ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 р.

Справа № 2а/0470/9426/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Маковська О.В.

при секретарі судового засідання Кравці Є.С.

за участю представників сторін згідно журналу судового засідання від 24.10.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Агра»до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001462302 від 15.06.2011,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Агра»до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001462302 від 15.06.2011.

В обґрунтування позову зазначено, що, на думку позивача, дивіденди можуть бути нараховані та сплачені виключно за рішенням Загальних зборів акціонерів. Так, Загальними зборами Приватного акціонерного товариства «Агра»прийнято рішення нарахування дивідендів у 2009 році не проводити, що підтверджується протоколом від 15.04.2010. Таким чином, позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки останнє не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Крім того, позивач вважає, що оскільки платіж у вигляді частини чистого прибутку (доходу) господарських товариств у переліку загальнодержавних податків і зборів відсутній, то штрафні санкції, на думку позивача, не застосовуються.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі. У додаткових письмових поясненнях №б/н від 13.10.2011 зазначено, що Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»за №2154-VI внесено зміни до ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»та ст. 15 Закону України «Про господарські товариства». Проте, такі зміни визнані неконституційними відповідно до Рішення Конституційного суду України №22-рп/2010 по справі №1-47/2010 від 30.11.2010, тобто вказаний Закон № 2154-VI, на думку позивача, діяв з 30.04.2010 по 30.11.2010. Таким чином, позивач робить висновок, що оскільки збори акціонерів Приватного акціонерного товариства «Агра»проведено 15.04.2010, тобто до набрання чинності вказаним Законом №2154-VI, а акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, то його норми не можуть застосовуватись до правовідносин, що є предметом спору . Відтак висновки податкового органу щодо несплати авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік в розмірі 347666,36 грн. та накладення штрафу в розмірі 8666,69 грн., на думку позивача, не ґрунтуються на вимогах чинного на момент виникнення правовідносин законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях №27365/10/10-030 від 27.09.2011 посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно з урахуванням наступного.

На загальних зборах акціонерів Приватного акціонерного товариства «Агра»рішення про розподіл прибутку за підсумками роботи за 2009 рік шляхом нарахування та сплати дивідендів не приймалось.

Виходячи з норм ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства»та п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Приватне акціонерне товариство «Агра», на думку відповідача, повинно було у строк до 01.07.2010 нарахувати і сплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30% чистого прибутку, отриманого у 2009 році, та/або нерозподіленого прибутку та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток з суми дивідендів. У ході виїзної планової документальної перевірки встановлено, що в термін до 10.07.2010 нарахування і виплата дивідендів платником податків не проводилась, що і стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши всі документи і матеріали, чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська згідно п.20.1.4 ст.20, п.75,1 ст.75, ст..77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання в період з 29.04.2011 по 24.05.2011 Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено виїзну планову документальну перевірку Приватного акціонерного товариства «Агра»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2010.

За наслідками проведення перевірки відповідачем складено акт перевірки №116/23-2/31659485 від 31.05.2011 (далі –акт перевірки), відповідно до висновків якого, в оскаржуваній позивачем частині, встановлені порушення:

• пп.5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 21 671,36 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 21 671,36 грн.

• пп.7.8.2. п.7.8 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 (зі змінами та доповненнями) з урахуванням вимог ст.30 Закону України „Про акціонерні товариства" №514-VІ від 17.09.08 (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.10 №2154-VІ та Законом України №2774-VІ від 03.12.2010), в частині несплати авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік в розмірі 34 666,76 грн. (а.с.12-52).

Як вбачається з матеріалів справи, такий висновок податкового органу ґрунтується на:

- даних Форми №1-М «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»за 2009 рік Приватного акціонерного товариства «Агра», згідно якого нерозподілений прибуток на початок звітного періоду по рядку 350 складає 376,9 тис.грн.; резервний капітал по рядку 340 на початок періоду 119,1 тис. грн.; резервний капітал по рядку 340 на кінець періоду 124,8 тис. грн.; нерозподілений прибуток на кінець звітного періоду по рядку 350 складає 462,2 тис. грн.;

- даних Форми №2-М, згідно якого чистий прибуток Приватного акціонерного товариства «Агра»по рядку 190 за звітний період с складає 91,0 тис. грн.; за аналогічний період попереднього року – 115,0 тис. грн.;

- даних бухгалтерського обліку (картка по рахунку 441 за 2009 рік) Приватного підприємства «Агра», згідно якого станом на 01.01.2009 по рахунку 441 «Нерозподілений прибуток»обліковується кредитне сальдо в сумі 377323,35 грн.;

- даних оборотно-сальдової відомості, згідно якої за 2009 рік отримано прибуток в сумі 90650,12 грн., що відображено в бухгалтерському обліку в грудні 2009 року проводкою дебет рахунку 791 «Результат операційної діяльності»- кредит рахунку 441 «Прибуток нерозподілений»- на суму 90650,12 грн.

- даних ф-1 «Баланс»та Головної книги, згідно яких сума нерозподіленого прибутку Приватного акціонерного товариства «Агра»за підсумками 2009 року станом на 31.12.2009 склала 462223,47 грн. (кредитне сальдо рахунку 441 «Прибуток нерозподілений»складає 462223,47 грн.)

Виходячи з норм ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 №514-VІ (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.2010 №2154-VI, Законом України від 03.12.2010 №2774-VI) та п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) ПАТ "Агра" повинно було в строк до 01.07.2010 року нарахувати і виплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30% чистого прибутку, отриманого у 2009 році, та/або нерозподіленого прибутку минулих років та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток з суми дивідендів. Тобто, як зазначено у акті перевірки, у розмірі 138667,04 грн., проте перевіркою встановлено, що в термін до 01.07.2010 нарахування і виплата дивідендів у вказаній сумі не проводилось.

Також перевіркою встановлено, що ПАТ "Агра" не підпадає під дію п.п.7.8.5 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), отже ПАТ "Агра" повинно було вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати за 2009 звітний рік.

Крім того, перевіркою встановлено, що на загальних зборах акціонерів приватного акціонерного товариства «Агра»(протокол від 15.04.2010) рішення про розподіл прибутку за підсумками роботи за 2009 рік шляхом нарахування та виплати дивідендів не приймалось.

На підставі таких висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення –рішення № 0001462302 від 15.06.2011, яким в частині донараховано податок на прибуток за несплату до бюджету авансового внеску з податку на прибуток за 2009 рік з суми дивідендів в розмірі 56338 грн. та штрафних санкцій в розмірі 14084,5 грн.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про господарські товариства" прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрямки його використання.

Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства»(Закон №1576) передбачено, що учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Згідно статті 37 Закону №1576 статут акціонерного товариства, крім відомостей, вказаних у статті 4 цього Закону, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

У відповідності до частини першої статті 41 Закону №1576 вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є.

Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.

Згідно з ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.

Відповідно до п.2.1 Положення про порядок отримання інвесторами доходів від володіння корпоративними правами в акціонерних товариствах, що затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.12.2001 №386, зареєстроване в МЮУ 16.04.2002 за №370/6658, яке діяло на час виникнення спору, затвердження порядку розподілу прибутку, строку і порядку виплати частини прибутку (дивідендів), питання про затвердження розміру дивідендів належить до виключної компетенції вищого органу акціонерного товариства .

Рішення про виплату дивідендів оформлюється протоколом, що містить дані про: розмір дивідендів, що припадає на одну акцію; дату початку та закінчення виплати дивідендів (у разі виплати дивідендів грошима) або термін початку та закінчення приймання заяв від акціонерів у разі їх згоди на направлення нарахованої кожному з них суми дивідендів на збільшення розміру статутного фонду (у разі виплати дивідендів акціями); спосіб виплати дивідендів; порядок виплати дивідендів.

Положеннями ч. 1 ст. 30 Закону України “Про акціонерні товариства” в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дивіденд визначено як частину чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів, які товариство виплачує виключно грошовими коштами. Водночас, суд звертає увагу, що за приписами ч. 2 ст. 30 Закону України “Про акціонерні товариства” виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року

Згідно п. 1.9 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” дивідендом є платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Оподаткування дивідендів врегульовано п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному капіталі підприємства - емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Згідно п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому абзацах цього підпункту, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток, чи ні.

Виходячи зі змісту вказаних норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, які для даних правовідносин є спеціальними, суд приходить до висновку, що обов’язок емітента корпоративних прав з нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток виникає у випадку прийняття рішення про виплату дивідендів, повинно мати низку обов'язкових умов, при яких воно є належним та тягне відповідні правові наслідки, зокрема відповідний обов'язок виконавчого органу акціонерного товариства перед його акціонерами. Саме із такого рішення випливають в тому числі і податкові зобов'язання, які визначив контролюючий орган.

Такий висновок суду ґрунтується на системному тлумаченні пп. 7.8.2. та 7.8.5. п.7.8. ст.7 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», за якими обов'язок нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток (оподаткування дивідендів) законодавцем ставиться в залежність від форми виплати дивідендів, рішення про яку ухвалюється виключно вищим органом акціонерного товариства - загальними зборами акціонерів.

Суд зазначає, що в протоколі загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Агра" від 15.04.2010 зафіксовано рішення «створити резервний фонд у розмірі 5% та залишок чистого прибутку спрямувати на розвиток підприємства з цілю придбання нових основних засобів та модернізації існуючих, тобто нарахування дивідендів у 2009 році не проводити».

На підставі зазначеного вище суд вважає неправомірними та необґрунтованими висновки акту перевірки №116/23-2/31659485 від 31.05.2011 про порушення позивачем пп.5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 21 671,36 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 21 671,36 грн. та пп.7.8.2. п.7.8 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 (зі змінами та доповненнями) з урахуванням вимог ст.30 Закону України „Про акціонерні товариства" №514-VІ від 17.09.08 (із змінами і доповненнями, внесеними Законом'України від 27.04.10 №2154-VІ та Законом України №2774-VІ від 03.12.2010), в частині несплати авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік в розмірі 34 666,76 грн. (а.с.12-52).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не виконав і не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятого податкового повідомлення–рішення в частині, що оскаржується позивачем.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В ході розгляду даної справи судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без належного обґрунтування та без підстав, передбачених чинним законодавством.

З’ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Агра» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001462302 від 15.06.2011 – задовольнити.

Визнати недійсним та скасування податкове повідомлення-рішення №0001462302 від 15.06.2011 в частині несплати Приватним акціонерним товариством «Агра» авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік у розмірі 34 666,67 грн. та накладення штрафу в сумі 8 666,69 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Агра» з державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде виготовлений 28 жовтня 2011 року.

Суддя

<� (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >

.В. Маковська

< Текст >