ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" лютого 2012 р.

№ 20-24/119-10-4051

За позовом: Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект"

до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Укркурортстрой",

2) Одеської міської ради

про усунення перешкод у здійсненні права власності

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства "Укркурортстрой"

до відповідачів: 1) Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект",

2) Одеської міської ради

про визнання права власності

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від ПП „Укркурортстрой”: не з’явився,

від ПФПСУ „Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект”: ОСОБА_1. –довір. №01-244/11 від 01.09.2011 р.;

від ОМР: не з’явився

У судових засідання оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Підприємство Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Укркурортстрой", в якій, з урахуванням уточнень (т.1 а.с.66-67), просить суд усунути перешкоди у здійсненні Підприємством Федерації професійних спілок України „Проектно-вишукувальний інститут „Укркурортпроект” свого права власності та реалізації законного інтересу в користуванні частиною приміщення (кабінетами тощо), розташованими на першому поверсі будинку-гуртожитку МОП в м. Одеса по вул. Сергія Варламова, 3, відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 10.09.2009р., шляхом виселення з зазначеної частини вказаного приміщення ПП „Укркурортстрой”.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у ПФПС "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" у власності перебувають приміщення проектного інституту „Укркурортпроект” у цокольному та на першому поверху будинку гуртожитку МОП в м. Одесі по вул. С.Варламова,3. Вказані приміщення складаються з ряду кімнат, кабінетів, тощо, що вбачається з відповідного технічного паспорту, складеного 10.09.2009р. Однак, 21.04.2010р. працівниками позивача було виявлено, що вищезазначену частину приміщень, було самовільно зайнято ПП "Укркурортстрой".

Вважаючи, що вказаними діями відповідач обмежує право власності позивача в частині здійснення користування та розпорядження Приміщеннями, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 26.01.2011р. до участі у справі було залучено Одеську міську раду в якості іншого відповідача.

18.03.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання про доповнення позовних вимог, відповідно до якого він просить суд доповнити позовні вимоги, заявлені в позовній заяві, п.3 та п.4 наступного змісту: визнати право власності за ПФПСУ "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" на нежитлові приміщення підвалу (цокольного) та 1-го поверхів загальною площею 1996,2 кв.м. будинку по вул. Сергія Варламова,3 в м. Одесі; залучити до участі у справі в якості третьої особи Комунальне підприємство “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” та зобов’язати його зареєструвати право власності Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" на нежитлові приміщення підвалу (цокольного) та 1-го поверхів площею 1996,2 кв.м. будинку по вул. Сергія Варламова,3 в м. Одесі.

В подальшому, позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, а саме у клопотанні від 24.03.2011р. позивач відмовився від позовної вимоги щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи Комунальне підприємство “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” та зобов’язання його зареєструвати право власності Проектно-Вишукувальний інститут "Укркурортпроект" на нежитлові приміщення підвалу (цокольного) та 1-го поверхів площею 1996,2 кв.м. будинку по вул. Сергія Варламова,3 в м. Одесі.

11.05.2011р. від ПФПСУ «Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект», надійшло клопотання в якому позивач виклав остаточні позовні вимоги, а саме просив визнати за ПФПСУ «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект»право власності на нежитлові приміщення підвалу (цокольного) та 1-го поверхів загальною площею 1 860,00 кв.м. будинку по вул. Сергія Варламова, 3, в м. Одесі (1996,2 кв.м. загальної площі підвалу (цокольного) та 1-го поверхів в цілому, за виключенням частини приміщень підвалу площею 68,5 кв.м. та 67,7 кв.м., які є у власності ОМР); усунути перешкоди у здійсненні ПФПСУ «Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект»права власності та виселити ПП „Укркурортстрой” з приміщень першого поверху будинку по вул. С.Варламова, 3 у м. Одесі (т.3 а.с.94-97).

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2011р. у задоволенні позову відмовлено з мотивів його безпідставності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.08.2011р. рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2011р. у справі №24/119-10-4051 було скасовано частково. Прийнято нове рішення про часткове задоволення позову в частині виселення відповідача - Приватного підприємства „Укркурортстрой” з приміщень першого поверху будинку № 3 по вул. Сергія Варламова в м. Одесі. В іншій частині рішення суду про відмову у позові залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 року та рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2011 року у справі №24/119-10-4051 скасовано, а справу №24/119-10-4051 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Приймаючи вказану постанову, суд касаційної інстанції виходив з того, що судами було порушено положення ст. 22 ГПК України щодо зміни предмету позову. Як зазначено судом, при новому розгляді справи суду необхідно дослідити питання дотримання Підприємством ФПУ "ПВІ "Укркурортпроект" вимог ст. 22 ГПК України щодо зміни позовних вимог, та вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об’єктивного встановлення обставин справи.

На підставі автоматичного розподілу справи між суддями, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу №24/119-10-4051 призначено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою суду від 24.11.2011 року справу № 24/119-10-4051 було прийнято до свого провадження суддею Щавинською Ю.М. із присвоєнням справі №20-24/119-10-4051.

Ухвалою суду від 28.11.2011р. провадження у справі №20-24/119-10-4051 відповідно до ст.79 ГПК України було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України клопотання Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" про роз'яснення постанови ВГСУ від 09.11.2011р. та повернення справи до господарського суду Одеської області.

Враховуючи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2011р. у розгляді клопотання Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" про роз'яснення постанови ВГСУ від 09.11.2011р. у справі 24/119-10-4051 було відмовлено, ухвалою суду від 26.12.2011р. провадження у справі №20-24/119-10-4051 було поновлено із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні 25.01.2012р.

25.01.2012р. Приватне підприємство "Укркурортстрой" звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до відповідачів: Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" та Одеської міської ради, в якій просить суд визнати за ПП "Укркурортстрой" право власності на нежитлові приміщення підвалу (цокольного) та першого поверхів загальною площею 1996,2 кв.м. будинку по вул. С.Варламова, 3 у м. Одесі. (т.5 а.с.2-7).

В обґрунтування зустрічного позову Приватне підприємство "Укркурортстрой" посилається на те, що з 2000 року ПП "Укркурортстрой" знаходився у спірних нежитлових приміщеннях на правах орендаря, договори оренди були укладенні з ПФПСУ "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект". Останнім договором оренди був договір, укладений з ПФПСУ "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект", у період з січня 2009 року по грудень 2009р.

Як зазначає Приватне підприємство "Укркурортстрой", між ним та ПФПСУ "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" було укладено низку договорів, за якими ним були виконані будівельні роботи, направлені на поліпшення орендованого приміщення.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків по поліпшенню приміщень розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Пионерська, 3, між ПП «Укркурортстрой»та Одеської АПМ «Укркурортпроект»станом на 01.10.2008 року, заборгованість ПФПСУ "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" перед позивачем складає 563 066,00 грн. Проте, відповідно до довідки ПФПСУ "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект", остаточна балансова вартість станом на 28.08.2011 р. складає 404 783,89 грн.

З урахуванням викладеного, посилаючись на положення статті 332, 778 ЦК України, Приватне підприємство "Укркурортстрой" й звернулося до суду із зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 30.01.2012р. зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Укркурортстрой" до відповідачів: Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" та Одеської міської ради прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №20-24/119-10-4051.

У судовому засіданні 22.02.2012р., в якому здійснювалася технічна фіксація, під час розгляду справи по суті Підприємство Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" підтримав остаточні уточнені позовні вимоги, викладені у клопотанні про уточнення позовних вимог в редакції від 11.05.2011р. (т.3 а.с.94-97).

При цьому, на виконання ухвали суду щодо надання письмових пояснень з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2011р., ПФПСУ "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" зазначив, згідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначає позивач, ним до початку розгляду справи по суті були доповнені позовні вимоги, що є зміною предмету позову.

ПФПСУ "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" вважає, що при поданні клопотання про доповнення позовних вимог ним не було порушено вимог ст. 22 ГПК України, оскільки відбулася заміна складу суду, що зумовило розгляд справи з початку.

Приватне підприємство "Укркурортстрой" проти первісного позову заперечувало повністю з підстав, викладених у зустрічному позові, тобто вважаючи, що право власності на спірне приміщення повністю повинно бути визнано саме за ним. У свою чергу Приватне підприємство "Укркурортстрой" підтримало зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

Одеська міська рада в судовому засіданні 22.02.2012р. проти первісного позову заперечувала повністю з підстав, викладених у відзиві на позов (т.3.а.с.80-84).

В обґрунтування відзиву на позовну заяву ОМР посилалась на те, що по перше: як вбачається із позовної заяви та подальших уточнень, ПФПСУ «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект»просить визнати за останнім право власності на об'єкт нерухомості - нежитлові приміщення підвалу (цокольного) та першого поверхів загальною площею 1860 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. С. Варламова, 3. Проте, судовими рішеннями, на які посилається позивач, не було встановлено факту набуття ним права власності. Тобто вказані рішення не є преюдиціальними відповідно до ст. 35 ГПК України.

Крім того, як вбачається із відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданих КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»за №2700-11/297 від 24.03.2011 р., запис щодо виникнення права власності на спірне нерухоме майно як у ПФПСУ «Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект», так і у ПП «Укркурортстрой»- у реєстрі відсутній.

Таким чином, Позивачем у дійсній справі не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують правомірне набуття ним права власності на об'єкт нерухомості - нежитлові приміщення підвалу (цокольного) та першого поверхів загальною площею 1860 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. С. Варламова, 3, що свідчить про відсутність його права на пред'явлення позову про визнання за ним права власності і, відповідно, про відсутність законних підстав для задоволення судом заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 29.02.2012р. представник ПФПСУ Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект»підтримав позовні вимоги у повному обсязі, поти зустрічних вимог заперечував.

В обґрунтування заперечень на зустрічні позовні вимоги позивач по первісному позову зазначає, що зустрічні позовні вимоги необґрунтовані, не доведені відповідними належними доказами, не відповідають діючому законодавству та заявлені з порушенням строку позовної давності.

Приватне підприємство "Укркурортстрой" та Одеська міська рада у судове засідання 29.02.2012р. не з’явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить особистий підпис представників сторін на розписці про оголошення перерви у судовому засіданні (т.6.а.с.133).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Дослідивши на виконання обов’язкових вказівок касаційної інстанції питання дотримання позивачем порядку зміни позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, первісними позовними вимогами ПФПСУ Проектно-вишукувальний інституту «Укркурортпроект»є усунення перешкод у здійсненні Підприємством Федерації професійних спілок України „Проектно-вишукувальний інститут „Укркурортпроект” свого права власності та реалізації законного інтересу в користуванні частиною приміщення - кабінетами тощо, розташованими на першому поверсі будинку-гуртожитку МОП в м. Одеса по вул. Сергія Варламова, 3, шляхом виселення з зазначеної частини вказаного приміщення ПП „Укркурортстрой”.

В подальшому, позов було доповнено вимогою про визнання за ПФПСУ "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" права власності на нежитлові приміщення підвалу (цокольного) та 1-го поверхів загальною площею 1 860,00 кв.м. будинку по вул. Сергія Варламова, 3, в м. Одесі (1996,2 кв.м. загальної площі підвалу (цокольного) та 1-го поверхів в цілому, за виключенням частини приміщень підвалу площею 68,5 кв.м. та 67,7 кв.м., які є у власності ОМР).

Відповідно до ст. 22 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Як свідчить аналіз заявлених позовних вимог, ПФПСУ "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" не було змінено ані предмету ані підстав позову. Натомість, позивачем було заявлено нову вимогу про визнання за Підприємством Федерації професійних спілок України „Проектно-вишукувальний інститут „Укркурортпроект” права власності.

Приймаючи до уваги, що позивачем було порушено положення ст.22 ГПК України, суд розглядає позовні вимоги у редакції від 11.05.2011р. (т.3 а.с.94-97), без врахування доповнених вимог про визнання права власності на нежитлові приміщення.

Оцінюючи вимоги про усунення перешкод у здійсненні ПФПСУ «Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект»права власності та виселення ПП „Укркурортстрой” з приміщень першого поверху будинку по вул. С.Варламова, 3 у м. Одесі, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Одеської області у 2006 році знаходилась справа № 16/509-05-11699 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до відповідачів: 1) ТОВ „АСКА ЛТД”; 2) Підприємства Федерації професійних спілок України „Проектно-вишукувальний інститут „Укркурортпроект” та за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: 1) ФОП ОСОБА_2.; 2) ФОП ОСОБА_3.; 3) ФОП ОСОБА_4.; 4) ФОП ОСОБА_5.; 5) ПП „Алан” про:

- виселення з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 100 кв.м. та цокольного поверху 176 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 3;(нині вул. С. Варламова, 3)

- усунення перешкод в праві користування нежилими приміщеннями 1-го поверху загальною площею 1045 кв.м., підвалу площею 145,9 кв.м.;

- виселення інституту з незаконно зайнятих приміщень 1-го поверху загальною площею 343,8 кв.м.

В свою чергу Інститут заявив зустрічний позов до Представництва по управлінню комунальною власністю та Одеської міської ради про:

- визнання права власності на вбудовані нежилі приміщення цокольного та першого поверхів по вул. Піонерській, 3;

- визнання недійсним акту приймання-передачі від 30.03.2000р.;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності від 29.12.2003р. в частині: „Виконавчий комітет Одеської міської ради посвідчує, що об’єкт в цілому, який розташований в місті Одесі по вул. Піонерська, 3, дійсно належить Одеській міській раді”;

- визнання недійсним п.1.2.2 рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 р. № 460- ХХIII в тому, що сімейний гуртожиток по вул. Піонерська, 3, передається до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, змінивши на трактування, в якому будівля передається не в цілому, а тільки в частині, а тільки в частині, яку займає сімейний гуртожиток (житлова частина).

При перегляді вказаної справи в апеляційному порядку, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2008р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2008р., на підставі аналізу наступних документів, а саме: Статуту Підприємства федерації професійних спілок України „Проектно-вишукувальний інститут „Укркурортпроект”, постанов президії та секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок СРСР ( № 24 від 29.10.1965 р. „О строительстве домов отдыха и туристко-оздоровительных учреждений”; №18 від 08.07.1966 р. „О создании союзного проектного института Центрального совета по управлению курортами профсоюзов”; №21 від 19.08.1966р. „О структуре союзного проектного Института „Союзкурортпроект” Центрального совета по управлению курортами профсоюзов”) встановлено, що спірні нежилі приміщення 1-го та цокольного поверхів загальною площею 2022 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 3, належать Федерації професійних спілок України, яка є правонаступником Центральних органів Професійних спілок СРСР та знаходяться у Підприємства федерації професійних спілок України „Проектно-вишукувальний інститут „Укркурортпроект” на праві господарського відання.

В подальшому, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. у справі №30/276-06-8252А, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2007 р., визнано протиправними та нечинними положення п.1.2.2. рішення Одеської міської ради від 09.12.1999р. №460-ХХІІІ в частині віднесення нежитлових приміщень підвалу та 1-го поверху площею 1996,2 кв.м. будинку по вул. Піонерській, 3 до комунальної власності. (т.2 а.с.102-105). Цією постановою визнано, що ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” не могло передати у комунальну власність спірні приміщення, оскільки не було ні власником, ні балансоутримувачем цих приміщень.

В даній справі предметом розгляду є усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності та виселення ПП „Укркурортстрой” зі спірних приміщень, оскільки, позивач вважає, що він набув права власності на спірні приміщення на підставі мирової угоди від 09.06.2008 року, укладеної між Федерацією професійних спілок України та Підприємством Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект", затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2008 року у справі №20/59-08-999.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до приписів ст. 330 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, позивачем не надано доказів реєстрації права власності на приміщення 1-го та цокольного поверхів будинку гуртожитку МОП в м. Одесі по вул. Варламова, 3, площею 1996,2 кв.м. згідно ухвали господарського суду Одеської області від 09.06.2008 року у справі № 20/59-08-999 про затвердження мирової угоди.

Отже, позивач у розумінні положень діючого законодавства (ст. 330 Цивільного кодексу України) не набув право власності на спірне нерухоме майно, у зв’язку з чим у задоволенні вимоги в частині усунення перешкод у здійсненні права власності слід відмовити.

Разом з тим, вимоги в частині виселення Приватного підприємства „Укркурортстрой” з приміщень першого поверху буд. по вул. Сергія Варламова, 3, в м. Одесі підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне приміщення площею 1860,00 кв.м. по вул. Сергія Варламова (вул. Піонерській), 3, без правових підстав займається Приватним підприємством "Укркурортстрой", в підтвердження чого в матеріалах справи наявні акти про самовільне зайняття приміщень від 21.04.2010р. та від 03.09.2010р. (т.1 а.с.22,28).

Відповідачем не надано суду доказів, які б засвідчували правомірність перебування останнього у приміщеннях площею 1860,00 кв.м. по вул. С. Варламова (вул. Піонерській), 3.

Як вже було встановлено чинною постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 р. у справі № 16/509-05-11699, спірні нежилі приміщення належать Федерації професійних спілок України та знаходяться у позивача на праві господарського відання.

Статтею 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Однак право господарського відання та право власності не є тотожними.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 400 ЦК України передбачено, що недобросовісний володілець зобов’язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов’язку заінтересована особа має право пред’явити позов про витребування цього майна.

При цьому, аналізуючи в цьому контексті вимоги зустрічного позову, оскільки ПП «Укркурортстрой», жодним чином не заперечуючи факт знаходження у спірних приміщеннях, вважає, що він правомірно їх займає як такі, що належать йому на праві власності, суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного інтересу. Статтею 16 названого Кодексу унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно зі статтею 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Дійсно, приписами ст.778 ЦК України встановлено, що наймач може за згодою наймодавця поліпшити річ, яка є предметом договору найму.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, згідно зі ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення вимог вказаної статті позивачем по зустрічному позову належним чином не доведено наявність юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів з наявністю якої законодавець пов’язує можливість визнання права власності на нову річ, створену у результаті поліпшення.

Так, по-перше, наявний у справі (т.6 а.с.87-90) договір оренди №18 не надає орендарю права здійснювати будь-які поліпшення орендованого майна без попередньої письмової згоди орендодавця, при цьому доказів надання такої згоди матеріали справи не містять.

По-друге, матеріали, додані до зустрічного позову, свідчать про проведення будівельних робіт згідно з договорами підряду, укладеними структурним підрозділом ПП «Укркурортпроект», оплата за якими мала бути здійснена після підписання актів прийому-передачі робіт.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову та визнання за ПП «Укркурортстрой»права власності на спірну будівлю.

Оскільки, як вже було зазначено, факт проведення ПП «Укркурортстрой»будівельних робіт у спірному приміщенні та їх вартість жодним чином не впливає на розгляд зустрічних позовних вимог, судом було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судово-будівельної експертизи. (вх.6522/2012 від 29.02.2012р.).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову у зустрічних позовних вимогах, у зв’язку з чим судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Виселити Приватне підприємство „Укркурортстрой” (65009, м.Одеса, вул. С.Валамова,3, код ЄДРПОУ 31689980) з приміщень першого поверху будинку по вул. С.Варламова, 3 у м. Одесі.

Стягувачем за наказом є Підприємство Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" (01033, м.Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, код ЄДРПОУ 02576164).

3. Стягнути з Приватного підприємства „Укркурортстрой” (65009, м.Одеса, вул. С.Валамова,3, код ЄДРПОУ 31689980) на користь Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект" (01033, м.Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, код ЄДРПОУ 02576164) 42 /сорок дві/ грн. 50 коп. державного мита та 118 /сто вісімнадцять/ грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

4. У задоволенні решти первісного позову відмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 3.03.2012р.