Постанова від 21.04.2011 по справі № 1-33/11 Дарницький районний суд міста Києва

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 21.04.2011 по справі № 1-33/11 Дарницький районний суд міста Києва

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 1-33/11

Картка справи

Справа № 1-33/11

Картка справи

Справа № 1-33/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Трусової Т.О.,

при секретарях: Косолап Л.П., Голуб Н.О., Маляр Н.В., за участю: прокурора Апаріна І.В., потерпілої ОСОБА_1, представників потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миколаївки Троїцького району Херсонської області, громадянина України, українця, з повною вищою освітою, вдівця, працюючого змінним начальником аеропорту ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, несудимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 органом досудового слідства обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який він скоїв за наступних обставин.

29 березня 2008 року приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_5, маючи посвідчення водія серії НОМЕР_4 категорії «В», керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, в якому в якості пасажира на передньому сидінні знаходилася ОСОБА_6, в світлий час доби рухався по сухому асфальтобетонному покриттю автодороги «Бориспіль-Київ»в напрямку м. Києва зі швидкістю 100-110 км./год. по другій смузі руху при наявності п*яти смуг.

Рухаючись у вказаному напрямку, на 18 кілометрі вказаної проїзної частини попереду автомобіля НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_5 ліворуч в сусідній смузі на відстані приблизно 30 метрів рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 зі швидкістю 80 км./год. В цей час пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6 у зв*язку з погіршенням стану свого здоров'я створила небезпеку для керування автомобілем водію ОСОБА_5, вхопивши своєю лівою рукою за праву руку водія ОСОБА_5, котра тримала кермо, і почала тягнути її донизу. Після цього ОСОБА_5, не вживши заходів для зменшення швидкості, продовжував рухатися на автомобілі прямо та через незначний проміжок часу пасажирка ОСОБА_6 вихопила праву руку водія ОСОБА_5 з керма автомобіля. Внаслідок втручання в процес керування автомобілем водій ОСОБА_5 рефлекторно лівою рукою повернувши кермо ліворуч, змінив напрямок руху та передньою лівою частиною свого автомобіля, виїхавши частково на третю смугу руху, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7

Після вказаного зіткнення водій ОСОБА_5 різко повернувши кермо автомобіля праворуч, у правого краю проїзної частини скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем НОМЕР_3, в якому знаходилася ОСОБА_8

Під час руху водій ОСОБА_5 порушив п.п. 12.3, 13.1 та 13.2 Правил дорожнього руху України:

- п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об*їзду перешкоди;

- п.13.1.- водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

- п.13.3 - під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Вказане порушення виразилося в тому, що під час виникнення небезпеки для руху, котра для водія ОСОБА_5 виражалася в тому, що пасажир його автомобіля ОСОБА_6 почала втручатися в процес керування транспортним засобом, він не вжив заходів для зменшення швидкості, та під час випередження автомобіля НОМЕР_2, враховуючи швидкість керованого ним автомобіля, не дотримався безпечного інтервалу.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичної експертизи №201/Е від 23.04.2008 р. були спричинені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеня та субарахноїдального крововиливу, набряку та набухання речовини головного мозку; забійної рани голови, закритої травми грудної клітки, численних переломів ребер з двох сторін 1 та 2 по правій задньо-підпахвовій лінії, а також 4 та 6 ребер ліворуч по середньо-підпахвовій лінії, забою легенів та органів середостіння, закритого перелому правої та лівої ключиці зі зміщенням відламків, численних забоїв тіла та кінцівок, травматичного шоку 3-го ступеня. Відмічені тілесні ушкодження були небезпечними для життя та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-медичної експертизи 53/827/2 від 23.04.2008 р. ОСОБА_6 внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди були спричинені наступні тілесні ушкодження: відшарування м'яких тканин в проекції правого та лівого наколінників, переломи 7-10 ребер праворуч та 6, 7 ліворуч без пошкодження пристінкової плеври; численні розриви в області кореня брижейки тонкої кішки на фоні промокаючого крововиливу; гемоперитонеум, понижене кров'яне наповнення внутрішніх органів; морфологічні ознаки кардиоміопатії з гіпоксичною дистрофією міокарда та спазмом артеріол, набряк-набухання головного мозку, зосередження розм'якшення в області лівої півкулі мозочку. Виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів. Морфологія, локалізація та характер виявлених ушкоджень, ознаки струсу тіла, з урахуванням обставин справи свідчать, що в даному випадку мала місце транспортна травма, а саме травма в салоні автомобіля, що рухається, внаслідок співударяння тіла з виступаючими деталями салону. Виявлені тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвого виникнення та виникли за короткий проміжок часу до настання смерті.

Смерть ОСОБА_6 настала від закритої травми живота у вигляді численних розривів кореня брижейки тонкої кишки з розвитком крововтрати.

Закрита травма живота у вигляді численних розривів кореня брижейки тонкої кишки з розвитком крововтрати мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Враховуючи вищевикладене слідує, що порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 12.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв*язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В суді ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому злочині не визнав, наполягаючи на тому, що будь-яких правил дорожнього руху він не порушував, а дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинула його дружина та отримала тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_8, стала наслідком непереборної сили. Як пояснив ОСОБА_5, він обрав дозволену швидкість, рухався виключно в своїй смузі і не здійснював обгону, випередження чи об'їзду перешкоди або зустрічного транспорту. Підсудний послався на те, що дії дружини, що знаходилась на передньому пасажирському сидінні, яка взялася за його руку, а потім зірвала її з керма, були для нього непередбачуваними. Як досвідчений водій, авіатор та експерт з авіакатастроф, він не відчув небезпеки для руху в той час, коли дружина поклала свою руку на його, а об*єктивно небезпека для руху виникла в той момент, коли вона втрутилася в керування автомобілем, зірвавши його руку з керма. Таким чином він об*єктивно не мав можливості відреагувати та не був спроможний вжити будь-яких заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди. Після першого зіткнення з автомобілем «Шкода Октавія»його автомобіль став некерованим, що призвело до зміни напрямку руху праворуч та подальшого зіткнення з автомобілями «Шкода Октавія»і «Пежо-307».

На досудовому слідстві ОСОБА_5 також вказував на відсутність в його діях складу злочину пояснюючи, що керуючи належним йому автомобілем «Тойота-Камрі», він рухався по автодорозі «Бориспіль-Київ», доставляючи в м. Київ в лікарню свою дружину. Рухався він в третій смузі з дозволеною швидкістю і був пристебнутим ременем безпеки, а його дружина, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, пристебнута не була у зв*язку зі станом здоров*я, так як ремінь заважав їй дихати. Під час руху його дружині стало погано, і вона вхопила своєю лівою рукою за його праву руку і, повернувшись до нього, щось намагалася сказати. Сильніше стиснувши кермо, він продовжував рух, однак в якийсь момент дружина зірвала його руку з керма, після чого він рефлекторно лівою рукою повернув кермо ліворуч, внаслідок чого і сталася дорожньо-транспортна пригода. (Т. 1 а.с. 161-165).

Дослідивши та перевіривши в повному обсязі докази обвинувачення, оцінивши їх з точки зору стосовності, допустимості і достовірності, суд не вбачає в діях ОСОБА_5 складу злочину, виходячи при цьому з наступного.

Як вбачається з обвинувачення, досудове слідство дійшло до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 в порушенні правил безпеки дорожнього руху взявши до уваги показання потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, свідка ОСОБА_7, дані протоколів огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, автомобілів «Пежо-307», «Тойота Камрі», «Шкода Октавія», дані висновків судово-медичних експертиз, дані протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_5, дані висновку судової автотехнічної експертизи та показання експерта-автотехніка ОСОБА_11, який підтвердив зазначений висновок (Т. 2 а.с. 80-81).

Однак більшість зазначених доказів по суті не є доказами винності підсудного в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_6 та заподіяло тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_8 При цьому звертає на себе увагу та обставина, що орган досудового слідства, даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_12, не зазначив таку кваліфікуючу ознаку як заподіяння внаслідок його дій тяжкого тілесного ушкодження.

Так показання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_9, які не були очевидцями пригоди, констатують лише наслідки дорожньо-транспортної пригоди, якими стали смерть ОСОБА_6 та заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень (Т. 1 а.с. 72-73, 62-63).

Свідок ОСОБА_7 в суді підтвердив, що відбулося зіткнення з його автомобілем «Шкода Октавія»автомобіля під керуванням ОСОБА_6, який рухався в сусідній смузі правіше, однак пояснив, що до зіткнення автомобіля «Тойота»він не бачив і не зміг з впевненістю стверджувати, в якій смузі він рухався, зазначивши, що можливо він займав крайню ліву або другу смугу.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з додатками (зокрема схемою пригоди), який однак не зазначений серед доказів обвинувачення, зафіксована обстановка на місці дорожньо-транспортної пригоди. Але з зазначеної схеми неможливо зробити однозначний висновок про місце контакту автомобілів «Тойота Камрі»та «Шкода Октавія», так як на ній не відмічено уламки скла на місці пригоди, про що вказував свідок ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 10-24).

Даними протоколів огляду автомобілів «Шкода Октавія», «Тойота Камрі»та «Пежо-307) зафіксовані їх механічні пошкодження, що виникли внаслідок ДТП (Т.1, а.с. 33-35, 42-49, 51-58), які узгоджуються з показаннями підсудного та свідка ОСОБА_7

Дані проведених у справі судово-медичних експертиз доводять, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої травми живота у вигляді численних розривів кореня брижейки тонкої кишки з розвитком крововтрати, а ОСОБА_8 заподіяно численні тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя. За висновками експертиз, і смерть ОСОБА_6 і тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_8 є наслідками транспортної травми. (Т. 1 а.с. 103-110, 115-116).

Таким чином ствердження органу досудового слідства про доведеність вини ОСОБА_5 в порушенні правил безпеки дорожнього руху фактично ґрунтуються на даних висновку судової автотехнічної експертизи № 362 ат від 30.07.2008 року, відповідно до якої підсудний мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Шкода Октавія»д.н. НОМЕР_2, і в його діях вбачаються технічні невідповідності вимогам п.п. 13.1., 13.3. ПДР України (Т. 1 а.с. 141-147), та показаннях експерта-автотехніка ОСОБА_11, який підтвердив зазначений висновок як на досудовому слідстві (Т. 2 а.с. 80-81), так і в суді.

Даючи оцінку зазначеному доказу суд бере до уваги, що певні вихідні дані, з врахуванням яких проводилося вказане експертне дослідження, надавалися слідчим за результатами відтворень обстановки і обставин події злочину, проведених за участю ОСОБА_6 23 та 25 липня 2008 року (Т. 1 а.с. 123-126, 128-132, 133-134).

На той період часу ОСОБА_5 мав процесуальний статус підозрюваного і за його клопотанням до участі у справі було допущено захисника ОСОБА_13, однак захисник участі у відтвореннях обстановки і обставин події не брав, будь-яких даних, що він повідомлявся про проведення слідчих дій з участю його підзахисного в матеріалах справи немає, як немає і заяв ОСОБА_6 про його згоду на проведення зазначених слідчих дій без участі захисника. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, захисник не знайомився ні з постановою про призначення судової автотехнічної експертизи, ні з її висновком (Т. 1 а.с. 139, 148).

Зазначені обставини дають підстави вважати, що під час проведення відтворень обстановки і обставин події та судової автотехнічної експертизи було порушено право ОСОБА_6 на захист, і враховуючи відсутність у останнього юридичної освіти, заслуговують на увагу його доводи про те, що слідчий при перевірці його показань щодо часу, який пройшов з моменту виникнення небезпеки для руху, ввів його в оману, попросивши його відтворити час, який пройшов з моменту, коли дружина поклала свою руку на його руку, до моменту зіткнення з автомобілем «Шкода», і дізнався він про це лише при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи.

Таким чином суд визнає недопустимими і відкидає докази, зібрані під час відтворення обстановки і обставин події та проведенні на досудовому слідстві судової автотехнічної експертизи, оскільки вони отримані з порушенням кримінально-процесуального законодавства, яке забезпечує право на захист. Крім того зазначений висновок є ще і недостовірним в частині вказівки на порушення ОСОБА_6 п.п. 13.1., 13.3. ПДР України, що підтвердили в суді експерти, які проводили повторну комісійну автотехнічну експертизу. Суд вважає, що вимоги вказаних пунктів неможливо застосовувати до дорожньої ситуації, яка є предметом розгляду даної справи, так як керований підсудним автомобіль рухався в межах своєї смуги і до моменту вимушеної зміни напрямку руху обгону, випередження, об*їзду перешкоди чи зустрічного роз*їзду з автомобілем «Шкода Октавія»не було.

Відповідно до висновку проведеної за постановою суду повторної комісійної автотехнічної експертизи, підтвердженого експертами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в суді, в зазначеній дорожній обстановці ОСОБА_5 порушив вимоги п. 12.3 ПДР України і мав технічну можливість уникнути наїзду нам автомобіль «Шкода Октавія»шляхом застосування екстренного гальмування (Т. 3 а.с. 3-18).

Однак при проведенні вказаного дослідження були використані вихідні дані, отримані з порушенням закону, зокрема зазначені в протоколах відтворення обстановки і обставин події час, який пройшов з моменту, коли дружина водія ОСОБА_5 вхопила його за руку, до моменту зіткнення з автомобілем «Шкода Октавія»(4,8 сек., 3,6 сек., 4,3 сек.) та дистанція і боковий інтервал між автомобілями «Тойота»і «Шкода»(відповідно 0,2 м. і 0,7 м.), що дало підстави зробити висновок про наявність у підсудного технічної можливості уникнути наїзду на автомобіль «Шкода Октавія». За таких обставин суд не приймає до уваги зазначений висновок.

Ще однією підставою, яка дозволяє суду відкинути зазначений висновок експертизи, є та обставина, що проведеним в ході експертизи комп*ютерним моделюванням встановлена технічна неспроможність отриманих в ході відтворення обстановки і обставин події даних про взаємне розташування автомобілів «Шкода»та «Тойота»в момент початку зміни останнім напрямку руху.

Експерти в судовому засіданні також підтвердили технічну неспроможність схеми ДТП та відсутність даних про місце зіткнення автомобіля «Тойота»з автомобілем «Шкода»та автомобіля «Тойота»з автомобілем «Пежо-307».

Вказаний висновок також містить посилання на невідповідність дій ОСОБА_5 який перевозив свою дружину, що не була пристебнута ременем безпеки, вимогам п. 2.3. в) ПДР України. Однак причинного зв*язку між зазначеним порушенням і зміною автомобілем під керуванням підсудного напрямку руху, наслідком чого стало зіткнення з автомобілем «Шкода»і подальше зіткнення з автомобілем «Пежо», суд не вбачає, не надало таких доказів і обвинувачення.

Згідно наданого стороною захисту консультативного висновку спеціаліста ОСОБА_16, заслуханого в суді в якості експерта і попередженого про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, ОСОБА_5 з часу небезпеки для руху, яка виникла в момент початку вимушеної зміни напрямку руху керованого ним автомобіля, не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Шкода Октавія»(Т. 2 а.с. 8-11).

В суді експерт ОСОБА_16 підтримав свій висновок та з посиланням на п. 1.10 ПДР України, що визначає термін «небезпека для руху»як зміну дорожньої обстановки або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися, пояснив, що небезпека для руху виникла в момент вимушеної зміни напрямку руху автомобіля «Тойота Камрі»зі своєї смуги руху на смугу руху автомобіля «Шкода Октавія», викликану втручанням в керування автомобілем пасажира ОСОБА_6

Як встановив суд, існуючі методики проведення автотехнічних експертиз не визначають момент виникнення небезпеки для руху в ситуації, яка є предметом даного судового розгляду, що підтвердив в суді і експерт ОСОБА_11 Встановлені судом обставини дають підстави вважати, що технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Шкода» в даній дорожній ситуації залежить від моменту виникнення небезпеки для руху автомобіля під керуванням підсудного.

При визначеному слідчим моменті виникнення небезпеки для руху – коли дружина підсудного вхопила його за руку і встановленому при проведеному з порушенням закону відтворенні обстановки і обставин події часі, який пройшов до зміни напрямку руху керованого підсудним автомобіля, ОСОБА_5 мав можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР України.

Якщо виходити з моменту виникнення небезпеки для руху, на якому наполягають підсудний та експерт ОСОБА_16, - коли дружина зірвала руку підсудного з керма, внаслідок чого автомобіль миттєво змінив напрямок руху, такої можливості у підсудного не було.

Оскільки через сплив часу всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд не має можливості усунути сумніви щодо моменту виникнення для підсудного небезпеки для руху.

Таким чином сукупність досліджених в суді доказів з врахуванням положень статті 62 Конституції України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, не дає підстав вважати доведеним факт порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України, наслідком чого стала смерть однієї особи і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що мав місце випадок («казус»), тобто ОСОБА_5 в даній дорожній ситуації, яка призвела до дорожньо-транспортної пригоди, діяв в умовах аварійної обстановки, яка виникла внаслідок непередбачуваного втручання в керування автомобілем потерпілої ОСОБА_6, і не мав можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді.

За таких обставин суд визнає ОСОБА_5 невинним і виправдовує за відсутністю в його діях складу злочину.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 328 КПК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 на суму 3126422,61 грн. залишається без розгляду, що не позбавляє її права звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 у пред’явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України визнати невинним і по суду виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_5 –підписку про невиїзд, скасувати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Речові докази автомобілі Тойота-Камрі»д.н.з. НОМЕР_1, НОМЕР_2 та «Пежо-307» д.н.з. НОМЕР_3 - залишити їх власникам.

Судові витрати в розмірі 6883,69 грн. прийняти на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 15768342

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!