open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

0508/742/2012

РІШЕННЯ

іменем України

25 квітня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Орєхова О.І.

при секретарі Фуковській Г.Л., Шендері Л.І., Лисенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Донбас на ладоні»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовоною заявою до приватного підприємства «Донбас на ладоні» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.

15.06.2010 р. вона уклала договір з ПП "Донбас на долоні", куди була прийнята на посаду менеджера активних телефонних продаж. При надходженні на роботу вона, на вимогу начальника відділу кадрів, здала свою трудову книжку у відділ кадрів ПП "Донбас на долоні". В ході співбесіди від неї вимагали повідомити відомості про реєстрацію, про національну приналежність, про сімейний стан і про нерухоме майно, що знаходиться в її володінні.

03.11.2010 р. у 08 год. 50 хв., вона прийшла на роботу. Її робочий день починався о 9 годині. О 8 год. 30 хв. керівник відділу активних продаж ОСОБА_2, відключила її персональний комп'ютер, який входив до системи комп'ютерів ПП, керовану адміністрацією ПП, повідомила її, що вона звільнена рішенням експертної комісії, яка засідала без її участі. За словами ОСОБА_2, експертна комісія прийняла рішення про те, що вона повинна припинити свою роботу в ПП "Донбас на долоні". Рішення експертної комісії і наказ про звільнення їй пред'явлені не були, незважаючи на її прохання.

ОСОБА_2 зажадала від неї заяву про звільнення за власним бажанням. В трудовому договорі сказано, що у разі її звільнення раніше, ніж через півроку з початку роботи, вона зобов'язана виплатити підприємству суму 800 грн. за навчання, яке проводилося тренерами підприємства протягом восьми днів. Вона не мала наміру припиняти трудові відносини з ПП "Донбас на долоні" і відмовилася писати таку заяву. ОСОБА_2 в агресивному тоні запропонувала їй залишити приміщення відділу. Вона попросила видати їй її трудову книжку і провести з нею повний розрахунок. Їй було відмовлено. Керівництво ПП в цей час було відсутнє. ОСОБА_2 проявляла відносно неї крайню агресію. Вона усвідомлювала, що в приміщенні торгового комплексу "Планета" чергує охорона, тому, щоб уникнути насильства і провокацій, була змушена покинути приміщення і будівлю торгового комплексу.

Під час відсторонення від роботи, їй не виплатили частину заробітної плати з 15.06.2010 р. по 31.08.2010 р., заробітну плату за вересень 2009р., за жовтень 2009р., одноразова винагорода у зв'язку з ювілейною датою (відповідно до "Положення про соціальні та трудові гарантії та пільги персоналу ПП "Донбас на долоні"") і вихідну допомогу, а також компенсацію за невикористану відпустку та компенсацію за затримку виплати зарплати і виплату зарплати не двічі на місяць, а один раз.

Комісії з трудових спорів, на підприємстві немає. Довідку про її заробіток, їй при відстороненні від роботи не видали. Її прихід і звільнення в ПП "Донбас на долоні" відзначався системою сканування великого пальця руки системою "Биотайм". Протягом всього робочого дня всі її дії фіксувалися, із зазначенням часу на комп'ютері, який був засобом виконання нею її посадових обов'язків, які полягали в продажі по телефону продукту ПП "Донбас на долоні" - розміщення в Інтернеті інформації про підприємства України. Робочий день починався у 09:00, закінчувався в 18:00. Перерва протягом однієї години.

В період її роботи в ПП "Донбас на долоні" всі її телефонні переговори з клієнтами прослуховувалися керівництвом ПП і записувалися на аудіо носій.

При зверненні в міліцію 04.11.2010р. вона повідомила в міліцію, що побоюється сама йти в ПП "Донбас на долоні" і залишила свою поштову адресу, на який просила вислати трудову книжку цінним листом з описом цінних вкладень. Вона отримала постанову від 05.11.2010р. за результатами перевірки, в якому сказано, що вона зможе отримати свою трудову книжку після того, як до неї внесуть запис про звільнення за рішенням експертної комісії. Вона направила на обидві адреси, зазначені у її трудовому договорі з ПП "Донбас на долоні", двома замовними листами з заявами на ім'я директора ПП про те, щоб трудова книжка була вислана їй на її поштову адресу. Отримання її листів уповноваженим ПП ОСОБА_3 підтверджується довідками Дирекції Поштамту. У листопаді 2010р. вона також звернулася до Ворошиловського суду.

Внаслідок того, що протягом тривалого часу вона не отримувала трудову книжку, вона була змушена неодноразово звертатися в міліцію і прокуратуру. Проводилися перевірки, за результатами яких нею отримані постанови в лютому 2011 р. і в березні 2011р. про те, що вона зможе отримати свою трудову книжку після того, як у неї внесуть запис про звільнення.

19 квітня 2011р. поштою нею отримана трудова книжка із записом про звільнення за прогули без поважних причин від 08.04.2011р. З 03.11.2011р. до теперішнього часу вона, внаслідок дій ПП "Донбас на долоні", не має можливості працевлаштуватися. Вона вважає, що компенсація матеріальної шкоди, заподіяної їй діями ПП "Донбас на долоні", повинна бути здійснена шляхом стягнення з відповідача на її користь неодержаної нею заробітної плати з розрахунку 3000 грн. на місяць, яка відповідає її освіті, кваліфікації та досвіду роботи, за період часу з 03.11.2011р. на момент анулювання необґрунтованого запису в трудовій книжці, протягом якого вона з вини ПП "Донбас на долоні" була позбавлена можливості працевлаштуватися: спочатку - внаслідок незаконного утримання її трудової книжки, а потім - внаслідок необґрунтованого внесення в її трудову книжку запису про прогули. Вона також претендує на стягнення з відповідача компенсації за несвоєчасне та неповне виплату їй заробітної плати в період з 15.06.2010 р. до 03.11.2010 р.

Їй дотепер продовжує завдаватися матеріальна шкода, оскільки з записом про прогули в її трудовій книжці вона позбавлена можливості офіційно працевлаштуватися на гідну роботу. Вона проживає одна і не має інших джерел доходів, крім зарплати. В даний час вона перебуває у важкому матеріальному становищі. Після роботи в ПП "Донбас на долоні" у неї сильно погіршився зір, з'явилися головні болі, погіршився загальний стан здоров'я, що обмежує її можливість працевлаштуватися і поліпшити своє матеріальне становище в майбутньому.

Вона зазнала матеріальні витрати у зв'язку з необхідністю приїжджати в суд, робити ксерокопії документів, оплачувати поштові відправлення, оскільки була змушена протягом тривалого часу скаржитися на неправомірні дії ПП "Донбас на долоні" стосовно неї.

Крім того, діями адміністрації ПП "Донбас на долоні" їй заподіяно і моральну шкоду.

Підстави для відшкодування їй моральної шкоди наступні.

Моральну шкоду, заподіяну їй діями ПП "Донбас на долоні", виражається, крім іншого, в публічному приниженні її як співробітника компанії, в нав'язуванні їй необґрунтованого звинувачення в непрофесіоналізмі, що завдало їй незаслужену моральну травму, наслідки якої перешкоджають їй продовжувати роботу в якості менеджера продажів на інших підприємствах.

Внаслідок дій відповідача вона протягом тривалого часу відчуває душевні страждання через зміни її соціального стану і зміни самооцінки внаслідок необґрунтованого публічного обвинувачення у відсутності професіоналізму, насильницького позбавлення її можливості роботи, яка її влаштовувала, яку вона сумлінно виконувала і без зауважень з 15.06.2010р., до 03.11.2010р., яка відповідає її освіті і досвіду роботи. При прийомі їй були в повному обсязі здані необхідні тести. В період роботи в адміністрації ПП до неї не було претензій ні за якістю виконання роботи, ні по дисципліні. Насильницьким, у присутності інших працівників, відстороненням від роботи їй завдані моральні страждання, заподіяно шкоду її ділової репутації, принижені її честь і гідність. Вона випробувала приниження і від того, що експертна комісія винесла рішення за її відсутність і нічим його не обґрунтувала. Комісії з трудових спорах, куди вона могла б звернутися, на підприємстві немає.

З причини затримки її заробітної плати за період з 15.06.2010р. до 03.11.2010р. протягом тривалого часу її матеріальне становище стало вкрай важким, що завдає їй душевні страждання. Заробітна плата за цей період виплачена їй тільки після її звернення до інспекції праці, в грудні 2010 року і не в повному обсязі. Компенсація за несвоєчасну виплату зарплати за цей період їй не виплачена.

Внаслідок незаконного утримання її трудової книжки протягом тривалого часу і внесення необґрунтованого запису про прогули, вона не має можливості влаштуватися на роботу, яка відповідає її освіти і досвіду роботи. Протягом тривалого часу вона принижена тим, що голодує, що позбавлена можливості придбати собі одяг і взуття по сезону, вирішити питання житла, що принижує її, як людину. Не маючи трудової книжки, вона не могла стати на облік у центрі зайнятості, знайти іншу роботу або отримувати допомогу. Тепер вона відчуває приниження й моральні страждання кожен раз, коли звертаюся з питанням працевлаштування в центр зайнятості або до адміністрації підприємств, тому що в її трудовій книжці є запис про прогули. З внесенням цього запису значно змінився в гірший бік її соціальний статус, їй заподіюються нові страждання і внаслідок чого значно скоротилися її шанси знайти роботу, що суттєво у її віці і стан здоров'я. Цєй запис також об'єктивно є підставою для штрафних санкцій центру зайнятості, в результаті чого вона протягом трьох місяців після дати звільнення, зазначеної в трудовій книжці, не має права на отримання допомоги для безробітних. Крім того, вона постійно внаслідок цього запису і посиленням убогості, змушена відчувати приниження і дискримінацію за соціальною і майновою ознакою.

Через убогість і неможливості влаштуватися на роботу вона в холодну пору року була змушена ночувати в чужому неопалюваному приміщенні; внаслідок переохолодження у неї розвинувся гострий цистит, який перейшов в хронічний. Вона відчувала не тільки біль, але і душевні страждання як від того, що не мала можливості пройти курс лікування, так і від принизливих проявів цієї хвороби, які сильно обмежують для неї область можливого працевлаштування.

Особи, які вчинили самоправство, залучили в конфлікт інших людей. У неї є мати 1933 року народження. У неї порок серця, їй не можна хвилюватися. Утримання

її трудової книжки і потім внесення ганебного для неї запису, завдали їй важкі моральні страждання за свою дитину, за її важке матеріальне становище і погіршення стану здоров'я і за той стан безробітної і приниженої, в якому вона опинилася внаслідок дій ПП "Донбас на долоні". Крім того, після своїх спроб працевлаштуватися в м. Донецьку, де проходить її трудова діяльність з 1983р., вона зрозуміла, що адміністрацією ПП вжито заходів, щоб вона не була прийнята на роботу. В змові з ПП перебувають і окремі співробітники державних органів. Зокрема, в Калінінській райраді, у відділі праці, куди вона звернулася зі скаргою, їй без її згоди влаштували очну ставку з директором ПП "Донбас на долоні", і інспектор в його присутності намагалася маніпулювати нею, використовуючи її релігійні почуття, загрожувала їй, що якщо вона не перестане звертатися в суд, у неї будуть великі проблеми. На дії інспектора вона скаржилася голові ради. Всі ці дії створили для неї нестерпну обстановку цькування. Вона, в свій вік і стані здоров'я, відчуває страх перед розправою і приниження від свідомості про свою безпорадність перед беззаконням, грубістю, погрозами і помилковими звинуваченнями. У неї болить серце, вона страждаю від безсоння, плаче по ночах від образи і приниження, відчуває збитковість і неповноцінність. Після того, як вона дізналася, що в свою трудову книжку, яка містить записи про її сумлінну працю з 1978 року і в яку внесено відомості про багатьох подяк за сумлінну працю, ПП "Донбас на долоні" внесено запис про прогули, вона відчуває глибокий незаслужений сором. Вона переживає цей дискомфортний стан з 03.2010р. до теперішнього часу. Внаслідок негативних психічних переживань посилилися хворобливі відчуття від хронічних психосоматичних захворювань, якими вона страждає: остеохондроз, гіпертонія ІІ ступеня, вегетосудинна дистонія по кардиальному типу, загострення яких об'єктивно є наслідком стресу. Загострення хвороб спричинило нові душевні страждання, заподіювані відчуттями болю і слабкості.

Вона відчуває душевні страждання через те, що внаслідок дій адміністрації ПП, порушені її життєві зв'язку з її колегами, з якими вона спілкувалася, так як особами, зацікавленими в тому, щоб дискредитувати її, посилено поширення неправдивих чуток, що порочать її, і недостовірні відомості про те, що вона не відповідала посади і про те, що вона безвідповідально залишила своє робоче місце.

Адміністрація ПП відмовилася врегулювати конфліктну ситуацію шляхом переговорів. Вона направляла рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням свою скаргу на ім'я директора ПП ОСОБА_4 на дії ОСОБА_2 Лист було направлено нею на юридичну адресу, вказану в трудовому договорі. ОСОБА_4 від отримання її листа ухилився.

З листопада 2010р. вона змушена звертатися до державних органів за захистом.

Адміністрація ПП і посадові особи, до яких вона звертається, намагаються чинити на неї психічний тиск. Користуючись її правової непоінформованістю, хворобою і важким матеріальним становищем, нею намагаються маніпулювати в інтересах ПП "Донбас на долоні" шляхом примусу до підписання заднім числом документів, які не були оформлені ПП в належний час, при її прийомі на роботу, за що тепер на ПП інспекцією праці накладені штрафи.

Все перераховане вище підтверджується документами, наданими нею суду, і є наслідком незаконних дій ПП "Донбас на долоні" відносно неї і підставою для відшкодування їй моральної шкоди.

З питання повернення їй, після відсторонення її від роботи 03.11.2010р., її трудової книжки, яка є її документом і підставою для нарахування пенсії, вона 04.11.2010р. зверталася у Ворошиловський РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області. Їй було рекомендовано звернутися в суд.

З питання незаконного утримання її трудової книжки після усунення її від роботи і про примус написати заяву про звільнення за власним бажанням вона з листопада 2010р. зверталася також в прокуратуру Ворошиловського району та в прокуратуру Донецької області.

Просила суд стягнути з ПП "Донбас на долоні" в її користь матеріальну шкоду в розмірі 25 000 гривень, стягнути з ПП "Донбас на долоні" на її користь компенсацію моральної шкоди в сумі 60 000 гривень ( а. с. 109-114 том 1 уточнена позовна заява ).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_5, яка діє на підставі договору про надання послуг в сфері права від 16 травня 2011 року ( а. с. 85 ) в судове засідання не з»явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність на підставі наявних в справі доказів. Проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії у про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом втсановлені наступні обставини.

Позивачка ОСОБА_1 працювала на ПП "Донбас на долоні", де займала посаду менеджера активних телефонних продаж.

08.04.2011 року позивачка ОСОБА_1 була звільнена за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України, наказ № 3-07 ( а. с. 127 том 1 ).

Встановлено, що підставою звільнення за прогул без поважних причин позивача ОСОБА_1 були акти прогулів від 04.11.2010 року, 06.12.2010 року, 10.01.2011 року, 18.03.2011 року, 08.04.2011 року та рішення робочої комісії підприємства від 08.04.2011 року ( а. с. 129, 132, 134, 136, 137, 138, 140 том справи 1 ) на підставі складених службових записок ( а. с. 128, 130, 131, 133, 135, 139 том 1 ).

Встановлено, що згідно до службової записки керівника відділу, в якому працювала позивачка, 04.11.2010 року позивачка повідомила, що хворіє та всі подальші спроби відповідача з»ясувати причини відсутності на робочому місці позивача не дали свого результату, про що свідчить листи, які надсилалися позивачу, але відповіді відповідачем не було отримано, направлення листів підтверджується як наявними листами в матеріалах справи та відповідними квитанціями про відправлення.

Згідно п. 2.1. Статуту ПП «Донбас на ладоні», управління підприємством здійснюється засновником, а директором - керівництво. На цей час і єдиним засновником, і директором підприємства є ОСОБА_4.

Згідно п. 2.3. Статуту найом працівників здійснюється директором на контрактній основі або по трудовому договору. Директор самостійно визначає структуру управління, встановлює штати.

Згідно п. 5.1. директор самостійно встановлює оклади працівникам.

Таким чином, установчими документами підприємства встановлено, що лише директор має право приймати рішення про прийняття на роботу, про звільнення, про розмір посадових окладів.

Позивачка ОСОБА_1 посилалася на те, що її було відсторонено від роботи ОСОБА_2

Отже, відсторонити позивач ОСОБА_1 від роботи міг лише директор, і якщо позивачку незаконно відстороняли від роботи інші працівники, позивачка мала змогу звернутися саме до ОСОБА_4, який є директором, що не було зроблено ОСОБА_1

Встановлено, що після чисельних скарг позивача на ПП «Донбас на ладоні»пройшли найрізноманітніші перевірки, від управління праці до прокуратури, де жодним перевіряючим органом не були виявлені грубі порушення законодавства про працю.

22.02.2011 року позивачу був направлений лист за підписом директора ПП «Донбас на ладоні», в якому позивачці повідомлялось, що на той час вона не звільнена, у зв»язку з чим не має підстав надсилати трудову книжку.

Згідно п. 4.2 Наказу № 58 від 29.07.1993 року «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Тому, трудова книжка не могла бути передана позивачці раніше, ніж її було звільнено, отже, посилання позивача на порушення законодавства про працю з боку відповідача не знайшли свого підтвердження.

Позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач не розрахувався з нею, однак такі посилання позивачки є недоречними, оскільки встановлено, що належні суми позивачці були нараховані та сплачені, що підтверджується довідкою про заробітну плату та довідкою з ПАТ «Універсал Банк»про зарахування на картку позивача належних їй сум, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що неправомірними діями відповідача ПП «Донбас на ладоні» їй заподіяна матеріальна шкода, яку вона оцінює у 25 000 гривень та яку просить стягнути з відповідача ПП «Донбас на ладоні»на її користь.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Суди розглядають справи в межах заявлених вимог і не можуть виходити за рамки позовних вимог.

Отже, з уточненої позовної заяви позивачки ОСОБА_1 вбачається, що остання просила суд стягнути з відповідача ПП «Донбас на ладоні»на її користь матеріальну шкоду у сумі 25 000 гривень та моральну шкоду у сумі 60 000 гривень.

Спеціальним нормативним актом, яким регулюються відносини між роботодавцем та працівником, є КЗпП України.

Цим кодексом встановлено лише один випадок відшкодування роботодавцем шкоди - це відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ст. 173 КЗпП).

Тобто лише у випадку ушкодження здоров'я саме при виконанні трудових обов'язків, працівнику може бути відшкодована шкода.

Проте, з 1 квітня 2001 р. введено у дію Закон "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". З цього дня обов'язок виплати працівникам грошових сум в зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві та професійним захворюванням перейшов до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновім правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

У своїй позовній заяві позивачка не зазначає, якими нормами вона керується при заявлені вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди. Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим). І лише у випадках, прямо передбачених законом, за правилами Глави 82 ЦК відшкодовується також шкода, завдана порушенням договірного зобов'язання (відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) (§ 3 Глави 82); відповідальність перевізника за договором перевезення за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажира (ст. 928 ЦК) тощо).

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку

поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на

такі дії; наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна

потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я

тощо); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою

умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним

наслідком поведінки завдавача шкоди, вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Оскільки протиправність поведінки завдавача шкоди є однією із підстав відповідальності, шкода, завдана правомірними діями за загальним правилом не відшкодовується.

Отже, у ОСОБА_1 не виникає права на відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того, розмір шкоди, зазначений у уточненій позовній заяві у сумі 25 000 гривень, які позиачка просить стягнути з відповідача ПП «Донбас на ладоні»на її користь, ніяким чином не обґрунтований.

Позивачем не доведено з чого вона виходила та розраховувула, що на її думку шкода відповідача перед нею склала саме 25 000 гривень.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є директором ПП «Донбас на ладоні»і з свого боку робив все можливе, щоб з»ясувати причину відсутності позивачки на робочому місці і врегулювати відносини з позивачкою поза судового розгляду. Згідно до поідомлення про врученя коресподенції 28.02.2011 року позивачка отримала лист № 20 від 16.02.2011 року, в якому просили позивачку з»явитися на робоче місце і поясити причину її відсутності. Даним листом також було повідомлено, що у разі її неявки, він буде змушений звільнити її за прогул.

Також свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 повнстю підтвердили обставини справи і відсутність в діях відповідача порушення прав позивачки.

Сама ж позивачка ОСОБА_1 не змогла пояснити в судовому засіданні, чому навіть отримавши лист директора ПП «Донбас на ладоні», вона не з»явилася до нього з метою з»ясування причини відсутності її на робочому місці такий тривалий період і тим сами врегулювати свої трудові відносини з підприємством.

Отже, в судовом узасіданні не знайшло свого підтвердження заподіяння позивачу ОСОБА_1 з боку відповідача матеріальної шкоди.

Тому, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ПП «Донбас на ладоні»матеріальної шкоди у сумі 25 000 гривень є необгрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі не правомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодову ється особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника стали наслідками порушення законних прав працівника.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що права позивачки були порушені, таким чином, права на відшкодування моральної шкоди у позивачки не виникає.

Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. В частині 3 цієї ж статті вказано, що суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 179 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що у зв»язку з неправомірних дій відповідача позивачці ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, а тому позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ПП «Донбас на ладоні»моральної шкоди у сумі 60 000 гривень є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача на користь держави не підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 15, 57, 58, 60, 88, 179, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємства «Донбас на ладоні»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть оскаржити рішення суду до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його отримання.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя

Джерело: ЄДРСР 23864963
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку