Головуючий у 1 інстанції - Одношевна В.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року справа №2а-327/11/1220 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Лях О.П. , Горбенко К.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 23 лютого 2011 року у справі № 2а-327/11/1220 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 23 лютого 2011 року у справі № 2а-327/11/1220 позовні вимоги задоволено: визнана бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області протиправною; зобовязано Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, з урахуванням здійснених виплат.

Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням та паспортом.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія даної норми була зупинена. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей інвалідів», а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не внесено змін та не зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2010 року є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 183-2, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 23 лютого 2011 року у справі № 2а-327/11/1220 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду постанови суду першої інстанції прийнятої в порядку скороченого провадження є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П. Лях

К.П. Горбенко