open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року справа №2а/0570/23132/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

секретар судового засідання Казакова Т.М.

за участі

представника позивача: Железньової І.А.

представника відповідача: Шульженка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2012 року у справі № 2а/0570/23513/2011 за позовом Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекція Донецької області до Командитного товариства "ПО Ясинуватський комбінат хлібопродуктів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області про стягнення заборгованості за бюджетним позичками та фінансовою допомогою, -

ВСТАНОВИВ:

Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до Командитного товариства «ПО Ясинуватський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, пені, яка виникла внаслідок несплати підприємством бюджетної позички в загальній сумі 457932 грн. 22 коп. згідно з наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11 квітня 1996 року № 72/113, та стягнення заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, пені, яка виникла внаслідок несплати підприємством бюджетної позички в загальній сумі 356401 грн. 02 коп. згідно з наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 4 березня 1997 року № 70/54/18.

Правовою підставою стягнення заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою позивач вважає норми пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 509), статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154 (надалі - Закон № 2154), пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VІ (зі змінами та доповненнями). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів» від 24 жовтня 2001 № 1387, Управлінням Державного казначейства у м. Ясинувата на адресу позивача направлені подання від 16 листопада 2011 року № 55 та № 56, відповідно до яких Командитне товариство «ПО Ясинуватський комбінат хлібопродуктів» станом на 1 листопада 2011 року має заборгованість перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, у загальній сумі 814333 грн. 24 коп. Позивач також зазначив, що нормами податкового законодавства встановлено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, тому просив суд задовольнити позовні вимоги.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2012 року у справі № 2а/0570/23513/2011 у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Командитне товариство «ПО Ясинуватський комбінат хлібопродуктів» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00957643, знаходиться на податковому обліку в Ясинуватській об'єднаній державній податковій інспекції, є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Ясинуватський комбінат хлібопродуктів».

Відповідно до статті 2 Закону № 509, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Пунктом 11 статті 10 зазначеного Закону передбачено, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Частиною 1 статті 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється. Відповідно до частини 2 статті 50 Бюджетного кодексу України органи державної податкової служби України визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.

Згідно з частиною 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється. Враховуючи зазначене, суд не приймає посилання відповідача на те, що контролюючий орган пропустив встановлений строк давності для визначення суми зобов'язань, у зв'язку із чим платник вважається вільним від грошового зобов'язання на підставі пункту 9 статті 17 Бюджетного кодексу України та пункту 102.1 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що Управлінням державного казначейства у м. Ясинувата Головного управління Державного казначейства у Донецькій області (правонаступником якого є Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області) на виконання вимог Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174 були направлені на адресу податкового органу (позивача у справі) подання від 16 листопада 2011 року № 55 для здійснення до Командитного товариства «ПО Ясинуватський комбінат хлібопродуктів» заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетна позичка, надана згідно Наказу Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11 квітня 1996 року № 72/113 та пеня нарахована на неї) станом на 1 листопада 2011 року у загальній сумі 457932 грн. 22 коп., та № 56 для здійснення до Командитного товариства «ПО Ясинуватський комбінат хлібопродуктів» заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетна позичка, надана згідно Наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії «Хліб України» від 4 березня 1997 року № 70/54/18 та пеня нарахована на неї) станом на 1 листопада 2011 року у загальній сумі 356401 грн. 02 коп.

Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11 квітня 1996 року № 72/113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 червня 1996 року за № 265/1290, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 1996 року № 323 «Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік» було затверджено Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року.

Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії «Хліб України» від 4 березня 1997 року № 70/54/1,8 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 червня 1997 року за № 212/2016 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 року № 124 «Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році» був затверджений Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року.

Вищезазначеними Порядками передбачені умови надання бюджетної позички, зокрема, відділення Державного казначейства України в районах укладають договори із заготівельними підприємствами та сільськогосподарськими товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1996-1997 років згідно з додатками №№ 1, 2 на всю суму належного господарству грошового авансу (з подальшим уточненням фактичного його розміру). Договори про надання бюджетної позички для остаточних розрахунків за продовольче зерно і сортове насіння, закуплене за державним замовленням 1996-1997 років, укладаються між відділенням Державного казначейства в районі і заготівельним підприємством згідно з додатками №№ 2, 3. У цих договорах визначаються мета надання бюджетної позички, її сума, терміни повернення та санкції за порушення умов договору. Контроль за наданням і своєчасним поверненням бюджетної позички покладається на Головне управління Державного казначейства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174 затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений лише порядок обліку заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою. Відповідно до пунктів 6, 9, 10 зазначеного Порядку, облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені. Пунктом 15 Порядку передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою. Тобто, само по собі подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою. Тому дане подання не може бути використане судом як доказ, що підтверджує факт отримання фінансової допомоги та стан розрахунків з бюджетом.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 996) регулюються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Частиною 1 статті 9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 Закону № 996 визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону № 996, оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Отже, належними та допустимими доказами надання та отримання бюджетної позички є первинні бухгалтерські документи. Суд зазначає, що ні позивачем, ні третьою особою суду не надано первинних та банківських документів, які б підтверджували надання бюджетних позичок, їх перерахування відповідачу та отримання відповідачем, в тому числі, договорів, на підставі яких були видані бюджетні позички. Позивач у заявлених позовних вимогах взагалі не посилався на договори, їх реквізити, тощо. Також суд зазначає, що податковим органом не зазначені кінцеві строки повернення позичок, у зв'язку із чим неможливо встановити з якого дня розпочалося нарахування пені. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174, на яку посилається орган казначейської служби у своїх поданнях, затверджений лише порядок обліку заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

Суд не приймає посилання позивача на довідки про надання та повернення бюджетної позички станом на 1 травня 2004 року та акти передачі-прийому заборгованості від 15 липня 1996 року, з огляду на те, що дані документи підписані невстановленими особами, оскільки відсутні прізвища осіб, які їх підписали, а також у зв'язку із відсутністю первинних та банківських документів, на підставі яких вони складалися, та які мають підтверджувати отримання позички відповідачем.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідно до частини 1 статті 79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведений факт наявності у відповідача заборгованості за бюджетними позичками та фінансовою допомогою у заявленому до стягнення розмірі, відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвала виготовлена 12 березня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекція Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2012 року у справі № 2а/0570/23513/2011 за позовом Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекція Донецької області до Командитного товариства "ПО Ясинуватський комбінат хлібопродуктів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління державної казначейської служби України у м. Ясинуватій Донецької області «про стягнення заборгованості за бюджетним позичками та фінансовою допомогою» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов

Джерело: ЄДРСР 24200035
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку