Справа № 2-4744/11
Категорія 23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" травня 2012 р. Ленінський районний суд м.Севастополя в складі:
головуючого судді - Фисюк О.І.,
при секретарях - Ільченко Г.О., Матковій Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Севастополі цивільну справу за позовом приватного нотаріуса ОСОБА_1 до ПАТ «Севастопольгаз» про визнання права на оплату послуг за тарифами встановленими для фізичних осіб та зобов'язання здійснити перерахунок оплати за газопостачання,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона є власником нежитлового приміщення в житловому будинку по АДРЕСА_1, де вона здійснює нотаріальну діяльність, оскільки є приватним нотаріусом, між нею та відповідачем 04.01.2010 року укладено договір на поставку природного газу та транспортні послуги, відповідач надає їй послуги за тарифами, встановленими компетентним органом для юридичних осіб, установ, організацій та інших субєктів господарювання, оскільки вона не відноситься до суб'єктів господарювання, то звернулася до відповідача по питанню укладення договору на постачання природного газу за тарифами, встановленими для споживачів-фізичних осіб та відповідного перерахунку оплати за надані послуги, в чому їй було відмовлено. А тому позивач просить суд визнати за нею право на оплату послуг з постачання природного газу в приміщенні по АДРЕСА_1 за тарифами, встановленими для фізичних осіб, зобовязати відповідача здійснити перерахунок оплати за надані послуги починаючи з 04.01.2010 року по даний час.
Представник позивача надала заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримала.
Представник відповідач у судове засідання не зявився, про дату і час сповіщався належним чином згідно вимог діючого законодавства, причин своєї неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутність не подавав.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу, що стверджується копією свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю від 23.04.1997 р. за № НОМЕР_1 та копією реєстраційного посвідчення № НОМЕР_2 про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, виданого Севастопольським управлінням юстиції 16.05.1997 р.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником нежилого приміщення нежиле приміщення (офіс) в житловому будинку по АДРЕСА_1 площею 86,2 кв.м., що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданим КП «Фонд комунального майна» СГС 23.06.2007 р. та зареєстрованого КП «БТІ та ГРОНІ» СГС 27.06.2007 р. за реєстраційним № 4113.
За вказаною вище адресою знаходиться робоче місце позивача, де вона здійснює приватну нотаріальну діяльність.
В судовому засіданні також встановлено, що 4 січня 2010 р. між позивачем та ВАТ «Севастопольгаз» було укладено договір № 429ПГ-пс-п-2010 на поставку природного газу та транспортні послуги на 2010 рік, копія якого є в матеріалах справи, і з цього часу відповідачем нараховується позивачу оплата за послуги за спожитий газ за тарифами як для юридичних осіб, виходячи з граничного рівня цін на природний газ, встановленого Постановою НКРЕ «Про затвердження граничних цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарської діяльності».
Позивач просить суд визнати за нею право на оплату послуг з поставки природного газу за тарифами, встановленими для фізичних осіб, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що вона не належить до субєктів господарювання, не здійснює підприємницької діяльності, а тому нарахування плати за спожитий природній газ за тарифами, встановленими для юридичних осіб, установ, організацій та інших субєктів господарювання, є незаконним.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
За ст.5 вказаного Закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію і природний газ, тарифів на їх транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню.
Згідно з повноваженнями, наданими НКРЕ постановами КМУ від 25.12.1996 р № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та від 27.12.2001 р. № 1729 «Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом», Комісія затверджує роздрібні ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання та для потреб населення.
Згідно зі ст.3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Субєктами господарювання відповідно до ст.55 цього Кодексу, визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Субєктами господарювання є: господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Що стосується приватного нотаріуса, то відповідно до ст.3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим статті 4 цього Закону, а також викладацької і наукової у вільний від роботи час.
Отже, відповідно до Закону нотаріус не має права займатися підприємницькою діяльністю.
Про те, що приватний нотаріус не є субєктом підприємницької діяльності, свідчить і встановлений Законом «Про нотаріат» спеціальний порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності.
Відповідно до ст.24 Закону, реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за заявою особи, яка має свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.
В пп. 14.1.226 Податкового Кодексу України роз'яснено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 ПКУ.
Отже, приватний нотаріус є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, і згідно з нормами вказаного Кодексу прирівнюється в оподаткуванні до фізичних осіб.
Законом України «Про нотаріат» та іншими нормативно-правовими актами встановлено певні вимоги щодо організації роботи приватного нотаріуса.
Так, згідно зі статтею 25 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус повинен мати своє робоче місце в межах нотаріального округу, а відповідно до статті 52 цього Закону використовувати у своїй роботі реєстри для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальні свідоцтва та посвідчувальні написи на правочинах і нотаріально засвідчуваних документах за встановленими формами.
Відповідно до Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.06.1998 N 36/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.06.1998 за N 376/2816, приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, має складатися з двох і більше кімнат, належати нотаріусу на праві власності або бути орендованим.
Як встановлено судом, позивач як приватний нотаріус має своє робоче місце приміщення по АДРЕСА_1.
Діюче законодавство не містить норм, які б визначали розмір тарифів на комунальні послуги саме для приватних нотаріусів.
Відповідно до п. 14 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572 /зі змінами/, плата за використання газу власниками квартир (будинків) наймачами, орендарями вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з повноваженнями, наданими НКРЕ постановами Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" та від 27 грудня 2001 року N 1729 "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом", Комісія затверджує роздрібні ціни на газ природний, що використовується населенням на комунально-побутові потреби, та граничні рівні цін, що використовується субєктами господарської діяльності.
В листі Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.02.2005 року № 05-39-14/704 надавалися розяснення стосовно того, що за спожитий природний газ, що використовується населенням виключно для задоволення комунально-побутових потреб, оплата здійснюється за цінами, встановленими НКРЕ на газ природний, що використовується населенням на комунально-побутові потреби.
До комунально-побутових потреб населення належать використання природного газу газовими приладами та пристроями на опалення (газові котли, конвектори та опалювально-варильні печі), підігрів води та приготування їжі .
Оплата природного газу, спожитого на будь-які інші потреби споживачів, здійснюється виходячи із граничного рівня ціни встановленого для відповідних категорій споживачів: бюджетні організації та установи; промислові споживачі; підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні субєктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні.
Наявність прибутку від здійснення своєї діяльності (господарської, підприємницької, професійної тощо) споживачем не є визначальним фактором для застосування ціни на природний газ.
Також неодноразово НКРЕ надавалися в листах розяснення , згідно яких оплата за спожитий газ повиненна справлятися з адвокатів і нотаріусів, що не є субєктами підприємницької діяльності, з урахуванням їх місцезнаходження.
Так, НКРЕ вважає, що у випадку, якщо офіс, в якому нотаріус здійснює свою діяльність, знаходиться у житловому фонді (яки призначений для забезпечення побутових потреб громадян), то плата за газ справляється з нього за тарифами, встановленими для категорії споживачів «населення» ( листи № 7522/24/17-09 від 13.11.2009 р., № 01-33-13/526 від 12.02.2004 р., № 05-39-13/3046 від 20.11.2001 р., № 05-39-09/1748 від 16.07.2001 р.).
В Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, вказано, що ці Правила регулюють відносини між субєктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг , і фізичною та юридичною особою ( споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення /п.1/.
А згідно п.2 цих Правил, централізоване опалення послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених правових норм, можна зробити висновок про те, що позивачу як споживачу, надається відповідачем послуга з постчання природного газу саме для задоволення потреб у забезпеченні нормативної температури повітря у її офісному приміщенні, оскільки належне позивачці на праві власності приміщення по АДРЕСА_1 знаходиться в житловому будинку.
А тому суд вважає, що оплату за постачання природного газу позивач повинна вносити саме за тарифами на газ, встановленими Постановою НКРЕ від 13.07.2010 р. № 812, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.07.2010 за № 507/17802. «Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія".
При цьому застосування відповідачем тарифів для нарахування позивачці оплати за спожитий природний газ, встановлених для юридичних осіб, суд вважає необгрунтованим, оскільки, як було достовірно встановлено судом, позивачка не є суб'єктом господарювання, не займається підприємницькою діяльністю, послуги з постачання природного газу отримує для підтримання належного температурного режиму в належному їй приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса.
Позивач просить суд визнати за нею право на оплату за споживання природного газу за тарифами, встановленими для фізичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України серед способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.
А тому суд вважає позов в цій частині обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Позивач також просить суд зобовязати відповідача провести їй перерахунок оплати за надані послуги за тарифами, встановленими для фізичних осіб, за період з 04.01.2010 року по 15.05.2012 року.
Як було встановлено в судовому засіданні, позивач за вказаний період повністю оплачує послуги з теплопостачання за тарифами, встановленими для юридичних осіб, про що свідчить довідка про заборгованість за спожитий природний газ за вказаний період, копії п/д № 22 від 02.03.2010 р., № 41 від 29.04.2010 р., № 54 від 21.05.2010 р., № 90 від 19.08.2010 р., № 119 від 28.10.2010 р, № 123 від 02.12.2010 р., № 138 від 17.12.2010 р, № 8 від 12.01.2011 р., № 16 від 14.01.2011 р., № 31 від 21.02.2011 р., № 33 від 28.02.2011 р, № 42 від 15.03.2011 р., № 54 від 15.04.2011 р., № 67 від 11.05.2011 р., № 85 від 15.06.2011 р.
А тому суд вважає за можливе зобовязати відповідача провести перерахунок позивачу за надані послуги за тарифами, встановленими Постановою НКРЕ від 13.07.2010 р. № 812, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.07.2010 за № 507/17802. «Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія»
Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись ст.16 ЦК України, ст.ст.3,55 ГК України, пп. 14.1.226 Податкового Кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, ст.ст.10,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за приватним нотаріусом ОСОБА_1 право на оплату за споживання природного газу у приміщенні (офіс) в житловому будинку по АДРЕСА_1 площею 86,2 кв.м. за тарифами на газ для потреб населення, встановленими Постановою НКРЕ від 13.07.2010 р. № 812, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.07.2010 за № 507/17802. «Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія"
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Севастопольгаз» здійснити перерахунок ОСОБА_1 за оплачені послуги з постачання газу у приміщенні (офіс) в житловому будинку по АДРЕСА_1 площею 86,2 кв.м. за тарифами на газ, встановленими Постановою НКРЕ від 13.07.2010 р. № 812, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.07.2010 за № 507/17802. «Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія", за період з 4 січня 2010 року по 15 травня 2012 року.
Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Севастопольгаз» на користь держави судовий збір в розмірі 107 грн.30 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя(підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя О.І.Фисюк
