open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року    

Справа

№ 2а/0370/783/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Пігулі І.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів Войчук І.В., Ольхової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Ковельська МДПІ), Головного управління Державного казначейства України у Волинській області (далі – ГУДКУ у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2011 року № 0000191700, № 0000201700, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 155153 грн. 00 коп. та зобов’язання Ковельську МДПІ сплачений податок на додану вартість в сумі 50971 грн. 00 коп. зарахувати у зменшення суми податкового боргу, що виник у листопаді 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельська МДПІ прийняла оскаржувані податкові повідомлення – рішення на підставі акту № 46/17-НОМЕР_10 від 16.02.2011 року документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за жовтень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року, яким встановлено порушення  позивачем вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та, як наслідок, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року на 155153 грн. 00 коп. та збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 50971 грн. 00 коп., застосовано штрафну санкцію у розмірі 12743 грн. 00 коп.

Податковим органом висновок про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» зроблений по господарських операціях з придбання позивачем у жовтні 2010 року в нерезидентів транспортних засобів (спецтехніки), реєстрація яких в подальшому проведена за фізичною особою, а не за суб’єктом господарювання. Відповідно до вантажних митних декларацій (далі – ВМД) № 201000009/2010/205295 від 01.10.2010 року, № 201000008/2010/008109 від 01.10.2010 року, № 201000008/2010/008158 від 04.10.2010 року, № 201000008/2010/008155 від 04.10.2010 року, № 201000008/2010/008344 від 11.10.2010 року, № 201000008/2010/008342 від 11.10.2010 року, № 201000008/2010/008394 від 13.10.2010 року фізична особа – підприємець ОСОБА_4 ввіз на митну територію України транспортні засоби (два гусеничні екскаватори, два котки дорожні, гусеничний бульдозер, напівпричіп), при розмитненні яких сплатив до бюджету податок на додану вартість в розмірі 206124 грн. 00 коп. Дана сума податку на додану вартість була включена позивачем до складу податкового кредиту у жовтні 2010 року, а в подальшому в листопаді 2010 року заявлена до бюджетного відшкодування. В податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року для повернення на рахунок платника податків бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивач визначив 155153 грн. 00 коп., а 50971 грн. 00 коп. зарахував на погашення податкового боргу з цього податку за листопад 2010 року. В акті перевірки Ковельська МДПІ, зазначаючи про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, вказала на те, що державна реєстрація ввезених на територію України транспортних засобів (машин) проведена на фізичну особу, а не на суб’єкта господарювання, тоді як до складу податкового кредиту підприємця можливе включення сум податку на додану вартість при придбані транспортних засобів і за умови їх реєстрації за суб’єктами господарювання з подальшим використання їх в оподатковуваних операціях.

На думку позивача, такі висновки податкового органу не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, суперечать положенням статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, роз’ясненням з цього питання Державної податкової адміністрації України (далі – ДПА України) від 03.10.2008 року та Міністерства фінансів України від 20.10.2008 року.  Визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами – суб’єктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при придбанні транспортних засобів, інших основних фондів та товарів є, як і для платників податку на додану вартість – юридичних осіб, подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи – платника податків. Використання придбаних транспортних засобів фізичною особою – підприємцем у господарській діяльності підтверджується актами приймання в експлуатацію транспортних засобів, договорами про надання спецтехніки в оренду, актами виконаних робіт, подорожніми листами.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 11.03.2011 року № 0000191700, № 0000201700, стягнути бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 155153 грн. 00 коп. та зобов’язати Ковельську МДПІ сплачений податок на додану вартість в сумі 50971 грн. 00 коп. зарахувати у зменшення суми податкового боргу, що виник у листопаді 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, клопотаннях № 335 від 13.04.2011 року (а. с. 117-118) та № 350 від 15.04.2011 року (а. с. 145), та пояснила, що  позивач надає послуги з перевезення вантажів, здійснює діяльність автомобільного вантажного транспорту, надає в оренду будівельну техніку та устаткування з операторами. Придбання транспортних засобів (спецтехніки) здійснювалося позивачем у межах його господарської діяльності, договори на придбання техніки у нерезидентів укладалися з покупцем – підприємцем, у ВМД при ввезенні транспортних засобів на митну територію України зазначено одержувачем товару фізичну особу – підприємця ОСОБА_4, який у повному обсязі провів розрахунки з державним бюджетом згідно з ВМД при розмитненні транспортних засобів. Використання автомобілів у господарській діяльності позивача підтверджується належними та допустимими доказами:  подорожніми листами, договорами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, рахунками, виписками з банку. При цьому, державна реєстрація придбаних транспортних засобів проводилася за позивачем як за фізичною особою, а не як суб’єктом господарювання, оскільки Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачена державна реєстрація транспортних засобів лише за фізичною або юридичною особою. Реєстрація спецтехніки проводиться відповідно до вимог Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 року № 694, пунктом 6 якого передбачено, що  за фізичною особою – підприємцем машина реєструються як за фізичною особою. Представник позивача просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.03.2011 року № 0000191700, № 0000201700, стягнути бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 155153 грн. 00 коп. та зобов’язати Ковельську МДПІ сплачений податок на додану вартість в сумі 50971 грн. 00 коп. зарахувати у зменшення суми податкового боргу, що виник у листопаді 2010 року.

Представник відповідача Ковельської МДПІ в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 13.04.2011 року № 4164/10/10-015 (а. с. 138-140), та пояснила, що норми Закону України «Про податок на додану вартість» дозволяють платнику податку включати до податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з придбання транспортних засобів лише за умови їх реєстрації за суб’єктом господарювання та використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях. Такі висновки викладені в листах ДПА України від 10.09.2007 року № 17899/7/16-1517-05 та від 11.02.2008 року № 2487/7/16-1517-05 в порядку надання податкових роз’яснень і містять офіційні роз’яснення розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами. Оскільки реєстрація придбаних позивачем транспортних засобів проведена за позивачем як за фізичною особою, а не як за суб’єктом господарювання, тому, враховуючи норми підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України  «Про податок на додану вартість» щодо порядку формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування, податковий орган за результатами перевірки правомірно зменшив суму бюджетного відшкодування на 206124 грн. 00 коп. у листопаді 2010 року, включеного до податкового кредиту в жовтні 2010 року. При цьому, висновки перевірки правильності формування фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2010 року відображено в акті № 4/17-НОМЕР_10 від 18.01.2011 року документальної позапланової перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року, де зазначено про завищення податкового кредиту за жовтень 2010 року в сумі 206124 грн. 00 коп. з підстав, зазначених вище. В податковій декларації з податку на додану вартість позивача за листопад 2010 року відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25 декларації), в розмірі 155153 грн. 00 коп.,  а 50971 грн. 00 коп. зараховано в сплату податкового зобов’язання, визначеного за підсумками поточного податкового періоду. Таким чином, Ковельською МДПІ встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 155153 грн. 00 коп., та донараховано суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2010 року, на 50971 грн. 00 коп.

В обґрунтування своєї правової позиції Ковельська МДПІ посилається на норми Закону України «Про податок на додану вартість», листи ДПА України, Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2003 року. Представник відповідача Ковельської МДПІ просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача ГУДКУ у Волинській області адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових поясненнях від 08.04.2011 року № 15-08/142-2158 (а. с. 141), та пояснила, що згідно з вимогами Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/132, бюджетне відшкодування здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкового органу. Станом на 08.04.2011 року висновків Ковельської МДПІ на повернення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2010 року фізичній особі – підприємцю ОСОБА_4 не надходило. Представник відповідача ГУДКУ у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що Ковельською МДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за жовтень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року, про що складено акт № 46/17-НОМЕР_10 від 16.02.2011 року (а. с. 18-27). Перевіркою податкового органу встановлено, що у жовтні 2010 року позивач придбавав транспорті засоби, сплачений при їх ввезенні на митну територію України податок на додану вартість у розмірі 206124 грн. 00 коп. був включений до податкового кредиту з податку на додану вартість і відображений у податковій звітності за жовтень 2010 року. Так, позивач згідно з ВМД № 201000009/2010/205295 від 01.10.2010 року, № 201000008/2010/008109 від 01.10.2010 року, № 201000008/2010/008158 від 04.10.2010 року, № 201000008/2010/008155 від 04.10.2010 року, № 201000008/2010/008344 від 11.10.2010 року, № 201000008/2010/008342 від 11.10.2010 року, № 201000008/2010/008394 від 13.10.2010 року ввіз на митну територію України в режимі імпорту такі транспорті засоби (машини): напівпричіп відкрита низькорамна платформа з механічною змінною довжиною з гідравлічним гуськом марки С.С.D. модель SS480, б/в, 2000 року випуску; гусеничний бульдозер з неповоротним відвалом марки «LIEBHERR PR 732 BL Litronik», б/в, 2000 року випуску; коток дорожній самохідний вібраційний марки «POWER PAC» модель PPW 1100D, б/в, 1995 року випуску; коток дорожній самохідний вібраційний марки «HAMM 2311 SD», б/в, 1989 року випуску; гусеничний екскаватор O&K (ORENSTEIN & KOPPL) типу RH6-22, б/в, 1995 року випуску; колісний екскаватор «LIEBHERR» типу А312, б/в, 1997 року випуску, та сплатив  суму податку на додану вартість у розмірі 206124 грн. 00 коп. при їх розмитненні. Вказані транспортні засоби були зареєстровані в ІДТН Ковельського району та Ковельському МРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області за фізичною особою ОСОБА_4, а не за суб’єктом господарювання. Сплачений податок на додану вартість у розмірі 206124 грн. 00 коп. включений позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість у жовтні 2010 року та заявлений до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у листопаді 2010 року. В акті перевірки зазначено, що формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по зазначених господарських операціях не відповідає вимогам підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України  «Про податок на додану вартість», в зв’язку з чим фізичною особою – підприємцем завищено суму податкового кредиту за жовтень 2010 року на 206124 грн., в результаті чого завищено від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту за жовтень 2010 року на 206124 грн. 00 коп., та завищено залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23 декларації) за листопад 2010 року на 206124 грн. 00 коп., і, як наслідок, завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на 155153 грн. 00 коп., занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за листопад 2010 року на 50971 грн. 00 коп.

Позивачем 25.02.2011 року за вихідним № 164 подано заперечення на акт перевірки № 46/17-НОМЕР_10 від 16.02.2011 року (а. с. 16-17), за результатами розгляду якого Ковельська МДПІ листом від 04.03.2011 року № 2518/10/17-НОМЕР_10 повідомила про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, залишені без змін (а. с. 13-15).

В подальшому на підставі акту перевірки № 46/17-НОМЕР_10 від 16.02.2011 року Ковельською МДПІ 11.03.2011 року прийняті такі податкові повідомлення – рішення: № 0000191700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, визначену в податковій декларації з цього податку за листопад 2010 року, на 155153 грн. 00 коп., та № 0000201700, яким збільшено суму грошового зобов’язання фізичній особі – підприємцю ОСОБА_4 за платежем податок на додану вартість на 63714 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем – 50971 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями – 12743 грн. 00 коп.  (а. с. 11-12).

Судом також встановлено, що позивач з 19.09.2003 року зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії В00 № НОМЕР_11 (а. с. 41), перебуває на обліку як платник податків у Ковельській МДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до виданого 05.04.2006 року Ковельською МДПІ Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № НОМЕР_12 (а. с. 40). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 14.02.2011 року фізична особа – підприємець ОСОБА_4 серед іншого здійснює такі види діяльності, як організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, оренда будівельної техніки з оператором, оренда будівельних машин та устаткування (а. с. 39).

В межах здійснення господарської діяльності фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 (покупцем) було укладено сім зовнішньоекономічних контрактів з нерезидентами на придбання транспортних засобів та дорожньо-будівельної техніки, які в жовтні 2010 року ввозилися позивачем на митну територію України, а саме:

1. контракт № 100901 від 02.09.2010 року з компанією «German-drills GmBH», Німеччина (продавець) на поставку гусеничного бульдозера марки «LIEBHERR PR 732 BL Litronik», б/в, 2000 року випуску, ввезеного згідно з ВМД № 201000008/2010/008109 від 01.10.2010 року, на загальну суму 243189 грн. 78 коп., у тому числі ПДВ 40531 грн. 63 коп. (а. с. 72, 74-76);

2. контракт № 002010-47 від 10.09.2010 року з компанією «IDRIZ RAMADANI», Австрія (продавець) на поставку колісного екскаватора «LIEBHERR» типу А 312, б/в, 1997 року випуску, ввезеного згідно з ВМД № 201000008/2010/008394 від 13.10.2010 року на загальну суму 165217 грн. 49 коп., у тому числі ПДВ 27536 грн. 25 коп. (а. с. 80, 82-84);

3. контракт № 72922 від 21.09.2010 року з компанією «Van der Heiden Trucks b.v», Голландія (продавець) на поставку напівпричіпа відкрита низькорамна платформа марки С.С.D., модель SS480, б/в, 2000 року випуску, ввезеного згідно з ВМД № 201000009/2010/205295 від 01.10.2010 року, на загальну суму 266248 грн. 75 коп., у тому числі ПДВ 44374 грн. 79 коп. (а. с. 88, 90-92);

4. контракт № 73/09/2010 від 22.09.2010 року з компанією «Gona Martin Naumann», Республіка Польща (продавець) на поставку котку дорожнього марки «POWER PAC» модель PPW 1100D, б/в, 1995 року випуску, ввезеного згідно з ВМД № 201000008/2010/008155 від 04.10.2010 року, на загальну суму 135677 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ 22613 грн. 00 коп. (а. с. 57, 59-60);

5. контракт № 00001/2010/STEX/FV від 28.09.2010 року з компанією «REMO-Car Sp.z.o.o.», Республіка Польща (продавець) на поставку котку дорожнього марки «HAMM 2311 SD», б/в, 1989 року випуску, ввезеного згідно з ВМД № 201000008/2010/008158 від 04.10.2010 року, на загальну суму 66579 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ 11096 грн. 66 коп. (а. с. 96, 97-99);

6. контракт № 100929 від 30.08.2010 року з компанією «FRIEDRICH Maschinenhandelsgesellschaft mbH», Німеччина (продавець) на поставку гусеничного екскаватора O&K (ORENSTEIN & KOPPL) типу RH6-22, б/в, 1995 року випуску, ввезеного згідно з ВМД № 201000008/2010/008342 від 11.10.2010 року, на загальну суму 145745 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ 24290 грн. 99 коп. (а. с. 64, 66-68);

7. контракт № 2010/22100-633 від 06.10.2010 року з компанією «EGC Parts UG & KG Baumaschinen + Demontagen», Німеччина (продавець) на поставку гусеничного екскаватора O&K (ORENSTEIN & KOPPL) типу RH6-22, б/в, 1998 року випуску, ввезеного згідно з ВМД № 201000008/2010/008344 від 11.10.2010 року, на загальну суму 214082 грн. 09 коп., у тому числі ПДВ 35680 грн. 35 коп. (а. с. 49, 51-53).

Позивачем згідно з наведеним переліком ВМД сплачено до Державного бюджету України митні платежі та збори, в тому числі податок на додану вартість за ставкою 20 відсотків на загальну суму 206124 грн. 00 коп., про що зроблено відмітки банку на ВМД, на яких, крім того, міститься відбиток особистої номерної печатки посадової особи Волинської митниці про завершення митного оформлення та сплату всіх платежів, і такі обставини не заперечується відповідачами Ковельською МДПІ та ГУДКУ у Волинській області.

Господарські операції відображені позивачем у бухгалтерському обліку як придбання основних засобів з присвоєнням інвентаризаційних номерів, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів № 93, № 94, № 95, № 96, № 97, № 98, № 99, № 85, № 86 (а. с. 55, 62, 70, 78, 86, 94, 101). Для обліку вводу транспортних засобів, дорожньо-будівельної техніки в експлуатацію позивачем оформлено приймання основних засобів актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 24.11.2010 року, складеними приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 від 24.11.2010 року № ВЭ-0000029, № ВЭ-0000030, № ВЭ-0000031, № ВЭ-0000033, № ВЭ-0000034, № ВЭ-0000035 за типовою формою № ОЗ-1, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 352, на кожний окремий транспортний засіб (а. с. 54, 61, 69, 77, 85, 93, 100).

Напівпричіп платформа марки С.С.D., модель SS480, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 зареєстрований 09.10.2010 року у Ковельському ВРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області за фізичною особою ОСОБА_4 з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 42). Дорожньо-будівельна техніка, а саме: бульдозер марки LIEBHERR PR 732 BL Litronik, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, екскаватор LIEBHERR А 312, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, коток дорожній марки POWER PAC PPW-1100D, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, коток дорожній марки HAMM, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7, екскаватор (навантажувач) O&K ORENSTEIN RH6, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8, екскаватор (навантажувач) O&K ORENSTEIN RH6, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 зареєстровані Інспекцією державного технічного нагляду у Ковельському районі протягом жовтня-листопада 2010 року за власником фізичною особою ОСОБА_4 з видачею відповідних свідоцтв про реєстрацію машин  (а. с. 43-48).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону передбачено, що для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов’язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті, який в свою чергу передбачає, що датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Згідно із підпунктом 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону України «Про податок на додану вартість» у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Таким чином, до податкового кредиту фізичних осіб – суб’єктів  господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням транспортних засобів, дорожньо-будівельної техніки, за умови використання таких засобів (техніки) в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення, підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському й податковому обліку.

Факт придбання та використання позивачем транспортних засобів (машин) у власній господарській діяльності, зокрема, наданні послуг перевезення вантажів, послуг спецтехнікою, передача спецтехніки в оренду, встановлено під час судового розгляду справи на підставі таких належних та допустимих доказів: контрактів, ВМД, інвентаризаційних карток обліку основних засобів, актів приймання-передачі основних засобів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтв про реєстрацію машин, зазначених вище, а також на підставі договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) № 1-СП від 04.02.2011 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвестбуд», договору про надання послуг спецтехнікою № 01/06/2010 від 01.06.2010 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Негабарит», актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2010 року, 31.12.2010 року, від 28.02.2011 року, подорожніми листами від 25.11.2010 року, 29.11.2010 року, подорожнім листом вантажного автомобіля в міжнародному сполучені, товарно-транспортною накладною від 05.02.2011 року, рахунками-фактурами на оплату наданих позивачем послуг спецтехнікою від 30.11.2010 року, 31.12.2010 року, 28.02.2011 року, виписками з банку по рахунку позивача про надходження коштів від замовників послуг та орендарів спецтехніки  (а. с. 119-127, 136-137, 146-153). Надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, надання послуг спецтехнікою та оренда будівельної техніки, устаткування є одними з видів діяльності позивача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що транспортні засоби, спецтехніка, які придбані фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 у нерезидентів та ввезені на митну територію України у жовтні 2010 року згідно з ВМД № 201000009/2010/205295 від 01.10.2010 року, № 201000008/2010/008109 від 01.10.2010 року, № 201000008/2010/008158 від 04.10.2010 року, № 201000008/2010/008155 від 04.10.2010 року, № 201000008/2010/008344 від 11.10.2010 року, № 201000008/2010/008342 від 11.10.2010 року, № 201000008/2010/008394 від 13.10.2010 року (у всіх документах на придбання транспортних засобів та ВМД зазначено покупцем суб’єкта господарювання), використовуються позивачем у його господарській діяльності.

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів здійснюється відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (з наступними змінами та доповненнями). Згідно із пунктом 6 цього Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції; транспортні засоби, що належать фізичним особам – підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами. За такими правилами Ковельським ВРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області зареєстрований за фізичною особою ОСОБА_4 напівпричіп платформа марки С.С.D., модель SS480.

Процедура відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі в тексті Порядку – машини), здійснення інших заходів, пов’язаних з реєстрацією та веденням обліку машин передбачена Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08.07.2009 року. Пунктом 6 цього Порядку визначено, що машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою. За фізичною особою – підприємцем машина реєструються як за фізичною особою. Згідно із вимогами зазначеного Порядку Інспекцією державного технічного нагляду у Ковельському районі за фізичною особою ОСОБА_4 зареєстровані такі машини: бульдозер марки LIEBHERR PR 732 BL Litronik,  екскаватор LIEBHERR А 312, коток дорожній марки POWER PAC PPW-1100D, коток дорожній марки HAMM 2311 SD,  два екскаватори (навантажувачі) O&K ORENSTEIN RH6.

Таким чином, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтві про реєстрацію машини не може зазначатися як їх власник фізична особа – підприємець, оскільки чинним законодавством чітко передбачено, що за фізичною особою – підприємцем транспортні засоби та машини реєструються як за фізичною особою.

Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Отже, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами – підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів (машин), якщо були дотримані умови його формування, визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Згідно з підпунктами 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (вхідний № 9005277677 від 20.11.2010 року) в розділі Ш «Розрахунки з бюджетом за звітний період» визначив від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду в розмірі 225770 грн. 00 коп., з яких 206124 грн. 00 коп. спірна сума по операціях придбання транспортних засобів (машин) (рядок 21 декларації), така сума від’ємного значення різниці поточного (податкового) періоду 225770 грн. 00 коп. зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2 декларації) (а. с. 128-129).

У податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року (вхідний № 9005660910 від 17.12.2010 року) фізична особа – підприємець ОСОБА_4 в розділі Ш «Розрахунки з бюджетом за звітний період» визначив позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 70617 грн. 00 коп. (рядок 20 декларації), тобто це сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та відобразив залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 225770 грн. 00 коп., з яких 206124 грн. 00 коп. спірна сума по операціях придбання транспортних засобів (машин) (рядок 23 декларації) (а. с. 31-32). Позивачем визначено залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 155153 грн. 00 коп. (рядок 24 декларації), тобто 225770 грн. 00 коп. – 70617 грн. 00 коп. = 155153 грн. 00 коп. При цьому, з спірної суми 206124 грн. 00 коп. визначено 155153 грн. 00 коп. як суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а 50971 грн. 00 коп. як суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду і входить в загальний розмір зобов’язання за підсумками листопада 2010 року 70617 грн. 00 коп. (рядок 20 декларації).

Враховуючи встановлені обставини справи, та виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у листопаді 2010 року на суму 155153 грн. 00 коп., та не занижено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету за листопад 2010 року на 50971 грн. 00 коп., а тому податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 11.03.2011 року № 0000191700, № 0000201700 є протиправними та підлягають скасуванню, а сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 155153 грн. 00 коп. – стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач Ковельська МДПІ не довела правомірності прийнятих податкових повідомлень – рішень від 11.03.2011 року № 0000191700, № 0000201700. Відтак, адміністративний позов в цій частині підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ковельської МДПІ від 11.03.2011 року № 0000191700, № 0000201700 та стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 155153 грн. 00 коп.

Разом з тим, позовна вимога про зобов’язання Ковельську МДПІ сплачений податок на додану вартість в сумі 50971 грн. 00 коп. зарахувати у зменшення суми податкового боргу, що виник у листопаді 2010 року, не підлягає до задоволення, оскільки, на думку суду, порушене право платника на зарахування суми податку 50971 грн. 00 коп. в рахунок сплати до бюджету податку на додану вартість, що виник за підсумками поточного року, буде відновлене у зв’язку із прийняттям судом постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 11.03.2011 року  № 0000201700, яким збільшено суму грошового зобов’язання фізичній особі – підприємцю ОСОБА_4 за платежем податок на додану вартість у розмірі 50971 грн. 00 коп. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 12743 грн. 00 коп.

Крім того, в судовому засіданні оглянуто зворотній бік картки особового  рахунку платника фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 з податку на додану вартість за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року, в якій відображено стан розрахунків позивача з бюджетом, та встановлено, зокрема, що за підсумками листопада 2010 року згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року (вхідний № 9005660910 від 17.12.2010 року) визначено лише 155153 грн. 00 коп. як суму, заявлену до відшкодування на поточний рахунок (а. с. 167). Отже, безпідставними є вимоги позивача про зобов’язання Ковельську МДПІ сплачений податок на додану вартість в сумі 50971 грн. 00 коп. зарахувати у зменшення суми податкового боргу, що виник у листопаді 2010 року, оскільки такий борг не відображений в особовому рахунку платника з податку на додану вартість.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 163 КАС України постанова суду складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.

Як слідує із платіжного доручення № 278 від 23.03.2011 року, позивачем при зверненні до суду із позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 1700 грн. 00 коп. (а. с. 2). Проте, як передбачено підпунктом 2 пункту 3  розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, за позовні вимоги немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі, визначеному відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто в розмірі 3 грн. 40 коп., а згідно із підпунктом 3 пункту 3  розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України судовий збір щодо майнової вимоги про стягнення бюджетного відшкодування слід було сплатити в сумі одного відсотка від розміру таких вимог, тобто 1551 грн. 53 коп. Отже, у цій справі позивачу при зверненні до суду з позовною заявою необхідно було сплатити судовий збір в загальній сумі 1554 грн. 93 коп.

З врахуванням вимог частини третьої статті 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягає до стягнення 1551 грн. 53 коп. судового збору за майнову вимогу про стягнення бюджетного відшкодування (яка задоволена повністю) та 1 грн. 70 коп. судового збору за позовні вимоги немайнового характеру (які задоволені частково), а всього – 1553 грн. 23 коп. судового збору.

При цьому, позивачу слід роз’яснити, що згідно із частиною другою статті 89 КАС України судовий збір, сплачений позивачем у більшому розмірі, ніж встановлено законом, може бути повернутий ухвалою суду за клопотанням позивача.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 11 березня 2011 року № 0000191700, № 0000201700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 155153 гривні 00 копійок (сто п’ятдесят п’ять тисяч сто п’ятдесят три гривні нуль копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1553 гривні 23 копійки (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят три гривні двадцять три копійки).

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з  дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 26 квітня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                      В.М.Валюх

Джерело: ЄДРСР 15157380
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу