ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 року № 2а-19363/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві в особі Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Житлове управління «Лівобережне»Дочірнього підприємства «ЕКОС»Холдингової компанії «Київміськбуд»

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов’язання Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві зареєструвати ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 28 грудня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 23 січня 2012 року.

В судовому засіданні 23 січня 2012 року представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Житлового управління «Лівобережне»Дочірнього підприємства «ЕКОС»Холдингової компанії «Київміськбуд»надала свої пояснення по суті заявлених позовних вимог та надала витребовувані судом документи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, заперечень по суті заявлених позовних вимог суду не надав, проте надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Цивільний кодекс України, Житловий кодекс України, Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»та зазначає, що йому відмовлено в реєстрації за постійним місцем проживання в зв’язку з тим, що у нього відсутній ордер на право заняття квартири 62 та вказує на те, що з травня 2004 року він фактично проживав в кімнаті АДРЕСА_1, проте згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1915 від 20 жовтня 2004 року гуртожиток змінив статус на житловий будинок для малосімейних, на підставі чого змінено нумерацію кімнати з 49 на квартиру 62.

Представник третьої особи не заперечила проти заявлених позовних вимог та зазначила, що на даний час у Житлового управління «Лівобережне»Дочірнього підприємства «ЕКОС»Холдингової компанії «Київміськбуд»відсутні законні підстави щодо реєстрації позивача в квартирі АДРЕСА_1, оскільки у позивача відсутній ордер встановленого зразка (серії Б) на право зайняття вищевказаного приміщення, проте позивач не може оформити документи щодо отримання ордеру, оскільки він не має постійної реєстрації за фактичним місцем проживання згідно нової нумерації квартир у будинку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 5 жовтня 2011 року звернувся до Житлового управління «Лівобережне»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

7 жовтня 2011 року Відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві відмовлено в реєстрації ОСОБА_1 на підставі розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 20 жовтня 2004 року № 1915 та від 10 грудня 2004 року № 2240, а саме: реєстрація здійснюється на підставі ордеру та вказано про те, що спірні питання згідно статті 191 Житлового кодексу України вирішуються в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2004 року ОСОБА_1 Житловим управлінням «Західне»виданий ордер № 357 на право зайняття жилої площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 розміром 19,1 кв.м.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20 жовтня 2004 року № 1915 «Про будинки акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»з 1 грудня 2004 року визнано, зокрема будівлю на АДРЕСА_1 житловим будинком для малосімейних та зобов’язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»внести до 1 лютого 2005 року відповідні зміни до поверхових планів будинків, зазначених у пункті 1 цього розпорядження.

Згідно довідки Житлового управління «Лівобережне»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос» від 21 грудня 2011 року № 1557 та плану за поверхами, складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна на будівлю літера «А»по АДРЕСА_1.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 2 листопада 2011 року у справі № 2-5333/2011 за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос», Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням, позов ОСОБА_1 задоволено та визнано за ОСОБА_2 право користування квартирою № АДРЕСА_1 в м. Києві.

Вказане рішення набрало законної сили 29 листопада 2011 року, згідно відмітки працівника суду на копії рішення.

Згідно з частиною першою статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до Закону України від 11.12.2003 № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»(із змінами та доповненнями, далі –Закон № 1382) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Статтею 3 Закону № 1382 визначено, що місце проживання –це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Відповідно до статті 6 Закону № 1382 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Статтею 29 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач фактично проживав в кімнаті № 49 та згодом в квартирі АДРЕСА_1 з 2004 року, проте враховуючи зміну статусу гуртожитка на житловий будинок для малосімейних позивач позбавлений законного права на реєстрацію свого місця проживання, оскільки ордер йому видавався на жилу площу в гуртожитку в кімнаті № 49.

З огляду на наведене, а також встановлене судом право позивача на користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Києві, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для здійснення реєстрації місця проживання позивача за вказаною адресою.

Згідно статті 11 Закону № 1382 реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.

Таким чином, відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві наділений повноваженнями щодо розгляду заяв про реєстрацію місця проживання.

За таких обставин, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Зобов’язати Оболонське РУ ГУ МВС України в м. Києві в особі Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб зареєструвати ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві.

3. Відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України в особі Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві судовий збір в розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева