УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 р.

№ 2а-1870/6677/11

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. по справі № 2а-1870/6677/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш"

до Державної податкової інспекції в м.Суми , Головного управління державного казначейства України по Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованності з відшкодування податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

15.09.2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (ПАТ "СЗ НЕМ Насосенергомаш") - звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області , в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (ДПІ в м. Суми) № 0001812306/52246 від 30.06.2011р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 86 186,69 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн., а також № 0001832306/52247 від 30.06.2011 р. про зменшення від’ємного значення податку на додану вартість в розмірі 86 189,69 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн., а також стягнути на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 86 186,69 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість задоволено в повному обсязі

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекція в місті Суми від 30 червня 2011 року № 0001812306/52247, яким зменшено Публічному акціонерному товариству "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року на 86186 грн. 69 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі одна гривня.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 30 червня 2011 року № 0001832306/52246, яким зменшено Публічному акціонерному товариству "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2011 року на 86186 грн. 69 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі одна гривня.

Стягнуто з Державного бюджету України (40000, м. Суми, вул. Воскресенька, 7, рахунок № 3111030700002 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 23636315, код бюджетної класифікації 14010200) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (м. Суми, вул. Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 05785448, рахунок № 26003040238902 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 86186 (вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят шість) грн. 69 коп.

Відшкодовано за рахунок Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (м. Суми, вул. Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 05785448, рахунок № 26003040238902 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) судовий збір в сумі 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 67 коп.

Відповідач - Державна податкова інспекція в м.Суми, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Відкрите акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш"( ідентифікаційний код юридичної особи 05785448) зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Сумської міської ради 09.10.1997 року за № 1 632 120 0000 000034. ( а.с. 60)

Відкрите акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" взято на податковий облік ДПІ в м. Суми за №01910003 від 05.11.1997 року. Підприємство отримало свідоцтво платника податку на додану вартість №25735127 від 15.05.2003 року, з 01.12.2006 року - свідоцтво №100003356.

20.04.2011 року замінено свідоцтво про державну реєстрацію у зв'язку із зміною найменування юридичної особи, а саме: Відкрите акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш".

Державною податковою інспекцією в м.Суми згідно наказу начальника ДПІ в м. Суми №2964 від 08.06.2011 року відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-У проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "СЗ НЕМ "Насосенергомаш" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.06.2011 року №4101/23-620/05785448, в якому зафіксовані порушення, а саме: в порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1,п. 200.3, п. 200.4,п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. ПАТ "СЗ НЕМ "Насосенергомаш" завищено суму від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.22.2 декларації) за лютий 2011р. на суму 86186,69 грн., в порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п.200.4, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. ПАТ "СЗ НЕМ "Насосенергомаш" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2011р. на суму 86186,69 грн. (а.с. 16-23)

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією в м.Суми винесено податкове повідомлення - рішення від 30.06.2011 року №0001802306/52247, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 86186,69 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1,00 грн. та винесено податкове повідомлення - рішення від 30.06.2011 року №0001802306/52246, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 86186,69 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1,00 грн. (а.с. 24,25)

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим Податковим кодексом України.

За результатами адміністративного оскарження податковим органом скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення –рішення – без змін. (а.с. 28-32, 33)

Не погодившись з рішеннями відповідача для захисту своїх прав позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів того, що в момент укладання договору купівлі-продажу природного газу № 1272 між ПАТ " СЗ НЕМ "Насосенергомаш" та СП "Технополіс" від 01.01.2008р. сторони мали намір порушити публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України належить враховувати вину, яка виражалася б в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Таких доказів не надано і не заявлено про їх існування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно договору купівлі - продажу природного газу від 01.01.2008р. №1272 між Відкритим акціонерним товариством "Сумський завод "Насосенергомаш'' та Спільним Українсько – Російським підприємством "Технополіс" останнє взяло на себе зобов'язання поставляти ПАТ "Сумський завод "Насосенергомаш' у строки природний газ слідуючими обсягами: в січні, лютому, березні, листопаді та грудні 2008 року по 60 тис/ куб. м. щомісячно, а в інші місяці цього року відповідно по 55 тис. куб. м. щомісячно, загальний обсяг запланованої поставки газу в 2008 р. за договором складав 685000 куб.м., ціна природнього газу, що постачався за цим договором визначена в 934,7 грн. за 1000 куб. м газу, із них 186,94 грн. податок на додану вартість. Покупець також додатково сплачував збір до спеціального державного фонду у вигляді 4 відсоткової цільової надбавки до ціни на природний газ та відшкодовував витрати на його постачання і зберігання в розмірі 20 грн. за 1000 куб. м., із них податок на додану вартість складає 4 грн. (а.с.36)

Розмір цільової надбавки до спеціального державного фонду та відшкодування витрат на постачання і зберігання природного газу неодноразово змінювався, про що свідчать копії договорів про внесення змін і доповнень до договору № 1272 від 01.01.2008 р. (а.с.37-48).

Факт отримання природного газу за цим договором від 01.01.2008 р. № 1272 підтверджується також: -копіями актів приймання-передачі природного газу від 28.02.2011р., 31.03.2011р. (а.с. 49-50); - копіями відомостей споживання цехами та відділами заводу природного газу за лютий та березень 2011р. (а.с. 52-53); - копіями платіжних доручень № 42273 від 04.02.2011р., № 43241 від 25.02.2011р., № 42698 від 14.02.2011р. (а.с.49,54); - копією рахунку-фактури № СФ-0000877 від 28.02.2011р. (а.с.50); - копіями актів прийому-передачі обсягів природного газу від 28.02.11р., від 31.03.11р. (а.с. 51); - копіями відомостей розрахунків за лютий 2011р. (а.с. 56-58); - копією податкової накладної від 28.02.2011р. (а.с.55), яка повністю відповідає вимогам ст. 201 ПК України.

За договором про надання послуг з транспортування природного газу від 01.02.2008р. №7408/Т-2008 між ВАТ "Насосенергомаш" та ВАТ по газифікації "Сумигаз" (а.с.88-89) останнє взяло на себе зобов'язання по транспортуванню позивачеві природного газу.

Отримання вказаної в договорі кількості природного газу позивачем від СП "Технополіс" підтверджується також: - копією паспорту на лічильник газу "КУРС -01" та паспорту на коректор об'єму газу ОЕ-УРТ (а.с.91-94, 99-100); - копіями свідоцтв про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (а.с.95,98,101); - копією акту пломбування (розпломбування) комерційного вузла обліку газу від 06.10.2011р. (а.с.97). Ці прилади були задіяні позивачем при отриманні та обліку природного газу, з них були зняті покази його кількості, отриманої за періоди, що відповідають дії договору про постачання природного газу до позивача з СП "Технополіс".

Розрахунки між підприємствами проведено у повному обсязі в безготівковій формі згідно платіжних доручень: №41344 від 05.01.2011р., №42318 від 04.02.2011р., №42667 від 11.02.2011р., №43604 від 04.03.2011р., №43873 від 14.03.2011р., №44706, 44707 від 05.04.2011р., №45935 від 05.05.2011р., №48305 від 01.07.2011р., №49272 від 26.07.2011р., №50597 від 23.08.2011р., №52139 від 28.09.2011р., №53478 від 03.11.2011р. (а.с.162-174).

Вказана сума податку на додану вартість позивачем заявлена до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року (а.с. 77-80), яка разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування була подана відповідачу.

Основним видом діяльності Спільного Українсько – Російського підприємства "Технополіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю є розподілення та постачання газу, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ АА № 309512 (а.с. 110), зазначене підприємство має ліцензію від 01.06.2006 року № 729 на постачання природного газу за нерегульованим тарифом, строк дії якої з 11.06.2006 р. по 10.06.2011 року. (копія на а.с. 104).

Відповідно до пункту 198.1 та пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Стаття 200 ПК України регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до положень пунктів 200.1, 200.2, 200.3 та 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що умовою бюджетного відшкодування є сплата покупцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету. Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товару продавцю.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов’язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

З урахуванням вимог ст.198 Податкового кодексу України, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету України.

Таким чином, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з податку на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції. Сам по собі факт несплати податку продавцем або контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Щодо висновків акту про нікчемність правочину, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ПАТ " СЗ НЕМ Насосенергомаш'' та СП "Технополіс" та підтверджували висновки акту перевірки №4101/23-620/05785448 від 30 червня 2011 року про нікчемність вчинених правочинів.

Під час розгляду справи, судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Колегія суддів зазначає, що укладений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване завищення позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість - також немає.

При цьому, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих послуг з податку на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані ПАТ " СЗ НЕМ Насосенергомаш'', та СП "Технополіс", за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред’являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Підстав для висновку про те, що ПАТ " СЗ НЕМ Насосенергомаш'' сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб’єкт владних повноважень на якого покладено обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, колегія суддів приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об’єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та СП "Технополіс" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки Державної податкової інспекції в м.Суми щодо зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 86186,69 грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 86186,69 грн., а також застосування штрафних (фінансових) санкцій є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. по справі № 2а-1870/6677/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий

суддя

(підпис)

Л.В.

Судді

(підпис)

(підпис)

А.П.

Калиновський В.А.

З ОРИГІНАЛОМ:

Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 22 лютого 2012 року.