Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2008 р. Справа № 49/293-07

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді –Могилєвкіна Ю.О., суддів - Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Гудкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача –Токарєв С.В.

відповідача –Дерев’янко Д.В.

3-ї особи –Клочко О.М., Шахова Т.М.

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. № 3575Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 15.11.07 по справі № 49/293-07

за позовом - ДКП КГ "Харківкомуночиствод", м. Харків

до - ПФ "Галс", м. Харків

3-я особа - Державне підприємство "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікацій", м. Харків

про стягнення 53626,92 грн. ,-

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2007 р. по справі № 49/293-07 (суддя Кононова О.В.) в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі працівника Спеціалізованого науково-дослідницького закладу ЗАТ „УкркомунНДІпрогрес” відмовлено. В задоволенні клопотань позивача про витребування доказів від ТОВ „Харківський екологічний регіональний центр переробки промислових відходів”, ЗАТ „УкркомунНДІпрогрес”, ДП „Харківстандартметрологія” та зобов’язання представників перелічених установ відповісти на поставлені позивачем запитання –відмовлено. В задоволення позову –відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що недотримання національних стандартів України та керівних нормативних документів при відборі проб стічних вод підприємства відповідача та їх дослідженні дає підстави вважати акти та протоколи неналежними доказами перевищення відповідачем ДВП у стічних водах.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погоджується, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги та покласти судові витрати на відповідача.

В підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, позивач вказує на те, що судом першої інстанції при винесенні зазначеного рішення не в повному обсязі з’ясовано обставини, що мають значення для справи. Так, судом залишено без уваги те, що згідно з вимогами п.п. б п. 15 „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі” підприємства та лабораторії атестуються на вимірювання у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду, т.б. в даному випадку атестація стосується лише безпосередньої роботи устаткування хімічної лабораторії, забезпечення професійного застосування працівниками лабораторії методик вимірювань змісту забруднюючих речовин у досліджуваних стічних водах. Але, як зазначає позивач, вимоги щодо необхідності атестації не поширюються на будь-які надумані допоміжні роботи, такі як відбір проб стічних вод, транспортування їх до лабораторії, повсякденну підготовку приміщення лабораторії, підготовку працівників лабораторії до роботи з пробами стічних вод.

Також, на думку позивача, господарським судом Харківської області не прийнято до уваги те, що відповідно до ч.2 ст.22 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, атестація у державній метрологічній системі здійснюється відповідним органом з метою документального засвідчення компетентності і права підприємства та організації чи їх окремого підрозділу проводити калібрування засобів вимірювальної техніки та вимірювання, що в свою чергу виключає можливість атестування підприємства на предмет відбору стічних вод. Тобто, судом першої інстанції, при винесенні рішення не враховано, що згідно змісту титульного аркушу КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера” відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод" названий „Основні положення”. На відміну від цього КНД всі інші керівні документи, які перелічено в паспорті лабораторії позивача, мають подвійну назву: Метрологічне забезпечення і Методика. Тобто, КНД не є метрологічним забезпеченням і не є підставою для обов'язкового застосування. В нормативних посиланнях КНД 211.1.0.009-94, викладених у п.2 зазначено, що в якості базового документа названо ІSО 5667/83, але він втратив чинність в 2003 р. і тому не відповідає сучасним нормативно-технічним вимогам. Взагалі, весь зміст КНД 211.1.0.009-94 не відповідає ретельно деталізованим вимогам договору № ІІ-1661/09-ТАК-1 на приймання стічних вод від 08.09.2004р. Згідно п. 1.3 договору сторони зобов'язались керуватись "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мереж у м.Харкова", затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.06.2003 р. № 581.

Згідно п.3.5 договору відповідач зобов'язався скидати стічні води, якісні показники яких не повинні перевищувати встановлених "Правилами прийняття..." допустимих величин показників забруднення (ДВП). В разі скиду "Абонентом" стічних вод з перевищенням ДВП плата за них проводиться по підвищеному тарифу згіднозр.6 "Правил прийняття..." Саме в цих договорі і "Правилах прийняття..." викладено те, в відсутності чого помилково звинуватив позивача суд (п. 43 арк. 6, п. 44 арк.7іп.46арк. 8 рішення суду): назва відбору проби - відбір проби стічних вод підприємства, мета проби - контроль якості стічних вод та їх відповідності вимогам "Правил прийняття...", спосіб відбору - разова проба. Порядок відбору проб стічних вод викладено в додатках № 6 і 7 до "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова". Вузьке цільове призначення цих додатків вбачається навіть з назви додатку № 7 - "Порядок відбору проб з метою контролю якості стічних вод, що скидаються Абонентом у міську каналізацію". З метою забезпечення врахування ставлення абонента до дотримання порядку відбору проб формою акту передбачено обов'язкову участь
представника абонента у відборі проби та складанні акту відбору. Вимоги щодо порядку, місця та мети відбору проб викладено також в "Правилах приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за N 403/6691, і "Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. N 65 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 р. за N 165/374. Перелічені нормативні акти згідно п. 1.3 договору є спеціальними актами, регулюючими правовідносини саме із спірних питань; сторони зобов'язались виконувати їх в повному обсязі. Тому позивач вважає, що суд не має жодної підстави для сумнівів у об'єктивності процедури відбору та доставки проби до лабораторії. Обробка проби на місті відбору проб пробовідбірниками не проводиться; тому це не відображено ні в яких документах.

Відповідач, в свою чергу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

Третя особа та її представники в судовому засіданні також вважають рішення законним та обґрунтованим.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування або зміни рішення є невиконання або невірне застосування вимог передбачених зазначеною статтею. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Жодних обставин які б були підставою для скасування рішення місцевого господарського суду скаржник не зазначив та відповідних доказів не надав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої, між ДКП КГ „Харківкомуночиствод” та ПФ „ГАЛС” укладений договір № ІІ-5397/07 АПК-1 від 08.09.2004 р. про приймання стічних вод. Відповідно до п. 1.3. сторони зобов’язуються керуватися „Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова”, затверджені рішенням виконкому Харківської міської ради від 18.06.2003 р. за № 581. У п. 3.5. Договору вказано, що в разі скиду абонентом вод з перевищенням ДВП плата за них провадиться по підвищеному тарифу згідно р. 6 „Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова”.

19.12.2005 р. ДКП КГ „Харківкомуночиствод” здійснило відбір проб стічних вод і направило їх до Аналітичної лабораторії виробничого департаменту ДКП КГ „Харківкомуночиствод”, де за результатами досліджень проб стічних вод було зафіксовано перевищення ДВП по ряду показників, що відображено у Протоколі № 890 від 19.12.2005 р. дослідження стічних вод підприємства ПФ „ГАЛС.

05.04.2006 р. ДКП КГ „Харківкомуночиствод” здійснило відбір проб стічних вод і направило їх до Лабораторії Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), де було зафіксовано перевищення ДВП по ряду показників, що відображено у Результаті досліджень проби стічної води ПФ „ГАЛС” від 12.04.2006 р.

Згідно з ч.2 ст.10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані. Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації.

Тобто, згідно з вищезазначеними нормами права, вимірювання, пов’язані з визначенням показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду і можуть виконуватися лише атестованими у державній метрологічній системі вимірювальними лабораторіями з використанням стандартизованих або атестованих методик виконання вимірювань.

Сам же державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань під час робіт з контролю якості стічних вод здійснюють територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі - Держспоживстандарт України).

Згідно з п. 3.6. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 березня 2005 р. N 71 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2005 р. за N 392/10672), територіальним органом Держспоживстандарту України є Державне підприємство "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП "Харківстандартметрологія").

Відповідно до п.3.6. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, до функцій ДП "Харківстандартметрологія" відноситься: проведення атестації методик виконання вимірювань; здійснення атестації вимірювальних лабораторій –Аналітичної лабораторії виробничого департаменту Державного комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод” та Лабораторії аналітичних дослідувань та стандартизації Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ); ведення обліку вимірювальних лабораторій, атестованих на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

За наявним доказами в матеріалах справи судом встановлена наявність у вищезазначених лабораторій відповідної атестації (уповноваження) на проведення вимірювань показників якості стічних вод: Аналітична лабораторія виробничого департаменту ДКП КГ „Харківкомуночиствод” –свідоцтво про атестацію № 100-1986/2005 від 08.12.2005 р. та лабораторія аналітичних, фізико-хімічних та корозійних досліджень Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) –свідоцтво про атестацію № 06544-5-2-33-ВЛ від 19.04.2005 р.

Також, судом з’ясоване наступне. У Протоколі № 890 від 19.12.2005 р. дослідження Аналітично лабораторією виробничого департаменту ДКП КГ „Харківкомуночиствод” стічних вод підприємства ПФ „ГАЛС”, яким було зафіксовано перевищення ДВП по ряду показників, відображені методики виконання вимірювань, які містять посилання на нормативні документи, що регламентують відбір та попередню обробку проб, зокрема КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, а саме:

- Пункт 1 Протоколу містить КНД 211.1.4.021-95 „Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що відбір проб стічних вод здійснюється відповідно до КНД 211.1.0.009-94.

- Пункт 2 Протоколу – КНД 211.1.4.024-95 „Методика визначення біохімічного споживання кисню після n днів (БСК) в природних і стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що відбір проб стічних вод має вестись у відповідності з КНД 211.1.0.009-94.

- Пункт 4 Протоколу – КНД 211.1.4.039-95 „Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби води відбирають - згідно з КНД 211.1.0.009-94 і ГОСТ 17.1.5.05.

- Пункт 7 Протоколу – КНД 211.1.4.026-95 „Методика турбідіметричного визначення сульфат-іонів в очищених стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби води відбирають - згідно з КНД 211.1.0.009-94.

- Пункт 10 Протоколу –КНД 211.1.4.035-95 „Методика екстракційно-фотометричного визначення міді з діетилдітіокарбаматом свинцю в поверхневих та стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби відбирають у відповідності - з КНД 211.1.0.009-94 та ГОСТ 17.1.5.05.

- Пункт 14 Протоколу - КНД 211.1.4.040-95 „Методика фотометричного визначення заліза (ІІІ) та заліза (ІІ, ІІІ) з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби стічних вод відбирають у відповідності - з КНД 211.1.0.009-94.

- Пункт 16 Протоколу –КНД 211.1.4.030-95 „Методика фотометричного визначення амоній-іонів з реактивом Несслера в стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби відбирають у відповідності з КНД 211.1.0.009-94.

- Пункт 17 Протоколу –КНД 211.1.4.023-95 „Методика фотометричного визначення нітрит-іонів з реактивом Грісса в поверхневих та очищених стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби води відбирають у відповідності - з КНД 211.1.0.009-94 та ГОСТ 17.1.5.05.

- Пункт 18 Протоколу –КНД 211.1.4.027-95 „Методика фотометричного визначення нітратів з саліциловою кислотою у поверхневих та біологічно очищених водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби відбирають у відповідності з КНД 211.1.0.009-94 та ГОСТ 17.1.5.05.

- Пункт 19 Протоколу –КНД 211.1.4.042-95 „Методика гравіметричного визначення сухого залишку (розчинених речовин) в природних та стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби вод відбирають - згідно ГОСТ 17.1.5.05 і КНД 211.1.0.009-94.

Судом встановлено, що процедури відбору проб стічних вод та їх попередньої обробки є складовою частиною методик виконання вимірювань, на які лабораторію позивача атестовано і які використовувалися ним безпосередньо при досліджені стічних вод відповідача, що і підтверджується п. 5.1 цих методик, а також підтверджується письмовими поясненнями територіального органу Держспоживстандарту України - ДП "Харківстандартметрологія" № 5630 від 21.11.2006 р. та № 4204 від 28.08.2007 р.

Статтею 25 Закону України ”Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11.02.1998 р. передбачено, що уповноважені або атестовані організації повинні додержуватися вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології, відповідно до яких вони були уповноважені або атестовані. Зазначене кореспондується з п.6.2. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”.

З наведених вище обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що застосування КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод” є обов’язковим при здійснені відбору проб стічних вод.

Зазначене, тобто обов’язковість при здійснені відбору проб стічних вод застосування КНД 211.1.0.009-94 відповідно до свідоцтва про атестацію та паспорту лабораторії позивача, також підтвердили і представники третьої особи. Тому посилання позивача в скарзі на необов’язковість застосування КНД 211.1.0.009-94 при здійснені відбору проб стічних вод, безпідставне.

Статті 31, 32 та 33 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” відносять питання стандартизації та нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Яке і є видавником вищезазначеного КНД 211.1.0.009-94 і усіх інших методик (КНД) проведення вимірювань показників якості стічних вод за методиками виконання вимірювань.

Відповідно до п.п. б) п.1.5. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, згідно з цими Правилами здійснюються атестація на проведення таких метрологічних робіт - вимірювання у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.

Як було зазначено вище, визначення показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду.

Відповідно до п.6.1. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі” уповноважені (атестовані) організації мають право виконувати метрологічні роботи, зазначені в пункті 1.5 цих Правил, відповідно до галузі уповноваження (атестації).

Згідно до п.3 додатку 2 до пункту 5.4 „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі” паспорт підрозділу повинен містити докладну інформацію щодо: метрологічних робіт, що виконуються підрозділом; кадрового складу працівників, що виконують метрологічні роботи; наявності організаційних, нормативних і методичних документів та інше.

Тобто, кожна із вищезазначених лабораторій має свій паспорт, затверджений інститутом Метрології, де чітко зазначені методики, що мають повне метрологічне забезпечення. Кожна із вказаних лабораторій зобов’язана користуватися тільки цими методиками. Причому дані методики повинні використовуватися тільки стосовно до, зазначеному в даній методиці, об’єкту і в повному об’ємі, що включає відбір та підготовку проби. Крім того, у кожній із зазначених у протоколах аналізів методик зазначено, що ця методика є обов’язковою для органів державного контролю за рівнем забрудненості та станом природного середовища України. Будь-яка неузгоджена з інститутом Метрології зміна методики визначення компонентів приводить до недостовірності результатів аналізів.

Суд першої інстанції також обґрунтовано визнав безпідставними посилання позивача на необов’язковість застосування КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера.

Факт відбору проб 19.12.2005 року та 12.04.2006 року позивачем було оформлено Актом відбору проб від 19.12.2005 року та Актом відбору проб від 12.04.2006 року. Дані акти було оформлено відповідно до „Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова”.

Відповідно до п.9.1 Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, затвердженого наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28.12.94 р. № 125, на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація:

- номер посудини (проби);

- назва проби, мета відбору;

- вид проби (разова або об’єднана) із зазначенням способу усереднення;

- спосіб відбору;

- пункт та місце відбору;

- дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо);

- дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.

З вищезазначеного обов’язкового переліку інформації, зазначеної у п. 9.1 (КНД) 211.1.0.009-94, яку повинен мати супровідний документ на кожну відібрану пробу, Акти відбору проб від 19.12.2005 року та від 12.04.2006 року містять лише дані про пункт та місце відбору і дані про дату, час та відомості про осіб, які відібрали пробу.

Судом встановлено, що з Актів відбору проб від 19.12.2005 року та від 12.04.2006 року неможливо встановити назву проби, мету відбору, вид проби, спосіб відбору, дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо).

Згідно з п.7.9 Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, особливості відбору проб та попередньої обробки для визначення конкретних показників надані у відповідних методиках визначення складу та властивостей вод, а саме:

- КНД 211.1.4.021-95 „Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що відбір проводять у скляний посуд з притертою пробкою. Пунктом 5.2 - встановлено, що пробу зберігають при 3 0С –4 0С, визначення проводять не пізніше, ніж через добу. Пробу після відбору консервують добавленням 1 см3 концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3 проби. Строк зберігання консервованої проби 5 діб.

- КНД 211.1.4.024-95 „Методика визначення біохімічного споживання кисню після n днів (БСК) в природних і стічних водах”. У п. 5.3 цього КНД зазначено, що проби для вимірювання БСКn не консервують. Величина БСКn , яку визначають, залежить від процесів, що протікають в пробі в період між її відбором і обробкою. Відібрану пробу необхідно обробити не пізніше, ніж через 24 години. В разі неможливості проведення аналізу у день відбору проби її зберігають при низькій температурі (3 0С –4 0С) в холодильнику. Це мінімізує швидкість протікання біохімічних процесів у пробі .

- КНД 211.1.4.039-95 „Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах”. У п. 5.2 цього КНД зазначено, що пробу води не консервують. Визначення виконують не пізніше, ніж через добу.

- КНД 211.1.4.035-95 „Методика екстракційно-фотометричного визначення міді з діетилдітіокарбаматом свинцю в поверхневих та стічних водах”. У п. 5.3 цього КНД зазначено, що для попередження зміни концентрації міді (ІІ) при зберіганні проб їх треба відбирати та зберігати у кварцовому посуді. Пунктом 5.4 - встановлено, що аналіз виконують у день відбору проби. Якщо аналіз у день відбору не виконується, пробу консервують додаванням 5 см3 концентрованої азотної або соляної кислоти на 1 дм3 проби.

- КНД 211.1.4.040-95 „Методика фотометричного визначення заліза (ІІІ) та заліза (ІІ, ІІІ) з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах”. У п. 5.3 цього КНД зазначено, що при відборі проби для визначення вмісту загального заліза пробу не консервують. Пунктом 5.4 - встановлено, що проба для визначення заліза (ІІІ) має заповнювати всю посудину так, щоб під кришечкою не було бульбашок повітря, інакше залізо (ІІ) буде окислене до заліза (ІІІ). Пробу консервують ацетатним буферним розчином (68 г ацетату натрію три гідрату та 166, 7 см3 льодяної оцтової кислоти довести дистильованою водою до 1 дм3): 50 см3 на 1 дм3 проби. Пунктом 5.5 - встановлено, що пробу для визначення розчиненого заліза (ІІІ, ІІ) фільтрують на місці відбору через мембранний фільтр або „синю стрічку” і відразу консервують фільтрат 2 см3 азотної кислоти на 100 см3 проби.

- КНД 211.1.4.030-95 „Методика фотометричного визначення амоній-іонів з реактивом Несслера в стічних водах”. У п. 5.2 цього КНД зазначено, що аналіз виконують у день відбору проб або консервують додаванням 1 см3 концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3. Консервовану пробу можна зберігати дві доби.

- КНД 211.1.4.023-95 „Методика фотометричного визначення нітрит-іонів з реактивом Грісса в поверхневих та очищених стічних водах”. У п. 5.3 цього КНД зазначено, що нестійкість нітритів вимагає проведення їх визначення зразу ж після відбору проби. Якщо це неможливо, пробу консервують на 1-2 доби додаванням 2-4 см3 хлороформу, або 40 мг хлориду ртуті (ІІ) на 1 дм3, та охолоджуванням до 3 0С –4 0С.

- КНД 211.1.4.027-95 „Методика фотометричного визначення нітратів з саліциловою кислотою у поверхневих та біологічно очищених водах”. У п. 5.3 цього КНД зазначено, що аналіз виконують у день відбору проби. Якщо визначення вмісту нітрит-іонів у день відбору не виконують, то пробу консервують додаванням концентрованої сірчаної кислоти (на 1 дм3 води додають 1 см3 сірчаної кислоти концентрованої). Консервовану пробу можна зберігати не більше 48 годин.

- КНД 211.1.4.042-95 „Методика гравіметричного визначення сухого залишку (розчинених речовин) в природних та стічних водах”. У п. 5.2 цього КНД зазначено, що пробу води не консервують, аналіз проводять не пізніше, ніж через добу.

Судом встановлено, що з Актів відбору проб від 19.12.2005 року та від 12.04.2006 року неможливо встановити назву проби, мету відбору, вид проби, спосіб відбору, дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо). Окремих супровідних документів, з внесенням до них усієї обов’язкової інформації, згідно з п.9.1 КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, позивачем не складалося.

Форма акту відбору проб встановлена „Правилами прийому стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова” та додатком № 6 до них.

Все вищезазначене свідчить, що використання лише „Правил прийому стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова” та додатку № 6, 7 до них не є достатньою умовою для проведення кваліфікованого відбору проб стічних вод.

Між тим, самі ж „Правила прийому стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова” (п.1.3, 4.1) встановлюють, що при здійснені контролю за відповідністю стічних вод, що скидаються абонентом в мережу міської каналізації, ДКП КГ „Харківкомуночиствод” керується Правилами та чинним законодавством України. Пунктом 17 додатка 7 до Правил встановлено, що аналізи стічних вод проводяться за існуючими методиками.

Правилами встановлено загальні вимоги до порядку відбирання проб, методики відбирання передбачено національними стандартами України.

Таким чином, для дослідження кожної допустимої величини показників забруднення (ДВП) необхідно відбирати окрему пробу стічної води, складати супровідний документ до неї з внесенням всієї необхідної обов’язкової інформації відповідно до п.9.1, 9.2 Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”.

Отже, суд обґрунтовано зробив висновок, що процедура відбору проб води, зроблених позивачем 19.12.2005 року та12.04.2006 р., не відповідає вимогам КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”.

Суд першої інстанції правомірно застосував при розгляді справи письмові пояснення ДП „Харківстандартметрологія” № 5630 від 21.11.2006 р. та пояснення наукового консультанта Харківського екологічного регіонального центру переробки промислових відходів, доцента кафедри охорони праці та екології Харківського державного університету Харчування і торгівлі, к.т.н. Михайленко В.Г.

Судом також, встановлено ще один факт, що унеможливлює застосування результатів аналізів, зроблених на підставі Акту відбору проб від 05.04.2006 року (зробленого позивачем) і оформленого Результатом досліджень лабораторією НІОХІМ проби стічної води ПФ „ГАЛС” від 12.04.2006 р., як належний доказ скиду відповідачем стічних вод з перевищенням ДВП. Національним стандартом України –„Якість води. „Відбирання проб.” Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами” (ДСТУ ISO 5667-3-2001) зазначено про те, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбиранням проби і аналізуванням. Природа і інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проб. Активність цих реакцій залежить від результату взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби і аналізуванням, умовами, в яких він перебував.

Згідно з Актом відбору проб від 05.04.2006 року відбір проб стічних вод здійснено представниками позивача 05.04.2006 р. об 11 год. 30 хв. В акті зазначено, що проби опломбовано. У протоколі результатів випробувань відмічено, що досліджуються проби стічних вод, відібрані 05.04.2006 р. Протокол не містить відомостей про час приймання проб лабораторією, час проведення досліджень та умов їх зберігання до проведення дослідження. Протокол випробувань містить лише дату його складання –12.04.2006 р., що свідчить про те, що між відбором проб та їх дослідженням пройшов значний час.

Як в актах відбирання проб, так і в протоколі результатів досліджень лабораторією НІОХІМ проби стічної води ПФ „ГАЛС” від 12.04.2006 р. відсутні посилання на методики дослідження, національні стандарти, якими керувалися відповідні спеціалісти, хоча Національним стандартом України ДСТУ ISO/IEC 17025-2001 „Загальні вимоги до компетентності випробувальних лабораторій” передбачено посилання у протоколі вимірювань на відповідний стандарт або інші технічні вимоги, що стосуються методу або процедури відбору проб, а також відхили, доповнення або винятки з відповідних технічних умов.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів того, що відбір проб стічних вод 19.12.2005 р. та 05.04.2005 р. проводився атестованими (уповноваженими) особами.

На підставі вищезазначеного, суд правомірно дійшов до висновку, що недотримання національних стандартів України та керівних нормативних документів при відборі проб стічних вод підприємства відповідача та їх дослідженні дає підстави вважати зазначені акти та протоколи неналежними доказами перевищення відповідачем ДВП у стічних водах, а тому позов таким, що не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевказане, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для його скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 23, 1003-1006, 1167 ЦК України, ст.ст. 22, 49, 75, 99, 101, 104, п.1 ст.103, 105 ГПК України, -

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2007 р. по справі № 49/293-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 09.02.2008 року.