У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Стефанів Н.С.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О. ,

секретаря Балагури М.О.

з участю представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Новекс Дім», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року задоволено апеляційну скаргу відповідача, скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 18 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Український промисловий банк», третя особа на стороні відповідача ТОВ «Новекс Дім», про розірвання договору № 79 від 26.03.2007 року про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» (далі-ФФБ) малоповерхового житлового комплексу «Західний» в урочищі Чобіт с. Угринів, Тисменицького району Івано-Франківської області і виплату коштів та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 29 березня 2012 року подав заяву, в якій просить переглянути рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

При цьому зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України за № 5-рп/2012 від 13 березня 2012 року у справі № 1-7/2012 за конституційним зверненням громадянки _______________________________________________________________________ Справа № 2/0907/2206/2011 Головуючий

Провадження № 8ц/0990/4/2012 Суддя-доповідач Стефанів Н.С.

Категорія 1

ОСОБА_5, щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини четвертої статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року № 800-VI з наступними змінами, згідно з яким «забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва».

З огляду на викладене вважає, що при вирішенні справи судом застосовано норми закону, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ці обставини є істотними для справи і не були відомі позивачу і суду на час розгляду справи.

В судовому засіданні заявник підтримав доводи заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи заяви та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Однією з підстав для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, є встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи його окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви про перегляд рішення суду та матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04.10.2011 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.12.2011 року, позивачу відмовлено в задоволенні позову про розірвання договору участі у ФФБ.

В обґрунтування прийнятого рішення вказано про неможливість розірвання договору участі у ФФБ з огляду на вимоги ч. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

Отже, рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області було ухвалене на підставі норм закону, які Рішенням Конституційного Суду України визнані неконституційними, а тому положення ч. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» не можуть вважатися законними підставами для його ухвалення.

Таким чином, наведені представником позивача обставини є нововиявленими, мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому відповідно до вимог частини другої статті 365 ЦПК України, є підстави для скасування рішення апеляційного суду.

Виходячи зі змісту статей 364-1, 365 ЦПК України перевірка наявності підстав для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами або підстав для скасування судового рішення проводяться в одному судовому засіданні. Суд розглядає справу по суті спору з урахуванням встановлених судом нововиявлених обставин.

Відповідно до положень постанови №4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» у разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами ухваленого судом апеляційної інстанції нового рішення справа розглядається на загальних підставах за раніше поданими апеляційними скаргами, при новому розгляді справи суд керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главами ЦПК щодо апеляційного провадження та провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами. При цьому з урахуванням вимог статті 303 ЦПК апеляційний суд на підставі доказів, поданих особами, які беруть участь у справі, досліджує обставини, що стали підставою для перегляду судового рішення, дає юридичну кваліфікацію фактичних обставин справи і ухвалює відповідне судове рішення у справі.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 квітня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено. Розірвано договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 79 від 26.03.2007року, укладений між позивачем та ТОВ «Укрпромбанк». Зобов`язано ТОВ «Укрпромбанк» виплатити ОСОБА_2 кошти в сумі 883044,12 грн.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Укрпромбанк» посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував важливі обставини, тому його висновки про обґрунтованість даного позову є помилковими. Зокрема, на його думку, суд не врахував, що зобов`язання управителя і довірителя, передбачені згаданим договором, були виконані, і тільки третя особа - ТОВ «Новекс Дім» не виконало умов договору, тобто не збудувало та не ввело своєчасно в експлуатацію об`єкт будівництва.

На думку апелянта, розірвання договору між позивачем та відповідачем суперечить вимогам вимогам ст.50 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Вважаючи у зв`язку із наведеним оскаржене рішення незаконним, ТОВ «Укрпромбанк» просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_2

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Матеріалами справи встановлено, що 26.03.2007 року між позивачем та ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір № 79 про участь у ФФБ. Предметом даного договору є участь довірителя у ФФБ виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в урочищі Чобіт с.Угринів Тисменицького району, управителем якого є ТОВ «Укрпромбанк». Об'єктом інвестування за цим договором є будинок площею 92,33 кв.м., що відповідає 9233 вимірним одиницям. Для реалізації будівництва управителем - ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір з забудовником ТОВ «Новекс дім».

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору. За умовами договору та свідоцтва про участь у ФФБ вбачається, що запланована дата введення об'єкта в експлуатацію - 30.04.2007 року. Однак, на даний час, об'єкт інвестування відповідачем не введений в експлуатацію та не переданий у власність позивача.

У ч. 2 ст. 651 ЦК України зазначається, що договір може бути розірвано у зв'язку з істотним порушенням умов договору іншою стороною.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не виконував належним чином обов`язки управителя, передбачені ч.1 ст.18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та умовами зазначеного договору. Тому суд обґрунтовано вважав, що не передання у власність позивача об'єкта інвестування є істотним порушенням з боку відповідача умов договору про участь у ФФБ, що є підставою для розірвання договору та

виплати позивачу суми коштів, обчисленої відповідно до ст.20 вищеназваного закону, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування станом на день відкріплення від довірителя об'єкта інвестування. Виходячи зі змісту ст.11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» для ФФБ поточну ціну вимірної одиниці об'єкта будівництва, споживчі властивості об'єктів інвестування та об'єкта будівництва, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник. На час виникнення спору вартість вимірної одиниці становила 95,64 грн. Таким чином сума у розмірі 883 044,12 грн., яка підлягає поверненню позивачу, судом першої інстанції обчислена відповідно до вимог закону.

Рішенням Конституційного Суду України за № 5-рп/2012 від 13 березня 2012 року у справі № 1-7/2012 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_5, щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини четвертої статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року № 800-VI з наступними змінами, згідно з яким «забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва».

Отже, вказана норма закону, яка Рішенням Конституційного Суду України визнана неконституційною, не підлягає до застосування у вказаних правовідносинах.

Безпідставним є покликання апелянта на неправильне застосування судом першої інстанції ст. 50 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», в якій зазначено, що порушення строків спорудження об'єкта будівництва або неналежне виконання зобов'язань забудовником не може впливати на правовідносини, що виникли між банком та позичальником відповідно до укладеного ними договору про іпотечний кредит, і не є підставою для припинення виконання зобов'язань позичальником.

Оскільки предмет договору про участь у ФФБ та предмет іпотечного договору є різними, то розірвання договору про участь у ФФБ не припиняє зобов'язань позичальника з повернення коштів банку за договором про іпотечний кредит, а тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 361-365 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2011 року скасувати.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 квітня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу її проголошення.

Головуюча Н.С. Стефанів

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин