open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 2036/2-а-260/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Ганенко Т.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про зобовязання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (надалі-відповідач), в якому просить зобовязати відповідача здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни», передбаченої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року без зазначення кінцевої дати, відновивши пропущений строк для звернення з позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Всупереч діючого законодавства відповідачем з 9 липня 2007 року не виплачувалася в належному стані доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, тому він вимушений звернутися з зазначеним позовом до суду.

Позивач надав заяву про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності, відповідач позов не визнав, надав заперечення до позову, де просив розгляд справи проводити без участі свого представника, відмовити в задоволенні позову за відсутністю правових підстав, посилаючись на неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 України «Про соціальний захист дітей війни»та на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не відносяться; згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання захисту окремих категорій громадян», дітям війни до пенсії або щорічного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 48,10 грн., з 1 липня 48,20 грн., та з 1 жовтня 49,80 грн.

Суддя, розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 5 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, і оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт не заперечується відповідачем і підтверджується копією посвідчення позивача з поставленням в ньому штампу «Дитина війни»(а.с.7).

Правовідносини, повязані із питаннями соціального захисту дітей війни врегульовані Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», положенням п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про держаний бюджет України на 2009 рік», Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008.

Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Чугуївському районі, отримує пенсію за віком і належить до категорії громадян, яким відповідно до Закону № 2195-IV встановлено правовий статус дитини війни. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантії надання пільг і державної соціальної підтримки.

З метою надання соціальної підтримки особам, які мають статус «дитини війни»державою встановлені певні державні соціальні гарантії.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Між тим, дія зазначеної норми Закону протягом 2007-2009 років зупинялась Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік або бюджетним законом до неї вносилися зміни, що зменшували розмір доплати до пенсії, визначений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Також, в 2007 та в 2008 році норми бюджетних законів щодо встановлення дітям війни виплат, інших ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»рішеннями Конституційного Суду України були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Щодо позовних вимог в частині підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року суд дійшов висновку про їх задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Отже, відповідач з 09 липня 2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати особам, які мають статус «дитина війни», відповідні доплати, однак, всупереч даній правовій нормі, як вбачається із заперечень до позову та довідки (а.с.9,10), відповідач зазначені вимоги закону у 2007 році не виконував.

Що стосується вимог позивача про покладання на відповідача обовязку виплачувати щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року, суд дійшов висновку про їх задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 за №10-рп\2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22 травня 2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд вважає, що з 22 травня 2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати, особам, які мають статус «дитина війни»доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п..41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Отже, відповідач з 22 травня 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати доплату позивачу до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підлягає сплаті доплата до пенсії, з врахуванням сплаченої відповідачем доплати до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме доплату до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Починаючи з 1 січня 2009 року і по день розгляду справи по суті у відповідача не було підстав для невиконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо підвищення пенсії дітям війни на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції від 18 листопада 2004 року, чинний у 2009 році), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про держаний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата протягом 2009 року та з 01 січня 2010 року і по день розгляду справи по суті дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Порушення прав осіб, які мають право на отримання доплати до пенсії, у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тривало з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і припинилось лише 01 січня 2008 року після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При визначенні органу, на який покладено обовязок здійснювати виплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд виходить з приписів наступних нормативно-правових актів. Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року за №121/2001, і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, виплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», мають здійснювати відповідні УПФУ, за місцем проживання пенсіонерів, оскільки доплата до пенсії є складовою частиною пенсії. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача - є Управління пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до повноважень Управління пенсійного фонду України в Чугуївському районі відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством, та виплата підвищення до пенсії позивачу.

З зазначених підстав, виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність коштів для забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії., як обґрунтування правомірності невиконання своїх зобовязань перед позивачем.

Так, статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються.

Таким чином, держава взяла на себе зобовязання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Враховуючи, що держава взяла на себе обовязок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обовязку на центральний орган виконавчої влади Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, суд вважає, що вони свої повноваження не виконали.

Таким чином, виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність коштів, як обґрунтування правомірності невиконання своїх зобовязань перед позивачем.

Крім того, суд виходить з того, що відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено та не надано доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обовязку щодо нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Отже, відсутність коштів у відповідача, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача

Таким чином, з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, протягом 2009 року та з 01 січня 2010 року і по день розгляду справи по суті діяла і діє ст. 6 Закону № 2195-IV у редакції на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

УПФУ в Чугуївському районі Харківської області, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195- IV і здійснити позивачу відповідні нарахування за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, протягом 2009 року і з 01 січня 2010 року по день розгляду справі по суті, але на порушення цієї правової норми за вказаний період таких нарахувань в повному обсязі не проводило.

З зазначених підстав суд визнає, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195- IV на висновки суду не впливають.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум»застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення, відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV, застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

На підставі положень ст. ст. 3, 6 Закону № 2195- IV встановлено конкретний розмір державної соціальної гарантії дітям війни у вигляді підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком та передбачено, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на пріоритетність законів над підзаконними актами, суд застосовує дію Закону № 2195-IV, а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що зазначене вище підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 48,10 грн., з 1 липня 48,20 грн., з 1 жовтня 2008 року 49, 80 грн.

Враховуючи викладене вище, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з зобовязанням відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року і з 01 січня 2010 року по день розгляду справи та здійснити відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум.

У відповідності до частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

На підставі ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 22, 46,152 ч. 2 Конституції України, ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч.2, 71, 72, 94, 99, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 486-V, Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-V1 від 28.12.2007 року, Законом України «Про держаний бюджет України на 2009 рік»№ 835-VІ від 26.12.2008 року, ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»№ 2154-VІ від 27.04.2010 року, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за № 6-рп/2007 року та від 22 травня 2008 року за №10-рп\2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01 березня 2001 року за № 121/2001, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії відповідача щодо невиплати позивачу підвищення 30 % мінімальної пенсії за віком - незаконними.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року та здійснити відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум.

Обовязати відповідача виконати постанову негайно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подання протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.


Суддя -




Джерело: ЄДРСР 14722950
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку