-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 2-1187/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2011 року
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої: судді Кононенко О.М.
при секретарі: Кудлач Ю.В.
за участю позивача: ОСОБА_1
відповідачів: ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне житлово -експлуатаційне підприємство «Південне», про вселення, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, де просив встановити порядок заселення до квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, до будь-якої із трьох кімнат чи її частини, на площу яка належить позивачу за законом, встановити порядок спільного користування такими приміщеннями як - коридори, кухня, вбиральня, ванна, кладова у вищевказаній квартирі, зобов'язати КЖЕП «Південне»ЖЕК №11 укласти з позивачем окремий договір на обслуговування, розділити за законом майно та кошти, що були спільно нажиті під час перебування в шлюбі. В обґрунтування позову зазначив, що 10.09.1977 року між позивачем та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, який 23.08.2006 року розірвано. Перебуваючи у шлюбі сторони та батько відповідачки ОСОБА_4 стали власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1, про що було видано свідоцтво про право власності на житло від 19.09.2003 року. Квартира складається з трьох окремих кімнат житловою площею 49,9 кв. м. Загальна площа квартири - 83,5 кв. м. 22.10.2003 року зареєстроване право власності, де визначено кожному із власників належить по ј частині спірної квартири. 25.01.2008 року ОСОБА_4 склав заповіт на розпорядження своєї ј частки квартири на користь ОСОБА_3 07.02.2009 року ОСОБА_4 помер. За довідкою КП «Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації»від 30.11.2009 року № 14164, власниками даної квартири є ОСОБА_2, якій належить 1/4 частка власності, ОСОБА_1 -ј частка та ОСОБА_3 -2/4 частки власності. З вересня 2006 року позивач не мешкає у вищезгаданій квартирі. До серпня 2008 року один раз на два місяці позивач бував у квартирі. Після того були змінені вхідні двері з замками, комплект ключів від яких позивачеві не надали, тому він був позбавлений змоги входити до житла. Про бажання змінити двері його не попереджували. За час спільного проживання в шлюбі в квартирі було замінено два вікна, опалення, зроблено ремонт на кухні, частково у ванній та в туалеті, придбана побутова техніка та кухонні меблі. На даний момент позивач бажає проживати у спірній квартирі, а оскільки згоди на користування спільним житлом з відповідачами не досягнуто, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду.
22.08.2011 року позивач уточнив свої позовні вимоги, де просив усунути перешкоди шляхом вселення, вселити його до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки позивач являється співвласником даної квартири, решту позовних вимог залишити без розгляду.
У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив вселити його до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, пояснив, що він є власником 1\4 частини даної квартири, зареєстрований за даною адресою. З причин розірвання шлюбу з відповідачкою він з 2006 року не мешкає у квартирі, однак до серпня 2008 року бував у квартирі, будучи пенсіонером, інвалідом 3-ї групи сплачує частково квартплату. Однак у серпні 2008 році відповідачі змінили вхідні двері та замки, ключі від квартири йому не надали, чим перешкоджають йому користуватися квартирою і проживати там. 26 червня 2007 році позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 і проживає тимчасово в найманій квартирі у м. Дніпродзержинську, однак відносини з новою дружиною у нього не складаються і він бажає проживати у своїй квартирі по місцю реєстрації, куди його не пускають відповідачі, чим порушують його права як власника.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнали, пояснили, що вони не заперечують, що позивач є власником 1\4 частини квартири АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_2 зазначила, що у 2006 році позивач пішов від них до іншої жінки з якою знаходиться у шлюбі і проживає разом у м. Дніпродзержинську. У 2008 році відповідачі змінили двері і замки в квартирі, ключі не давали позивачеві, але не перешкоджають йому там знаходиться. У суді уже розглядався позов позивача про встановлення порядку користування квартирою, у задоволенні якого позивачеві відмовлено. Тому де саме буде проживати позивач для відповідачки є незрозумілим і неможливим. Витрати за комунальні послуги відповідачі несуть самостійно. Відповідач ОСОБА_3 вказав, що він не заперечує що позивачеві, його батьку належить на праві власності 1\4 частини квартири. ОСОБА_3 належить 2\4 частини квартири, його матері ОСОБА_2 1\4 частини квартири. Порядок користування квартирою невстановлений, тому відповідач не розуміє як можливе вселення позивача і де позивач буде проживати у спільній квартирі.
Представник третьої особи Комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне" за довіреністю ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За приписами ч.3 ст.47 Конституції України, кожен має право на житло і ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно ст.155 Житлового кодексу України, - жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого 19.09.2003 року №468-03 квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в розмірі по ј частині кожному (а.с.7). Станом на теперішній час згідно інформаційної довідки від 30.11.2009 року №14164 КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_7, на праві приватної власності має 2/4 частини спірної квартири на підставі свідоцтва про право власності від 19.09.2003 року та свідоцтва про право на спадщину, ВМО №167356 реєстр 5-2190 від 07.10.2009 року, виданого Третьою Дніпропетровської державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 1\4 частини квартири кожному на підставі свідоцтва про право власності від 19.09.2003 року (а.с.5, 7, 11-12).
Між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 серпня 2006 року розірваний шлюб, актовий запис № 259 в Красногвардійському відділі РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ( а.с.6). Згідно довідки до акту МСЕК серія ДН №000684 від 05.04.2011 року ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, загальне захворювання ( а.с.38). 26 червня 2007 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8, актовий запис №39, відділ РАЦС Царичанського районного управління юстиції Дніпропетровської області.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13 лютого 1979 року, що підтверджується довідкою ЖЕК-11 від 13.08.2009 року та відміткою у паспорті позивача (а.с. 14 - 37). Даний факт не заперечувався у судовому засіданні відповідачами. Згідно банківських квитанцій за період з 2009 року по 20011 рік , позивачем ОСОБА_1 сплачувалась епізодично та частково квартплата ( а.с. 39-41)
Сторонами у судовому засіданні визнавалось, що відповідачі в спірній квартирі замінили вхідні двері та замки, новий комплект ключів позивачеві ОСОБА_1 не наданий, тим самим позивач позбавлений можливості права користування квартирою.
Пояснення відповідачів, що судом відмовлено позивачеві в задоволенні його позову до них про встановлення порядку користування квартирою, а тому неможливо вселення позивача так як не визначено де він в якій частині квартири буде проживати, суд не бере до уваги, оскільки за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2010 року, позивачеві ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні його позову до відповідачів про встановлення порядку користування житловим приміщенням з причин не надання позивачем заяви про призначення будівельно-технічної експертизи. Крім того, дана обставина не є підставою для відмови позивачеві в користуванні його власністю.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до вимог ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, з огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими, і такими які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», необхідно стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір з відповідача ОСОБА_2 у сумі 26 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 грн. та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір у сумі 26 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 грн. А також стягнути з відповідачів на користь держави з кожного по 21 грн.
Керуючись статтею 47 Конституції України, ст. ст. 150, 155 ЖК України, ст. 391 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 15, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне житлово - експлуатаційне підприємство «Південне», про вселення - задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні квартирою та вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1, судовий збір у сумі 26 гривень та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1, судовий збір у сумі 26 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір у сумі 21 гривню 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на користь держави, судовий збір у сумі 21 гривню 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М. Кононенко
скопійовано
-
скопійовано
-
