open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 2а-134/2011
Історія справи
Судовий наказ /05.06.2012/ Львівський апеляційний адміністративний суд Судовий наказ /03.05.2012/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала /04.04.2012/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Ухвала /05.12.2011/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Судовий наказ /03.03.2011/ Чуднівський районний суд Житомирської області Судовий наказ /02.03.2011/ Кам'янобрідський районний суд м. Луганська Судовий наказ /25.02.2011/ Перемишлянський районний суд Львівської області Судовий наказ /15.02.2011/ Кіровський районний суд м. Дніпропетровська Судовий наказ /04.02.2011/ Лисичанський міський суд Луганської області Судовий наказ /20.01.2011/ Сніжнянський міський суд Донецької області Судовий наказ /17.01.2011/ Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області Судовий наказ /13.01.2011/ Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим Судовий наказ /13.01.2011/ Первомайський міський суд Луганської області
emblem
Справа № 2а-134/2011
Історія справи
Судовий наказ /05.06.2012/ Львівський апеляційний адміністративний суд Судовий наказ /03.05.2012/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала /04.04.2012/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Ухвала /05.12.2011/ Житомирський апеляційний адміністративний суд Судовий наказ /03.03.2011/ Чуднівський районний суд Житомирської області Судовий наказ /02.03.2011/ Кам'янобрідський районний суд м. Луганська Судовий наказ /25.02.2011/ Перемишлянський районний суд Львівської області Судовий наказ /15.02.2011/ Кіровський районний суд м. Дніпропетровська Судовий наказ /04.02.2011/ Лисичанський міський суд Луганської області Судовий наказ /20.01.2011/ Сніжнянський міський суд Донецької області Судовий наказ /17.01.2011/ Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області Судовий наказ /13.01.2011/ Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим Судовий наказ /13.01.2011/ Первомайський міський суд Луганської області

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 р.

Справа № 29784/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Багрія В.М., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 11.01.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА :

13 грудня 2010 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії до управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області (далі - УПФ України в Борщівському районі) у перерахунку їй пенсії, як дитині війни, та зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату їй передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, обчисленої згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01 липня 2007 року по 31.12.2010 року та в подальшому виплачувати оскаржуване підвищення до пенсії.

Постановою цього ж суду від 11 січня 2011 року, прийнятою у скороченому провадженні, вищевказаний позов задоволено частково, визнано протиправною відмову УПФ України в Борщівському районі щодо невиплати позивачу передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії і зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 такого підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, обчисленої згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 13 червня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум. Разом з тим, вирішено, що постанова підлягає негайному виконанню.

У поданій апеляційній скарзі УПФ України в Борщівському районі просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні вимог позивача в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність його висновків обставинам справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що законодавство України не містить жодного нормативного акту, прийнятого на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення розміру пенсій дітей війни на 30 % мінімальної пенсії за віком та не врегульовує питання про те, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Просить врахувати, що встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були взяті до уваги положення бюджетного законодавства України, видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України, а також неправомірно застосовано ст. 256 КАС України про негайне звернення до виконання рішення суду першої інстанції. З урахуванням вимог ч. 8 ст. 1832 та п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив із того, що вона належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому має право на встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відмова УПФ України в Борщівському районі у проведенні нарахування і виплати йому підвищення до пенсії у цьому розмірі починаючи з 13 червня 2010 року є протиправною.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права і є правильними.

Безспірно встановлено, що позивачка є дитиною війни та згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мав право на отримання підвищення виплачуваної їй відповідачем пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який б визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку апеляційного суду, не слід брати до уваги при вирішенні спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин апеляційний суд приходить до переконання про підставність вимог позивача у частині визнання протиправною відмови відповідача у підвищенні розміру його пенсії, як дитини війни, на 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 13 червня 2010 року та правомірність задоволення цих вимог судом першої інстанції.

Крім того, оскільки органи Пенсійного фонду України зобов'язані проводити нарахування такого підвищення до втрати позивачем права на нього, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість визначення у рішенні кінцевої дати проведення його перерахунку.

Враховуючи те, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі УПФ України в Борщівському районі, відповідний обов'язок правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі апеляційний суд не вбачає.

Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення до пенсії як на причину невиконання покладених на державу зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Доводи апелянта на законність прийнятої постанови по суті не впливають та вищевказаних висновків суду не спростовують.

Разом із тим, відповідно до ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, однак при цьому помилково допустив негайне виконання ухваленої постанови в цілому, хоча системний аналіз положень ч. 1 та 2 ст. 256 КАС України вказує на можливість негайного виконання судових рішень у справах цієї категорії виключно у межах суми стягнення за один місяць. Тому у цій частині оскаржувану постанову необхідно змінити.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області задовольнити частково.

Постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 11.01.2011 року у справі № 2а-134/11 в частині її допущення до негайного виконання змінити.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України допустити зазначену постанову суду від 11 січня 2011 року до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

У іншій частині постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 11.01.2011 року залишити без змін.

Відповідно до вимог ч.10 ст. 1832 КАС України постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В.Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.М. Багрій

Джерело: ЄДРСР 23879386
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу