-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 р.
Справа№ 42911/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
судді-доповідача Довгополова О.М.,
суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 22 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як дитині війни, -
ВСТАНОВИЛА
19.03.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006 – 2007 року та 09 місяців 2008 року, у сумі 3600,00 грн. . При цьому заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав стало відомо із преси.
Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 22 червня 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірною відмову відповідача щодо нарахування та виплати на користь позивача підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язати нарахувати та виплатити за період з 09.07 по 31.12.2007 року та з 22.05 по 30.09.2008 року підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі покликаючись на неправильне застосування статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить постанову скасувати, відмовивши в позові.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи наявність вищевказаних умов, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відмову у її задоволенні, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 (далі – Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог за 2006 рік, оскільки положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на поточний рік було зупинено дію статті 6 Закону № 2195.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195, з урахуванням статті 111 цього Закону, з 09.07.2007 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону № 2195, а тому з 22.05.2008 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції правильно задоволено позовні вимоги за періоди 09.07-31.12.2007 року та 22.05-30.09.2008 року.
Позовні вимоги за періоди до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року у межах цих років не підлягають задоволенню, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому його дії є правомірними.
Відмова у задоволенні позову у частині зобов’язання відповідача нарахувати конкретні суми спірних виплат є правильною, оскільки відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому захист такого порушеного права полягає у зобов’язанні відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії.
Отже, постанова залишається без змін.
Керуючись статями 195, 197 ч. 1 п. 2, ст.ст. 198, 200, 205 ч. 1, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області залишити без задоволення, постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 22 червня 2009 року у справі № 2-а-835/09 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.М. Довгополов
Судді: М.А. Пліш
В.В. Святецький
скопійовано
-
скопійовано
-
