ОСОБА_4 десь їздив на своїй машині - на «Ауді», потім вони поїхали до кафе «Едельвейс» в селі, де ОСОБА_4 сів в його машину. Вони ще трохи постояли, та поїхали назад. Він не може пояснити ці події - не розумів що відбувалось, і чітко їх не пам'ятає. Потім 12.05.2010 року до нього зайшов ОСОБА_4 та сказав, що треба піти на автостанцію, дочекатись одну людину, яка має приїхати рейсовим автобусом. З його слів він зрозумів, що це мала бути жінка. Вони чекали на автостанції, але ніхто не з'явився, і вони повернулись в суд. ОСОБА_4 при ньому телефонував комусь, та запитував «чому ви не приїхали, у вас же сьогодні суд». ОСОБА_3 йому ніяких вказівок не давав.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні повідомила, що вона працює на посаді секретаря судових засідань в Новоархангельському районному суді. В 2010 році у суді слухалась справа про обвинувачення ОСОБА_6 . Спочатку підсудний не визнавав вину, а потім вже вкінці змінив своєю позицію і визнав вину. . Підсудний також відмовився від захисника, а потерпілий відмовився від цивільного позову. . Вона повідомила, що справа слухалась у залі судових засідань, а на оголошення вироку підсудного завели в кабінет головуючого. Головуючий зачитував вирок в кабінеті і при цьому були присутні вона, прокурор, конвой та підсудний. Зміст вироку вона не пам»ятає, тільки пам»ятає, що підсудного звільнили з-під варти. Вирок був написаний від руки, тому конвою сказали, що їм друкований варіант віддадуть. ОСОБА_3 до підсудного ОСОБА_6 відносився як головуючий до підсудного і судові засіданні проводились як завжди. Вона ніколи не бачила, щоб вони спілкувались між собою поза межами судового засідання. У цій справі судові засідання відкладались по поважним причиним ( погодні умови, вибори, прокурор була курсах). Чи проводився звукозапис у цій справі вона не пам»ятає. На той час коли проголошувався вирок, її залишилось написати остання слово - протокол практично був готовий. Вона працює із суддею ОСОБА_3 в складі суду уже десь 4 роки і коли підсудний визнає вину, з боку потерпілого не має ніяких претензій, і підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, то призначався умовний термін покарання.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні повідомила, що вона працює на посаді керівника апарату Новоархангельського районного суду. ЇЇ відомо , що в суді розглядалась кримінальна справа по обвинувачення ОСОБА_6 . В той час вона працювала на посаді помічника голови суду. 12.05 2010 року призначалось судове засідання, воно було перенесено на 13.05.2010 року і в цей день був вирок. Вона відповідно до посадових обов»язків виготовляла проекти рішень. У даній справі вона готувала проект постанови про допуск захисника. Вона вирок тільки почала друкувати. В приймальні вона тоді перебувала разом із секретарем. Того дня до них у приймальню заходила мати ОСОБА_6 вона шукала свого сина. . Того дня ОСОБА_4 заходив у кабінет ОСОБА_3 відпроситись, бо коли він вийшов, то сказав, що його не буде. Вона того дня подробиць не пам»ятає, оскільки перебувала в шоковому стані. Вийти її не дозволили і вона була до кінця обшуку. Протокол обшуку вона підпісувала, однак в якості кого вона не знає, бо її з цього приводу нічого не роз»яснювали. Проводився огляд і в її кабінеті. Де була кримінальна справа її невідомо, однак в кабінеті судді її не було. З їх кабінету вилучався флеш носій ( флешка).

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні повідомила, що вони із ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, однак вже два роки як вони розлучились. Її на досудовому слідстві допитували в якості свідка і неодноразово проводили обшук вдома, при цьому відеозйомка проводилась лише один раз. На неї чинився постійно психологічний тиск. Усе це негативно вплинуло на стан її здоров»я. Про те, що ОСОБА_3 був у розшуку її працівники міліції не повідомляли. Чоловік постійно спілкується з їх малолітньою донькою, бере її погуляти. Коли вони проживали разом, то вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною, у їх сім»ї був спільний бюджет, працював ОСОБА_3 і вони жили на його зарплату. Її батьки купили будинок по АДРЕСА_2 і вони планували добудувати добудову до цього будинку ( так як у ньому не було зручностей) і гараж. Тому ОСОБА_3 повинен був позичати кошти і він позичав їх у ОСОБА_37 і ОСОБА_4. Ніякі деталі з цього приводу її не відомі.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні відмовилась від дачі показів, посилаючись на ст.. 63 Конституції України.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні повідомив, що він є батьком підсудного ОСОБА_4 Він підтвердив покази, які давав на досудовому слідстві і вказував, що на нього під час проведення досудового слідства чинили тиск і погрожували позбавити його « підприємництва» ( позбавлять ліцензії), так як він зареєстрований, як приватний підприємець і займається пасажирськими перевезеннями. Свідчення він давав о 23 годині і після цього його відпустили додому. ОСОБА_4 спілкуватись з адвокатом відразу не дали, а повезли в УБОЗ в м. Кіровоград. Під час затримання на ОСОБА_4 зразу наділи наручники .Потім ОСОБА_4 забрала одна група, а його інша - і вони поїхали до нього додому де в його присутності проводили обшук ( між цим зупинялись біля суду на хвилин 30). Під час обшуку запропонували добровільно все видати - і він видав. Спочатку в опис вписували не все, а після зауваження дружини - дописали. Свідок підтвердив, що ОСОБА_4 позичав у нього гроші для ОСОБА_3 і тоді повернув в сумі 1000 грн., які потім були вилучені працівниками міліції. Гроші у них з сином окремо. Йому не відомо нічого з приводу того чи давав ОСОБА_4 ОСОБА_3 гроші в борг. На наступний день коли вони знайшли ОСОБА_4, то він був якийсь «зажоханий».

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні повідомив, що він знайомий ОСОБА_3 і в травні 2010 року, точної дати він не пам»ятає, вони з ОСОБА_3 випадково зустрілися в центрі с. Вільшанка. ОСОБА_3 цікавився здоров»ям його дитини і вони розмовляли. ОСОБА_29 запросив ОСОБА_3 зайти в кафе випити кави. Вони в кафе зробили замовлення і були там 3-4 години. ОСОБА_4 , з яким їхав ОСОБА_3 поїхав і приїхав коли вони вже розходилися. В кафе їх обслуговувала офіціант ОСОБА_12. Він її знає, тому що вони певний час проживала по сусідству в с. Вільшанка. Він запросив ОСОБА_12 присісти за їх столик і вона не відмовилась. Оскільки вона була на роботі, то коли приходили люди вона відходила. Розмови наодинці між ОСОБА_12 і ОСОБА_3 не було. Він із ОСОБА_3виходили курити, ОСОБА_12 з ними не виходила. За столом вони випивали і ОСОБА_12 скаржилась на стан її здоров»я після ДТП, говорили про аварію та наслідки. Ніякої розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_3 про її брата чи про гроші не було. Розмова у них було про здоров»я. ОСОБА_12. Інших спільних зустрічей у нього з ОСОБА_3 і ОСОБА_12 у нього не було.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні повідомив, що він працює оперуповноваженим ОП ОБОП в Кіровоградській області.. До відділу УБОЗ звернулася ОСОБА_9 з заявою про вимагання головою Новоархангельського районного суду хабара за не притягнення до кримінальної відповідальності її синв ОСОБА_6 в сумі 5 000 доларів США. Гроші вона повинна була передати через ОСОБА_4 Пізніше ОСОБА_3 зменшив суму хабара до 2 500 доларів США. Момент передачі грошей ОСОБА_9 ОСОБА_4 фіксувався - за ними вже слідкували. На наступний день 13 травня 2010 року ОСОБА_4 в коричневій барсетці передав гроші ОСОБА_3. Він був присутній 13 травня 2010 року під час проведення слідчих дій і фіксував усе на відеокамеру. ОСОБА_3 пояснив, що ці гроші він позичив. Спочатку проводився огляд в кабінеті у ОСОБА_3, а потім у приймальні. Кримінальна справа була у приймальні. Слідчий оглянув першу і останню сторінку і опис матеріалів в кримінальній справі. Вироку у справі не було. Огляд тривав приблизно півтори години. В кабінет до голови суду зайшли 6 осіб : він, слідчий, 2 понятих і два працівники підрозділу «Сокіл».. Приміщення суду було заблоковано працівниками спецпідрозділу «Сокіл», тому вільно переміщатись ніхто не міг. Під час огляду заходив лікар, який оглядав ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_1. Оглядом кабінету ОСОБА_4 і канцелярії займалася інша група.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні повідомив, що він був запрошений в якості понятого під час проведення обшуку в кабінеті ОСОБА_3 Він проживає в м. Кіровоград і його запросили працівники міліції бути понятим при обшуку в смт. Новоархангельськ Кіровоградської області. Обшук проводився в двох кабінетах : в кабінеті голови суду і кабінеті секретаря. Обшук тривав години 3-4 години. При ньому вилучили гроші та якусь справу. Спочатку свідок вказував, що він не пам»ятає, чи запитували працівники міліції, що то за гроші, а згодом вказував, що голова суду пояснював, що ці гроші він позичив. Вилучені гроші оглянули, записали номінал і кількість копюр, на грошах було «світіння». Під час проведення обшуку в кабінеті були присутні він, ще один понятий та 2 працівники міліції, слідчий прокуратури та два працівники ОБОЗ , ОСОБА_3 і секретар ( особа жіночої статі, він подумав, що це секретар).. Кримінальна справа, яка вилучалась була в кабінеті секретаря, а на якому столі він не пам»ятає . Під час обшуку проводилася відео зйомка ( але чи це було постійно йому не відомо) Також він вказував, що під час обшуку працівники міліції, то заходили, то виходили з кабінету, секретар також переміщався з кабінету в кабінет. Гроші і справу помістили у великі конверти. Протокол був складений в кабінеті голови суду і вони його прочитали і підписали.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні повідомив, що він працює на посаді слідчого в ОВС прокуратури Кіровоградської області і був слідчим під час провадження досудового слідства по даній кримінальній справі. Всі слідчі дії у справі проводились відповідно до вимог КПК України. Під час провадження по справі вона постійно трималась на контролі в Генеральній прокуратурі і тому він надавав відповідну інформацію про розслідування справи систематично. Спочатку була порушена кримінальна справа по статті про хабарництво, а потім він ще вбачав підстави для порушення кримінальної справи проти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і по інших статтях КК України і тому 13 липня 2010 року ним була винесена відповідна постанова. В той же день було і подання про продовження строків слідства, але питання продовження строків вирішувалось зранку і тому в ньому і не йдеться про порушення іншої ще кримінальної справи. Обидві кримінальні справи були об»єднані в одне провадження. Що стосується затримання ОСОБА_4 то слідчий пояснив, що потрібно розрізняти фізичне затримання і процесуальне затримання. Ним зразу ж після доставки ОСОБА_4 в прокуратуру були оформлені відповідні процесуальні документи. Також він підтвердив факт проведення із ОСОБА_4 «бесіди» працівниками УБОЗ ( що фіксувалась на відео плівку, яка потім була визнана речовим доказом і приєднана до матеріалів кримінальної справи) в межах оперативно-розшукових заходів, що були застосовані стосовно ОСОБА_4 Він ввважає, що ця «бесіда «- це різновид оперативно-розшукових дій ( мета визнання вини і каяття і при цьому фіксується, що це відбувається без будь-якого примусу) і вона є доказом по справі не дивлячись на відсутність захисника під час її проведення та того, що працівник, який її проводив - не входив до складу слідчої групи. Стосовно речових доказів він пояснив, що йому не відомо, що надано в оригіналах, а що в копіях - їх створюють оперативні підрозділи, а потім передають їм і вони ж створюють стенограми ( які є додатками до відповідних протоколів). А він лише перевіряє їх після передачі.

28 квітня 2010 року старшим слідчим СВ прокуратури Кіровоградської області було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 368 КК України, та відносно ОСОБА_4 , за ознаками складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 368 К України ( а.с. 1-5 т. 1).

12 травня 2010 року заступником прокурора Кіровоградської області було винесено постанову про призначення у даній кримінальній справі декількох слідчих, до складу яких відповідно до постанови увійшли : старший слідчий слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_32, старший слідчий слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_33, старший слідчий слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_34 ( а.с. 6 т.1).

15.05.2010 року слідчим було винесено постанову про притягнення як обвинуваченого відносно ОСОБА_4 ( а.с. 29-32 т.2). Копія відповідної постанови 15.05.2010 року була під розписку вручена обвинуваченому ОСОБА_4 ( а.с. 34 т. 2).

15.05.2010 року слідчим було винесено постанову про притягнення як обвинуваченого відносно ОСОБА_3 (( а..с.147-151 т. 2). Копія відповідної постанови лише 15.06.2010 року була вручена обвинуваченому ОСОБА_3, однак він від підпису в протоколі пред»явлення обвинувачення, роз»яснення його суті та вручення копії постанови про притягнення як обвинуваченого - відмовився в присутності понятих ( а.с. 152 т. 2).

13.07.2010 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області виніс постанову про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об»єднання кримінальних справ (а.с. 1-11 т.5). Тобто лише 13 липня 2010 року відносно ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 364 та ч. 2 ст. 374 і ч. 2 ст. 375 КК України, а відносно ОСОБА_4 - за ч.2ст.28 ч.1ст. 364 та ч. 2 ст. 374 КК України. В постанові вказано, що приводом та підставами до порушення кримінальної справи відносно судді, голови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_3 за ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 364 та ч. 2 ст. 374 і ч. 2 ст. 375 КК України та керівника апарату цього суду ОСОБА_4 за ч.2ст.28 ч.1ст. 364 та ч. 2 ст. 374 КК України - безпосереднє виявлення слідчим достатніх даних, які вказують на наявність в діях вказаних осіб ознак зазначених злочинів ( посилання на конкретні обставини - достатні дані - в постанові відсутні). При цьому мотивуюча частина вказаної постанови містить опис, який майже дослівно співпадає з описом, що викладений в обвинувальному висновку перед кожним із інкримінованих злочинів по кожному з обвинувачених. ОСОБА_4 оголошено про порушення вказаної кримінальної справи 10.08.2010 року і тоді ж вручено копію відповідної постанови ( а..с 12 т.5). ОСОБА_3 оголошено про порушення вказаної кримінальної справи 20.09.2010 року і тоді ж вручено копію відповідної постанови ( а..с 13 т.5).

13 липня 2010 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області виніс постанову про порушення клопотання перед прокурором про продовження строку досудового слідства по кримінальній справі №80-1191, що була порушена 28.04.2010 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 за ч.5 ст.27 ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 368 КК України. Не дивлячись на те, що цього самого дня слідчим було винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка була об»єднана в одне провадження із кримінальною справою, порушеною відносно вказаних осіб 28.04.2010 року з присвоєнням одного і того ж номера ( а.с. 1-11 т. 5) - у вказаній постанові про наявність іншої кримінальної справи не вказується ( ні в описовій, ні в мотивувальній частині) . Це на думку захисту свідчить про те, що під час провадження досудового слідства дата порушення кримінальної справи, що порушена пізніше не співпадає з датою вказаною в постанові ( із врахуванням змін, що мали місце в чинному законодавстві України з приводу компетенції по порушенню кримінальної справи відносно судді, що набрали чинності 30 липня 2010 року, після опублікування в газеті Урядовий Кур»єр Закону України « Про статус суддів і судоустрій»). Одночасно 04.10.2010 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області знову виніс постанову про порушення клопотання перед прокурором про продовження строку досудового слідства по кримінальній справі №80-1191, що була порушена 28.04.2010 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 за ч.5 ст.27 ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 368 КК України. В цій постанові уже містяться посилання на на те, що 13.07.2010 року додатково було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 364 та ч. 2 ст. 374 і ч. 2 ст. 375 КК України, а відносно ОСОБА_4 - за ч.2 ст.28 ч.1ст. 364 та ч. 2 ст. 374 КК України, які об»єднані в одне провадження ( а.с. 286 - 296 т.5). Також 18.11.2010 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області знову виніс постанову про порушення клопотання перед прокурором про продовження строку досудового слідства по кримінальній справі №80-1191, що була порушена 28.04.2010 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст.15ч.2 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 за ч.5 ст.27 ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 368 КК України. В цій постанові також містяться посилання на те, що 13.07.2010 року додатково було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 364 та ч. 2 ст. 374 і ч. 2 ст. 375 КК України, а відносно ОСОБА_4 - за ч.2 ст.28 ч.1ст. 364 та ч. 2 ст. 374 КК України, які об»єднані в одне провадження ( а.с. 91-100 т.6).

20 вересня 2010 року слідчим було винесено постанову про притягнення ОСОБА_3, як обвинувачено ( а.с. 7-42 т.6).

21 вересня 2010 року слідчим було винесено постанову про притягнення ОСОБА_4, як обвинувачено ( а.с. 52-79 т.6).

Обвинувальний висновок по даній кримінальній справі було складено 25 листопада 2010 року ( а.с. 115-246 т.6).

Заява ОСОБА_9 про вимагання хабара адресована першому заступнику міністра внутрішніх справ України(а.с.10 т.1) без дати. Одночасно офіційної реєстрації на заяві не має ( дата, вхідний номер), а є лише відмітка з підписом про те, що заява прийнята 20.04.2010 року ( посада особи , що робила відмітку також не вказана. ) ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила,що в УБОЗ вона звернулася 24 квітня 2010 року ( до 24 квітня в правоохоронні органи не зверталась). Однак, як видно з матеріалів кримінальної справи дозвіл на проведення відповідних дій апеляційний суд давав ще до звернення ОСОБА_9 до правоохоронних органів з відповідною заявою . Тому ( із врахуванням грифу «таємності» ) відповідно до вимог чинного законодавства України необхідно повести перевірку дотримання вимог чинного законодавства України під час заведення ОРС і перевірити законність дій, які при цьому проводились - з прийнятям рішення, що повинно бути приєднано до матеріалів справи. Оскільки від результатів такої перевірки залежить допустимість доказів, які були отримані в результаті проведенн ОРД.

20 квітня 2010 року в присутності понятих був оглянутий диктофон ОСОБА_9(т.1 а.с. 29) і до матеріалів справи приєднані стенограми розмов, що містяться на диктофоні ( т. 1 а.с. 30-48). В наступному вказаний диктофон приєднаний до матеріалів справи в якості речового доказу ( а.с 250 т. 4) після огляду ( а.с. 233-249 т. 4). Однак в рішенні Конституційного суду від 20.10.2011 року № 12-рп/2011 викладеного правову позицію з приводу того, що відповідно до ч.ч.1-2 статті 32 Конституції

України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України в пункті 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року N 5-зп (справа ОСОБА_15) зазначив, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать відомості про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється виключно оперативними підрозділами органів, визначених у частині першій статті 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Відповідно до частини другої вказаної статті - проведення оперативно-розшукової діяльності громадськими, приватними організаціями та особами, іншими органами чи підрозділами, крім визначених у частині першій цієї статті, заборонено. Така заборона пов'язана з тим, що здійснення не уповноваженими фізичними або юридичними особами на власний розсуд будь-яких заходів,які віднесені до оперативно-розшукової діяльності (мають ознаки оперативно-розшукової діяльності), порушує не лише законодавчі положення, а й конституційні права і свободи людини і громадянина. Тобто Конституційний Суд України вказує, що подані будь-якою фізичною або юридичною особою згідно з частиною другою статті 66 Кодексу речі або документи (фактичні дані) не відповідають вимогам допустимості доказів, якщо вони одержані з

порушенням прав і основоположних свобод людини, закріплених в Конституції України, зокрема внаслідок цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів, передбачених Законом .

До матеріалів справи приєднано договір про надання поворотної фінансової допомоги від 21 квітня 2010 року ( а.с. 60 -61 т.1) та акт прийому-передачі ( без дати) (а.с. 62 т.1). Відповідно до вказаного договору УМВС України в Кіровоградській області отримало грошові кошти в розмірі 10 000 грн. В наступному вказані кошти були помічені спеціальною хімічною речовиною та надані ОСОБА_9 Однак чинним законодавством України не передбачено проведення вищевказаних дій, кошти для відповідних цілей повинні залучатись тільки із коштів Державного казначейства України.

28 квітня 2010 року слідчим були винесенні подання про проведення обшуку - 7 подань (т. 1 а. с. 84-97). В матеріалах справи є супровідний про направлення подань до суду який зареєстрований по вхідній документації 28.04.2010 року ( вх.№ 3665) ( т. 1 а.с. 98). Одночасно в тексті подання міститься посилання на те, що судове засідання призначено на 13 травня 2010 року. Однак в судовому засіданні достовірно встановлено, що судове засідання в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 призначалось на 12 травня 2010 року і лише 12 травня було перенесено на 13 травня 2010 року.

В судовому засіданні під час огляду дисків із записами, що проводила ОСОБА_9 ( які приєднані до матеріалів справи в якості речових доказів- №37/10 ( напр.. події відбувалися 21.04.2010, а запис створений 14.05.2010 року),№ 41/10 ( створений 26.04.2010 року), №46/10 (створений 14.05.2010 року), №47/10( створений 28.05.2010 року), № 612 (створений 31.05.2010 року), №618 ( створений 19.07.2010 року); стенограми - т.5 а.с. 38, 40-41, 42-43 т.5 а.с. 44-46, т.5 а.с. 51-52, т.5 а.с. 53-56 ) встановлено, що дата створення відповідних файлів не співпадає з датою проведення дій, які на них зафіксовані. Тобто до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів приєднані копії ( тому у захисту є сумніви з приводу того, що файли не піддавались «обробці» під час копіювання). Експертиза може бути проведена лише по першоджерелах ( відповідно до вимог КПК України). Одночасно в деяких із файлів не чіткий звук ( не чути, що говорять), однак до матеріалів приєднані стенограми з роздруківкою розмов) та є факти, що розмова зафіксована на записі не співпадає із змістом стенограми ( напр.. фамілія ОСОБА_3 не називалась , а в стенограмі є, тощо). Тому необхідно провести перевірку з приводу того, де знаходяться першоджерела відповідних записів, які приєднані до матеріалів справи в якості речових доказів у копіях, хто і коли створював копії і чи при створенні копії дослівно збереглася первинна інформація зафіксована під час проведення ОРЗ.

Також в судовому засіданні встановлено, що під час провадження досудового слідства по даній кримінальній справі неодноразово зупинялось провадження по справі. Так 14.07.2010 року старший слідчий слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області виніс постанову про зупинення досудового слідства з посиланням на п. 2 ст. 206 КК України. В постанові вказано, що ОСОБА_3 постійно лікується і ОСОБА_4 захворів, тому до закінчення лікування слідство необхідно зупинити. ( а.с. 96 т.5). Будь-які посилання на документи, які б підтверджували факт хвороби обвинувачених з врахуванням дати винесення постанови - в постанові відсутні і до матеріалів справи вони також не долучались на момент винесення відповідних постанов. 29.07.2010 року слідчим було винесено постанову про відновлення досудового слідства ( а.с. 97 т. 5), однак документи, які б підтверджували, що обставини, які були підставою для зупинення досудового слідства , уже відсутні - до матеріалів не долучені. В подальшому 30.07.2010 року слідчий знову виносить постанову про зупинення досудового слідства з обґрунтуванням « … Обвинувачений ОСОБА_3 до цього часу знаходиться на лікуванні і його місцезнаходження не встановлено, та обвинувачений ОСОБА_4 також перебуває на лікуванні. Усі інші заплановані на даний час слідчі дії виконані, тому провадження досудового слідства необхідно зупинити до закінчення лікування ( а.с. 105 т.5). 10.08.2010 року слідчим винесено постанову про відновлення досудового слідства у зв»язку з необхідністю проведення запланованої судово-психіатричної експертизи (а.с.106 т.5). Також лише 10.08.2010 року слідчим винесена постанова про оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_3 ( при цьому даних що вказана постанова надсилалась на виконання - в матеріалах кримінальної справи відсутні) (а.с. 113-114 т.5). І 11.08.2010 року ( а.с. 116 т.5) слідчим знову винесена постанова про зупинення досудового слідства з обґрунтуванням « … Судово-психіатрична експертиза 10.08.2010 року проведена, та інші заплановані слідчі і процесуальні дії виконані, та при цьому місце знаходження обвинуваченого у справі ОСОБА_3 не встановлено, тому провадження досудового слідства необхідно зупинити до розшуку ОСОБА_3 …». 10 вересня 2010 року слідчим винесено постанову про відновлення досудового слідства у кримінальній справі з мотавицією « … В даний час необхідно провести обшуки з метою розшуку ОСОБА_3, тому потрібно відновити досудове слідство (а.с. 132 т.5). Тому суд вважає, що в даному випадку постанови про зупинення досудового слідства незаконні, тобто має місце незаконне зупинення досудового слідства із врахуванням відповідних вимог ст. 120 КПК України. Згідно з вимогами ст. 120 КПК України досудове слідства в кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком. При відновлені закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяці з моменту прийняття справи до провадження. Подальше продовження строку слідства проводиться на загальних підставах. Тому обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пред'явлено поза межами строків досудового слідства, як і виконання вимог ст. ст. 218-220, 223 - 229 КПК України.

Відповідно до ст. 113 КПК України слідчий зобов'язаний негайно приступити до провадження слідства в порушені ним чи переданій йому кримінальній справі.

13 травня 2010 року за результатом розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 та ч. 1ст. 296 КК України було винесено вирок , відповідно до якого ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 та ч. 1ст. 296 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 ККУ остаточно до відбуття призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі ( шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим). На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік. Також на підставі вимог ст. 76 КК України ОСОБА_6 зобов»язано періодично з»являтися для реєстрації в органи КВІ. Міру запобіжного заходу скасовано і ОСОБА_6 звільнено з під варти в залі судового засідання (а.с. 203-205 т.4).

14 травня 2010 року помічник прокурора Новоархангельського району ОСОБА_23 подала апеляцію ( в порядку ст. 347 КПК України) на вирок Новоархангельського районного суду від 13.05.2010 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129, ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України , посилаючись на м»якість призначеного покарання та просила суд постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 міру покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, що відповідає тяжкості скоєного злочину ( а.с. 206 т. 4).

25 травня 2010 року засуджений ОСОБА_6 подав апеляцію на вирок Новоархангельського районного суду від 13.05.2010 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 129, ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України , посилаючись на допущену однобічність на неповноту судового слідства та неправильне застосування кримінального закону і просив суд скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції ( а.с. 207-209 т. 4).

13 липня 2010 року Апеляційним судом Кіровоградської області за результатом розгляду відповідних апеляцій прокурора і засудженого було винесено ухвалу відповідно до якої апеляції прокурора і засудженого ОСОБА_6 задоволені частково - вирок Новоархангельського районного суду від 13 травня 2010 року стосовно ОСОБА_6 було скасовано , а кримінальну справу направлено прокурору Новоархангельського району Кіровоградської області для проведення додаткового розслідування ( а.с. 216-220 т. 4).

На момент направлення справи до суду кінцеве рішення по даній кримінальній справі прийнято не було. На запит суду прокуратурою Кіровоградської області 25.08.2011 року було надіслано відповідь в якій вказано, що після повернення судом справи на додаткове розслідування вказана кримінальна справа 24.08.2011 року прийнята до провадження СВ Новоархангельського РВ УМВС України в Кіровоградській області. В подальшому розслідування справи доручено СВ Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області. 04.08.2011 року питання про розслідування даної справи було розглянуто на оперативній нараді прокуратури області, за результатами якої по справ надано вказівки (а.с. 155 т. 7). В подальшому не неодноразові запити суду 07.11.2011 року з прокуратури Кіровоградської області надійшла інформація що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 263 КК України 14.10.2011 року прийнята до провадження слідчим ВР ЗКЗСУ УМВС України в Кіровоградській області (а.с.239 т. 7). 06.12.2011 року до суду з прокуратури Кіровоградської області надійшов лист в якому вказано, що досудове слідство по кримінальній справ № 14/4224 закінчено та 28.11.2011 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 263 КК України скеровано до апеляційного суду Кіровоградської області (а.с.241 т. 7). До вказаного листа додано обвинувальний висновок на 16 аркушах та супровідний лист про направлення справи до апеляційного суду (згідно даних обвинувального висновку, що 28.11.2011 року затверджений заступником прокурора Кіровоградської області, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 263 та ч. 1 ст. 296 КК України).

В судовому засіданні було встановлено, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 263 та ч. 1 ст. 296 КК України направлено до Голованіського районного суду Кіровоградської області.19.06.2012 року до Уманського міськрайонного суду з Голованіського районного суду Кіровоградської області надійшов лист в якому вказано, що справа ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 1 ст. 269 ч. 2 ст. 263 КК України 30.05.2012 року розглянута з винесенням вироку. Вирок не набрав законної сили. В листі вказано, що після набрання законної сили він буде направлений до Уманського міськрайонного суду, однак вказаний вирок до Уманського міськрайонного суду не надходив. В судовому засіданні 25.07.2012 року потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що в даний час вирок Голованіського районного суду ним оскаржений до апеляційного суду і розгляд справи призначений на середину серпня 2012 року.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неправильним у разі, коли органами досудового слідства, при вчиненні процесуального провадження, були неправильно застосовані норми кримінально - процесуального чи кримінального закону і, без усунення цих порушень, справа не може бути розглянута в суді.

Відповідно до ст. 62 Конституції України винність особи повинно бути доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду ( принцип доведеності обвинувачення).

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

У відповідності до ст.3 КПК України провадження у кримінальних справах здійснюється за правилами цього Кодексу.

Відповідно до ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Так згідно ст. 370 ч. 2 п. п. 3, 11 КПК України порушення права обвинуваченого на захист та вимог кримінально - процесуального закону про обов'язковість пред'явлення обвинувачення, зокрема, його неконкретність та недотриманий порядок пред'явлення, є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 21 КПК України слідчий зобов'язаний надати обвинуваченому можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення.

Пред»являючи обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 органи досудового слідства належним чином не з»ясували питання про наявність складу злочинів, що їм інкримінуються із врахуванням специфіки відповідних злочинів і службових повноважень обвинувачених ( в т.ч. не з»ясувати умисел, його вид і спрямованість, по кожному із інкримінованих обвинуваченим злочинів окремо, тощо).

Тобто виходячи із вимог КПК України , орган досудового слідства при формулюванні обвинувачення у постанові про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_3 та у постанові про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4 мав вказати, які ж конкретно дії кожен з них, як співвиконавець вчинив на виконання об'єктивної сторони злочину, які їм інкремінуються та з»ясувати зміст і спрямованість умислу кожного із обвинувачених під час вчинення інкримінованих їм дій .. Замість цього слідчий обмежився наведенням у цих процесуальних документах загальних фраз ідентичних за змістом по кожному із злочинів та по кожному із обвинувачених, не дивлячись на те, що вони наділені різними повноваженнями відповідно до займаних ними посад.

Пред'явлене у такий спосіб обвинувачення носить не конкретний характер ( що в результаті впливає на кваліфікацію дій кожного з підсудних), тому це є істотним порушенням норм КК і КПК України. Тобто пред»явлене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення не відповідає вимогам ст. 132 КПК України, оскільки є не конкретним. При винесенні слідчим постанов про притягнення їх. в якості обвинувачених також не дотримані положення ст. 64 КПК України, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі із врахуванням особливостей об'єктивної і суб'єктивної сторони інкримінованих їм злочинів. Тому мають місце істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, - ст.ст. 43, 43-1, 132, 142 КПК України, поскільки обвинувачений має право знати в чому він обвинувачується. Відповідно до п. 19 постанови ПВСУ від 24.10.2003 року № 8 вищезазначені порушення є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України в ході досудового слідства до обставин, що підлягають доказуванню належать: подія злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Також доказуванню підлягають винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину. Як було з`ясовано у ході судового слідства по справі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були досліджені під час проведення досудового слідства поверхово та однобічно.

Зазначені порушення вимог кримінально процесуального закону є істотними і, відповідно до вимог ч. 2 ст. 370 КПК України, виключають можливість винесення остаточного рішення у справі без їх усунення під час додаткового розслідування.

Враховуючи, що справа підлягає безумовному направленню на додаткове розслідування, під час додаткового розслідування необхідно всебічно перевірити доводи адвокатів та підсудних на їх захист та доповнити справу шляхом з»ясування обставин, зазначених у постанові суду ( повно та всебічно з»ясувати як об»єктивну так і суб»єктивну сторону кожного складу злочину, який інкримінується підсудному ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - конкретизувати предявлене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення та вчинити інші слідчі дії , що відповідно до ст. 22 КПК України повинні забезпечити всебічне, повне і обєктивне дослідження обставин справи ) та правильно кваліфікувати дії в залежності від встановленого із врахуванням специфіки інкримінованих злочинів ( в т.ч. їх суб»єктного складу). Прокурору слід перевірити дотримання під час проведення ОРД та розслідування кримінальної справи щодо підсудних вимог кримінально-процесуального законодавства, оскільки від цього в значній мірі залежить визнання доказів допустимими.

Також під час проведення додаткового розслідування по справі необхідно призначити і провести фоноскопічні та ідентифікаційні експертизи речових доказів і при призначенні експертизи на досудовому слідстві врахувати перелік питань вказаний адвокатом ОСОБА_1 у клопотанні про направлення справи на додаткове розслідування. Фоноскопічні експертизи : 1) скільки осіб брало участь у розмові на фонограмах розмов; 2) чи є мова, представлена на фонограмах, вільною чи її фрагменти заучені, прочитані чи вільні; 3) який дослівний зміст тексту: який зміст нерозбірливого запису на поданих до матеріалів кримінальної справи фонограмах; 4) які джерела і характер звуків, що супроводжують основний зап та яке було навколишнє оточення в момент виготовлення фонограми (характер приміщення, у якому відбувався запис, запис на відкритій місцевості і т.д.); 5) чи є представлені до матеріалів кримінальної спрапви фонограми та відеофонограми оригіналами (чи копією); 6) чи містять фонограми (відеофонограми) безупинний запис чи із зупинками (магнітофона, відеомагнітофона, відеокамери); 7) який тип магнітної стрічки використовувався і чи використовувалася для запису нова чи та, що раніше вже мала запис (яка стрічка); 8) чи піддавалася подана фонограма (відеофонограма) монтажу (склейці, електроакустичному монтажу й ін.), а якщо так, то яка її частина змонтована і чи є ознаки інших змін, привнесених у процес запису після її закінчення; чи одночасно робився запис звуку і зображення на представленій відеофонограмі; 9) чи виготовлена представлені в матеріалах кримінальної справи фонограми на одному чи різних звукозаписних апаратах; 10) чи мали які-небудь несправності, судячи з запису, звукозаписний апарат чи мікрофон і які саме; чи не використовувалися технічні засоби для навмисного перекручування голосу; 11) який технічний рівень навичок виготовлювача фонограми; 12) які деякі соціальні характеристики особи (рівень і освіта, розвиток, інтелект, рівень культури і т.п.), мова якого представлена на фонограмах, що подані з матеріалами кримінальної справи. Ідентифікаційні фоноскопічні експертизи: 1) чи належить зафіксовані на фонограмах усна мова ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 чи іншим особам, які фрагменти звукозапису яким особам належать: 2) чи виготовлена дана фонограма на представленому звукозаписному апараті, чи відтворювалася вона на якомусь магнітофоні (відеомагнітофоні, диктофоні); 3) на якому з представлених магнітофонів (відеомагнітофонів, диктофонів), записувалася чи відтворювалася дана фонограма; 4) чи є вона копією, виготовленою шляхм запису з лазерного диска на даний відеомагнітофон.

Суд вважає, що підстав для скасування або зміни запобіжного заходу підсудному ОСОБА_3 не має.

Суд вважає, що підстав для скасування або зміни запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 не має.

Речові докази, які згідно даних довідки про речові докази (додаток до обвинувального висновку - т.6 а.с. 252-253) зберігаються при справі , які були передані до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, після надходження справи з Верховного суду - залишити при справі.

Виходячи з наведеного , керуючись ст. ст. 22,26,43,43-1,45,142, 273, 281 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 1ст. 364, ч. 2 ст. 374 , ч.2 ст.375 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 1ст. 364, ч. 2 ст. 374 КК України повернути прокурору Кіровоградської області для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити попередній - підписка про невиїзд.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 залишити попередній - застава.

Речові докази :

- тампони зі змивами з долонів і пальців правої та лівої рук ОСОБА_3 (всього 4 тампони); тампони зі змивами з долонів і пальців правої та лівої рук ОСОБА_4 (всього 6 тампонів); тампони зі змивами з вилучених доларових купюр - залишити при справі;

- диктофон ОСОБА_9 "Оіупірш" моделі "?N-5500 РС- залишити при справі;

- носії із записами оперативно-технічних заходів: -аудіокасета (інв. № 34/10); - аудіокасета , (інв. № 35/10); - аудіокасета (інв. № 36/10); - аудіокасета (інв. № 42/10); - аудіокасета (інв. № 43/10); -аудіокасета (інв. № 44/10); - аудіокасета (інв. № 45/10); - оптичний диск ( інв. №612); - оптичний диск ( інв. №618): - оптичний диск ( інв. №37/10); - оптичний диск ( інв. №41/10); -оптичний диск ( інв. №46/10); - оптичний диск ( інв.№47/10); - відеокасета "TDK" (інв.№48/10 "Каб. ОСОБА_36 14.05.10. ОСОБА_4."), - залишити при справі;

- мобільні телефони ОСОБА_3 "Nokia 6300" , "Nokia 7610" - залишити при справі;

- мобільний телефон ОСОБА_4 "Nokia 7500" - залишити при справі;

-особову справу ОСОБА_3; особову справу ОСОБА_4, та особову справу арештованого ОСОБА_6 - залишити при справі;

- шість відеокасет формату 'Mini Dv" (із записами обшуків та оглядів місця події від 13.05.2010 року, допиту ОСОБА_4, проведення з ним відтворення обстановки та обставин події, пред'явлення 15.06.2010 року обвинувачення ОСОБА_3) - залишити при справі.

На постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи діб з моменту її винесення.

Суддя: Ю.В. Резнік

Джерело: ЄДРСР 26202071

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!