Постанова
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2-а-252/2011 року
01 лютого 2011 року м. Канів Черкаської області
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Бурлака О.В. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Канівського міськрайонного суду з позовом в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті допомоги «Дітям війни», зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період за 2009-2010рр. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що має статус «дитини війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( далі Закон № 2195 ІV від 18.11.2004 року) і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України № 2195 ІV, та має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач також вказав, що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії є протиправними та грубо порушують його законні права.
21.01.2011 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав та в установлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на позов.
Згідно ст. 183-2 КАС України справа розглянута суддею в порядку скороченого провадження.
Дослідивши письмові докази справи, суддя вважає, що позовні вимоги, за якими відкрито скорочене провадження підлягають задоволенню.
При прийнятті постанови суд керувався:
- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України;
- ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни";
- рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року;
- ст.ст.10, 28, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- ст.2, ч.2 ст.5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.
Суддею встановлено, що позивач є дитиною війни, оскільки як передбачено ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є громадянином України та на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни йому було менше 18 років. Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який є чинним, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідач виплачує позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в порядку, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни»із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(пп. 2 п.41 розділу ІІ Закону), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки відповідач визначив та виплачує позивачу підвищення до пенсії в розмірі, що не відповідає розміру встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відмовляється здійснити перерахунок та визначити підвищення до пенсії позивача у вказаному розмірі, бездіяльність відповідача слід визнати неправомірною.
Згідно ст. 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суддя вважає, що порушене право позивача щодо визначення та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підлягає відновленню, шляхом зобовязання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії з 20.07.2010 року.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню пенсії.
Отже, виплату позивачці пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це обмежує право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-кого терміну або строку виплати пенсії.
Ураховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч.2 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від.09.07.2003 року № 1058-1У керуючись ст. 6, 10-12, 69-71, 94, 99, 100, 183-2, 256 КАС України, -
п о с т а н о в и л а:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Канівському районі про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Канівському районі щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 20 липня 2010 року.
Зобовязати управління Пенсійного Фонду України в Канівському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 20 липня 2010 року з урахуванням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
Копію постанови суду направити сторонам.
Постанова суду підлягає негайному виконанню
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Уразі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий О.В.Бурлака