open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08 листопада 2011 року                                       Справа №  2а-0870/9199/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді                             О.В. Конишевої,

розглянув в прядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Управління пенсійного фонду України в м. Токмак Запорізької області     

до: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Токмак Запорізької області   

про: зобов’язання відповідача прийняти до заліку і включити до акту щомісячної звірки витрати для відшкодування суми витрат по виплаті та доставці щомісячної адресної допомоги до пенсії в сумі 175 020,78 грн.  

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління пенсійного фонду України в м. Токмак Запорізької області (далі – позивач) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Токмак Запорізької області (далі – відповідач) у якій позивач просить суд зобов’язати відповідача прийняти до заліку витрати пов’язані з виплатою щомісячної державної адресної допомоги особам, постраждалим від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання у сумі 175 020,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач  посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не прийнята до заліку сума виплаченого за період з  листопада 2010 року по вересень 2011 року підвищення до пенсії, призначеної відповідно до постанови КМУ від 11.03.2009 № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», витрати на її доставку та відповідно не відшкодовано вказані витрати  Пенсійному фонду України. На думку позивача, оскільки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, мають виплачуватися за рахунок ВВДФСС, то підвищення до пенсії має також виплачуватись за рахунок коштів відповідача.

Позивач до судового засідання надіслав заяву про розгляд справи без участі представника в порядку письмового провадження. Позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Надіслав до суду заперечення на адміністративний позов. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що Пенсійний фонд, не враховуючи особливості матеріального забезпечення в сфері соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та ігноруючи норми Закону, прийняв рішення проводити підвищення до пенсії з наступним його відшкодуванням ВВДФСС, що суперечить нормам Закону і спільній постанові правлінь Пенсійного фонду та Фонду від 04.03.2003 № 5-4/4.  Крім цього, представник у запереченнях зазначає, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено відшкодування витрат на виплату підвищення до пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 № 198, тому, на думку представника, витрати на її виплату та доставку відповідачем не повинні відшкодовуватися.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в справі доказів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

          Судом встановлено, що щомісячні акти звірки за період з листопада 2010 року по вересень 2011 року витрати між Управлінням Пенсійного фонду України м. Токмак Запорізької області та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Токмак у сумі 175 020, 78 грн. відповідачем не приймаються до заліку.

          У відповідності до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 встановлено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

          Згідно зі ст. 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку до одних з видів загальнообов’язкового державного соціального страхування відноситься страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

          За пенсійним страхуванням відповідно до ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства,); пенсії у зв’язку з втратою годувальника; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

          У частині 4 ст. 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

          Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

          Звертаючись до  суду із  позовом, Управління Пенсійного фонду України м. Токмак Запорізької області посилається на те, що відповідач має прийняти до заліку суми витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги до пенсії на підставі Порядку відшкодування витрат (надалі за текстом - Порядок), затверджений постановою Правління ПФУ, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 № 5-4/4. Проте, такий висновок позивача є помилковим, з огляду на наступне.

Згідно п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Отже, пунктами 3 та 4 Порядку визначено вичерпний перелік видів пенсій та сум, які підлягають відшкодуванню, серед яких не передбачено відшкодування Пенсійному фонду державної адресної допомоги.

У відповідності до п. 8 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком «Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004р. №1112.

Відповідно до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України в зобов’язання фонду входить відшкодування Пенсійному фонду витрат на поховання (в тому числі і допомоги на поховання), а також відшкодування пенсій, виплачених у відповідності до ст.ст. 91,92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на поховання, якщо смерть потерпілого настала за обставин, за яких настав страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Причинний зв’язок смерті з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворюванням встановлюється медико-соціальними експертними комісіями. Саме на підставі довідок МСЕК, що смерть настала внаслідок раніше отриманого каліцтва або професійного захворювання, відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжя проводить відшкодування виплачених пенсій на поховання потерпілого Пенсійному фонду України.

Судом встановив, що доказів на підтвердження причинного зв’язку смерті інваліда з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я Управління Пенсійного фонду України не надало, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування понесених витрат на поховання інвалідів за рахунок Відділення фонду

Керуючись ст.ст. 69-71, ч.3 ст. 122, 158, 160- 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,  передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 08.11.2011.

          Суддя                                                    О.В. Конишева

Джерело: ЄДРСР 19379476
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу