П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кривенка В.В.,

суддів:

Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що 1 лютого 2011 року він звернувся до управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-ІV).

Управління ПФУ, здійснюючи перерахунок розміру пенсії, безпідставно, на думку позивача, при розрахунку заробітної плати застосувало показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік. Тому ОСОБА_10 просив визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати останнього перерахувати розмір його пенсії із застосуванням зазначеного показника середньої заробітної плати за 2010 рік, а також виплатити недоотримані суми пенсії.

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області постановою від 29 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року, в задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 січня 2012 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії працюючого пенсіонера повинен здійснюватись не за правилами пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-ІV із урахуванням при цьому тієї величини заробітної плати (доходу), яка використовувалася для обчислення розміру пенсії при її призначенні (останньому перерахунку). А тому немає підстав вважати протиправною відмову відповідача у застосуванні при розрахунку заробітної плати для перерахунку розміру пенсії позивача іншого показника середньої заробітної плати, ніж той, який використовувався при її призначенні.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_10, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах статей 40, 42 Закону № 1058-ІV, просить скасувати постановлену ним у цій справі ухвалу від 19 січня 2012 року.

На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2011 року (К/9991/4717/11) та від 23 березня 2011 року (К-34212/10), у яких касаційний суд вказав на те, що при визначенні заробітної плати для перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV застосовується передбачений статтею 40 цього Закону показник середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції статей 40, 42 Закону № 1058-IV, Верховний Суд України виходить із такого.

Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV).

За змістом частини першої статті 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що розрахунок заробітної плати здійснюється з урахуванням усієї заробітної плати, в тому числі і тієї, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз¹ + Кз² + Кз³ + ... + Кзⁿ );

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

У частині четвертій статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_10 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

В.В. Кривенко

Судді: М.Б. Гусак

О.А. Коротких

О.В. Кривенда

В.Л. Маринченко

П.В. Панталієнко

О.Б. Прокопенко

О.О. Терлецький

Ю.Г. Тітов

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року м. Київ

ОКРЕМА ДУМКА

судді Верховного Суду України Маринченка Віктора Лаврентійовича стосовно постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 24 квітня 2012 року (№ 21-111а12) у справі за позовом ОСОБА_10 до управління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) в м. Ясинувата Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Вищий адміністративний суд України допустив цю справу до провадження Верховного Суду України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 40, 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-IV). Неоднакове застосування цих норм викликане недосконалістю правового регулювання механізму визначення показника заробітної плати працюючого пенсіонера для перерахунку раніше призначеної пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії при її призначенні розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV, а саме: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз¹ + Кз² + + Кз³ + ... + Кзⁿ ; К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Формулу розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії при її перерахунку законодавець не встановив, але до 2008 року ПФУ, визначаючи заробітну плату для перерахунку пенсії працюючих пенсіонерів, застосовував вищенаведену формулу, однак показник Зс при цьому обирав за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, а не за календарний рік, що передує року звернення за її призначенням.

З 2008 року ПФУ змінив запроваджену ним практику і при визначенні заробітної плати для перерахунку пенсії став застосовувати показник Зс за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Такі дії ПФУ призвели до виникнення судових спорів, при вирішенні яких касаційний суд у подібних правовідносинах з метою визначення заробітної плати для перерахунку пенсії працюючих пенсіонерів застосував різні показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

В одних випадках він застосував показник за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. У цій справі касаційний суд дійшов висновку, що для перерахунку пенсії повинен застосовуватися той показник середньої заробітної плати, який використовувався при її призначенні, тобто за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

У постанові від 24 квітня 2012 року в цій справі колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вказала на те, що з метою визначення заробітної плати для перерахунку пенсії працюючих пенсіонерів у всіх випадках повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Не маючи права ставити під сумнів законність зазначеного рішення Верховного Суду України, вважаю його помилковим, а окремі висновки, викладені у постанові, - неправильними з таких підстав.

Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, в контексті положень частини першої статті 40 цього Закону, вбачається, що вони передбачають право пенсіонера самостійно обирати період заробітної плати (доходу) для її обчислення при здійсненні перерахунку пенсії, а відтак встановлюють право особи обрати спосіб здійснення перерахунку пенсії.

Тобто, якщо пенсіонер бажає здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія при її призначенні, фактично перерахунок здійснюється лише з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії. Показник Зс та індивідуальні показники, встановлені раніше внаслідок обчислення заробітної плати при призначенні (проведенні попереднього перерахунку) пенсії, залишаються незмінними. Збільшення розміру пенсії після проведення перерахунку відбувається лише за рахунок збільшення стажу.

Водночас абзац третій частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV містить відсилочну (бланкетну) норму, яка вказує який період заробітної плати (доходу) необхідно враховувати у випадку, коли пенсіонер виявив бажання здійснити перерахунок пенсії в інший спосіб, а саме з урахуванням заробітної плати (доходу), набутої після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що обчислення заробітної плати працюючого пенсіонера для перерахунку пенсії повинно проводитися за формулою, наведеною у частині другій статті 40 Закону № 1058-IV, що, на мій погляд, є правильним.

Однак буквальне тлумачення нею частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, за якого показник Зс повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, вважаю некоректним, оскільки, слідуючи тому ж таки буквальному тлумаченню цієї норми (абзаци шостий та двадцять перший частини другої статті 40 Закону № 1058-IV), встановлений нею порядок обчислення заробітної плати застосовується тільки при призначенні пенсії, а не при її перерахунку.

На мій погляд, системне тлумачення наведених вище норм дає підстави для висновку про те, що формула визначення заробітної плати для обчислення пенсії є загальною, тобто використовується як під час призначення, так і при перерахунку пенсії. Однак показники, які застосовуються у цій формулі, є взаємопов'язаними, а отже, не можуть бути сталими.

Так, визначаючи показник Зс як середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, законодавець враховував, що складовою цього показника є і заробітна плата цього працівника, а визначення інших показників пов'язане з середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці, за які розраховуються коефіцієнти заробітної плати (доходу) конкретного працівника.

Застосування при проведенні перерахунку пенсії показника Зс як середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, є логічно непослідовним, оскільки в такому випадку враховується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці, за які розраховуються коефіцієнти заробітної плати (доходу), в тому числі і за відпрацьовані після призначення пенсії місяці, але не враховується заробітна плата пенсіонера як внесок для визначення Зс за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. В той же час заробітна плата працюючого пенсіонера враховується як внесок для визначення Зс за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, особам, що звертаються за призначенням пенсії.

Таке застосування Закону призводить до необґрунтованого зменшення розміру пенсії особам, які продовжують працювати та із заробітної плати яких продовжується відрахування страхових внесків. На порушення вимог статей 24, 41, 64 Конституції України за подібних обставин особи, які працювали в рівних умовах, на одних роботах (посадах), з однаковою заробітною платою та трудовим стажем (а відмінність у обставинах щодо них буде полягати лише в тому, що одна з цих осіб вийшла на пенсію пізніше), будуть мати різний розмір пенсії станом на один і той же час.

При цьому розмір пенсії працівника, призначення якої відбулося пізніше, буде вищим ще й на підставі положень статті 29 Закону № 1058-IV, а працюючому пенсіонеру, якому пенсію призначили раніше, її розмір протиправно зменшується. Фактично таке визначення розміру пенсії при її перерахунку є покаранням, незаконною юридичною відповідальністю, коли за відсутності проступку чи іншого правопорушення особа позбавляється права на частину своєї власності у вигляді певних сум пенсії.

Вважаю правову позицію, висловлену у постанові, помилковою, оскільки, на моє переконання, визначення заробітної плати для перерахунку пенсії працюючих пенсіонерів повинно проводитись із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Суддя

Верховного Суду України В.Л. Маринченко