Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3622/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-25 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретарі Токмакової Є.А.

за участю

представника позивача Козлової О.Л.

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Селидівської міжрайонної прокуратури, третя особа: ОСОБА_3, про зупинення виконання припису від 16.02.2011 року, визнання припису від 16.02.2011 року таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидівської міжрайонної прокуратури, третя особа: ОСОБА_3, про зупинення виконання припису від 16.02.2011 року, визнання припису від 16.02.2011 року таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та його скасування.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Селидівською міжрайонною прокуратурою за результатами перевірки звернення громадянки ОСОБА_3, винесено припис від 16.02.2011 № 336 про усунення порушень вимог додержання законодавства щодо її прав по отриманню пенсії, з яким позивач не погодився, оскільки пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не передбачена ст. 36 Закону № 1058 і призначається відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Позивач вказав, що статтею 7 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці передбачено, що членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань, до пенсії у зв'язку з втратою годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї встановлюється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів державного бюджету в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Даною статтею передбачено, що пенсія по втраті годувальника повинна бути призначена у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. А так як ОСОБА_3 призначена пенсія по втраті годувальника на загальних умовах то і пільги передбачені ст. 7 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" на неї не поширюються. Просив визнати припис прокурора Селидівської міжрайонної прокуратури від 16.02.2011р. про усунення порушень вимог додержання пенсійного законодавства таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та скасувати його.

У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити заявлені вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, надав суду письмові заперечення проти позову, де просив розглянути справу без його участі та зазначив, що до Селидівської міжрайонної прокуратури звернулася ОСОБА_3 щодо порушення її прав по отриманню пенсії. При розгляді даного звернення було встановлено, що у жовтні 2009 року УПФУ м. Селидове призначив гр. ОСОБА_3 пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Згідно відповіді управління ПФУ м. Селидове розмір пенсії складає 2112,69 грн., але з наданої відповіді відсутні дані про щомісячну доплату до пенсії по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку, що є порушенням діючого законодавства, а саме ст. 7 ч. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», згідно якій членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, до пенсії у зв'язку із втратою годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї встановлюється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів державного бюджету в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно постанови КМУ від 24 вересня 2008 року №862 затверджений порядок встановлення членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Відповідно до п. 2 цієї Постанови право на встановлення доплати до пенсії мають члени сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Дії позивача вважає такими, що суперечать законодавству, через що вважає позовні вимоги необґрунтованими, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи проти позову заперечив, надав письмові заперечення, у яких зазначив, що Постановою КМУ № 862 від 24 вересня 2008 року затверджено “Порядок встановлення членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника”. Цим Порядком визначені умови призначення та виплати щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві. Під членами сім'ї шахтаря слід розуміти дружину (чоловіка) та дітей віком до 18 років, а тих, що навчаються за денною формою навчання, – віком до 23 років, непрацездатних батьків шахтаря, яких відповідно до закону зобов'язаний утримувати такий працівник, повнолітніх непрацездатних дітей шахтаря, зокрема дітей, які мають інвалідність. Ніяких додаткових умов для призначення та виплати щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві діюче законодавство України не містить. Оскільки позивачка є членом сім'ї загиблого шахтаря, їй призначена пенсія пенсію у зв'язку із втратою годувальника, наявні усі встановлені законодавством умови для призначення та виплати їй щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника у зв'язку з нещасним випадком на виробництві відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 09.06.2003 року N 1058-IV.

Стаття 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" містить наступні приписи:

1. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

2. Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

3. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 02.06.2010 року по справі № 2-1165/10 (а.с.37-38) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1. внаслідок нещасного випадку на виробництві помер ОСОБА_4, заробіток якого для його дружини ОСОБА_3 був основним джерелом засобів існування. Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, до пенсії у зв'язку із втратою годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї встановлюється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів державного бюджету в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Зазначеним рішенням суду, яке набрало чинності 30.08.2010 р., задоволені позовні вимоги гр. ОСОБА_3, управління ПФУ в м. Селидове Донецької області зобов'язане провести перерахунок пенсії по втраті годувальника у відповідності з вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 22 Закону України “Про прокуратуру” письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

У зв’язку з тим, що при проведенні перевірки Селидівською міжрайонною прокуратурою не встановлено факту виплати ОСОБА_3 доплати, передбаченої ст. 7 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідачем виданий припис від 16.02.2011 р. № 336 вих-11 про усунення порушень вимог додержання пенсійного законодавства (а.с.3), яким на позивача покладений обов’язок прийняти заходи щодо нарахування невиплаченої доплати к пенсії.

За таких умов судом не приймаються доводи представника позивача про те, що третя особа ОСОБА_3 добровільно обрала пенсію по втраті годувальника, передбачену Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а не пенсію по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. № 1105- XIV, і саме такі обставини позбавляють третю особу права на отримання щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Зазначені доводи позивача не ґрунтуються на законі, оскільки ч. 1 ст. 7 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не ставить виплату доплати членам сім’ї загиблого шахтаря у залежність від виду основної пенсії, яку отримують такі особи.

Нормою ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що спірний припис від 16.02.2011 р. № 336 вих-11 виданий прокурором у межах наданих йому повноважень відповідно до встановлених обставин перевірки та згідно вимогам спеціального закону, що регулює спірне питання, підстав для задоволення позовних вимог шляхом зупинення чи скасування зазначеного припису судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Селидівської міжрайонної прокуратури, третя особа: ОСОБА_3, про зупинення виконання припису від 16.02.2011 року, визнання припису від 16.02.2011 року таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та його скасування – відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 15 квітня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 20 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.