ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

21 червня 2011 року справа № 5020-327/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

(вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150)

в особі Кримської республіканської філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

(пр. Кірова, 36, м. Сімферополь, 95000)

до Малого приватного підприємства «Офис»

(вул. 4-та Бастіонна, б. 28/1, м. Севастополь, 99011)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99000)

ОСОБА_2

АДРЕСА_2, 99011)

про стягнення 2045693,72 грн. заборгованості за договорами про надання відновлювальної кредитної лінії шляхом звернення стягнення на заставлене майно,

за участю представників сторін:

позивача не зявився;

відповідача ОСОБА_3, директора, наказ №1/10 від 27.12.2010;

ОСОБА_4, представника, довіреність від 29.03.2011;

треті особи не зявилися.

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»в особі Кримської республіканської філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Малого приватного підприємства «Офис»про стягнення 2045693,72 грн. заборгованості за договорами про надання відновлювальної кредитної лінії шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Ухвалою суду від 11.03.2011 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2011 надав суду доповнення до позовної заяви, згідно з якими надав пояснення щодо відзивів третіх осіб від 28.03.2011 та уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 2058589,12 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, зменшивши позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитами, застосувавши процентну ставку 13 %, передбачену іпотечними договорами від 01.03.2007, але донарахував проценти за користування кредитами та штрафні санкції за нові періоди (станом на 20.04.2011) /а.с.20-22 т.2/.

20.06.2011 на адресу суду від позивача надійшли уточнення позовних вимог від 17.06.2011 №08.1-04/85-46, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 2081921,13 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, перерахувавши проценти за користування кредитами та штрафні санкції за нові періоди (станом на 20.05.2011) /а.с.67-69 т.2/.

Суд відмовив в прийнятті зазначених заяв до розгляду в частині стягнення сум процентів за користування кредитами та штрафних санкцій за нові періоди з огляду на те, що при збільшенні ціни позову позивачем не надано доказів сплати у встановлених порядку та розмірі державного мита, а також з підстав одночасної зміни позивачем, і підстав, і предмету позову, що в силу вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України не допускається. Крім того, позивачем не надані докази надіслання уточнень позовних вимог від 17.06.2011 №08.1-04/85-46 відповідачу та третім особам.

Треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання 20.06.2011 не зявились, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, але 04.05.2011 надали клопотання про розгляд справи без їх участі /а.с.5, 6 т.2/.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання 20.06.2011, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але надав клопотання про відкладення розгляду справи /а.с.64 т.2/, обґрунтувавши його зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Суд відмовив в задоволенні клопотання, оскільки позивач є юридичною особою та не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, непов'язаних з ним трудовими відносинами, а неможливість такої заміни представника позивача не доведена.

З огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням вищевикладеного, а також беручи до уваги те, що строк вирішення спору неодноразово продовжувався та розгляд справи відкладався саме за клопотанням позивача, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника позивача.

Представники відповідача проти задоволення позову в частині стягнення пені, штрафу заперечували з підстав, викладених у відзиві /а.с. 118 т.1/, надали контррозрахунок суми процентів за кредитами /а.с.59-60, 63 т.2/, а також зазначили, що узгодженою сторонами ціною предмета іпотеки є 2768360 грн., надавши у підтвердження акт перевірки нерухомості від 02.06.2010 /а.с.140 т.1/, висновок фахівця з оцінки майна Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк»від 06.07.2010 /а.с.141 т.1/, довіреність від 09.07.2010 №1150 /а.с.139 т.1/.

Треті особи надали письмові пояснення щодо суті спору /а.с.80-99, 100-117 т.1/, в яких зазначили, що з сумою штрафних санкцій не погоджуються, а в розрахунках сум боргу допущені помилки.

У судовому засіданні 20.06.2011 суд у порядку статті 82-1 Господарського процесуального кодексу України вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

21.06.2011 одразу після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” (з 14.06.2010 Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») (Банк) та громадянкою України ОСОБА_1 (Позичальник) укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №945/071 (далі Кредитний договір 1), за умовами якого Банк зобовязався надати в тимчасове користування Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, строковості, платності і цільового характеру використання, а Позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит /а.с.87-90 т.2/. Сторони домовились, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) з виплатою 13,0 процентів річних і комісій, в розмірі і порядку визначених тарифами на послуги з надання кредитів, в межах максимального ліміту заборгованості 75600,00 доларів США з графіком зміни максимального ліміту заборгованості, встановленого пунктом 1.1.1 Кредитного договору 1.

01.03.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” (з 14.06.2010 Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») (Банк) та громадянином РФ ОСОБА_2 (Позичальник) укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №945/070 (далі Кредитний договір 2), за умовами якого Банк зобовязався надати в тимчасове користування Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, строковості, платності і цільового характеру використання, а Позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит /а.с.94-97 т.2/. Сторони домовились, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) з виплатою 13,0 процентів річних і комісій, в розмірі і порядку визначених тарифами на послуги з надання кредитів, в межах максимального ліміту заборгованості 158400,00 доларів США з графіком зміни максимального ліміту заборгованості, встановленого пунктом 1.1.1 Кредитного договору 2.

Кінцевий строк повернення кредиту за цими кредитними договорами встановлений сторонами 10.02.2017 (пункт 1.1.1 кредитних договорів).

Відповідно до пунктів 1.3 кредитних договорів у забезпечення виконання зобовязань позичальників за цими договорами Банком прийнята іпотека, а саме, укладені 01.03.2007 іпотечні договори, посвідчені приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровані в реєстрі за №315, №317. За цими договорами Мале приватне підприємство «Офис»передало Банку в іпотеку у якості забезпечення виконання позичальниками зобовязань за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2 офісно-торгівельні приміщення (приміщення другого поверху з №Х-5 по №Х-10) загальною площею 209,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, та є власністю Малого приватного підприємства «Офис».

Додатковими угодами до Кредитного договору 1 його умови змінювались. Так, додатковою угодою від 10.07.2008 процентну ставку за користування кредитом з 01.07.2008 сторони встановили на рівні 13,50 процентів річних /а.с.91 т.2/.

Додатковою угодою від 17.03.2009 до Кредитного договору 1 сторони передбачили порядок погашення кредиту рівними частками щомісячно до 10 числа кожного місяця в сумі 651 доларів США в період з липня 2007 року по січень 2017 року, а в лютому 2017 року 735 доларів США, а подальше надання траншей кредиту не здійснюється /а.с.92 т.2/.

Додатковою угодою від 10.04.2009 до Кредитного договору 1 сторони домовились про порядок погашення кредиту рівними частками щомісячно до 10 числа кожного місяця в сумі 651 доларів США в період з липня 2007 року по січень 2009 року включно, а з лютого 2009 року по січень 2010 року в сумі 78,00 доларів США включно, з лютого 2010 року по січень 2017 року 741,00 доларів США включно, а у лютому 2017 року у сумі 51 доларів США, подальше надання траншей кредиту не здійснюється /а.с.93 т.2/.

Додатковими угодами до Кредитного договору 2 його умови також змінювались.

Додатковою угодою від 10.07.2008 до Кредитного договору 2 процентну ставку за користування кредитом з 01.07.2008 сторони встановили на рівні 14 процентів річних /а.с.98 т.2/.

Додатковою угодою від 17.03.2009 до Кредитного договору 2 сторони передбачили порядок погашення кредиту рівними частками щомісячно до 10 числа кожного місяця в сумі 1365 доларів США в період з липня 2007 року по січень 2017 року, а в лютому 2017 року 1425 доларів США, а подальше надання траншей кредиту не здійснюється /а.с.99 т.2/.

Додатковою угодою від 10.04.2009 до Кредитного договору 1 сторони домовились про порядок погашення кредиту рівними частками щомісячно до 10 числа кожного місяця в сумі 1365 доларів США в період з липня 2007 року по лютий 2009 року включно, а з березня 2009 року по лютий 2010 року в сумі 65,00 доларів США включно, з березня 2010 року по січень 2017 року 1570,00 доларів США включно, а у лютому 2017 року у сумі 10 доларів США, подальше надання траншей кредиту не здійснюється /а.с. 100 т.2/.

Пунктами 4.2 кредитних договорів передбачена відповідальність позичальників за порушення умов договорів, зокрема, за порушення термінів повернення кредиту та/або відсотків позичальники сплачують Банку пеню в розмірі 1 відсоток від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той період.

На виконання умов кредитних договорів Банк надавав позичальникам кредитні кошти, ОСОБА_2 на загальну суму 344130,00 доларів США, ОСОБА_1 на загальну суму 136329,00 доларів США, що підтверджується, зокрема, заявами на видачу готівки /а.с.29-32 т.1/, та визнано позичальниками і відповідачем.

Пунктом 4.5 кредитних договорів передбачено, що у випадку невиконання (неналежного виконання) позичальниками обовязків, передбачених пп.3.3.7, 3.3.8 цих договорів, протягом більш ніж 60 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що настав, і відповідно, позичальники зобовязані протягом 1 робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплати проценти за фактичний час користування кредитом, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Повідомленнями №18-02/27-3262-114 від 26.05.2009, №18-02/27-508-266 від 30.01.2009, №18-02/27-2706-145 від 24.04.2009, Банк повідомляв ОСОБА_2, що за ним обліковується прострочена заборгованість та заявив про використання свого права, передбаченого Кредитним договором 2 щодо вимоги дострокового повернення кредиту (в повному обсязі), процентів за його використання, пені і штрафних санкцій /а.с. 33-35 т.1/.

Повідомленнями №18-02/27-3262-40 від 26.05.2009, №18-02/27-2706-58 від 24.04.2009, Банк повідомляв ОСОБА_1, що за нею обліковується прострочена заборгованість та заявив про використання свого права, передбаченого Кредитним договором 1 щодо вимоги дострокового повернення кредиту (в повному обсязі), процентів за його використання, пені і штрафних санкцій /а.с. 36-37 т.1/.

Повідомленням від 27.12.2010 №08.1-06/67-4470 Банк повідомив МПП «Офис»про те, що у разі залишення без задоволення вимоги Банку про погашення заборгованості протягом 30 днів, він буде стягувати існуючу кредитну заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене майно /а.с.38-39 т.1/.

Однак, позичальниками та майновим поручителем заборгованість за кредитними договорами не сплачена.

Викладені обставини зявилися підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом про стягнення з відповідача 2045693,72 грн шляхом звернення стягнення на заставлене майно, у тому числі: за Кредитним договором 1: 497141,77 грн. (62580 доларів США) основний борг, 96851,85 грн. (12191,67 доларів США) відсотки за користування кредитом, 20378,76 грн. (2565,27 доларів США) пеня, 18017,22 грн. (2268,00 доларів США) штраф; за Кредитним договором 2: 497141,77 грн. (1052235,73 доларів США) основний борг, 274908,57 грн. (34607,99 доларів США) відсотки за користування кредитом, 48418,31 грн. (6094,96 доларів США) пеня, 37747,51 грн. (4752,00 доларів США) штраф.

Доповненнями до позовної заяви від 01.06.2011 /а.с.20-22 т.2/ представник позивача зменшив позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитами, обґрунтувавши це тим, що підвищення процентів за кредитами відповідно до додаткових угод не входить в склад зобовязань іпотекодавця за іпотечними договорами від 01.03.2007, та застосував процентну ставку 13 % (пункт 1.4.2 іпотечних договорів) /а.с.101-108 т.2/.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу неналежного виконання позичальниками умов кредитних договорів в частині сплати кредитів та процентів за користування ними, у звязку з чим вони підлягають врегулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналогічні умови містить і Кредитний договір 1, Кредитний договір 2.

Пунктом 3.3.7 цих договорів позичальники зобовязувались сплачувати Банку проценти в розмірі та порядку, передбаченими договорами, а пунктом 3.3.9 здійснювати погашення кредитів відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості.

За умовами цих договорів позивачем і позичальниками були визначені порядок погашення кредитів та терміни погашення кредитів.

Відповідно до пунктів 2.5 Договорів позичальники прийняли на себе зобовязання сплачувати проценти за користування кредитами протягом перших десяти робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позичальниками порушувалися строки внесення зазначених платежів.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4.5 кредитних договорів у випадку невиконання (неналежного виконання) позичальниками обовязків, передбачених пп.3.3.7, 3.3.8 цих договорів, протягом більш ніж 60 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що настав, і відповідно, позичальники зобовязані протягом 1 робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплати проценти за фактичний час користування кредитом, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

З урахуванням умов пункту 4.5 Договору Банк визнав термін повернення кредиту таким, що настав, та предявив вимоги про сплату боргу до позичальників та майнового поручителя /а.с. 33-39 т.1/.

Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед банком станом на 14.02.2011 в межах позовних вимог складає 594559,73 грн за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 21.06.2011 (еквівалент 74568,84 доларів США за курсом 797,33 грн за 100 доларів США), з яких:

498969,11 грн. (62580 доларів США) заборгованість за кредитом,

95590,62 грн. (11988,84 доларів США) відсотки за користування кредитом (32948 доларів США (нараховані проценти) 20959,16 доларів США (фактично сплачені проценти) = 11988,84 доларів США).

Заборгованість ОСОБА_2 перед банком станом на 14.02.2011 в межах позовних вимог складає 1289834,20 грн за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 21.06.2011 (еквівалент 161769,18 доларів США за курсом 797,33 грн за 100 доларів США), з яких:

1045299,63 грн. (131100 доларів США) заборгованість за кредитом (судом встановлено, що Банком не враховано суму платежу 1365 доларів США, здійсненого позичальником за меморіальним валютним ордером №kr09874/2 від 23.03.2009).

244534,57 грн. (30669,18 доларів США) відсотки за користування кредитом (72153,75 доларів США (нараховані проценти) 41147,66 доларів США (фактично сплачені проценти) 336,91 доларів США (нараховані проценти за користування 1365 доларами США - платіж позичальника за меморіальним валютним ордером №kr09874/2 від 23.03.2009) = 30669,18 доларів США).

Отже, загальна заборгованість позичальників за кредитними договорами за період, визначений у позовній заяві, та в межах позовних вимог становить 236 338,02 доларів США, що еквівалентно 1 884 393,93 грн. за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 21.06.2011 (курс 797,33 грн за 100 доларів США).

Доводи відповідача щодо зарахування «переплати»за процентами (виходячи з різниці між ставкою за додатковими угодами та ставкою за іпотечними договорами) в рахунок погашення заборгованості за кредитом («тілом кредиту») не прийняті судом, з огляду на те, що зменшення позивачем позовних вимог в цій частині не має правовим наслідком зміну правовідносин сторін за кредитними договорами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення позичальниками вимог кредитних договорів.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктами 4.2 кредитних договорів передбачена відповідальність позичальників за порушення умов договорів, зокрема, за порушення термінів повернення кредиту та/або відсотків позичальники сплачують Банку пеню в розмірі 1 відсоток від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той період.

Пунктами 4.3 кредитних договорів встановлений штраф у розмірі 3 відсотків від сум кредитів, визначених у пунктах 1.1.1 цих договорів, у разі порушення позичальниками вимог п.п.3.3.2-3.3.13 цих договорів.

Проте, зобовязання іпотекодавця визначені іпотечними договорами, якими зміст та розмір основного зобовязання обмежений наступним обсягом вимог:

-поверненням траншей кредитів в межах максимальних лімітів заборгованості з графіками їх зміни, вказаними у кредитних договорах, з кінцевим строком повернення заборгованості за кредитом до 10.02.2017, а також дострокового погашення у випадках, передбачених кредитними договорами;

-сплатою процентів за користування кредитами у розмірі 13% річних та комісій, у розмірі, в строки та порядку, що визначені договорами, якими обумовлені основні зобовязаннями;

-відшкодуванням витрат, повязаних з предявленням вимог за основними зобовязаннями, та збитків, завданих порушенням основних зобовязань.

Тобто, іпотечними договорами вимоги щодо сплати штрафних санкцій не забезпечені.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача шляхом звернення стягнення на заставлене мано штрафу та пені за порушення позичальниками умов кредитних договорів в сумі 15680,23 дол. США, що за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 21.06.2011 (797,33 грн за 100 доларів США) складає 125023,18 грн., задоволенню не підлягають.

Зазначену заборгованість позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: офісно-торгівельні приміщення (приміщення другого поверху з №Х-5 по №Х-10) загальною площею 209,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

За змістом пункту 3.1 іпотечних договорів іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобовязання у разі невиконання іпотекодавцем умов, визначених пунктами 2.1.1 2.1.10 цих Договорів, в порядку, визначеному пунктом 2.4.4 іпотечних договорів.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду здійснюється у спосіб зазначений у відповідному рішенні суду, а саме, шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (пункт 4.7 іпотечних договорів).

Статтею 39 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Позивач у позовній заяві просить застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів із встановленням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 1898 007,00 грн. Ця вартість предмета іпотеки визначена пунктом 1.2 іпотечних договорів за згодою сторін.

Проте, судом встановлено, що сторонами узгоджено ціну предмета іпотеки станом на липень 2010 року, шляхом складання позивачем акта перевірки нерухомості від 02.06.2010 /а.с.140 т.1/ та висновку фахівця з оцінки майна Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк»від 06.07.2010 /а.с.141 т.1/, а відповідачем видана довіреність від 09.07.2010 №1150 /а.с.139 т.1/, якою уповноважено працівника позивача продати предмет іпотеки за ціну та на умовах: вартість продажу нерухомості має бути не нижче еквівалента 1671,00 доларів США за один квадратний метр за курсом НБУ на день продажу.

Таким чином, вартість предмету іпотеки за згодою сторін іпотечних договорів становить 350074,50 доларів США (209,5 кв.м*1671,00 США=350074,50 доларів США), що за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 21.06.2011 (797,33 грн за 100 доларів США) становить 2791 249,01 грн.

Виходячи з положень статті 41 Закону України „Про іпотеку” та пунктів 4.7 іпотечних договорів, якими передбачена можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, позовні вимоги про встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження підлягають задоволенню із встановленням початкової ціни реалізації 2791 249,01 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 44, 48, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки від 01.03.2007, укладеними між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 09324017, р/р 37392440080002 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) та Малим приватним підприємством „Офис” (99011, м.Севастополь, 4-та Бастіонна, буд. 28/1, ідентифікаційний код 20684294, п/р 26004945154061), що посвідчені приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровані в реєстрі за №315, №317, а саме офісно-торгівельні приміщення (приміщення другого поверху з №Х-5 по №Х-10) загальною площею 209,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, вартістю за погодженням сторін 2791 249,01 грн.

3. Задовольнити з вартості предмета іпотеки, а саме - офісно-торгівельних приміщень (приміщення другого поверху з №Х-5 по №Х-10) загальною площею 209,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, вартістю за погодженням сторін 2791 249,01 грн., грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 09324017, р/р 37392440080002 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) за договорами кредиту, укладеними 01.03.2007 з ОСОБА_1 (договір про надання відновлювальної кредитної лінії №945/071), ОСОБА_2 (договір про надання відновлювальної кредитної лінії №945/070) на загальну суму 1 884 393,93 грн. (один мільйон вісімсот вісімдесят чотири тисячі триста девяносто три грн. 93 коп.).

4. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки офісно-торгівельних приміщень (приміщення другого поверху з №Х-5 по №Х-10) загальною площею 209,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 2791 249,01 грн. (два мільйона сімсот девяносто одна тисяча двісті сорок девять грн. 01 коп.).

5. Стягнути з Малого приватного підприємства „Офис” (99011, м.Севастополь, 4-та Бастіонна, буд. 28/1, ідентифікаційний код 20684294, п/р 26004945154061) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 09324017, р/р 37392440080002 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) витрати по сплаті державного мита у розмірі 18 843,94 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок три грн. 94 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 217,40 грн. (двісті сімнадцять грн. 40 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 29.06.2011.