ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого

– судді

Балацької Г.О.,

-

Єфімової О.І.,

засідателів -

Бокулєва О.В., Пономар В.М., Перевозченко Л.П.,

секретарях -

Лісному О.О., Коваль І.М., Довганюку А.В., Городиській О.І., Новицькій І.А., Кужим О.В.,

участю прокурорів -

Клименка В.А., Ковтонюка П.А., Тертичного О.А., Безкоровайного В.Д., Жогана Р.А.,

потерпілих -

ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,

захисників -

ОСОБА_20, ОСОБА_21,

експертів -

ОСОБА_22, ОСОБА_23,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, непрацюючого, що зареєстрований: АДРЕСА_1, та проживав в м. Києві без визначеного місця, не судимого,

за ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 1; 115 ч. 1; 263 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в :

24.10.2008 року, в період часу з 15.30 до 16.00 годин, знаходячись біля самопобудованого бараку, розташованого в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”, між АДРЕСА_3, використовуючи обріз мисливської рушниці моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру, вчинив умисне вбивство ОСОБА_25 та замах на умисне вбивство ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19 за наступних обставин.

16.10.2008 року, приблизно о 19 годині, біля самопобудованого бараку, розташованого в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”, між АДРЕСА_3, між ОСОБА_24, з однієї сторони, і мешканцями вказаного бараку ОСОБА_25, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_26 та ОСОБА_27, з іншої сторони, виник конфлікт, під час якого на ОСОБА_24 накинулася собака та завдала йому тілесні ушкодження.

Бажаючи помститися, на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_24 вирішив вчинити умисне убивство осіб, з якими у нього 16.10.2008 року виник конфлікт, а саме ОСОБА_25, ОСОБА_17, ОСОБА_19 та осіб, які будуть їх супроводжувати.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство більше двох осіб, ОСОБА_24 24.10.2008 року, приблизно о 15.00 годині, маючи при собі обріз мисливської рушниці моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру, прибув до самопобудованого бараку, розташованого в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”, між АДРЕСА_3.

Сховавшись неподалік, ОСОБА_24 почав спостерігати за мешканцями вказаного бараку і очікувати сприятливого моменту для вчинення запланованого злочину.

Приблизно о 15.30 годин, ОСОБА_17, проходячи повз місце схованки ОСОБА_24, помітив останнього і зупинився біля нього. В цей час ОСОБА_24, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство більше двох осіб, використовуючи обріз мисливської рушниці моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер власних дій і бажаючи настання смерті ОСОБА_17, намагався здійснити постріл в область його грудної клітини. Однак останній, захищаючись, рукою відхилив обріз рушниці донизу, внаслідок чого ОСОБА_24 не влучив в область грудей потерпілого, а, здійснивши постріл з обрізу рушниці зарядом спорядженим шротом, заподіяв ОСОБА_17 тілесні ушкодження у виді: вогнепальних сліпих поранень передніх поверхонь обох стегон з наявністю в м’яких тканинах металевого шроту, які за висновком судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Невдовзі ОСОБА_24, з’ясувавши, що ОСОБА_19 відсутній у вищевказаному бараку та має намір найближчим часом повернутися до нього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство більше двох осіб, сховався і став чекати ОСОБА_19, щоб вбити його. Приблизно о 16.00 годині, в той час, коли ОСОБА_19 разом зі своїм знайомим ОСОБА_18 поверталися до самопобудованого дерев’яного бараку, ОСОБА_24, використовуючи обріз з набоями спорядженими шротом, бажаючи помститися, на ґрунті особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер власних дій і бажаючи настання смерті ОСОБА_19 та ОСОБА_18, здійснив два постріли в їх напрямку, намагаючись влучити в область голови та тулуба.

В результаті умисних дій ОСОБА_24 потерпілому ОСОБА_19 були спричинені тілесні ушкодження у виді: вогнепальних шротових поранень м’яких тканин правої верхньої кінцівки та правого стегна, вогнепального шротового проникаючого поранення живота з ушкодженням печінки, 12-ти палої та ободової кишок, правої нирки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, а потерпілому ОСОБА_18 були спричинені тілесні ушкодження у виді: вогнепальних поранень у виличній, скроневій, скронево-потиличній ділянках зліва, багаточисельних непроникаючих вогнепальних поранень на задній поверхні грудної клітки, вогнепального поранення на передній поверхні правого плеча в середній третині, багаточисельних точкових вогнепальних поранень в ділянках верхніх кінцівок, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я на строк більше за 6, але менше за 21 добу.

Усвідомлюючи загрозу своєму життю та здоров’ю, потерпілі ОСОБА_19 та ОСОБА_18 втекли з місця вчинення злочину та звернулися за допомогою до сторонніх громадян. На їх виклик прибули лікарі, які своєчасно надали потерпілим ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 кваліфіковану медичну допомогу.

За таких обставин, ОСОБА_24 виконав всі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство більше двох осіб, але не зміг досягти бажаного результату, смерті потерпілих ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 через обставини, що не залежали від його волі.

Крім того, ОСОБА_24, реалізуючи умисел, направлений на умисне вбивство на ґрунті особистих неприязних відносин ОСОБА_25, 24.10.2008 року, приблизно о 15.30 годин, біля самопобудованого дерев’яного бараку, розташованого в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”, між АДРЕСА_3, відразу ж після здійснення пострілу в ОСОБА_17 побачив ОСОБА_25, який, почувши постріл, вийшов з вказаного бараку з собакою та направився до ОСОБА_24

Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання смерті потерпілого ОСОБА_25, на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_24 з обрізу мисливської рушниці моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру, з близької відстані здійснив постріл в область життєво важливого органу людини – грудну клітину ОСОБА_25 зарядом спорядженим шротом, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці вчинення злочину.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_25 були спричинені тілесні ушкодження у виді: множинних вхідних вогнепальних поранень на правій переднє-бічній поверхні тулуба та на правому плечі, які проникають у грудну та черевну порожнину, з рановими каналами, за ходом яких ушкоджені легені, серце, печінка, шлунок, кишечник, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, і перебувають у зв’язку з настанням смерті.

Крім того, ОСОБА_24, у невстановлений слідством час, знаходячись на ринку “Ювілейний”, що розташований по вул. 200-річчя ОСОБА_28 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, у невстановленої слідством особи, незаконно придбав мисливську рушницю моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру, яку приніс в квартиру АДРЕСА_1, за місцем свого проживання. Після цього, використовуючи слюсарний інструмент, ОСОБА_24 обрізав ствол та частину прикладу вказаної рушниці, чим незаконно, без передбаченого законом дозволу виготовив і придбав вогнепальну зброю, яку став незаконно зберігати за місцем свого мешкання.

Після цього, ОСОБА_24, 27.07.2008 року потягом перевіз обріз мисливської рушниці моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в м. Київ та став його незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігати в невстановленому слідством місці.

Обріз мисливської рушниці моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру, ОСОБА_24 використовував 24.10.2008 року під час вчинення вбивства ОСОБА_25 та замаху на вбивство ОСОБА_17, ОСОБА_19 і ОСОБА_18 З цією метою він незаконно, без передбаченого законом дозволу, приблизно о 15.00 год. 24.10.2008 року, переніс вказану вогнепальну зброю з невстановленого слідством місця її попереднього зберігання до самопобудованого дерев’яного бараку, розташованого в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”, між АДРЕСА_3. Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_25 та замаху на вбивство ОСОБА_17, ОСОБА_19 і ОСОБА_18 того самого дня, приблизно о 16.00 год., ОСОБА_24 незаконно, без передбаченого законом дозволу, переніс обріз мисливської рушниці моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру до місця свого тимчасового проживання, а саме до самопобудованого бараку, розташованого в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_2”, АДРЕСА_2, де, з метою незаконного, без передбаченого законом дозволу, зберігання вогнепальної зброї, помістив його в господарську сумку та заховав під деревами, що розташовані поруч з бараком на відстані приблизно 5 метрів.

04.11.2008 року, під час проведення огляду місця події, працівниками міліції біля бараку, розташованого в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_2”, АДРЕСА_2, де тимчасово проживав ОСОБА_24, був вилучений обріз мисливської рушниці моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру, який ОСОБА_24 виготовив, придбав, носив і зберігав незаконно, без передбаченого законом дозволу.

Згідно з висновком судової балістичної експертизи № 252 від 17.11.2008 року, предмет схожий на обріз рушниці, вилучений 04.11.2008 року під час огляду місця події в урочищі “ІНФОРМАЦІЯ_2” і наданий на дослідження, відноситься до вогнепальної зброї, виготовлений саморобним способом за типом обрізів з двоствольної мисливської рушниці моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру.

Крім цього, взимку 2005 року ОСОБА_24 в мисливському магазині по вул. К. Маркса в м. Дніпропетровську придбав сигнальний шестизарядний револьвер калібру .380 (9 мм) моделі “МЕ Маgnum” б/н, який зберігав в квартирі АДРЕСА_1, за місцем свого проживання. В березні 2008 року, використовуючи інструмент, шляхом видалення захисних елементів з каналу ствола, які б запобігали проведенню пострілів бойовими патронами та встановлення трубки з наскрізним каналом, ОСОБА_24 незаконно, без передбаченого законом дозволу, виготовив з нього і придбав вогнепальну зброю, яку став незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігати за місцем свого проживання.

Після цього, 27.07.2008 року ОСОБА_24 потягом перевіз вищевказаний револьвер з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в м. Київ, переніс його і став незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігати за місцем свого тимчасового проживання у бараку, розташованому в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_2”, АДРЕСА_2.

04.11.2008 року, під час проведення огляду місця події, працівниками міліції біля бараку, розташованого в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_2”, АДРЕСА_2, де тимчасово проживав ОСОБА_24, на відстані приблизно 5 метрів, був вилучений револьвер виготовлений шляхом переробки сигнального шестизарядного револьверу калібру .380 (9 мм) моделі “МЕ Маgnum” б/н, який ОСОБА_24 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Згідно з висновком судової балістичної експертизи № 252 від 17.11.2008 року, наданий на дослідження предмет, схожий на револьвер, вилучений 04.11.2008 року під час огляду місця події в урочищі “ІНФОРМАЦІЯ_2”, є револьвером виготовленим шляхом переробки газового (сигнального) шестизарядного револьверу калібру .380 (9 мм) моделі “МЕ Маgnum” б/н, яка полягає у видалені захисних елементів з каналу ствола, які б запобігали проведенню пострілів патронами зі шротовим або унітарними снарядами або способом роздільного спорядження та встановлення леєра з наскрізним каналом діаметром 8 мм для стрільби саморобними або переробленими патронами центрального бою, відноситься до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї.

Крім цього, ОСОБА_24, у невстановлений слідством час, знаходячись в с. Межиричі Павлоградського району Дніпропетровської області, де раніше мешкав його покійний батько ОСОБА_30, у невстановленому слідством місці незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав патрони, а саме: 4 пістолетних сигнально (шумових) патрони калібру 9 мм Р.А., 2 револьверних сигнально (шумових) патрони калібру .380 (9 мм) та 8 спортивно-мисливських нарізних патронів калібру 5,6 мм, що належали останньому, які перевіз та зберігав в квартирі АДРЕСА_1, за місцем свого проживання.

Після чого, ОСОБА_24, у невстановлений слідством час, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, за місцем свого проживання, з 4 пістолетних сигнально (шумових) патронів калібру 9 мм Р.А. та 2 револьверних сигнально (шумових) патронів калібру .380 (9 мм), використовуючи інструмент, речовини та інші засоби незаконно, без передбаченого законом дозволу, виготовив і, тим самим, придбав боєприпаси, а саме: 4 пістолетних патрони калібру 8 мм, 2 револьверних патрони калібру 7,8-8 мм, які став незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігати за місцем свого проживання.

27.07.2008 року, ОСОБА_24, потягом перевіз боєприпаси, а саме: 4 пістолетних патрони калібру 8 мм, 2 револьверних патрони калібру 7,8-8 мм, 6 патронів для гвинтівки калібру 5,6 мм, 2 спортивно-мисливські патрони калібру 5,6 мм з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в м. Київ, переніс і став незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігати їх за місцем свого тимчасового проживання у бараку, розташованому в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_2”, АДРЕСА_2.

04.11.2008 року, під час проведення огляду місця події, працівниками міліції у бараку, який розташований в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_2”, АДРЕСА_2, де тимчасово проживав ОСОБА_24, було вилучено 8 патронів калібру 5,6 мм, та біля бараку було вилучено шестизарядний револьвер калібру .380 (9 мм) моделі “МЕ Маgnum” б/н, споряджений 4 пістолетними патронами калібру 8 мм та 2 револьверними патронами калібру 7,8-8 мм, які ОСОБА_24 незаконно виготовив, придбав, переніс і зберігав, без передбаченого законом дозволу.

Згідно з висновком судової балістичної експертизи № 252 від 17.11.2008 року: 4 предмети, виготовлені за типом пістолетних патронів центрального бою калібру 8 мм, можуть бути використані для стрільби у саморобній або переробленій зброї (револьверах, пістолетах) відповідного калібру; 2 предмети, виготовлені за типом револьверних патронів центрального бою калібру 7,8-8 мм, можуть бути використані для стрільби у саморобній або переробленій зброї (револьверах) відповідного калібру. Дані шість патронів є боєприпасами до вогнепальної зброї та виготовлені саморобним способом; 4 предмети виготовлені саморобним способом з використанням гільзи пістолетного сигнального (шумового) патрону калібру 9 мм Р.А., шляхом видалення частини заглушки з останньої та наступним спорядженням її метальним зарядом та саморобною металевою кулею; 2 предмети виготовлені саморобним способом з використанням гільзи револьверного сигнального (шумового) патрону калібру .380 (9 мм), шляхом видалення заглушки з останньої та наступним спорядженням її метальним зарядом та сферичною кулею, вірогідно картеччю.

Згідно з висновком судової балістичної експертизи № 283 від 10.12.2008 року, надані на дослідження 6 предметів є боєприпасами до спортивно-мисливської нарізної вогнепальної зброї - 5,6 мм гвинтівочними патронами кільцевого спалаху, які виготовлені заводським способом і придатні для стрільби.

Згідно з висновком судової балістичної експертизи № 286 від 03.12.2008 року надані на дослідження 2 предмета, схожих на патрони, вилучені під час огляду бараку 04.11.2008 року, розташованого АДРЕСА_2, є 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого спалаху (.22 LR), виготовленими промисловим способом. Відносяться до боєприпасів до нарізної спортивно-мисливської вогнепальної зброї і придатні для стрільби.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_24 вину свою в пред’явленому обвинуваченні відносно потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_25 не визнав, хоча не заперечував проти того, що його діями потерпілим були заподіяні вогнепальні поранення, від яких у тому числі настала смерть ОСОБА_25

По епізоду незаконного придбання, виготовлення, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, підсудний ОСОБА_24 вину свою визнав повністю, але вважав, що зброя у розібраному вигляді, в якому він її зберігав і вона була виявлена та вилучена працівниками міліції, не могла бути придатна до стрільби.

При цьому ОСОБА_24 пояснив про те, що з м. Кривій Ріг, де був зареєстрований та постійно проживав, він приїхав в м. Київ 27.07.2008 року для працевлаштування. Знайшов собі потім і місце помешкання в бараку в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_2” в м. Києві.

Коли 16.10.2008 року він йшов з рибалки, маючи при собі, у тому числі, шестизарядний сигнальний револьвер “Магнум”, в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” в м. Києві на нього вибігла собака, що гавкала на нього. Поки він розмірковував чи стріляти, щоб налякати собаку, прибігло троє чоловіків – ОСОБА_19, ОСОБА_25 та ОСОБА_17, а потім і ОСОБА_26 У ОСОБА_25 був великий ніж. Також ніж був у ОСОБА_17 Пізніше ОСОБА_26 ставила йому ніж в спину між лопатками. З запитаннями, що він тут робить, його потягнули до самопобудованого дерев’яного бараку, де вони проживали, при цьому його кусала собака. Його штовхали і він падав на коліно. Коли його притягнули до бараку, то з силою усадовили за стіл і почали жорстко допитували чи його не підіслали міліціонери і ще гірше почали ставитися, коли прочитали його резюме про роботу в прокуратурі. В той вечір у нього при собі в барсетці був паспорт, яку забрала ОСОБА_26, а потім паспорт зник. ОСОБА_25 приніс його речі, які він залишив на березі. ОСОБА_19 погрожував йому побиттям, якщо він - ОСОБА_24 не буде говорити їм правду. Потім його били кулаками по голові, з перервами по 10 хвилин, його кусала собака, а ОСОБА_26 колола його ножем в спину, водила лезом ножа по щоках, шиї, обличчю. Також демонстрував ніж і ОСОБА_19, періодично встромляючи його у стіл та махаючи ножем перед ним. ОСОБА_17, що стояв поряд, говорив щоб він забирав речі та йшов від них. З розумінням до нього-ОСОБА_24 поставилася ОСОБА_27, яка підтримала пропозицію ОСОБА_17, а також пропонувала йому поїсти. Потім настав момент, коли вони перестали думати, що він створює для них небезпеку та його не били і не штрикати ножем, ставилися до нього поблажливо та запропонували йому жити з ними, якщо у нього проблеми з житлом. Потім, через деяких час, його знову почали бити в обличчя, говорячи при цьому, що їм свідок не потрібен, а перебування біля нього ОСОБА_19 з ножем, який ним розмахував, та поведінка інших дала йому підстави вважати, що його мають намір убити. Разом з тим, він не може вказати чи намагався ОСОБА_19 ударити його ножем, навіть тоді, коли говорив, що на його-ОСОБА_19 рахунку він черговий п’ятий труп. Також його брутально обшукували, але сигнальний револьвер, що був в штанях, не знайшли. В той час, коли від нього трохи відійшли, він дістав револьвер, і побіг навпростець, за ним побігла собака і ОСОБА_19 Він вистрілив в собаку і вона відстала, а потім в напрямку ОСОБА_19 Загалом він зробив біля 4-х пострілів. В той же день він звернувся до швидкої допомоги, де пояснював, що його покусала собака та його хотіли вбити. За порадою, на наступний день-17.10.2008 року він звернувся до травмпункту, де йому надали медичну допомогу і він також пояснив, що його покусала собака та його хотіли вбити. Звернувся він і у райвідділ міліції Голосіївського району м. Києва, де виклав обставини подій 16.10.2008 року, але за пропозицією працівника відділку написав заяву про викрадення паспорта в громадському транспорті. Через деякий час зрозумівши, що ніхто осіб з бараку шукати не буде, як і його паспорту, він вирішив зробити це сам.

Звечора він придумав, що піде до бараку під виглядом працівника спецпідрозділу “Барс”, мешканці якого будуть виконувати його вимоги і не будуть чинити опору. А тому 24.10.2008 року, приблизно в 14.00 годин, він пішов до урочища парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”, де відбувалися події 16.10.2008 року. Для цього він удягнув камуфляжних костюм, щоб його менше було помітно в лісі, на голову - кепку сіро-коричневого кольору, і вже в лісі на обличчя він одягнув пов’язку, для того, щоб приховати його нижню частину. Узяв він з собою і двохствольний обріз мисливської рушниці “ІЖ”, 12-го калібру, з додатковими пристроєм для стрільби, що був розташований зверху, калібру 5,6 мм, з набоями як для ближньої, так і для дальньої стрільби, загальною кількістю патронів близько 20, для самозахисту від собаки, та як спосіб залякування, оскільки він з розмов мешканців бараку 16.10.2008 року чув, що у них є берданка.

Дійшовши до означеного місця в урочищі парку, він підійшов ближче в напрямку самопобудованого бараку, де почав прокрадатися, щоб не сполохати собаку. Потім зробив собі засідку зверху над бараком, звідки став спостерігати за бараком. З бараку виходили ОСОБА_32 та ОСОБА_17, які займалися господарством, приготуванням їжі. Потім, в черговий раз, приблизно о 15.45-15.50 годин з бараку вийшов ОСОБА_17, який почав підійматися по стежці до місця його засідки. Він спостерігав за ОСОБА_17 та дверима і вікнами бараку. ОСОБА_17 побачити його-ОСОБА_24 не сподівався, але можливо помітив боковим зором. Коли ОСОБА_17 його побачив, він у нього запитав, хто ще знаходиться у бараку. Той щось відповів, але він-ОСОБА_24 не зрозумів. Тоді він сказав йому, що він з підрозділу “Барс”, на що ОСОБА_17 злякався та закляк, при цьому він у ОСОБА_17 перепитав, хто ще знаходиться у бараку, але ОСОБА_17 нічого йому не пояснив. ОСОБА_17, що був до нього правим боком та спиною, несподівано для нього зробив різкий рух рукою, у якій було щось схоже, як він думає, на планку чи ніж, чи на сокиру, а потім плигнув на нього. Біля нього в повітрі щось зі свистом пролетіло. Побоюючись за свою безпеку, він зробив у напрямку ОСОБА_17 рефлекторний постріл, як мисливець, без наміру вбивати. Допускає, що ОСОБА_17 його міг впізнати як особу, якого мешканці бараку хотіли вбити 16.10.2008 року, а тому накинувся на нього зі зброєю, можливо сокирою, але він його випередив пострілом. Самого ж пострілу він не пам’ятає, про це він може тільки здогадуватися. ОСОБА_17 упав. Він також лежав за деревом та спостерігав за бараком, оскільки боявся, що з боку бараку хтось може стріляти. Потім, коли він підповз до ОСОБА_17, то можливо говорив чи запитував про необхідність виклику йому швидкої медичної допомоги. Подивившись в сторону бараку, він побачив в проході дверей дві жінки і ОСОБА_25 Останній побіг до кутка бараку, а коли його-ОСОБА_24 побачив, то зупинився. Допускає, що ОСОБА_25 побачив в його-підсудного руках зброю. Коли ОСОБА_25 став підніматися по східцях до нього на пагорб, він-ОСОБА_24 стояв на колінах. Перед ОСОБА_25 на нього побігла собака, якої не могла втримати ОСОБА_27 ОСОБА_25 та ОСОБА_26 просили не стріляти в собаку, але він вистрілив і собаку вбив. В цей час ОСОБА_25, що наближався, зробив рух в його бік рукою, в якій була або палка, або спис, або штик-ніж, і він - ОСОБА_24 рефлекторно вистрілив один чи два рази. ОСОБА_25 упав і також покотився вниз до бараку. Послідовності подій він не пам’ятає, як і того чи поранив він ОСОБА_25, чи той прикидався на наявність у нього вогнепальних поранень. Потім зі сторони Столичного шосе серед дерев він побачив ОСОБА_19 та ОСОБА_18, що поверталися до бараку. Зайнявши місце в своїй засідці, він побачив, як ОСОБА_18 був до нього обличчям, а у ОСОБА_19 в руках було щось схоже на зброю, можливо пістолет. Від побаченого він злякався, а тому вистрілив скоріше за все в руку ОСОБА_19 що йшов попереду ОСОБА_33, чи поряд з ним. ОСОБА_18 також упав. ОСОБА_19 та ОСОБА_18 обидва лежали. Хтось із них став підніматися. ОСОБА_34 розгубився і вистрілив поверх них. ОСОБА_18 в цей час, маючи намір тікати, піднявся на повний зріст і був поранений.

Що він-ОСОБА_24 робив потім, сказати не може, скоріше за все повернувся до засідки, де його побачив ОСОБА_17 Допускає, що там кричав, що він з “Барсу” і щоб мешканці бараку виходили. Оскільки жінки не відразу вийшли з бараку, він стріляв сигнальними ракетами, що димлять, які були заздалегідь ним узяті. З бараку ніхто не вийшов і щоб налякати жінок, він вистрілив у картонну стіну бараку, пробивши її. Жінки, почувши від нього завіряння, що він стріляти не буде, вийшли з бараку. Він попросив їх надати свої паспорти, на що вони повідомили, що їхні паспорти згоріли. Тоді, на його вимогу, ОСОБА_26 написала на газеті чи на карточці анкетні дані всіх, хто проживав у бараку. Він, в подальшому, ці записи переписав для себе. При цьому він-ОСОБА_24 запам’ятав, що ОСОБА_19 та ОСОБА_27 односельці та можливо перебувають в цивільному шлюбі, ОСОБА_25 проживає в м. Києві, але приїхав він з Полтави. На його питання ОСОБА_17, також відповів, що зброї у бараку не має. ОСОБА_17, після його поранення, жінки перевели до бараку, перенесли туди і ОСОБА_25 Здивувала його і ОСОБА_27, з поведінки якої він бачив, що вона його боялася, разом з тим вона до нього добре поставилася 16.10.2008 року і він до неї наміру застосовувати будь-які дії не мав.

Після подій 24.10.2008 року він деякий час переховувався на болоті, у зв’язку з чим захворів і у хворобливому стані був в подальшому затриманий 30.10.2008 року.

Також 26.10.2008 року він ходив на канал, де бачив ОСОБА_17, який, шкутильгаючи, направився в сторону бараку, та жінку, що читала книжку, а тому зробив висновок, що всі живі.

30.10.2008 року, коли він йшов до міліції написати заяву про втрату паспорта, його затримали і, відповідаючи на питання, він-ОСОБА_24 розповів, що це саме він стріляв в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”.

При цьому з показань підсудного ОСОБА_24 в судовому засіданні також убачається, що дійсно в 1993 році він став членом Товариства мисливців та рибалок. Коли в 1997 році він поїхав на Чукотку, то втратив можливість на переоформлення дозвільних документів на зброю, тому офіційний дозвіл на носіння та зберігання мисливської зброї у нього закінчився в 1998 року. На Україну він повернувся у 2004 році.

Восени чи весною 2006 року, він на ринку “Ювілейний” по вул. 200-річчя ОСОБА_28 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, у хлопців на ім’я ОСОБА_29 та ОСОБА_73 без передбаченого законом дозволу придбав рушницю “ІЖ-58МА”, 12-го калібру, яку відніс додому за адресою: АДРЕСА_1.

З осені 2005 року по весну 2006 року, в комірчині на 2-му поверсі будинку АДРЕСА_1, що належала вітчиму ОСОБА_35, він виготовив з двох металевих трубок та пружин пристрій для відстрілу патронів калібру 5,6 мм, який потім установив на рушницю.

Оскільки лівий ствол рушниці був пошкоджений та коли стволи почали ржавіти, а також частину прикладу, він у 2007 році обрізав за допомогою ножівки по металу та інших слюсарних інструментів, таким чином отримавши обріз мисливської рушниці “ІЖ-58МА”, 12-го калібру. Вкрив він стволи рушниці лаком для нігтів різних кольорів зверху, по боках та частину стволів знизу, для кращого їх збереження.

Рушницю зберігав вдома, на дачі знайомих, а під час полювання - в кар’єрах шахти, під камінням.

Після смерті батька в 2004 році, який був мисливцем, в АДРЕСА_4 він знайшов 10 або більше патронів калібру 5,6 мм, приблизно 40 патронів 12 калібру, 20 патронів 16 калібру та пусті гільзи цього калібру, з яких він сам споряджав патрони для полювання.

До 1992 року, коли він працював слідчим прокуратури, працівник міліції в смт. Решитілівка Полтавської області, дав йому з прихильності приблизно 15-20 патронів калібру 5,6 мм, оскільки знав, що він мисливець.

Також взимку з 2004 року на 2005 рік, в мисливському магазині по пр-ту К.Маркса в м. Дніпропетровську він придбав сигнальний револьвер марки “Магнум”, калібру 9 мм, з холостими патронами до нього, в якій кількості не пам’ятає, для самозахисту. Даний сигнальний револьвер, приблизно в березні 2008 року, він переробив за місцем свого проживання для відстрілу холостих патронів з свинцевими кулями, калібром приблизно 9 мм, для самозахисту після нападу на нього. Процес переробки полягав у тому, що він розсвердлив ствол револьвера та вставив в нього металеві трубки, діаметр яких набагато перевищував діаметр куль, що унеможливлювало вести прицільний постріл. Зберігав даний револьвер по місцю свого проживання, носив з собою в барсетці для самозахисту.

27.07.2008 року він з м. Кривий Ріг до м. Києва перевіз обріз, розібравши його на частини, у тому числі і пристрій для відстрілу куль, револьвер та патрони.

Зберігав в м. Києві обріз, пристрій, револьвер та патрони в різних місцях, у тому числі і на природі.

Револьвер використав 16.10.2008 року, коли потерпілі і свідки по справі, що жили у бараку, хотіли його вбити. З револьверу він стріляв 4 рази в собаку, а також в сторону ОСОБА_19, які наздоганяли його.

Також носив при собі 6 пістолетних холостих патронів, що виготовив для свинцевих кульок, чотири з яких вставив в револьвер після пострілів.

Після подій 16.10.2008 року револьвер зберігав разом з рушницею, але в окремих місцях біля свого помешкання в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_2”. З собою револьвер постійно не носив.

Вилучили револьвер біля його помешкання в парку.

Потім 24.10.2008 року йому довелося застосувати вказаний вище обріз з пристроєм, коли зрозумів, що ніхто з компетентних органів не надасть йому довідку про втрату паспорта.

30.10.2008 року, в час напередодні його затримання, тобто на ніч приніс обріз мисливської рушниці з пристроєм до свого помешкання між “ІНФОРМАЦІЯ_2” та АДРЕСА_3, де в парку під листям їх і виявили працівники міліції.

Також у нього були вилучені 8 штук спортивно-мисливських нарізних патронів калібру 5,6 мм, які він узяв у батька, привіз додому в м. Кривий Ріг, потім перевіз до м. Києва, де зберігав в різних місцях парку біля свого помешкання.

Після зміни обвинувачення в суді ОСОБА_24 загалом не заперечував проти того, що саме його діями були спричинені вогнепальні поранення потерпілим, від яких, зокрема, настала смерть ОСОБА_25 Але вважає, що при цьому під час подій 24.10.2008 року, він перебував в стресовій ситуації, а тому не в повній мірі міг усвідомлювати події та керувати своїми діями, а тому вчинив постріли в стані афекту чи сильного душевного хвилювання і його дії повинні бути кваліфіковані як вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або як самозахист.

Разом з тим наполягає, що він мав реальну можливість застрелити ОСОБА_17, але умислу на його вбивство, як і особистої неприязні до того, у нього не було. Дії ж ОСОБА_25 він розцінив як загрозу для себе.

Не погоджується з пред’явленим обвинуваченням у тому, що він не зміг досягти бажаного для себе результату, направленого на умисне вбивство ОСОБА_19 і ОСОБА_18, які втекли з місця події, та їм своєчасно була надана кваліфікована медична допомога, оскільки їм була надана медична допомога через значний проміжок часу після спричинення тілесних ушкоджень, що не вказує про спричинення їм тілесних ушкоджень небезпечних для життя.

А крім того, за значний проміжок часу, вони мали можливість приховати на місці події, наприклад, свою зброю.

Вважає, що його дії стосовно ОСОБА_19 треба кваліфікувати, як вчинені в стані сильного душевного хвилювання, оскільки він убачав, що у того є зброя, тому вважав за необхідне попередити його напад, який і спровокував його-ОСОБА_24 на постріл.

Що ж стосується його дій відносно ОСОБА_18, то вважає, що оскільки він стріляв над його головою, а той несподівано піднявся, то в його діях відсутній склад злочину.

Визнає, що вся зброя, яка вилучена по місцю його тимчасового проживання в парку “ІНФОРМАЦІЯ_2” належала йому.

На час подій 24.10.2008 року зброя була в робочому стані, але на час коли її виявили та вилучили, вона була розібрана по частинам і до стрільби не придатна.

Не дивлячись на такі показання ОСОБА_24, його винуватість у вчиненні злочинів, пред’явленого йому обвинувачення, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

А саме, як пояснив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_17, у тому числі уточнюючи свої показання, дані ним під час досудового слідства, він побудував хатинку в урочищі парку ”ІНФОРМАЦІЯ_3”, що знаходиться між АДРЕСА_3, в низині. Перша будівля згоріла разом з майном та документами мешканців будиночку. Він побудував другу з матеріалу, який звозили до полігону МНС, що був поряд. Будівля складалася з двох кімнат та веранди. На жовтень місяць в ній проживали він, ОСОБА_27 з ОСОБА_19 та ОСОБА_26 з ОСОБА_25, що перебували в цивільному шлюбі, а також ОСОБА_18, який оселився безпосередньо перед подіями 24.10.2008 року.

16.10.2008 року, біля 21 години, вони вечеряли за столом на вулиці, що знаходився біля будівлі, коли загавкала собака та кудись побігла. За нею пішли ОСОБА_25 та ОСОБА_19 Через кілька хвилин вони повернулися з гостем - ОСОБА_24, який сказав, що його покусала собака, що належала ОСОБА_25 Мав він при собі два пакети. Він-потерпілий розпитував його, де той проживає, а почувши, що на “ІНФОРМАЦІЯ_2”, виказав сумніви, оскільки там весь час ходять працівники міліції. Також просив двічі ОСОБА_24 піти від них, оскільки він для них чужий. Чому ОСОБА_24 не пішов - сказати не зміг. В подальшому він-потерпілий пішов на заправку, що перебувала недалеко від їх місця помешкання, за сигаретами й пивом. Був відсутнім приблизно 30 хвилин. Повертаючись, він почув два постріли і побіг до будиночка. Усі перебували за столом. Він запитав, що трапилося, і йому відповіли, що ОСОБА_24 неадекватно себе повів, а саме: без причин підхопився та побіг. ОСОБА_24, тікаючи, зробив також постріли. Залишив ОСОБА_24 і пакети, вміст яких вони подивилися вранці. Там був мисливський ніж, який потім пропав після другого приходу ОСОБА_24, більше нічого цінного в пакетах не було. Не було там і будь-яких документів. Про застосування до ОСОБА_24 будь-якого насильства – не знає.

24.10.2008 року ОСОБА_19 разом з ОСОБА_18 зранку вийшли з бараку і пішли заряджати мобільний телефон. Він, ОСОБА_27 і ОСОБА_26, а також ОСОБА_25 залишилися. Останній спав, а вони готували їжу біля бараку. Особисто він носив дрова. Близько 16 годин, він від бараку з низини пішов на пагорб за дровами. Піднявшись на пагорб, він на відстані не більше 1 м несподівано для себе побачив чоловіка - ОСОБА_24, що лежав за колодою в камуфляжному одязі, а обличчя його було прикрите хусткою. ОСОБА_24 підхопився на коліно і направив на нього майже притул, не більше 0,5 м, обріз в ділянку живота. Обріз був з прикладом та обрізаними стволами. При цьому ОСОБА_24 одразу ж сказав, що він з підрозділу “Барс”, і що вони оточені. ОСОБА_36 зрозумів, що це неправда, оскільки зброя - обріз була нештатною для підрозділів спеціального призначення. ОСОБА_36 ударив рукою по стволах обрізу. Одночасно пролунав постріл. Його поранило в стегна та верхню частину руки перед зап’ястям, від чого він упав біля колоди, фактично там де знаходився ОСОБА_24 Після цього ОСОБА_24, переконавшись, що він-потерпілий не зможе пересуватися із-за простріляних ніг, спустився з пагорба до будиночка. Потім він почув від бараку крики ОСОБА_24 про те, щоб всі виходили, а то він всіх перестріляє, а потім з тієї сторони пролунали постріли, приблизно сім - десять. У цей час у будиночку перебував ОСОБА_25, а дві жінки й собака були біля будиночка. Як потім він довідався, стінка бараку мала наскрізний отвір від пострілів.

ОСОБА_25 ОСОБА_24 убив, після чого наказав жінкам забрати його-потерпілого з пагорба та притягти в будиночок, тому, що він не міг ходити. При цьому, на його-потерпілого думку, як знущання, ОСОБА_24 запропонував викликати йому швидку медичну допомогу. Коли його несли, то він-ОСОБА_17 побачив біля будиночка мертвого собаку, а в кімнаті ОСОБА_25, якого за словами жінок убив ОСОБА_24 Щодо настання смерті ОСОБА_25, він –ОСОБА_17 пересвідчився сам за відсутністю у того пульсу. Також було видно у ОСОБА_25 вогнепальне поранення в голову та перенісся, оскільки на обличчі у того була кров, а за характером поранення він-ОСОБА_17 зробив висновок, що постріл було здійснено з дуже близької відстані. ОСОБА_26 плакала та запитувала у ОСОБА_24, навіщо він вбив ОСОБА_25, на що той відповів, що ОСОБА_25 не вбитий, а просто заснув. Після чого ОСОБА_24 запитав, де ще два чоловіки, а саме поцікавився де ОСОБА_19, на що він-потерпілий відповів, що вони на роботі й прийдуть пізно вночі, а ОСОБА_37 сказала, що вони будуть через 20 хвилин.

ОСОБА_24 закрив вікно бараку і двері та сказав нікому не виходити, інакше розстріляє. Його погрози вони сприйняли як реальну загрозу для свого життя, оскільки він уже вбив ОСОБА_25 Наказав ОСОБА_24 переписати паспортні дані всіх жителів їхнього бараку, що зробила ОСОБА_26 та передала ОСОБА_24 через двері будівлі. Запитував ОСОБА_24 і про наявність у них мобільних телефонів, на що вони відповіли відмовою.

Потім ОСОБА_24 піднявся наверх, де перебував, коли стріляв по ньому, оскільки там гарний огляд, у тому числі їх будиночка і стежки, яка до нього веде.

Приблизно через 40 хвилин вони почули два постріли й крик ОСОБА_18, що кликав ОСОБА_19.

Ще приблизно через півтори години він-ОСОБА_17 вийшов з будівлі. Пішов на пагорб подивитися, що трапилося. ОСОБА_24 не було. Після цього він забрав з будівлі жінок і вони пішли на полігон МНС, що був поряд, тому, що боялися повернення ОСОБА_24 Охоронцям полігону МНС розповіли про те, що сталося, вони викликали свою групу швидкого реагування, міліцію, а йому-ОСОБА_17 – швидку медичну допомогу.

Його відвезли до лікарні, зробили операцію, під час якої частково дістали шріт.

Від госпіталізації він-ОСОБА_17 відмовився з особистих міркувань.

Не заявляв він і цивільний позов.

Вважає, що ОСОБА_24 стріляв в нього 24.10.2008 року через конфлікт 16.10.2008 року, і якби він не вдарив рукою по стволах обрізу ОСОБА_24 його б застрелив, оскільки обріз заряджений шротом першочергово був направлений йому в тулуб, приблизно в живіт. Також, за його міркуванням, у ОСОБА_24 є певні розлади психіки, виходячи з поведінки того під час подій 16 та 24 жовтня 2008 року.

Уточнив свої показання потерпілий ОСОБА_17, дані ним під час досудового слідства від 24.10.2008 року в якості свідка, тим, що ОСОБА_24 вистрілив в нього один раз, а не чотири, як помилково зазначено в протоколі.

Як вказав ОСОБА_17, в протоколі не відображено і про те, що він дійсно вдарив по стволах направленого на нього ОСОБА_24 обрізу, оскільки свої показання він давав одразу ж після поранення, коли перебував у шоковому стані, а тому не вказав про це ( т. 1 а.с. 78-80).

З приводу обставин кількості зроблених по ньому пострілів ОСОБА_24, ОСОБА_17 уточнив свої показання в якості потерпілого і від 25.10.2008 року, вказавши, що в низині по бараку, який фактично складається з двох кімнат, було здійснено 7-10 пострілів, а не 13-15, як зазначено у протоколі. Також наполягав на тому, що ОСОБА_24 у нього запитував, де перебуває ОСОБА_19 ( т. 1 а.с. 153-156).

Крім того ОСОБА_17 підтвердив свої показання в якості потерпілого від 10.11.2008 року ( т. 3 а.с. 185-186) та під час очної ставки з ОСОБА_24 від 10.11.2008 року ( т. 4 а.с. 99-104).

Впізнав ОСОБА_17 особу ОСОБА_24 по фотознімках, що відображено в протоколі цієї слідчої дії від 25.10.2008 року ( т. 1 а.с. 161-162).

Згідно даних протоколу пред’явлення предметів для впізнання від 05.02.2009 року, ОСОБА_17 впізнав обріз мисливської рушниці, з якої ОСОБА_24 стріляв по них 24.10.2008 року ( т. 3 а.с. 171-177).

При цьому ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що рука ОСОБА_24, коли той здійснив постріл, не повністю прикривала приклад, а тому він-потерпілий розглядів його вигин і наявність на ньому зображення зайця. Вказує на наявність на обрізі і слідів лаку.

Про наявність даних прикмет обрізу підсудний ОСОБА_24 підтвердив в судовому засіданні.

Згідно з даними довідки від 30.10.2008 року, ОСОБА_17 перебував у Міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги з 21 години 05 хвилин 24.10.2008 року з множинними сліпими вогнепальними пораненнями середньої третині м’яких тканин обох стегон, правого стегна - (шріт), саднами нижньої третини лівого передпліччя ( т. 1 а.с. 45).

У відповідності з висновком судово-медичної експертизи № 80/Е від 20.02.2009 року, у ОСОБА_17 були виявлені тілесні ушкодження у виді: вогнепальних сліпих поранень передніх поверхонь обох стегон з наявністю в м’яких тканинах металевого шроту, діаметром 5 мм, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (по критерію тривалості розладу здоров’я).

Характер та локалізація виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися внаслідок дій тупого (их) предмета (ів) з обмеженою поверхнею контакту, якими є шріт ( згідно даних медичної документації – сторонні тіла металевої щільності діаметром 5 мм), що могли утворитись внаслідок пострілу набоями, які були спорядженні шротом.

Враховуючи локалізацію виявлених ушкоджень можна стверджувати, що в момент пострілу потерпілий був повернутий передньою поверхнею тіла до зброї ( т. 2 а.с. 225 -227).

Доводи ОСОБА_24 про те, що перед експертом не було поставлено запитання щодо відстані, з якої було проведено постріл по ОСОБА_17, є безґрунтовними, оскільки таке питання перед експертом було поставлено – питання № 5, на що експерт не зміг відповісти із-за відсутності судово-медичних даних.

Не заслуговують на увагу і доводи підсудного про те, що є розбіжності у вказівці отримання ОСОБА_17 тілесних ушкоджень руки, що відображено у змісті наведеної вище довідки лікарні.

Шляхом винесення постанови від 05.03.2009 року уточнені анкетні дані потерпілого ОСОБА_17 ( т. 3 а.с. 152-153).

Як показав в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_18, він 21.10.2008 року оселився в побудованому бараку, розташованому в низині у лісі між вул. Промисловою та АДРЕСА_3 в м. Києві, за пропозицією ОСОБА_17, з яким раніше працював. Там також проживали сам ОСОБА_17, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_19 та ОСОБА_25

В день поселення ОСОБА_19 йому розповів, що за тиждень до цього до них заходив невідомий чоловік з неадекватною поведінкою, якого покусала їх собака. Вони його приводили до будиночка, а пізніше посварилися, й чоловік, втікаючи, стріляв.

24.10.2008 року він з ОСОБА_19, біля 9-00 години, пішли з бараку заряджати мобільний телефон, а також на ринок, щоб купити необхідні речі. Коли поверталися, біля 15 години 50 хвилин, то ОСОБА_19 йшов у лісі до будівлі-бараку попереду нього, а він-ОСОБА_18 за ним приблизно за 3 метри. В цьому місці ліс був розчищений, але нікого видно не було. Не доходячи приблизно 20 метрів до спуску до будівлі бараку, що був в урочищі в низині, пролунав постріл і ОСОБА_19 упав з криками “хватить”. Із-за колоди на їх шляху до бараку, на відстані приблизно 12-15 метрів, піднявся ОСОБА_24, обличчя якого він розгледів. ОСОБА_24 був одягнутий у темно-зелену курточку, камуфляжну кепку та мав зброю з двома стволами. ОСОБА_38 став тікати і у цей час, загалом приблизно через 1,5-2 хвилини після першого пострілу, ОСОБА_24 цілеспрямовано вистрілив в нього зі зброї, з упором прикладу в плече, в результаті чого шріт потрапив йому-ОСОБА_18 у спину і три шротинки в голову, від чого він упав. ОСОБА_24 ні до, ні під час пострілів нічого не говорив. Після пострілу в нього-ОСОБА_18 підвівся ОСОБА_19, який підбіг до нього, підняв, і вони побігли з ним до дороги, де зайшли в магазин і попросили викликати швидку допомогу. ОСОБА_19 мав поранення в районі живота.

ОСОБА_39 непритомного було госпіталізовано до лікарні, де він перебував з 24.10.2008 року по 03.11.2008 року у зв’язку з пораненням легенів та голови. Мав він поранення і плеча, які, як вважає, отримав від пострілу ОСОБА_24 по ОСОБА_19, що йшов попереду нього.

Проходив він-ОСОБА_18 лікування і вдома на протязі двох місяців, що йому проводила мама, яка за освітою є медичним працівником.

У зв’язку з пораненням легенів, йому в подальшому необхідно періодично відкачувати рідину з них, що збирається після поранення.

Позов по справі він не заявляв.

Потерпілий ОСОБА_18 в судовому засіданні уточнив свої пояснення, дані ним 03.11.2008 року, зазначивши, що перебуваючи у хворобливому стані після виписки з лікарні, помилився щодо зросту ОСОБА_24, якого у повний зріст і не бачив, а також щодо наявності на тому окулярів 24.10.2008 року ( т. 1 а.с. 84-85).

Своїм хворобливим станом пояснив потерпілий і неточності в показаннях в якості потерпілого від 03.11.2008 року щодо окулярів на ОСОБА_24, кількістю зроблених по ньому ОСОБА_24 пострілів – загалом він був один, а також щодо його обізнаності відносно конфлікту 16.10.2008 року ( т. 2 а.с. 87-89).

Підтвердив свої показання потерпілий ОСОБА_18 і під час очної ставки з ОСОБА_24 від 24.02.2009 року, уточнивши, що він впав лише після пострілу саме в нього, і постріл в нього був один ( т. 4 а.с. 228-233).

Відповідно до даних, що містяться в проколі про пред’явлення фотознімків для впізнання від 03.11.2008 року, потерпілий ОСОБА_18 впізнав ОСОБА_24, як особу, що здійснила постріли 24.10.2008 року по ньому та ОСОБА_19 ( т. 2 а.с. 95-96).

ОСОБА_18, на підставі даних, що містяться у довідці Київської міської клінічної лікарні № 17 від 25.10.2008 року, був госпіталізований в 18.20 годин 24.10.2008 року з множинними вогнепальними пораненнями (шріт) голови, тулуба, верхніх кінцівок ( т. 1 а.с. 43).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1895/е від 29.01.2009 року, у ОСОБА_18 були виявлені тілесні ушкодження у виді:

а) вогнепального поранення у виличній, скроневій, скронево-потиличній та потиличній ділянках зліва ( з наявністю сторонніх тіл металевої щільності в м’яких тканинах голови);

б) численних непроникаючих вогнепальних поранень на задній поверхні грудної клітки ( з наявністю сторонніх тіл металевої щільності у м’яких тканинах грудної клітки);

в) вогнепального поранення на передній поверхні правого плеча в середній третині;

г) численних точкових вогнепальних поранень в ділянках верхніх кінцівок ( точна локалізація не вказана), які спричинені внаслідок пострілів з вогнепальної зброї патронами, зарядженими шротом та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я на строк, більший за 6, але менший за 21 добу ( за критерієм тривалості розладу здоров’я).

Враховуючи локалізацію встановлених у ОСОБА_18 тілесних ушкоджень, не виключно, що на момент отримання ушкоджень, зазначених у п.п. “ а, б”, він був повернутий лівою заднє-боковою поверхнею грудної клітки та голови до вогнепальної зброї; на момент отримання ушкодження, зазначеного у п. “в” його праве плече було обернуто передньою ( переднє-боковою) поверхнею до вогнепальної зброї ( т. 2 а.с. 218-221).

Обставин ставити під сумнів вказані висновки експерта у суду не має.

Не може слугувати такою підставою і зазначення в ньому в обставинах справи спричинення тілесних ушкоджень біля 17 години 30 хвилин 24.10.2008 року, як на це звернув увагу суду ОСОБА_24 в судовому засіданні, оскільки зазначення даного часу у висновку експерта випливає з постанови про призначення експертизи ( т. 2 а.с. 216).

Також не заслуговують на увагу доводи потерпілого ОСОБА_18, який не погодився з встановленням ступеня тяжкості спричинених йому ОСОБА_24 тілесних ушкоджень, оскільки інше не підтверджено наявною в матеріалах справи медичною документацію.

Щодо наявності інших даних потерпілий суд не повідомив.

Потерпілий ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що він приблизно з літа 2008 року проживав в самопобудованому бараку біля тренувального містечка МНС, що розташоване АДРЕСА_5. Там проживали ОСОБА_17, ОСОБА_27, а пізніше стали проживати ОСОБА_25 та ОСОБА_26

На той час він працював і гроші йому були не потрібні.

16.10.2008 року у вечірній час, собака, що була у них, побігла у бік тренувального містечка, а він з ОСОБА_25 пішли за ним. Побачивши ОСОБА_24, вони запропонували йому піти з ними та привели до бараку. Запросили ОСОБА_24 до столу. На його-ОСОБА_19 пропозицію випити горілки, ОСОБА_24 погодився, але ОСОБА_17 заборонив йому наливати. ОСОБА_17 пішов до магазину. Всі сиділи за столом і розмовляли. Запитували у ОСОБА_24 звідки він. Потім ОСОБА_24 несподівано для всіх встав і побіг, забувши пакети, з якими прийшов. Собака побігла за ним, а також побігли він-потерпілий та ОСОБА_25, який кликав собаку. Але ОСОБА_24 не наздогнали. Чув він і постріли. Всього ОСОБА_24 перебував у них біля 20-ти хвилин, ніяких погроз чи насильства до нього не застосовували. Не було між ними і сварки, а також його не перевіряли на наявність грошей.

Після цих подій з ними став проживати ОСОБА_18

24.10.2008 року він-ОСОБА_19 з ОСОБА_18 поїхали на ринок, а коли поверталися, то йшли зверху через урочище до бараку, що був розташований в низині. Не дійшовши приблизно 30 метрів, він побачив спалах та почув звук пострілу. За колодою на землі на шляху їх пересування лежав чоловік у зеленому камуфляжному одязі та кепці, обличчя якого було зав’язане матерією. З боку чоловіка був спалах від пострілу. Чоловік при цьому нічого не казав. В нього-ОСОБА_19 влучив шріт в правий бік тулуба. Від пострілу його-потерпілого розвернуло, він присів, а потім упав з криком “хватить, ОСОБА_18 тікай”. Останнє стосувалося ОСОБА_18, що йшов за ним. Майже одразу пролунав другий постріл. Коли він-ОСОБА_19 піднявся, то побачив, що другий постріл влучив у ОСОБА_18 в ліву лопатку, також шріт попав у вухо, звідки йшла кров. Він з ОСОБА_18 побігли до траси, там пішли в магазин, де викликали міліцію і швидку допомогу. Їх було госпіталізовано.

Загалом він знаходився у лікарні з 24.10.2008 року по 17.11.2008 року. У зв’язку з пораненням він змушений в теперішній час звертатися до лікарні раз на місяць.

Коли до нього в лікарню приходили ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_17, то розповідали, що останнього під час подій 24.10.2008 року було поранено, а ОСОБА_25 і собаку застрелено. Також чоловік, що був зі зброєю та вчинив ці дії, переписав їх прізвища.

Підтвердив потерпілий ОСОБА_19 і свої показання, дані ним під час досудового слідства від 18.11.2008 року, які уточнив в судовому засіданні, вказавши, що під час подій 16.10.2008 року він-ОСОБА_19 штовхнув ОСОБА_24, але чому це сталося вказати не зміг ( т. 3 а.с. 132-134).

Від проведення очної ставки з ОСОБА_24 ОСОБА_19 не відмовлявся, про що він виклав свою позицію у заяві ( т. 3 а.с. 139), але, як пояснив потерпілий в судовому засіданні, після виписки з лікарні він одразу ж поїхав за місцем своєї реєстрації.

У відповідності з висновком судово-медичної експертизи №130/Е від 26.02.2009 року, при проведенні якої бралися до уваги і дані виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 1646 ( т. 3 а.с. 148), у ОСОБА_19 були виявлені тілесні ушкодження у виді: вогнепальних шротових поранень м’яких тканин правої верхньої кінцівки та правого стегна; вогнепального шротового проникаючого поранення живота з ушкодженням печінки, 12-палої та ободової кишок, правої нирки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя і могли утворитися 24.10.2008 року внаслідок пострілу з вогнепальної зброї шротовим зарядом ( т. 3 а.с. 166-168).

Потерпіла ОСОБА_40, показання якої на досудовому слідстві були досліджені в судовому засіданні, очевидцем чи свідком подій 16 та 24 жовтня 2008 року не була ( т. 3 а.с. 158).

Згідно довідки Київського міського бюро судово-медичної експертизи № 4063 від 27.10.2008 року, що підписана експертом ОСОБА_41, причиною смерті невстановленого чоловіка стало вогнепальне шротове поранення тулуба з ушкодженням внутрішніх органів ( т. 1 а.с. 173).

Така ж причина смерті зазначена і в лікарському свідоцтві про смерть ( т. 1 а.с. 174).

На підставі висновків судово-медичної експертизи № 314/4063 від 24.02.2009 року, що викладені експертом ОСОБА_41, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_25 були виявлені тілесні ушкодження у виді: множинних вхідних вогнепальних поранень на правій переднє-бічній поверхні тулуба та на правому плечі (рани неправильно округлої, двох та трьохпроменевої, зірчастої форми з дефектами мінус-тканина, дрібно фестончастими краями, поясками зсаднення, металізацією сполуками свинцю), які проникають у грудну та черевну порожнину, з рановими каналами, за ходом яких ушкодженні легені, серце, печінки, шлунок, кишечник, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

В тілі постраждалого за ходом ранових каналів виявлено 16 сторонніх металевих тіл – шріт, діаметром близько 0,4 см. Вказані множині поранення є вогнепальними та могли утворитися незадовго до настання смерті від одного пострілу із гладкоствольної вогнепальної зброї шротовим снарядом з відстані, на якій шріт діє осипом. Виявлене садно в правій виличній ділянці могло утворитися від дії контейнера, спорядженого у патрон.

Смерть ОСОБА_25, настала від вогнепального шротового поранення тіла з ушкодженням внутрішніх органів. В момент пострілу потерпілий був повернутий правою бічною поверхнею тіла до дульного зрізу зброї. Смерть потерпілого настала в короткий проміжок часу ( близько 10 хв.) після спричинення поранення ( т. 2 а.с. 197-208, 212-214).

Доводи ОСОБА_24 про те, що ОСОБА_25 помер не відразу, а приблизно через 15-20 хвилин після поранення не може бути прийнято судом до уваги, оскільки спростовується наведеними висновками експерта, ОСОБА_24 ж не є спеціалістом в галузі судово-медичної експертизи.

З показань свідка ОСОБА_26 в судовому засіданні видно, що вона разом з ОСОБА_17, ОСОБА_25, ОСОБА_19 та ОСОБА_27 проживали в маленькому бараку в лісі недалеко від Видубичів в м. Києві.

16.10.2008 року, увечері, коли вони всі перебували біля бараку, загавкала собака ОСОБА_25, яка побігла у сторону струмка неподалік бараку. За собакою пішли ОСОБА_25 та ОСОБА_19, а повернулися вони вже з ОСОБА_24 У нього в руках було два пакети. Він про щось розмовляв з ОСОБА_19 і ОСОБА_17 Потім у ОСОБА_24 з чоловіками виникла суперечка. ОСОБА_27 просила, щоб його відпустили, не бажаючи щоб суперечка посилювалася. Чоловіки запитували у ОСОБА_24, навіщо той прийшов. У ході суперечки ОСОБА_24 штовхнув ОСОБА_19 й побіг у ту сторону, звідки прийшов, забувши свої пакети. За ним побігли ОСОБА_19 і ОСОБА_25 Через якийсь час, вона почула два звуки схожі на вибух петард. ОСОБА_24 16.10.2008 року ніхто з мешканців бараку не погрожував та насильство до нього не застосовував. Про те, що ОСОБА_24 у цей вечір покусала собака, вона дізналася в міліції після подій 24.10.2008 року. Нічого цінного в пакетах ОСОБА_24 не було.

Потім після подій 16.10.2008 року з ними став проживати і ОСОБА_18

24.10.2008 року ОСОБА_19 та ОСОБА_18 ранком поїхали на ринок по господарських справах. Вони учотирьох залишилися. Вона, ОСОБА_17 та ОСОБА_27 перебували біля бараку та займалися господарством, періодично заходячи в барак, де спав ОСОБА_25 Вдень, коли ОСОБА_17 в черговий раз вийшов з бараку, що розташований в низині урочища, він пішов нагору по схилу. Звідти невдовзі пролунали два постріли. Собака побігла на звук пострілів. Коли вони з ОСОБА_27 подивилися в ту сторону, то побачили людину в камуфляжному одязі з пов’язкою на обличчі, як потім з’ясувалося ОСОБА_24 Собаку ОСОБА_24 застрелив. ОСОБА_42 заскочила в барак та розбудила ОСОБА_25, який вийшов на веранду. Коли ОСОБА_24, що спустився, був уже біля будинку в метрах 4-х від них, ОСОБА_25 її відштовхнув, оскільки вона перебувала перед ОСОБА_24 попереду ОСОБА_25, і в цей момент пролунало два постріли. Куди постріли влучили, вона не бачила. Після цього вона з ОСОБА_27 побігли в будинок і закрили зсередини руками двері, а ОСОБА_24 став стріляти в стіну. Коли почав іти дим, ОСОБА_24 направив через вікно в барак зброю і наказав їм вийти з будинку на вулицю. ОСОБА_27 просила його не стріляти. ОСОБА_24 говорив, що він з якогось спецпідрозділу. Також ОСОБА_24 запитував у них, де ще люди й хто повинен був ще прийти та з якої сторони. Йому відповіли, що незабаром повинні прийти ОСОБА_19 та ОСОБА_18 Після цього, за вказівкою ОСОБА_24 вона з ОСОБА_27 завели до бараку ОСОБА_17, який лежав нагорі між поваленими деревами з пораненням ніг, занесли мертвого ОСОБА_25, який лежав під будинком на розі, та принесли на веранду собаку. У ОСОБА_25 була дірка на чолі. ОСОБА_24 наказав їм тихо сидіти в будинку. Він намагався створити враження, що нібито не один на них напав. Говорив, що він з спецпідрозділу “Барс”. Запитував про наявність мобільних телефонів, паспортів та зброї, яких у них не було, про що вони повідомили ОСОБА_24 Після цього ОСОБА_24 наказав ОСОБА_27 написати паспортні дані усіх хто проживає в бараку. Вона з ОСОБА_17 продиктували ОСОБА_27 свої дані, а ОСОБА_17 і дані ОСОБА_19 та ОСОБА_18 ОСОБА_27 записи передала ОСОБА_24 ОСОБА_24, звертаючись до ОСОБА_43, сказав, що він уже нібито викликав йому швидку допомогу. ОСОБА_24 наказав їм сидіти в будиночку, а сам кудись пішов. Через якийсь час пролунало два постріли. Чула вона голос ОСОБА_19, який просив не стріляти. За проміжком часу, що сплинув, ОСОБА_17 сказав, що піде подивитися, що там відбулося, а повернувшись, розповів, що нікого не має, маючи на увазі в тому числі ОСОБА_24, тому вони вийшли з будинку і побігли у бік полігону МНС, що був поруч, та у його співробітників попросили допомоги. Співробітники МНС викликали міліцію й швидку допомогу. Їм стало відомо, що ОСОБА_19 та ОСОБА_18 забрала швидка медична допомога. Пізніше її з ОСОБА_27 відвезли у відділок міліції, де за допомогою ОСОБА_27 склали фоторобот, оскільки та добре роздивилася ОСОБА_24, коли у нього з обличчя спала пов’язка.

Уточнила свідок ОСОБА_26 і показання, дані нею під час досудового слідства 24.10.2008 року, вказавши на можливість іншої послідовності подій.

Разом з тим наполягала, що після останніх пострілів ОСОБА_24 по ОСОБА_19 та ОСОБА_18, вона чула крик ОСОБА_19 “досить стріляти” ( т. 1 а.с. 93-98).

Під час додаткового допиту в якості свідка від 25.10.2008 року ОСОБА_26 вказала, що коли вона з ОСОБА_27 заносили ОСОБА_25 до будинку, то він не виявляв ознак життя ( т. 1 а.с. 148).

Підтвердила свідок свої показання, дані нею під час очної ставки з ОСОБА_24, які узгоджуються з її показаннями в судовому засіданні ( т. 4 а.с. 238-245).

Згідно даних протоколу про пред’явлення фотознімків для впізнання від 25.10.2008 року, ОСОБА_26 впевнено вказала на ОСОБА_24, як на особу, що здійснював постріли 24.10.2008 року за обставин, вказаних нею вище ( т. 1 а.с. 146, 147).

Як убачається з протоколу пред’явлення фотознімків для впізнання від 06.02.2009 року, свідок ОСОБА_26 впізнала обріз мисливської рушниці “ІЖ-58МА”, з якого ОСОБА_24 24.10.2008 року в парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” убив ОСОБА_25 та поранив ОСОБА_17 ( т. 3 а.с. 178-182).

Як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_27, у вересні 2008 року вона проживала в самопобудованому бараку, розташованому в м. Києві недалеко від Видубичів біля полігону МНС, разом з ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_25 Раніше вона проживала з іншими у такій же будівлі, що була поруч, але вона згоріла, і там знаходилися речі, які їм були непотрібні.

Приблизно о 20 годині 16.10.2008 року, вони, крім ОСОБА_18, що став проживати з ними пізніше, знаходились на вулиці біля будівлі за столом. Загавкала собака, яка побігла в напрямку полігону. Туди ж пішов ОСОБА_25 і ОСОБА_19, а коли вони повернулись, то з ними був ОСОБА_24, який мав при собі два пакети і сумку. ОСОБА_24 сів з ними за стіл та на їх запитання розповідав, що живе на ОСОБА_44. Запитували в нього і звідки він знає до них дорогу. Пропонували ОСОБА_24 випити горілки, але налити йому заборонив ОСОБА_17 Потім чоловіки почали з ним сваритись із-за того, що він чужа людина і невідомо чого прийшов до них. ОСОБА_19 відправив її в будівлю, щоб вона не чула цих суперечок. Вона бачила як ОСОБА_19 штовхнув ОСОБА_24 Намагалася завадити сварці, яка загалом продовжувалася не більше 10 хвилин. Чоловіки ОСОБА_24 не били і ніякою зброєю не погрожували. Коли вона пішла в будівлю, то, визирнувши, бачила, як ОСОБА_24 втікав у той напрямок, з якого прийшов, за ним побігла собака і чоловіки. Потім вона чула звуки схожі на вибух петарди і побачила червоне світло вогню. Коли чоловіки повернулись, то сказали, що вони його не наздогнали. На наступний день перевірили вміст пакетів, що залишив ОСОБА_24, де виявили речі з їх будинку, що згорів. Будь-яких цінних речей серед них не було, у тому числі ні барсетки, ні документів.

Через якийсь час після вказаних подій, а саме 24.10.2008 року, вона перебувала біля будівлі та займалася господарством. З нею були ОСОБА_17 та ОСОБА_26, а в будівлі спав ОСОБА_25, ОСОБА_18 і ОСОБА_19 поїхали на ринок. Десь приблизно о 16 годині, коли вони були на вулиці біля будівлі, ОСОБА_17 пішов на гору за дровами для приготування їжі, при цьому в руках у нього нічого не було. Коли ОСОБА_17 зник з поля зору, то пролунав постріл - один чи два. Обернувшись на звук пострілів, вона побачила ОСОБА_24 Він був одягнутий в камуфляжний костюм, лице було перев’язане хустинкою, а на спині був рюкзак, в руках був обріз. Він почав кричати, що він тут не сам, що він з спецпідрозділу “Барс” і що вони оточені. Наказував вийти всім, хто є в будівлі. При цьому казав, щоб ніхто не робив різких рухів і тримав руки перед собою на столі. Останнє стосувалося її і ОСОБА_26, яка злякалась та побігла в будівлю будити ОСОБА_25 ОСОБА_24 почав спускатися з пагорба, коли з будівлі вийшли ОСОБА_25 та ОСОБА_26 На ОСОБА_24 побігла собака, яку ОСОБА_24 застрелив. ОСОБА_45 сиділа на лавочці, ОСОБА_24 ж наставив на неї обріз. Потім з будинку вийшов ОСОБА_25, а за ним ОСОБА_26 Коли до ОСОБА_24 направилася ОСОБА_26, а за нею ОСОБА_25, ОСОБА_24 направив зброю на ОСОБА_26, але ОСОБА_25 її відштовхнув та став попереду неї, а ОСОБА_24 в нього вистрілив з відстані приблизно 2-х метрів, від чого той упав і лежав. ОСОБА_24 наказав їй з ОСОБА_26 сидіти на лавочці, а сам розпитував, де інші мешканці будинку. Вона сказала, що вони на ринку і скоро повернуться. Потім він їм наказав, щоб вони пішли та забрали з гірки ОСОБА_17, а потім забрали собаку і ОСОБА_25, що вони і зробили.

ОСОБА_17, коли його забирали, сказав, що у нього поранені рука і ноги. ОСОБА_25 не дихав, на голові у нього була дірка і було видно кров на сорочці. ОСОБА_24 загнав у хату її-свідка, ОСОБА_17 та ОСОБА_26, а тіло ОСОБА_25 вони забрали з собою. Потім ОСОБА_24 закрив їм вікно, щоб вони нічого не могли бачити, та почав стріляти по стінах будівлі та дверях з свого обрізу та ракетниці для того, щоб запалити хатинку.

Коли ОСОБА_24 заглядав до них в хатинку через вікно, то у нього спала хустинка з обличчя, а потім ОСОБА_26 нагадала, що це саме той чоловік, який приходив до них напередодні.

Потім він наказав їм сидіти тихо, питав чи є у них мобільні телефони та наказав дати паспорти. Оскільки паспорти згоріли в попередній будівлі, про відсутність яких вони сказали ОСОБА_24, останній став вимагати написати паспортні дані всіх, хто мешкає в хатинці. Вона-свідок виконала вимогу та передала йому дані, після чого він пішов на пагорб чекати інших, а вони залишилися в будівлі та спостерігали за ним через вікно, поки він не зник з виду. Вона-свідок вважає, що ОСОБА_24 знав всіх, хто мешкав в бараку, оскільки напередодні 16.10.2008 року вони зверталися один до одного, особисто її-ОСОБА_27 він називав 24.10.2008 року на ім’я.

Під час подій 24.10.2008 року вони казали ОСОБА_24, що він застрелив ОСОБА_25, на що той відповів, що він просто чи наляканий, чи спить.

Приблизно через 20-ть хвилин по тому, як ОСОБА_24 пішов від бараку, де вони перебували, пролунало 3-4 постріли та одночасно крики ОСОБА_19 з проханням не стріляти. Ще через якийсь проміжок часу, як настала тиша після пострілів, вони побігли до полігону МНС, працівникам якого пояснили про те, що сталося, а ті викликали міліцію та швидку допомогу.

Підтвердила свідок свої показання під час досудового слідства від 24.10.2008 року і 25.10.2008 року ( т. 1 а.с. 85-88, 150).

Уточнила свої показання і від 04.11.2008 року тим, що ОСОБА_19 16.10.2008 року дійсно ударив ОСОБА_24, після чого вона стала його захищати, а ОСОБА_19 сказав ОСОБА_26 завести її-свідка до бараку. Коли ж вона підходила до бараку, то побачила, що ОСОБА_24 став тікати ( т. 2 а.с. 108-109).

Разом з тим при досліджені її показань від 17.11.2008 року, свідок ОСОБА_27 погодилася з ними, з яких убачається, що ніхто до ОСОБА_24 фізичної сили не застосовував і погроз не виказував. ОСОБА_24 несподівано для всіх встав із-за столу та став тікати, за ним побігли собака та чоловіки ( т. 3 а.с. 140-141).

За її-ОСОБА_27 допомогою було складено фоторобот особи – ОСОБА_24, який 24.10.2008 року вчинив вбивство ( т. 1 а.с. 103).

Відповідно до даних, що містяться у протоколі пред’явлення фотознімків для впізнання, ОСОБА_27 впізнала ОСОБА_24, як особу, що приблизно о 16 годині 24.10.2008 року здійснив постріли біля самопобудованого бараку, обставини чого свідок підтвердила в судовому засіданні ( т.1 а.с. 144-145).

Як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_46, він восени 2008 року перебував за місцем своєї роботи у навчальному містечку МНС за адресою: урочище парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” у місті Києві. Близько 18 годин на КПП містечка прийшли три особи: дві жінки й один чоловік. Вони розказали охоронцю ОСОБА_47 про стрілянину в парку за територією містечка, яку здійснив чоловік, що представився працівником міліції. ОСОБА_47 відразу сповістив його-свідка, як керівника, про ситуацію, що склалася. ОСОБА_48 одразу ж прийшов на КПП і побачив двох схвильованих жінок та чоловіка, у якого, з його слів, була ушкоджена нога. Чоловік при цьому пояснив, що вони особи, які проживають на території парку біля навчального містечка МНС. Вони-працівники полігону знали про проживання там даних осіб та їм не перешкоджали за відсутності агресії останніх, але особисто з ними знайомі не були. Також чоловік, що перебував з жінками, пояснив, що до них увірвався невідомий і одного з мешканців парку застрелив. Самі вони-мешканці парку побоювалися за своє життя. ОСОБА_48 оповістив про ситуацію, що склалася, у відповідності з інструкцією, працівників МНС, а ті в свою чергу міліцію та швидку медичну допомогу.

Підтвердив свідок ОСОБА_46 свої показання, дані ним під час досудового слідства, що були досліджені в судовому засіданні про те, що 24.10.2008 року приблизно о 18 годині, чоловік, який прийшов з парку, розказував про здійснення пострілів однією особою та показував поранення, після чого вони-працівники полігону викликали швидку медичну допомогу ( т. 1 а.с. 111-113).

Такі ж показання в судовому засіданні дав і свідок ОСОБА_47, зазначивши, що восени 2008 року, коли він був на чергуванні в тренувальному містечку МНС у парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” в м. Києві, приблизно в 17.00 год. – 17.30 год. 24.10.2008 року до містечка прийшов чоловік і дві жінки, за своїм виглядом без визначеного місця проживання, які попросили про допомогу, оскільки в них стріляв невідомий чоловік у маскувальному одязі та одного вбив. Про вказану подію він повідомив ОСОБА_46, чергового, групу швидкого реагування та працівників міліції.

Підтвердив свідок ОСОБА_47 свої показання, дані ним під час досудового слідства від 24.10.2008 року ( т. 1 а.с. 107-110).

З досліджених показань ОСОБА_24, даних ним на досудовому слідстві при допиті в якості підозрюваного від 31.10.2008 року, також убачається те, що 16.10.2008 року у нього відбувся конфлікт з ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_49, ОСОБА_26, з якими перебувала і ОСОБА_27 В процесі конфлікту йому погрожували вбивством, його били, нацьковували собаку, яка його кусала, заволоділи його речами, у тому числі і паспортом ( т. 4 а.с. 30-32).

Після цих подій, як пояснив ОСОБА_24 під час додаткового допиту в якості підозрюваного від 31.10.2008 року, він звернувся по ”03” до швидкої медичної допомоги з приводу отриманих під час конфлікту тілесних ушкоджень, а за порадою тих - 17.10.2008 року до травмпункту, де він розповів про події, що сталися напередодні. Також він звернувся до чергової частини Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де, розповівши про події 16.10.2008 року, написав заяву про втрату паспорта. Надалі, зрозумівши, що його заява перевірятися не буде, він вирішив 24.10.2008 року піти до того місця, де його пограбували, та самостійно з’ясувати, де його речі і паспорт ( т. 4 а.с. 33-34).

Як убачається з протоколу додаткового допиту в якості підозрюваного від 31.10.2008 року, він 24.10.2008 року, приблизно о 16.00 годині, будучи вдягнутим у камуфляжний костюм, кепку та з пов’язкою на обличчі, прокрався до бараку, де мешкали ОСОБА_25, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_27 та ОСОБА_26 При спостереженні за бараком, він бачив ОСОБА_17, ОСОБА_27 та ОСОБА_26, що займалися своїми справами. ОСОБА_17 став підійматися до місця його-ОСОБА_24 перебування. Коли ОСОБА_17 несподівано для себе його побачив, він йому жестом показав, що треба мовчати, та запитав, хто ще є у бараку. Коли ж ОСОБА_17 зробив різкий рух в сторону бараку, він рефлекторно вистрілив йому по ногах, а коли той упав, він вдруге запитав, хто ще там знаходиться. Коли ОСОБА_17 не відповів, він наказав йому лежати, а сам в сторону бараку крикнув, що він з підрозділу “Барс”, місце оточене, оскільки там переховується серійний убивця. Останнє він сказав із-за слів ОСОБА_19 16.10.2008 року про те, що на його совісті уже знаходиться 4-и трупи. З бараку вийшли жінки і ОСОБА_25, який став до нього підійматися, та на нього побіг пес. Собаку він застрелив. Оскільки ОСОБА_25 зробив різкий поступ у його бік, він рефлекторно вистрелив і в нього, від чого той упав. Жінки забігли в барак, а він-ОСОБА_24 вимагав, щоб всі вийшли, погрожуючи в іншому разі підпалити барак ракетницею. Він з ракетниці вистрілив в бік входу до барака. Ракета ж впала біля входу до бараку та почала диміти. Він спустився до бараку та запитував у жінок, де інші, вони назвали, що ОСОБА_19, якого він-ОСОБА_24 знав з подій 16.10.2008 року, та ще хтось пішли заряджати мобільний телефон і скоро повернуться. За його наказом жінки занесли до бараку собаку, ОСОБА_25 та завели ОСОБА_17 ОСОБА_34, піднявся нагору, роздивився обстановку, а повернувшись, наказав жінкам написали анкетні дані мешканців бараку, які також на його запитання заперечили наявність у них зброї. Після цього він неподалік бараку зробив собі засідку, де став чекати ОСОБА_19 та іншого чоловіка. Коли останні появилися, він наказав їм стояти. Оскільки ж ОСОБА_19 різко зробив рух назад для втечі, він-ОСОБА_24 здійснив постріл тому в ноги, від чого ОСОБА_19 упав. Інший чоловік, що супроводжував ОСОБА_19, присів. ОСОБА_34 здійснив другий постріл. Вони втекли. Оскільки ситуація для нього-ОСОБА_24 вийшла з-під контролю, так, як ОСОБА_19, у якого мобільний телефон, втік та може викликати міліцію, він повернувся до бараку забрав записку з даними мешканців бараку, а потім до темноти переховувався на болоті, щоб його слід не змогла взяти собака працівників міліції, які за заявою потерпілих могли приїхати на місце події ( т. 1 а.с. 35-38).

Аналогічні показання дав ОСОБА_24 при допиті його в якості обвинуваченого від 31.10.2008 року ( т. 4 а.с. 43-50) та під час відтворення обстановки та обставин події від 01.11.2008 року ( т. 4 а.с. 61-77).

За наведеним змістом не відрізняють показання ОСОБА_24, що дані ним і під час проведення очних ставок з ОСОБА_17 від 10.11.2008 року ( т. 4 а.с. 99-104), ОСОБА_18 від 24.02.2009 року ( т. 4 а.с. 228-233), ОСОБА_26 від 02.03.2009 року ( т. 4 а.с. 238-245).

Вказував ОСОБА_24 на такі ж свої дії відносно потерпілого ОСОБА_17 і під час його допиту в якості обвинуваченого від 24.03.2009 року ( т. 5 а.с. 20-21), відносно всіх подій при його допиті в якості обвинуваченого від 05.03.2009 року, викладаючи свої показання власноручно, додавши, що у ОСОБА_25, який рухався на нього могла бути в руках якась зброя ( т. 5 а.с. 26-30).

Доводи ОСОБА_24 про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, у зв’язку з чим він давав неправдиві показання, спростовується наступним.

Так, ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що 30.10.2008 року при його затриманні працівник міліції у штатському одязі його ударив кулаком у грудну клітину і запитав чи він стріляв у парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”, на що він-ОСОБА_24 зізнався, що це саме він дійсно стріляв у парку.

Але даних обставин ОСОБА_24 не заперечував проти всього судового слідства, лише вказуючи на те, що самих пострілів він не пам’ятає, але вважає, що вони у потерпілих були здійснені ним, оскільки інших осіб там не перебувало.

Вказував ОСОБА_24 в судовому засіданні і на те, що його бив працівник карного розшуку, разом з тим назвати його не зміг, а також при його-ОСОБА_24 затриманні Пелешенко надягнув на нього наручники, чим спричинив йому фізичного болю. Останні обставини передбачені законом при затриманні осіб за підозрою у вчиненні злочину.

При цьому необхідно зазначити про те, що при проведенні медичного огляду ОСОБА_24 заперечував застосування до нього насильства з боку працівників міліції ( т. 4 а.с. 54).

Посилався ОСОБА_24 в судовому засіданні і на застосування до нього насильства зі сторони осіб, які перебували з ним в одній камері СІЗО та діяли за розпорядженням оперативних працівників, щоб він визнавав свою вину, у зв’язку з чим він писав скарги на співкамерників, але претензій до адміністрації СІЗО він не має.

Разом з тим ОСОБА_24 вважає, що після затримання він себе не обмовляв, а вказав, що був в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” 24.10.2008 року, де здійснив постріли.

При цьому необхідно вказати на те, що ОСОБА_24 після його затримання, пославшись на ст. 63 Конституції України, власноручно 30.10.2008 року вказав на те, що пояснення буде давати тільки слідчому у зв’язку з поганим самопочуттям із-за простудного захворювання ( т. 4 а.с. 4).

При дачі ж ним показань в якості підозрюваного від 30.10.2008 року з участю захисника ОСОБА_50 він також, пославшись на своє погане самопочуття, просив перенести його допит на інший день ( т. 4 а.с. 21).

Пояснення ОСОБА_24 в судовому засіданні, що він власноручно записав в цьому протоколі свою позицію про те, що він нікого не хотів вбивати, не може відповідати його наступним твердженням про її написання під тиском особи, яку він також вказати не зміг.

Вказував ОСОБА_24 в судовому засіданні і про те, що протоколи його допиту в якості підозрюваного від 31.10.2008 року за участю адвоката ОСОБА_51 загалом правильні за змістом, але викладені не його словами та не в повному об’ємі, чому він значення не придав, оскільки його слідчий ОСОБА_72 ввів в оману, що події 16.10.2008 року не мають суттєвого значення, тому він і підписав протокол.

Разом з тим, досліджуючи зміст даних протоколів від 31.10.2008 року, суд не знаходить в них категоричних розбіжностей з поясненнями ОСОБА_24 в судовому засіданні щодо подій як 16.10.2008 року, так 24.10.2008 року, що може вказувати тільки на запис показань зі слів ОСОБА_24 щодо подій, які ж він відповідно до своєї позиції захисту достовірно не пам’ятає і їх послідовність вказати не може ( т. 4 а.с. 30-32, 33-34, 35-38).

Не знайшли свого підтвердження і виказування ОСОБА_24, що протокол від 31.10.2008 року був переписаний і він його підписав значно пізніше.

Скористався ОСОБА_24 своїм правом про перенос проведення очних ставок, у зв’язку зі своїм поганим самопочуттям відповідно до його заяви від 11.11.2008 року ( т. 4 а.с. 105).

В показаннях за участю захисника ОСОБА_51 в якості обвинуваченого від 31.10.2008 року; від 20.02.2009 року, що власноручно уточнені ОСОБА_24; від 24.02.2009 року ( т. 4 а.с. 43-50, 203-207, 212-214) не має посилань на недозволені методи ведення слідства, як і під час проведення очних ставок з ОСОБА_17 від 10.11.2008 року, з ОСОБА_18 від 24.02.2009 року, з ОСОБА_26 від 02.03.2009 року, де ОСОБА_24 приймаючи активну участь в їх проведенні, задавав питання потерпілим та свідкові, власноручно викладаючи свої пояснення в протоколі від 24.02.2009 року, що вказує тільки на їх добровільність, без будь-якого тиску на нього, з урахуванням обраної ним позиції захисту ( т. 4 а.с. 99-104, 228-233, 238-245).

Заяви ж ОСОБА_24 про те, що він не підписував протокол очної ставки з ОСОБА_17, що на протязі певного часу проведення очної ставки не був присутній захисник ОСОБА_51, дії якого він не оскаржив із-за залежності від нього, носять явно голослівний характер.

Є безґрунтовними і доводи ОСОБА_24 щодо неправильної вказівки часу проведення очної ставки з ОСОБА_18 24.02.2009 року та підроблення його підпису на а.с. 228 в т. 4, яка засвідчена не тільки іншим учасником очної ставки - ОСОБА_18, а і захисником ОСОБА_51, як і всі послідуючі сторінки потерпілим ОСОБА_18 та ОСОБА_24 ( т. 4 а.с. 228-233).

За цих же обставин суд не приймає до уваги і доводи ОСОБА_24 щодо неправильного відображення часу проведення очної ставки з ОСОБА_26 ( т. 4 а.с. 238-245).

При цьому не можна не вказати на те, що ОСОБА_24 власноручно вніс зауваження до змісту протоколу, викладеного на 2-5 листках протоколу.

Про добровільний характер дачі ОСОБА_24 показань під час досудового слідства вказує і перегляд в судовому засіданні відеозапису відтворення обстановки та обставин події від 01.11.2008 року за участю ОСОБА_24, проведеного за участю захисника ОСОБА_52, протокол якого був досліджений під час судового розгляду справи ( т. 4 а.с. 61-82).

Про те, що з відеозапису не можна зробити висновок про хворобливий стан ОСОБА_24 під час проведення цієї слідчої дії, вказав і сам підсудний в судовому засіданні.

Скористувався ОСОБА_24 під час досудового слідства своїм правом відмови від дачі показань при його допиті в якості обвинуваченого від 19.12.2008 року, оскільки, як пояснив ОСОБА_24 в судовому засіданні, він напередодні заявив слідчому ОСОБА_72 відвід ( т. 4 а.с. 121-122).

Про реалізацію в повній мірі прав ОСОБА_24 вказує і та обставина, що після пред’явлення йому обвинувачення за ст. 263 ч. 1 КК України він відмовився давати показання 24.02.2009 року ( т. 4 а.с. 226-227).

Як вказав в судовому засіданні ОСОБА_24, це відбулося у зв’язку з неправильним викладенням подій, що на його-ОСОБА_24 думку потребувало виправленню та у зв’язку з пізньою годиною, коли він не усвідомлював суть обвинувачення за вказаним законом.

Про можливість дачі будь-яких за змістом показань ОСОБА_24 в любий момент досудового слідства, вказує і його власноручні записи в постанові про притягнення в якості обвинуваченого від 24.02.2009 року, в яких він зазначив, що він не відмовляється свідчити, бо показання відносно зброї давав раніше і свою винуватість за ст. 263 КК України визнає ( т. 4 а.с. 222).

Нічим не підтверджуються і доводи ОСОБА_24 про те, що записи слідчого під час процесуальної дії 24.02.2009 року, виконані тим тільки 05.03.2009 року ( т. 4 а.с. 219-222).

Яким чином на думку підсудного викладення показань було вигідне слідчому ОСОБА_72 і в чому полягала ця вигода з тверджень ОСОБА_24, що він виказав у тому числі в судовому засіданні, не убачається.

Не можуть вказувати на здійснення тиску на ОСОБА_24 і його доводи щодо його завірянь працівниками міліції на досудовому слідстві про те, що потерпілі не могли на нього нападати, а могли тільки втікати.

Доводи ОСОБА_24 в судовому засіданні про те, що слідчий спричинив тиск на нього під час допиту в якості обвинуваченого від 04.03.2009 року, бо, не зважаючи на його прохання перенести допит у зв’язку з поганим самопочуттям та пізньою годиною, це не зробив, на увагу не заслуговують, оскільки відразу ж після власноручно викладеного в протоколі прохання ОСОБА_24 про перенесення допиту, воно було задоволено. Загалом же допит тривав не більше години ( т. 5 а.с. 20-21).

Про тиск на ОСОБА_24 під час написання ним власноручно показань в протоколі його допиту в якості обвинуваченого від 05.03.2009 року в присутності захисника ОСОБА_20, чи про їх неправдивість підсудним в судовому засіданні заявлено не було ( т. 5 а.с. 26-35).

На розв’язання відводу слідчому суд дослідив наглядове провадження за скаргами ОСОБА_24, з матеріалів якого убачається що заступник прокурора Голосіївського району м. Києва підстав для відводу слідчого ОСОБА_72 від проведення досудового слідства не знайшов, про що ОСОБА_24 був повідомлений листом через адміністрацію СІЗО 22.12.2008 року.

Доводи підсудного ОСОБА_24 про застосування до нього недозволених методів ведення слідства не знайшли свого підтвердження і показаннями свідка – слідчого ОСОБА_72 в судовому засіданні.

Як пояснив свідок ОСОБА_53 в судовому засіданні, коли тільки ОСОБА_24 при проведенні з ним процесуальних дій заявляв про його погане самопочуття, йому-ОСОБА_24 викликалася медична допомога або за його проханням не проводилися слідчі дії.

Також свідок ОСОБА_53 в судовому засіданні пояснював, що ОСОБА_24 під час ознайомлення з матеріалами справи визнавав, що паспорт міг у нього залишитися за місцем його помешкання, про що він міг забути, посилаючись на свою травму голови.

24.10.2008 року під час огляду місця пригоди в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” паспорт ОСОБА_24 знайдено не було, і його пошуки після затримання ОСОБА_24 30.10.2008 року продовжувалися до 04.11.2008 року, коли паспорт було виявлено та вилучено за місцем помешкання ОСОБА_24 на ОСОБА_44 горі.

Матеріали справи містять дані про отримання ОСОБА_24 тілесних ушкоджень 16.10.2008 року під час конфлікту з невідомими особами ( т. 1 а.с. 163-168, 171-172).

Надійшла до суду апеляційної інстанції і ксерокопія журналу обліку прийому хворих, вкушених тваринами, згідно даних якого ОСОБА_24 при зверненні до Центральної районної поліклініки Голосіївського району м. Києва 17.10.2008 року, вказав, що невідомі йому троє чоловіків та дві жінки натравили на нього собаку, вчинили щодо нього грабіж та погрожували вбивством.

У суду не має підстав не довіряти висновкам судово-медичної експертизи № 7348 від 03.11.2008 року, про наявність у ОСОБА_24 тілесних ушкоджень у виді: ран, які могли утворитися від укусів собаки; синців та саден, які могли виникнути від ударів рук, ніг та других предметів 16.10.2008 року, та відносяться до легких тілесний ушкоджень ( т. 4 а.с. 53-55).

У відповідності до постанови від 27.10.2008 року, в порушенні кримінальної справи по факту викрадення документів ОСОБА_24 та заподіяння йому легких тілесних ушкоджень за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 125, 357 КК України відмовлено ( т. 3 а.с. 187, 188).

Як пояснив ОСОБА_24 в судовому засіданні з даною постановою він ознайомився лише 18.03.2009 року, разом з тим її не оскаржив, оскільки всіх уже простив, вказуючи при цьому, що саме їх дії призвели до подій 24.10.2008 року.

Постановою від 05.03.2009 року заява ОСОБА_24 щодо його побиття та заволодіння паспортом направлена для додаткової перевірки, а матеріали виділені з кримінальної справи ( т. 3 а.с. 230-231).

Разом з тим, за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 129, 185, 186, 187 КК України, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_25, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_27 та ОСОБА_26 за заявою ОСОБА_24 відмовлено за відсутністю в їх діях складів даних злочинів ( т. 3 а.с. 193-194).

У відповідності з даними протоколу огляду місця події від 24.10.2008 року з фототаблицями до нього, складеному за участю судово-медичного експерта ОСОБА_41, у бараку, що розташований в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” між АДРЕСА_3, виявлено труп ОСОБА_25, у якого на обличчі в правій виличній ділянці садно округлої форми з дрібними надривами шкіри в центрі. На правій бічній та правій передній поверхні тулуба велика кількість дрібних вогнепальних вхідних ран з дефектами мінус-тканина в центрі, близько 40, і відповідно до них множинні пошкодження на светрі та сорочці. Виявлено ушкодження і в ділянці лівого плеча у виді дрібних вогнепальних ран.

Також у приміщеннях бараку: на фронтальній стіні, що оббита картоном, знаходяться два великих наскрізних отвори діаметром 2,2 см та декілька невеликих отворів, а на землі перед стіною виявлено три картонні пижі та пластмасовий контейнер для дробу; виявлено 14 уламків металу сріблястого кольору округлої неправильної форми; контейнер для пижа; два картонних пижа. Дані предмети вилучені з місця події ( т. 1 а.с. 46-64).

Доводи ОСОБА_24 про те, що одяг трупу не відповідає одягу, який був указаний на особі ОСОБА_25 при проведенні експертних медичних досліджень, не є суттєвим з огляду їх оцінки різними особами при веденні загиблим специфічного способу життя.

Не носять суперечностей і дані вказаного протоколу про виявлення на трупі ОСОБА_25 великої кількості вогнепальних ран на правій передній поверхні тулуба з висновками експерта про знаходженні вогнепальних поранень на його правому плечі.

При цьому слід вказати і на те, що ніким з учасників судового розгляду не заперечується обставина спричинення 24.10.2008 року тілесних ушкоджень саме ОСОБА_25, від яких настала його смерть, а також проведення судово-медичного дослідження саме його трупа.

Згідно з даними перевірки по АДІС “Дакто-2000” по відбитках пальців трупа невідомого чоловіка, виявленого 24.10.2008 року, ідентифіковано ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( т. 1 а.с. 175-177).

Впізнала труп ОСОБА_25 свідок ОСОБА_26 відповідно до протоколу цієї процесуальної дії від 10.11.2008 року ( т. 1 а.с. 178-181).

Вік ОСОБА_25, що визначений приблизно судово-медичним експертом при огляді трупа 35-40 років, відповідає його даті народження.

Згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 248 від 26.11.2008 року, з числа предметів, схожих на 2 контейнери та 5 пижів (клейтухів), вилучених 24.10.2008 року під час огляду місця події самопобудованого дерев’яного бараку, що розташований між АДРЕСА_3 в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”: 2 предмети є стріляними полімерними контейнерами до мисливських патронів 12 калібру, що можуть бути використані в вогнепальній зброї 12 калібру; 4 предмети є стріляними 1 корковим клейтухом та 3 прокладками до мисливських патронів 12 калібру, що можуть бути використані в вогнепальній зброї 12 калібру. Наявність на одній з прокладок свідчить про її використання в мисливському патроні 12 калібру, що був споряджений шротом діаметром в межах від 4 мм до 4,5 мм ( т. 1 а.с. 190-192).

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_24 він застосовував корковий клейтух для патрону, а тому його наявність на місці події свідчить, що набої виготовив саме він.

Висновок судово-балістичної експертизи № 247 від 25.11.2008 року вказує на те, що 14 предметів, схожих на шріт, які вилучені 24.10.2008 року під час огляду місця події самопобудованого дерев’яного бараку, що розташований АДРЕСА_3, вірогідно є стріляним множинним зарядом – шротом мисливських патронів до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї. Патрони, споряджені шротом можуть бути використані в вогнепальній зброї відповідного калібру ( т. 1 а.с. 198-200).

Згідно з даними протоколу додаткового огляду місця події від 25.10.2008 року зі схемою та фототаблицями до нього, у бараку, розташованому в урочищі парку АДРЕСА_3, виявлено та вилучено частину картонної упаковки з двома отворами з лицевої сторони бараку та великою кількістю маленьких отворів по всій площині діаметром приблизно 5 мм, частину килиму темно-зеленого кольору з двома отворами, частину картонної упаковки з двома отворами з правої тильної сторони бараку, дві частини картонної упаковки з отвором, частину килима з внутрішньої правої тильної стіни з отвором, тирсоплиту з отвором, пиж та три дробини з приміщення бараку, три пижі, одну картонну прокладку та чотирнадцять дробин з приміщення бараку ( т. 1 а.с. 136-143).

Суд приймає даний протокол як джерело доказу по справі, виходячи з наступного.

У відповідності з даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 24.10.2008 року, за повідомленням про виявлення трупа в період часу з 18.30 годин до 23.00 годин, оглядалася ділянка лісу урочища парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”, що розташована АДРЕСА_3 ( т. 1 а.с. 46-64), після чого 24.10.2008 року і була порушена кримінальна справа за обставин умисного вбивства ОСОБА_25 та спричинення вогнепальних поранень ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_18 за ознаками злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України ( т. 1 а.с. 1).

У той же день була створена слідчо-оперативна група, куди слідчий Голосіївського РУ ГУ МВС України м. Києва ОСОБА_54 не входив ( т. 1 а.с. 3, 4).

Разом з тим, ОСОБА_54, як слідчий Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, що перебував на чергуванні 25.10.2008 року та знав про вчинений напередодні злочин, що становить підвищену суспільну небезпеку, за дорученням проводив огляд автомобіля “ДЕУ Ланос”, який приблизно в час вчинення злочину виїхав з парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”, де водій ОСОБА_55 і пасажири ОСОБА_56 і ОСОБА_57 проводили постріли з придбаного пневматичного пістолету “Альфа” ( т. 1 а.с. 131-135), після чого слідчий Петренко С.В. і провів додатковий огляд ділянки місцевості та бараку в парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” з виявленням та вилученням частин картонних упаковок, тирсоплити, килиму з отворами та войлочні пижі ( т. 1 а.с. 136-143).

Оформлення даної процесуальної дії у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону учасниками судового розгляду не оспорюється, як і наявність указаних предметів на місці події.

За таких обставин, коли проводилися процесуальні дії відразу з після порушення кримінальної справи, особами, які відповідно до процесуального закону мають на це право, суд не вбачає підстав для визнання додаткового протоколу огляду місця події від 25.10.2008 року неналежним доказом по справі.

В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_55, ОСОБА_57 та ОСОБА_56 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 115 КК України, відмовлено за відсутністю в їх діях складу цього злочину ( т. 3 а.с. 190-191).

Як указано у висновку судово-балістичної експертизи № 243 від 03.12.2008 року, при досліджені двох частин картонної упаковки та частини килиму, які виявлені та вилучені під час додаткового огляду місця події самопобудованого дерев’яного бараку, розташованого АДРЕСА_3 в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” в м. Києві від 25.10.2008 року, виходячи з морфологічних ознак (форма, розміри, наявність дефекту “мінус” матеріалу, характеру волокон країв ушкоджень та їх напрямку вивернення, наявністю частин “пояску обтирання”, його форми, розмірів й локалізації) й інших результатів дослідження ушкоджень на фрагменті картонної упаковки, наданої на дослідження, можна зробити висновок про те, що ушкодження на фрагменті картонної упаковки імовірно є вогнепальним та утворене предметом, який має значну кінетичну енергію, можливо множинним метальним снарядом, який має значну кінетичну енергію, можливо дробовим зарядом різного номеру ( №№ 3, 4, 7) при умові близького пострілу до перешкоди. Вхідним є пошкодження на стороні з написом “ВЕРХ зовні”, вихідним є відповідне йому за наскрізним каналом пошкодження на лицевій стороні фрагменту картонної упаковки, наданої на дослідження. Виходячи з морфологічних ознак (форма, розміри, наявність дефекту “мінус” матеріалу, характеру волокон країв ушкоджень та їх напрямку вивернення, наявністю частин “пояску обтирання”, його форми, розмірів й локалізації) і інших результатів дослідження ушкоджень на фрагменту картонної упаковки, наданої на дослідження, можна зробити висновок про те, що ушкодження на фрагменті картонної упаковки імовірно є вогнепальним та утворене предметом, який має значну кінетичну енергію, можливо множинним метальним снарядом, який має значну кінетичну енергію, можливо дробовим зарядом різного номеру ( №№ 3, 4, 7) при умові близького пострілу до перешкоди. Вхідним є пошкодження на стороні з написом “ВЕРХ зовні”, вихідним є відповідне йому за наскрізним каналом пошкодження на лицевій стороні фрагменту картонної упаковки, наданої на дослідження. Виходячи з морфологічних ознак (форма, розміри, наявність дефекту “мінус” матеріалу, характеру волокон країв ушкоджень та їх напрямку вивернення, й інших результатів дослідження ушкоджень на фрагменті тканини, наданої на дослідження, можна зробити висновок про те, що ушкодження на фрагменті тканини імовірно утворене пижом концентратором, які використовуються в мисливських патронах для гладкоствольної зброї 12 калібру. Вхідними є пошкодження на стороні з завернутими в середину нитками, вихідними є відповідне за наскрізним каналом пошкодження на зворотній стороні фрагменту тканини, наданої на дослідження ( т. 1 а.с. 214-224).

Як вказав в судовому засіданні ОСОБА_24 він досипав у набої шріт 3, 4 та 7 розміру для пострілу з близької відстані.

Поранення потерпілих відповідають пострілу з близької відстані.

З висновку судово-балістичної експертизи № 241 від 01.12.2008 року видно, що при досліджені частини картонної упаковки виявленої та вилученої 25.10.2008 року під час додаткового огляду місця події самопобудованого дерев’яного бараку, розташованого АДРЕСА_3 в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” в м. Києві, виходячи з морфологічних ознак на фрагменті картонної упаковки (форма, розміри, наявність дефекту “мінус” матеріалу, характеру волокон країв ушкоджень та їх напрямку вивернення, наявністю частин “пояску обтирання”, його форми, розмірів й локалізації) й інших результатів дослідження ушкоджень на фрагменту картонної упаковки, наданої на дослідження, можна зробити висновок про те, що ушкодження на фрагменті картонної упаковки імовірно є вогнепальним та утворене предметом, який має значну кінетичну енергію, можливо кулею діаметром ведучої частини від 5 до 10 мм (при умові проведення пострілу під кутом до перешкоди). Вхідним є пошкодження на стороні з написом “ВЕРХ зовні”, вихідним є відповідне йому за наскрізним каналом пошкодження на лицевій стороні фрагменту картонної упаковки, наданої на дослідження ( т. 1 а.с. 230-236).

З висновком експертизи ОСОБА_24 погодився.

Як убачається з висновку судово-балістичної експертизи № 242 від 02.12.2008 року, при досліджені частини картонної упаковки та частини килиму, що були вилучені 25.10.2008 року під час додаткового огляду місця події самопобудованого дерев’яного бараку, розташованого АДРЕСА_3 в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” в м. Києві, виходячи з морфологічних ознак (форма, розміри, наявність дефекту “мінус” матеріалу, характеру волокон країв ушкоджень та їх напрямку вивернення, й інших результатів дослідження ушкоджень на фрагменту картонної упаковки, наданої на дослідження, можна зробити висновок про те, що 49 ушкоджень на фрагменті картонної упаковки імовірно є вогнепальним та утворене множинним метальним снарядом, який має значну кінетичну енергію, можливо дробовим зарядом різного номеру ( №№ 3, 4, 7). Вхідними є пошкодження на стороні з написом “ВЕРХ зовні”, вихідними є відповідні за наскрізним каналом пошкодження на лицевій стороні фрагменту картонної упаковки, наданої на дослідження. Виходячи з морфологічних ознак ( форма, розміри, наявність дефекту “мінус” матеріалу, характеру волокон країв ушкоджень та їх напрямку вивернення, й інших результатів дослідження ушкоджень на фрагменту картонної упаковки, наданої на дослідження, можна зробити висновок про те, що 2 ушкодження на фрагменті картонної упаковки імовірно утворенні пижами концентраторами які використовуються в мисливським патронах для гладкоствольної зброї 12 калібру. Вхідними є пошкодження на стороні з написом “ВЕРХ зовні”, вихідними є відповідні за наскрізним каналом пошкодження на зворотній стороні фрагменту картонної упаковки, наданої на дослідження. Виходячи з морфологічних ознак (форма, розміри, наявність дефекту “мінус” матеріалу, характеру волокон країв ушкоджень та їх напрямку вивернення, й інших результатів дослідження ушкоджень на фрагменті тканини, наданої на дослідження, можна зробити висновок про те, що 2 ушкодження на фрагменті тканини імовірно утворені пижами концентраторами, які використовуються в мисливських патронах для гладкоствольної зброї 12 калібру. Вхідними є пошкодження на стороні з завернутими в середину нитками, вихідними є відповідні за наскрізним каналом пошкодження зворотній стороні фрагменту тканини, наданої на дослідження ( т. 2 а.с. 5-14).

Експертні висновки ОСОБА_24 не оспорив.

У відповідності з висновком судово-балістичної експертизи № 245 від 25.11.2008 року, надані на дослідження три предмети, які було виявлено та вилучено 25.10.2008 року під час додаткового огляду місця події самопобудованого дерев’яного бараку, розташованого АДРЕСА_3 в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” в м. Києві, схожі на дробини ймовірно є частинами множинного шротового заряду до вогнепальної зброї; наданий на дослідження предмет, схожий на пиж патрона, ймовірно є частиною, картонною прокладкою мисливського патрона до гладкоствольної вогнепальної зброї 12-го калібру ( т. 2 а.с. 20-24).

На підставі висновку балістичної експертизи № 246 від 25.11.2008 року, 14 предметів, які було виявлено та вилучено 25.10.2008 року під час додаткового огляду місця події самопобудованого дерев’яного бараку, розташованого АДРЕСА_3 в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” в м. Києві, схожі на дробини ймовірно є частинами множинного шротового заряду до вогнепальної зброї; предмет, схожий на пиж патрона, ймовірно, є частиною, картонною прокладкою, мисливського патрона до гладкоствольної вогнепальної зброї 12-го калібру; 3 предмети, схожі на пижі патронів є частинами патронів, войлочними пижами до гладкоствольної вогнепальної зброї 12-го калібру, можуть бути використані у зброї відповідного калібру ( т. 2 а.с. 30-34).

З експертними висновками ОСОБА_24 погодився.

Згідно з даними протоколу огляду від 28.10.2008 року, старший оперуповноважений ОСОБА_58, що входив до слідчо-оперативної групи по даній справі, в приміщенні Міського центрального моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих та судово-медичного експерта ОСОБА_41 вилучив металеві предмети (шріт), які дістали з трупу ОСОБА_25 при його розтині 27.10.2008 року ( т. 1 а.с. 185).

Дійсність проведення цієї процесуальної дії у суду сумнівів не викликає.

Як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_53, в експертну установу спочатку могла бути направлена постанова від 28.10.2008 року про призначення судово-балістичної експертизи по вилученому шроту ( т. 1 а.с. 203), яка отримана експертом ОСОБА_59 30.10.2008 року ( т. 1 а.с. 202), а потім уже сам конверт з об’єктами, що потребують дослідження, після їх огляду в якості речових доказів 05.11.2008 року ( т. 3 а.с. 202-212).

Якщо ж об’єкт потребує декількох досліджень, то його могли направити 30.10.2008 року, а потім, через час, забрати для іншого дослідження, що у відповідності з процесуальним законом не забороняється.

У відповідності з висновком судово-балістичної експертизи № 249 від 27.11.2008 року, 16 предметів, схожих на шріт, вилучені 27.10.2008 року під час судово-медичного дослідження трупу вірогідно є стріляним множинним зарядом – шротом ( діаметром в межах від 4 мм до 4,5 мм) мисливських патронів до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї. Патрони, споряджені шротом можуть бути використані в вогнепальній зброї відповідного калібру ( т. 1 а.с. 206-208).

Дані висновки експерта ОСОБА_24 не оспорюються, як і кількість видалених шротин з трупу ОСОБА_25

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_24, в ОСОБА_25 він стріляв один раз, при цьому в патроні було близько 80 шротин.

Згідно з даними протоколу додаткового огляду місця події від 01.11.2008 року, а саме бараку та прилеглої до нього території, що розташований в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” між АДРЕСА_3, було виявлено та вилучено металевий рогач, дві металеві трубки довжиною 70 см та 50 см, телескопічну вудку в обвугленому стані, светр синього кольору з надписом спереду “Camel Trophy”, камуфляжний піджак ( т. 2 а.с. 81-83).

Підсудний ОСОБА_24 в судовому засіданні уточнив, що згідно даного протоколу було вилучено його камуфляжний костюм, а не піджак, та светр. Інші речі йому не належать, але не виключає, що вони там могли бути, оскільки навкруги були різні предмети.

Як убачається з протоколу огляду місця події від 04.11.2008 року з фототаблицями до нього, при огляді бараку та прилеглої до нього території в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_2” АДРЕСА_2, серед іншого було виявлено та вилучено: обріз мисливської рушниці “ІЖ-58МА” з патронами в кількості 2 штук, які знаходяться в стволі обрізу; револьвер “Magnum”, калібру 9 мм, з трубками у стволі та з патронами у кількості 6 штук, які знаходяться в барабані револьверу; три патрони жовтого кольору; патрон синього кольору; патрон жовтого кольору; пластикову банку з 8 патронами; два патрони червоного кольору; патрон білого кольору; картонна упаковка з карткою стартового пакету “Djuice”, картон з рукописними записами: “ОСОБА_18, Обухівський район; ОСОБА_60, м. Київ; ОСОБА_25, АДРЕСА_6; ОСОБА_26, АДРЕСА_7; ОСОБА_19, АДРЕСА_8; ОСОБА_27, АДРЕСА_8”; камуфляжна чоловіка куртка з патроном в кишені чорного кольору 12 калібру; два патронташі з вісьмома патронами в кожному; два металевих предмета з гвинтами у виді трубки; металевий пристрій у виді двох з’єднаних трубок з металевою пластиною на гвинтах збоку; патрон; сумку чорно-зеленого кольору “Nike” з трьома патронами жовтого кольору 12-го калібру, пластмасову банку з 6 патронами; рюкзак з пакетами, в яких знаходяться наручник та інші пристрої з металевими дротами; сумку оранжевого кольору з патроном зеленого кольору; сумку чорного кольору з 5 патронами та 1 гільзою; сумку чорного кольору з гільзами від патронів в кількості 11 штук; патрон жовтого кольору; два патрони Терен”, рукописна записка з вказівкою місця знаходження патронів та зброї; баночку з 2 патронами; паспорт ОСОБА_24 в пакеті з під молока; резюме ОСОБА_24; довідка ЦП Голосіївського району м. Києва від 17.10.2008 року на ОСОБА_24; пакет з паспортом ОСОБА_24 ( т. 2 а.с. 110-152).

Пояснення ОСОБА_24 про те, що: з достовірністю не встановлено місця знаходження його паспорту, який він дійсно зберігав в пакеті з-під молока та носив у барсетці; зброя була ним захована не в ямі глибиною приблизно 50 см, а у природному поглибленні землі в 20-30 см; не вказівка наявності в стволі обрізу 2-х патронів; виявлена вудочка була саме телескопічною; вилучили тільки камуфляжну куртку, а не костюм; кількість патронів та гільз, що перебували в різних місцях, не відповідає їх подальшому опису; неможливість знаходження, на його думку, в бараку одночасно трьох осіб, що викликає у нього сумнів знаходження там двох понятих разом з особою, що проводила обшук, чи неточність в підписах на фототаблицях із зазначенням, наприклад, коробка чи “пакет” “джус”, та інші - носять суто оціночний суб’єктивних характер і не можуть вказати на проведення вказаної дії всупереч вимогам процесуального закону, при тому, що ОСОБА_24 не заперечував, що вказані в протоколі вилучені речі, у тому числі і паспорт, що був долучений до матеріалів справи та оглянутий в судовому засіданні, належать саме йому.

Вказані та інші предмети, що були виявлені та вилучені під час огляду місць подій, оглянуті 05.11.2008 року з більш детальним їх описом, та долучені до справи в якості речових доказів на підстави постанови від 04.03.2009 року ( т. 3 а.с. 202- 212, 213-225).

У відповідності до висновку судово-балістичної експертизи № 252 від 17.11.2008 року, після експертного дослідження обрізу мисливської рушниці, револьверу, трьох патронів жовтого кольору, одного патрону синього кольору та одного патрону жовтого кольору, що вилучені при огляді місця події в урочищі “ІНФОРМАЦІЯ_2” 04.11.2008 року, установлено, що предмет схожий на обріз рушниці, виготовлений саморобним способом за типом обрізів з двоствольної мисливської рушниці моделі “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12 калібру, шляхом укорочення стволів за допомогою металорізального обладнання, вірогідніше всього ручної пилки по металу, до остаточної довжини 311 мм та видалення ложі з наступним кріпленням саморобних рукоятки і мушки, та відноситься до вогнепальної зброї. Рукоятка обрізу виготовлена за допомогою деревообробного побутового інструменту (ножі, стамески, різці по дереву та ін.). Мушка обрізу виготовлена з побутового гвинта з шайбами, який закріплений в попередньо просвердлений наскрізний отвір.

Предмет схожий на револьвер - є револьвером виготовленим шляхом переробки газового (сигнального) шестизарядного револьверу калібру .380 (9 мм) моделі “ME Magnum”, б/н, шляхом для стрільби саморобними або переробленими патронами центрального бою, відноситься до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї. Переробка полягала у видаленні захисних елементів з каналу ствола, які б запобігали проведенню пострілів патронами зі шротовим або унітарним снарядами або способом роздільного спорядження та встановлення леєра з наскрізним каналом діаметром 8 мм. Леєр в каналі ствола револьверу складається з двох трубок: внутрішня з металу сірого кольору, який притягується магнітом; зовнішня з металу жовтого кольору, який не притягується магнітом. Леєр закріплений в стволі тугою посадкою з додатковою фіксацією поперечним гвинтом з правої сторони в передній частині рамки та двома гайками з казенної частини.

Обріз рушниці та револьвер придатні для проведення неодноразових пострілів.

З числа тринадцяти предметів схожих на патрони, які надані на дослідження: чотири предмети, виготовлені саморобним способом з використанням гільзи пістолетного сигнального (шумового) патрону калібру 9 мм Р.А., шляхом видалення частини заглушки з останньої та наступним спорядженням її метальним зарядом та саморобною металевою кулею за типом пістолетних патронів центрального бою калібру 8 мм, можуть бути використані для стрільби у саморобній або переробленій зброї (револьверах, пістолетах) відповідного калібру; два предмети, виготовлені саморобним способом з використанням гільзи револьверного сигнального (шумового) патрону калібру .380 (9 мм), шляхом видалення заглушки з останньої та наступним спорядженням її метальним зарядом та сферичною кулею, вірогідно картеччю за типом револьверних патронів центрального бою калібру 7,8-8 мм, можуть бути використані для стрільби у саморобній або переробленій зброї (револьверах) відповідного калібру. Всі вони виготовлені за однаковою конструктивною схемою з використанням однотипних гільз, поверхні куль мають однотипне покриття. Дані шість патронів є боєприпасами до вогнепальної зброї ( т. 2 а.с. 158-179)

Доводи ОСОБА_24, що на дослідження було передано 5 патронів, а не 13 на увагу не заслуговують, оскільки ще 2 патрони при огляді місця події перебували в стволі обрізу, а 6 в барабані револьверу, що відображено в процесуальних документах.

Висновки ж щодо належності револьверу до вогнепальної зброї ОСОБА_24 спочатку не оспорювалися, а потім поставлені під сумнів, з наведенням підстав, що були спростовані експертом ОСОБА_23 в судовому засіданні при відповідях на запитання учасників судового розгляду, у тому числі і ОСОБА_24

Не заперечував ОСОБА_24 і того, що експертом, відповідно до фототаблиць досліджувався саме обріз мисливської рушниці, що належав йому і який він використовував 24.10.2008 року.

Що ж стосується сумнівів ОСОБА_24 щодо висновків про віднесення до вогнепальної зброї обрізу мисливської рушниці, то вони носять неконкретний характер.

Не можуть на такі висновки вплинути і твердження ОСОБА_24 про те, що на обрізі була ним виготовлена не мушка, а гвинт - кріплення для ременю для зручнішого переносу обрізу.

Згідно з даними висновку судово-балістичної експертизи № 277 від 11.12.2008 року, після дослідження 11 предметів, схожих на патрони, що вилучені 04.11.2008 року під час огляду місця події ділянки місцевості в урочищі “ІНФОРМАЦІЯ_2”, розташованої АДРЕСА_2 та бараку, установлено, що вони є боєприпасами до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї 16-го калібру, мисливськими патронами 16-го калібру, саморобного способу спорядження (гільзи спорядженні капсулем, пороховим зарядом, пижами, прокладками та шротом діаметром 3,8 мм (5 патронів), 4,3 мм (5 патронів) та кулею “Бушинського” (1 патрон). Дані патрони до стрільби придатні та можуть бути використані у зброї відповідного калібру ( т. 2 а.с. 233-235).

Доводи ОСОБА_24 про те, що такої кількості патронів у нього не вилучалося, на увагу не заслуговують, оскільки згідно протоколу огляду місця події від 04.11.2008 року та рапорту оперуповноваженого Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_58, у помешканні ОСОБА_24 та біля нього були вилучені щонайменше 11 гільз та 46 набоїв ( т. 2 а.с. 196).

Вилучену кількість набоїв, у тому числі патронташу з 11 патронами, ОСОБА_24 в судовому засіданні не оспорював, лише бездоказово при цьому припустивши, що частину патронів йому могли підкинути працівники міліції чи слідчі з інших місць злочину.

У відповідності до висновку судово-балістичної експертизи № 283 від 10.12.2008 року, з числа наданих на дослідження 9 предметів, які перебували у сумці “Nike” та були вилучені 04.11.2008 року під час огляду місця події бараку в урочищі “ІНФОРМАЦІЯ_2”, розташованого АДРЕСА_2: 3 патрони є боєприпасами до гладкоствольної вогнепальної зброї 12-го калібру, мисливськими патронами саморобного способу спорядження, які спорядженні кулевим снарядом у вигляді кулі типу “Бренеке” (2 патрони), кулі типу “подвійна турбінна Маєра” (1 патрон), придатні до стрільби із гладкоствольної зброї 12-го калібру ( т. 3 а.с. 5-10).

На підставі висновку судово-балістичної експертизи № 286 від 03.12.2008 року, два предмети, що були вилучені 04.11.2008 року під час огляду місця події бараку, розташованого АДРЕСА_2 є 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого спалаху (.22 LR) виготовлених промисловим способом. Відносяться до боєприпасів до нарізної спортивно-мисливської вогнепальної зброї, придатні до стрільби та можуть бути використані у великій кількості зброї відповідного калібру ( т. 3 а.с. 16-21).

Як вказав в судовому засіданні ОСОБА_24, він використовував для стрільби патрони такого калібру.

Згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 279 від 03.12.2008 року, з числа п’яти предметів схожих на патрони та одного предмету схожого на гільзу, які вилучені під час огляду бараку 04.11.2008 року розташованого АДРЕСА_2: три предмета є мисливськими патронами до гладкоствольної вогнепальної зброї 16-го калібру, виготовлені промисловим способом та є боєприпасами до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї, придатні до стрільби; два предмета - є мисливськими патронами до гладкоствольної вогнепальної зброї 16-го калібру, споряджених кулями типу “Польова” та “Спорт” виготовлених промисловим способом, і являються боєприпасами до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї, придатні до стрільби; предмет схожий на гільзу - є стріляною гільзою мисливського патрона до гладкоствольної вогнепальної зброї 12-го калібру, що виготовлена промисловим способом, до боєприпасів до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї не відноситься, до стрільби не придатна ( т. 3 а.с. 27-34).

Заперечень проти висновків у ОСОБА_24 не було.

З даних висновку судово-балістичної експертизи № 287 від 02.12.2008 року убачається, що предмет схожий на патрон, вилучений під час огляду бараку 04.11.2008 року, розташованого АДРЕСА_2 є мисливським патроном до гладкоствольної вогнепальної зброї 12-го калібру, спорядженого кулею типу “Спутник” виготовленого промисловим способом. Даний патрон є боєприпасам до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї, придатний до стрільби ( т. 3 а.с. 93-97).

З висновком експерта ОСОБА_24 погодився.

Як зазначив ОСОБА_24 у наведених висновках експертиз №№ 279, 286, 287 невірно вказано обставини справи, а саме виявлення сумки рожевого кольору з одним патроном.

Суд погоджується з доводами ОСОБА_24 в цій частині, вважаючи наведення цих обставин помилковими, що не впливають на правильність висновків в цілому, оскільки в подальшому у висновках зазначено, які саме предмети надано на дослідження, викладено в мотивувальній частині їх експертне дослідження, отримали вони своє відображення і в підсумкових висновках.

Підтвердив дані висновки в судовому засіданні і експерт ОСОБА_23

Дані висновку судово-балістичної експертизи № 284 від 10.12.2008 року вказують на те, що надані на дослідження 8 патронів, які перебували в патронташі під час їх вилучення при огляді місця події від 04.11.2008 року ділянки місцевості та бараку, розташованому в урочищі “ІНФОРМАЦІЯ_2” АДРЕСА_2, є боєприпасами до гладкоствольної вогнепальної зброї 12-го калібру, мисливськими патронами саморобного способу спорядження, які спорядженні шротовим снарядом різного діаметру та придатні для стрільби ( т. 3 а.с. 40-43).

Зазначення у даному висновку про те, що перед експертом було поставлено питання до якого зразка відносяться надані на дослідження 9 патронів ( т. 3 а.с. 40), є помилковим, оскільки з постанови про призначення судово-балістичної експертизи від 18.11.2008 року убачається, що вилучено патронташ з 8 патронами, який і надійшов на дослідження ( т. 3 а.с. 37), що загалом і відображено у експертному висновку.

Висновки експертизи ОСОБА_24 не оспорюються.

На підставі висновку судово-балістичної експертизи № 276 від 11.12.2008 року, з числа вилучених 04.11.2008 року під час огляду ділянки місцевості в урочищі “ІНФОРМАЦІЯ_2”, розташованої АДРЕСА_2 та бараку на даній ділянці та представлених на експертизу патрону, пластмасової банки з двома патронами та предметами круглої форми, схожими на шріт та пиж: 1 предмет, схожий на патрон є боєприпасом до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї 12-го калібру, мисливським патроном 12-го калібру саморобного способу спорядження (гільза споряджена капсулем, пороховим зарядом, пижами, прокладками та шротом діаметром 43 мм), придатний до стрільби та може бути використаний у зброї відповідного калібру; чи відносяться до вогнепальної зброї 2 предмети, схожі на патрони, які виготовлені саморобним способом за типом пістолетних патронів центрального бою калібру 8 мм з використанням гільзи пістолетного сигнального (шумового) патрону калібру 9 мм Р.А., шляхом видалення частини заглушки з останньої та наступним спорядженням її метальним зарядом та саморобною металевою кулею – не виявилося можливим у зв’язку з неможливістю проведення експериментальної стрільби та визначення питомої кінетичної енергії стріляного снаряда; предмети круглої форми є шротом та картеччю мисливських патронів, які можуть бути використані для спорядження мисливських патронів гладкосвольної вогнепальної зброї; плоский предмет – є прокладкою до мисливських патронів 12 калібру, що може бути використаний в вогнепальній зброї цього калібру ( т. 3 а.с. 66-69).

Згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 281 від 15.12.2008 року, вісім предметів, схожих на патрони, вилучені у патронташі 04.11.2008 року під час огляду місця події ділянки місцевості в урочищі “ІНФОРМАЦІЯ_2”, розташованої АДРЕСА_2 та бараку на даній ділянці - є боєприпасами до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї 12-го калібру, мисливськими патронами 12-го калібру, саморобного способу спорядження (гільзи спорядженні капсулем, пороховим зарядом, пижами, прокладками та шротом діаметром 2,5 мм, 3,8 мм та 4,3 мм). Дані патрони до стрільби придатні та можуть бути використані у зброї відповідного калібру ( т. 3 а.с. 85-87).

З даними висновками експертного дослідження ОСОБА_24 в судовому засіданні погодився.

Висновки судово-балістичних експертиз № 243 від 03.12.2008 року ( т. 1 а.с. 214-221), № 241 від 01.12.2008 року ( т. 1 а.с. 230-234), № 244 від 04.12.2008 року ( т. 1 а.с. 242-244), № 242 від 02.12.2008 року ( т. 2 а.с. 5-11), № 288 від 04.12.2008 року ( т. 2 а.с. 241-244), № 286 від 03.12.2008 року ( т. 3 а.с. 16-19), № 279 від 03.12.2008 року ( т. 3 а.с. 27-32), № 287 від 02.12.2008 року ( т. 3 а.с. 93-96) підтверджені в судовому засіданні експертом ОСОБА_23

Дав експерт ОСОБА_23 і роз’яснення з приводу того, що при стрільбі з обрізу патронами, спорядженими шротом, на близькій та середній дистанціях, які мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі на протязі всього польоту, при досягненні вказаної цілі виникають пошкодження, які можуть призвести до смерті потерпілого.

У наведених вище висновках є об’єкти, які експертами не визнані бойовими припасами.

А також, у відповідності до висновку судово-балістичної експертизи № 282 від 10.12.2008 року, з числа наданих на дослідження 11 предметів, що були виявлені у чорній сумці під час огляду місця події 04.11.2008 року бараку в урочищі “ІНФОРМАЦІЯ_2”, розташованого АДРЕСА_2: 9 предметів є стріляними гільзами 12-го калібру до гладкоствольної зброї, виготовлені заводським способом, в які саморобним способом установлений капсуль типу “Жевело” та 2 предмети є стріляними гільзами 12-го калібру до гладкоствольної зброї, виготовлені заводським способом, та до боєприпасів не відносяться ( т. 3 а.с. 75-79).

Висновки даної експертизи ОСОБА_24 не оспорив, але вказав про те, що 11 гільз, що вилучені при огляді його помешкання уже були досліджені, про що є експертний висновок. Він особисто не вставляв капсуль типу “Жевело”, але у нього було декілька таких патронів. Гільзи могли бути використані не у його обрізі. Він же підбирав гільзи, приносив їх до свого помешкання для можливого подальшого використання.

Також, на підставі висновку судово-балістичної експертизи № 280 від 15.12.2008 року, предмет, схожий на патрон, який вилучений 04.11.2008 року під час огляду місця події ділянки місцевості в урочищі “ІНФОРМАЦІЯ_2”, розташованої АДРЕСА_2 та бараку на даній ділянці - є сигнальним патроном “Рекорд” 12-го калібру промислового способу виробництва. Даний патрон до боєприпасів до вогнепальної зброї не відноситься, до стрільби придатний та може бути використаний у зброї відповідного калібру ( т. 3 а.с. 49-51).

Не поставлено ОСОБА_24 в обвинувачення і наявність у нього металевого предмету, оскільки у відповідності з висновком судово-балістичної експертизи № 288 від 04.12.2008 року, металевий предмет виявлений під час огляду бараку 04.11.2008 року, розташованого АДРЕСА_2 є ймовірно частиною саморобного стріляючого пристрою під метальний снаряд калібру 5,6 мм та в наданому на дослідженні стані до вогнепальної зброї не відноситься до стрільби непридатний ( т. 2 а.с. 241-244).

Разом з тим, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_24, це трубка, яка є частиною пристрою, який він використовував для відстрілу малокаліберних патронів, що був ним прикріплений на стволі обрізу мисливської рушниці та знятий після подій 24.10.2008 року.

Не заперечував ОСОБА_24 і тієї обставини, що зберігав за місцем свого помешкання і два предмети, що у відповідності до висновку судово-балістичної експертизи № 285 від 10.12.2008 року, схожі на приклади є ложею до мисливської гладкоствольної рушниці моделі “ІЖ-58”, могли складати одне ціле з обрізом “ІЖ-58 МА” ( т. 3 а.с. 57-60).

При цьому підсудний пояснив, що це якраз той саме приклад, що складається з двох частин його мисливської рушниці, яку він переробив в обріз.

Доводи ОСОБА_24, що його не ознайомили завчасно з постановами про призначення балістичних експертиз, як потім і з їх висновками, від чого він начебто відмовлявся, не ставив свій підпис, і ці висновки йому були зачитані вголос в присутності захисника ОСОБА_51, чого насправді не було, чи те, що захисник ставив підпис в протоколах іншими барвниками, ніж робив слідчий записи, не ставить під сумнів правильність їх проведення та обґрунтованість самих висновків, які ОСОБА_24 загалом не оспорюється.

При цьому слід вказати, що ОСОБА_24 був обізнаний з висновками експертиз, зокрема при ознайомлені з матеріалами справи, що ним не заперечується.

Свою винуватість у незаконному поводженні зі зброєю та бойовими припасами ОСОБА_24 фактично визнав.

Самі ж висновки експертиз у суду сумнівів не викликають, оскільки вони проведені компетентними експертами, за наявності достатніх об’єктів дослідження, містять повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним обставинам, дослідницька частина яких носить наукове обґрунтування і експериментальні дослідження та узгоджується з підсумковими висновками експертиз і в цілому з іншими матеріалами справи.

Не можуть слугувати такою обставиною і звернення уваги суду ОСОБА_24 на те, що при формулюванні в постанові про призначення експертиз питань, які необхідно поставити перед експертами, слідчий ОСОБА_72 залучав слідчого-криміналіста ОСОБА_61, що відповідає діючому кримінально-процесуальному закону, чи відсутність в експертних висновках та на упаковках, в яких надходили предмети, що потребували експертного дослідження, прізвища понятих, чи орфографічні помилки в написанні їх прізвищ, оскільки при цьому цілісність упаковки чи перебування в них предметів, вилучених саме при оглядах місць подій по даній справі, сумніву не викликає, а за таких обставин повторність проведення вказаних експертиз судом вважається недоцільною.

Згідно висновку стаціонарної комісійної судової комплексної нарколого-психіатричної експертизи № 43 від 03.02.2009 року в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння (24.10.2008 року), ОСОБА_24 виявляв клінічні ознаки шизотипового розладу особистості (F21 згідно МКБ-10). По своєму психічному стану в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння (24.10.2008 року), ОСОБА_24 не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, що безпосередньо пішов за періодом інкримінованого йому діяння, ОСОБА_24 виявляв клінічні ознаки шизотипового розладу особистості (F21 згідно МКБ-10). На даний час ОСОБА_24 виявляє клінічні ознаки шизотипового розладу особистості (F21 згідно МКБ-10). По своєму психічному стану на даний час ОСОБА_24 має потребу в наданні стосовно нього амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. На даний час ОСОБА_24 виявляє клінічні ознаки шизотипового розладу особистості (F21 згідно МКБ-10). По своєму психічному стану на даний час ОСОБА_24 не може повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. При даному клінічному дослідженні в ОСОБА_24 не виявлено клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркоманії. Як не страждаючий на даний час хронічним алкоголізмом і наркоманією, ОСОБА_24 не має потреби на даний час у лікуванні від даних захворювань ( т. 4 а.с. 148-154).

Суд не знайшов і порушень при ознайомленні ОСОБА_24 з даним висновком ( т. 4 а.с. 155).

Доводи ОСОБА_24 про те, що захисник ОСОБА_20 не був при цьому присутній, але в протоколі цієї слідчої дії стоїть його підпис, були досліджені в судовому засіданні, та визнані такими, що не заслуговують на увагу, оскільки захисник категорично наполягав на своїй присутності при ознайомленні ОСОБА_24 з даними висновками експертизи.

Що ж стосується відсутності підпису захисника в ксерокопії цього протоколу, який наданий суду ОСОБА_24 через значний проміжок часу після часу події, то як пояснив в судовому засіданні свідок – слідчий ОСОБА_72, що проводив цю слідчу дію, на прохання ОСОБА_24, коли той уже зробив записи в протоколі, йому зробили копію, після чого в ній підписався захисник ОСОБА_20, що фактично відбулося одночасно і він цього не помітив.

При цьому не можна не вказати на показання самого ОСОБА_24, який вказав, що копію протоколу йому надав помічник слідчого.

Інших процесуальних документів, що були складені за участю захисника ОСОБА_20, та мають розбіжності між оригіналами та копіями, що перебувають у ОСОБА_24, останній суду не надав.

Уточнив в подальшому в судовому засіданні ОСОБА_62 і те, що він не просив усунути захисника ОСОБА_20, до якого в цілому претензій з приводу захисту його-підсудного інтересів не має, а лише просив замінити його на іншого захисника, призначеного судом в порядку ст. 47 КПК України.

Висновки же даного експертного дослідження підтверджені в судовому засіданні експертом лікарем-доповідачем ОСОБА_63

Підстав ставити їх під сумнів у суду не має.

Не вказав на такі обставини, щоб заслуговували на увагу і ОСОБА_24, який вважає, що він не виявляє клінічні ознаки шизотипового розладу психіки, разом з тим вказує, що під час подій 16.10.2008 року та 24.10.2008 року він перебував у збудженому стані та не в повній міг оцінювати події та керувати своїми діями.

Вважає, що в нього був тимчасовий психічний розлад.

А тому, суд не вбачає підстав не приймати даний експертний висновок, як доказ по справі чи в призначенні та проведенні нової експертизи.

З пояснень експерта ОСОБА_63 в судовому засіданні убачається, що висновок експертної комісії щодо можливості ОСОБА_24 не в повній мірі усвідомлювати свої дії, побудований на підставі сукупності розладів, які у нього є, головним чином за рахунок порушення критичних здібностей і прогнозу своїх дій, тобто ступінь порушення критичних здібностей та здібностей до прогнозування, що обумовлені його розладом особистості, перешкоджали йому повною мірою усвідомлювати свої дії й керувати ними. Здатність до прогнозування у ОСОБА_24 утруднена, але не порушена настільки, щоб перешкоджати взагалі. Утруднена саме в усвідомленні наслідків своїх дій як для юриста, як для колишнього слідчого, в усвідомленні того, що він робить діяння, що є правопорушенням, тобто недооцінка наслідків своїх дій.

Якщо враховувати дану ситуацію, інкриміноване йому діяння, ким він був у минулому, він повинен був ураховувати, на що він зважується, проте ця ситуація закінчилася інакше. Це відображає , на його погляд, недостатній прогноз ОСОБА_24 своїх дій і недостатню критичну оцінку ситуації. У той же час характер дій такий , що не було повного, вираженого порушення здатності критичної оцінки ситуації й вираженого порушення здатності до прогнозування.

Посилання ОСОБА_24 на те, що він не пам’ятає певних подій, не супроводжувалася якими-небудь іншими вираженими розладами, сукупність яких позбавляла б його в цей час здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними чи обумовлені причинами не хворобливого характеру.

Як видно, у ОСОБА_24 досить давно спостерігалися певні характерологічні особливості, які в останні роки перед періодом інкримінованого йому діяння загострилися під впливом різних несприятливих обставин, таких як: відсутність постійної роботи, відсутність постійного місця проживання, відсутність достатніх коштів для проживання, несприятливих ситуацій в особистому житті, у тому числі й під додатковим впливом травми голови, перенесеної їм в 2003 році.

Також комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_24 за своїм психічним станом потребує амбулаторної медичної допомоги в примусовому порядку, оскільки ступінь психічних розладів не настільки велика, щоб він мав потребу в стаціонарному лікуванні.

Судом досліджені доводи ОСОБА_24 і на порушення його права на захист під час досудового слідства та під час судового провадження, які свого підтвердження не знайшли.

Так, ОСОБА_24 в судовому засіданні не заперечував того, що слідчим ОСОБА_72 до першого допиту були роз’яснені його права, про що відображено в протоколі про забезпечення його права на захист від 30.10.2008 року, де він не заперечував проти допуску до участі в справі в якості захисника його інтересів адвоката за призначенням, яким і був призначений адвокат ОСОБА_50 ( т. 4 а.с. 14-17, 18-19, 20).

В подальшому перед кожною слідчою дією ОСОБА_24 роз’яснювалися його права та за його згодою йому призначалися захисники, про намір допустити яких ОСОБА_24 до участі в справі викладав власноручні заяви.

А саме про допуск до участі в справі в якості захисника його інтересів адвоката ОСОБА_51 та послідуючої його участі в процесуальних діях ОСОБА_24 не заперечував і виказував бажання 31.10.2008 року ( т. 4 а.с. 26-29, 39).

Доводи ОСОБА_24 про те, що він вимушений був погодитися на послуги адвоката ОСОБА_51, оскільки не допускали до участі в справі в якості захисника його інтересів адвоката з м. Кривий Ріг ОСОБА_64, на увагу не заслуговують, оскільки як убачається з показань в судовому засіданні свідка – слідчого ОСОБА_72 він надавав можливість ОСОБА_24 зателефонувати його близьким, щоб ті зв’язалися з обраним ним захисником.

Відповідно до заяви ОСОБА_65 від 18.01.2009 року, інтереси її сина ОСОБА_24 адвокати з м. Кривий Ріг ОСОБА_64 та ОСОБА_66 захищати відмовилися ( т. 4 а.с. 176-177).

Останнє не оспорюється і ОСОБА_24 в судовому засіданні.

В подальшому ОСОБА_24 за відсутністю адвоката ОСОБА_51 погодився для проведення слідчих дій і на призначення йому захисника в порядку ст. 47 КПК України, знаючи при цьому свої права, у зв’язку з чим йому був призначений адвокат ОСОБА_52 ( т. 4 а.с. 57-59).

За наступною його заявою при ознайомленні з правами 10.11.2008 року, ОСОБА_24 зажадав знову участі в справі захисника ОСОБА_51 ( т. 4 а.с. 94-98).

Не підписав він в присутності захисника ОСОБА_51 протокол про роз’яснення йому права на захист від 19.12.2008 року та ст. 63 Конституції України ( т. 4 а.с. 111-115), разом з тим в заяві при ознайомленні з протоколами про забезпечення його права на захист від 20.02.2009 року ( т. 4 а.с. 199-202), 24.02.2009 року ( т. 4 а.с. 208-211, 215-218) та 02.03.2009 року ( т. 4 а.с. 234-237) не заперечував участі цього захисника в якості захисника його інтересів.

За заявою ж ОСОБА_24 від 04.03.2009 року, що відмовився від послуг захисника ОСОБА_51, йому одразу ж був призначений інший захисник – ОСОБА_20, який приймав участь у проведенні процесуальних дій під час досудового слідства та захищає його інтереси і під час розгляду справи в суді ( т. 5 а.с. 1-9, 22-25, 51, 59).

Під час провадження у даній справі, суд не знайшов обставин для усунення захисника ОСОБА_20 від участі в справі, як і не вважає, що він недобросовісно виконує обов’язки захисника за обставин, що вказані ОСОБА_24 в його клопотанні щодо недовіри захиснику.

Разом з тим, наряду з даним захисником, суд допустив до участі в справі в якості захисника інтересів ОСОБА_24, за його згодою, захисника ОСОБА_21

Доводи ОСОБА_24 про те, що не у всіх протоколах про роз’яснення йому права на захист зазначено, для проведення якої слідчої дії йому роз’яснялися права, не вказують на порушення його права на захист, оскільки указаний в даних протоколах час про роз’яснення ОСОБА_24 права на захист узгоджується з послідуючим проведенням певної процесуальної дії.

Доводи ОСОБА_24 щодо розбіжностей в процесуальних документах, а саме їх оригіналах та копіях, що наявні у нього: в постанові про порушення кримінальної справи по епізоду від 19.11.2008 року ( т. 1 а.с. 13-14) та в постанові про притягнення, як обвинуваченого від 31.10.2008 року ( т. 4 а.с. 40), не є безспірними, оскільки не установлено джерело отримання копій цих документів ОСОБА_24 та можливість їх отримання з оригіналів.

При цьому, як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_53 в копії постанови від 19.11.2008 року підпис не його, і цей підпис значно відрізняється від того, що знаходиться в оригіналі, який наявний в матеріалах справи.

Будь-яких порушень кримінально-процесуального закону, які б свідчили про істотні порушення під час проведення досудового слідства, щоб унеможливили прийняти судове рішення - не убачається.

Проаналізувавши всі докази по справі, в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

16.10.2008 року, приблизно о 19 годині, біля самопобудованого дерев’яного бараку в урочищі парку “ІНФОРМАЦІЯ_3”, між ОСОБА_24, з однієї сторони, та мешканцями бараку ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27, з іншої сторони, виник конфлікт, під час якого на ОСОБА_24 напала собака, що належала ОСОБА_25, яка покусала його.

Доводи захисту про те, що вказані події не можна розцінити, як конфлікт, на увагу не заслуговують, оскільки сам ОСОБА_24 після подій 16.10.2008 року відразу з звернувся до лікувальної установи та відділку міліції, де розказав, що його намагалися вбити, відібрали речі та паспорт, а тому він, оскільки працівники міліції ніяких дій не вживали, вирішив сам піти до бараку, що вказує саме на наявність конфлікту, навіть за твердженнями ОСОБА_24 тільки для того, щоб установити, де його речі та паспорт, для чого він взяв вогнепальну зброю з великою кількістю набоїв.

Про те, що ОСОБА_24 бажав саме помститися мешканцям бараку, будучи невиявленим сторонніми особами, вказують його наступні дії.

Так, ОСОБА_24, за його ж твердженнями, в парку “ІНФОРМАЦІЯ_3” біля самопобудованого бараку був вперше 16.10.2008 року у вечірній час. Направляючись 24.10.2008 року на місцину в розташування бараку, що була неподалік полігону МНС, де часто проходили навчання серед його працівників, він достеменно знав про можливість перебування останніх або інших осіб, а тому, щоб бути невпізнаним, одягнув камуфляжний костюм, кепку та прикрив обличчя хусткою. При цьому він узяв з собою вогнепальну зброю та велику кількість набоїв зі шротом для пострілів як на близьку, так і на дальню відстань. Довго ОСОБА_24 прокрадався до бараку, а, підійшовши, зробив собі засідку в місці, щоб можна було спостерігати, як за мешканцями бараку, так і за стежкою, що вела до нього.

Потім ОСОБА_24 приблизно о 15.30 годин з близької відстані вистрілив у груди ОСОБА_17, але завдяки діям останнього влучив тому у ноги.

Оскільки в цей час ОСОБА_24 трохи піднявся, його одразу ж побачили ОСОБА_27 та ОСОБА_26, які повернулися на звук пострілу, остання при цьому побігла до бараку, де перебував ОСОБА_25

ОСОБА_24, побоюючись знаходження у бараку інших людей, у тому числі учасників конфлікту 16.10.2008 року та собаки, які йому можуть чинити опір, та пересвідчившись у безпорадності стану ОСОБА_17, який також не зможе вчинити будь-яких активних дій, відразу ж направився в бік бараку з криками, що барак оточений спецпідрозділом “Барс”, намагаючись створити відчуття, що він не один, а тому йому ніхто і не буде чинити опір, тримаючи при цьому в руках вогнепальну зброю.

Коли ж він майже спустився до бараку, з нього вишли ОСОБА_26 та ОСОБА_25 Перед ними побігла собака, якого ОСОБА_24 відразу ж вбив, а потім наближаючись, вистрілив у ОСОБА_25, що опинився на його лінії вогню, оскільки той відштовхнув ОСОБА_26 ОСОБА_25 впав без ознак життя. Знаючи про відсутність у бараку зброї, мобільного телефону та інших осіб, про що йому повідомили жінки після того, як він стріляв по бараку набоями зі шротом та пустив у двері ракетницю, ОСОБА_24 наказав туди занести ОСОБА_25, ОСОБА_17 та собаку, а також наказав знаходитися там і жінкам, оскільки перебування вказаних осіб поза межами бараку могли б зашкодити поверненню до бараку ОСОБА_19, про місцезнаходження якого, як учасника подій 16.10.2008 року з яким у нього виник конфлікт, ОСОБА_24 запитував у жінок, та ОСОБА_18, про наявність якого йому повідомили мешканці бараку.

При цьому, як пояснив сам ОСОБА_24, він спостерігав за обстановкою навкруги, підіймаючись на пагорб, а потім і пішов туди, знаючи, що ОСОБА_17 та жінки активних дій вчинити не зможуть, як-то навіть вийти з бараку, при тому, що він продовжував спостерігати за бараком, таким чином контролюючі їх дії.

Потім він перебував у засідці, що унеможливлювало його виявлення.

Коли ж у його полі зору з’явилися ОСОБА_19 та ОСОБА_18, ОСОБА_24, не кажучи ні слова, вистрілив у ОСОБА_19, який упав, а потім і у ОСОБА_18, що був уже поранений від пострілу у ОСОБА_19 Оскільки ОСОБА_19 та ОСОБА_18, що мали при собі мобільний телефон, скориставшись часом, що був необхідний ОСОБА_24 для перезарядження зброї, пробігши невелику дистанцію, зникли з поля огляду підсудного, останній, опасаючись бути викритим, в невдовзі також з місця вчинення злочину зник та переховувався до пізнього пори доби на болоті, щоб його слід не могли взяти собаки працівників міліції, які могли приїхати на місце події за викликом мешканців бараку.

Про бажання ОСОБА_24 помститися мешканцям бараку і надалі, вказує і те, що він після пострілів у ОСОБА_17 та ОСОБА_25, якщо навіть він не думав, за твердженнями підсудного, що останній помер, вказує і вимога ОСОБА_24 написати анкетні дані всіх мешканців бараку.

Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_24, мав намір помститися ОСОБА_17, ОСОБА_25 та ОСОБА_19, а також, в подальшому, і ОСОБА_18

З урахуванням знаряддя злочину – вогнепальної зброї з набоями зі шротом, стріляний снаряд якого володіє достатньою кінетичною енергією для ураження цілі на протязі всього польоту на близькій та середній дистанціях, від дії якого виникають ушкодження, що можуть призвести до смерті, вказує саме на те, що умисел ОСОБА_24 був направлений на умисне вбивство як ОСОБА_25, так і ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_18, який супроводжував ОСОБА_19.

Разом з тим, ОСОБА_24, виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство більше двох осіб - ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_18 до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_17, захищаючись відхилив обріз рушниці, що була направлена в життєво-важливий орган – груди, а ОСОБА_19 після поранення, у тому числі живота з ушкодженням внутрішніх органів: печінки, 12-ти палої та ободової кишок, правої нирки, та ОСОБА_18 з пораненнями життєво-важливого органів - голови та грудної клітини, з місця злочину втекли, після чого всім була надана своєчасна кваліфікована медична допомога.

Також суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_24, який з вогнепальної зброї патронами зі шротом вистрілив ОСОБА_25 у життєвого важливий орган – голову, були направлені саме на умисне вбивство останнього, який від отриманих поранень помер на місці.

Доводи ОСОБА_24 про те, що у ОСОБА_17, ОСОБА_25 та ОСОБА_19 під час подій була зброя нічим об’єктивно не підтверджується.

При цьому суд приймає до уваги, що такі показання ОСОБА_24 дав вперше лише в судовому засіданні, а також припустив про знаходження невизначеного предмету у ОСОБА_25 при дачі тим показань в якості обвинуваченого від 05.03.2009 року в кінці досудового слідства, що судом розцінюється як бажання ОСОБА_24 пом’якшити свою відповідальність за вчинене.

За відсутності реального посягання на життя і здоров’я ОСОБА_24 з боку ОСОБА_17, ОСОБА_25 та ОСОБА_19 , у тому числі за відсутності у вказаних осіб будь-якої зброї або предметів, якими можна спричинити тілесні ушкодження, чи іншого реального посягання на охоронювані законом права та інтереси ОСОБА_24 24.10.2008 року, зокрема спричинення йому тілесних ушкоджень 16.10.2008 року, а також заволодіння його майном та паспортом, останнє матеріалами справи не підтверджується, та за відсутністю будь-якого посягання зі сторони ОСОБА_18 - підсудний умисно спричинив потерпілим вогнепальні поранення, одне з яких потягло смерть ОСОБА_25

При цьому суд вважає, що з урахуванням наведених вище подій, у ОСОБА_24 була реальна можливість піти відразу ж як він роздивився місце розташування бараку та його мешканців для відповідного повідомлення працівників міліції чи після вогнепального поранення ОСОБА_17, чи викликати швидку медичну допомогу, чи звернутися до сторонніх осіб за допомогою, вичерпавши таким чином перебіг подій, що він-ОСОБА_24 запланував за його ж показаннями, оскільки його обличчя ніхто не бачив, він знаходився на достатній відстані від бараку, біля якого перебували тільки ОСОБА_26 та ОСОБА_27, які не робили ніяких рухів в його бік, між тим він продовжував свої дії направлені на умисне вбивство більше двох осіб.

Таким чином, судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_24 під час всіх описаних подій не знаходився в стані необхідної оборони, тобто на нього не було здійснено такого суспільно-небезпечного посягання, яке б потребувало захисту, чи в стані сильного душевного хвилювання.

Останнє не випливає і з висновку стаціонарної комісійної комплексної нарколого-психіатричної експертизи, згідно з якими наявні у нього клінічні ознаки шизотипового розладу особистості в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння не перешкоджали ОСОБА_24 в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Доводи ОСОБА_24 в суді про те, що смерть ОСОБА_25 настала не відразу, ніяким чином не впливають ні на умисел ОСОБА_24 на умисне вбивство потерпілого, ні на причинно-наслідковий зв’язок між діями ОСОБА_24 по спричиненню тілесного ушкодження з вогнепальної зброї в грудну клітину ОСОБА_25 зарядом спорядженим шротом, з ушкодженням легенів, серця, печінки, шлунка, кишечника та його наслідками - смертю ОСОБА_25.

Не вказує на відсутність у нього умислу на вбивство більше двох осіб і постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо нього відносно ОСОБА_26 і ОСОБА_27, які перебували в бараку разом з ОСОБА_17 і він, за його твердженнями, мав реальну можливість його вбити.

При цьому необхідно зауважити, що за показаннями самого ж ОСОБА_24, він оберігаючись наявності у мешканців бараку зброї, до нього не заходив, а потім, знаючи про безпорадний стан ОСОБА_17 та жінок, яким він наказав не виходити з бараку, почувши їх завіряння про відсутність зброї, пішов зустрічати ОСОБА_19 та ОСОБА_18, які повинні були невдовзі повернутися до бараку.

Згідно заяв ОСОБА_27 та ОСОБА_26, які просили не визнавати їх потерпілими по даній справі ( т. т. 1 а.с. 149, 151), в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_24 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 115, 194 КК України відмовлено на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України ( т. 1 а.с. 102 а).

Не можуть бути прийняті до уваги і посилання ОСОБА_24 на те, що він стріляв над головою ОСОБА_18, а поранення у потерпілого виникло від того, що той несподівано встав, оскільки спростовуються показаннями ОСОБА_18, який послідовно стверджував про те, що впав тільки після поранення голови та верхньої частини тулуба.

Проаналізувавши всі докази по справі, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_24 у вчиненні закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті (вбивство) ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_18; у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті (вбивство) ОСОБА_25; у виготовленні, придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, а тому кваліфікує його дії ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК України.

Аналізуючи висновок стаціонарної комісійної судової комплексної нарколого-психіатричної експертизи № 43 від 03.02.2009 року, згідно з яким ОСОБА_24 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння 24.10.2008 року, виявляв клінічні ознаки шизотипового розладу особистості, по своєму психічному стану в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, як і в період часу, що безпосередньо пішов за періодом інкримінованого йому діяння, та на даний час, ОСОБА_24 виявляє клінічні ознаки шизотипового розладу особистості, що підтверджені експертом ОСОБА_22 в судовому засіданні, у сукупності з іншими доказами по справі, суд визнає його мотивованим та науково-обґрунтованим.

Викладені в ньому дані про психічний стан ОСОБА_24 є конкретними та повними і не викликають сумніву у їх правильності.

За наявності наведеного висновку стаціонарної комісійної судової комплексної нарколого-психіатричної експертизи , на підставі ст. 20 КК України ОСОБА_24 слід визнати обмежено осудним, який підлягає кримінальній відповідальності.

Призначаючи покарання ОСОБА_24 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, два з яких відносяться до особливо тяжких злочинів, один – до злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини справи та ступінь здійснення злочинних посягань.

Також судом враховується особа ОСОБА_24, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, разом з тим, був звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 263 ч. 1 КК України на підставі ст. 1 п.“б” Закону України “Про амністію” від 11.07.2003 року ( т. 5 а.с. 39).

ОСОБА_24 не перебував на обліках у лікарів психіатра та нарколога за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_1 та за місцем свого тимчасового проживання АДРЕСА_9 ( т. 5 а.с. 40 – 43).

ОСОБА_24 не працював, але перебував на обліку у Саксаганському районному центрі зайнятості м. Кривий Ріг з 26.01.2007 року по 05.02.2008 року, де отримував допомогу по безробіттю ( т. 4 а.с. 162, 169-170).

Характеризується ОСОБА_24 за місцем проживання як з негативної сторони ( т. 2 а.с. 106), так і посередньо ( т. 5 а.с. 45).

ОСОБА_24 має маму похилого віку, що страждає на ряд захворювань.

Обставина, що пом’якшує покарання ОСОБА_24 - його психічний стан.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_24, з гідно висновку стаціонарної комісійної судової комплексної нарколого-психіатричної експертизи № 43 від 03.02.2009 року в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння 24.10.2008 року виявляв клінічні ознаки шизотипового розладу особистості, по своєму психічному стану в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, як і в період часу, що безпосередньо пішов за періодом інкримінованого йому діяння, так і на даний час ОСОБА_24 виявляв клінічні ознаки шизотипового розладу особистості, та має потребу в наданні стосовно нього амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, суд в ідповідно до ст.ст. 20, 93, 94 КК України приймає рішення про застосування до ОСОБА_24 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання, здійснення якого покладає на медичну службу відповідної кримінально-виконавчої установи .

Згідно з довідкою Київської клінічної лікарні № 17 від 02.03.2009 року, фактичні витрати на лікування ОСОБА_18 склали 1.511,00 грн. ( т. 2 а.с. 92).

Не наведення в довідці вартості койко-місця на добу, як на те звернув увагу ОСОБА_24, не ставить під сумнів правильність загального розрахунку суми затраченої на стаціонарне лікування ОСОБА_18, який потерпів від злочину, що підлягають відшкодуванню в порядку ст. 93-1 КПК України.

У відповідності з вказаним законом підлягають стягненню з ОСОБА_24 на користь цієї ж лікувальної установи і 4323,42 грн., витрачених на лікування ОСОБА_19

З підсудного підлягають стягненню судові витрати за проведення судових експертиз на виконання ст.ст. 91, 93 КПК України.

Питання про речові докази по справі підлягають вирішенню в порядку ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, Апеляційний суд міста Києва, –

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_24 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання: за ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 1 КК України – 13 ( тринадцять) років позбавлення волі; за ст. 115 ч. 1 КК України – 12 ( дванадцять) років позбавлення волі; за ст. 263 ч. 1 КК України – 3 ( три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_24 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді – 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 20, 93, 94 КК України застосувати до ОСОБА_24 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання, здійснення якого покласти на медичну службу відповідної кримінально-виконавчої установи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_24 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою у Київському СІЗО Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області Державної пенітенціарної служби України.

Строк відбуття покарання ОСОБА_24 рахувати з 30 жовтня 2008 року.

На відшкодування витрат на стаціонарне лікування стягнути з ОСОБА_24 на користь Київської міської клінічно лікарні № 17 ( рахунок № 35426002001329 в ГУДК в м. Києві, МФО 820019, код ЕДРПОУ 03319759) 1.511 ( одну тисячу п’ятсот одинадцять) гривень 00 коп., витрачених на лікування ОСОБА_18, та 4323 ( чотири тисячі триста двадцять три) гривні 42 коп., витрачених на лікування ОСОБА_19

Стягнути з ОСОБА_24 судові витрати за проведення експертиз на користь:

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК Київській області, МФО 822488 код 25575285, вартість проведення судово-балістичної експертизи № 248 від 26.11.2008 року – 486 грн. 77 коп.;

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК Київській області, МФО 822478 код 25575285, вартість проведення судово-балістичної експертизи № 247 від 25.11.2008 року – 486 грн. 77 коп.;

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК Київській області, МФО 822498 код 25575285, вартість проведення судово-балістичної експертизи № 249 від 27.11.2008 року – 486 грн. 77 коп.;

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК Київській області, МФО 821018 код 25575285, вартість проведення судово-балістичних експертиз: № 243 від 03.12.2008 року, № 241 від 01.12.2008 року, № 244 від 04.12.2008 року, № 242 від 02.12.2008 року, № 245 від 25.11.2008 року, № 246 від 25.11.2008 року, № 288 від 04.12.2008 року, № 283 від 10.12.2008 року, № 286 від 03.12.2008 року, № 279 від 03.12.2008 року, № 284 від 10.12.2008 року, № 285 від 10.12.2008 року, № 282 від 10.12.2008 року, № 287 від 02.12.2008 року по 486 грн. 77 коп. за кожну та експертизу № 252 від 17.11.2008 року – 1216 грн.16 коп.

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК Київській області, ЗКПО 25575285 МФО 821018, вартість проведення судово-хімічних експертиз: № 346хс від 12.11.2008 року, № 345хс від 12.11.2008 року, № 347 від 12.11.2008 року, № 395хс від 19.12.2008 року, № 375хс від 03.12.2008 року, № 376хс від 19.12.2008 року по 963 грн.28 коп. за кожну;

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в ГУДКУ Київській області, МФО 821018 код 25575285, вартість проведення дактилоскопічних експертиз: № 474 від 06.11.2008 року, № 480 від 10.11.2008 року – по 423 грн. 68 коп. за кожну та експертизу № 29/д від 10.11.2008 року - 405 грн. 64 коп.;

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК Київській області, МФО 822778 код 25575285, вартість проведення судово-балістичної експертизи № 277 від 15.12.2008 року – 486 грн. 77 коп.;

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК Київській області, МФО 822808 код 25575285, вартість проведення судово-балістичної експертизи № 280 від 15.12.2008 року – 486 грн. 77 коп.;

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК Київській області, МФО 822768 код 25575285, вартість проведення судово-балістичної експертизи № 276 від 11.12.2008 року – 486 грн. 77 коп.;

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК Київській області, МФО 822818 код 25575285, вартість проведення судово-балістичної експертизи № 281 від 15.12.2008 року – 486 грн. 77 коп.;

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в ГУДКУ Київській області, МФО 821018 код ЗКПО 25575285, призначення платежу 11820, вартість проведення вибухотехнічної експертизи ВТ № 1/20/08 від 30.11.2008 року – 6840 грн. 93 коп.

З речових доказів, які приєднані до справи в якості речових доказів ( т. 3 а.с. 213-225):

- що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві: 2 контейнери; 5 клейтухів; 14 шротин; 16 шротин; 3 сплющені шротини; паперову прокладку; 3 клейтухи; 1 картонну прокладку; 14 шротин; револьвер моделі “МЕ Маgnum” з шістьма патронами; обріз мисливської рушниці “ІЖ-58МА”, НОМЕР_1, 12-го калібру з 2 патронами; 5 патронів; 2 патрони; 2 металеві предмета з гвинтами; патронташ з 8 патронами; патронташ з 8 патронами; металевий предмет з трубок, металевої пластини та гвинтів; 11 гільз; 5 пластикових баночок з порошкоподібною речовиною; патрон; предмет овальної форми, обмотаний тканиною білого кольору, капроновими нитками синього кольору та лейкопластиром білого кольору, який поміщений в чохол; 5 патронів; 1 гільза; 1 патрон; полімерну банку білого кольору з 11 патронами; 9 патронів; 2 частини прикладу; 1 патрон; полімерну коробку, в якій знаходяться 2 патрони; 1 шріт; 2 предмети плоскої форми; металеві предмети у вигляді наручників з прикріпленими до них металевими тросиками різної довжини; матерчатий патронташ чорного кольору та шкіряний патронташ коричневого кольору; дві металеві трубки довжиною 70 см та 50 см. – передати Управлінню ресурсного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві для вирішення їх подальшої долі;

- паспорт ОСОБА_24, що знаходить у справі, серії АМ 639466, виданий 28 грудня 2001 року Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській області – передати до Київського СІЗО Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області Державної пенітенціарної служби України;

- два диски «JVC DVD-R» з відеозаписом відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_24 від 01.11.2008 року в урочищі парк “ІНФОРМАЦІЯ_3”, АДРЕСА_3; 2 сліди пальців рук; 4 сліди пальців рук залишити у справі;

- картонна упаковка з під стартового пакету “djuice”, на якій мається рукописний напис виконаний барвником синього кольору: “ОСОБА_60 г. Кіев ОСОБА_25 АДРЕСА_6 ОСОБА_26 АДРЕСА_7 ОСОБА_19 АДРЕСА_8 ОСОБА_27 АДРЕСА_8 ОСОБА_18 АДРЕСА_10”; частина картонного паперу з рукописним написом “ОСОБА_17 ОСОБА_73 АДРЕСА_6 ОСОБА_26 АДРЕСА_7 ОСОБА_19 АДРЕСА_8 ОСОБА_27 АДРЕСА_8 ОСОБА_18 АДРЕСА_10”, що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, залишити у справі;

- поліетиленовий пакет з під молока, в якому знаходився в обкладинці сірого кольору паспорт громадянина України з вклеєною фотокарткою на ім’я ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться в справі – знищити;

- що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві: металева виделка з пластмасовою ручкою синього кольору; дві частини картонної упаковки; фрагмент тканини; частину картонної упаковки прямокутної форми; тирсоплиту; частину картонної упаковки; фрагмент тканини; змиви з руля, передньої панелі, задньої панелі, сидіння автомобіля “Деу Ланос”, д.н.з. НОМЕР_2; змиви з рук ОСОБА_55; господарчу сумку з синтетичного матеріалу синього, зеленого, червоного, чорного та білого кольорів; штикову лопату; папку зеленого кольору в якій знаходяться резюме на ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_1; довідка №537/27 Центральної поліклініки Голосіївського району м. Києва; папка чорного кольору, газети, журнали та аркуші паперів з рукописними написами; щоденник в обкладинці бордового кольору, на сторінках якого маються нерозбірливі рукописні написи; рюкзак чорного кольору з частинами мотузок різної довжини; матерчату сумку оранжевого кольору; сумку зеленого кольору, в якій знаходився чохол чорного кольору; матерчату сумку чорного кольору з написом на поверхні «Nike», в якій знаходилися матерчата шапка чорного кольору та шматок тканини; телескопічну вудочку в складеному стані та котушку; матерчату сумку чорного кольору; шматок паперу з нерозбірливими рукописними написами; матерчату сумку чорного кольору, в якій знаходилися два матерчатих паски зеленого кольору; шкіряний чохол чорного кольору; скотч та панчохи; металевий рогач; телескопічну вудку з котушкою в обвугленому стані, матерчатий светр синього кольору з надписом спереду «Camel Trophy»; матерчатий піджак камуфляжного кольору; матерчату сумку чорного кольору, в якій знаходились матерчата сумка зеленого кольору; записна книжка з обкладинкою коричневого кольору з нерозбірливими рукописними записами на її сторінках; дві телефонні картки “Укртелеком” – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через Апеляційний суд міста Києва протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим - у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий суддя:

Суддя:

Народні засідателі: